<b>Запит від:</b> Запит від Київський національний лінгвістичний університет <b> Тема розширена:</b> Повноваження Уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Після набуття чинності нової редакції Закону, могли би Ви дати відповідь на таке запитання: чи має право уповноважена особа здійснювати закупівлі шляхом проведення тендерної процедури (ІТ) на суму від 200 тис.грн, якщо в наказі про її призначення йдеться, що вона відповідальна за ІТ закупівлі? Чи виключно до 200 тис., а інше на Тендерному комітеті? <b> Номер відповіді:</b> 1843/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”. При цьому аналогічне питання міститься у запиті 1132/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b&lang=uk-UA Водночас  оскільки Законом визначено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, за потреби внесення змін замовник може привести у відповідність свої розпорядчі рішення та положення про уповноважену особу.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП "Верніченко Лариса Петрівна" <b>Суть питання:</b> Підкажіть будь-ласка! В допороговій закупівлі Учасник який запропонував найменшу ціну, в складі своєї тендерної документації не підкріпив жодного документа. Чи має право Учасник після аукціону дозавантажувати документи на майданчик? <b> Номер відповіді:</b> 1845/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Водночас порядок використання електронної системи закупівель (далі – система) під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону, з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (далі – допорогова закупівля), визначено Інструкцією про порядок використання системи у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону (далі – Інструкція). Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції зокрема передбачено, що допорогова закупівля передбачає проведення етапу подання пропозицій учасниками. Так, відповідно до пунктів 5 та 6 розділу ІІ Інструкції на етапі подання пропозицій до кінця строку його завершення учасники подають пропозиції в систему шляхом заповнення електронної форми з окремими полями та завантаження інформації та документів у вигляді електронних документів через авторизовані / попередньо авторизовані електронні майданчики. Учасник має можливість вносити зміни та уточнення до поданої ним пропозиції до кінцевого строку завершення етапу подання пропозицій учасників, визначеного замовником. Отже, відповідно до вимог Інструкції подання пропозицій, а також внесення до них змін та уточнень здійснюється учасниками до кінця етапу подання пропозицій.

<b>Запит від:</b> Запит від Український інститут національної пам'яті <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 15 Розділу 2 "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг" Порядку визначення предмета закупівлі затвердженого Наказом №708 від 15.04. 2020р., Український інститут націонольної памяті отримав право визначати предмет закупівлі для товарів і послуг, необхідних для проведення культурно-мистецьких заходів, заходів з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті, популяризації читання української літератури у світі окремо для кожного заходу, якщо такий захід включено до плану роботи інституту. Для проведення заходів включених до плану роботи, Український інститут націонольної памяті замовляє послуги відповідно до підготовленого кошторису витрат затвердженого для кожного окремого заходу. Наприклад, на підготовку та проведення заходу кошторис витрат складає 90тис. грн. відповідно до якого необхідно замовити послуги, які споживаються поетапно з різними закупівельними кодами визначеними відповідно до Єдиного закупівельного словника: 1) Монтаж металевих конструкцій за кодом 45223100-7; Послуги з організації культурних заходів за кодом 79952100-3. На кожну з цих послуг передбачено по 40-49 тис. грн. Виходячи з цього, просимо роз’яснити який спосіб закупівель обрати: 1) спрощену закупівлю по замовленню Послуг з організації культурних заходів на суму 90 тис.відповідно до якої передбачити в технічній специфікації вимогу по встановленню металевих конструкції? 2) укладення "прямих" договорів з двома Виконавцями за різними кодами закупівель та чи не будуть такі дії кваліфікуватись як порушення ч.10 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 1847/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Поряд з цим відповідь щодо застосування вартісних меж визначених Законом розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Кобеляцька районна державна адміністрація Полтавської області <b> Тема розширена:</b> нотаріальне посвідчення договорів та ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Оплата приватному нотаріусу за посвідчення договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб - чи підпадає під ЗУ "Про публічні закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 1849/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Інститут розвитку міста Кривого Рогу" <b> Тема розширена:</b> Внесення змін в предмет Договору <b>Суть питання:</b> Просимо Вас надати роз’яснення: Після проведення процедури закупівлі-відкриті торги з переможцем аукціону було укладено договір. Під час публікації Договору в системі Prozorro, було допущено технічну помилку, яку було виявлено після оприлюднення в електронній системі закупівель, а саме: допущено помилку у формулюванні конкретної назви закупівлі, тобто конкретна назва предмета закупівлі, зазначена в Договорі має відмінності від тієї, що вказана в оголошенні про проведення даної закупівлі. При цьому, технічна специфікація, що міститься тендерній документації і тендерній пропозиції на проведену закупівлю відповідає специфікації Договору. Просимо надати роз’яснення, чи можливо виправити дану технічну помилку, шляхом укладання Додаткової угоди до договору, а саме: внести зміни в предмет Договору, якщо таке уточнення ніяким чином безпосередньо не вплине на предмет договору та технічну специфікацію. <b> Номер відповіді:</b> 1850/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 82/2017 та 202/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=70505e2b-58dd-47ec-bab0-783ddc0b2ef7&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b> Тема розширена:</b> Закупівлі за кошти грантів <b>Суть питання:</b> Товариству з обмеженою участю, що не є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", надано міжнародний грант. Міжнародною угодою про його надання передбачено, що закупівлі за кошти даного гранту здійснюються відповідно до Закону про публічні закупівлі України. Чи стає Товариство у цьому випадку замовником у розумінні закону та який порядок закупівлі має застосовувати? <b> Номер відповіді:</b> 1851/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 При цьому згідно з частиною другою статті 6 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ-А-ПЛЮС" <b> Тема розширена:</b> Технічні вимоги <b>Суть питання:</b> Замовник зазначає наступну інформацію:Відповідно до Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 р. №1644-VII та інших нормативно-правових актів щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), закупівля товарів не буде здійснюватися у юридичних осіб-резидентів Російської Федерації державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності Російської Федерації, а також в інших суб′єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів походженням з Російської Федерації, крім випадків, коли заміщення таких предметів закупівлі неможливе, що підтверджено Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Товар який ми пропонуємо до пстачання Українські виробники не виробляють, товар походженням з Російської Федерації, виробник товару не підпадає під дію Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 р. №1644-VII та інших нормативно-правових актів щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Замовник вимагає підтвердження Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Яким чином ми можемо надати таке підтвердження. Товар - шестгранники сталеві гарячекатані. <b> Номер відповіді:</b> 1852/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37580794-81f3-4dce-8379-b27e6b4fae2f&lang=uk-UA у запиті № 303/2019. Крім цього, відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020  №  3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Закарпатська регіональна державна лабораторіяДержпродспоживслужби <b>Суть питання:</b> що робити замовнику? якщо учасник надав пропозицію, виставлено протокол про намір укласти договір, але учасник невзмозі надати товар за цією ціною <b> Номер відповіді:</b> 1825/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Поряд з цим тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону). Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції /пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі /спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Водночас відповідно до частини сьомої статті 33 Закону у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею. Згідно з абзацом другим пункту 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Центр пробації" <b> Тема розширена:</b> Укладення договору на розподіл електричної енергії <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Поясніть будь-ласка чи можливо викладати істотні умови договору в додатковій угоді? Так наприклад у ДТЕК договір на розподіл основний договір - публічний, а основні умови закупівлі кількість, адресу вартість строк дії вони прописують у додатковій угоді. Чи можливе проведення закупівлі з таким договором Бюджетній установі. Зразки договорів додаю. Закупівля проводитьсяпо в Дніпропетровській області я представник філії ДУ "Центр проьбації" в області та займаюсь підготовкую документів для проведення тендерної закупівлі. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1826/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, відповідь з питань закупівлі електричної енергії міститься у запитах №№ 964/2019,987/2019,989/2019, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланнями: http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=8ab68f1e-e880-43e5-9b43-a1505bbf915a&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2574c0c1-4349-45d9-92c7-4be56fc03ced&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2fefb51b-74fe-490c-9e50-3e62e0b8851b&lang=uk-UA При цьому питання укладення договорів про закупівлю міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" ,  розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> яке джерело фінансування вказати для закупівлі за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - державний бюджет або місцевий <b> Номер відповіді:</b> 1827/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji Водночас з технічних питань, а також питань розміщення інформації в електронній системі закупівель замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованому електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи. У свою чергу, зазначаємо відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, регулюються бюджетним законодавством та не є предметом регулювання законодавства про публічні закупівлі. Так, пунктом 48 частини першої статті 1 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) визначено, що субвенції – міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Поряд з цим відповідно до частини другої статті 67 БКУ до доходів загального фонду місцевих бюджетів належать доходи, визначені статтями 64, 66 і 69 цього Кодексу, та трансферти місцевим бюджетам (крім субвенцій, визначених статтею 69-1 та частиною першою статті 71 цього Кодексу). Водночас згідно з пунктом 9 частини першої статті 69-1 БКУ субвенції, що надаються з інших бюджетів за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду таких бюджетів, належать до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів. У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику. Тому, із зазначеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Павлоградська центральна районна лікарня" Вербківської сільської ради <b>Суть питання:</b> 11.06.2020 року Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України був прийнятий наказ № 1082 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі», який набрав чинності 17.07.2020 року. Пунктом 14 зазначеного Наказу передбачено наступне: Під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Наразі, технічна можливість окремого поля для зазначення конкретного ДК по кожній позиції товару чи послуги не передбачена. 1.Яким чином здійснювати проведення закупівлі з урахуванням вимог зазначеного Наказу? 2. Чи потрібно інформацію по коду ДК, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі по кожній позиції товару чи послуги зазначати у примітках плану закупівлі? Звертаємось до Вас з проханням надати узагальнене роз’яснення, яке стосується виконання зазначеного Наказу, оскільки наразі у Замовників виникають неоднозначні питання та трактування стосовно тлумачення Наказу. <b> Номер відповіді:</b> 1828/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо визначення предмета закупівлі, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань щодо технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Поряд з цим вимога щодо пункту 14 Порядку про розміщення інформації, затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082  застосовується під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області <b>Суть питання:</b> Нам, управлінню праці та соціального захисту населення Олевської РДА із місцевого бюджету передбачені кошти у сумі 3000,00 гривень,на відшкодування витрат за перевезення пільгової категорії громадян залізничним транспортом у 2020 році. Чи потрібно оприлюднювати план,"Договір про відшкодування витрат за перевезення пільгової категорії громадян залізничним транспортом" та звіт про укладені договори в системі ProZorro? <b> Номер відповіді:</b> 1829/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62e25a58-adf3-4e40-a227-99f3cdb92072&lang=uk-UA у запиті № 255/2016