<b>Запит від:</b> Запит від Дубровицький навчально-виховний комплекс "Ліцей-школа" Дубровицької районної ради рівненської області <b>Суть питання:</b> Добрий день. Під час виконання робіт з реконструкції виникли аналогічні додаткові роботи. Чи має право замовник використати переговорну процедуру. Цифри: договір підряду на 10 млн, переговорна процедура 2,4 млн. Якби це було завершення робіт, то сумніву не виникає. Але залишаються кошти в сумі 1,8 млн і проведене коригування проектно-кошторисної документації (вартість проекту з 26 млн стала 53 млн, додалися інші роботи). Чи можна ці аналогічні роботи виконати з використанням переговорної процедури, а далі оголосити відкриті торги на роботи, які викладені в коригуванні, хоча ці що на переговорну теж є в цьому коригуванні. <b> Номер відповіді:</b> 1865/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA При цьому замовник може застосувати переговорну  закупівлю робіт чи послуг, у разі якщо протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у додаткових аналогічних роботах чи послугах, які є тотожними конкретним видам робіт та послуг, що містяться у договорі про закупівлю, і вартість яких не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю та за умови обґрунтування такої підстави.

<b>Запит від:</b> Запит від Тірель Андрій Євгенійович <b> Тема розширена:</b> Неукладання договору про закупівлю у строк <b>Суть питання:</b> Доброго дня, Наше підприємство приймало участь у публічній закупівлі щодо послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги. За результатами проведеного аукціону ми були визнані переможцем. Проте, умовами тендерної документації (надалі - ТД) передбачено погодження договірної ціни, а саме: - Переможець торгів у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір надає Замовнику на погодження договірну ціну сформовану відповідно до вимог п.6.3.4 цієї тендерної документації. - Ненадання договірної ціни Переможцем у строки передбачені п.6.3.5.4 цієї тендерної документації, а також ненадання договірної ціни сформованої у відповідності до вимог п.6.3.4 цієї тендерної документації є відмовою Переможця від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації. - Договірна ціна повинна бути узгоджена не пізніше ніж через двадцять днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Наше підприємство надало договірну ціну у строк, передбачений ТД, а саме не пізніше 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Проте замовник, у свою чергу, навмисно затягував час для надання своєї відповіді стосовно погодження договірної ціни та надіслав лист із зауваженнями в останній день, передбачений Законом та умовами ТД, а саме на 20 день. Звертаємо Вашу увагу також на такі умови ТД, а саме: Відповідно до ДСТУ та СОУ 42.1-37641918-085:2018 (далі – СОУ) для погодження договірної ціни Переможець надає наступні розрахунки: - Локальний кошторис Форма №1 (додаток А ДСТУ). - Відомість ресурсів до локальних кошторисів Форма №1а (додаток Д ДСТУ). - Розрахунок вартості експлуатації машин та механізмів з наданням підтверджуючих вихідних даних для власних машин і механізмів, які формуються у вигляді бухгалтерської довідки. Вартісні показники складових витрат у вартості машино-години експлуатації машин та механізмів визначаються відповідно до СОУ. - Розрахунки загальновиробничих та адміністративних витрат відповідно до СОУ на підставі обґрунтованої їх величини і структури, що склалися на підприємстві Учасника за попередній звітний період (рік). Обґрунтовуючи дані та розрахунки додаються. - Розрахунок прибутку (в межах усереднених показників згідно з СОУ). - Розрахунки інших витрат. - При залученні субпідрядних організацій, вищевказані розрахунки є обов’язковими додатками при формуванні вартості послуг субпідрядних організацій у складі договірної ціни. Також, Переможець в обов’язкому порядку, з врахуванням вимог п.6.3 СОУ, надає до договірної ціни Протокол узгодження цін на матеріальні ресурси (додаток Д СОУ), з додаванням відповідних обґрунтувань цін (накладні, комерційні пропозиції, рахунки, калькуляції, тощо) та транспортної схеми на перевезення матеріалів. При складанні договірної ціни Генпідрядник визначає середньомісячну заробітну плату згідно вимог п.6.1.1 СОУ. Внесення усіх необхідних змін у документацію у той же день (останній), коли їх надіслав Замовник - фізично неможливо. Як наслідок, Замовник відхилив нашу пропозицію з аргументацією "відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладання договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим законом". Слід взяти до уваги також той факт, що на етапі предкваліфікації Замовником було відхилено нашу пропозицію, проте наше підприємство її вдало оскаржило в АМКУ, в наслідок чого ми були допущені до аукціону, де здобули перемогу. Надавши найнижчу ціну, Замовник мав можливість економії державних коштів. Проте усі вищезгадані дії Замовника свідчать про грубе маніпулювання своїм становищем, нормами Закону, а також упередженим та дискримінаційним ставленням до нас, як до Учасника. Саме тому ми звертаємося до Вас із питанням, які можливі заходи ми можемо здійснити у даному випадку, щоб наша позиція була почута? <b> Номер відповіді:</b> 1866/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Поряд з цим частиною сьомою статті 33 Закону передбачено, що у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею. Отже, у разі неукладення договору про закупівлю у строк, визначений частиною шостою статті 33 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника, який визначений переможцем процедури закупівлі, та визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув. Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Так, абзацом другим частини восьмої статті 18 Закону визначено, що скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю. Таким чином, учасник, який визначений переможцем процедури закупівлі, та право чи законні інтереси якого було порушено внаслідок прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, може подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Поряд з цим питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

<b>Запит від:</b> Запит від Бойко Мирослава Юріївна <b> Тема розширена:</b> закупівлі <b>Суть питання:</b> чи можна по одному договорі мати кілька кодів ДК? <b> Номер відповіді:</b> 1868/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Выддыл освыти, культури, молоды та спорту Машывськоъ селищноъ ради <b> Тема розширена:</b> Який код обрати по закупывельному словнику <b>Суть питання:</b> Відділом освіти було укладено договір на виконання проекту по Реконструкції вуличного освітлення на території школи по коду 71320000-7, тепер будуть виконуватися роботи і необхідно укласти договір на авторський нагляд, по якому коду необхідно виставляти нагляд по коду 7124... чи по коду 7132, при чому по цьому об'єкту виконувся проекти по встановленню пожежної сигналізації (7132..) і вони більше 50 тисяч грн. чи потріюно проводити спрощену закупівлю? Чи можна використовувати код 7124 і укласти прямий договір? <b> Номер відповіді:</b> 1869/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді містяться у запитах 790/2020, 1733/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c1666db2-36b3-4131-a13c-0eb0710b2196&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eefce6b-5d4d-4b96-86a3-14ee2b8ce122&lang=uk-UA При цьому відповідь щодо граничних меж міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від МОЗМ дніпровських водосховищ <b> Тема розширена:</b> Щодо правомірності укладення прямого договору у зв'язку з деякими обставинами <b>Суть питання:</b> Добрий день! Виникла потреба уточнення наступного питання. Під час проведення публічної закупівлі склалася наступна ситуація. Попередньо замовником була відмінена спрощена закупівля (на етапі визначення переможця) у зв’язку з підставою, передбаченою ч.1 п.17 ст.14 Закону України "Про публічні закупівлі" (відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт, послуг). Однак, виникла потреба у меншій кількості того ж самого предмету закупівлі(за тим же кодом Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015). Відповідно, постає питання: чи має право замовник укласти прямий договір на закупівлю необхідної кількості того ж самого предмету закупівлі, зважаючи на те, що сума закупівлі буде меншою 50-ти тисяч? Якщо так, то чи є якісь часові обмеження (наприклад на кінець року і т.д.)? <b> Номер відповіді:</b> 1870/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас питання щодо застосування спрощених закупівель та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розглянуті у листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком.

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" <b> Тема розширена:</b> Правильність вибору коду ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» для закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо Вас надати роз’яснення стосовно наступної закупівлі. Для побудови «Інформаційної системи соціологічних досліджень ПАТ "НСТУ"», Замовник - ПАТ "НСТУ" за грантові кошти має намір (за процедурою - відкриті торги) закупити інформаційну систему соціологічних досліджень у складі: (Планшети (10 шт), Телефони для ІР телефонії (15 шт), Контракт на міський багатоканальний номер на 15 каналів з 3-ма основними операторами (1 шт), Принтер-Сканер-Ксерокс (1 шт), Навушники з можливість підключення до стаціонарного телефону (15 шт), Телевізор (2 шт), Проектор (1 шт), Ноутбук (1 шт), ВЕБ-камера (2 шт), Проекційний екран (1 шт)); крім цього, для постійної та стабільної роботи до вказаної закупівлі буде включено послугу створення програмного забезпечення для функціонування комплексу, його впровадження, налаштування, тестування та обслуговування. З метою забезпечення сумісності та функціонування даної інформаційної системи ПАТ «НСТУ» планує включити до плану закупівлі та оголосити відкриті торги на дану закупівлю за кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» –«ДК 021:2015: 48810000-9» - Інформаційні системи, а саме: Інформаційна система соціологічних досліджень ПАТ "НСТУ". У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення чи правомірно буде застосовано тендерним комітетом ПАТ «НСТУ» код ДК 021:2015: 48810000-9 - Інформаційні системи - для закупівлі повного комплексу (з переліком обладнання) та послуг щодо його налаштування. В разі невірного застосування ПАТ «НСТУ» коду ДК 021:2015: 48810000-9» - Інформаційні системи, просимо зазначити код ДК 021:2015 який на вашу думку є правомірним для закупівлі Інформаційної системи соціологічних досліджень ПАТ "НСТУ" (з переліком обладнання) та послуг щодо його налаштування. Дякуємо за співпрацю! <b> Номер відповіді:</b> 1871/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Згідно з пунктом 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок). Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника. Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Іркліївська сільська рада <b> Тема розширена:</b> Порядок заміни уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Працюємо на е-тендері. Яким чином завершувати тендерні закупівлі іншою уповноваженою особою, розпочаті однією уповноваженою особою, яка пішла у відпустку чи на лікарняний? Через особистий кабінет УО, яка тимчасово заміняє, технічна можливість відсутня. <b> Номер відповіді:</b> 1838/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 678/2020 (питання 2) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bca3ce88-c2eb-4602-a147-367016510f2b&lang=uk-UA При цьому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатися до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Запорізька спеціалізованат школа-інтернат "Козацький ліцей"Запорізької обласної ради"" <b> Тема розширена:</b> Перевірка ст. 17 у звязку з оголошенням про відключення доступу до ресурсів мінюсту через оновлення ПЗ <b>Суть питання:</b> Як підтверджувати Замовнику перевірку Учасника згідно ст.17, якщо з 07.08-16.08 доступ до ресурсів мінюсту буде відключено у звязку з зміною ПЗ, а у Замовника як раз буде проходить розгляд цінових пропозицій. <b> Номер відповіді:</b> 1839/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини десятої статті 29 Закону строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення. Разом з тим, замовник самостійно приймає відповідні рішення, необхідні для реалізації своїх функцій, дотримуючись принципів закупівель та мети Закону. При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема з питань банкрутства та  у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців. Тому, з питання порушеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до Мін’юсту.

<b>Запит від:</b> Запит від Долинська міська рада <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі з урахуванням Наказу №1082 від 11.06.2020 <b>Суть питання:</b> Який код предмету закупівлі вказувати у річному плані: за 4 знаком (згідно Порядку визначення предмету закупівлі), чи за 6 знаком (згідно Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі)? Який код предмету закупівлі вказувати у оголошенні про закупівлю: за 4 знаком (згідно Порядку визначення предмету закупівлі), чи за 6 знаком (згідно Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі)? Вказувати код за двома порядками функціоналом не передбачено. <b> Номер відповіді:</b> 1840/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону  у річному плані повинна міститися така інформація: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). Поряд з цим згідно з пунктом 2 частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Згідно з пунктом 12 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок про розміщення інформації) під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо: назви предмета закупівлі (у разі визначення предмета закупівлі - послуга з виконання науково-технічних робіт, у цьому електронному полі зазначається конкретна назва науково-технічної роботи); коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Уповноваженим органом, та їх назви. Водночас пунктом 14 Порядку про розміщення інформації передбачено під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення , оприлюднення яких передбачено Законом , та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником , що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Отже, у разі здійснення закупівлі товару під час розміщення інформації в річному плані закупівель замовник зазначає назву предмета закупівлі та код предмета закупівлі за четвертою цифрою Єдиного закупівельного словника. При цьому в оголошеннях, оприлюднення яких передбачено Законом та повідомленні про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі, замовником додатково зазначається інформація щодо назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником , що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області <b> Тема розширена:</b> Звіт про договір про закупівлю/спрощена закупівля <b>Суть питання:</b> Чи можна укласти прямий договір на придбання марок поштових? Відсутність конкуренції. Обгрунтувати так:"Згідно зі статтею 15 Закону України «Про поштовий зв'язок» передбачено, що національний оператор поштового зв’язку має виключне право на видання, введення в обіг та організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, а також виведення їх з обігу. Також даною статтею передбачено, що юридична особа, на яку покладається виконання функцій національного оператора, визначається Кабінетом Міністрів України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про національного оператора поштового зв’язку» від 10 січня 2002 р. № 10-р функції національного оператора поштового зв’язку покладено на Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта»." Хоча в новій редакції Закону "Про публічні закупівлі" відсутній виняток - придбання марок. Чи потрібно все-таки проводити спрощену закупівлю? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1841/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1505/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1b394a5e-3f89-461c-8716-91740607d25c&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком

<b>Запит від:</b> Запит від Срібнянська селищна рада <b> Тема розширена:</b> Спрощена закупівля <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Скажіть будь-ласка, чи може Комунальне підприємство селищної ради брати участь у спрощеній закупівлі, яку проводить селищна рада?? <b> Номер відповіді:</b> 1842/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA& При цьому пропонуємо ознайомитися з відповіддю на запит 988/2020, розміщеній на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3e27af09-04a2-4876-9ef9-57b482f3d193&lang=uk-UA , в якій розглянуто питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня.

<b>Запит від:</b> Запит від Київський національний лінгвістичний університет <b> Тема розширена:</b> Повноваження Уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Після набуття чинності нової редакції Закону, могли би Ви дати відповідь на таке запитання: чи має право уповноважена особа здійснювати закупівлі шляхом проведення тендерної процедури (ІТ) на суму від 200 тис.грн, якщо в наказі про її призначення йдеться, що вона відповідальна за ІТ закупівлі? Чи виключно до 200 тис., а інше на Тендерному комітеті? <b> Номер відповіді:</b> 1843/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”. При цьому аналогічне питання міститься у запиті 1132/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b&lang=uk-UA Водночас  оскільки Законом визначено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, за потреби внесення змін замовник може привести у відповідність свої розпорядчі рішення та положення про уповноважену особу.