<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b>Суть питання:</b> Добрий день. Просимо надати роз’яснення стосовно можливості застосування статті 25 Закону України “Про публічні закупівлі” при оголошені закупівлі з використанням рамкової угоди відповідно до пункту 75 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275, шляхом проведення відкритих торгів у порядку, визначеному особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.102022 р. № 1178. <b> Номер відповіді:</b> 249/2025 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Метою Закону є визначення правових засад для забезпечення матеріально-технічних і наукових потреб сектору безпеки і оборони держави шляхом ефективного та прозорого здійснення оборонних закупівель із дотриманням заходів захисту національних інтересів, створення конкурентного середовища, запобігання корупції у сфері оборонних закупівель, розвитку добросовісної конкуренції, а також ефективного та прозорого планування, реалізації і контролю за здійсненням оборонних закупівель. Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі - державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до пункту 75 Особливостей № 1275, закупівля з використанням рамкової угоди здійснюється шляхом проведення відкритих торгів у порядку, визначеному особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості № 1178), з урахуванням цих особливостей (далі - тендер) або шляхом оголошення запиту пропозицій за кваліфікаційним відбором серед кандидатів, включених до рамкової угоди (далі - запит пропозицій), у разі, коли в оголошенні про проведення кваліфікаційного відбору кандидатів до рамкової угоди державний замовник визначає конкретний перелік товарів, робіт чи послуг, що будуть закуповуватися в рамках рамкової угоди. Згідно з пунктом 3 Особливостей № 1178, під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей замовники застосовують положення статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням положень пункту 47 Особливостей № 1178. Стаття 25 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлює, що замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У такому разі в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. Розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі робіт та 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі товарів чи послуг. Забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі: відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними; непідписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру/спрощеної закупівлі; ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону; ненадання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі. Забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику у разі: Слід окремо зауважити, що у разі проведення тендеру державний замовник розміщує інформацію відповідно до вимог статті 21 Закону України “Про публічні закупівлі”, при цьому підпункт дев'ятий частини другої вказаної статті наголошує, що  оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити зокрема інформацію  про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). Таким чином, при оголошенні закупівлі з використанням рамкової угоди шляхом проведення відкритих торгів, державний замовник може вимагати надання забезпечення тендерної пропозиції відповідно до статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі", але з урахуванням положень пункту 47 Особливостей № 1178, який визначає підстави для відмови в участі у відкритих торгах та відхилення тендерних пропозицій. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери державних закупівель у конкретних випадках. Разом з тим, повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> Наказ від 18.10.2022 року № 3904/1223 <b>Суть питання:</b> Пунктом 2 розділу 2 Наказу «Про затвердження Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності» від 18.10.2022 року № 3904/1223 передбачено, що оцінка збитків, що завдані об’єктам державної або комунальної форми власності, проводиться суб’єктом оціночної діяльності, обраним на конкурентних засадах у порядку, встановленому законодавством. . Що мається на увазі під формулювання "на конкурентних засадах у порядку, встановленому законодавством"? Чи має це відношення до конкурентних закупівель, зокрема відкритих торгів, які проводяться згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» та Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості)? <b> Номер відповіді:</b> 248/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу  направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі" , та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Мінекономіки, пропонується його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки  для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian

<b>Запит від:</b> Запит від СВКП "Київводфонд" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Питання по локалізації товарів. Локалізація, рахується по конкретній закупівлі, а не за рік? (Якщо Замовником заплановано, згідно бюджетного запиту, на протязі року закупівлю товару і цей товар входить в перечень , щодо яких застосовується локалізація і замовник знає, що вартість за рік перевищує в совокупності 200 тис. грн., але буде проводити на початку року наприклад і в кінці року - дві окремі закупівлі. Але перша наприклад закупівля 95 000 грн. а друга 201 500 - то застосовувати локалізацію, щодо першої закупівлі, якщо вона не перевищує 200 тис грн.? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 246/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Інститут розвитку міста Кривого Рогу" <b> Тема розширена:</b> Надання розяснення щодо укладання 3х сторонього договору з монополістом послуг <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» Криворізької міської ради (ЄДРПОУ 37665263) створене без мети отримання прибутку, некомерційним, неприбуткове підприємство, фінансується з міського бюджету Криворізької територіальної громади 100% та є керуючою компанією індустріального парку «КРИВБАС» (далі - ІП «КРИВБАС»). Звертаємось до Вас з проханням надати роз’яснення, а саме: 1. Чи маємо право укласти трьох сторонній договір на «Послуги з нестандартного приєднання до електричних мереж системи розподілу з проектуванням лінійної частини замовником до ІП «КРИВБАС» де Перша сторона АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» ( далі – Виконавець послуг – 1), друга сторона – ТзОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ» ( далі – Виконавець послуг – 2), третя сторона КП « «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» ( далі - Замовник) без використання електронної системи- прямий договір, так як Виконавець послуг -1- АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є монополістом даних послуг.(згідно п.п.5 п.13 Особливостей), а на території Виконавця послуг -2- ТзОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ» знаходиться обладнання до якого буде здійснюватися підключення з нестандартного приєднання до електричних мереж ІП «КРИВБАС»? Проєкт договору прикріплюється нижче. <b> Номер відповіді:</b> 247/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на  питання міститься в запитах №№ 594/2023 , 425/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/05379302-84fc-45d6-9567-c0413f56e28c?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/92a89dda-ad74-40de-aaa4-b8791689626d?lang=uk-UA Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка № 18» Харківської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо локалізації <b>Суть питання:</b> Добрий день! Зверталися до вас вже двічі. Будь ласка, допоможіть з вирішенням наступного питання. Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка № 18» Харківської міської ради планує закупівлю робіт протипожежного призначення, а саме: код ДК 021:2015: 45450000-6 – Інші завершальні будівельні роботи (Капітальний ремонт внутрішнього протипожежного водопроводу у приміщенні Комунального некомерційного підприємства "Міська поліклініка № 18" Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Миру, 11) на суму понад 200 тис. грн. До локального кошторису на закупівлю включена комплектна багатонасосна установка пожежогасіння з 2-х насосів (насосна станція). Тобто, закупаються роботи, при цьому підрядник під час виконання робіт, зобов’язаний, зокрема, встановити насосну установку (станцію пожежогасіння). Відповідно до п. 61 Розділу X Закону України «Про публічні закупівлі» тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень: 1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: … у 2024 році - 20 відсотків; у 2025 році - 25 відсотків; у 2026 році - 30 відсотків; … Відповідно до абз 2. п. 61 Розділу X Закону України «Про публічні закупівлі» особливості здійснення закупівель, визначені цим пунктом, застосовуються до таких товарів: насоси та компресори; насоси; насоси для рідин; відцентрові насоси та підіймачі рідин. Просимо проконсультувати та надати відповідь на наступне питання: Чи потрібно застосування особливостей закупівель, визначених п. 61 Розділу X Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо ступеню локалізації), у разі закупівлі робіт, які здійснюються з матеріалів та обладнання Підрядника, якщо до такого обладнання включено комплектну багатонасосну установку пожежогасіння з 2-х насосів (насосна станція пожежогасіння тощо)? <b> Номер відповіді:</b> 243/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 226/2025 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/06fbf1fd-8ac0-4004-b97f-9831a18b7ee1?lang=uk-UA Будь-які рішення щодо здійснення закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області <b> Тема розширена:</b> щодо погодження "еквіваленту" з автором проєкту <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Шановні колеги! Проводимо закупівлю з предметом закупівлі «роботи». В тендерній документації, зокрема її технічній частині, зазначено, що: Учасник, який пропонує еквівалент обладнання, зобов’язаний надати в складі тендерної пропозиції: технічний опис від виробника або його офіційного представника запропонованого обладнання, з повним переліком його характеристик, зазначенням моделі, типу, виробника та країни походження; порівняльну таблицю, у якій надається зіставлення всіх ключових характеристик обладнання, зазначених у технічній специфікації Замовника, із характеристиками запропонованого обладнання (відповідність має бути чітко аргументована). У випадку, якщо учасник у складі тендерної пропозиції пропонує обладнання, яке є еквівалентом до обладнання, передбаченого у проєктній документації (тобто відрізняється за виробником, маркою, моделлю або конструктивними чи технічними характеристиками, але заявлено як рівноцінне за функціональністю), така заміна підлягає обов’язковому погодженню з автором проєктної документації або особою, яка здійснює авторський нагляд за об’єктом, на яких законодавством покладено обов’язок контролю відповідності виконання будівельно-монтажних робіт проєктним рішенням. З метою дотримання технічної узгодженості з проєктними рішеннями, учасник повинен надати в складі тендерної пропозиції лист-погодження або інший документ від автора проєкту чи особи, що здійснює авторський нагляд, який підтверджує технічну та функціональну еквівалентність запропонованого обладнання; допустимість його застосування без внесення змін до чинної проєктної документації.* *Ця вимога встановлюється на підставі Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903; норм авторського права на проєктні рішення, передбачених Цивільним кодексом України (ст. 433) та Законом України «Про авторське право і суміжні права». У разі ненадання погодження з розробником проєкту (або авторським наглядом) така тендерна пропозиція буде визнана такою, що не відповідає технічним умовам закупівлі, у зв’язку з порушенням чинного законодавства та затверджених проєктних рішень. Чи буде вважатися така вимога до учасників закупівлі дискримінаційною? Чи є приклади закупівель і оскаржень, що стосуються погодження «еквівалентів» з авторами проектів? Дякуємо! <b> Номер відповіді:</b> 244/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Водночас відповідно до пункту 33 частини першої статті 1 Закону технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об’єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених  статтею 5 Закону. Відповідно до Положення  про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400  (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань технічного нагляду слід звертатися до Мінрозвитку.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська атомна електростанція" <b>Суть питання:</b> Наше підприємство відповідно до законодавства є стратегічним, також його об'єкти включені до переліку об'єктів критичної інфраструктури. Яким способом ми маємо можливість здійснити закупівлю робіт, якщо: 1) вартість робіт перевищує 1,5 млн грн; 2) проєктна документація відноситься до документів з обмеженим доступом та має гриф "для службового користування"; 3) закупівля не підпадає під дію пункту 13 Особливостей. <b> Номер відповіді:</b> 245/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Водночас у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону з урахуванням Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі. Крім цього, будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Відповідно до пункту 27 Особливостей у разі коли оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг (оприлюднення якої передбачено Законом та/або цими особливостями) несе загрозу безпеці замовника та/або постачальника, така інформація може зазначатися як назва адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село) місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або назва адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село), в який здійснюється доставка товару (в якому виконуються роботи чи надаються послуги). Таким чином, згідно з пунктами 4, 10, 13, 14, 20, 27 Особливостей замовникові, насамперед, надана можливість в інформації про закупівлю, що несе загрозу його безпеці та/або безпеці постачальника, вказувати укрупнено адміністративно-територіальні одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село) замість населеного пункту. Також у замовника є можливість на припинення публічного доступу до інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку у відповідності до пункту 9-1 Порядку функціонування електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ) та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 (далі- Порядок). Докладно про це в листі від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 “Щодо внесення змін” (Щодо змін, внесених до постанови № 166), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F27710-06 . Своєю чергою, питання щодо інформації з обмеженим доступом регулюються Законами України “Про доступ до публічної інформації” та “Про інформацію”, а питання щодо загроз національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку - Законом України “Про національну безпеку України”. Відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України “Про основи національного спротиву”). Докладно про випадки непоширення Закону у зв'язку з державною таємницею або поширення на випадки, у разі, якщо предметом закупівлі є послуги, інформація про які становить інформацію для службового користування у запиті № 1488/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details/bb740c46-0611-4d99-9592-e1d0563bdec4?lang=uk-UA&isSpecial=True . Отже, Законом, Особливостями та Порядком визначено перелік інформації, в якій замовникові при здійсненні публічних закупівель можна не оприлюднювати місцезнаходження, а також приховати в ЕСЗ оприлюднену інформацію з обмеженим доступом або інформацію, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку. В інших випадках замовники проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "ООЦЕМД І МК" ООР" <b> Тема розширена:</b> закупівля послуг з реєстрації/перереєстрації колісних транспортних засобів <b>Суть питання:</b> ЗУ «Про дорожній рух» визначено що державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування ТЗ усіх типів, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік здійснюються територіальними органами МВС України. Для автоматизованого обліку ТЗ, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників та належних користувачів ведеться Єдиний державний реєстр ТЗ, держателем якого є МВС України. Згідно Постанови КМУ від 7 вересня 1998 р. № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них ТЗ та мопедів», експлуатація ТЗ, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, установленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється. Згідно постанови КМУ № 1388 від 7 вересня 1998 р. державна реєстрація ТЗ проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції ТЗ установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням ТЗ в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій. У разі відсутності в населеному пункті сервісних центрів МВС державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку ТЗ (крім ТЗ, визначених абзацом другим пункту 12 цього Порядку) здійснюються адміністратором сервісного центру МВС за допомогою мобільного територіального сервісного центру МВС (спеціально облаштованого ТЗ) за окремим графіком роботи та за наявності більше 10 заявок органів місцевого самоврядування, які надійшли до сервісного центру МВС у відповідній області, в якій розташований населений пункт, у порядку, визначеному МВС. Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку ТЗ (крім ТЗ, визначених абзацом другим пункту 12 цього Порядку) сервісними центрами МВС може проводитися за участю суб’єктів господарювання, які стоять на обліку в Головному сервісному центрі МВС та здійснюють продаж нових транспортних засобів, або через центри надання адміністративних послуг, утворені відповідно до ЗУ "Про адміністративні послуги", на основі рішень, узгоджених між сервісними центрами МВС та органами, які прийняли рішення про утворення центрів надання адміністративних послуг. Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім транспортних засобів, визначених абзацом п’ятим пункту 15 цього Порядку, може проводитися сервісними центрами МВС через державне підприємство, що належить до сфери управління ДМС, на підставі узгоджених між ними рішень у порядку, установленому МВС. ТЗ реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС або через центри надання адміністративних послуг. Державна реєстрація ТЗ проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків. У зв’язку із вищевикладеним, послуги з перереєстрації ТЗ з видачою свідоцтва про реєстрацію очікуваною вартістю більше 100 тис.грн можливо закупити у регіонального сервісного центру ГСЦ МВС відповідно абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей чи це не є відсутністю конкуренції з технічних причин? <b> Номер відповіді:</b> 241/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на  питання міститься в листах від 20.10.2022  № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 15.07.2024 № 3323-04/50395-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та запитах №№ 98/2024, 205/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50395 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4ce44f81-aed6-42c6-826d-328e8fb03d15?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/271b735a-6e50-4d7a-bcc2-295a53e622d1?lang=uk-UA Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні   та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Водночас будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення закупівель до таких, які можуть здійснюватись згідно з пунктом 13 Особливостей, у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ГУНП в Одеській області <b> Тема розширена:</b> додаткові обсяги робіт <b>Суть питання:</b> Замовником, по результатах проведених в поточному році торгів, з переможцем укладено договір на виконання капітального ремонту адміністративної будівлі. В ході виконання робіт (склад яких передбачає в тому числі ремонт системи опалення) встановлено, що ремонт системи опалення у декількох приміщеннях будівлі не був врахований проєктно-кошторисною документацією. Відповідно, такі обсяги не увійшли до договірної ціни, як складової договору будівельного підряду. Підрядна організація виконала умови договору в повному обсязі. Разом із тим, виконала й ремонт неохопленої проєктом частини системи опалення та звернулась до замовника з питанням щодо компенсації понесених затрат. Вартість виконаних додаткових робіт не перевищує 10 % договірної ціни. Питання - Чи може замовник сплатити підряднику за виконаний додатковий обсяг робіт, якщо така оплата призведе до збільшення договірної ціни? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 242/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1156/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Долинської міської ради Івано-Франківської області <b>Суть питання:</b> Законом України «Про публічні закупівлі» передбачено збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Постановою КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» передбачено зміну ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Допоможіть розібратися в даній ситуації. Договір укладений згідно Запиту (ціни) пропозицій на продукти харчування в січні 2025 року. Як діяти замовнику у випадку, коли постачальник звернувся з листом про підняття ціни товару на 15% згідно підпункту 2 пункту 19 Особливостей? В квітні 2025 року ціна по дані позиції уже була піднята на 9%. Чи має право замовник погоджуватись на такі умови? Підтвердженням коливання ціни товару на ринку є довідка Торгово-промислової палати України. <b> Номер відповіді:</b> 239/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Фермерське господарство Володимир <b> Тема розширена:</b> Відшкодування компенсація по 130 статті <b>Суть питання:</b> ФГ "Володимир " код ЄДРПОУ 32200796 просить повідомити про час виплати коштів господарству згідно постанови №130 КМУ. Господарство придбало с-г техніку ,яка згідно постанови підлягає частковому поверненню коштів. Заявку про повернення, для отримання часткової компенсації вартості с-г техніки та обладнання вітчизняного виробництва подано 31 березня 2025 року АТ "Ощадбанк"та зареєстровано в державному реєстрі. <b> Номер відповіді:</b> 240/2025 <b> Відповідь:</b> https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f2f0d053-b121-457b-a592-5721274dcc7e?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Національна академія Національної гвардії України <b> Тема розширена:</b> Організація проведення закупівель при надходженні додаткових кошторисів <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 2 Закону України "Про Публічні Закупівлі" – далі Закон, Національна академія Національної гвардії України являється Замовником у розумінні Закону. Просимо Вас, надати роз’яснення щодо використання коштів «додаткового кошторису», за умови того, що Замовник повністю використав кошти «основного кошторису», та не міг передбачити надходження додаткового кошторису на момент організації закупівель/спрощених закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 237/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 86/2024 , 195/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=965bbff8-7a05-4ca8-8675-275d54fb3b78&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/b4b60a08-6c81-4eff-b0ec-8749c6479a99?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.