<b>Запит від:</b> Запит від Клімович Олександр Олександрович <b> Тема розширена:</b> Унесення інформації в окремі електронні поля відповідно до п. 14 Наказ Мінекономрозвитку № 1082 від 11.06.2020 року «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> 17 липня 2020 року набув чинності Наказ Мінекономрозвитку № 1082 від 11.06.2020 року «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» (далі - Порядок). Відповідно до пункту 14 цього Порядку зазначено, що під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Разом з тим слід зазначити, що Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі не узгоджується з інформацією, оприлюднення якої передбачено Законом України «Про публічні закупівлі» в чинній редакції. Прошу надати розяснення, чи розроблений функціонал та чи існує наразі можливість щодо унесення інформації саме в окремі електронні поля, як це передбачено Порядком. Заздалегідь вдячний. <b> Номер відповіді:</b> 1922/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим технічна реалізація в електронній системі здійснюється відповідно до вимог Закону та підзаконних нормативно-правових актів. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від комунальне підприємство "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство (також є замовником в розумінні Закону) перемогло на торгах, уклало з виконавчим органом міської ради договір про надання послуг/виконання робіт. Для виконання таких договорів комунальному підприємству необхідно придбати матеріали. Чи потрібно комунальному підприємству проводити процедури закупівель для придбання товарів, робіт і послуг, необхідних для виконання зазначених договорів? На нашу думку, внаслідок проведення у такому випадку комунальним підприємством процедур закупівель будуть затягнуті строки надання послуг/виконання робіт, що недопустимо у кінці бюджетного року. В листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” відсутня інформація саме щодо такої ситуації. <b> Номер відповіді:</b> 1923/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення сфери застосування Закону та делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто у запиті 988/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3e27af09-04a2-4876-9ef9-57b482f3d193&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ВП «КБ «Атомприлад» ДП «НАЕК «Енергоатом» <b>Суть питання:</b> КБ «Атомприлад» є відокремленим підрозділом ДП «НАЕК «Енергоатом» (далі – підприємство), здійснює свою діяльність без статусу юридичної особи. Основним видом економічної діяльності підприємства є виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації (КВЕД 26.51) та виробництво електроенергії (КВЕД 35.11). Для забезпечення виробничої необхідності підприємства, відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі», юридичною особою - ДП «НАЕК «Енергоатом» надано повноваження ВП «КБ «Атомприлад» на закупівлю товарів, робіт та послуг. При цьому, договори про закупівлі від імені юридичної особи – замовника підписує керівник підприємства на підставі довіреності, виданої відповідно до законодавства. Однак у зв’язку з тим, що ДП «НАЕК «Енергоатом» має 16 відокремлених підрозділів, окремі з яких мають різні функціональні повноваження та розташовані в різних регіонах України, виникають ситуації, коли очікувана вартість предмета закупівлі за певним кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 сумарно по відокремлених підрозділах юридичної особи складає суму, що відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» вимагає проведення процедури відкритих торгів, або ж відкритих торгів з додатковою публікацією англійською мовою, тоді як очікувана вартість предмета закупівлі ВП «КБ «Атомприлад» за цим кодом у більшості випадків не перевищує суму в обсязі 50 тисяч гривень. Зважаючи на викладене, просимо надати роз’яснення щодо застосування процедури проведення закупівлі відокремленим підрозділом у разі, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) складає менше ніж 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. <b> Номер відповіді:</b> 1924/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 921/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1baa97d4-3c6f-4d7b-b9ee-32beb6682ab9&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна вугільна компанія" <b> Тема розширена:</b> Відмова в участі у процедурі закупівлі відповідно до статті 17 Закону <b>Суть питання:</b> Наше товариство є учасником процедури відкритих торгів на закупівлю: код ДК 021:2015 – 09110000-3 – Тверде паливо (кам’яне вугілля), яку проводить Відділ освіти, молоді та спорту Дмитрівської сільської ради Кіровоградської області (далі-Замовник) згідно оголошення UA-2020-04-14-004071-b ● cb9c0133da8442ec9a29e6d6ef2e9a2f від 14.04.2020 року (далі-Торги). Дані торги були оголошені 14.04.2020 року. Розкриття пропозицій відбулося 01.06.2020 року. Замовник 15.06.2020 року згідно з протоколом № 13 було прийняте рішення про визначення нашого товариства переможцем торгів. Ми як переможці надали всі необхідні документи по статті 17, які вимагалися Тендерною документацією. Однак, Замовником 22.06.2020 року згідно з протоколом №14 від 22.06.2020 року було прийняте рішення про відхилення (дискваліфікацію) пропозиції учасника ТОВ «ПРИВАТНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» згідно п. 4 ч. 1 статті 30 Закону «Про публічні закупівлі» (далі-Закон). Наше товариство подало скаргу до Антимонопольного комітету України і дану скаргу було задоволено та винесено рішення зобов’язати Замовника скасувати попередні рішення. Однак, 30.06.2020 року Територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було винесено рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на наше товариство і внесено до зведених відомостей. Просимо надати роз’яснення, чи можемо ми як учасник даної закупівлі приймати участь у даних торгах і чи може нас визнати переможцем Замовник оскільки розкриття тендерних пропозицій відбулося 01.06.2020 р., Замовник визнав нас переможцем 15.06.2020 року, 22.06.2020 Замовник відхилив нашу пропозицію, 31.07.2020 винесено рішення зобов’язати Замовника скасувати попередні рішення, а підстави згідно п. 3 ч. 1 статті 17 Закону виникли 30.06.2020 року. <b> Номер відповіді:</b> 1925/2020 <b> Відповідь:</b> https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ff906d38-f93a-4191-b4d1-97f73671e614&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина 3002 Національної гвардії України <b> Тема розширена:</b> Термінова закупівля ліків для військовослужбовця <b>Суть питання:</b> В нашого військовослужбовця діагностували рідкісну хворобу, де потрібно значні кошти на лікування (до 300 тис.грн.). Зволікати не можна і дня. Яким чином має відбутись закупівля ліків у стислі терміни щоб було оперативне лікування ? Відкриті торги - по часу довго. Переговорна процедура передбачає надзвичайну ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єктах або територіях, спричинене аварією, катастрофою, епідемією, стихійним лихом, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, а також велике зараження людей і тварин. ТЕЖ НЕ ПІДХОДИТЬ. Кошторис надійшов однією сумою. <b> Номер відповіді:</b> 1926/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 13 Закону. Відповідно до частини другої статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. Отже, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі. При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Рожнятівська центральна районна лікарня" Рожнятівської районної ради <b> Тема розширена:</b> Сфера дії Закону <b>Суть питання:</b> Комунальне некомерційне підприємство, яке забезпечує потреби територіальної громади, діяльність якого не здійснюється комерційній основі, надає медичні послуги. Підприємство отримує фінансування згідно програми медичних гарантій за укладеними договорами з НСЗУ. Крім того, надає платні медичні послуги. Чи підпадають під сферу застосування Закону кошти, отримані від реалізації платних послуг. <b> Номер відповіді:</b> 1927/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора" <b> Тема розширена:</b> Закупівля товарів та послуг <b>Суть питання:</b> Добрий день. Ми комунальне підприємство, яке обслуговує багатоквартирні будинки. В процесі ведення діяльності постійно виникає потреба в придбанні тих чи інших товарів для виконання ремонтів (труби, запасні частини, вироби, інструменти, кріпильні матеріали і т.п.). Запланувати такі закупівлі на початку року неможливо тому, що вони повністю залежать від того, що вийшло з ладу в конкретний день. На початку року ми виходили з положення внесенням змін до річного плану і укладанням прямих договорів без використання електронної системи закупівель по кожному окремому випадку закупівлі та з подальшим оприлюдненням звіту про укладений договір (так як загальна вартість по тому чи іншому предмету закупівлі, який визначався по четвертій цифрі ЄЗС в річному плані не перевищувала 50 000 грн.). Зараз в деяких випадках сумарна вартість всіх проведених закупівель по предмету закупівлі, зазначеному в річному плані і визначеному по четвертій цифрі ЄЗС наближається до граничної суми в 50 000 грн. Згідно Закону після цього ми повинні проводити спрощену закупівлю. Але як кожен раз для закупівлі декількох метрів труби чи банки герметика чи десятка саморізів, дюбелів цвяхів і т.п. проводити спрощену процедуру (а в подальшому відкриті торги)? Як бути в таких випадках? Чи можемо ми і надалі проводити закупівлі без використання електронної системи як по новому предмету закупівлі зважаючи на те, що ці витрати передбачити (а отже і запланувати) не можливо? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1928/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Криворізька теплоцентраль" <b>Суть питання:</b> Нами проведено торги до 19.04.2020р. Укладений договір на послуги з використання техніки. На підставі листа контрагента договір розірваний. Чи може замовник на період проведення нової процедури закупівлі відкритих торгів укласти прямий договір на суму не більше 20 відсотків, що становить 500 тис. грн, оскільки наданя данної послуги потрібно постійно. Чи може замовник скористатись ст. 3 част. 7 Закону України? Чи може замовник дану ст.3 част. 7 використати при необхідності закупівлі додаткових аналогічних робіт, вартість яких становить 700 тис. (порогова планка для нас 5 млн.грн) не перевищує суму основного договору, а основний договір на капроботи становить 20 млн. грн. <b> Номер відповіді:</b> 1914/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь стосовно додаткових аналогічних робіт міститься у запиті 775/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Криворізька теплоцентраль" <b>Суть питання:</b> Замовником укладений прямий договір в 2017 році на капітальний ремонт електричного двигуна (насосне обладнання ТЕС). Строк дії договору до 31.12.2020р. Сума договору на рік 200 тис. грн. (кошториси надаються до договору по мірі виконання робіт). В червні 2020 року фірмі передано 6 двигунів на ремонт. Згідно виставленого рахунку сума перевищує договірну. Як бути замовнику.? Необхідно укладати додаткову угоду на збільшення суми, але за якою ст. закону? Договором передбачено внесення змін при внесені змін в обсяги і склад робіт, а також при виникнені потреби у ремонті додаткової кількості двигунів. Чи може замовник укласти додаткову угоду на збільшення суми договору та кількості, оскільки це передбачено договором, договір укладений в 2017 році, прямий, та відповідно до Господ. Кодексу виконується до повного виконання сторонанми своїх зобовязань. <b> Номер відповіді:</b> 1915/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

<b>Запит від:</b> Запит від Кагарлицька міська рада <b> Тема розширена:</b> Застосування пп.1 п.7 ст. 3 <b>Суть питання:</b> Просимо роз'яснити алгоритм дій стосовно застосування пп.1 п. 7 ст. 3, а саме: чи потрібно вимагати довідки, які вимагалися від учасників у оголошенні про проведення спрощеної закупівлі для оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання ЕСЗ. <b> Номер відповіді:</b> 1916/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що питання оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розглянуто в листі від  05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Отже, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. У свою чергу, перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону. Так, в звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема зазначається інформація про постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю (пункти 3, 4 та 5 частини третьої статті 3 Закону). Таким чином, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому Законом не передбачено встановлення замовником вимог щодо надання постачальником товарів, (виконавцем робіт чи надавачем послуг) документів під час оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради <b> Тема розширена:</b> номенклатура товару <b>Суть питання:</b> Доброго дня. В зв'язку з дією наказів 708 та 1082 просимо надати роз'яснення з наступних питань. 1. Якщо необхідно провести закупку по ДК 021:2015 - 3922000-0 - посуду та кухонного приладдя. Всього 47 найменувань. Як вірно зробити: заводити в номенклатурі всі 47 найменувань??? чи достатньо буде загальної назви закупівлі??? 2. Якщо в технічних характеристиках прописано назва моделі/марки або аналог, то як це прописувати в номенклатурі???? по факту може бути інша модель ніж ми пропишемо в номенклатурі... Як вірно прописати предмет закупівлі в договорі, якщо в конкретній назві буде зазначені 10 найменувань обладнання що закуповується.... Та буде невідповідність оголошення-звіту та договору. <b> Номер відповіді:</b> 1917/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари , роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника , затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Разом з тим пунктом 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок розміщення інформації) передбачено під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення , оприлюднення яких передбачено Законом , та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником , що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Отже, на виконання пункту 14 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель зазначається  кожна номенклатурна позиція предмета закупівлі, а саме перелік конкретних найменувань товарів або послуг, який замовник закуповує в межах предмета закупівлі. Разом з тим, виходячи зі змісту статті 22 Закону, у разі необхідності посилання в тендерній документації  на конкретну торговельну  марку,  таке посилання повинно бути обґрунтованим замовником  та містити вираз “або еквівалент”.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП НАЕК Енергоатом <b> Тема розширена:</b> Внесення змін до тендерної документації <b>Суть питання:</b> Цікавить запитання з приводу внесення змін до тендерної документації за старою редакцією Закону. Якщо на веб-порталі Уповноваженого органу було оприлюднено нову редакцію тендерної документації, додаток 2 до тендерної документації та перелік змін, що вносяться до неї, проте положення додатку 2 до тендерної документації, до яких вносилися зміни, не відображені у вигляді закреслених даних, чи порушено вищезазначеним вимоги абзацу другого частини другої статті 23 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1918/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Статтею 23 Закону передбачена можливість внесення змін до тендерної документації. Так, відповідно до частини другої статті 23 Закону зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.