<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки Дніпропетровської ОДА <b>Суть питання:</b> Закладами освіти області відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" проводяться закупівлі щодо послуг з гарячого харчування дітей. Переможець надавав послуги на орендованих площах закладів освіти на підставі договорів про безкоштовне користування приміщень харчоблоків. При цьому, у зв'язку зі змінами в ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" об'єкти державної та комунальної власності передаються в оренду за результатами аукціону виключно в електронній торговій системі. Як діяти замовнику в даному питанні через колізію чинного законодавства ? Адже переможець по торгам щодо надання послуг гарячого харчування може не стати переможцем аукціону на оренду площ харчоблоків. <b> Номер відповіді:</b> 2006/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас згідно зі статтею 1 Закону України “Про Фонд державного майна України ” Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації , оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. Тому, з питання, що стосується оренди державного та комунального майна, пропонуємо  звернутися до вищезазначеного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Київській області <b> Тема розширена:</b> Продовження строку для укладання договору до 60 днів <b>Суть питання:</b> Частиною 6 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), встановлено, що у випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю (наприклад – послуг). Просимо роз’яснити, які орієнтовно випадки обґрунтованої необхідності можуть бути прийнятими і незаперечними, в розумінні Закону, для оформлення рішення Замовника щодо подовження строку укладання договору до 60 днів? Чи ці випадки носять виключний, обмежений характер, чи відносяться до прав і розуміння Замовника? А також просимо роз’яснити, які є особливості оформлення рішення про продовження строку укладання договору до 60 днів і порядку розміщення в електронній системі закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 2008/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Водночас, оскільки Законом не визначено конкретного переліку випадків щодо продовження строку для укладення договору про закупівлю, замовник самостійно визначає такі випадки та обґрунтовує їх. Разом з тим будь-яке рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. При цьому відповідь на  питання стосовно розміщення інформації про продовження строку дії договору про закупівлю міститься у запиті 813/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e439551a-0b3b-4d0e-8109-2963d7e1db2c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство інфраструктури України <b> Тема розширена:</b> Необхідність визначитись з процедурою укладення договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Допоможіть розібратись з таким питанням. Планується закупівля за ДК 021:2015 72510000-3 управлінських послуг , пов'язаних з комп'ютерними технологіями (управління програмним забезпеченням документообігу Замовника). Захищене авторським правом (підтверджене документами). Бюджет закупівлі 180 000.00 грн. Яким способом проводити таку закупівлю? 1.Це переговорна процедура з одним учасником (власником інтелектуальних прав) по пункту 2 частини 2 статті 40 Закону (Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності;)? 2. Або укладення прямого договору з розробником програмного забезпечення (власником інтелектуальних прав) без проведення спрощеної процедури по пункту 2 частини 7 статті 3 Закону (Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків:існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 2009/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Поряд з цим відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. У свою чергу, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону. При  цьому  рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП " Троїцьке ТМО" <b> Тема розширена:</b> Цивільно- правові угоди <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство наймає для виконання певних робіт фізичну особу шляхом укладення цивільно-правової угоди, оплату за виконані роботи проводить з фонду оплати праці. Чи розповсюджується дія ЗУ " Про публічні закупівлі" на цивільно-правові угоди з фізичними особами у цьому разі? <b> Номер відповіді:</b> 2010/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Вінтоняк Ольга Михайлівна <b>Суть питання:</b> Добрий день!Якщо в річному плані закупівель зроблено помилку в очікуваній вартості закупівлі (не відповідає кошторисним призначенням). Чи правильно буде відредагувати в плані вартість на Прозорро? <b> Номер відповіді:</b> 2011/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1398/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5608a0c8-ccdd-46db-a534-090c17f5b968&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "АФІНАЦЕНТР" <b> Тема розширена:</b> Графік виконання робіт <b>Суть питання:</b> В ТД була вимога надати графік виконання робіт, складений відповідно до чинних Державних будівельних норм. Срок виконання робіт згідно ТД до 30.12.2021 роки Ми в складі своєї ТП надали графік виконання робіт, проте він до 31.12.2020 року. Замовник відхилив нашу ТП. Чи правомірні дії замовника? <b> Номер відповіді:</b> 2012/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг. У свою чергу, згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації. При цьому розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. У свою чергу, перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону. Так, зокрема абзацом другим пункту 2 частини першої статті 31 Закону визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. При цьому до компетенції Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "АФІНАЦЕНТР" <b> Тема розширена:</b> Листи відгуки <b>Суть питання:</b> Надайте будь-ласка роз'яснення, майже в кожній ТД замовник вимагає на підтвердження аналогічного досвіду виконання робіт лист відгук від замовника з яким укладенний договір. Також в ТД є пункт в якому вказано, що, всі документи які видані учаснику іншими організаціями (підприємствами, установами) повинні бути сформованні не раніше дати оприлюднення оголошення. Підкажіть будь-ласка листи відгуки потрібно брати у замовника кожного разу новою датою? <b> Номер відповіді:</b> 2013/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Бондарук Яна Олександрівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня,якщо в тендерній документації прописано аналогічні договора за 5 років, закупівля оголошена 9.07.20 р, договір аналогічних від 22.07.15 року,подання пропозицій було до 8.08, чи буде дійсний договір аналогічний? <b> Номер відповіді:</b> 1987/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді містяться у запитах 671/2020 та 1489/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=28ccbc67-ec7a-45c5-b816-765e1caf1a1f&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району <b> Тема розширена:</b> Усунення невідповідностей учасником протягом 24 годин <b>Суть питання:</b> Згідно з ч. 9 ст. 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, ЩО ПОДАНІ НИМ У СВОЇЙ ТЕНДЕРНІЙ ПРОПОЗИЦІЇ, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Виходячи зі змісту ч. 9 ст. 26 Закону учасник має право тільки виправляти невідповідності тільки у тих документах, що подані ним у складі тендерної пропозиції. Тобто, наприклад, у складі тендерної пропозиції наданий договір оренди транспортного засобу без додатків, які є невід’ємною частиною цього договору, замовник вказує на таку невідповідність і учасник розміщує у систему ці додатки протягом 24 годин після вимоги замовника усунути порушення, а якщо ні договір ні додатки не надані у складі тендерної пропозиції, то додатково розмістити їх учасник не має права). А згідно з ч. 16 ст. 29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/АБО ПОДАННЯ ЯКИХ ВИМАГАЛОСЬ ТЕНДЕРНОЮ ДОКУМЕНТАЦІЄЮ, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Виходячи із змісту ч. 16 ст. 29 учасник може завантажити саме відсутні документи (наприклад, для підтвердження наявності у учасника транспортного засобу, замовник вимагає у учасника документи, які це підтверджують, а учасник такі документи не надав у складі тендерної пропозиції, але він може їх розмістити після розміщення замовником про усунення порушення). Відповідь на запит 800/2020 не містить роз’яснення щодо нашого питання, оскільки наше питання не стосується формальних (несуттєвих) помилок, а стосується прохання роз’яснити що саме є «невідповідністю» в розумінні Закону. Незрозуміло, що таке «невідповідність». Невідповідність це - відсутність частини документу та/або відсутність одного документа та/або відсутність всіх документів що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону або що підтверджують права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Просимо пояснити, якщо якийсь документ (а не частина цього документу) що підтверджує відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону або підтверджує права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю не був наданий у складі тендерної пропозиції, чи застосовується у такому випадку можливість усунути учасником це порушення протягом 24 годин? А якщо учасником ненаданий не якійсь один документ, а декілька документів або не наданий жоден з документів, зазначених в ч. 16 ст. 29 Закону, чи може замовник застосувати можливість усунути учасником такі порушення протягом 24 годин? <b> Номер відповіді:</b> 1988/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне агентство автомобільних доріг України <b> Тема розширена:</b> відхилення пропозицій <b>Суть питання:</b> Просимо дати роз'яснення, чи відсутність документів, у складі тендерної пропозиції учасника на підтвердження кваліфікаційних вимог, які вимагалися тендерною документацією, надає право замовнику відхиляти таку пропозицію відповідно до абзацу 2 пункту 2 частини 1 статті 31, а саме - не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації без надання учаснику повідомлення з вимогою про усунення невідповідності в інформації та /або документах. <b> Номер відповіді:</b> 1989/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, аналогічні відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020 та 1562/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району <b> Тема розширена:</b> ст. 17 Закону <b>Суть питання:</b> У листі Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.06.2020 №3304-04/34835-06 «Щодо застосування статті 17 Закону» в інформації щодо субпідрядників/співвиконавців зазначено, що «замовник в тендерній документації встановлює вимогу про надання підтвердження підстав передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої статті 17 Закону за винятком пунктів 1 та 7 частини першої статті 17 Закону для кожного суб’єкта господарювання, які залучаються як субпідрядники/співвиконавці». Просимо пояснити, в якій формі (у формі довідки, наданої учасником в довільній формі, чи учасник повинен забезпечити надання довідок, наданих уповноваженими на це органами) замовник повинен вимагати підтвердження учасником відсутності таких підстав щодо субпідрядників/співвиконавців, враховуючі відсутність відкритих реєстрів, в яким можливо було б перевірити таку інформацію? <b> Номер відповіді:</b> 1990/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Крім цього, вичерпна відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b> Тема розширена:</b> Формальні помилки <b>Суть питання:</b> Мінекономрозвитку затверджено наказ 15.04.2020 N 710 "Про затвердження Переліку формальних помилок". Просимо надати відповідь чи є перелік формальних помилок, перерахований у зазначеному наказі, вичерпним? Чи може замовник у тендерній документації зазначати і інші формальні помилки, які не вказані у даному наказі? <b> Номер відповіді:</b> 1991/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 11 частини першої статті 9 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель є розроблення та затвердження переліку формальних помилок. Так, на виконання зазначеної норми Закону Мінекономіки розроблено Перелік формальних помилок (далі – Перелік), який затверджено наказом Міністерства від 15.04.2020 № 710 “Про затвердження Переліку формальних помилок” (далі – Наказ), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за № 715/34998. Разом з тим відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення. Отже, оскільки Законом передбачено розроблення та затвердження переліку формальних помилок, який не є примірним, а Наказ є обов’язковим для органів виконавчої  влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, затверджений Перелік є вичерпним.