<b>Запит від:</b> Запит від 8 ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ВУЗОЛ УРЯДОВОГО ЗВ'ЯЗКУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ <b> Тема розширена:</b> Дискримінаційні умови <b>Суть питання:</b> Чи можна вважати дискримінаційною умову тендерної документації Замовника (спеціальний субєкт на якого покладені обовязки з охорони та територіальної оборони, що приймає участь в ООС та діє виключно в інтересах держави)за процедурою відкритих торгів, а саме: "Учасник у складі тендерної пропозиції подає інформацію про наявність у власності зарезервованої кількості товару для забезпечення потреб Замовника (з зазначенням місця зберігання)."? ПОЗИЦІЯ ЗАМОВНИКА: Дана умова була включена до вимог ТД з метою забезпечення неухильного, гарантованого, безперервного постачання(однією партією) товару що не буде залежити від зміни ціни на товар протягом терміну дії тендорної пропозиції та на момент укладання угоди та її виконання.Ця умова доцільна у звязку з обовязками що покладені державою на Замовника з метою їх суммлінного виконання. Також зазначаємо що Замовник вимагає лише підтвердження наявності у власності Учасника товару та місця його зберігання, вимог стосовно місць зберігання та власності на обєкти де зберігається товар, Замовник не зазначає, що надає можливість Учасникам навіть за відсутності обьектів для зберігання товару виконати відповідну умову щодо надання інформації про знаходження у власності Учасника товару що є предметом закупівлі (в обсягах закупівлі/тендерної пропозиції) та місце його зберігання, шляхом використання матеріально-технічної бази партнерів з якими співпрацюють Учасники. <b> Номер відповіді:</b> 1992/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Пєтухов Ілля Станіславиви <b> Тема розширена:</b> Визначення вартості предмета закупівлі протягом бюджетного року <b>Суть питання:</b> Якщо в обєкт будівництва (згідно зведеного кошторису) входять витрати : авторський нагляд ( 1350грн), технагляд (10 тис грн), експертиза( 2970грн), проектування (40тис), будівелно-монтажні роботи (170тис) Загальна вартість з усіма витатами,наприклад,складає 200тис, Як треба заключати договори? 1) Проектування (40тис менше 50тис) прямий договір, 2) Експертиза кошторисної документації ( 40тис+2970 менше 50тис) прямий договір 3) Договір СМР (170тис+ 2-а попередніх договри)- спрощена процедура-тендер 4) ТЕХНАГЛЯД (10тис менше 50тис),але в купі з попередніми договорами перебільшує 50 тис, що треба подавати на тендер цю послугу??? 5) Авторський нагляд (1350 менше 50тис)але в купі з попередніми договорами перебільшує 50 тис, що треба подавати на тендер цю послугу??? Дайте пояснення, щодо нових правил <b> Номер відповіді:</b> 1993/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району <b> Тема розширена:</b> ст. 18 Закону <b>Суть питання:</b> Просимо проконсультувати з наступного питання. Подана скарга, що стосуються прийнятих рішень замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників (у нашому випадку після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами проведення відкритих торгів). Згідно з ч. 17 ст. 18 Закону після подання суб’єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель … не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, …, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення ... крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених ч. 6 ст. 33 Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. Заборона вчиняти будь-які дії, крім усунення порушень, стосується замовників. Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Чи зупиняє скарга перебіг строків подання документів переможцем процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1994/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною шостою статті 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Водночас відповідно до частини сімнадцятої статті 18 Закону після подання суб'єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Разом з тим згідно з абзацом другим частини шостої статті 33 Закону у разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється. Крім того, Законом встановлено заборону замовнику вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі під час оскарження процедури закупівлі. Тому, переможець процедури закупівлі надає замовнику через електронну систему закупівель документи у спосіб та строки, передбачені частиною шостою статті 17 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Лень Олег Степанович <b> Тема розширена:</b> об'єднання юридичних осіб <b>Суть питання:</b> Чи може бути учасником торгів об'єднання юридичних осіб без створення окремої юридичної особи, якщо об'єднання створено на території Євросоюзу по Європейському законодавству , учасниками є резиденти і нерезиденти України. <b> Номер відповіді:</b> 1995/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1496/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5e9eb347-89de-434c-9db3-df4e45573f5b&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від фызична особа <b> Тема розширена:</b> Очыкувана вартість <b>Суть питання:</b> Добрий день! Будь ласка, підкажіть, договір був укладений 17 лютого, я правильно порахую індекс інфляції, якщо почну з березня, чи березень приймається за одиницю? (використовую метод закупівельних цін попередніх закупівель).Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1996/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Водночас згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону). Поряд з цим частиною четвертою статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Отже, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог, встановлених у тендерній документації та пропозиції учасника-переможця. У свою чергу, відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти , зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни . Отже, істотні умови договору можуть змінюватись у випадках, встановлених пунктом 7 частини п’ятої статті 41 Закону, зокрема у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін , у разі якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни цін. Поряд з цим відповідно до Положення про Державну службу статистики України (далі – Держстат України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481, Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері статистики. Держстат України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень. При цьому Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін затверджено наказом Держкомстату України від 14.11.2006 № 519. З огляду на викладене, з питань розрахунку індексу споживчих цін пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Тернопільський окружний адміністративний суд <b> Тема розширена:</b> Порядок здійснення закупівель марок поштових <b>Суть питання:</b> Відповідно до відповіді Антимонопольного комітету України від 30.07.2020 №300-29/01-10574 "Про надання інформації щодо застосування переговорної процедури закупівлі" Акціонерне товариство "УКРПОШТА" станом на 30.06.2020 відсутнє у зведеному переліку суб'єктів природних монополій, а ринок з розповсюдження поштових марок є потенційно конкурентним. Разом з тим, дослідивши закупівлі поштових марок відповідно до даних веб-сайту "Prozorro", вбачається відсутність потенційно іншого постачальника поштових марок, позаяк всі наявні закупівлі здійснюються в постачальника - АТ "УКРПОШТА". Стаття 40 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (із змінами), визначає підстави проведення переговорної процедури, серед яких - відсутність конкуренції з технічних причин (абз.4 п.2 ч.2 ст.40). Отже, виникає ситуація за якої АТ "Укрпошта" згідно із наведеної інформації не є монополістом, тому відсутні підстави застосувати переговорну процедуру, позаяк середовище є конкурентним. З іншої сторони, знайти іншого потенційного постачальника наразі не вбачається можливим. У Замовника постає необхідність здійснення закупівлі поштових марок, орієнтована вартість якої становить понад 200 тис. грн. Відтак, прошу роз'яснити, як діяти Замовнику у спірній ситуації з урахуванням наведеної інформації, зокрема: 1) проводити відкриті торги; 2) проводити переговорну процедуру. <b> Номер відповіді:</b> 1997/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Камишівський психоневрологічний інтернат <b> Тема розширена:</b> Чи вважати додатковими кошти, які не використані у звьязку із зменшенням обсягу закупівлі через тривалий час оскарження закупівлі. <b>Суть питання:</b> У грудні 2019 року нами були розпочаті відкриті торги на закупівлю продуктів харчування у 2020 році. Через тривале оскарження вибора переможця по закупівлі картоплі (відкриті торги) договір укладений на початку березня. Додатковою угодою зменшений обсяг закупівлі та відповідно сума договору зменшена. Чи можна Кошти,які залишилися не використаними після укладання договору вважати додатковини і використовувати для укладання договору без використання процедури закупівлі або спрощеної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1998/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Адвокат Левандовський Чеслав Чеславович <b> Тема розширена:</b> електронний підпис нерезидента <b>Суть питання:</b> Відповідно до п.3 ст.12 Закону України «Про публічні закупівлі»: «3. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".» Відповідно до ч.1 Ст.14 Закону України "Про електронні довірчі послуги": «1. Електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.» У той же час відповідно до п.24 Постанови КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 19 червня 2019 р. № 546 "Про затвердження Положення про інтегровану систему електронної ідентифікації" "24. Підсистема верифікації відомостей щодо юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців забезпечує отримання та передачу відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" В Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про Учасників публічних закупівель – нерезидентів. Враховуючи вищенаведене, просимо надати відповіді на наступні запитання: - чи Учасник- нерезидент з метою подання тендерних пропозицій документи та дані повинен створювати та подавати за допомогою «електронного підпису» відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" ? - чи Учасник- нерезидент з метою подання тендерних пропозицій документи та дані може створювати та подавати без застосування «електронного підпису» передбаченого відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" ? <b> Номер відповіді:</b> 1999/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання міститься у запиті № 1884/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5fa06871-a9a5-400c-95ee-0bab487465f7&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Слов'янська района державна адміністрація Донецької області <b> Тема розширена:</b> порядок прийняття рішення про відхилення пропозиції <b>Суть питання:</b> який порядок прийняття рішення про відхилення пропозиції учасника відкритих торгів у разі невиправлення таким учасником невідповідностей протягом 24 годин, які було надано? <b> Номер відповіді:</b> 1970/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Одночасно зазначаємо, що рішення уповноваженої особи або тендерного комітету  оформлюється протоколом. При цьому згідно з частиною другою статті 31 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Новомиргородської РДА <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи може Замовник в розумінні Закону "Про публічні закупівлі" звернутись до АМКУ чи Держаудитслужби з заявою про те, що під час кваліфікації переможця, йому стало відомо про те, що один з учасників подав підроблені сертифікати якості/відповідності та протоколи випробувань? <b> Номер відповіді:</b> 1971/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Водночас згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Отже, особа має право звернутися до правоохоронних органів, повноваження яких визначені  у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. На підприємстві створено сектор з тендернех процедур для участі в закупівлях в якості Учасника. Даний сектор готує повний пакет документів для прийняття участі в закупівлях. Всі довідки, листи, пояснення готуються за підписом директора підприємства, всі копії документів також завіряються підписом директора підприємства та відповдіно потім скануються для розміщення в системі. Чи може начальник вказаного сектору після підписання директором всього пакету документів та його відсканування і розміщення в системі накласти свій кваліфікований підпис (ЕЦП) на розміщені документи (адже фактично вони вже створенні на папері переведені в цифрову форму, а не створюються окремими електронним документом)? Якщо таке можливо, то яким документом це можна оформити: наказом, дорученням, записом в посадовій інстркуції? <b> Номер відповіді:</b> 1972/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповідь у запитах № 671/2020 та 1691/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463&lang=uk-UA У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 6 частини першої статті 17 Закону, тендерна пропозиція підписується службовою (посадовою) особою учасника процедури закупівлі. Водночас відповідно до частини третьої статті 62 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Статтею 65 ГКУ визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Поряд з цим, питання представництва регулюється Главою 17 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Так, відповідно до статті 237 представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частина третя статті 237 ЦКУ). Таким чином, у разі якщо підприємство є учасником процедури закупівлі, така особа має під час подання та підпису тендерної пропозиції дотримуватись вимог Закону з урахуванням законодавства.

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізький міський центр зайнятості <b> Тема розширена:</b> Через скільки днів можна укладати договір після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір при спрощеній закупівлі? <b>Суть питання:</b> Добрий день! Який період оскарження у спрощеній закупівлі після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір? Через скільки днів можна укладати договір? На майданчику Zakupki.Prom.ua після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір період оскарження два робочих дня. Разом з тим частиною 15 статті 14 «Спрощені закупівлі» встановлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Згідно з частиною 5 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Стаття 33 має посилання на процедуру закупівлі/спрощену закупівлю. Через такі різночитання прошу Вашого роз’яснення по цьому питанню. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1973/2020