<b>Запит від:</b> Запит від Війтівецька сільська рада <b> Тема розширена:</b> Оголошення процедури відкриті торги <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Надайте будь ласка роз"яснення стосовно оголошення закупівлі. Чи можна оголошувати відкриті торги без затверджених бюджетних асигнувань на дату оголошення? Планується виділення коштів на сесії сільської ради. <b> Номер відповіді:</b> 2086/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель".

<b>Запит від:</b> Запит від Рахункова палата України <b> Тема розширена:</b> щодо надання інформації <b>Суть питання:</b> Стратегією реформування системи публічних закупівель (“дорожньою картою”) визначено, що Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади подавати кожного півріччя до 15 січня та 15 липня Міністерству економічного розвитку і торгівлі інформацію про хід виконання плану заходів для її узагальнення та подання Кабінетові Міністрів України до 30 січня та 30 липня. Чи можна отримати ці звіти за 2018, 2019 і перше півріччя 2020 року <b> Номер відповіді:</b> 2087/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію), закріплено зобов’язання України щодо приведення системи публічних закупівель у відповідність із стандартами ЄС. Питання публічних закупівель викладені у главі 8 розділу IV Угоди про асоціацію (статті 148-156 та додаток ХХІ), якою передбачено забезпечення взаємного доступу до ринків публічних закупівель ЄС та України на основі планованого та послідовного наближення законодавства України у сфері публічних закупівель до acquis ЄС у сфері публічних закупівель, що супроводжуватиметься інституційною реформою та створенням ефективної системи публічних закупівель відповідно до принципів, якими регулюються публічні закупівлі Сторони ЄС. Відповідно до статті 152 Угоди про асоціацію розроблено та схвалено постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 175 Стратегію реформування системи публічних закупівель (“дорожня карта”) та затверджено План заходів щодо реалізації “дорожньої карти” (далі – План заходів) для імплементації положень глави 8 розділу IV Угоди про асоціацію. Угода про асоціацію передбачає 5 етапів реформи публічних закупівель згідно з графіками, закріпленими в додатку ХХІ-А до Угоди про асоціацію. Звіти про стан виконання плану заходів за 2018, 2019 та І півріччя 2020 року, направлені Мінекономіки до Кабінету Міністрів України, у вкладенні додаються.

<b>Запит від:</b> Запит від Давидян Ігор Гарнікович <b> Тема розширена:</b> Повторне відхилення пропозиції Учасника <b>Суть питання:</b> Чи може Замовник повторно дискваліфікувати пропозицію Учасника з причин, що не були вказані у першому рішенні Замовника, щодо дискваліфікації пропозиції цього Учасника, якщо перше рішення Замовника про дискваліфікацію були успішно оскаржено Учасником в Антимонопольному комітеті України? <b> Номер відповіді:</b> 2072/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини дев’ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації /оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. Згідно з частиною одинадцятою статті 29 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну т ендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею. Поряд з цим частиною десятою статті 29 Закону встановлений строк для розгляду тендерних пропозицій. Крім того рішення, що  приймаються замовником оформлюється протоколом. Отже, під час розгляду тендерних пропозицій замовник перевіряє тендерні пропозиції на відповідність всім вимогам тендерної документації та зазначає в своєму рішенні всі невідповідності тендерної пропозиції для її подальшого відхилення. У свою чергу, ураховуючи мету Закону, якою є з абезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від Давидян Ігор Гарнікович <b> Тема розширена:</b> Відкриті торги - Подання скарги до Антимонопольного комітету України <b>Суть питання:</b> При оплаті послуг щодо розгляду скарги, день відправлення платежу банком платника та день ідентифікації отримання платежу електронною системою закупівель (отримувач), може бути різним. В такому випадку, який день вважається внесенням оплати щодо розгляду скаргу? <b> Номер відповіді:</b> 2073/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону. Так, згідно з частиною другою статті 18 Закону за подання скарги до органу оскарження справляється плата через електронну систему закупівель в день подання скарги, після чого скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка, яка разом зі скаргою автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель. Розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб'єкту оскарження у випадках, передбачених цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 18 Закону). У свою чергу, відповідно до пунктів 3 та 9 Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб'єкту оскарження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 292, адміністратор електронної системи закупівель забезпечує відкриття окремого рахунка в банку, в якому державі належить 75 відсотків і більше статутного капіталу, для зарахування плати за скаргу через електронну систему закупівель. Скарга вважається сплаченою з моменту зарахування коштів на окремий рахунок адміністратора. Поряд з цим інформуємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

<b>Запит від:</b> Запит від НВО "Олександрійська гімназія ім. Т.Г.Шевченка ЗНЗ І-ІІ ступенів - школа мистецтв" <b> Тема розширена:</b> додаткові кошти до об'єкту капітальний ремонт <b>Суть питання:</b> Добрий день. Підскажіть, будь-ласка, до 19 квітня було викладено звіт про укладений договір по капітальному ремонту фойє та спортивного залу на суму 191000,00 грн. в процесі ремонту виникла необхідність збільшити суму договору ще на 215000,00 грн (кошти виділені додатково згідно довідки ). Питання: як можна збільшити суму Додатковою угодою чи потрібно проводити спрощену закупівлю??? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 2067/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ)  (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України. Разом з тим питання щодо виділення додаткових коштів міститься у запиті 657/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA При цьому частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, сім’ї, молоді та спорту Носівської міської ради <b> Тема розширена:</b> планування закупівель в зв’язку із виділеними додатковими коштами <b>Суть питання:</b> Чи чинний лист №3302-06/29640-06 від 14.09.2016 року, а саме чи можливо проводити закупівлі без врахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, в зв’язку із виділеними додатковими коштами? <b> Номер відповіді:</b> 2068/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування замовниками закупівель, які вони об’єктивно не могли передбачити, розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Іллінецької районної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> результат аукціону по КЕКВ 3110 менше 6000 грн <b>Суть питання:</b> За результатами аукціону закупівлі по КЕКВ 3110 виграв ціна 1 комплекту склала менше 6000 грн (а саме 5885 грн),які наші подальші дії як замовника _ вибрати учасника ціна якого підходить чи відміняти торги? <b> Номер відповіді:</b> 2069/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Замовник відміняє тендер у разі наявності підстав, визначених частиною першою статті 32 Закону. При цьому перелік підстав для відміни замовником тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, визначений статтею 32 Закону, є вичерпним. Водночас економічна класифікації видатків бюджету, затверджена на виконання статті 8 Бюджетного кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 “Про бюджетну класифікацію” (далі – наказ Мінфіну), не є предметом регулювання Закону. При цьому відповідно до пункту 3 наказу Мінфіну роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету уповноважено надавати Державній казначейській службі України.

<b>Запит від:</b> Запит від 00032106 <b> Тема розширена:</b> Формальні помилки <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Перелік формальних помилок, що вступив в дію 14.08.2020 року, є вичерпним? Чи є зобовязання Замовника включати до тендерної документації весь затверджений Уповноваженим органом перелік, та чи може він його доповнити власними прикладами. Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 2070/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 1991/2020 та 2018/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dde305c0-2558-484f-8b4f-6f7f93ab54f0&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0588eda2-8315-4015-a6f0-0abef67c1dc9&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Луганський обласний центр дитячо-юнацького туризму і краєзнавства <b> Тема розширена:</b> Можливість закупівлі додаткових аналогічних послуг після завершення основного договору за спрощеною процедурою <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 5 частини7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури; Просимо роз’яснити, чи можна вказану норму Закону застосувати, якщо в основному договорі за проведеною спрощеною процедурою не були прописані відповідні умови, але з моменту виконання основного договору не пройшло 3х років, загальна вартість аналогічних послуг є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону та не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення спрощеної закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 2071/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 29/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Кам'янська міська рада <b>Суть питання:</b> В зв'язку з ситуацією, що склалася, а саме проведення місцевих виборів прошу надати роз'яснення стосовно закупівлі тонерів для картреджів та папіру для друку списків виборців, адже в ч.5 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" в новій редакції від 19.04.2020 року прописані випадки, на які не поширюється дія Закону, а саме: абз.16)" бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, паспорти, бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, виборчі бюлетені з виборів Президента України та/або народних депутатів України, марки акцизного податку, що виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, а також товари і послуги, необхідні для їх виготовлення;", а для проведення процедури відкритих торгів необхідно приблизно 30 календарних днів, коли будуть віділенні кошти ЦВК на придбання зазначених вище товарів поки що невідомо. Тому прошу надати роз'яснення як вірно трактовати Закон при придбані товарів (укладання прямих договорів або проведення відкритих торгів), які потрібні для проведення місцевих виборів щоб не зірвати процес проведення місцевих виборів. Буду дуже вдячна за роз'яснення питання. <b> Номер відповіді:</b> 2062/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Отже, закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюється замовниками, виходячи з вартісних меж предмета закупівлі та у спосіб, установлений Законом. Водночас питання щодо вартісних меж та пов'язаних з цим способів закупівлі розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4 Разом з тим частиною п'ятою статті 3 Закону установлений перелік випадків, на які не поширюються дія цього Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний науковий центр "Інститут грунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського" <b> Тема розширена:</b> реєстраційний та гарантійний внески для участі в електронному аукціоні <b>Суть питання:</b> Орендодавець, отримавши реєстраційний внесок учасників аукціону по оренді державного майна від оператора електронного майданчика,як може розпорядитися зазначеними коштамм? <b> Номер відповіді:</b> 2063/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Разом з тим, питання визначення потреб організації-замовника, можливості та доцільності придбання предмета закупівлі належать до компетенції замовника та не є предметом регулювання цього Закону. При цьому у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів. Водночас згідно зі статтею 1 Закону України “Про Фонд державного майна України ” Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації , оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. Тому, з питання, що стосується оренди державного та комунального майна, пропонуємо звернутися до вищезазначеного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Прийняття рішення про внесення змін до договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Згідно статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. До договору можуть бути внесені зміни в випадках, передбачених частиною 5 цієї статті, такі зміни оформлюються додатковими угодами. В Державному підприємстві для проведення процедур закупівель утворений тендерний комітет. Договори та додаткові угоди до них підписує керівник підприємтвта та/або уповноважена ним на підписання договорів особа по довіреності. Хто повинен приймати рішення про внесення змін до договору, укладеного за результатми процедур закупівель, в порядку ч.5 ст.41 Закону: тендерний комітет чи керівник підприємтвта та/або уповноважена ним на підписання договорів особа по довіреності? <b> Номер відповіді:</b> 2064/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. Тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення). Так, у пункті 2.7 розділу ІІ Примірного положення визначені головні функції тендерного комітету при організації та проведенні процедур закупівель. Водночас Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень щодо прийняття рішення тендерним комітетом стосовно виконання зобов’язань за договором про закупівлю.