<b>Запит від:</b> Запит від Ощадний банк України <b> Тема розширена:</b> звіт про укладення договору відповідно до Господарського кодексу <b>Суть питання:</b> Відповідно до Статті 75 Господарського кодексу України: "Державне підприємство, ..., у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу,визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов ..." В новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі", в статті 2 відсутні будь-які встановлені межі для проведення закупівлі та/або публікації звітів. Прошу Вас, дати пояснення/рекомендації, чи треба керуватись, як і раніше, межами 200 тис. грн.? <b> Номер відповіді:</b> 2088/2020

<b>Запит від:</b> Запит від ОНМА імені А.В.нежданової <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі( робота чи послуга) <b>Суть питання:</b> Ми замовляли проект та експертний звіт проекту.Їх виготовили з такою назвою: '' Капітальний ремонт по встановленню автоматичної пожежної сигналізації, системи автоматичного оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей при пожежі в приміщеннях гуртожитку ОНМА ім.А.В. ї за адресою: _________________ '' Підкажіть будь ласка я не можу визначитись с предметом (назвою) тендера по цій закупівлі. У мене є 2 варіанти назви (предмету) тендера. КЕКВ: 3210 — Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) 1 варіант:'' Встановлення автоматичної пожежної сигналізації, системи автоматичного оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей при пожежі в приміщеннях гуртожитку ОНМА ім.А.В. ї за адресою: _________________ (ДК 021:– 51700000-9: Послуги зі встановлення протипожежного устаткування) '' Та визначаю, що це- 1послуга 2 варіант(чітко по назві проекту та експертного звіту, але виходить інший код ДК(на мій погляд він не відповідає предмету закупівлі): '' Капітальний ремонт по встановленню автоматичної пожежної сигналізації, системи автоматичного оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей при пожежі в приміщеннях гуртожитку ОНМА ім.А.В. ї за адресою: _________________ '' (ДК 021:2015 - Тут https://dk21.dovidnyk.info/index.php?rozd=4545 про ℹ ДК 021:2015 ℹ45453000-7 (Капітальний ремонт і реставрація) ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», Тоді визначаю, що це-1 робота. Я притримуюсь, що вірно відображує предмет закупівлі саме 1 варіант, але його назва не відповідає назві проекту та назві експертизи. З іншого боку Замовник визначає предмет закупівлі. Порадьте чи не буде порушенням якщо ми при оголощенні тендеру визначимо назву по 1варіанту. І головне ми не можемо визначитись чи це послуга???(і тоді буде 1 варіант) чи це робота ????(тоді буде 2 варіант) З повагою, Світлана тел 0972729352 <b> Номер відповіді:</b> 2089/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1623/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ce9d58ab-490b-4e14-90e1-be4d0e1929d2&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне агентство автомобільних доріг України <b>Суть питання:</b> З метою дотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та недопущення порушень під час проведення прекваліфікації учасників закупівель просимо надати роз'яснення щодо поняття невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалося тендерною документацією. Чи відсутність оприлюдненого документу, який вимагався замовником у тендерній документації є невідповідністю у розумінні Закону? <b> Номер відповіді:</b> 2090/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, аналогічні відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020 та 1562/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Ракшевський Вадим Андрійович <b> Тема розширена:</b> В тендерну документацію замовником включена умова щодо надання з договором оренди викіпіровки приміщення складу. Я приміщення орендую. За адресою складу зареєстрована потужність учасника, однак викіпіровки складу не маю. <b>Суть питання:</b> Замовник товару ставить умову: Надати документи, підтверджуючі наявність складських приміщень для зберігання продуктів харчування продовольчої сировини - документи, що підтверджують право власності на зазначені складські приміщення, або договір (и) оренди приміщення з актом приймання – передачі об’єкта та викіпіровку з техничного паспорту об’єкта. Враховуючи, що відсутність викіпіровки з технічного паспорту об'єкта жодним чином не впливає на якість та кількість товару, вважаю зазначену вимогу незаконною. Чи можу я вимагати у Замовника виключити цю умову? <b> Номер відповіді:</b> 2091/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 1552/2020 та 1669/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=74385b74-888d-4a68-bfce-018df94467cc&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ООЕК <b> Тема розширена:</b> Питання з приводу можливості розірвання договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Між нами як електропостачальною організацією та замовником укладено договір про закупівлю електричної енергії на 2020 рік. Складовою частиною ціни за одиницю товару – електричної енергії – є тариф оператора системи передачі, який змінювався декілька разів з моменту укладення дійсного договору відповідними постановами НКРЕКП (тариф ОСП є державно регульованою ціною складовою вартості електричної енергії). Дійсним укладеним договором не врегульовано питання щодо зміни ціни за одиницю товару в разі збільшення тарифу ОСП. Після проведених переговорів між нами як постачальником та між замовником із наданням відповідних доказів збільшення вартості електричної енергії через зростання даного тарифу для укладення відповідних додаткових угод, і після направлення проектів таких угод, замовником проігноровано укладання будь-яких змін договору, в тому числі й змін в частині збільшення вартості за одиницю товару електричної енергії через зміну законодавчо встановленого тарифу. Відтак замовник відмовляється підписувати будь-які додаткові угоди та відповідно й оплачувати за спожиту електричну енергію з урахуванням нового тарифу ОСП. Згідно ГК одностороння відмова від виконання договору забороняється. Відповідно, наша компанія, не має можливості постачати товар – електричну енергію, із врахуванням нечинного, неактуального тарифу на послуги ОСП, котрий значно виріс, порівняно із моментом укладення договору, оскільки це спричиняє збитки нашій господарсько-фінансовій діяльності. Як нам розірвати дійсний договір? якщо учасник відмовляється його розривати чи підписувати будь-які додаткові угоди та й взагалі ігнорує будь-яку нашу спробу урегулювати ситуацію, що склалася. <b> Номер відповіді:</b> 2092/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”. Своєю чергою, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ООЕК" <b> Тема розширена:</b> Питання з приводу розірвання договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Ми є постачальником універсальних послуг електричної енергії. Договір між нами та певними категоріями споживачів є публічним. Відповідно до законодавства, відмова постачальника універсальних послуг (при зверненні споживача) в наданні послуг із користування електричною енергією забороняється. Між нами та усіма споживачами області нашої діяльності укладено публічні договори споживання електричної енергії (за підписаними заявами приєднання, в силу законодавства у сфері публічних закупівель). Паралельно, між нами та замовником (бюджетник) було укладено договір про закупівлю електричної енергії, для прикладу на 2020 рік. Котрий був розірваним за ініціативою замовника у травні 2020 року (скорочення видатків чи на виконання рішення ДАСУ наприклад). При цьому цей же учасник продовжував споживати електричну енергію за публічним договором постачання електричної енергії аж до моменту укладення нового договору про закупівлю (серпень 2020 року) із іншим учасником переможцем у ново оголошених та проведених торгах. При цьому у період травня – серпня розірвати вказаний договір (договір постачання з постачальником універсальних послуг) зі сторони електропостачальника не було можливим через його публічність. Відключення такого споживача від електропостачання також не вбачається правомірним, в тому числі і в умовах дії карантинних обмежень (для прикладу об’єктом постачання електричної енергії були заклади охорони здоров’я, будівлі правоохоронних органів ітд) Питання в тому, як нам, як постачальнику отримати кошти за фактично відпущену електричну енергію, в той час, коли наш споживач розірвав закупочний договір і в нього відсутні бюджетні видатки на ці потреби, а саме на оплату електроенергії у період коли діяв публічний договір постачання, тобто травень-серпень 2020 року. Оскільки укладення договору без проведення процедур забороняється. <b> Номер відповіді:</b> 2093/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 114/2016 та 1105/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4549f09-f75a-42ca-a223-1ed935217509&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=65a4756f-0840-47d1-b4d6-3b860a95fe7c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Красноградське комунальне підприємство "Водоканал" <b> Тема розширена:</b> Моніторинг <b>Суть питання:</b> Добрий день!Замовником надано аргументовані заперечення на висновок ДАСУ по моніторингу на закупівлю робіт. ДАСУ на заперечення не відреагувала. Підкажіть будь-ласка, які дії передбачає законодавство для замоника в такому випадку? Чи ДАСУ згідно діючого законодавства України може не надавати відповіді на аргументовані заперечення? Підприємство може на даному етапі (договір вже підписано)оскаржити висновок чи можливо є інші способи вирішення даного питання? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 2094/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Так, згідно з частиною шостою статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Водночас згідно з частиною восьмою статті 8 Закону Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку. Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку , або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Поряд з цим відповідно до частини дев’ятої статті 8 Закону у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку. У свою чергу, частиною дев’ятою статті Закону передбачено право замовника оскаржити висновок до суду. Так, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому, з питання, порушеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади (Держаудитслужби та Мінфіну).

<b>Запит від:</b> Запит від Красноградське комунальне підприємство "Водоканал" <b> Тема розширена:</b> Аналогічний договір <b>Суть питання:</b> В тендерній документації Замовника на закупівлю робіт "Капітальний ремонт..." вказано, що "Під аналогічним договором розуміється договір на виконання інженерних робіт (послуг), а саме: реконструкція, будівництво, або ремонт мережі водопостачання, або мережі теплопостачання, або каналізаційної мережі, або очисних споруд". Чи правильно замовник передбачив для підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів надання учасником - договору на проведення ремонту. І чи необхідно відхиляти тендерну пропозицію учасника, якщо надано договір на виконання поточного ремонту, а предметом закупівлі були роботи (Капітальний ремонт..)?Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 2095/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим аналогічна відповідь міститься у запиті 1126/2020  за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA Поряд з цим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону. Водночас будь-яке рішення приймається замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від ВП РАЕС ДП НАЕК Енергоатом <b> Тема розширена:</b> Спрощені торги по коду та сумі перейшли у відкриті <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення щодо послідовності дій у випадку, коли вже оголошено спрощену закупівлю, а в річний план додано нову потребу і сума перевищила межі статті 3 частини 1 пункту 2 та перейшла у відкриті торги. Чи має право замовник завершити спрощену закупівлю, чи зобов'язаний її скасувати та оприлюднити нову по відкритих торгах? <b> Номер відповіді:</b> 2096/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування замовниками закупівель, які вони об’єктивно не могли передбачити, розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ АТЛАС БІЗНЕС ГРУП <b> Тема розширена:</b> Щодо підтвердження наявності аналогічних договорів в учасника <b>Суть питання:</b> Учасник для підтвердження наявності аналогічних договорів (Замовник вимагав три аналогічних договори за 2019-2020 р.) надав три договори з одним і тим самим Замовником. Чи будуть вони вважатися аналогічними і трьома різними з точки зору законодавства про публічні закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 2097/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 1669/2020 та 1126/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=74385b74-888d-4a68-bfce-018df94467cc&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Овчинников Денис Валерійович <b>Суть питання:</b> В результаті надзвичайної ситуації зруйновано об'єкт соціальної інфраструктури. Організація уповноважена за його експлуатацію та утримання (Замовник) негайно звернулась до проектної організації (Підрядник) з листом про розробку проектно-кошторисної документації реконструкції об'єкта. В свою чергу, проектна організація не очікуючи укладання договору розробила проектно-кошторисну документацію та пройшла з нею відповідну експертизу. Замовник бажає укласти договір та оплатити виконану роботу Підряднику і використати в подальшому таку документацію. Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі» якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера, Замовник має право укласти договір за переговорною процедурою. Відповідно до ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом. Разом з тим, чи є правомірним, в рамках переговорної процедури, укладання договору на виконання проектних робіт у будівництві згідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, де передбачено, що Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. <b> Номер відповіді:</b> 2098/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Уповноважена особа з питань про <b> Тема розширена:</b> Створення конфліктної ситуації, при публікації інформації про переможця уповноваженою особою <b>Суть питання:</b> На виконання вимог абзацу 8, пункту 10, статті 11 Закону Про публічні закупівлі (зі змінами), передбачено рішення уповноваженої особи оформлювати протоколом, дати та підпису. Пунктом 3 статті 12 цього ж Закону документи та дані що створюються та подаються згідно вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги. Виходячи з вищезазначеного прошу Вас надати роз’яснення з приводу конфліктної ситуації, яка виникає при публікації інформації визнання переможця уповноваженою особою, саме затверджувати своє рішення електронним підписом. <b> Номер відповіді:</b> 2099/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 35 частини першої частини першої статті 1 нової редакції Закону уповноважена особа (особи) − службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі / спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Згідно з частиною десятою статті 11 Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Отже, у разі прийняття відповідних рішень за відповідними процедурами уповноважена особа оформлює протоколи, які складаються в довільній формі. При цьому Закон не містить вимог щодо оформлення таких протоколів з обов’язковим застосуванням засобів електронного підпису.