<b>Запит від:</b> Запит від Установа "Агенція регіонального розвитку Закарпатської області" <b>Суть питання:</b> Згідно п. 2 ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи; Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про курорти» та Наказу МОЗ від 02 червня 2003 року № 243 «Про затвердження Порядку здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів за дорученням Міністерства охорони здоров'я України, організацію та здійснення комплексних медико-біологічних, кліматологічних, геолого-гідрологічних, курортологічних та інших дослідницьких робіт природних лікувальних ресурсів, у тому числі преформованих засобів, надання медичного (бальнеологічного) висновку щодо медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, у тому числі преформованих засобів, які використовуються у санаторно-курортній мережі або позакурортно, у т.ч. для промислового використання, виконує лише Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України (далі – ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України»), який атестований та акредитований в установленому порядку на право проведення досліджень природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів. Атестат про акредитацію від 09 червня 2020 року № 20386 засвідчує компетентність Українського державного центру стандартизації і контролю якості природних і преформованих засобів ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України» відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2017 (ISO/IEC 17025:2017) в сфері: фізико-хімічні та мікробіологічні випробування мінеральних, питних, штучно-мінералізованих вод, лікувальних грязей (пелоїдів) та лікувальних препаратів на їх основі. Просимо надати роз’яснення щодо можливості проведення переговорної процедури закупівлі згідно з п. 2 ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про публічні закупівлі» з ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України» стосовно здійснення комплексних ґрунтовних досліджень природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів на території: Закарпатської, Чернівецької, Львівської та Івано-Франківської областях, в зв’язку з відсутності конкуренції з технічних причин. <b> Номер відповіді:</b> 2153/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "ОБЛТРАНСБУД" <b> Тема розширена:</b> Як проводити додаткові роботи за основним договру підряду, який був звітованийяк закупівля без використання електронної системи <b>Суть питання:</b> Підприємство КП «ОБЛТРАНСБУД» є Замовником на проведення ремонтних робіт. На теперішній час на підприємстві є ряд договорів підряду, які були заключені та відзвітовані до 19.04.2020 (тобто до вступу в дію Змін до Закону України «Про публічні закупівлі»), шляхом звітування у систему Прозорро, як закупівля без використання електронної системи. У підприємства виникає необхідність проведення додаткових робіт за рядом таких договорів. Керуючись п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Дана стаття надає можливість укладати договори на додаткові роботи лише у випадку, якщо основний договір був укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Жодної інформації як діяти з додатковими роботами за договорами, які були звітовані, як закупівля без використання електронної системи до 19.04.2020 – немає. Просимо надати роз’яснення чи можуть бути передбачені додаткові роботи за основними договорами підряду, які були заведені у систему Прозорро, як закупівля без використання електронної системи. Якщо Закон надає таку можливість - просимо пояснити як проводити дані роботи у системі. <b> Номер відповіді:</b> 2154/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 775/2020 та 29/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління Держспецзв'язку в Чернігівській області <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.5 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна. Відповідно до ч.3 ст.3 Закону у разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обовязково оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель. Наше Управління є органом державної влади і планує взяти в оренду частину технологічних приміщень і укласти договір оренди нерухомого майна на приблизну суму 250 тис. грн. Враховуючи викладене, просимо розяснити чи підпадає така закупівля під дію Закону, чи повинні ми застосовувати у такому випадку одну з конкурентних процедур, визначених ст.13 закону, чи обмежитися оприлюдненням в електронній системі закупівель звітом про договір про закупівлю, укладеним без її використання. Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 2155/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 970/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=590c0f4b-6f58-4301-8e8e-214c90f96b4e&lang=uk-UA Крім цього, згідно з частиною третью статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" до річного плану не включаються закупівлі, для здійснення яких цей Закон не застосовується у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 3 цього Закону. Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, в цілому не поширюється на випадки, передбачені частинами п"ятою та шостою статті 3 Закону, крім пунктів 19 та 21 частини пятої статті 3 Закону, які передбачають оприлюднення визначеної Законом інформації. Тому інформація про такі закупівлі не включається до річного плану, не оприлюднюється та не потребує звітування. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Навчальний центр Національної гвардії України (військова частина 3007) <b> Тема розширена:</b> Вимога про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель <b>Суть питання:</b> На етапі кваліфікації замовником надіслано вимогу про усунення невідповідностей учаснику №1 та визначено переможцем. Інший учасник направив скаргу до АМКУ із переліком зауважень. Відповідно рішення АМКУ:зобов'язав Замовника скасувати рішення про визначення переможця Учасника №1. Чи може Замовник повторно надати Учаснику №1 вимогу про усунення невідповідностей, які стосуються статті 16 Закону та після їх усунення визначити переможцем повторно? <b> Номер відповіді:</b> 2156/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною 22 статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Відповідно до частини 23 статті 18 Закону рішення органу оскарженняможе бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Докладніше про питання оскарження в листі від 07.08.2020 №   3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 Поряд з цим згідно з частиною шістнадцятою статті 29 Закону замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження. Отже, замовник має право розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції лише за рішенням органу оскарження, яке  є обов'язковим для виконання замовником та особами, яких вони стосуються, у разі якщо таке рішення не було оскаржене до суду.

<b>Запит від:</b> Запит від Шостаківська Ольга Василівна <b> Тема розширена:</b> Оплата праці <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Бухгалтеру школи розширено обсяг виконуваних робіт, який полягає в організації та проведенні конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель (згідно підпункту 3 пункту 3 Постанови КМУ №1298 від 30.08.2002 р. Чи є можливість щомісячної доплати до основного посадового окладу у розмірі до 50% посадового окладу за збільшений обсяг виконуваних робіт з вересня місяця, якщо вже встановлено надбавку за складність та напруженість у роботі у розмірі до 50% від посадового окладу на посаді бухгалтера? Адже доплата і надбавка встановлюється за різними підставами і окремо одна від одної. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 2158/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”. Водночас зазначаємо, що Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи, що питання трудових правовідносин не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian або http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться питання трудових правовідносин.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство Східний гірничо-збагачувальний комбіна <b> Тема розширена:</b> 24 години на виправлення помилок <b>Суть питання:</b> В Учасника виявлено невідповідності у поданих документах, а саме: не надано документів на вимогу ст.16,17 Закону та ліцензії на право виконання будівельно-монтажних робіт. Чи зобовязаний Замовник направити повідомлення про виправлення невідповідностей (част.16 ст.29 Закону)Учаснику, враховуючи, що пропозиція цього Учасника не відповідає вимогам ст.17 та вимогам тендерної документації та буде в подальшому всерівно відхилена на виконання ст.31 Закону. <b> Номер відповіді:</b> 2159/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "ОБЛТРАНСБУД" <b>Суть питання:</b> Підприємство КП «ОБЛТРАНСБУД» є Замовником на проведення ремонтних робіт. На теперішній час на підприємстві виникло наступне питання. У деяких договорах, що були укладені шляхом відкритих торгів/спрощеної закупівлі відповідно первинного кошторису були передбачені конкретні види робіт, але під час реалізації проєкту стало очевидно що певні роботи не потрібні і кошти, що були виділені на дані роботи, залишаються невикористаними. Просимо надати роз’яснення чи можливо відповідно п.3 ч.5 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме: «зміна істотних умов - покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю», внести зміни та використати ці гроші за тим же об’єктом але витративши їх на інший вид робіт при чому покращиться стан та якість проєкту без збільшення ціни враховуючи те, що головний архітектор проєкту затвердив такі покращення та зміни. <b> Номер відповіді:</b> 2161/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1386/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ce1a830-03ce-4732-8fca-acbf7f18d679&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ 01008 Тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: mесоnоmу@me.gov.ua, https://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № _________ від _________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації про предмет закупівлі в електронній системі закупівель підготувало відповіді на питання. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 22 частини першої статті І Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. 2 Звертаємо увагу, що Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок), яким передбачено низку змін. Натомість Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, втратив чинність. Інформація щодо предмета закупівлі передбачена також у відповідних статтях Закону, зокрема зазначається в річному плані закупівель, оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди, оголошенні про проведення відкритих торгів, оголошенні про проведення конкурентного діалогу, оголошенні про проведення торгів з обмеженою участю, в яких має міститися інформація щодо назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). Крім того, зміни відбулись і в порядку, який регулює розміщення інформації про публічні закупівлі в електронній системі закупівель (далі - ЕСЗ). Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок Ме 1082). Порядком № 1082 передбачено розміщення інформації про предмет закупівлі. Так, замовники в окремих полях зазначають наступну інформацію: - назву предмета закупівлі (наприклад, у разі якщо предметом закупівлі є послуга з виконання науково-технічних робіт, тоді у відповідному полі зазначається конкретна назва науково-технічної роботи); -. код предмета закупівлі, який визначається відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Уповноваженим органом, та їх назви. Поряд з цим пунктом 3 Наказу Мінекономіки від 11.06.2020 Ме 1082 "Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі" передбачено визнати такими, що втратили чинність: наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18 березня 2016 року № 477 "Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 447/28577 (зі змінами); наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 449/28579 (зі змінами). 3 Наразі розроблення та затвердження форм документів у сфері публічних закупівель Законом не передбачено. Проте Законом передбачений обов'язковий перелік інформації, яку замовнику необхідно оприлюднювати в ЕСЗ. Водночас звертаємо увагу, що в ЕСЗ можуть бути реалізовані і інші поля для заповнення, які не передбачені Законом, наприклад, інформація щодо джерела фінансування закупівлі. Така можливість була реалізована в ЕСЗ на вимогу Рахункової палати, як органу, що здійснює контроль у сфері публічних закупівель. Замовником/ЦЗО/учасником/постачальником/органом оскарження/органами державного фінансового контролю розміщується інформація шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю. У разі виникнення технічного збою під час унесення та/або заповнення інформації через автоматизоване робоче місце, що призводить до того, що інформація не розміщується або не оприлюднюється на веб-порталі чи в електронній системі закупівель, замовник/Ц3О/учасник/постачальник отримує технічну підтримку на авторизованому електронному майданчику, на якому здійснюється внесення та заповнення інформації документів, а орган оскарження та органи державного фінансового контролю - від адміністратора. У разі потреби замовник / ЦЗО / учасник / постачальник / орган оскарження / органи державного фінансового контролю здійснюють свої дії повторно відповідно до вимог та в межах строків, установлених Законом. Для прикладу розглянемо, як визначати предмети закупівель та розміщувати інформацію щодо предмета закупівлі в ЕСЗ. Товари та послуги Предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті | Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Єдиний закупівельний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр. Код складається з 8 цифр. Предмет закупівлі товарів і послуг згідно з Порядком має визначатися за показником четвертої цифри, тобто за класом. Клас вказують перші чотири цифри (ХХХХ0000-У). Натомість перші три цифри визначають групу (ХХ.Х00000-У). Цифра 70" при визначенні за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника розміщується 5-3 цифрами коду. У разі якщо цифра 70" стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри - групу, а не клас. Отже, якщо четвертою цифрою в коді є цифра "07, в такому випадку клас у коді відсутній. 4 У разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, у електронній системі закупівель технічно реалізована можливість обрання замовником показника 799999999-9 - Не визначено". Наприклад ДК 021:2015: 15320000-7 Фруктові та овочеві соки 55520000-1 Кейтерингові послуги Або 22600000-6 Чорнила В цьому випадку замовником обирається показник 799999999-9 - Не визначено". Роботи Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.І.І- 1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року Ме 301. Водночас об'єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163. Тобто, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється, як і раніше, за окремими об'єктами будівництва. Звертаємо увагу, що саме Порядком не передбачено зазначення відповідного коду ДК 021:2015 у разі визначення закупівлі робіт. Проте, пунктом 13 Порядку Ме 1082 передбачено під час заповнення інформації в ЕСЗ зазначення коду за показниками другої - п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі робіт. Отже, під час визначення предмета закупівлі робіт замовники керуються Порядком, при цьому під час розміщення та оприлюднення інформації в електронній системі закупівель зазначається код за показниками другої-п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Наприклад: Якщо здійснюється закупівля з будівництва метрополітену в ЕСЗ зазначається наступна інформація "Будівництво третьої лінії метрополітену в м. Харкові від станції "Метробудівників до станції "Одеська"" код ДК 021:2015: 45221000-2 Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів. Послуги з поточного ремонту Послуги з поточного ремонту визначаються за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Визначення термінів "будинок", "будівля", "споруда?, "лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури" наведено в пункті 3 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво". Проте в Порядку зазначення коду Єдиного закупівельного словника не передбачено. Натомість, виходячи зі змісту пункту 13 Порядку № 1082, замовник під час заповнення інформації в ЕСЗ зазначає код та назву відповідно до Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - послуга з поточного ремонту. Наприклад: ДК 021:2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт або 45410000-4 Штукатурні роботи Тому, визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту здійснюється за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно- транспортної інфраструктури. Проте код Єдиного закупівельного словника зазначається в ЕСЗ замовником самостійно із зазначенням коду, який найбільше відповідає предмету закупівлі. Послуги з виконання науково-технічних робіт Послуги з виконання науково-технічних робіт визначаються так само як 1 раніше за показником четвертої цифри Державного класифікатора видів науково- технічної діяльності ДК 015-97, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30 грудня 1997 року № 822. Водночас в ЕСЗ на виконання пунктів 12 та 13 Порядку замовник обов'язково зазначає конкретну назву науково-технічної роботи, код та назву відповідно до Єдиного закупівельного словника. Окремі частини предмета закупівель (лоти) Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Ця норма може застосовуватися для будь-яких предметів закупівлі, де такий поділ можливо здійснити в межах єдиної процедури закупівлі. 6 При цьому у разі поділу на лоти інформація в ЕСЗ щодо назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником вказується щодо кожного лота та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів). Лікарські засоби Предмет закупівлі з лікарських засобів визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Також замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою (далі - МНН) лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів. Водночас під час розміщення інформації, крім полів, визначених пунктом 12 Порядку № 1082, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо міжнародної непатентованої назви лікарського засобу, у разі визначення предмета закупівлі - "лікарський засіб". Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу. Тому, у разі закупівлі лікарських засобів без поділу на лоти замовник визначає предмет закупівлі за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням МНН під час розміщення інформації в ЕСЗ. Номенклатурна позиція предмета закупівлі Виходячи зі змісту пункту 14 Порядку № 1082 замовник під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначає інформацію, що визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 Порядку № 1082, та інформацію щодо назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Отже, у до разі в оприлюднення 0 оголошень, передбачених Законом, а саме, оголошення про проведення спрощеної закупівлі, оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення конкурентного діалогу, оголошення про проведення торгів з обмеженою участю, оголошення про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі, замовник крім загальної інформації про предмет закупівлі зазначає інформацію щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі. Так, замовником вказуються перелік конкретних найменувань товарів або послуг, які замовник закуповує в межах визначеного предмета закупівлі, із зазначенням цифрового коду Єдиного закупівельного словника, 7 що найбільш відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі починаючи з четвертої цифри. Наприклад: Є необхідність здійснити закупівлю фарби (фарба емаль та олійна). Предмет закупівлі: Фарба (ДК 021:2015: 44810000-1 Фарби) Предмет закупівлі обирається за показником четвертої цифри та зазначається наступна номенклатурна позиція: Емаль ПФ-115 чорна (2,8 кг) (ДК 021:2015: 44812100-6 Емалі та глазурі) Олійна МА-15 зелена (2,5 кг) (ДК 021:2015: 44812210-0 Олійні фарби). В даному випадку номенклатурна позиція зазначається за показниками шостої та сьомої цифри. Або Є необхідність закупівлі запасних частин для автомобіля (лобове скло та бампер) Предмет закупівлі: Запасні частини для автомобіля ФДаемуоо Шапо5 (ДК 021:2015: 34330000-9 Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів). Предмет закупівлі обирається за показником четвертої цифри. Разом з тим, оскільки в Єдиному закупівельному словнику відсутня подальша деталізація, замовник зазначає номенклатурну позицію відповідно за показником четвертої цифри: Лобове скло (ДК 021:2015: 34330000-9 Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів) Бампер (ДК 021:2015: 34330000-9 Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів). З огляду на викладене, предмет закупівлі визначається замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31

<b>Запит від:</b> Запит від Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст.№1 село Городківка Крижопільський район Вінницька область <b> Тема розширена:</b> Підписання договору згідно закупівлі, а потім зменшення вартості договору в звязку з відсутності потреби в товарі, що мав закуповуватись. Причина зменшення вартості договору- частково не вірно поданий перелік товару на закупівлю <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Виникла наступна ситуація. Замовником було проведено відкриті торги по закупівлі товару для харчоблоку в опорний навчальний заклад, на даний час закупівля знаходиться в стадії підписання договору, але період оскарження ще не минув. Перелік товару який оприлюднений в тендері визначався відповідно до загального переліку товарів яке надало Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/shkilne-harchuvannya/obladnannya-dlya-harchoblokiv відповідно до цього списку уповноважена особа оголошував закупівлю в серпні 2020року. Але в лютому 2020 році відділ освіти подав інший список переліку товарів для харчоблоку який затверджувався на рівні області, а далі надсилався в міністерство в Київ. Виникла ситуація, чи буде порушенням від Замовника який закупив товар по загальному переліку що надавало МОН України, а не по списку товарів яке затверджувалось на рівні області та Києва. Чи буде це нецільове використання коштів для перевірок ДАСУ, тому що списки товарів відрізняються частково (тобто перелік товарів, що в загальному переліку товару від МОН так і в переліку, що затверджувався від відділу освіти є частково однаковим)? Наприклад: в загальному переліку товару та в індивідуальному є товар Пароконвектоматна піч, а от холодильника в індивідуальному переліку товарів немає. Що робити Замовнику? Чи скасовувати закупівлю по якій причині? Чи можна укладати договір з загальним спископереліку товарів і чи це не буде не цільове використання коштів для перевірок ДАСУ? Чи можливий варіант зменшення суми договору перелік яких не увійшов до затвердженого списку товарів і чи не буде це порушенням? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 2145/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Перелік випадків зміни істотних умов договору про закупівлю визначений частиною п’ятою статті 41 Закону Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. Крім того, відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі – МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Поряд з цим, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до  МОН.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області "Коломак" <b>Суть питання:</b> Ми комунальне підприємство Коломацької сільської ради по казначейському рахунку використали договір на дизельне пальне 199 999,00грн. Потім провели спрощену процедуру закупівлі на 585 000,00 тис.грн. тому що в нас є ліцензія на пасажирські перевезення Казна просить письмову відповідь щодо закупівлі та вартісних меж, що не 200тис.грн.,а до мільйона. <b> Номер відповіді:</b> 2146/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Коломийський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" <b> Тема розширена:</b> спрощена закупівля <b>Суть питання:</b> Для проведення капітального ремонту приміщення амбулаторії проводилась спрощена закупівля робіт з капітального ремонту. За єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 454530007 капітальний ремонт і реставрація. Предмет: капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів (відповідно до п.27 ст.1 Закону "Про публічні закупівлі") Оскільки очікувана вартість робіт перевищує 300 000грн. обовязковим є отримання експертного висновку кошторисної частини технічної документації. Оскільки ремонтні роботи не передбачали реставрації, нами отриманий експертний висновок щодо кошторису капітального ремонту без зазначення словосполучення "...і реставрація". Чи є в даному випадку яке-небудь порушення і чи можна приступати до виконання робіт з капітального ремонту приміщень за наявності експертного висновку кошторисної частини технічної документації щодо капітального ремонту? <b> Номер відповіді:</b> 2147/2020 <b> Відповідь:</b> Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТОК ГРУП» <b> Тема розширена:</b> Роз’яснення вимог Закону України про Публічні Закупівлі 922-VIII <b>Суть питання:</b> Стаття 26. Порядок подання тендерних пропозицій/пропозицій 9. Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Стаття 29. Розгляд та оцінка тендерних пропозицій/пропозицій 16. Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей. Просимо роз’яснити: 1.Чи може Учасник завантажити документи, які не містяться у переліку документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей, який міститься у Повідомленні Замовника про усунення невідповідностей? 2.Чи може Учасник замінити наданий при подачі пропозиції документ (довідку, договір або накладну), яка повністю змінить зміст наданої ним раніше інформації та не буде відповідати переліку виявлених невідповідностей, що міститься у Повідомленні з вимогою про усунення невідповідностей? <b> Номер відповіді:</b> 2148/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини шістнадцятої статті 29  Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель . Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей (далі – повідомлення) повинно містити таку інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей. Згідно з частиною девятою статті 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Отже, виходячи зі змісту норм Закону, оскільки повідомлення містить конкретний перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей, учасник завантажує через електронну систему закупівель документи, які передбачені у повідомленні.