Новини Мінекономіки
Консультація
№ 2171/2020
07.09.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 2171/2020 щодо фінансових послуг та публічних закупівель: Суть питання: Чи потрібно комунальному підприємству проводити публічну закупівлю послуг фінансової компанії з приймання та переказу коштів за транспортні послуги, вартість яких включено в тариф? Висновки/Відповідь: * Відповідно до пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", дія Закону *не поширюється* на закупівлю послуг фінансових установ, в тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуг, допоміжних до фінансових послуг. * Рекомендується ознайомитися з листом Мінекономіки від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F10639-06%20 * В інших випадках закупівля здійснюється з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами.
Планування закупівель
Консультація № 2171/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2171/2020 щодо фінансових послуг та публічних закупівель
Суть питання: Чи потрібно комунальному підприємству проводити публічну закупівлю послуг фінансової компанії з приймання та переказу коштів за транспортні послуги, вартість яких включено в тариф?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП "ГІОЦ"
<b>
Тема розширена:</b> Фінансові послуги
<b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство має намір укласти договір, предметом якого є надання фінансовою компанією фінансових послуг з приймання та переказу коштів, сплачених платниками за послуги підприємств, що надають транспортні послуги. Вартість цих фінансових послуг включено до тарифів на перевезення та фактично оплачується пасажирами при придбанні квитка.
Чи необхідно Комунальному підприємству в даному випадку проводити публічну закупівлю з урахуванням положень ч. 5 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі»?
<b>
Номер відповіді:</b> 2171/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 13 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є
послуги фінансових установ,
у тому числі міжнародних фінансових організацій,
щодо надання кредитів, гарантій, лізингу
та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F10639-06%20
, розміщено лист в від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "
Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі
”, який містить розгорнуту відповідь з порушеного питання. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась наразі не змінилася.
В інших випадках закупівля здійснюється з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами.
Консультація
№ 2172/2020
07.09.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 2172/2020: Суть питання: Чи потрібно проводити відкриті торги на закупівлю наркозних засобів (до 200 тис. грн), якщо кошти на них виділені після проведення відкритих торгів на інші лікарські засоби, і чи можна використати для цього "вивільнені" кошти? Висновки/Відповідь: На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено: * Лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160 * Аналогічні відповіді у запитах 366/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та 657/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA * Інформація про способи закупівлі у запиті № 688/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Планування закупівель
Консультація № 2172/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2172/2020
Суть питання: Чи потрібно проводити відкриті торги на закупівлю наркозних засобів (до 200 тис. грн), якщо кошти на них виділені після проведення відкритих торгів на інші лікарські засоби, і чи можна використати для цього "вивільнені" кошти?
Висновки/Відповідь:
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприєство "Корсунь-Шевченківська центральна районні лікарня" Корсунь-Шевченківської районної ради
<b>
Тема розширена:</b> Непердбачена закупівля
<b>Суть питання:</b> Рішенням Корсунь-Шевченківської райради № 4Р-16/VII від 26.06.2020 року здійснено перерозподіл коштів для придбання наркозно-дихальної станції. Для функіонування наркозно- дихальної станції потрібно закупити наркозні засоби, закупівлю яких не було передбачено під час проведення відкритих торгів на лікарські засоби різні (процедуру розпочато 27.04.2020 р.;Договір від 23.06.2020р).
Запитання: Чи закупівля наркозних засобів повинна проводитися за процедурою відкритих торгів, якщо сума закупівлі не перевищує межу 200 тисяч гривень? Чи це буде новий предмет закупівлі (як не пербачувана закупівля) І чи можна закупити дані засоби за вивільнені кошти (під час проведення відкритих торгів та невикористання коштів по договору), щоб це вважалося додатковими коштами?
<b>
Номер відповіді:</b> 2172/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160
розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
"Щодо планування закупівель".
Водночас аналогічна відповідь міститься у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
та
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Консультація
№ 2173/2020
07.09.2020
Тендерна документація
Суть питання: 1. Чи вірно розуміє Мін'юст, що перевірка субпідрядників/співвиконавців (згідно з ч.7 ст.17 Закону) потрібна лише для тих, вартість робіт/послуг яких становить не менше 20% від вартості договору про закупівлю? 2. Чи вважається відшкодування "технічних витрат" (відрядження, переклади тощо), необхідних для надання юридичних послуг, залученням субпідрядників/співвиконавців? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 2002/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aaf1c283-6b9e-4e38-bc5c-bae9b4edb23a&lang=uk-UA 2. Переговорна процедура закупівлі (згідно з пунктом 7 частини другої статті 40 Закону) застосовується як виняток у разі закупівлі саме юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, зокрема на підставі рішення Кабінету Міністрів України. Придбання інших товарів, робіт чи послуг здійснюється з дотриманням вимог Закону "Про публічні закупівлі" та відповідних вартісних меж.
Тендерна документація
Консультація № 2173/2020Огляд:
Суть питання:
1. Чи вірно розуміє Мін'юст, що перевірка субпідрядників/співвиконавців (згідно з ч.7 ст.17 Закону) потрібна лише для тих, вартість робіт/послуг яких становить не менше 20% від вартості договору про закупівлю?
2. Чи вважається відшкодування "технічних витрат" (відрядження, переклади тощо), необхідних для надання юридичних послуг, залученням субпідрядників/співвиконавців?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 2002/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aaf1c283-6b9e-4e38-bc5c-bae9b4edb23a&lang=uk-UA
2. Переговорна процедура закупівлі (згідно з пунктом 7 частини другої статті 40 Закону) застосовується як виняток у разі закупівлі саме юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, зокрема на підставі рішення Кабінету Міністрів України. Придбання інших товарів, робіт чи послуг здійснюється з дотриманням вимог Закону "Про публічні закупівлі" та відповідних вартісних меж.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство юстиції Ураїни
<b>
Тема розширена:</b> вимоги до субпідрядників/співвиконавців - ч.7 ст.17 Закону "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> Згідно з частиною 7 статті 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті.
Питання стосовно застосування положень вищезазначеної статті Закону:
1) Чи вірно Мін’юст розуміє, що у зазначеному положенні Закону йде мова лише про тих субпідрядників/співвиконавців, вартість робіт/послуг кожного з яких становить не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю?
По-перше, такий висновок зроблено з положень пункту 15 частини першої статті 19 Закону: «У звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
У зазначеній вище статті чітко зрозуміло, що критерій «не менше ніж 20%» від вартості договору про закупівлю має визначатися щодо кожного с субпідрядників/співвиконавців окремо.
По-друге, зазначене тлумачення логічно випливає з того, що у випадку, наприклад, коли залучається 10 субпідрядників, і у 9 з них вартість послуг становить менше ніж 20% від вартості договору про закупівлю, а лише у одного – 35%, то перевірка, про яку, йдеться, стосується тільки останнього.
2) Серед іншого, на підставі пункту 7 частини другої Закону, Мін’юст є замовником, який застосовує переговорну процедуру закупівлі як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України
Оскільки розгляд таких справ відбувається за кордоном і ведеться майже виключно на англійській мові, то у комерційних пропозиціях учасників переговорної процедури закупівлі майже завжди присутні суми запланованих витрат на субпідрядників/співвиконавців – локальних (українських або іноземних) юридичних радники компаній, на оплату наданих ними юридичних послуг.
Питання ж стосується тих сум запланованих витрат на послуги, які зазначаються у комерційних пропозиціях учасників процедур закупівлі окремим підрозділом, як технічні витрати (відшкодування витрат на відрядження, авіа перельоти, готелі, таксі, переклади, послуги з міжнародних поштових пересилань, оплату доступу до онлайн правових баз, експертизи, тощо).
Всі роботи та послуги, які перелічуються як технічні, не є юридичними послугами, які надаються з метою захисту і представництва інтересів держави Україна в судовому або арбітражному провадженні, але технічно необхідні для належного і своєчасного надання учасником процедури закупівлі та його субпідрядниками/співвиконавцями юридичних послуг замовникові (включаючи експертів, бо вони не представляють у судових/арбітражних провадженнях будь-яку сторону, а надають незалежні експертні висновки з того чи іншого питання, і такий висновок може як посилювати позицію України, так і послаблювати її). Чи правильно розуміється Мін’юстом, що відшкодування таких технічних витрат не вважається залученням субпідрядників/співвиконавців, адже вказані витрати не є юридичними послугами?
<b>
Номер відповіді:</b> 2173/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 2002/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aaf1c283-6b9e-4e38-bc5c-bae9b4edb23a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Щодо питання 2
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію в порядку, визначеному законом, а також закупівлі товарів, робіт і послуг у разі участі замовника на підставі рішення Кабінету Міністрів України в міжнародних виставкових заходах.
Таким чином, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі закупівлі саме юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, зокрема на підставі рішення Кабінету Міністрів України.
У свою чергу, публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі необхідності здійснення придбання замовником інших товарів, робіт чи послуг, визначених згідно Закону та Поорядку, замовнику слід дотримуватись вимог Закону та здійснювати таку закупівлю, керуючись відповідними вартісними межами.
Консультація
№ 2174/2020
07.09.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 2174/2020 (Летичівська селищна рада): Суть питання: Чи можна закупити послугу з ремонту автобуса без використання електронної системи, якщо вартість послуги за договором до 50 тис. грн, а кошторисні призначення – 150 тис. грн? Висновки/Відповідь: Мінекономіки рекомендує ознайомитися з наступними роз'ясненнями, які стосуються аналогічних питань: * Запит 567/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e * Лист Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 * Лист Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 * Запит 688/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 2174/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2174/2020 (Летичівська селищна рада)
Суть питання: Чи можна закупити послугу з ремонту автобуса без використання електронної системи, якщо вартість послуги за договором до 50 тис. грн, а кошторисні призначення – 150 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки рекомендує ознайомитися з наступними роз'ясненнями, які стосуються аналогічних питань:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Летичівська селищна рада
<b>Суть питання:</b> чи можна здійснювати закупівлю послуги з ремонту автобуса без використання електронної системи за умови, що вартість послуги по договору до 50 тисяч грн, а кошторисні призначення - 150000 тис грн
<b>
Номер відповіді:</b> 2174/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 567/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e
При цьому листи від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06
"Щодо спрощених закупівель"
та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
"Щодо планування закупівель"
, розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Крім того, відповідь щодо вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Консультація
№ 2176/2020
07.09.2020
Планування закупівель
Суть питання: Чи потрібно підсумовувати оплачені суми по одному коду ДК 021:2015 протягом року для визначення процедури закупівлі, і як це впливає на вибір процедури закупівлі у випадку перевищення запланованої суми? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надало посилання на листи, які містять відповіді на питання планування закупівель та вибору процедури: * Лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160 * Запит 366/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA * Запит № 688/2020 щодо способів закупівлі: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Планування закупівель
Консультація № 2176/2020Огляд:
Суть питання:
Чи потрібно підсумовувати оплачені суми по одному коду ДК 021:2015 протягом року для визначення процедури закупівлі, і як це впливає на вибір процедури закупівлі у випадку перевищення запланованої суми?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надало посилання на листи, які містять відповіді на питання планування закупівель та вибору процедури:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Добровольський Богдан Святославович
<b>
Тема розширена:</b> Порядок віднесення закупівлі до відповідної процедури
<b>Суть питання:</b> Чи потрібно на протязі року підсумовувати вже оплачені суми по одному коду класифікатора ДК 021:2015, та чи впливає це на визначення процедури закупівлі?
Приклад: Згідно річного плану закупівель на папір була закладена сума 199999,99грн. По спрощеній процедурі закуплено паперу на суму 199999,99грн. Виникла потреба в додатковій закупівлі товару в іншого постачальника ще на 35700,00грн.
Питання: Яка процедура закупівлі буде задіяна?
В будь-якому випадку згідно яких норм Закону, постанов та ін. це рішення буде правомірне?
Якщо Ваша відповідь буде: без застосування електронної системи!, - то існує поширена практика серед установ проводити відкриті торги(вони пудсумовують по коду ДК), що значно гальмує процес закупівлі товару.
Цей нюанс є надзвичайно важливим!
ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД
Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900
Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна
Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00
№3304-04/54160-06 від 03.09.2020 дає пояснення як мені здається з цього питання але законодавчо ніяк не обгрунтований!?
Заздалегідь вдячний!
<b>
Номер відповіді:</b> 2176/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160
розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
"Щодо планування закупівель",
який містить вичерпну відповідь на питання.
Водночас аналогічна відповідь міститься у запиті 366/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Консультація
№ 2162/2020
04.09.2020
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки щодо застосування Закону України "Про публічні закупівлі": Суть питання: Чи є послуга з лабораторного обстеження, що надається надавачем первинної медичної допомоги (ПМД) за договором з НСЗУ, предметом закупівлі згідно із Законом України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Надано посилання на попередню консультацію (запит № 1081/2020) з аналогічним питанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3.
Предмет закупівлі
Консультація № 2162/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо застосування Закону України "Про публічні закупівлі"
Суть питання: Чи є послуга з лабораторного обстеження, що надається надавачем первинної медичної допомоги (ПМД) за договором з НСЗУ, предметом закупівлі згідно із Законом України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Надано посилання на попередню консультацію (запит № 1081/2020) з аналогічним питанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП "ЦПМСД Бахмутської районної ради"
<b>
Тема розширена:</b> випадки, на які не поширюється Закон України "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Між нашим підприємством (Надавач Первинної медичної допомоги (ПМД) - Виконавець) та НСЗУ укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, де предметом договору є надання медичних послуг, пов’язаних з первинною медичною допомогою. Первинна медична допомога надається з урахуванням вимог наказу МОЗ України «Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги» від 19.03.2018 року №504. Головним завданням надавача ПМД є забезпечення населення комплексними та інтегрованими послугами зі всебічної, безперервної і орієнтованої на пацієнта ПМД. Надавач ПМД здійснює медичне обслуговування населення, безпосередньо пов’язане з наданням ПМД, відповідно до переліку медичних послуг, визначених у додатку 1 до цього Порядку.
Так, до переліку медичного обслуговування відноситься: динамічне спостереження за станом здоров’я пацієнтів із використанням фізикальних, лабораторних та інструментальних досліджень відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.
Враховуючи зазначене, та з метою виконання зобов’язань за договором Надавач має право залучати субвиконавців.
Враховуючи зазначене, просимо надати відповідь, чи є предметом закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» послуга з лабораторного обстеження, яку можливо вважати, як послугу за договором про медичне обслуговування населення, що надається відповідно до закону.
<b>
Номер відповіді:</b> 2162/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті № 1081/2020
за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2163/2020
04.09.2020
Відкриті торги
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Можливість укладення додаткової угоди шляхом переговорної процедури після виявлення додаткових робіт під час виконання договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, укладеного за результатами відкритих торгів. Висновки/Відповідь: Мінекономіки посилається на аналогічну відповідь, що міститься у запиті 1386/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ce1a830-03ce-4732-8fca-acbf7f18d679&lang=uk-UA). Рекомендується попередньо використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки для знаходження відповідей на аналогічні питання.
Відкриті торги
Консультація № 2163/2020Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Можливість укладення додаткової угоди шляхом переговорної процедури після виявлення додаткових робіт під час виконання договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, укладеного за результатами відкритих торгів.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки посилається на аналогічну відповідь, що міститься у запиті 1386/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ce1a830-03ce-4732-8fca-acbf7f18d679&lang=uk-UA). Рекомендується попередньо використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки для знаходження відповідей на аналогічні питання.
Суть питання: Можливість укладення додаткової угоди шляхом переговорної процедури після виявлення додаткових робіт під час виконання договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, укладеного за результатами відкритих торгів.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки посилається на аналогічну відповідь, що міститься у запиті 1386/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ce1a830-03ce-4732-8fca-acbf7f18d679&lang=uk-UA). Рекомендується попередньо використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки для знаходження відповідей на аналогічні питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державний професійно-технічний навчальний заклад «Краматорський центр професійно-технічної освіти»
<b>
Тема розширена:</b> Чи можно укласти додотковий договір шляхом проведення переговорної процедури?
<b>Суть питання:</b> Після проведення відкритих торгів на закупівлю послуг з прточного ремонту було підписано договір, у процесі виконання договору підрядчик виявив додаткові роботи, що тягне за собою збільшення суми договору. Як вийти з цієї ситуації? Чи можно укласти додотковий договір шляхом проведення переговорної процедури з цим підрядчиком? Підкажіть будьлиска які ще можуть бути варіанти виходу з цієї ситуації? Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 2163/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1386/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ce1a830-03ce-4732-8fca-acbf7f18d679&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2164/2020
04.09.2020
Зміна істотних умов договору
Суть питання: Чи можна змінювати ціну за одиницю товару (до 10%) згідно з коливанням ринкових цін раніше, ніж через 90 днів після укладення договору, чи тільки починаючи з 91-го дня? (Відповідно до можливості, передбаченої законом, не частіше ніж один раз на 90 днів, за умови, що це не призведе до збільшення суми договору). Висновки/Відповідь: Мінекономіки наразі готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, з урахуванням численних запитів. Тому рекомендовано очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Згадується лист Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20).
Зміна істотних умов договору
Консультація № 2164/2020Огляд:
Суть питання:
Чи можна змінювати ціну за одиницю товару (до 10%) згідно з коливанням ринкових цін раніше, ніж через 90 днів після укладення договору, чи тільки починаючи з 91-го дня? (Відповідно до можливості, передбаченої законом, не частіше ніж один раз на 90 днів, за умови, що це не призведе до збільшення суми договору).
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки наразі готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, з урахуванням численних запитів. Тому рекомендовано очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Згадується лист Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від РЕГІОНАЛЬНА ФІЛІЯ "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
<b>
Тема розширена:</b> збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків
<b>Суть питання:</b> Законом пердбачена можливість збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.
Чи слід розуміти, що перша зміна ціни можлива не раніше 90 днів після укладення договору?
або
Існує період в 90 днів після укладення договору і в будь-який день цього періоду (чи то перший, чи то останній) можлива зміна ціни?
<b>
Номер відповіді:</b> 2164/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06
“Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”
, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Консультація
№ 2165/2020
04.09.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 2165/2020 Суть питання: Чи потрібно складати протокол засідання тендерного комітету при укладенні додаткової угоди до договору про закупівлю згідно з частиною 5 статті 41 Закону? Висновки/Відповідь: Аналогічна відповідь міститься у запиті 2064/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5fa9aa8d-748c-4c46-8617-079585d0c974&lang=uk-UA. Рекомендовано використовувати пошук консультацій на сайті Мінекономіки.
Інше
Консультація № 2165/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2165/2020
Суть питання: Чи потрібно складати протокол засідання тендерного комітету при укладенні додаткової угоди до договору про закупівлю згідно з частиною 5 статті 41 Закону?
Висновки/Відповідь: Аналогічна відповідь міститься у запиті 2064/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5fa9aa8d-748c-4c46-8617-079585d0c974&lang=uk-UA. Рекомендовано використовувати пошук консультацій на сайті Мінекономіки.
Суть питання: Чи потрібно складати протокол засідання тендерного комітету при укладенні додаткової угоди до договору про закупівлю згідно з частиною 5 статті 41 Закону?
Висновки/Відповідь: Аналогічна відповідь міститься у запиті 2064/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5fa9aa8d-748c-4c46-8617-079585d0c974&lang=uk-UA. Рекомендовано використовувати пошук консультацій на сайті Мінекономіки.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Черкаський інститут пожежної безпеки ім.Героїв Чорнобиля ЦУЦЗ України
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!Підкажіть, будь ласка, чи потрібно складати протокол засідання тендерного комітету, щодо укладення додаткової угоди до договору про закупівлю (процедури закупівель) відповідно до частини 5 статті 41 Закону?
<b>
Номер відповіді:</b> 2165/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 2064/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5fa9aa8d-748c-4c46-8617-079585d0c974&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2166/2020
04.09.2020
Допорогові закупівлі
Суть питання: Чи правомірне укладення договору між Відділом освіти та ТОВ "Енера Вінниця" на суму до 30 000 грн без використання електронної системи для погашення заборгованості за електроенергію, яка виникла після закінчення терміну дії попереднього договору, враховуючи, що є діючий договір з іншим постачальником (ТОВ "Віто енерджи"), якого не можуть підключити до мереж через цю заборгованість? Висновки/Відповідь: * Заборонено придбання товарів/послуг без проведення процедур закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі” (стаття 3, частина 10). * Зобов'язання, в тому числі господарські, виникають на підставах, встановлених Цивільним кодексом України (Глава 47) та Господарським кодексом України (Глава 19). Зокрема, зобов'язання можуть виникати з господарського договору, інших угод, передбачених законом, або з угод, які йому не суперечать (стаття 174 ГКУ). * Судові спори, пов'язані з господарською діяльністю, вирішуються господарськими судами з метою захисту прав та інтересів (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України, стаття 20 Господарського процесуального кодексу України). * Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06.
Допорогові закупівлі
Консультація № 2166/2020Огляд:
Суть питання: Чи правомірне укладення договору між Відділом освіти та ТОВ "Енера Вінниця" на суму до 30 000 грн без використання електронної системи для погашення заборгованості за електроенергію, яка виникла після закінчення терміну дії попереднього договору, враховуючи, що є діючий договір з іншим постачальником (ТОВ "Віто енерджи"), якого не можуть підключити до мереж через цю заборгованість?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Палагнюк Руслан Анатолійович
<b>Суть питання:</b> Замовник Відділ освіти Вінницької райдержадміністрації, шляхом проведенння відкритих торгів, укладено договір від 31.01.2019р. на постачання електричної енергії з ТОВ "Енера Вінниця"
код ДК 021:2015-09310000-5. Строк дії договору закінчився 31.03.2020 р. За договором в 2020 році замовником сплачено
ТОВ "Енера Вінниця 358413,98 грн. Постачальник ТОВ "Енера Вінниця" після вказаної дати на протязі 2020 року продовжує постачати електричну енергію Замовнику. Кошти за отриману електричну енергію Замовник сплачує на підставі рішень суду за позовом постачальника до замовника. Заовником в серні 2020 року проведено відкриті торги на закупівлю елекетричної енергії. Переможцем визначено ТОВ "Віто енерджи". 17.08.2020 р. з переможцем укладено договір. Однак ПАТ "Вінницяобленерго" не дає можливості даному переможцю закупівлі здійснити підключення до електричних мереж, через наявність заборгованості Замовника(Споживача) перед попереднім постачальником ТОВ "Енера Вінниця". Таким чином, через наяність заборгованості Відділу освіти Вінницької РДА перед ТОВ "Енера Вінниця" і відсутності договірних зобовязань між ними стає неможливим погашення заборгованості, яка щоденно змінюється, і неможливе підключення до електричних мереж переможця відкритих торгів ТОВ "Віто енерджи". В звязку з викладеним, прошу роз"яснити, чи правомірним буде укладення договру між Віддлом освіти Вінницької РДА та ТОВ "Енера Вінниця" без використання електонної системи на суму до 30000,00 грн. з метою погашення заборговансоті.
<b>
Номер відповіді:</b> 2166/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.
Водночас
поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань
визначені у Главі 47 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).
Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Крім того, статтею 174 ГКУ встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
з господарського договору та інших угод, передбачених законом
, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Поряд з цим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
розміщений лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “
Щодо планування закупівель
”.
При цьому згідно з статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Консультація
№ 2150/2020
03.09.2020
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 2150/2020 (ТОВ "Київбілдінг" - вимога про надання ліцензії): Суть питання: Чи правомірна дискваліфікація ТОВ "Київбілдінг" з торгів (UA-2020-08-14-003554-c) через відсутність ліцензії, якщо вид робіт не підлягає ліцензуванню, а ДАБІ ліцензії не видає (згідно Постанови КМУ № 219)? Висновки/Відповідь: Мінекономіки повідомляє, що відповідь на аналогічне питання вже надано у запиті № 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6. Рекомендовано використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" для знаходження відповідей на аналогічні питання.
Тендерна документація
Консультація № 2150/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2150/2020 (ТОВ "Київбілдінг" - вимога про надання ліцензії)
Суть питання: Чи правомірна дискваліфікація ТОВ "Київбілдінг" з торгів (UA-2020-08-14-003554-c) через відсутність ліцензії, якщо вид робіт не підлягає ліцензуванню, а ДАБІ ліцензії не видає (згідно Постанови КМУ № 219)?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки повідомляє, що відповідь на аналогічне питання вже надано у запиті № 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6. Рекомендовано використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" для знаходження відповідей на аналогічні питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Київбілдінг"
<b>
Тема розширена:</b> вимога про надання ліцензії
<b>Суть питання:</b> ТОВ "Київбілдінг" був переможцем торгів на закупівлю UA-2020-08-14-003554-c Закупівля на prozorro.gov.ua. Економія бюджетних коштів склала 13%. Нас було дискваліфіковано із-за відсутності ліцензії.
Вимогою замовника було надання учасниками копії ліцензії на провадження діяльності. Ст.41 Закону встановлено, що копія ліцензії переможцем надається у разі, якщо такий вид діяльності підлягає ліцензуванню. Вид робіт, передбачений закупівлею, не підлягає ліцензуванню. Вимоги Замовника не мають бути вищими за вимоги Закону. Крім того, на підставі Постанови КМУ від 13 березня 2020 р. № 219, ДАБІ не видає ліцензій. Прошу відповісти: чи є дискваліфікація законною? Чи є вимоги Замовника дискримінаційними?
Відповдь прошу надати письмово.
<b>
Номер відповіді:</b> 2150/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2151/2020
03.09.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи може секретар тендерного комітету (для відкритих торгів) та уповноважена особа (для спрощених закупівель) використовувати один і той самий КЕП, згенерований для секретаря тендерного комітету, для виконання обов'язків уповноваженої особи? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання. Замість цього, пропонується самостійно знайти відповідь через пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 2151/2020Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи може секретар тендерного комітету (для відкритих торгів) та уповноважена особа (для спрощених закупівель) використовувати один і той самий КЕП, згенерований для секретаря тендерного комітету, для виконання обов'язків уповноваженої особи?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання. Замість цього, пропонується самостійно знайти відповідь через пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Суть питання: Чи може секретар тендерного комітету (для відкритих торгів) та уповноважена особа (для спрощених закупівель) використовувати один і той самий КЕП, згенерований для секретаря тендерного комітету, для виконання обов'язків уповноваженої особи?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання. Замість цього, пропонується самостійно знайти відповідь через пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Великоанадольське лісове господарство"
<b>
Тема розширена:</b> Електронний підпис
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка, я є секретарем тендерного комітету (для відкритих торгів) та уповноваженою особою (для спрощених закупівель) чи можу я використовувати КЕП як уповноважена особа, який було згенеровано як для секретаря тендерного комітету?
<b>
Номер відповіді:</b> 2151/2020
<b>
Відповідь:</b>
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.