<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення щодо національного стандарту України «ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги (ISO 9001:2015, IDT)», а саме просимо роз’яснити чи можна вважати таким, що повністю відповідає вищезазначеному зазначеному стандарту стандарт «ISO 9001:2015» та стандарт «EN ISO 9001:2015». Чи доречно такі стандарти вважати повністю взаємозамінними? В чому полягає їх відмінність (якщо вона є)? Зазначене питання виникає у зв’язку із тим, що юридичними та фізичними особами-учасниками процедур публічних закупівель на підтвердження відповідності вимоги щодо наявності сертифікату відповідності «ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги (ISO 9001:2015, IDT)» інколи надаються сертифікати відповідності «ISO 9001:2015» або «EN ISO 9001:2015», але чи можна вважати, що такі сертифікати підтверджують відповідність стандарту «ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги (ISO 9001:2015, IDT)»? <b> Номер відповіді:</b> 260/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу  направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі" , та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Мінекономіки, пропонується його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки  для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Біоенергія - А" <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення замовником <b>Суть питання:</b> Добрий день! Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Біоенергія - А" (далі –Товариство) просить надати роз’яснення з наступного питання: Статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено 4 категорії замовників, віднесення до однієї з яких зобов’язує відповідний суб’єкт діяти як Замовник в розумінні Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг. Відповідно до п.4 ч.4 статті 2 Закону Товариство може відноситися до четвертої категорії, а саме: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 2 Закону встановлено, що: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак: - органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання; - наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв. ДП «Нафтогаз Біоенергія», яке є замовником в розумінні Закону належить частка у статутному капіталі Товариства 100 відсотків, а тому Товариство підпадає під ознаку абзацу другого п.4 ч.1 ст. 2 Закону. Щодо здійснення діяльності в окремих сферах господарювання Товариством, то фактично діяльність, визначена частиною другою статті 2 Закону, Товариством не здійснюється, проте статутом Підприємства зазначені види діяльності, які підпадають під частину другу статті 2 Закону, зокрема виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, електричної енергії тощо. Питання 1: Чи може в такому випадку Товариство вважатися таким, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, якщо фактично така діяльність не здійснюється? Питання 2: Враховуючи все вище перелічене чи вважається Товариство Замовником в розумінні Закону? <b> Номер відповіді:</b> 254/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників ", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 " Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання " та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМБУД АЛЬЯНС» <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення замовника <b>Суть питання:</b> Добрий день! Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМБУД АЛЬЯНС» (далі –Товариство) просить надати роз’яснення з наступного питання: Статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено 4 категорії замовників, віднесення до однієї з яких зобов’язує відповідний суб’єкт діяти як Замовник в розумінні Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг. Відповідно до п.4 ч.4 статті 2 Закону Товариство може відноситися до четвертої категорії, а саме: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 2 Закону встановлено, що: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак: - органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання; - наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв. ДП «Нафтогаз Біоенергія», яке є замовником в розумінні Закону належить частка у статутному капіталі Товариства 100 відсотків, а тому Товариство підпадає під ознаку абзацу другого п.4 ч.1 ст. 2 Закону. Щодо здійснення діяльності в окремих сферах господарювання Товариством, то фактично діяльність, визначена частиною другою статті 2 Закону, Товариством не здійснюється, проте статутом Підприємства зазначені види діяльності, які підпадають під частину другу статті 2 Закону, зокрема виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, електричної енергії тощо. Питання 1: Чи може в такому випадку Товариство вважатися таким, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, якщо фактично така діяльність не здійснюється? Питання 2: Враховуючи все вище перелічене чи вважається Товариство Замовником в розумінні Закону? <b> Номер відповіді:</b> 255/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників ", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 " Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання " та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління.

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Пов'язані особи <b>Суть питання:</b> Вітаю. Прошу надати консультацію щодо наступної ситуації. Чи може бути застосований п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" у спрощеній закупівлі, учасник якої є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 256/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 129/2025 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/937c96bd-ee45-4d35-a23f-d1599c80684f?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Дніпроводоканал" <b> Тема розширена:</b> Чи може Замовник бути Учасником одночасно. <b>Суть питання:</b> Відповідно до п.37 ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи; Чи може орган місцевого самоврядування бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 257/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 795/2021 , № 760/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6033e53e-5422-4cab-ad4f-a56dcad4aae4?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/81456471-7364-4f5b-b71a-0e87a962e257?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Мішково-Погорілівська загальноосвітня санаторна школа -інтернат І-ІІІ ступенів Миколаївської обласної ради <b>Суть питання:</b> Відкриті торги не відбулись,через відсутність учасників.Закупівля мультимедійного обладнення (НУШ) по программі Ukraine Facilitty.Чи можемо ми провести повторны торги,без зазначення критеріїв,а саме прийняті країни.Чи не буде че порушення статтей Рамкової угоди?v <b> Номер відповіді:</b> 250/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.07.2025 № 3323-04/48400-07 "Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility", що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F48400-07 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 8 статті 5 Рамкової Угоди учасники та кандидати на участь у тендері з неприйнятних країн можуть бути допущені як прийнятні у разі нагальної необхідності, недоступності послуг на ринках відповідних країн або територій або в інших належним чином обґрунтованих випадках, коли застосування правил прийнятності зробить реалізацію проекту неможливою або надмірно складною. Отже, застосування зазначеної норми вимагає документального підтвердження і обґрунтування. Також звертаємо увагу, що відповідно до статті 3 Рамкової Угоди кошти або економічні ресурси в межах виконання Ukraine Facility прямо або опосередковано не можуть надаватися особі, що підпадає під дію обмежувальних заходів ЄС, або на її користь. Детальна інформація щодо санкцій ЄС розміщена на санкційній карті ЄС за посиланням: https://www.sanctionsmap.eu/#/main. Таким чином, всі закупівлі, які відбуваються для виконання заходів Плану України в межах відповідних бюджетним програм, здійснюються з урахуванням статті 11 Регламенту та зокрема статей 2, 3, 5, 16, 17 Рамкової угоди, у відповідності до Закону та Особливостей. Мінекономіки наразі розроблено проект змін до постанови № 1178 для визначення правил здійснення закупівель у рамках виконання заходів Плану України згідно з інструментом Ukraine Facility, яким пропонується доповнити Особливості новим розділом. Однак наразі проект вищевказаних змін до постанови № 1178 погоджується із заінтересованими органами в установленому порядку та доопрацьовується з урахуванням пропозицій Державної аудиторської служби України, Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України, наданих за результатами проведення узгоджувальної наради. З огляду на викладене звертається увага, що до внесення змін у постанову  № 1178 замовники самостійно приймають рішення щодо способу дотримання вимог Закону та Особливостей з урахуванням Рамкової угоди.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний музей декоративного мистецтва України <b> Тема розширена:</b> вибір процедури закупівлі послуг <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу допомогти визначити правильно процедуру закупівлі у плануванні. Нашій установі (Музей) потрібно отримати послуги з розроблення дизайн-концепції експозиціїй - (дизайн-проект). Очікувана вартість закупівлі складає понад 800000,00 грн. Разом з тим є Свідоцтво про депонування результату інтелектуальної діяльності видане автору РІД/Ук 2025 (ДНТБУ) про результат інтелектуальної діяльності: Попереднє концептуальне бачення відновлення повноформатної експозиційної діяльності нашого музею. Чи маємо право провести закупівлю з вищевказаним автором, що зазначений у Свідоцтві методом : Закупівля без використання електронної системи? чи прирівнюється це депонування до інтелектуальної власності чи авторського права? <b> Номер відповіді:</b> 252/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах  № 893/2021,  № 751/2021, № 438/2021 та листі від 19.09.2023     № 3323-04/50098-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування " (2.Щодо пункту 13 Особливостей), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=005b6e2c-a3d6-493c-b70e-e0520394b7df&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/3aa9c252-36aa-4c9c-8a86-80f84bcf75d5?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e73c1664-6ea0-4fbf-8304-b23aca224e92?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50098-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Так, відповідно до абзацу п'ятого підпункту 5 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли  роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання в одному з таких випадків, зокрема необхідність захисту прав інтелектуальної власності. При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно та з дотриманням вимог чинного законодавства. Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство економіки України (далі – Мінекономіки), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами, далі - Положення), Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема інтелектуальної власності. Тому, з питань щодо інтелектуальної власності можливо звертатися за посиланням: https://me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для скерування запиту до відповідного підрозділу, до компетенції якого належать питання інтелектуальної власності. Водночас детальна інформація щодо інтелектуальної власності розміщена на вебсайті Мінекономіки у розділі "Діяльність" рубрики "Інтелектуальна власність" за посиланням: http://www.me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=bb27fb37-4305-4686-9ea0-995d1c10f028&tag=DerzhavnaSluzhbaIntelektualnoiVlasnosti

<b>Запит від:</b> Запит від КНП «Заліщицький обласний госпіталь інвалідів війни та реабілітованих» ТОР <b> Тема розширена:</b> Щодо можливості закупівлі лікарських засобів та допоміжних виробів для їх введення в межах одного лоту за кодом 33600000-6 <b>Суть питання:</b> Шановні колеги! Наш лікувальний заклад планує провести закупівлю за процедурою запиту ціни пропозицій, у межах якої передбачено включення до одного лоту лікарських засобів та виробів медичного призначення (зокрема шприців і систем для інфузій). Зазначені шприци та системи закуповуються для введення лікарських засобів, що одночасно закуповуються в межах цього ж лоту. Звертаємо увагу, що відповідно до технічних особливостей електронної системи, у процедурі запиту ціни пропозицій електронні майданчики самостійно класифікують кожну позицію згідно з підкодуванням, тоді як замовник зазначає лише загальний код предмета закупівлі. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення: чи допускається здійснення закупівлі лікарських засобів разом із супутніми медичними виробами (шприцами, системами для інфузій) в одному лоті за кодом ДК 021:2015 — 33600000-6 «Фармацевтична продукція», якщо такі вироби є технологічно пов’язаними з використанням лікарських засобів; чи правомірно об'єднувати такі позиції в межах одного коду закупівлі за умови, що вони є частинами єдиного процесу надання медичної допомоги. В обґрунтування наводимо такі норми: 🔹 Наказ Мінекономіки № 708 від 15.04.2020 (Примірна тендерна документація): «У разі закупівлі товарів, робіт чи послуг, які є функціонально або технологічно пов’язаними між собою, замовник може не поділяти предмет закупівлі на частини (лоти)». 🔹 Лист Мінекономіки № 3304-04/38249-06 від 05.08.2020: «У разі якщо товари або послуги є функціонально пов’язаними або використовуються як єдиний комплекс, замовник має право не поділяти предмет закупівлі на частини (лоти)». 🔹 Наказ Мінекономрозвитку № 454 від 17.03.2016 (Методика визначення предмета закупівлі): «…предмет закупівлі визначається з урахуванням технологічної, функціональної або економічної доцільності…» Крім того, вважаємо за доцільне звернути увагу на економічні переваги об'єднання таких позицій: Постачальник одночасно з поставкою ліків постачає і засоби для їх введення. ✅ Закупівлі, що включають ширший перелік товарів і мають більший загальний обсяг, є більш привабливими для стабільних постачальників, оскільки дозволяють оптимізувати логістику, зменшити витрати на документообіг та логістичне обслуговування. ✅ Збільшення вартості закупівлі підвищує конкуренцію серед постачальників, що, як правило, сприяє отриманню більш вигідних цінових пропозицій. ✅ Такий підхід відповідає принципам бюджетної ефективності та стимулює участь бізнесу в публічних закупівлях, особливо на етапі запиту ціни пропозицій. З урахуванням викладеного, просимо: Підтвердити можливість об'єднання в один лот лікарських засобів і шприців/систем, необхідних для їх введення, за кодом 33600000-6. Надати рекомендації щодо відображення такої закупівлі в умовах запиту ціни пропозицій, враховуючи технічні особливості електронної системи. З повагою, Оксана Сохацька юрисконсульт, уповноважений зіз закупівель <b> Номер відповіді:</b> 253/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах №№ 209/2024, 379/2024, 577/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4640f4e7-6c15-46f7-a81b-1906fed2830c?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/afc60494-ca21-4f60-89f8-8ec4660df58d?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/2585f4ec-3dc4-4a93-83ed-97a97e83e939?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b>Суть питання:</b> Добрий день. Просимо надати роз’яснення стосовно можливості застосування статті 25 Закону України “Про публічні закупівлі” при оголошені закупівлі з використанням рамкової угоди відповідно до пункту 75 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275, шляхом проведення відкритих торгів у порядку, визначеному особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.102022 р. № 1178. <b> Номер відповіді:</b> 249/2025 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Метою Закону є визначення правових засад для забезпечення матеріально-технічних і наукових потреб сектору безпеки і оборони держави шляхом ефективного та прозорого здійснення оборонних закупівель із дотриманням заходів захисту національних інтересів, створення конкурентного середовища, запобігання корупції у сфері оборонних закупівель, розвитку добросовісної конкуренції, а також ефективного та прозорого планування, реалізації і контролю за здійсненням оборонних закупівель. Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі - державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до пункту 75 Особливостей № 1275, закупівля з використанням рамкової угоди здійснюється шляхом проведення відкритих торгів у порядку, визначеному особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості № 1178), з урахуванням цих особливостей (далі - тендер) або шляхом оголошення запиту пропозицій за кваліфікаційним відбором серед кандидатів, включених до рамкової угоди (далі - запит пропозицій), у разі, коли в оголошенні про проведення кваліфікаційного відбору кандидатів до рамкової угоди державний замовник визначає конкретний перелік товарів, робіт чи послуг, що будуть закуповуватися в рамках рамкової угоди. Згідно з пунктом 3 Особливостей № 1178, під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей замовники застосовують положення статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням положень пункту 47 Особливостей № 1178. Стаття 25 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлює, що замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У такому разі в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. Розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі робіт та 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі товарів чи послуг. Забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі: відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними; непідписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру/спрощеної закупівлі; ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону; ненадання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі. Забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику у разі: Слід окремо зауважити, що у разі проведення тендеру державний замовник розміщує інформацію відповідно до вимог статті 21 Закону України “Про публічні закупівлі”, при цьому підпункт дев'ятий частини другої вказаної статті наголошує, що  оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити зокрема інформацію  про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). Таким чином, при оголошенні закупівлі з використанням рамкової угоди шляхом проведення відкритих торгів, державний замовник може вимагати надання забезпечення тендерної пропозиції відповідно до статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі", але з урахуванням положень пункту 47 Особливостей № 1178, який визначає підстави для відмови в участі у відкритих торгах та відхилення тендерних пропозицій. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери державних закупівель у конкретних випадках. Разом з тим, повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> Наказ від 18.10.2022 року № 3904/1223 <b>Суть питання:</b> Пунктом 2 розділу 2 Наказу «Про затвердження Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності» від 18.10.2022 року № 3904/1223 передбачено, що оцінка збитків, що завдані об’єктам державної або комунальної форми власності, проводиться суб’єктом оціночної діяльності, обраним на конкурентних засадах у порядку, встановленому законодавством. . Що мається на увазі під формулювання "на конкурентних засадах у порядку, встановленому законодавством"? Чи має це відношення до конкурентних закупівель, зокрема відкритих торгів, які проводяться згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» та Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості)? <b> Номер відповіді:</b> 248/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу  направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі" , та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Мінекономіки, пропонується його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки  для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian

<b>Запит від:</b> Запит від СВКП "Київводфонд" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Питання по локалізації товарів. Локалізація, рахується по конкретній закупівлі, а не за рік? (Якщо Замовником заплановано, згідно бюджетного запиту, на протязі року закупівлю товару і цей товар входить в перечень , щодо яких застосовується локалізація і замовник знає, що вартість за рік перевищує в совокупності 200 тис. грн., але буде проводити на початку року наприклад і в кінці року - дві окремі закупівлі. Але перша наприклад закупівля 95 000 грн. а друга 201 500 - то застосовувати локалізацію, щодо першої закупівлі, якщо вона не перевищує 200 тис грн.? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 246/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Інститут розвитку міста Кривого Рогу" <b> Тема розширена:</b> Надання розяснення щодо укладання 3х сторонього договору з монополістом послуг <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» Криворізької міської ради (ЄДРПОУ 37665263) створене без мети отримання прибутку, некомерційним, неприбуткове підприємство, фінансується з міського бюджету Криворізької територіальної громади 100% та є керуючою компанією індустріального парку «КРИВБАС» (далі - ІП «КРИВБАС»). Звертаємось до Вас з проханням надати роз’яснення, а саме: 1. Чи маємо право укласти трьох сторонній договір на «Послуги з нестандартного приєднання до електричних мереж системи розподілу з проектуванням лінійної частини замовником до ІП «КРИВБАС» де Перша сторона АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» ( далі – Виконавець послуг – 1), друга сторона – ТзОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ» ( далі – Виконавець послуг – 2), третя сторона КП « «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» ( далі - Замовник) без використання електронної системи- прямий договір, так як Виконавець послуг -1- АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є монополістом даних послуг.(згідно п.п.5 п.13 Особливостей), а на території Виконавця послуг -2- ТзОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ» знаходиться обладнання до якого буде здійснюватися підключення з нестандартного приєднання до електричних мереж ІП «КРИВБАС»? Проєкт договору прикріплюється нижче. <b> Номер відповіді:</b> 247/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на  питання міститься в запитах №№ 594/2023 , 425/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/05379302-84fc-45d6-9567-c0413f56e28c?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/92a89dda-ad74-40de-aaa4-b8791689626d?lang=uk-UA Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.