<b>Запит від:</b> Запит від Мелітопольська міська територіальна виборча комісія Мелітопольського району Запорізької області <b> Тема розширена:</b> застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі» під час організації підготовки і проведення місцевих виборів <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Мелітопольська міська територіальна виборча комісія Мелітопольського району Запорізької області в межах повноважень, визначених Виборчим кодексом України (надалі – Кодекс), забезпечують організацію підготовки та проведення місцевих виборів. Відповідно до Кодексу фінансове забезпечення підготовки і проведення чергових місцевих виборів за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, здійснюється територіальною виборчою комісією, яка є розпорядником цих коштів. При цьому закупівля товарів і послуг указаними комісіями повинні здійснюватися згідно із законодавством про публічні закупівлі, зокрема Законом України «Про публічні закупів», що передбачає (з урахуванням змін, які нещодавно набули чинності та не мали ще практичного застосування підчас виборчого процесу) призначення уповноваженої особи, відповідальної за організацію та проведення процедури закупівлі; затвердження положення про вказану особу; застосування процедур закупівлі тощо. На даний час існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання територіальною виборчою комісією строків для проведення закупівель. Враховуючи складність застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі» під час організації підготовки і проведення місцевих виборів належне матеріально-технічне забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року буде під загрозою. Враховуючи вищенаведене, прошу: 1. Надати інформацію щодо алгоритму дій для територіальних виборчих комісій застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі» під час організації підготовки і проведення місцевих виборів належне матеріально-технічне забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року. 2. Дозволити територіальним виборчим комісіям укладати прямі договори для підготовки і проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року. <b> Номер відповіді:</b> 2187/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. При цьому порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок). Так, згідно з пунктом 18 розділу II "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг" Порядку визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для підготовки та проведення виборів Президента України, виборів народних депутатів України, місцевих виборів, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг (зокрема для кожної виборчої комісії або груп виборчих комісій) окремо щодо кожних виборів. При цьому повідомляємо, що питання визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель розглянуто в листі від  03.09.2020 №  3304-04/53972-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням : https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Питання вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 м.Вінниці" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підскажіть будь ласка, в січні 2020 року проводили відкриті торги на суму 320 000,00 грн. Уклали договір на суму 260 000,00 грн. Зараз виникла потреба в закупівлі того ж самого предмета закупівлі за зекономлені кошти (60 000,00 грн.).Так як це один і той самий предмет закупівлі, то необхідно проводити відкриті торги ? <b> Номер відповіді:</b> 2188/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель". Водночас аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 1251/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Предмет закупівлі послуг з поточного ремонту <b>Суть питання:</b> Замовнику потрібно провести поточний ремонт у двох будівлях, які розташовані за однією адресою. Чи можна проводити закупівлю за окремими будівлями, а отже, й за окремими предметами закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 2182/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури. молоді та спорту Галицинівської сільської ради <b> Тема розширена:</b> Публічні кошти <b>Суть питання:</b> Чи підпадає тристоронній договір підряду на поточний ремонт, в якому стороною "Замовником" є замовник, дія на якого згідно статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" розповсюджується (бюджетна організація), "Підрядником" є фізична особа - підприємець, а третя сторона - приватна організація, за кошти якої буде проводитися вказаний поточний ремонт, і яка в договорі називається - "Платник"? Крім того, вказана третя сторона "Платник" є місцевим благодійним фондом, але, у будь-якому разі, договір є договором фактично підряду, а не благодійної допомоги за змістом, лише оплата за послугу буде здійснена цим благодійним фондом.Просимо відповісти на питання щодо можливості укладання вказаного тристороннього договору без використання електронної системи закупівель, будь-яких процедур закупівель, та чи потрібно відображати вказаний договір в річному плані закупівель і оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, якщо кошти за вказану послугу не сплановано в місцевому бюджеті фактично і ці кошти взагалі не потрапляють на будь-який рахунок "Замовника" (бюджетної організації)? <b> Номер відповіді:</b> 2183/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Шишацький обласний науковий ліцей-інтернат ІІ-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради" <b> Тема розширена:</b> збільшення ціни більше ніж на 10% <b>Суть питання:</b> Просимо роз’яснити наступну норму ЗУ «Про публічні закупівлі» Відповідно до норм ст. 41 ч.5 ц.2 Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках змін умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електроенергії. Поясніть, що слід розуміти під терміном «обмеження щодо строків зміни ціни». Чи слід це розуміти, що учасник переможець керуючись цією нормою закону може змінювати ціну не витримавши 90 днів із моменту підписання договору ( в даному випадку Договір на постачання природного газу)?. Які документи та яку їх кількість має надати учасник переможець Замовнику на підтвердження зміни ціни у тому разі, якщо ціна змінилась більше ніж на 10% (у даному випадку в одному місяці два підвищення ціни кожне на 10% )? <b> Номер відповіді:</b> 2184/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" <b> Тема розширена:</b> Накладення ЕЦП/КЕП на тендерну пропозицію <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Згідно з ч. 8 ст. 12 Закону подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Абзацом 1 ч. 1 ст. 26 Закону передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Так, діють ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ЗУ "Про електронний цифровий підпис" та ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Стаття 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачає, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Відповідно до ст.6 цього ж закону створення електронного документу завершується накладанням електронного підпису. Отже, без такого реквізиту як електронний цифровий підпис (ЕПЦ/КЕП) вважається, що електронний документ не створений. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Враховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення на наступні питання: 1. Чи повинен учасник відкритих торгів накладати на свою пропозицію та завантажені разом із пропозицією документи (які вимагаються замовником у тендерній документації) ЕЦП/КЕП? 2. Чи має право замовник вимагати від учасників накладання ЕЦП/КЕП на тендерну пропозицію (кожен документ у складі тендерної пропозиції) та інші документи (завантажені учасником відповідно до тендерної документації) під час проведення відкритих торгів? 3. Якщо учасник закупівлі – нерезидент України, чи має право замовник не вимагати накладення ЕЦП/КЕП від такого учасника? <b> Номер відповіді:</b> 2185/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №  1619/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b>Суть питання:</b> Підкажіть будь ласка, якщо проводимо переговорну процедуру за абзацом 4 п. 3 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), а саме на період оскарження прийнятих рішень замовником, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків очікуваної вартості тендеру, чи означає це, що в подальшому очікувана вартість конкурентної процедури закупівлі (тендеру) повинна бути зменшена на ці 20 відсотків? Також прошу пояснити, якщо проведено процедуру закупівлі за вищенаведеною нормою, з учасником який допущений до аукціону, але під час оскарження в АМКУ, останній зобов'яже відмінити допуск такого учасника до аукціону, чи буде це означати порушення Закону щодо проведення з таким учасником переговорної процедури? Також прошу надати роз'яснення, що може слугувати достатнім обгрунтуванням "нагальності" закупівлі в розрізі вказаної норми Закону? Заздалегідь вдячний за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 2186/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується. При цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону. Отже, у разі укладення договору про закупівлю за результатами тендеру, який був оскаржений, сторони вносять зміни до договору про закупівлю в частині зменшення обсягів закупівлі та ціни договору у разі проведеної переговорної процедури закупівлі та укладення договору про закупівлю відповідно до вимог Закону. Поряд з цим замовник самостійно приймає рішення щодо учасника(ів) переговорної процедури закупівлі. Водночас відповідь щодо обґрунтування нагальної потреби міститься у запиті 1105/2020 (питання 2) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1bca130f-a4ac-4963-a727-8ef756f4138f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" <b> Тема розширена:</b> Просимо надати роз'яснення <b>Суть питання:</b> Доброго дня, просимо надати роз'яснення. Стосовно пункту 4 частини 5 статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, а саме в якому випадку виникають майнові права на землю? А також чи можна вважати виникненням майнових прав на землю: - укладення договору на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); - укладення договору на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель з формуванням земельної ділянки; - укладення договору на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 2180/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно. Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Своєю чергою, відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. Отже, у разі якщо предметом закупівлі є є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування Закону на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Безрук Наталія Олександрівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажить, згідно з п.16 Постанови 1216, винагорода за послуги ЦЗО, за організацію та проведення тендеру замовнику у разі, коли проведення тендерів в інтересах такого замовника зазначеною організацією не є обов’язковим, у розмірі, що не перевищує: 1) 3 відсотків суми договору, якщо очікувана вартість закупівлі, зазначена в оголошенні про проведення процедури закупівлі, становить не більш як 10 млн. грн. (наприклад договір укладено на 9 млн. грн.- то сума винагороди складатиме - 270 000,00 грн) Цей договір за послуги ЦЗО яким чином проводиться через Рrozorro? <b> Номер відповіді:</b> 2181/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною тринадцятою статті 11 Закону замовник може здійснити закупівлю товару (товарів) та/або послуги (послуг) через централізовану закупівельну організацію. Абзацом другим частини п’ятнадцятої постанови  Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 “Про Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій” (далі - Постанова) встановлено, що централізована закупівельна організація здійснює організацію та проведення тендерів в інтересах замовників, які мають право самостійно обирати централізовану закупівельну організацію, на підставі укладеного з нею договору. Разом з тим, ураховуючи вимоги частини чотирнадцятої статті 11 Закону та пункту 16 Постанови, вибір централізованої закупівельної організації замовником для організації та проведення закупівлі в його інтересах не є публічною закупівлею в розумінні цього Закону. Отже,  у зв`язку з тим, що публічною закупівлею є придбання безпосередньо  замовником товарів, робіт і послуг, вибір централізованої закупівельної організації не є публічною закупівлею в розумінні цього Закону, оскільки на централізовану закупівельну організацію покладаються права, обов`язки та відповідальність замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний музей-заповідник українського гончарства <b> Тема розширена:</b> Спрощена процедура закупівель <b>Суть питання:</b> Національний музей-заповідник українського гончарства є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». З метою подальшої реалізації сувенірної продукції замовник придбає у конкретного майстра, який єдиний виготовляє таку екслюзивну кераміку (твори художнього виконання), його вироби на суму, яка перевищує 50 тисяч гривень. Чи може замовник не застосовувати спрощену процедуру закупівлі на підставі п.2 ч.7 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання. <b> Номер відповіді:</b> 2177/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Дирекція територій і об’єктів рекреації» Дніпровської міської ради <b> Тема розширена:</b> Визначення номенклатурних позицій предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Пояснить, будь ласка, в якому нормативно-правовому акті визначено поняття «номенклатурна позиція». Якщо закуповується персональний комп’ютер код ДК 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина), в склад якого входить: системний блок, монітор, клавіатура, маніпулятор «миш», чи є це номенклатурні позиції? А якщо закуповується, наприклад, послуга «Послуги з утримання зелених насаджень» код ДК 021:2015:77310000-6: «Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень» в кількості 1 послуга, до складу якої входить обрізування дерев, омолодження дерев, корчування пеньків, навантаження деревини на транспортні засоби, захоронення/утилізація відходів? Якщо визначати ці складові предмету закупівлі, як номенклатурні позиції, то деякі складові відносяться до інших кодів ДК, аніж код предмету закупівлі в цілому. На мою думку, якщо закуповується одна одиниця товару, або одна послуга, то назва номенклатурної позиції співпадає з назвою предмету закупівлі (відповідно і код ДК), а їх складові повинні бути наведені в додатку до тендерній документації/оголошення про здійснення спрощеної закупівлі/закупівлі з використанням електронної системи закупівель «Інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 2178/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Славута-Сервіс" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Просимо надати роз'яснення. Предмет договору "Гідродинамічне очищення вуличного зливного колектору за об'єктами"- це робота чи послуга. Якщо об'єктів буде декілька і сума більше 50 тис.грн, сума договорів плюсується чи ні? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 2179/2020 <b> Відповідь:</b> Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".