<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" <b>Суть питання:</b> Чи зобов’язаний Замовник при виборі процедури закупівлі сумувати по конкретній четвертій цифрі коду класифікатора ДК 021:2015 всі рядки Річного плану в т.ч. заплановані, оголошені і ті по яким торги вже не відбулися або були відмінені? <b> Номер відповіді:</b> 2281/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

<b>Запит від:</b> Запит від Міський комунальний заклад <b> Тема розширена:</b> Відшкодування(компенсація) витрат <b>Суть питання:</b> Доброго дня, підскажіть будь-ласка чи має чинність даний лист № 3302-06/10639-06 від 31.03.2017 року , а саме турбує питання якщо замовником здійснюються видатки , які не передбачають укладення договору, а проходять як відшкодування(компенсація) витрат , чи розповсюджується дія закону на такі видатки? <b> Номер відповіді:</b> 2282/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель".

<b>Запит від:</b> Запит від Окружна територіально виборча комісія м. Новоукраїнка <b> Тема розширена:</b> Вибори і держ.закупівля <b>Суть питання:</b> Доброго Вам дня! Мене звати Наталя, я уповноважена особа по держ.закупівлям окружної територіальної виборчої комісії м.Новоукраїнка, у мене до Вас таке питання. Нам потрібно придбати бюлетені в сумі 111810,00грн.і розділити їх на три округи, але бюджет один. Допоможіть мені будь-ласка розібратися яку процедуру закупівель нам потрібно проводити? спрощену? переговорну? чи можливо звітом (без застосування електронної сиситеми)так як нам говорять у ЦВК? Допоможіть будь-ласка. <b> Номер відповіді:</b> 2283/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 2187/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d9ca06d1-63c9-4346-ac49-9ef1cb9238ab&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Українська залізниця" Філія "Центр з будівництва та ремонту колії" <b> Тема розширена:</b> Терміни визначення переможця <b>Суть питання:</b> Нами було оголошено торги англійською мовою https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-07-17-002119-b Пройшов період прекваліфіції, аукціон серед допущених учасників системою був заплановний на 21.09.2020, коли і відбувся сам аукціон. Скажіть будь-ласка коли саме чи в які строки, тендерним комітетом ми повинні визначити переможця та оприлюднити повідомлення про намір укласти договір? На яку частину якої статті ЗУ "Про публічні закупівлі" нам потрібно ссилатися? <b> Номер відповіді:</b> 2284/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною дванадцятою статті 29 Закону якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. Відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом (частина п`ятнадцята статті 29 Закону). Частиною першою статті 33 Закону встановлено, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне неприбуткове підприємство "Дворічанська районна лікарня" <b> Тема розширена:</b> Планування закупівель <b>Суть питання:</b> Нами, комунальним неприбутковим підприємством районна лікарня,був виготовлений та затверджений Держ.фондом рег.розвитку проект на капітальний ремонт поліклініки на загальну суму 18 млн.грн. На даний час із загального проекту необхідно провести будівництво пандусів на суму 500 тис.грн. Питання: Якщо за поточний рік не планується провести вищевказані роботи на загальну суму 18 млн.грн,а тільки на 500тис.грн,то яка сума повинна плануватися в річному плані і по якій системі закупівлі ми повинні провести вказану процедуру, 500тис.грн-по спрощеній чи 18 млн.грн -відкриті торги? <b> Номер відповіді:</b> 2285/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216 ,розміщено листи від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт” . Водночас питання застосування вартісних меж, визначених Законом, розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від НАК "Нафтогаз України" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз'яснення з приводу наступного. За результатами відкритих торгів відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовником в кінці 2018 року було укладено договір про закупівлю зі строком дії до 31.12.20 (замовник не є розпорядником бюджетних коштів). Чи є правомірним продовження дії згаданого вище договору В КІНЦІ 2020 РОКУ із застосування норм частини шостої статті 41 Закону, а саме: дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, УКЛАДЕНОМУ В ПОПЕРЕДНЬОМУ РОЦІ, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. <b> Номер відповіді:</b> 2286/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 8 частини п’ятої  статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. Відповідно до частини шостої статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. При цьому необхідно зазначити, що ця норма Закону розповсюджується на договори про закупівлю, укладені з дотриманням вимог Закону. Крім того, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку. Своєю чергою, 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності). Разом з тим, оскільки правовим підґрунтям терміну “видатки” є бюджетне законодавство, зокрема Бюджетний кодекс України, обмеження частини шостої  статті 41 Закону в контексті наявності затверджених в установленому порядку видатків стосуються розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, які враховуються ними під час укладання відповідних додаткових угод в частині умов щодо виникнення платіжних зобов’язань замовника. Отже, норма частини шостої статті 41 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. У разі якщо замовником застосовано частину шосту статті 41 Закону, складання та затвердження річного плану щодо закупівель здійснюється без урахування обсягів, за якими виникли зобов’язання у зв’язку із продовженням строку дії договору про закупівлю у зазначеному випадку. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Горбенко Б.П. 2590505616 <b> Тема розширена:</b> помилка у Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України 17.01.2018 № 37/11 <b>Суть питання:</b> я є учасником закупівль. А саме на цей час я є переможцем у закупівлях UA-2020-08-14-007463-a , UA-2020-07-28-000072-b та інших. Загальною суммою більше 100 000грн. Однак за помилок у наказах таких як - Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України 17.01.2018 № 37/11 , не дотримання норм закону україни про публічні закупівлі, я не могу укласти договір . Так запит сістеми ППРОЗОРО або відповідь ДФС не відповідає вмимогам законодавства. Так відповідно ст 17 , пп13 закону України про закупівлі) Підставами відмови учаснику процедури закупівлі серед іншого має бути заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). А запит сістеми ПРОЗОРО грунтуєтся на наданному наказу де відсутне уточнення що до боргу стосовно обовїязкових платежів, або відповідна відповідь ДФС грунтуєтся на цьому наказі що не відповідає законодавству а саме Запит від прозоро такий : “надання інформації про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби, в учасника процедури закупівлі” А повинно бути: "надання інформації про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, (обов'язкових платежів), контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби, в учасника процедури закупівлі” Так це зазначаєтся у ст 17 пп13 закону України про публічні закупівлі. За відсутності уточнення, що маєтся на увазі, тільки заборгованість що до обов'язкових платежів та сборів. У додатках є справка відповідь від ДФС на запит сістеми  Прозоро що не відповідає вимогам ст 17 закону україни, у справці зазначаєтся борг але не відомо що а борг з обовїязкових платежів або будь який інший. В мене ФОП Горбенко Б.П. Відсутня заборгованість що до обов'язкових платежів та зборів. Така невідповідність наказу , законодавству має дуже великі наслідки. А саме: звужує коло потенційних постачальників, які могли прийняти участь у закупівлях надати нижчу ціну та які не приймають мають участь або приймают та мають бути відхилені у з'вязку з з будь якою заборгованистю. ТОму , як найшвидше(негайно) потрібно виправити цю сітуацію. Обо надати відповідні інструкції до ДФС з уточненням стосовно надання інформації для сістеми ПРОЗОРО, про наявність боргу стосовно тільки ОБОВ'ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖіВ, тому що тільки такий борг має бути підставою для відмови учаснику відповідно до діючего законодавства. У додатках справка , яка надана ДФС до сістеми прозоро , але там вказан долг , який до обов'язкових платежів не має відношення. <b> Номер відповіді:</b> 2287/2020

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b> Тема розширена:</b> Формальні помилки <b>Суть питання:</b> Мінекономрозвитку затверджено наказ 15.04.2020 N 710 "Про затвердження Переліку формальних помилок". Просимо надати відповідь чи містить зазначений перелік формальних помилок опис та приклади формальних помилок? Чи потрібно замовнику додатково в тендерній документації описувати приклади формальних помилок чи достатньо просто зазначити перелік з Порядку? <b> Номер відповіді:</b> 2288/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 1991/2020 та 2018/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dde305c0-2558-484f-8b4f-6f7f93ab54f0&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0588eda2-8315-4015-a6f0-0abef67c1dc9&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради <b> Тема розширена:</b> Закупівля послуг «Розпломбування, перевірка схем та пломбування вузла обліку електричної енергії» <b>Суть питання:</b> Підприємству необхідно здійснити закупівлю послуг «Розпломбування, перевірка схем та пломбування вузла обліку електричної енергії». Відповідно до ЗУ «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу (далі-ОСР)-юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності. Відповідно до ст. 46 ЗУ «Про ринок електричної енергії» ОСР, зокрема надає послуги з приєднання до системи розподілу відповідно до кодексу систем розподілу, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. ОСР здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на відповідній території та являється єдиним надавачем послуг на такій території. Зокрема, відповідно до Переліку суб’єктів природних монополій, які провадять господарську діяльність у сфері енергетики, що розміщений на сайті НКРЕКП оператором системи розподілу в Полтавській області є АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО». Єдиним можливим надавачем послуг розпломбування та пломбування вузлів обліку електричної енергії по заяві споживача, є АТ «ПОЛТАВАОБЕНЕРГО», яке є монополістом згідно ЗУ «Про природні монополії». Відповідно до пп..5.6.1 п.5.6. розділу V. Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі-Кодекс) затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (у редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 № 716): Дії щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, які ініційовані замовником (споживачем або іншими учасниками ринку) або які вимагаються нормативно-правовими актами, здійснюються за рахунок замовника або сторони ініціатора, якщо інше не встановлено законом, зокрема: пломбування/розпломбування вузла обліку та/або його облікових кіл. Пп. 5.16.2, 5.16.11 п.5.16. Кодексу: Засоби вимірювальної техніки мають бути опломбовані на затискній кришці пломбою оператора системи. Розпломбування та наступне опломбування здійснюється стороною, що встановила відповідні пломби та/або індикатори, за рахунок ініціатора. Пп.5.2.24, 5.2.26, 5.2.27, п.5.2. Кодексу передбачено, що уповноважені представники оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку (надалі-ППКО) здійснюють технічну перевірку вузла обліку, а також перевірку технічної документації та, у разі відсутності обґрунтованих зауважень, проводять опломбування ЗВТ, пристроїв та місць вузла обліку, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин кіл (схеми) комерційного обліку, а також у разі потреби установлюють індикатори зовнішнього впливу. ЗАПИТАННЯ: враховуючи викладене вище, чи є правомірним, під час придбання послуг «Розпломбування, перевірка схем та пломбування вузла обліку електричної енергії» застосувати пункт 2 частини сьомої Статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин)? <b> Номер відповіді:</b> 2264/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Антаріус" <b> Тема розширена:</b> Надання роз'яснень щодо оскарження процедур закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з приводу оплати оскарження закупівель до Антимонопольного комітету України. На сьогоднішній день в українському законодавстві чинні дві постанови, що мають розбіжності в трактуванні розміру оплати при поданні скарги до органу оскарження. Законом України “Про публічні закупівлі” в ст. 18 пункт 7 визначено, що розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб’єкту оскарження у випадках, передбачених цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України. Так, відповідно до Постанови КМУ №291 від 23.03.2016 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги» плата за скаргу становить 5 тис. грн для товарів та послуг та 15 тис. грн у разі оскарження робіт. Відповідно до Постанови КМУ №292 від 22.04.2020 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження» розмір оплати у разі оскарження положень тендерної документації або рішення Замовника про відміну торгів на етапі подання тендерної документації, плата за скаргу встановлюється у розмірі 0, 3 % від очікуваної вартості, але не менше, ніж 2 000 гривень та не більше, ніж 85 000 гривень. У разі оскарження рішення Замовника щодо визначення переможця торгів або відхилення пропозиції Учасника або відміну процедури торгів на етапі прийняття такого рішення плата за подання скарги встановлюється у розмірі 0, 6% від очікуваної вартості, але не менше ніж 3 000 гривень та не більше, ніж 170 тисяч гривень. Звертаємо Вашу увагу, що Постанова КМУ №292 від 22.04.2020 р. набирала чинності з дня введення в дію Закону України від 19 вересня 2019 р. № 114-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі”, крім пункту 5 цієї постанови, який набирає чинності з 1 січня 2021 року, а саме: «5. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 30, ст. 1188)». З огляду на вищезазначене, у разі поданні скарги до органу оскарження, який нормативний документ Учасник процедури закупівлі може вважати пріоритетним та керувати свою діяльність. Заздалегідь вдячні. <b> Номер відповіді:</b> 2265/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради <b> Тема розширена:</b> Придбання послуг ««нестандартного приєднання» <b>Суть питання:</b> Підприємству необхідно здійснити закупівлю послуг з «нестандартного приєднання». Згідно зі статтею 5 Закону України «Про природні монополії» передача та розподіл електричної енергії (передача електричної енергії місцевими (локальними) електромережами відноситься до сфери діяльності суб’єктів природних монополій. Відповідно до Переліку суб’єктів природних монополій, які провадять господарську діяльність у сфері енергетики, що розміщений на сайті НКРЕКП http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/litsenziini_reestry/reestr_monopol_energo.pdf, оператором системи розподілу в Полтавській області є АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО». Частиною 4 статті 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що порядок приєднання до електричних мереж операторів систем розподілу визначається Кодексом систем розподілу і має бути прозорим, забезпечувати ефективне та недискримінаційне приєднання до систем розподілу. Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. №310 затверджено Кодекс систем розподілу, який регулює взаємовідносини ОСР та Користувачів системи розподілу (далі –Користувачі) та замовників послуги з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок. Частиною 6 статті 21 Закону України «Про ринок електричної енергії», ОСР надає послугу з нестандартного приєднання «під ключ» відповідно до умов договору приєднання, а саме готує технічне завдання на проектування, реконструкцію та / або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення об’єктів електроенергетики, забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також здійснює первинне підключення об’єкта замовника. Пунктом 4.1.9 Кодексу систем розподілу передбачено, що Послуга приєднання електроустановок Замовника до системи розподілу є платною та надається ОСР відповідно до договору про приєднання. Згідно до пункту 4.3.1 Кодексу ОСР надає послугу з нестандартного приєднання «під ключ» або нестандартного приєднання з проектуванням Замовником лінійної частини приєднання відповідно до умов договору про нестандартне приєднання. Послуга з приєднання надається на підставі договору про нестандартне приєднання, що укладається за типовою формою (Додаток 4 до Кодексу систем розподілу). Отже, на законодавчому рівні визначено, що послуга з нестандартного приєднання надається виключно оператором системи розподілу. Таким чином єдиним надавачем послуг, що є предметом закупівлі, виступає АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО». Ставки плати за нестандартне приєднання потужності та ставки плати за лінійну частину приєднання на 2020 рік затвердженіпостановою НКРЕКП від 22.11.2019 № 2461. Калькулятор визначення вартості послуги з нестандартного приєднання "під ключ" електроустановок замовника до електричних мереж операторів систем розподілу оприлюднений на сайті НКРЕКП https://www.nerc.gov.ua/?calc_nc. ЗАПИТАННЯ: враховуючи викладене вище, чи є правомірним, під час придбання послуг ««нестандартного приєднання» застосувати пункт 2 частини сьомої Статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин)? <b> Номер відповіді:</b> 2266/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Свиридовський Тимур <b> Тема розширена:</b> щодо звіту про результати проведення закупівлі <b>Суть питання:</b> Частиною 1 статті 19 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено вичерпний перелік інформації, яка зазначається у Звіті: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг відповідно до укладеного договору про закупівлю, у тому числі відповідні коди за Єдиним закупівельним словником. У разі поділу договору про закупівлю на лоти такі відомості повинні надаватися стосовно кожного лота; 4) вид закупівлі; 5) застосовані критерії оцінки; 6) кількість учасників закупівлі та найменування і місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 7) ціни тендерних пропозицій/пропозицій учасників (ціна пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі) та сума, визначена в договорі про закупівлю; 8) дата оприлюднення оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами), оприлюдненого в електронній системі закупівлі відповідно до статті 10 цього Закону; 9) дата оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, оприлюдненого в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону; 10) дата оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону; 11) підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю, у разі якщо в результаті проведення тендеру/спрощеної закупівлі не було укладено договір про закупівлю; 12) дата укладення договору про закупівлю; 13) наявність/відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону (у разі проведення процедур закупівель); 14) зведена інформація про наявність і відповідність установленим законодавством вимогам документів, що підтверджують відповідність учасників кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону (у разі проведення процедур закупівель); 15) повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Відповідно до частини 2 статті 19 Закону "Звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель... ". В той же час, на Веб-порталі Уповноваженого органу електронною системою розміщуються Звіти, які містять інформацію, яка не передбачена статтею 19 закону, зокрема інформацію щодо умов оплати. Прошу роз'яснити на підставі яких документів інформація, яка не передбачена Законом України "Про публічні закупівлі" (статтею 19) міститься у Звітах про результати проведення закупівлі, що формуються та розміщуються автоматично електронною системою ? <b> Номер відповіді:</b> 2267/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 3 Наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082  "Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі" розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю. Водночас виходячи зі змісту частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію щодо  умови оплати. Згідно з частиною другою статті 19 Закону звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі, або визнання тендеру таким, що не відбувся. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.