Новини Мінекономіки
Консультація
№ 2309/2020
29.09.2020
Зміна істотних умов договору
Аналіз консультації Мінекономіки № 2309/2020: Суть питання: Чи не застосовуються обмеження щодо строків зміни ціни (згідно з ч. 4 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі") до природного газу? Висновки/Відповідь: Мінекономіки повідомляє, що аналогічне питання розглядалось у запиті № 1584/2020, доступному за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=1ccfc6e8-4ef7-489c-ab65-5609cba89bc7. Рекомендовано користуватися пошуком в розділі "Консультації з питань закупівель" для знаходження відповідей на аналогічні питання.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 2309/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 2309/2020
Суть питання: Чи не застосовуються обмеження щодо строків зміни ціни (згідно з ч. 4 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі") до природного газу?
Висновки/Відповідь: Мінекономіки повідомляє, що аналогічне питання розглядалось у запиті № 1584/2020, доступному за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=1ccfc6e8-4ef7-489c-ab65-5609cba89bc7. Рекомендовано користуватися пошуком в розділі "Консультації з питань закупівель" для знаходження відповідей на аналогічні питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Газова компанія"
<b>Суть питання:</b> В частині 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Цікавить, чи стосується не застосування обмеження щодо строків зміни ціни саме природного газу??
<b>
Номер відповіді:</b> 2309/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1584/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=1ccfc6e8-4ef7-489c-ab65-5609cba89bc7
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2310/2020
29.09.2020
Оприлюднення інформації про закупівлю
Окей, ось стислий опис консультації: Суть питання: Відділ освіти Золотоніської РДА не може виконати рішення АМКУ та оприлюднити інформацію про переможця через неактивність кнопок в системі Prozorro. Висновки/Відповідь: На аналогічне питання вже надано відповідь у запиті № 1225/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c33d74a5-7c97-46bb-a560-8259f29e1c77. Рекомендовано використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 2310/2020Огляд:
Окей, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Відділ освіти Золотоніської РДА не може виконати рішення АМКУ та оприлюднити інформацію про переможця через неактивність кнопок в системі Prozorro.
Висновки/Відповідь:
На аналогічне питання вже надано відповідь у запиті № 1225/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c33d74a5-7c97-46bb-a560-8259f29e1c77. Рекомендовано використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Суть питання:
Відділ освіти Золотоніської РДА не може виконати рішення АМКУ та оприлюднити інформацію про переможця через неактивність кнопок в системі Prozorro.
Висновки/Відповідь:
На аналогічне питання вже надано відповідь у запиті № 1225/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c33d74a5-7c97-46bb-a560-8259f29e1c77. Рекомендовано використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області
<b>Суть питання:</b> Неможливість виконати рішення Антимонопольного комітету та оприлюднити інформацію про переможця торгів у зв'язку з неактивністю кнопок у системі Прозорро.
<b>
Номер відповіді:</b> 2310/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1225/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c33d74a5-7c97-46bb-a560-8259f29e1c77
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2311/2020
29.09.2020
Предмет закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 2311/2020: Суть питання: Чи є порушення при закупівлі послуг з виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт окремих ділянок автомобільної дороги як окремих об’єктів будівництва, згідно з п.2 р.2 Порядку №454. Чи правильно визначено предмет закупівлі за кожним окремим лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури? Висновки/Відповідь: 1. Надано посилання на лист Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 2. Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі", контроль у сфері публічних закупівель здійснюють: Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. 3. Уповноважений орган не має компетенції визначати правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Предмет закупівлі
Консультація № 2311/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 2311/2020
Суть питання: Чи є порушення при закупівлі послуг з виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт окремих ділянок автомобільної дороги як окремих об’єктів будівництва, згідно з п.2 р.2 Порядку №454. Чи правильно визначено предмет закупівлі за кожним окремим лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури?
Висновки/Відповідь:
1. Надано посилання на лист Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972
2. Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі", контроль у сфері публічних закупівель здійснюють: Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
3. Уповноважений орган не має компетенції визначати правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «УСП «Інспецпроект»
<b>Суть питання:</b> Державне підприємство «Агентство місцевих доріг Полтавської області» прийняло рішення виготовити проектно-кошторисну документацію на автомобільну дорогу – загального користування місцевого значення Полтавської області 01710369 /Н-12/-Мала Рублівка-Рунівщина-/М-03, котра проходе через два райони Котелевський протяжністю 22,1 км та Полтавський протяжністю 25,7 км та населені пункти (села) в них.
Після самостійного складення Замовником актів обстеження зазначеної дороги 01710369 останній затвердив завдання на проектування окремих об’єктів будівництва із відокремленими частинами лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури 01710369 /Н-12/-Мала Рублівка-Рунівщина-/М-03.
Дане рішення було прийнято Замовником самостійно виходячи із Статті 40 Закону №2862-IV, що фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється за рахунок бюджетів міст та інших населених пунктів, а також інших джерел фінансування, визначених законодавством.
Відповідно до Порядку визначення предмету закупівлі, затв. Мінекономрозвитку України від 17.03.2016 №454 п.2 р.2 «Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
Замовник прийняв план капітального ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення 01710369 /Н-12/-Мала Рублівка-Рунівщина-/М-03 із перспективами на повний капітальний ремонт окремими ділянками автомобільної дороги протягом 2020-2024 років.
Ураховуючи викладене, послуги з виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт окремих об’єктів будівництва - окремих ділянок автомобільної дороги 01710369 /Н-12/-Мала Рублівка-Рунівщина-/М-03 (км 22+079-км 28+079; км 28+079-км 34+079; км 34+079-км 40+079;км 40+079-км 47+782), визначені самостійно Замовником у завданні на проектування, за кожним окремим лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, їх закупівлю Замовник здійснював керуючись для кожного окремого лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури.
Питання:
Чи є порушення п.2 р.2 Порядку №454 у діях Замовника – ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» по замовлених вище послугах у ТОВ «УСП «Інспецпроект» на окремі ділянки автомобільної дороги як окремі об’єкти будівництва?
Чи виконано Замовником умови п.2 р.2 Порядку визначення предмету закупівлі від 17.03.2016 №454 (предмет закупівлі визначається за кожним окремими лінійним обєктом інженерно-транспортної інфраструктури) при замовленні проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт окремих об’єктів будівництва - окремих ділянок автомобільної дороги 01710369 /Н-12/-Мала Рублівка-Рунівщина-/М-03 (км 22+079-км 28+079; км 28+079-км 34+079; км 34+079-км 40+079;км 40+079-км 47+782)?
<b>
Номер відповіді:</b> 2311/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972
розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
Крім цього, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю,
здійснюють контроль у сфері публічних закупівель
у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Поряд з цим, до компетенції Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель у конкретному випадку.
Консультація
№ 2312/2020
29.09.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 2312/2020 щодо публікації договору про благодійну допомогу Суть питання: Чи потрібно публікувати в Prozorro договір про благодійну допомогу у вигляді медичного обладнання та медикаментів? Висновки/Відповідь: З аналогічних питань вже надавались відповіді, з якими можна ознайомитись за посиланнями: * Запит 565/2019: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ed408cfd-1363-4937-99c3-d8e7b8cdd7cb&lang=uk-UA * Запит 1385/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e54e6b57-e2ff-422e-bc0b-f36d28407989&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 2312/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2312/2020 щодо публікації договору про благодійну допомогу
Суть питання: Чи потрібно публікувати в Prozorro договір про благодійну допомогу у вигляді медичного обладнання та медикаментів?
Висновки/Відповідь:
З аналогічних питань вже надавались відповіді, з якими можна ознайомитись за посиланнями:
Запит 565/2019: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ed408cfd-1363-4937-99c3-d8e7b8cdd7cb&lang=uk-UA
Запит 1385/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e54e6b57-e2ff-422e-bc0b-f36d28407989&lang=uk-UA
Суть питання: Чи потрібно публікувати в Prozorro договір про благодійну допомогу у вигляді медичного обладнання та медикаментів?
Висновки/Відповідь:
З аналогічних питань вже надавались відповіді, з якими можна ознайомитись за посиланнями:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомого міста Нова Каховка" Новокаховсько Міської Ради"
<b>
Тема розширена:</b> Публікація договору про благодійну допомогу
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Нашому підприємству надано благодійну допомогу у вигляді мед обладняння та медикаментів. Чи потрібно публікувати такий договір на електронному майданчику в Prozorro
<b>
Номер відповіді:</b> 2312/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 565/2019 та 1385/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ed408cfd-1363-4937-99c3-d8e7b8cdd7cb&lang=uk-UA
та
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e54e6b57-e2ff-422e-bc0b-f36d28407989&lang=uk-UA
Консультація
№ 2313/2020
29.09.2020
Оскарження процедур закупівель
Суть питання: Невиконання замовником рішень АМКУ щодо відхилення пропозиції учасника та внесення змін до тендерної документації. Висновки/Відповідь: 1. Розміщено лист Мінекономіки від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 "Щодо порядку оскарження процедур закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06). 2. Уповноважені особи замовників несуть відповідальність за порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (частина перша статті 44). 3. Невиконання рішення АМКУ тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника (стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення). 4. Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина четверта статті 7 Закону).
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 2313/2020Огляд:
Суть питання: Невиконання замовником рішень АМКУ щодо відхилення пропозиції учасника та внесення змін до тендерної документації.
Висновки/Відповідь:
1. Розміщено лист Мінекономіки від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 "Щодо порядку оскарження процедур закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06).
2. Уповноважені особи замовників несуть відповідальність за порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (частина перша статті 44).
3. Невиконання рішення АМКУ тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника (стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
4. Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина четверта статті 7 Закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Сигнал"
<b>
Тема розширена:</b> невиконання рішення АМКУ
<b>Суть питання:</b> За результатами процедури закупівлі UA-2020-08-05-002109-b «ДК 021:2015: 45312100-8 -Встановлення системи пожежної сигналізації» нас було неправомірно відхилено, що підтверджено рішенням АМКУ№17843-р/пк-пз від 22.09.2020 року.
Також Замовником не виконано рішення АМКУ №17639-р/пк-пз від 18.09.22року по аналогічній процедурі закупівлі UA-2020-08-28-001608-a «ДК 021:2015: 45312100-8 -Встановлення системи пожежної сигналізації», щодо внесення змін до тендерної документації в частині вилучення дискримінаційних вимог. Процедура продовжується Замовником без виконання рішення АМКУ з повним порушенням усіх принципів публічних закупівель.
Просимо вжити усіх необхідних заходів з метою проведення процедури закупівлі у встановленому законом порядку та захисту наших порушених прав як Учасника процедури закупівлі
<b>
Номер відповіді:</b> 2313/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
розміщено лист від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06
“Щодо порядку оскарження процедур закупівель”.
Частиною першою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 7 Закону,
контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють
Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Консультація
№ 2314/2020
29.09.2020
Оприлюднення інформації про закупівлю
Суть питання: Де саме в оголошенні про проведення відкритих торгів замовник повинен зазначати інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, згідно з пунктом 8 частини 2 статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки окремого поля для цього немає. Висновки/Відповідь: 1. Вимоги до функціонування електронної системи закупівель регулюються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. 2. Оператор авторизованого електронного майданчика повинен забезпечувати замовникам можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі відповідно до вимог Закону (пункт 21 Порядку функціонування системи). 3. Інформаційно-телекомунікаційна система "PROZORRO" (www.prozorro.gov.ua) є веб-порталом Уповноваженого органу (наказ Мінекономіки від 07.04.2020 № 648). 4. З питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель рекомендується звертатися до адміністратора системи ДП "ПРОЗОРРО".
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 2314/2020Огляд:
Суть питання: Де саме в оголошенні про проведення відкритих торгів замовник повинен зазначати інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, згідно з пунктом 8 частини 2 статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки окремого поля для цього немає.
Висновки/Відповідь:
1. Вимоги до функціонування електронної системи закупівель регулюються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
2. Оператор авторизованого електронного майданчика повинен забезпечувати замовникам можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі відповідно до вимог Закону (пункт 21 Порядку функціонування системи).
3. Інформаційно-телекомунікаційна система "PROZORRO" (www.prozorro.gov.ua) є веб-порталом Уповноваженого органу (наказ Мінекономіки від 07.04.2020 № 648).
4. З питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель рекомендується звертатися до адміністратора системи ДП "ПРОЗОРРО".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти адміністрації Слобідського району Харківської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> щодо пункуту 8 частини 2 статті 21 Закону
<b>Суть питання:</b> Відвовідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі": 2. Оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію:1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).
В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.
Просимо надати роз'яснення с приводу п.8 частини 2 статті 21 щодо мови, де Замовник повинен зазначати вказану інформацію, так як окремого поля при розміщенні оголошення не винесено для інформації, що стосується мови. В той же час в тендерній пропозиції зазначається окремим пунком розділу інформація щодо мови, якою учасники можуть подавати тендерні пропозиції.
<b>
Номер відповіді:</b> 2314/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
При цьому виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі та виконання інших вимог, встановлених Законом.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua
, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Консультація
№ 2315/2020
29.09.2020
Виконання договору
Суть питання: Чи можливе відступлення права вимоги за договором про закупівлю відповідно до Цивільного кодексу України (ЦКУ), зокрема статей 512, 515, 516, без згоди замовника, та чи тягне це за собою зміну істотних умов договору про закупівлю, враховуючи положення Закону України «Про публічні закупівлі»? Висновки/Відповідь: 1. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (частина перша статті 41 Закону). 2. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦКУ). Істотними умовами є умови про предмет, умови, визначені законом як істотні, та умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 3. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦКУ). 4. Договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатом процедури закупівлі на умовах, погоджених сторонами під час її проведення (пункти 31 та 32 статті 1 Закону). 5. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 651 ЦКУ). 6. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 41 Закону.
Виконання договору
Консультація № 2315/2020Огляд:
Суть питання: Чи можливе відступлення права вимоги за договором про закупівлю відповідно до Цивільного кодексу України (ЦКУ), зокрема статей 512, 515, 516, без згоди замовника, та чи тягне це за собою зміну істотних умов договору про закупівлю, враховуючи положення Закону України «Про публічні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
1. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (частина перша статті 41 Закону).
2. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦКУ). Істотними умовами є умови про предмет, умови, визначені законом як істотні, та умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
3. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦКУ).
4. Договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатом процедури закупівлі на умовах, погоджених сторонами під час її проведення (пункти 31 та 32 статті 1 Закону).
5. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 651 ЦКУ).
6. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 41 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Ляшук Олеся Петрівна
<b>
Тема розширена:</b> Відступлення права вимоги за договором про закупівлю
<b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.1.ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. ЦКУ в ст.512 визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)….Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
В ст.515 ЦКУ передбачено, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до ч.3.ст.510 ЦКУ якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. За результатами виконання договору про закупівлю надання послуг, виконання робіт або придбання товару, учасник в частині отримання оплати за надання послуг, виконання робіт або продажу товару набуває статусу кредитора по відношенню за замовника в частині отримання грошових коштів в сумі ціни укладеного договору про закупівлю, та відповідно до положень ЦКУ має право передання своїх прав щодо отримання оплати іншій особі за договором про закупівлю шляхом відступлення права вимоги на отримання таких коштів. Законом та ЦКУ не встановлено, що учасник (як кредитор стосовно отримання коштів за надані послуги/виконані роботи/проданий товар) у зобов'язанні (договорі про закупівлю) не може бути замінений. Відповідно до ст.516 ЦКУ заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Законом та ЦКУ не встановлено, що учасник (як кредитор стосовно отримання ціни договору по наданим послугам, виконаним роботам або проданому товару) у зобов'язанні (договорі про закупівлю) зобов’язаний отримати згоду замовника (як боржника стосовно оплати коштів за надані послуги/виконані роботи/придбаний товар). Згідно з ч.1ст.513 ЦКУ правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання. Отже укладення договору про відступлення права вимоги по договору про закупівлю не передбачає внесення будь-яких змін до договору про закупівлі та будь-яких змін істотних умов такого договору. Договір про відступлення права вимоги по договору про закупівлю викладається в письмовій формі та укладається між учасником (кредитором) та третьою особою без отримання відповідно до законодавства України згоди замовника (боржника). При цьому Департаментом СПЗ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запитання надано відповідь за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Print?id=1f67b048-51ff-4b1d-a4da-e8ded9b4afdb&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv⟨=uk-UA, яка не ґрунтується на законодавстві.
Враховуючи вищевикладене, прошу надати відповідь:
1. На підставі якої статті (частини та пункту) Закону України «Про публічні закупівлі», ЦК України та/або ГК України чи будь-якого іншого нормативно-правового акту учасник (як кредитор щодо отримання ціни (грошових коштів) наданих послуг/виконаних робіт/проданого товару не може бути замінений у зобов'язанні (договорі про закупівлю)?
2. Які саме істотні умови договору про закупівлю змінюються шляхом укладення договору про відступлення права вимоги по договору про закупівлю?
<b>
Номер відповіді:</b> 2315/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм
Цивільного кодексу України
та
Господарського кодексу України
з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, виходячи зі змісту пунктів 31 та 32 статті 1 Закону, а саме понять тендерна документація та тендерна пропозиція, договір про закупівлю укладається саме між замовником і учасником за результатом процедури закупівлі на умовах, погоджених сторонами під час її проведення.
Разом з тим частиною першою статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У свою чергу, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених частиною 5 статті 41 Закону.
Консультація
№ 2297/2020
28.09.2020
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 2297/2020 щодо спрощених закупівель: Суть питання: Чи є порушенням ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо дроблення предмету закупівлі проведення двох спрощених закупівель (190 000 грн та 150 000 грн) за одним кодом ДК 021:2015, якщо друга закупівля була зумовлена додатковим фінансуванням, про яке замовник не знав на початку року? Висновки/Відповідь: Мінекономіки у відповіді на запит пропонує ознайомитися з наступними роз'ясненнями: * Щодо планування закупівель: Лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 * Щодо виникнення додаткової потреби: Запит 366/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA * Щодо способів закупівлі: Запит № 688/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Предмет закупівлі
Консультація № 2297/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2297/2020 щодо спрощених закупівель
Суть питання: Чи є порушенням ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо дроблення предмету закупівлі проведення двох спрощених закупівель (190 000 грн та 150 000 грн) за одним кодом ДК 021:2015, якщо друга закупівля була зумовлена додатковим фінансуванням, про яке замовник не знав на початку року?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки у відповіді на запит пропонує ознайомитися з наступними роз'ясненнями:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Палагнюк Руслан Анатолійович
<b>
Тема розширена:</b> Проведення спрощених закупівель
<b>Суть питання:</b> 1. Замовником в першому півріччі 2020 року заплановано та проведено спрощену закупівлю товарів (послуг) за ДК 021:2015: 45330000-9 на суму 190000 грн.
В другому півріччі 2020 року виникла потреба у додатковій закупівлі та відбулося додаткове фінансування замовникана суму 150000 грн.
Замовником проведено прощену закупівлю товарів(послуг) за ДК 021:2015: 45330000-9 на 150000 грн.
Чи не порушено замовником такими діями ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо дроблення предмету закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 2297/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування замовниками закупівель розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
"Щодо планування закупівель"
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Поряд з цим питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у запиті 366/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Консультація
№ 2299/2020
28.09.2020
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 2299/2020 щодо довідок до тендерної пропозиції згідно ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" Суть питання: Чи обов'язково надавати довідку у довільній формі згідно ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо замовник її не вимагає? Висновки/Відповідь: * Замовник повинен надавати роз’яснення на звернення учасників протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”. * Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 03.06.2020 №3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону", розміщеним за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Тендерна документація
Консультація № 2299/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2299/2020 щодо довідок до тендерної пропозиції згідно ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі"
Суть питання: Чи обов'язково надавати довідку у довільній формі згідно ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо замовник її не вимагає?
Висновки/Відповідь:
Замовник повинен надавати роз’яснення на звернення учасників протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 03.06.2020 №3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону", розміщеним за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Суть питання: Чи обов'язково надавати довідку у довільній формі згідно ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо замовник її не вимагає?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Автограф-Н"
<b>
Тема розширена:</b> довідки до тендерної пропозиції
<b>Суть питання:</b> чи обов'язково до тендерної пропозиції додавати довідку у довільній формі згідно ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо замовник її не вимагає?
<b>
Номер відповіді:</b> 2299/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника
за роз’ясненнями щодо тендерної документації
та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення
та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до
статті 10
цього Закону.
При цьому зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
розміщено лист від 03.06.2020 №3304-04/34835-06
“Щодо застосування статті 17 Закону”
.
Консультація
№ 2301/2020
28.09.2020
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 2301/2020: Обов'язковість проведення торгів для ДП: Суть питання: Чи зобов'язане державне підприємство (100% держ. власності, без бюджетного фінансування) проводити торги при закупівлі ТМЦ? Висновки/Відповідь: Згідно з листом Мінекономіки від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06) надано роз'яснення щодо визначення замовників у сфері публічних закупівель. Необхідно ознайомитись з цим листом для з'ясування, чи підпадає конкретне підприємство під визначення "замовника" згідно з чинним законодавством про публічні закупівлі.
Відкриті торги
Консультація № 2301/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2301/2020: Обов'язковість проведення торгів для ДП
Суть питання: Чи зобов'язане державне підприємство (100% держ. власності, без бюджетного фінансування) проводити торги при закупівлі ТМЦ?
Висновки/Відповідь:
Згідно з листом Мінекономіки від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06) надано роз'яснення щодо визначення замовників у сфері публічних закупівель. Необхідно ознайомитись з цим листом для з'ясування, чи підпадає конкретне підприємство під визначення "замовника" згідно з чинним законодавством про публічні закупівлі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП Магерівський військовий лісгосп
<b>
Тема розширена:</b> обов"язковість проведення торгів
<b>Суть питання:</b> Чи обов"язкова процедура проведення торгів для закумівлі ТМЦ державним підприємством в якому 100% частки статутного капіталу належить державі. Бюджетні кошти підприємство не отримує
<b>
Номер відповіді:</b> 2301/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06
“Щодо визначення замовників”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
Консультація
№ 2302/2020
28.09.2020
Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: Як правильно розраховувати строк "три роки після укладення договору про закупівлю" (п.5 ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі») при закупівлі додаткових аналогічних робіт, якщо основний договір укладено у вересні 2018 року зі строком дії до 31.12.2020 року, а виконання частини робіт перенесено на 2021 рік: за календарними роками чи за бюджетними періодами? Висновки/Відповідь: 1. Мінекономіки рекомендує ознайомитись з листом від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівель" (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124). 2. Для обчислення перебігу строків слід керуватися Цивільним кодексом України та Законом України "Про публічні закупівлі". Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 2302/2020Огляд:
Суть питання:
Як правильно розраховувати строк "три роки після укладення договору про закупівлю" (п.5 ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі») при закупівлі додаткових аналогічних робіт, якщо основний договір укладено у вересні 2018 року зі строком дії до 31.12.2020 року, а виконання частини робіт перенесено на 2021 рік: за календарними роками чи за бюджетними періодами?
Висновки/Відповідь:
1. Мінекономіки рекомендує ознайомитись з листом від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівель" (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124).
2. Для обчислення перебігу строків слід керуватися Цивільним кодексом України та Законом України "Про публічні закупівлі". Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник
<b>
Тема розширена:</b> Додаткові аналогічні роботи
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Є питання стосовно правильності розрахунку строку «три роки після укладення договору про закупівлю», визначеного у п.5 ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», при необхідності закупівлі додаткових аналогічних робіт.
Так, за результатами відкритих торгів Замовником було укладено договір на закупівлю реставраційних робіт у вересні 2018 року строком дії до 31.12.2020 року. Виконання частини робіт за основним договором 2018 року буде перенесено на 2021 рік через недостатній обсяг фінансування. Якщо в ході виконання основного договору у 2021 році виникне потреба здійснити закупівлю додаткових аналогічних робіт, як правильно маємо обраховувати три роки після укладення договору про закупівлю: за календарними роками (з вересня 2018 року по вересень 2021 року) чи за бюджетними періодами (з вересня 2018 року по 31 грудня 2020 року)? Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 2302/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06
“Щодо п
ереговорної процедури закупівель
”.
Разом з тим для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом України "Про публічні закупівлі", в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок. У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.
Консультація
№ 2296/2020
26.09.2020
Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: Чи може замовник застосувати переговорну процедуру згідно з п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" для укладення договору на додаткові будівельні роботи з тим самим підрядником, якщо ціна основного договору зменшилась внаслідок коригування ПКД, і вартість додаткових робіт перевищує 50% нової ціни основного договору, але не перевищує 50% початкової ціни? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F60124-06). Необхідно самостійно ознайомитись з роз'ясненнями вказаного листа.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 2296/2020Огляд:
Суть питання:
Чи може замовник застосувати переговорну процедуру згідно з п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" для укладення договору на додаткові будівельні роботи з тим самим підрядником, якщо ціна основного договору зменшилась внаслідок коригування ПКД, і вартість додаткових робіт перевищує 50% нової ціни основного договору, але не перевищує 50% початкової ціни?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F60124-06). Необхідно самостійно ознайомитись з роз'ясненнями вказаного листа.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа
<b>Суть питання:</b> У 2020 році замовником укладено договір на виконання будівельного підряду із проведенням відкритих торгів на суму 11 мільйонів грн.
Під час виконання робіт виникла необхідність у коригуванні проектно-кошторисної документації.
Загальна ціна робіт після коригування проектно-кошторисної документації складає 13 мільйонів грн.
Відповідно до умов коригованої проектно-кошторисної документації замовник повинен:
1. Зменшити ціну уже укладеного договору з 11 мільйонів до 8 мільйонів гривень (у зв'язку з тим що відпала потреба у частині закупівлі).
2. Укласти другий договір, з тим самим учасником, на додаткові будівельні роботи на суму 5 мільонів гривень.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 40 Закон України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника.
Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
Чи має право провести замовник переговорну процедуру та укласти договір на виконання додаткових робіт з тим самим учасником коли:
-ціна основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера складала 11 мільйонів гривень, однак при коригуванні проектно-кошторисної документації повинна бути зменшена до 8 мільйонів гривень;
- вартість додаткових будівельних робіт складає 5 мільйонів, що є менше ніж 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю (11 мільйонів гривень) укладеного за результатами проведення тендера, однак більша ніж 50 відсотків ціни основного договору після внесення змін до нього (8 мільйонів гривень) за результатами коригування проектно-кошторисної документації.
<b>
Номер відповіді:</b> 2296/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 3304-04/60124-06
"Щодо переговорної процедури закупівлі"
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F60124-06