Новини Мінекономіки
Консультація
№ 2279/2020
24.09.2020
Відкриті торги
Ок, ось стислий опис консультації: Суть питання: До якої групи замовників відноситься Державний навчальний заклад відповідно до ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Згідно з листом Мінекономіки № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020 "Щодо визначення замовників" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06), інформація щодо визначення замовників міститься у даному листі.
Відкриті торги
Консультація № 2279/2020Огляд:
Ок, ось стислий опис консультації:
Суть питання: До якої групи замовників відноситься Державний навчальний заклад відповідно до ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь: Згідно з листом Мінекономіки № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020 "Щодо визначення замовників" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06), інформація щодо визначення замовників міститься у даному листі.
Суть питання: До якої групи замовників відноситься Державний навчальний заклад відповідно до ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь: Згідно з листом Мінекономіки № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020 "Щодо визначення замовників" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06), інформація щодо визначення замовників міститься у даному листі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державний професійно- технічний навчальний заклад" Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь ласка, до якої групи замовників відноситься Державний навчальний заклад відповідно до ст.2 ЗУ " Про публічні закупівлі"?
<b>
Номер відповіді:</b> 2279/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі 21.05.2020 № 3304-04/32275-06
“Щодо визначення замовників”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
Консультація
№ 2280/2020
24.09.2020
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки №2280/2020: Суть питання: Чи потрібно в річному плані окремо вказувати інформацію про кожний лот, якщо закупівля в подальшому буде розбита на лоти? Чи правомірні дії Казначейства, яке відмовилося реєструвати договори через відсутність розбиття на лоти в річному плані? Висновки/Відповідь: Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачає обов'язкове зазначення інформації про кожен лот у річному плані закупівель у разі здійснення закупівлі за лотами. * Стаття 4 Закону, частина 1: Планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. * Стаття 4 Закону, частина 2, пункт 2: У річному плані повинна міститися назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). Отже, дії Казначейства, що відмовилось реєструвати договори, є правомірними, оскільки у річному плані необхідно було зазначити інформацію стосовно кожного лота.
Планування закупівель
Консультація № 2280/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки №2280/2020
Суть питання: Чи потрібно в річному плані окремо вказувати інформацію про кожний лот, якщо закупівля в подальшому буде розбита на лоти? Чи правомірні дії Казначейства, яке відмовилося реєструвати договори через відсутність розбиття на лоти в річному плані?
Висновки/Відповідь:
Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачає обов'язкове зазначення інформації про кожен лот у річному плані закупівель у разі здійснення закупівлі за лотами.
Отже, дії Казначейства, що відмовилось реєструвати договори, є правомірними, оскільки у річному плані необхідно було зазначити інформацію стосовно кожного лота.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від в/ч3036
<b>
Тема розширена:</b> Річний план в разі подальшого розподілу закупки по лотам потрібно на лоти ділити річний план,та якш\що поділ річного плану на лоти не передбачено майданчиком на якому здійснюється робота.
<b>Суть питання:</b> Було проведено відкриті торки,с початку був забитий план на загальну суму наприклад 400000 тисяч,в подальшому при введенні інформацію про закупку в оголошені було розбито по лотам 100 тис 100 тис і 200 тися ,пісял проведенняпроцендури був обраний переможець ,але при направленні договорів в каказну договора відмовились реєструвати спираючись на те що процедура проведенна не правельну ,у зв₴язку не розбиттям на лоти річного плану . Чи є законим такі дії і чи можливо проводити так закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 2280/2020
<b>
Відповідь:</b>
Згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником
(у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів)
(за наявності).
Отже, здійснення закупівель за лотами передбачає зазначення замовником у річному плані інформації стосовно кожного лота.
Консультація
№ 2281/2020
24.09.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 2281/2020: Суть питання: Чи потрібно замовнику при виборі процедури закупівлі сумувати всі рядки Річного плану за конкретною четвертою цифрою коду ДК 021:2015, враховуючи заплановані, оголошені та відмінені закупівлі? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06) * від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06)
Планування закупівель
Консультація № 2281/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2281/2020
Суть питання: Чи потрібно замовнику при виборі процедури закупівлі сумувати всі рядки Річного плану за конкретною четвертою цифрою коду ДК 021:2015, враховуючи заплановані, оголошені та відмінені закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО"
<b>Суть питання:</b> Чи зобов’язаний Замовник при виборі процедури закупівлі сумувати по конкретній четвертій цифрі коду класифікатора ДК 021:2015 всі рядки Річного плану в т.ч. заплановані, оголошені і ті по яким торги вже не відбулися або були відмінені?
<b>
Номер відповіді:</b> 2281/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель"
, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
“Щодо планування закупівель”,
розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Консультація
№ 2282/2020
24.09.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 2282/2020 щодо відшкодування (компенсації) витрат Суть питання: Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на видатки, які здійснюються замовником у вигляді відшкодування (компенсації) витрат, без укладення договору? Чи є чинним лист Мінекономіки № 3302-06/10639-06 від 31.03.2017 щодо цього питання? Висновки/Відповідь: Мінекономіки інформує, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель". Інформація щодо чинності листа № 3302-06/10639-06 від 31.03.2017 та відповіді на поставлене питання відсутня.
Планування закупівель
Консультація № 2282/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2282/2020 щодо відшкодування (компенсації) витрат
Суть питання:
Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на видатки, які здійснюються замовником у вигляді відшкодування (компенсації) витрат, без укладення договору? Чи є чинним лист Мінекономіки № 3302-06/10639-06 від 31.03.2017 щодо цього питання?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки інформує, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель". Інформація щодо чинності листа № 3302-06/10639-06 від 31.03.2017 та відповіді на поставлене питання відсутня.
Суть питання:
Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на видатки, які здійснюються замовником у вигляді відшкодування (компенсації) витрат, без укладення договору? Чи є чинним лист Мінекономіки № 3302-06/10639-06 від 31.03.2017 щодо цього питання?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки інформує, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель". Інформація щодо чинності листа № 3302-06/10639-06 від 31.03.2017 та відповіді на поставлене питання відсутня.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Міський комунальний заклад
<b>
Тема розширена:</b> Відшкодування(компенсація) витрат
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, підскажіть будь-ласка чи має чинність даний лист № 3302-06/10639-06 від 31.03.2017 року , а саме турбує питання якщо замовником здійснюються видатки , які не передбачають укладення договору, а проходять як відшкодування(компенсація) витрат , чи розповсюджується дія закону на такі видатки?
<b>
Номер відповіді:</b> 2282/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
"Щодо планування закупівель".
Консультація
№ 2283/2020
24.09.2020
Інше
Суть питання: Яку процедуру закупівлі (спрощену, переговорну, звіт без використання електронної системи) необхідно застосувати для закупівлі бюлетенів на суму 111810,00 грн, які будуть розподілені між трьома округами, але з єдиним бюджетом? Висновки/Відповідь: На аналогічне питання вже надано відповідь у запиті № 2187/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d9ca06d1-63c9-4346-ac49-9ef1cb9238ab&lang=uk-UA Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі для самостійного пошуку відповідей на питання.
Інше
Консультація № 2283/2020Огляд:
Суть питання:
Яку процедуру закупівлі (спрощену, переговорну, звіт без використання електронної системи) необхідно застосувати для закупівлі бюлетенів на суму 111810,00 грн, які будуть розподілені між трьома округами, але з єдиним бюджетом?
Висновки/Відповідь:
На аналогічне питання вже надано відповідь у запиті № 2187/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d9ca06d1-63c9-4346-ac49-9ef1cb9238ab&lang=uk-UA
Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі для самостійного пошуку відповідей на питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Окружна територіально виборча комісія м. Новоукраїнка
<b>
Тема розширена:</b> Вибори і держ.закупівля
<b>Суть питання:</b> Доброго Вам дня! Мене звати Наталя, я уповноважена особа по держ.закупівлям окружної територіальної виборчої комісії м.Новоукраїнка, у мене до Вас таке питання. Нам потрібно придбати бюлетені в сумі 111810,00грн.і розділити їх на три округи, але бюджет один. Допоможіть мені будь-ласка розібратися яку процедуру закупівель нам потрібно проводити? спрощену? переговорну? чи можливо звітом (без застосування електронної сиситеми)так як нам говорять у ЦВК? Допоможіть будь-ласка.
<b>
Номер відповіді:</b> 2283/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 2187/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d9ca06d1-63c9-4346-ac49-9ef1cb9238ab&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2284/2020
24.09.2020
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Консультація Мінекономіки № 2284/2020 щодо термінів визначення переможця у процедурі закупівлі. Суть питання: В які строки замовник повинен визначити переможця та оприлюднити повідомлення про намір укласти договір після проведення електронного аукціону? На яку статтю ЗУ "Про публічні закупівлі" потрібно посилатися? Висновки/Відповідь: 1. Розгляд тендерних пропозицій: Якщо оголошення про закупівлю було оприлюднено згідно з ч.3 ст.10 ЗУ "Про публічні закупівлі", то замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів (ч.12 ст.29 Закону). 2. Оцінка тендерних пропозицій: Електронна система закупівель автоматично проводить оцінку на основі критеріїв і методики, зазначених замовником (ч.1 ст.29 Закону). 3. Визначення переможця: За результатами розгляду та оцінки замовник визначає переможця процедури закупівлі (ч.15 ст.29 Закону). 4. Прийняття рішення про намір укласти договір: Рішення про намір укласти договір приймається в день визначення переможця (ч.1 ст.33 Закону). 5. Оприлюднення повідомлення про намір укласти договір: Замовник оприлюднює повідомлення про намір укласти договір протягом одного дня з дати ухвалення рішення (ч.1 ст.33 Закону).
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Консультація № 2284/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2284/2020 щодо термінів визначення переможця у процедурі закупівлі.
Суть питання: В які строки замовник повинен визначити переможця та оприлюднити повідомлення про намір укласти договір після проведення електронного аукціону? На яку статтю ЗУ "Про публічні закупівлі" потрібно посилатися?
Висновки/Відповідь:
1. Розгляд тендерних пропозицій: Якщо оголошення про закупівлю було оприлюднено згідно з ч.3 ст.10 ЗУ "Про публічні закупівлі", то замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів (ч.12 ст.29 Закону).
2. Оцінка тендерних пропозицій: Електронна система закупівель автоматично проводить оцінку на основі критеріїв і методики, зазначених замовником (ч.1 ст.29 Закону).
3. Визначення переможця: За результатами розгляду та оцінки замовник визначає переможця процедури закупівлі (ч.15 ст.29 Закону).
4. Прийняття рішення про намір укласти договір: Рішення про намір укласти договір приймається в день визначення переможця (ч.1 ст.33 Закону).
5. Оприлюднення повідомлення про намір укласти договір: Замовник оприлюднює повідомлення про намір укласти договір протягом одного дня з дати ухвалення рішення (ч.1 ст.33 Закону).
Суть питання: В які строки замовник повинен визначити переможця та оприлюднити повідомлення про намір укласти договір після проведення електронного аукціону? На яку статтю ЗУ "Про публічні закупівлі" потрібно посилатися?
Висновки/Відповідь:
1. Розгляд тендерних пропозицій: Якщо оголошення про закупівлю було оприлюднено згідно з ч.3 ст.10 ЗУ "Про публічні закупівлі", то замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів (ч.12 ст.29 Закону).
2. Оцінка тендерних пропозицій: Електронна система закупівель автоматично проводить оцінку на основі критеріїв і методики, зазначених замовником (ч.1 ст.29 Закону).
3. Визначення переможця: За результатами розгляду та оцінки замовник визначає переможця процедури закупівлі (ч.15 ст.29 Закону).
4. Прийняття рішення про намір укласти договір: Рішення про намір укласти договір приймається в день визначення переможця (ч.1 ст.33 Закону).
5. Оприлюднення повідомлення про намір укласти договір: Замовник оприлюднює повідомлення про намір укласти договір протягом одного дня з дати ухвалення рішення (ч.1 ст.33 Закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Українська залізниця" Філія "Центр з будівництва та ремонту колії"
<b>
Тема розширена:</b> Терміни визначення переможця
<b>Суть питання:</b> Нами було оголошено торги англійською мовою https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-07-17-002119-b Пройшов період прекваліфіції, аукціон серед допущених учасників системою був заплановний на 21.09.2020, коли і відбувся сам аукціон. Скажіть будь-ласка коли саме чи в які строки, тендерним комітетом ми повинні визначити переможця та оприлюднити повідомлення про намір укласти договір?
На яку частину якої статті ЗУ "Про публічні закупівлі" нам потрібно ссилатися?
<b>
Номер відповіді:</b> 2284/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною дванадцятою статті 29 Закону якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до
частини третьої
статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.
За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом (частина п`ятнадцята статті 29 Закону).
Частиною першою статті 33 Закону встановлено, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Консультація
№ 2285/2020
24.09.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 2285/2020: Суть питання: Лікарня планує провести лише частину капітального ремонту поліклініки (будівництво пандусів на 500 тис.грн) із затвердженого проєкту на 18 млн.грн. Питання: Яку суму планувати в річному плані (500 тис.грн чи 18 млн.грн) та яку процедуру закупівлі застосовувати? Висновки/Відповідь: Уповноважений орган з питань закупівель рекомендує ознайомитися з наступними листами: * Лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 * Лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216 Також, звернути увагу на запит 688/2020 щодо застосування вартісних меж: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Планування закупівель
Консультація № 2285/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2285/2020
Суть питання:
Лікарня планує провести лише частину капітального ремонту поліклініки (будівництво пандусів на 500 тис.грн) із затвердженого проєкту на 18 млн.грн. Питання: Яку суму планувати в річному плані (500 тис.грн чи 18 млн.грн) та яку процедуру закупівлі застосовувати?
Висновки/Відповідь:
Уповноважений орган з питань закупівель рекомендує ознайомитися з наступними листами:
Також, звернути увагу на запит 688/2020 щодо застосування вартісних меж: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне неприбуткове підприємство "Дворічанська районна лікарня"
<b>
Тема розширена:</b> Планування закупівель
<b>Суть питання:</b> Нами, комунальним неприбутковим підприємством районна лікарня,був виготовлений та затверджений Держ.фондом рег.розвитку проект на капітальний ремонт поліклініки на загальну суму 18 млн.грн. На даний час із загального проекту необхідно провести будівництво пандусів на суму 500 тис.грн. Питання: Якщо за поточний рік не планується провести вищевказані роботи на загальну суму 18 млн.грн,а тільки на 500тис.грн,то яка сума повинна плануватися в річному плані і по якій системі закупівлі ми повинні провести вказану процедуру, 500тис.грн-по спрощеній чи 18 млн.грн -відкриті торги?
<b>
Номер відповіді:</b> 2285/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
,розміщено листи від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель",
від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “
Щодо закупівлі робіт”
.
Водночас питання застосування вартісних меж, визначених Законом, розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Консультація
№ 2286/2020
24.09.2020
Зміна істотних умов договору
# Консультація Мінекономіки № 2286/2020: Суть питання: Чи правомірне продовження дії договору про закупівлю (укладеного в кінці 2018 року зі строком дії до 31.12.20), в кінці 2020 року згідно з ч. 6 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі", якщо замовник не є розпорядником бюджетних коштів? Висновки/Відповідь: 1. Загальні положення: Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади закупівель. 2. Істотні умови договору: Згідно з п. 8 ч. 5 ст. 41 Закону, істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання, крім випадків, передбачених ч. 6 ст. 41 Закону. 3. Продовження дії договору: * Відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону, дія договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення нової закупівлі на початку наступного року, в обсязі до 20% від суми початкового договору, укладеного в попередньому році, якщо видатки на це затверджено. * Продовження можливе, якщо строк дії договору не закінчився (ч. 1 ст. 631 ЦКУ). * 20% відраховується від остаточної вартості договору з урахуванням змін. 4. Видатки: Обмеження щодо затверджених видатків (ч. 6 ст. 41 Закону) стосуються розпорядників/одержувачів бюджетних коштів (відповідно до Бюджетного кодексу України). 5. Застосування ч. 6 ст. 41 Закону: Застосовується для забезпечення потреби замовника на час проведення нової закупівлі, але не більше 20% суми попереднього договору. 6. Річний план: У разі застосування ч. 6 ст. 41 Закону, обсяги продовження договору не враховуються при складанні річного плану. 7. Дисклеймер: Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках, посилаючись на ч. 2 ст. 19 Конституції України та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затверджене постановою КМУ від 20.08.2014 № 459.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 2286/2020Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 2286/2020
Суть питання: Чи правомірне продовження дії договору про закупівлю (укладеного в кінці 2018 року зі строком дії до 31.12.20), в кінці 2020 року згідно з ч. 6 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі", якщо замовник не є розпорядником бюджетних коштів?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні положення: Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади закупівель.
2. Істотні умови договору: Згідно з п. 8 ч. 5 ст. 41 Закону, істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання, крім випадків, передбачених ч. 6 ст. 41 Закону.
3. Продовження дії договору:
* Відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону, дія договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення нової закупівлі на початку наступного року, в обсязі до 20% від суми початкового договору, укладеного в попередньому році, якщо видатки на це затверджено.
* Продовження можливе, якщо строк дії договору не закінчився (ч. 1 ст. 631 ЦКУ).
* 20% відраховується від остаточної вартості договору з урахуванням змін.
4. Видатки: Обмеження щодо затверджених видатків (ч. 6 ст. 41 Закону) стосуються розпорядників/одержувачів бюджетних коштів (відповідно до Бюджетного кодексу України).
5. Застосування ч. 6 ст. 41 Закону: Застосовується для забезпечення потреби замовника на час проведення нової закупівлі, але не більше 20% суми попереднього договору.
6. Річний план: У разі застосування ч. 6 ст. 41 Закону, обсяги продовження договору не враховуються при складанні річного плану.
7. Дисклеймер: Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках, посилаючись на ч. 2 ст. 19 Конституції України та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затверджене постановою КМУ від 20.08.2014 № 459.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від НАК "Нафтогаз України"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз'яснення з приводу наступного.
За результатами відкритих торгів відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовником в кінці 2018 року було укладено договір про закупівлю зі строком дії до 31.12.20 (замовник не є розпорядником бюджетних коштів).
Чи є правомірним продовження дії згаданого вище договору В КІНЦІ 2020 РОКУ із застосування норм частини шостої статті 41 Закону, а саме: дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, УКЛАДЕНОМУ В ПОПЕРЕДНЬОМУ РОЦІ, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
<b>
Номер відповіді:</b> 2286/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 8 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни умов у зв’язку із застосуванням положень
частини шостої
цієї статті.
Відповідно до
частини шостої
статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
При цьому необхідно зазначити, що ця норма Закону розповсюджується на договори про закупівлю, укладені з дотриманням вимог Закону.
Крім того, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.
Своєю чергою, 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності).
Разом з тим, оскільки правовим підґрунтям терміну “видатки” є бюджетне законодавство, зокрема Бюджетний кодекс України, обмеження частини шостої статті 41 Закону в контексті наявності затверджених в установленому порядку видатків стосуються розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, які враховуються ними під час укладання відповідних додаткових угод в частині умов щодо виникнення платіжних зобов’язань замовника.
Отже, норма частини шостої статті 41 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
У разі якщо замовником застосовано частину шосту статті 41 Закону, складання та затвердження річного плану щодо закупівель здійснюється без урахування обсягів, за якими виникли зобов’язання у зв’язку із продовженням строку дії договору про закупівлю у зазначеному випадку.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 2287/2020
24.09.2020
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки: Суть питання: Учасник закупівель (ФОП) вважає, що Наказ Мінекономіки та Мінфіну № 37/11 від 17.01.2018, а також запити системи Prozorro та відповіді ДФС, не відповідають вимогам пп. 13 ст. 17 Закону України про публічні закупівлі. А саме, у запитах Prozorro та довідках ДФС не уточнюється, що мова йде про заборгованість саме з *обов'язкових* платежів, що, на думку заявника, є єдиною підставою для відхилення згідно з законом. Висновки/Відповідь: Відповіді на консультацію у тексті не надано.
Інше
Консультація № 2287/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки
Суть питання:
Учасник закупівель (ФОП) вважає, що Наказ Мінекономіки та Мінфіну № 37/11 від 17.01.2018, а також запити системи Prozorro та відповіді ДФС, не відповідають вимогам пп. 13 ст. 17 Закону України про публічні закупівлі. А саме, у запитах Prozorro та довідках ДФС не уточнюється, що мова йде про заборгованість саме з *обов'язкових* платежів, що, на думку заявника, є єдиною підставою для відхилення згідно з законом.
Висновки/Відповідь:
Відповіді на консультацію у тексті не надано.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Горбенко Б.П. 2590505616
<b>
Тема розширена:</b> помилка у Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України 17.01.2018 № 37/11
<b>Суть питання:</b> я є учасником закупівль. А саме на цей час я є переможцем у закупівлях
UA-2020-08-14-007463-a , UA-2020-07-28-000072-b та інших.
Загальною суммою більше 100 000грн. Однак за помилок у наказах таких як - Наказ Міністерства
економічного розвитку
і торгівлі України,
Міністерства фінансів
України
17.01.2018 № 37/11 , не дотримання норм закону україни про публічні закупівлі, я не могу укласти договір .
Так запит сістеми ППРОЗОРО або відповідь ДФС не відповідає вмимогам законодавства. Так відповідно ст 17 , пп13 закону України про закупівлі) Підставами відмови учаснику процедури закупівлі серед іншого має бути
заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). А
запит сістеми ПРОЗОРО грунтуєтся на наданному наказу де відсутне уточнення що до боргу стосовно обовїязкових платежів, або відповідна відповідь ДФС грунтуєтся на цьому наказі що не відповідає законодавству а саме
Запит від прозоро такий : “надання інформації про відсутність або наявність заборгованості
(податкового боргу) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби, в учасника процедури закупівлі”
А повинно бути: "надання інформації про відсутність або наявність заборгованості
(податкового боргу) із сплати податків, зборів, (обов'язкових платежів), контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби, в учасника процедури закупівлі”
Так це зазначаєтся у ст 17 пп13 закону України про публічні закупівлі.
За відсутності уточнення, що маєтся на увазі, тільки заборгованість що до обов'язкових платежів та сборів.
У додатках є справка відповідь від ДФС на запит
сістеми Прозоро що не відповідає вимогам ст 17 закону україни, у справці зазначаєтся борг але не відомо що а борг з обовїязкових платежів або будь який інший.
В мене ФОП Горбенко Б.П. Відсутня заборгованість що до обов'язкових платежів та зборів. Така невідповідність наказу , законодавству має дуже великі наслідки. А саме: звужує коло потенційних постачальників, які могли прийняти участь у закупівлях надати нижчу ціну та які не приймають мають участь або приймают та мають бути відхилені у з'вязку з з будь якою заборгованистю. ТОму , як найшвидше(негайно) потрібно виправити цю сітуацію. Обо надати відповідні інструкції до ДФС з уточненням стосовно надання інформації для сістеми ПРОЗОРО, про наявність боргу стосовно тільки ОБОВ'ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖіВ, тому що тільки такий борг має бути підставою для відмови учаснику відповідно до діючего законодавства. У додатках справка , яка надана ДФС до сістеми прозоро , але там вказан долг , який до обов'язкових платежів не має відношення.
<b>
Номер відповіді:</b> 2287/2020
Консультація
№ 2288/2020
24.09.2020
Тендерна документація
Суть питання: Чи містить перелік формальних помилок (Наказ Мінекономіки №710 від 15.04.2020) опис та приклади помилок? Чи потрібно замовнику додатково описувати приклади формальних помилок в тендерній документації, чи достатньо зазначити перелік з Порядку? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запитах 1991/2020 та 2018/2020, доступних за посиланнями: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dde305c0-2558-484f-8b4f-6f7f93ab54f0&lang=uk-UA * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0588eda2-8315-4015-a6f0-0abef67c1dc9&lang=uk-UA Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки для знаходження відповідей на питання, що вже були розглянуті.
Тендерна документація
Консультація № 2288/2020Огляд:
Суть питання: Чи містить перелік формальних помилок (Наказ Мінекономіки №710 від 15.04.2020) опис та приклади помилок? Чи потрібно замовнику додатково описувати приклади формальних помилок в тендерній документації, чи достатньо зазначити перелік з Порядку?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запитах 1991/2020 та 2018/2020, доступних за посиланнями:
Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки для знаходження відповідей на питання, що вже були розглянуті.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ
<b>
Тема розширена:</b> Формальні помилки
<b>Суть питання:</b> Мінекономрозвитку затверджено наказ 15.04.2020 N 710 "Про затвердження Переліку формальних помилок". Просимо надати відповідь чи містить зазначений перелік формальних помилок опис та приклади формальних помилок?
Чи потрібно замовнику додатково в тендерній документації описувати приклади формальних помилок чи достатньо просто зазначити перелік з Порядку?
<b>
Номер відповіді:</b> 2288/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 1991/2020 та 2018/2020 за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dde305c0-2558-484f-8b4f-6f7f93ab54f0&lang=uk-UA
,
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0588eda2-8315-4015-a6f0-0abef67c1dc9&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2264/2020
23.09.2020
Інше
Суть питання: Чи правомірно застосовувати п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (відсутність конкуренції з технічних причин) при закупівлі послуг розпломбування, перевірки схем та пломбування вузла обліку електричної енергії, якщо єдиним надавачем таких послуг є оператор системи розподілу (АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО»), який є монополістом? Висновки/Відповідь: На схоже за змістом питання вже надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 2264/2020Огляд:
Суть питання: Чи правомірно застосовувати п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (відсутність конкуренції з технічних причин) при закупівлі послуг розпломбування, перевірки схем та пломбування вузла обліку електричної енергії, якщо єдиним надавачем таких послуг є оператор системи розподілу (АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО»), який є монополістом?
Висновки/Відповідь:
На схоже за змістом питання вже надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля послуг «Розпломбування, перевірка схем та пломбування вузла обліку електричної енергії»
<b>Суть питання:</b> Підприємству необхідно здійснити закупівлю послуг «Розпломбування, перевірка схем та пломбування вузла обліку електричної енергії».
Відповідно до ЗУ «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу (далі-ОСР)-юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.
Відповідно до ст. 46 ЗУ «Про ринок електричної енергії» ОСР, зокрема надає послуги з приєднання до системи розподілу відповідно до кодексу систем розподілу, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. ОСР здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на відповідній території та являється єдиним надавачем послуг на такій території. Зокрема, відповідно до Переліку суб’єктів природних монополій, які провадять господарську діяльність у сфері енергетики, що розміщений на сайті НКРЕКП оператором системи розподілу в Полтавській області є АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО». Єдиним можливим надавачем послуг розпломбування та пломбування вузлів обліку електричної енергії по заяві споживача, є АТ «ПОЛТАВАОБЕНЕРГО», яке є монополістом згідно ЗУ «Про природні монополії».
Відповідно до пп..5.6.1 п.5.6. розділу V. Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі-Кодекс) затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (у редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 № 716): Дії щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, які ініційовані замовником (споживачем або іншими учасниками ринку) або які вимагаються нормативно-правовими актами, здійснюються за рахунок замовника або сторони ініціатора, якщо інше не встановлено законом, зокрема: пломбування/розпломбування вузла обліку та/або його облікових кіл. Пп. 5.16.2, 5.16.11 п.5.16. Кодексу: Засоби вимірювальної техніки мають бути опломбовані на затискній кришці пломбою оператора системи. Розпломбування та наступне опломбування здійснюється стороною, що встановила відповідні пломби та/або індикатори, за рахунок ініціатора.
Пп.5.2.24, 5.2.26, 5.2.27, п.5.2. Кодексу передбачено, що уповноважені представники оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку (надалі-ППКО) здійснюють технічну перевірку вузла обліку, а також перевірку технічної документації та, у разі відсутності обґрунтованих зауважень, проводять опломбування ЗВТ, пристроїв та місць вузла обліку, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин кіл (схеми) комерційного обліку, а також у разі потреби установлюють індикатори зовнішнього впливу.
ЗАПИТАННЯ: враховуючи викладене вище, чи є правомірним, під час придбання послуг «Розпломбування, перевірка схем та пломбування вузла обліку електричної енергії» застосувати пункт 2 частини сьомої Статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин)?
<b>
Номер відповіді:</b> 2264/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2265/2020
23.09.2020
Оскарження процедур закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки (№2265/2020): Суть питання: Яким нормативним документом керуватися при оплаті скарги до АМКУ, якщо є розбіжності між Постановою КМУ №291 від 23.03.2016 та Постановою КМУ №292 від 22.04.2020, враховуючи, що остання передбачає втрату чинності першої з 01.01.2021. Посилання на ст. 18 пункт 7 Закону України “Про публічні закупівлі”. Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 "Щодо порядку оскарження процедур закупівель", доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 2265/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№2265/2020)
Суть питання: Яким нормативним документом керуватися при оплаті скарги до АМКУ, якщо є розбіжності між Постановою КМУ №291 від 23.03.2016 та Постановою КМУ №292 від 22.04.2020, враховуючи, що остання передбачає втрату чинності першої з 01.01.2021. Посилання на ст. 18 пункт 7 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 "Щодо порядку оскарження процедур закупівель", доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Антаріус"
<b>
Тема розширена:</b> Надання роз'яснень щодо оскарження процедур закупівель
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Просимо надати роз’яснення з приводу оплати оскарження закупівель до Антимонопольного комітету України.
На сьогоднішній день в українському законодавстві чинні дві постанови, що мають розбіжності в трактуванні розміру оплати при поданні скарги до органу оскарження.
Законом України “Про публічні закупівлі” в ст. 18 пункт 7 визначено, що розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб’єкту оскарження у випадках, передбачених цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до Постанови КМУ №291 від 23.03.2016 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги» плата за скаргу становить 5 тис. грн для товарів та послуг та 15 тис. грн у разі оскарження робіт.
Відповідно до Постанови КМУ №292 від 22.04.2020 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження» розмір оплати у разі оскарження положень тендерної документації або рішення Замовника про відміну торгів на етапі подання тендерної документації, плата за скаргу встановлюється у розмірі 0, 3 % від очікуваної вартості, але не менше, ніж 2 000 гривень та не більше, ніж 85 000 гривень. У разі оскарження рішення Замовника щодо визначення переможця торгів або відхилення пропозиції Учасника або відміну процедури торгів на етапі прийняття такого рішення плата за подання скарги встановлюється у розмірі 0, 6% від очікуваної вартості, але не менше ніж 3 000 гривень та не більше, ніж 170 тисяч гривень.
Звертаємо Вашу увагу, що Постанова КМУ №292 від 22.04.2020 р. набирала чинності з дня введення в дію Закону України від 19 вересня 2019 р. № 114-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі”, крім пункту 5 цієї постанови, який набирає чинності з 1 січня 2021 року, а саме: «5. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 30, ст. 1188)».
З огляду на вищезазначене, у разі поданні скарги до органу оскарження, який нормативний документ Учасник процедури закупівлі може вважати пріоритетним та керувати свою діяльність.
Заздалегідь вдячні.
<b>
Номер відповіді:</b> 2265/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06
“Щодо порядку оскарження процедур закупівель”,
розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06