<b>Запит від:</b> Запит від ДЕПАРТАМЕНТ МІСТОБУДУВАННЯ, АРХІТЕКТУРИ, КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА ТА СУПРОВОДЖЕННЯ ПРОЄКТІВ РОЗВИТКУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОВА <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення документів які мають гриф ДСК “Для службового користування” <b>Суть питання:</b> Які можливі дії при наступній ситуації, у дапартаменту є необхідність закупівлі відповідно до пп. 22 п. 13 Постанови 1178, у разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього. Але документи (договір, додатки та інше) містять гриф ДСК “Для службового користування”. - Чи потрібно публікувати у цьому випадку договір та додатки з гриф ДСК “Для службового користування”? - або можно дати додаткові пояснення причини не публікації договору та додатків? - або можно лише приховати якусь інформацію в документі та оприлюднити? <b> Номер відповіді:</b> 290/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 199/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району <b>Суть питання:</b> Добрий день! Просимо надати консультацію з наступного питання. Згідно з порядком визначення предмета закупівлі, під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією національного класифікатора НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573… Якщо споруда (наприклад, дитячий майданчик або спортивний майданчик) не стоїть на балансі установи (не має інвентарного номеру), але його обладнання (елементи) мають окремі інвентарні номери, то чи можна у такому випадку вважати такий дитячий майданчик єдиною спорудою в розумінні законодавства з питань публічних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 282/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 190/2025, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ Гідротех ВЕБ <b> Тема розширена:</b> Предмет договіру <b>Суть питання:</b> На момент проектування після проходження тендерних процедур та перемоги державним підприємством Замовник знайшов помилку в назві об’єкта проектування, предмета закупівлю (але адреса, обсяг робіт, умови опли та виконання не змінюються та інше). Прохання розяснити щодо дій стосовно помилки державним замовником назви обьекта проектування та внесення уточненень у Додатковій Умови до Договіру. Чи можно цю помилку не враховувати стосовно до істотних умов та вирішити шляхом підписання додоатковой умови с оприлюдненям у системи закупівель цих уточнень? <b> Номер відповіді:</b> 283/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 355/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=00bd0017-b880-431c-83fc-5ddb2d695e21 Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Щодо роз'яснення положень Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 28.02.2025 № 136 "Про затвердження Правил підтримання експлуатаційної придатності (обслуговування) систем протипожежного захисту будинків, будівель, споруд та їх частин" <b>Суть питання:</b> Вітаю, виникло питання щодо коректного трактування понять/термінів, що використовуються в Наказі Міністерства внутрішніх справ України від 28.02.2025 № 136 "Про затвердження Правил підтримання експлуатаційної придатності (обслуговування) систем протипожежного захисту будинків, будівель, споруд та їх частин". "Підтримання експлуатаційної придатності систем пожежної сигналізації" дорівнюється "Технічному обслуговуванню систем пожежної сигналізації"? Виходячі із норм вищезазначеного наказу можна зробити висновки, що "технічне обслуговування" (далі - ТО) є частиною "підтримання експлуатаційної придатності", адже ТО охоплює спектр дій, таких як перевірка, чистка, регулювання, змащування, заправка та усунення дрібних несправностей. При цьому "підтримання експлуатаційної придатності" має більш широке значення та може включати: o Поточне технічне обслуговування: Регулярні перевірки, очищення, заміна витратних матеріалів. o Капітальний ремонт: Ремонт з відновленням основних частин обладнання. o Модернізація: Покращення обладнання для підвищення його характеристик. Отже, технічне обслуговування є ключовим інструментом для підтримки експлуатаційної придатності об'єктів, що використовуються, і забезпечення їх надійної роботи. Так само ці поняття розмежовані і в ДСТУ 9047:2020 Системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності, а саме: "3.7. Підтримання експлуатаційної придатності - це комплекс заходів, спрямованих на утримання систем протипожежного захисту в технічному стані, що забезпечує можливість застосування за призначенням, під час експлуатування (зокрема транспортування та зберігання), починаючи з уведення в експлуатацію до кінця експлуатування". "3.8. Технічне обслуговування - це комплекс операцій з підтримання роботоздатного стану". Відтак питання щодо підтвердження чи спростування повної тотожності цих понять в нормативно правових актах? <b> Номер відповіді:</b> 288/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Правила підтримання експлуатаційної придатності (обслуговування) систем протипожежного захисту будинків, будівель, споруд та їх частин, відповідно до частини п’ятої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.02.2025 № 136 (далі - наказ № 136). Відповідно до Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 878 (зі змінами), Міністерство внутрішніх справ України (МВС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах: забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг; захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Тому з питань, що стосуються наказу № 136 слід звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «СМАРТТЕНДЕР» <b> Тема розширена:</b> Конфіденційна інформація у спрощених закупівлях для потреб оборони <b>Суть питання:</b> Добрий день. На підставі статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо наступного питання. Відповідно до Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 (далі – Постанова 1275), державні замовники у сфері оборони на період дії правового режиму воєнного стану здійснюють оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони одним із способів передбачених у пункті 8 цих особливостей, зокрема у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. У Законі України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) порядок проведення спрощених закупівель визначено у статті чотирнадцять. Зокрема, у частині 10 статті 14 Закону визначено, що розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 цього Закону. При цьому, стаття 14 Закону не містить посилання на частину другу статті 28 Закону, яка визначає порядок розкриття інформації в тендерних пропозиціях/пропозиціях та винятки, які стосуються не розкриття інформації, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна. Сама ж стаття 14 Закону, так само як і Постанова 1275, не містять інформації щодо можливості чи заборони у спрощених закупівлях визначати документи пропозиції конфіденційними. У зв’язку з цим, постають наступні питання: 1. Чи застосовуються положення частини другої статті 28 Закону до порядку проведення спрощених закупівель оборонного призначення, які проводяться на підставі Постанови 1275? 2. Чи мають право учасники, беручи участь у спрощених закупівлях, які проводяться на підставі Постанови 1275, визначати конфіденційною інформацію, шляхом присвоєння документам пропозиції статусу «Конфіденційний документ» та відповідно обмежувати доступ в електронній системі закупівель до цієї інформації? 3. Чи підлягає відхиленню пропозиція учасника спрощеної закупівлі, якщо він визначив конфіденційною інформацію про запропоновану ціну, інші критерії оцінки та/або технічні умови чи технічні специфікації, враховуючи те, що частина 13 статті 14 Закону не містить такої підстави для відхилення? Будемо вдячні за офіційне роз’яснення для правильного застосування норм чинного законодавства. <b> Номер відповіді:</b> 279/2025

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ 'Укренерго Цифрові Рішення' <b> Тема розширена:</b> Пояснення щодо підпункту 1 частини 6 статті 3 Закону України 'Про публічні закупівлі' <b>Суть питання:</b> ТОВ ‘Укренерго Цифрові Рішення’ є юридичною особою, єдиним учасником якого є юридична особа – Приватне акціонерне товариство ‘Національна енергетична компанія ‘Укренерго’ (далі - НЕК ‘Укренерго’). НЕК ‘Укренерго’ є оператором системи передачі та відповідальним за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії. У ході здійснення господарської діяльності виникає необхідність укладення договорів між НЕК ‘Укренерго’, як замовником, та ТОВ ‘Укренерго Цифрові Рішення’, як виконавцем, по таким договорам. Відповідно до пп. 1 ч. 6 ст. 3 Закону України ‘Про публічні закупівлі’, дія Закону не поширюється на випадки, коли замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання. На практиці виникають труднощі у застосуванні цієї норми через нечіткість формулювання, зокрема, що саме слід розуміти під формулюванням ‘виключно для забезпечення діяльності замовника’? Чи означає це, що афілійоване підприємство має здійснювати господарську діяльність виключно на користь, тобто, для замовника (групи замовників)? Чи допустимо, щоб таке підприємство також виконувало роботи/надавало послуги іншим, стороннім замовникам, при цьому продовжувати здійснювати поставку товарів/робіт/послуг замовнику (по відношенню до якого воно є афілійованим) без застосування Закону? Так, у відповіді на аналогічний за своїм змістом запит Белікової К. М. 1593/2021, Міністерство економіки України цитує положення Закону України ‘Про публічні закупівлі’ про те, хто такі афілійовані особи, яка група замовників може використовувати дану норму, однак у висновку вказує: ‘Отже, у разі якщо замовник, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання здійснює закупівлі товарів, робіт і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пункту 1 частини шостої статті 3 Закону’. По-перше, зазначене речення виглядає логічно незавершеним і залишає простір для неоднозначного тлумачення. По-друге, даний висновок не містить відповіді на головне питання - що саме слід розуміти під формулюванням ‘виключно для забезпечення діяльності замовника’? Чи означає це, що афілійоване підприємство має здійснювати господарську діяльність виключно і тільки на користь, тобто, для замовника (групи замовників)? Чи допустимо, щоб таке підприємство також виконувало роботи/надавало послуги іншим, стороннім замовникам, при цьому продовжувало здійснювати поставку товарів, робіт чи послуг замовнику (по відношенню до якого воно є афілійованим) без застосування положень Закону. У зв’язку з цим просимо Вас надати роз’яснення на вказані нижче питання необхідні для коректного розуміння положення пп. 1 ч. 6 ст. 3 Закону України ‘Про публічні закупівлі’, зокрема: 1. Чи означає, відповідно до підпункту 1 частини 6 статті 3 Закону України ‘Про публічні закупівлі’, що для застосування даної норми Закону необхідною умовою є те, що афілійоване підприємство має здійснювати господарську діяльність виключно і тільки на користь (для) замовника чи групи замовників? 2. Чи допустимо, щоб таке афілійоване підприємство також виконувало роботи/надавало послуги іншим, стороннім замовникам, при цьому продовжувало здійснювати поставку товарів/робіт/послуг замовнику (по відношенню до якого воно є афілійованим) без застосування Закону? <b> Номер відповіді:</b> 280/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –Особливості), що прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Положення частин п’ятої, шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев’ятої статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом. Згідно з частиною шостою статті 3 Закону Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, як товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання. Для цілей пункту 4 частини першої цієї статті діяльність в окремих сферах господарювання - діяльність, що здійснюється в одній або декількох із таких сфер: 1) забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу та надання послуг установки LNG;2) забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам; 3) забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії споживачам, диспетчерське управління та забезпечення відпуску електричної енергії до/з системи передачі/розподілу та забезпечення функціонування ринку електричної енергії "на добу наперед" і внутрішньодобового ринку електричної енергії та балансуючий ринок електричної енергії та організація купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках;  4) забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення; 5) проведення зрошувальних, осушувальних або осушувально-зволожувальних меліоративних заходів, якщо обсяг води, що використовуватиметься для постачання питної води, становить більш ніж 20 відсотків загального обсягу води, одержання якої забезпечують зрошувальні чи осушувальні системи; 6) надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування, забезпечення функціонування міського електричного транспорту, у тому числі метрополітену, та експлуатація його об’єктів для надання послуг з перевезення, а також надання послуг з перевезення пасажирів автобусами в межах міст, з дотриманням умов, визначених відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на визначених ними маршрутах; 7) надання послуг автостанцій, портів, аеропортів, послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден; 8) надання послуг поштового зв’язку; 9) розробка родовищ нафти і газу, родовищ вугілля та інших видів твердого палива, видобуток нафти, вугілля та інших видів твердого палива. Для цілей цього Закону афілійованими підприємствами вважаються відокремлені підрозділи замовника, майно та операції зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб’єкти господарювання, стосовно яких замовник має вирішальний вплив, або суб’єкти господарювання разом із замовником перебувають під вирішальним впливом іншого замовника. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв. Таким чином, вироблення товарів, виконання робіт або надання послуг на користь замовника або групи замовників, у зазначеному випадку у разі придбання, має здійснюватись безпосередньо афілійованим підприємством. З огляду на викладене, у разі якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання, то у таких випадках придбання здійснюється без застосування Закону на підставі пункту 1 частини шостої статті 3 Закону. При цьому зазначаємо, що господарська діяльність суб'єктів господарювання, у тому числі афілійованих підприємств, не є предметом регулювання цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ПІДВОЛОЧИСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА <b> Тема розширена:</b> П.п.5 п.47 Особливостей <b>Суть питання:</b> Підволочиським управлінням житлово-комунального господарства (далі – Замовник) було оголошено відкриті торги з особливостями на закупівлю послуг з поточного ремонту. В тендерній документації наявні наступні вимоги до Учасника: 1) ФІЗИЧНА ОСОБА, ЯКА Є УЧАСНИКОМ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (ЗОКРЕМА, ПОВ’ЯЗАНЕ З ХАБАРНИЦТВОМ ТА ВІДМИВАННЯМ КОШТІВ), судимість з якої не знято або не погашено в установленому законом порядку (підпункт 5 пункту 47 Особливостей) надається витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», який підтверджує відсутність судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України. Витяг має бути виданим не більше трьох місяців відносно дати обрання учасника переможцем закупівлі або після такої дати. Витяг має містити унікальний електронний ідентифікатор (QR-код) за яким можливо здійснити перевірку його достовірності; 2) КЕРІВНИК УЧАСНИКА ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (ЗОКРЕМА, ПОВ’ЯЗАНЕ З ХАБАРНИЦТВОМ, ШАХРАЙСТВОМ ТА ВІДМИВАННЯМ КОШТІВ), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку (підпункт 6 пункту 47 Особливостей) надає витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», який підтверджує відсутність судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України. Витяг має бути виданим не більше трьох місяців відносно дати обрання учасника переможцем закупівлі або після такої дати. Витяг має містити унікальний електронний ідентифікатор (QR-код) за яким можливо здійснити перевірку його достовірності. Згідно положень Особливостей п.п. 6 п. 47 Особливостей стосується виключно керівників учасників, тобто учасників юридичних осіб, адже фізичні особи-підприємці не є керівниками. Переможцем нашої процедури закупівлі є учасник фізична особа-підприємець, який повинен був підтвердити свою відповідність тільки по підпункту 5 п. 47 Особливостей. На виконання вимоги Особливостей та ТД Учасником було надано витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості». В наданій довідці зазначено, що Учасник був засуджений 13.06.2023 за статтею 190 ч.1, 190 ч.2 Кримінального кодексу України тобто за статтею шахрайство. В п.п. 5 п. 47 Особливостей зазначено – Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено в установленому законом порядку. Наразі Замовник, просить надати роз’яснення чи повинна Уповноважена особа відхилити учасника фізичну особу-підприємця, як учасника який має не зняту та не погашену судимість пов’язану із шахрайством. Зазначене питання постало у Замовника, бо у Особливостях є відмінності у п.п. 5 та п.п. 6 Особливостей, у п.п. 5 яке стосується учасників фізичних осіб слово «шахрайство» відсутнє, а у п.п. 6 який стосується керівників учасників (тобто юридичних осіб) наявне слово «шахрайство». Чи підлягає відхиленню фізична особа-підприємець, як особа яка має непогашену судимість за статтею 190 ККУ (шахрайство)? <b> Номер відповіді:</b> 281/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , від 19.06.2023 № 3323-04/29308-06 "Щодо здійснення закупівель"  (щодо вимоги про відсутність судимості) та запитах № 1572/2020 , 109/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F29308-0 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/28c18585-682d-43c9-acb4-d4361bd669fc?lang=uk-UA https://me.gov.ua/inforez/Details/367542b4-6267-471d-82a7-3547ae158979?lang=uk-UA&isSpecial=True

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти виконкому Саксаганської районної у місті ради <b> Тема розширена:</b> Щодо зменшення фінансування видатків Замовника <b>Суть питання:</b> Згідно проектно-кошторисної документації оприлюднено відкриті торги з особливостями на капітальний ремонт по заміні вікон і дверей у навчальному закладі. Сума згідно проекту приблизно 20 мільйонів гривень, а фактично виділено суму меншу ніж потрібно. Чи існує документальне підтвердження (чим керуватись) щодо зменшення суми договору додатковою угодою? І як правильно пояснити відповідні дії? <b> Номер відповіді:</b> 278/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа-підприємець КОДЕНЕЦЬ ІРИНА АНАТОЛІЇВНА <b> Тема розширена:</b> Використання електронних ключів <b>Суть питання:</b> Ситуація полягає в тому, що Замовник під час розгляду пропозицій поданих учасниками у процедурі відкритих торгів прийняв рішення про визнання переможцем відповідного учасника, яке оформив у вигляді протоколу. Але Замовник посилаючись на те, що начебто у уповноваженої особи зламався електронний ключ, відповідна уповноважена особа прийняла рішення про відміну закупівлі у зв'язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Оскільки відміну закупівлі з таких причин вважаємо штучно створеною по відношенню до учасника вважаємо за необхідне звернутись за консультацією з наступним питанням: Чи може директор Замовника використовуючи свій електронний підпис оприлюднити скан-копію протоколу складенего уповноваженою особою такого Замовника на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель у випадку якщо уповноважена особа такого Замовника з технічних причин не може використовувати свій електронний ключ? Вважаємо, що скан-копія протоколу є електронною копією документа, який був складений у Замовника і справжність відповідної копії може посвідчуватись директором такого Замовника враховуючи наступні норми права: Відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії з паперового документа засвідчується електронним підписом, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронної копії іншими субʼєктами електронного документообігу. Електронний підпис є обовʼязковим реквізитом електронної копії. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. Підпунктом 8 пункту 6 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року Nº 55, визначено, електронна копія оригіналу паперового документа (фотокопія) - візуальне подання паперового документа в електронній формі, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа, відповідність оригіналу та правовий статус якого засвідчено кваліфікованою електронною печаткою установи. Пунктом 8 глави 2 розділу II Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 11 листопада 2014 року Nº 1886/5, встановлено, що для оформлення електронної копії оригіналу документа у паперовій формі він оцифровується (сканується, фотографується) та зберігається у форматі для фотоелектронних документів, визначеному в Переліку форматів. Оформлення електронної копії документа у паперовій формі завершується накладанням кваліфікованої електронної печатки або кваліфікованого електронного підпису, якщо субʼєкт у своїй діяльності не використовує кваліфіковану електронну печатку. <b> Номер відповіді:</b> 277/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  відповідь на питання міститься в запиті № 5/2022 та в листі від 10.02.2025 № 3323-04/13367-07 " Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2cce6b40-9220-48de-b44c-cc1fcff3aa58&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F13367-07

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ Ровер Технолоджис <b> Тема розширена:</b> Щодо надання роз'яснення з питань методології ціноутворення в оборонних закупівлях <b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю "РОВЕР ТЕХНОЛОДЖИС" є вітчизняним виробником оборонної продукції. Метою цього запиту є запобігання можливим помилкам та недолікам під час подальшого формування ціни та звітності щодо оборонної продукції, зокрема інженерних наземних роботизованих комплексів (НРК). Основним нормативним актом, що регулює нашу діяльність, є Постанова КМУ №1275 від 11.11.2022 р. та затверджений нею "Порядок здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин". Ураховуючи складність регулювання ціноутворення у сфері оборонних закупівель та потенційні правові наслідки для виконавців оборонного замовлення, просимо надати офіційні відповіді на поставлені запитання. БЛОК 1. ЗАГАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЯ АУДИТУ 1. Якими пріоритетними нормативно-правовими актами та/або внутрішніми методичними рекомендаціями, окрім Постанови КМУ №1275, керуються фахівці ДАСУ при перевірці економічної обґрунтованості ціни в оборонних контрактах? 2. Чи вірно ми розуміємо, що головною метою перевірки з боку ДАСУ є підтвердження того, що кожна складова собівартості виконавця є ринково обґрунтованою або економічно доцільною, а прибуток самого виконавця не перевищує 25% від цієї обґрунтованої собівартості? 3. Просимо надати перелік або основні групи критеріїв, які використовуються для оцінки "ефективності використання коштів". Наведіть, будь ласка, гіпотетичний приклад, коли витрата може бути визнана "неефективною", навіть якщо вона підтверджена ринковими пропозиціями. БЛОК 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ЦІН ПАРТНЕРІВ 4. Чи є надання трьох комерційних пропозицій від різних, непов'язаних постачальників достатньою та вичерпною доказовою базою для підтвердження ринковості ціни на стандартні матеріали та комплектуючі? Якщо ні, то які ще документи є обов'язковими? 5. Який документальний механізм (наприклад, протокол технічної ради, техніко-економічне обґрунтування) є належним доказом доцільності вибору дорожчого постачальника стандартних товарів, якщо його пропозиція є кращою за неціновими критеріями (терміни, якість)? 6. Розглянемо ситуацію: ми замовляємо унікальну роботу у субпідрядника, який відмовляється надати повну калькуляцію. Ми, натомість, надаємо 3 пропозиції від інших компаній, що підтверджують ринковість його ціни. Чи є в такому випадку надання трьох пропозицій достатнім обґрунтуванням наших витрат, чи ми зобов'язані вимагати у субпідрядника його "чисту" собівартість для уникнення ризиків? БЛОК 3. КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДНОСИН ТА ПРАКТИКА КОНТРОЛЮ 7. Розглянемо ситуацію: партнер серійно виготовляє для нас унікальний компонент за нашою документацією. Що є пріоритетним для контролюючого органу: суть операції (виготовлення унікального виробу, що є підрядом) чи формальна назва договору ("договір поставки")? Які фінансові наслідки для нас, якщо договір поставки буде кваліфіковано як підряд? 8. Оскільки пряма норма "сукупного прибутку" відсутня, але залишається принцип "ефективності", чи керуються фахівці ДАСУ внутрішніми орієнтирами щодо граничної рентабельності всього ланцюжка? Чи є перевищення сукупного прибутку (напр., понад 35-40%) формальним індикатором ризику, який ініціює поглиблену перевірку? БЛОК 4. РЕКОМЕНДАЦІЇ 9. Який оптимальний комплект документів (договір, додатки, специфікації, акти, калькуляція) ви рекомендуєте для оформлення відносин з виготовлення унікальної продукції силами субпідрядника для уникнення претензій? 10. Які типові помилки у формуванні ціни оборонної продукції найчастіше допускають виробники, і яких ви рекомендуєте уникати? Надані роз’яснення матимуть критичне значення для забезпечення належного виконання зобов’язань нашим підприємством в рамках державних оборонних замовлень, а також допоможуть унеможливити типові порушення, що виникають унаслідок неоднозначного трактування норм законодавства. <b> Номер відповіді:</b> 272/2025

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ Ровер Технолоджис <b> Тема розширена:</b> надання роз'яснення з питань методології ціноутворення в оборонних закупівлях <b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю "РОВЕР ТЕХНОЛОДЖИС" є вітчизняним виробником оборонної продукції. Метою цього запиту є запобігання можливим помилкам та недолікам під час подальшого формування ціни та звітності щодо оборонної продукції, зокрема інженерних наземних роботизованих комплексів (НРК). Основним нормативним актом, що регулює нашу діяльність, є Постанова КМУ №1275 від 11.11.2022 р. та затверджений нею "Порядок здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин". Ураховуючи складність регулювання ціноутворення у сфері оборонних закупівель та потенційні правові наслідки для виконавців оборонного замовлення, просимо надати офіційні відповіді на поставлені запитання. БЛОК 1. ЗАГАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЯ АУДИТУ 1. Якими пріоритетними нормативно-правовими актами та/або внутрішніми методичними рекомендаціями, окрім Постанови КМУ №1275, керуються фахівці ДАСУ при перевірці економічної обґрунтованості ціни в оборонних контрактах? 2. Чи вірно ми розуміємо, що головною метою перевірки з боку ДАСУ є підтвердження того, що кожна складова собівартості виконавця є ринково обґрунтованою або економічно доцільною, а прибуток самого виконавця не перевищує 25% від цієї обґрунтованої собівартості? 3. Просимо надати перелік або основні групи критеріїв, які використовуються для оцінки "ефективності використання коштів". Наведіть, будь ласка, гіпотетичний приклад, коли витрата може бути визнана "неефективною", навіть якщо вона підтверджена ринковими пропозиціями. БЛОК 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ЦІН ПАРТНЕРІВ 4. Чи є надання трьох комерційних пропозицій від різних, непов'язаних постачальників достатньою та вичерпною доказовою базою для підтвердження ринковості ціни на стандартні матеріали та комплектуючі? Якщо ні, то які ще документи є обов'язковими? 5. Який документальний механізм (наприклад, протокол технічної ради, техніко-економічне обґрунтування) є належним доказом доцільності вибору дорожчого постачальника стандартних товарів, якщо його пропозиція є кращою за неціновими критеріями (терміни, якість)? 6. Розглянемо ситуацію: ми замовляємо унікальну роботу у субпідрядника, який відмовляється надати повну калькуляцію. Ми, натомість, надаємо 3 пропозиції від інших компаній, що підтверджують ринковість його ціни. Чи є в такому випадку надання трьох пропозицій достатнім обґрунтуванням наших витрат, чи ми зобов'язані вимагати у субпідрядника його "чисту" собівартість для уникнення ризиків? БЛОК 3. КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДНОСИН ТА ПРАКТИКА КОНТРОЛЮ 7. Розглянемо ситуацію: партнер серійно виготовляє для нас унікальний компонент за нашою документацією. Що є пріоритетним для контролюючого органу: суть операції (виготовлення унікального виробу, що є підрядом) чи формальна назва договору ("договір поставки")? Які фінансові наслідки для нас, якщо договір поставки буде кваліфіковано як підряд? 8. Оскільки пряма норма "сукупного прибутку" відсутня, але залишається принцип "ефективності", чи керуються фахівці ДАСУ внутрішніми орієнтирами щодо граничної рентабельності всього ланцюжка? Чи є перевищення сукупного прибутку (напр., понад 35-40%) формальним індикатором ризику, який ініціює поглиблену перевірку? БЛОК 4. РЕКОМЕНДАЦІЇ 9. Який оптимальний комплект документів (договір, додатки, специфікації, акти, калькуляція) ви рекомендуєте для оформлення відносин з виготовлення унікальної продукції силами субпідрядника для уникнення претензій? 10. Які типові помилки у формуванні ціни оборонної продукції найчастіше допускають виробники, і яких ви рекомендуєте уникати? Надані роз’яснення матимуть критичне значення для забезпечення належного виконання зобов’язань нашим підприємством в рамках державних оборонних замовлень, а також допоможуть унеможливити типові порушення, що виникають унаслідок неоднозначного трактування норм законодавства. <b> Номер відповіді:</b> 273/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Державний навчальний заклад "Одеський професійний ліцей будівництва та архітектури" <b> Тема розширена:</b> здійснення закупівлі за інструментом Ukreine Fasility <b>Суть питання:</b> Добрий день. Відповідно до Рамкової угоди однією з вимог донара Ukreine Fasility є надання сертифікату країни походження товару. На сьогодні в Україні торгово-промислова палата України не видає цього сертифікату, учасники скаржаться , відмовляються брати участь у торгах. В мене учасник є ексклюзивним дистрибьютером, надав декларацію відповідності виробника товару що він відповідає технічному регламенту та виготовлений в Китаї, надав сертифікат відповідності виданий ТОВ ОС "ЄВРОСТАНДАРТ", надав інструкцію користувача на товар, також надав сертифікат дистриб'ютора в якому зазначено назву фірми учасника з дозволом на участь у торгах, учасник також надав довідку у довільній формі що вони зареєстровані в Україні і товар поставляється з Китаю. У сукупності з усіма цими документами я можу акцептувати учасника, навіть при відсутності сертифіката походження країни товару від ТПП України. Чи я можу через повідомлення в особистому кабінеті звернутися до учасника про роз'яснення та надання яких додаткових документів? <b> Номер відповіді:</b> 274/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на  питання міститься в листі від 14.07.2025 № 3323-04/48400-07 "Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility", що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: