<b>Запит від:</b> Запит від Сектор освіти Машівської РДА <b> Тема розширена:</b> Укладання прямого договору по спрощ.закупівлі що 2-чі не відбулася <b>Суть питання:</b> Сектор освіти зібравши замовлення з 4 шкіл району, оголосив закупівлю письмових столів та книжкові шафи на суму 107876 грн. Закупівля двічі не відбулася через відсутність учасників. Так як школи подавали замовлення товару з різних магазинів, оформити один договір з одним поставщиком не має можливості, через відсутність повного асортименту. Чи можна розбивати цю суму на окремі прямі договори? Чи потрібно виходити на прямий договір на всю суму 107876 грн? <b> Номер відповіді:</b> 2668/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №  1953/2020 та 1799/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e55a8a67-479d-4e61-9047-011c5818239b&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c72f286e-5c6f-4201-acf3-c71215f63edd&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "НОВІНАНО ЛАБ" <b>Суть питання:</b> Який алгоритм закупівель за вільними кодами? <b> Номер відповіді:</b> 2669/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас питання визначення предмета закупівлі міститься в листі   від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У річному плані закупівель за 4 знаком CPV заплановано дві закупівлі: переговорна процедура на 4 млн грн та відкриті торги на 1 млн грн. Постає питання, чи потрібно оголошувати закупівлю за процедурою відкриті торги з публікацією англійською мовою? Адже сума цієї закупівлі до 133 тис. євро, але сума по коду CPV за 4-м знаком - більше 133 тис. євро. <b> Номер відповіді:</b> 2670/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 При цьому відповідь щодо застосування відкритих торгів з публікацією англійською мовою розглянута у запиті  № 2571/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=275bea83-9ebd-495e-9557-9ac6504fa847

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Деснянської районної в місті Києві Деснянської адміністрації <b> Тема розширена:</b> Чи є правомірною вимога тендерної документації про встановлення нецінового критерію (у співвідношенні до цінового 70х30), що підтверджується сертифікатом відповідності чи атестатом акредитації, при закупівлі продукту харчування для дитячих садків району? <b>Суть питання:</b> «Перелік критеріїв та методика оцінки тендерної пропозиції із зазначенням питомої ваги критерію» розділу V «Оцінка тендерної пропозиції» тендерна документація визначає наступні критерії оцінки для визначення найбільш економічно- вигідної пропозиції: Ціна – 70 балів; Натуральність продукту – 30 балів. Підтвердження натуральності пропонуємого продукту- 30 балів ( застосовується на виконання вимоги п. 4.7. «Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних закладах» ( спільний наказ МОН України та МОЗ України № 298/227 від 17.04.2006 р.) «В дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти» та згідно з ЗУ «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» № 2639-VIII від 06.12.2018р. та ДСТУ ISO/TS 19657.) Учасникам, які нададуть підтвердження натуральності пропонуємого продукту: - «Сертифікат відповідності критеріям натуральності» стосовно предмету закупівлі; - Атестат акредитації органу з оцінки відповідності, який видав цей сертифікат, з підтвердженням сфери акредитації буде присуджено 30 балів. <b> Номер відповіді:</b> 2671/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація має розроблятися, затверджуватися замовником і містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. Отже, перелік критеріїв оцінки та методики оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію визначаються замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. При цьому узагальнені методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти доступні  за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=8c5171b2-8513-4e55-a70c-e9059c8e6c8b&title=NakazMinekonomikiVid30-10-2020-2208-proZatverdzhenniaMetodichnikhRekomendatsiiSchodoMetodologiiOsoblivosteiZdiisnenniaZakupivelUSferiOrganizatsiiKharchuvanniaVZakladakhOsviti- Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Некрасов Сергій Сергійович <b> Тема розширена:</b> Термін відповіді <b>Суть питання:</b> Підкажіть будь ласка, на скільки довго чекати відповіді від Держаудитслужби на звернення, що було подано на сайті Prozorro? Наприклад до закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-11-06-002287-a <b> Номер відповіді:</b> 2674/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> Закупівлі з розрахунком вартості життєвого циклу <b>Суть питання:</b> п. 4 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що вартість життєвого циклу - сукупність вартості предмета закупівлі або його частини (лота) та інших витрат, які нестиме безпосередньо замовник під час використання, обслуговування та припинення використання предмета закупівлі. Вартість життєвого циклу розраховується відповідно до методики, встановленої у тендерній документації. У ст. 22 Закону передбачено, що у разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі. Ст. 29 Закону визначено розгляд та оцінку тендерних пропозицій. ч. 3 ст.29 Закону передбачено, що Критеріями оцінки є: 1) ціна; або 2) вартість життєвого циклу; або 3) ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі. ч. 4. ст. 29 Закону У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу до цього критерію крім ціни товару (роботи, послуги) може включатися один або декілька витрат замовника протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), а саме витрати, пов’язані з: 1) використанням товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), зокрема споживання енергії та інших ресурсів; 2) технічним обслуговуванням; 3) збором та утилізацією товару (товарів); 4) впливом зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), у разі якщо їхня грошова вартість може бути визначена, зокрема вплив викидів парникових газів, інших забруднюючих речовин та інші витрати, пов’язані із зменшенням впливу на навколишнє середовище (довкілля). У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу, всі його складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Відповідно до ч. 8 ст. 29 Закону якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції/пропозиції, крім ціни або вартості життєвого циклу, замовником застосовуються інші критерії оцінки, у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій. Питома вага цінового критерію/вартості життєвого циклу не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу. Однак у електронній системі закупівель відсутня технічна можливість щодо проведення закупівель з розрахунком життєвого циклу, чи оголошення закупівлі без очікуваної вартості у разі якщо застосовується розрахунок вартості життєвого циклу. Враховуючи викладене та у разі оприлюднення оголошення закупівлі із застосуванням розрахунку вартості життєвого циклу, як діяти Замовнику під час розрахунку очікуваної вартості, оскільки оприлюднена ним очікувана вартість закупівлі буде меншою ніж вартість за розрахунком вартості життєвого циклу? <b> Номер відповіді:</b> 2675/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо,  що вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО” .

<b>Запит від:</b> Запит від Міське комунальне пілприємство "Хмельницькводоканал" <b>Суть питання:</b> Відповідно до п.7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни – відбувається зміна істотних умов договору. Підприємство уклало Договір за результатами проведених відкритих торгів на закупівлю послуг з охорони об»єктів (код 79710000-4 національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - охоронні послуги) . Відбулася зміна розміру мінімальної заробітної плати , внаслідок чого зросла вартість однієї години охорони ( у договорі встановлений порядок зміни ціни при зміні мінімальної заробітної плати) . Чи маємо право при зміні ціни за одну годину охорони збільшити ціну договору про закупівлю ? <b> Номер відповіді:</b> 2662/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Стецун Ірина Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Щодо внесення змін не в істотні умови договору на стадії після проведення торгів до фактичного підписання договору <b>Суть питання:</b> Прошу надати інформацію щодо можливості внесення до предмету Договору незначних коректив, що не змінюють суть предмету договору в частині посилання, що п.1, та п.1.2 є цільні і послуги визначені в п.1.2 є складовою послуги 1.1. та внесення змін у пункті ціна договру (а саме дописати посилання на Податковий кодекс України щодо пільги). Стадія закупівель: пройшли закупівлі, договір на стадіїї підписання, але ще не підписаний сторонами. <b> Номер відповіді:</b> 2663/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Чехлов Юрій Віталійович <b> Тема розширена:</b> Зміна тарифу на підставі постанови НКРЕ. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь-ласка, при зміні тарифа на електричну енергію відповідно до постанови НКРЕ вносяться зміни до договору на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" Що в даному випадку пропорційно змінюється: ціна договору, у сторону збільшення або кількість замовлених кіловат, у сторону зменшення? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 2664/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b> Тема розширена:</b> звіт про виконаний договір <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо пояснити: протягом якого строку публікувати звіт про виконаний договір, якщо цей договір було укладено до 19.04.2020 року? Протягом 3 днів чи протягом 20 роб. днів? <b> Номер відповіді:</b> 2660/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції, яка діяла до 19 квітня 2020 року (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. При цьому відповідно до пункту 5 Розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Пунктом 6 Розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону. У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Водночас відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті. Ураховуючи, що така вказівка у новій редакції Закону відсутня, його дія не поширюється на правовідносини суб’єктів, які виникли до введення в дію нової редакції Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ-А-ПЛЮС" <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз'яснення щодо до застосування ст. 40 Закону України про публічні заупвлі (переговорна процедура), а саме п.1 ч. 2 ст.40. 1. Чи має право замовник право провести переговорну процедуру, якщо двічі пропозиції були відсутні? 2. Чи має право замовник право провести переговорну процедуру, якщо перший раз пропозиції були відсутні, другий раз на торги вийшов один учасник? 3. Чи потрібне запрошення учасника, учасників для проведення переговорної процедури? 4. Як розцінювати дії замовника в торгах якого двічі приймав приймав участь один учасник(одна юридична особа), а замовник її не запросив на переговорну процедуру., а провів її з іншою організацією. <b> Номер відповіді:</b> 2661/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 Водночас, виходячи з частини першої статті 40 Закону України Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), у переговорній процедурі закупівлі замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Водночас, оскільки Закон не регулює порядок проведення переговорів,  замовник самостійно приймає рішення щодо запрошення учасників для проведення переговорів. При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни на теплову енергію <b>Суть питання:</b> За результатами переговорної процедури було укладено договори з бюджетними установами на постачання теплової енергії (товар) у січні 2020 року за тарифом 1697,80 грн. за 1 гкал (без ПДВ). На початку опалювального періоду 2020- 2021 р. було встановлено новий тариф на теплову енергію в розмірі 1439,65 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) (на 15 % нижче зазаначеної в договорі). Шляхом укладання додаткової угоди в листопаді було внесено зміни про зменшення ціни на теплову енергію. У звязку зі збільшення ціни на природний газ, планується коригування тарифу на теплову енергію в грудні. Тариф буде збільшено на 13 % відносно зазначеного в додатковій угоді листопада й складатиме 1627,30 грн. за 1 Гкал. Але розмір нового тарифу менше зазанченого в договорі на 4 %. Чи можливо внести зміни до діючих договорів шляхом укладання додаткової угоди? <b> Номер відповіді:</b> 2653/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  27.10.2016 №  3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06%20