<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОГРАД <b> Тема розширена:</b> вимога Замовника <b>Суть питання:</b> Надання роз'яснення стосовно законності вимоги Замовника, виконання якої Учасником призведе до спілкування Учасника та Замовника очно (наживо), тобто обмін інформацією та документами не в електронному вигляді <b> Номер відповіді:</b> 76/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. При цьому подання учасниками документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, у паперовій формі Законом не передбачено.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ <b> Тема розширена:</b> Відсутність НПА на сайті zakon.rada.gov.ua <b>Суть питання:</b> Станом на 16.02.2021 р. ВІДСУТНЄ "Примірне положення про тендерний комітет", затверждене Наказом МЕРТ 07.12.2020 р. № 2546. Більш того, за інформацією, розміщеною в zakon.rada.gov.ua, є чинним Примірне положення... 2016 року. Прошу повідомити коли згадане Примірне положення та наказ № 2546 з'являться на сайті Законодавства України zakon.rada.gov.ua. <b> Номер відповіді:</b> 77/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 11 частини першої статті 9 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель є розроблення та затвердження примірного положення про тендерний комітет та примірного положення про уповноважену особу. Так, на виконання зазначеної норми Закону Мінекономіки розроблено Примірне положення про тендерний комітет, яке затверджено наказом Міністерства від 07.12.2020 № 2546 "Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет". Водночас замовники під час розроблення положення про уповноважену особу можуть керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” в частині, що не суперечить вимогам Закону. При цьому звертаємо увагу, що Законом передбачено розроблення та затвердження положення про тендерний комітет та положення про уповноважену особу, які є примірними та носять рекомендаційний характер. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”. При цьому нормативно-правові акти щодо примірного положення про уповноважену особу, порядку організації тестування уповноважених осіб наразі розробляються і зможуть використовуватися замовниками після їх затвердження, набрання чинності та реалізації відповідних технічних можливостей в електронній системі закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ВОДОГОСПОДАРСЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВВОДФОНД» <b> Тема розширена:</b> Заключення договору на меншу суму (без зміни обсягів закупівлі) <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи допускається заключення договору на суму, що є менша за тендерну пропозицію за результатами аукціону (без зміни обсягів закупівлі)? <b> Номер відповіді:</b> 78/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Фонд комунального майна у Тернопільському районі <b>Суть питання:</b> Доброго дня, Допоможіть будь ласка розібратись як нам діяти. Нашій організації затверджений кошторис на 2021 рік в сумах 36200,00 грн. на закупівлю природного газу ( до потреби по розрахунках 285000,00 грн. на рік) 16100,00 грн. на закупівлю електроенергії ( до потреби 185000,00 грн. на рік). Чи вправі ми заключати прямі договори на суми 36200,00 грн. та 16100,00 грн. з подальшою публікацією звіту про укладений договір? Чи можемо ми укласти додаткову угоду на закупівлю природного газу в сумі 150000,00 грн. (задля забезпечення потреби до кінця опалювального сезону) а після завершення опалювального сезону оголосити тендер на решту потреби до кінця року? Чи маємо право заключити додаткову угоду до договору на 16100,00 грн. про закупівлю електроенергії на суму 168900,00 грн. (для забезпечення закупівлі електроенергії до кінця року). Як правильно діяти в даній ситуації чи є інші законні шляхи вирішення ситуації , адже ми не маємо ще змін до бюджету з відповідними сумами які б дали змогу діяти не порушивши Бюджетного Кодексу, та Закону «Про публічні закупівлі». Чи виділять нам дані суми які необхідні нам для задоволення нашої потреби для закупівлі природного газу і електроенергії ми не знаємо , адже змін до бюджету ще немає. Допоможіть розібратися і законно вирішити дану ситуацію. <b> Номер відповіді:</b> 79/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06

<b>Запит від:</b> Запит від відділ освіти Слов'янської міської ради <b> Тема розширена:</b> підвищення кваліфікації педагогічних працівників <b>Суть питання:</b> тендерний комітет відділу освіти проводить централізовані закупівлі для всіх закладів. Починаючи з 2021 року фінансування видатків з підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за рахунок міського бюджету. Оскільки сума виділених коштів перевищує 200 тис.грн. необхідно проводити процедуру закупівлі. У той же час, згідно Постанови КМУвід 21 серпня 2019 р. № 800 "Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, а саме абз.7 ПОРЯДКУ підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників визначено, що педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації. Просимо надати роз'яснення, чи підпадають під дію ЗУ "Про публічні закупівлі" послуги з підвищення кваліфікації, чи при закупівлі вказаних послуг ми можемо керуватись абз. 1 п.8 ст. ЗУ "Про публічні закупівлі". Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 60/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 , далі -Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Разом з тим частиною п'ятою статті 3 Закону установлений перелік випадків, на які не поширюються дія цього Закону. Цей перелік випадків є вичерпним Водночас відповідно до частини восьмої статті 3 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, зокрема послуг з підготовки фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів (післядипломна освіта) за державним замовленням. В свою чергу, Закон України «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» від 20.11.2012              № 5499-VI (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2145-VIII від 05.09.2017) (далі – Закон № 5499-VI) регулює особливості відносин, що виникають у зв’язку з формуванням і розміщенням державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів. Поряд з цим у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальний центр соціального обслуговування та надання соціальних послуг Мар'їнського району Донецької області <b> Тема розширена:</b> вибір типу процедури закупівлі електроенергії <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Виникла така ситуація: з 01.01.2021 р. наша організація автоматично перейшла до ПОНа. Загальна сума згідно кошторису на закупівлю електроенергії 307 тис.грн., з ПОНом ми укладаємо договір на суму 157608,00 грн. Питання: яку процедуру закупівлі проводити, щоб знайти постачальника електроенергії до кінця 2021 року? У річному плані закупівель на 20201 рік вказана процедура - відкриті торги? <b> Номер відповіді:</b> 61/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 13 Закону, керуючись межами, встановленими в статті 3 Закону. Виходячи зі змісту частини дев`ятої статті 11 Закону та пункту 4 прикінцевих та перехідних положень розділу X Закону уповноважена особа та тендерний комітет здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. Таким чином, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування. В свою чергу питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

<b>Запит від:</b> Запит від Сарафинюк Олег Валентинович <b> Тема розширена:</b> Тверда договірна ціна <b>Суть питання:</b> Доброго дня, підкажіть будь ласка, як діяти в такій ситуації: Замовник оголосив тендер на закупівлю робіт з твердою договірною ціною, яка поділялась на такі статті витрат: будівельні роботи, обладнання та інші витрати, крім того, було розміщено технічне рішення, виконання робіт передбачалось в термін менше одного року. Після перемоги на торгах, Підрядником поетапно здійснювалось закриття виконаних робіт актами (форми КБ-2) та довідками про вартість виконання робіт (форми КБ-3), а також надавались підтверджувальні документи на обладнання, однак суми які вказані в акті та в накладних частково були менші, хоча незважаючи на це Замовник розрахувався в повному обсязі згідно наданих актів. У зв’язку із затриманням фінансування виконання робіт затягнулось на термін більше одного року. В ході закриття Підрядником перед Замовником чергового етапу виконаних робіт Замовник повідомив, що Підрядник «заліз» в інфляцію та ризики. Хоча під час закриття кожного з етапів робіт Підрядник не вийшов за суму з якою виграв тендер, а навпаки частково їх зменшив. Як наслідок Замовник почав вимагати в Підрядника повернення частково сплачених раніше коштів за виконані роботи та схиляти до підписання акту «мінусовки», як пояснив Замовник для повернення коштів які передбачались на інфляцію та ризики. Враховуючи вище викладеного прошу повідомити наступне: 1. чи правомірно Замовник вимагає в Підрядника повернення коштів за ризики та інфляцію, оскільки, Підряднику не було відомо про них, та в актах які надавались за виконані роботи в них не згадувались та раніше будь-яких зауважень Замовник не озвучував? 2. які наслідки для Підрядника, якщо в договорі вказано тверду договірну ціну, а також те, що при закритті/оплаті актів, Підрядник зобов’язаний підтвердити фактичні витрати, а вказані суми в наданих ним документах про підтвердження фактичних витрат не співпадають з сумами вказаних в актах, при умові, що акти вже закриті та по ним здійснено оплату Замовником. <b> Номер відповіді:</b> 62/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, який містить інформацію щодо зміни істотних умов договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ДАП Україна <b>Суть питання:</b> Замовнику потрібно купити товар окремими закупівлями. При цьому загальна сума цих закупівель перевищуватиме 133 тисячі євро на рік, а окремо не перевищує. Разом з цим частина 10 статті 3 Закону про закупівлі нам говорить про те, що ми не можемо уникати застосування положень частини 3 статті 10 цього Закону, тобто потрібно проводити відкриті торги з публікацією англійською мовою, а частина 3 статті 10 зазначає, що оголошення англійською мовою оприлюднюється, лише якщо вартість перевищує 133 тисячі євро. Як правильно діяти замовнику, якщо вартість однієї закупівлі не перевищує 133 тисячі євро, а в цілому на рік перевищує? <b> Номер відповіді:</b> 63/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на аналогічне звернення надана за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Print?id=92593d8c-44e1-4e85-bab2-f58b7079af8f&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Нікопольський медичний коледж <b> Тема розширена:</b> Застосування ч.3 ст. 631 ЦК України. <b>Суть питання:</b> Чи можна застосовувати ч.3 ст. 631 ЦК України. в договорах сума яких не перевищює 50 тис. грн. та укладаються вони без застосування електроної системи. <b> Номер відповіді:</b> 64/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1374/2020  за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Клінічна дитяча міська поліклініка" Міської ради міста Кропивницького <b>Суть питання:</b> в 2020 році проовжено дію договору на закупівлю електричної енергії на період достатній для проведення зпроцедури закупівлі.Доведено кошторисні призначення 2021 р. сума збільшення договору не має перевищувати 20% від основного договору. При чому 20% розраховуються саме від остаточної суми договору з урахуванням всіх змін. Але цієї суми не вистачає для того щоб розрахуватися з постачальником.Чи можемо збільшити суму договору або провести переговорну з ним процедуру і повністю розрахуватись? <b> Номер відповіді:</b> 65/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 При цьому питання щодо застосування переговорної процедури закупівлі розглянуті у листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Повторний розгляд тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> При здійсненні процедури закупівлі, оголошення про проведення якої було оприлюднено відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону, на підставі вимог части-ні 7 статті 28 та пункту 4 частини 1 статті 30 Закону, Замовником була відхилена тендерна пропозиція учасника. Не погодившись із зазначеним рішенням замовника щодо відхилення тендерної пропозиції, учасник подав до Постійно діючої адміністративної колегії Антимоно-польного комітету України (надалі – Колегія) скаргу на рішення замовника. Колегією було прийнято рішення, згідно з яким, за результатами розгляду зазначеної скарги, замовника зобов’язано скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника. З урахуванням зазначених обставин та при умові скасування замовником рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника прошу пояснити: - - того, чи може замовник вдруге відхилити тендерну пропозицію скаржника з урахуванням невідповідностей, інформацію про які не було зазначено у попередньому протоколі розгляду тендерної пропозиції скаржника <b> Номер відповіді:</b> 66/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону. Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій встановлені у статті 31 Закону. Інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель. Виходячи зі статті 11 та частини четвертої розділу Х Розділ X “ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” Закону до обов’язків уповноваженої особи або тендерного комітету належить, зокрема, об'єктивний та чесний вибір переможця. Крім цього, замовникам слід ураховувати, що закупівлі здійснюються за принципами, установленими статтею 5 Закону, зокрема: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі. При цьому, виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону, відповідальність за порушення вимог цього Закону несуть службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників згідно із законами України. Отже, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, у тому числі щодо повторного відхилення тендерної пропозиції, керуючись принципами здійснення закупівель, установленими статтею 5 Закону, та з дотриманням вимог Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Міндовкілля <b> Тема розширена:</b> закупівля поштових услуг <b>Суть питання:</b> Згідно з Законом України «Про поштовий зв’язок» національний оператор поштового зв’язку – оператор, який в установленому законодавством порядку надає універсальні послуги поштового зв’язку на всій території України і якому надаються виключні права на провадження певних видів діяльності у сфері надання послуг поштового зв’язку. Універсальні послуги поштового зв’язку визначені в Законі України «Про поштовий зв’язок», як - набір послуг поштового зв’язку загального користування та встановленого рівня якості, які надаються усім користувачам на всій території України за тарифами, що регулюються державою. До універсальних поштових послуг належить пересилання простих та рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей, секограм, а також посилок без оголошеної цінності масою до 10 кг. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.02.2002 року № 10-р «Про національного оператора поштового зв’язку» (із змінами і доповненнями) виконання функцій національного оператора поштового зв’язку покладено на АТ «Укрпошта». АТ «Укрпошта», як національний оператор поштового зв’язку, надає послуги на всій території України, понад 50 різноманітних послуг у т.ч.: - універсальні (пересилання простих та рекомендованих карток, листів, бандеролей та посилок без оголошеної цінності з масою до 10 кг); - фінансові (приймання платежів, пересилання переказів та інше); - комерційні послуги (комісійна торгівля, розміщення реклами, доставка друкованої рекламно-інформаційної продукції, доставка рахунків та інше). Універсальні послуги надаються за тарифами, затвердженими НКРЗІ, на виконання статті 9 Закону України «Про поштовий зв'язок». Відповідно до Статуту Акціонерного товариства “Укрпошта”, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 14.12.2018 року № 611, товариство має право в установленому порядку відкривати філії на території України. Ураховуючи зазначене, відповідно до вимог Закону України “Про поштовий зв'язок” відповідні послуги поштового зв’язку можуть бути закуплені лише в національного оператора поштового зв’язку – АТ “Укрпошта”. Чи правомірно застосовувати переговорну процедуру при закупівлі поштових послуг на суму більше 200 тис.грн (чи без застосування спрощеної процедури на суму від 50 до 200 тис.грн)як виняток за відсутності конкуренції з технічних причин? <b> Номер відповіді:</b> 67/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах 1044/2020 та 1505/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=87326ae2-e16d-4db1-a071-a33931470b5c&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1b394a5e-3f89-461c-8716-91740607d25c&lang=uk-UA Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.