Новини Мінекономіки
Консультація
№ 114/2021
21.01.2021
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 114/2021 щодо забезпечення тендерної пропозиції: Суть питання: Чи потрібно округлювати відсоток забезпечення тендерної пропозиції до двох знаків після коми при розрахунку, коли він трохи перевищує встановлений ліміт (0,5% або 3%)? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) установлює засади здійснення закупівель. * Відповідно до абзацу третього частини першої статті 25 Закону, розмір забезпечення тендерної пропозиції не може перевищувати 0,5% для робіт та 3% для товарів/послуг. * Закон не передбачає округлення розміру забезпечення тендерної пропозиції.
Відкриті торги
Консультація № 114/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 114/2021 щодо забезпечення тендерної пропозиції
Суть питання: Чи потрібно округлювати відсоток забезпечення тендерної пропозиції до двох знаків після коми при розрахунку, коли він трохи перевищує встановлений ліміт (0,5% або 3%)?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Босенко Оксана Василівна
<b>
Тема розширена:</b> Забезпечення тендерної пропозиції
<b>Суть питання:</b> Прошу надати відповідь на питання. Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі", розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг. Чи використовується округлення відсотку до двох знаків після коми, наприклад коли він складає 3,000065 (для товарів) чи все ж сума має бути 3% максимум?
<b>
Номер відповіді:</b> 114/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з абзацом третім частини першої статті 25 Закону розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі
не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі
у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі
на закупівлю робіт
та
3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг
на умовах, визначених тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.
При цьому Законом не передбачено округлення розміру забезпечення тендерної пропозиції.
Консультація
№ 116/2021
21.01.2021
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки щодо спрощеної закупівлі: Суть питання: Чи правомірно відхилити пропозицію учасника спрощеної закупівлі, який запропонував еквівалент товару, якщо в оголошенні не було вказано про можливість розгляду аналогів/еквівалентів, а технічні вимоги містили чіткі каталожні номери? Висновки/Відповідь: 1. Лист Мінекономіки: Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06). 2. Відхилення пропозиції: Підстави для відхилення пропозиції визначені ч. 13 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі". 3. Не відповідність умовам: Згідно з п. 1 ч. 13 ст. 14 Закону, замовник відхиляє пропозицію, якщо вона не відповідає умовам, визначеним в оголошенні та вимогам до предмета закупівлі. 4. Самостійне рішення замовника: Рішення про відхилення пропозиції приймається замовником самостійно, керуючись принципами здійснення закупівель (ст. 5 Закону) та дотримуючись законодавства.
Допорогові закупівлі
Консультація № 116/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо спрощеної закупівлі
Суть питання: Чи правомірно відхилити пропозицію учасника спрощеної закупівлі, який запропонував еквівалент товару, якщо в оголошенні не було вказано про можливість розгляду аналогів/еквівалентів, а технічні вимоги містили чіткі каталожні номери?
Висновки/Відповідь:
1. Лист Мінекономіки: Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06).
2. Відхилення пропозиції: Підстави для відхилення пропозиції визначені ч. 13 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі".
3. Не відповідність умовам: Згідно з п. 1 ч. 13 ст. 14 Закону, замовник відхиляє пропозицію, якщо вона не відповідає умовам, визначеним в оголошенні та вимогам до предмета закупівлі.
4. Самостійне рішення замовника: Рішення про відхилення пропозиції приймається замовником самостійно, керуючись принципами здійснення закупівель (ст. 5 Закону) та дотримуючись законодавства.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від РСП «Київцентраеро» Украероруху
<b>Суть питання:</b> Спрощена закупівля.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" У вимогах до предмету закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.
В оголошенні про закупівлю Замовник не вказує розглядає він аналоги/еквівалент чи не розглядає. У технічних вимогах до предмету закупівлі Замовник чітко вказуе каталожні номери відповідно до переліку предмету закупівлі, тобто планує закупити товар саме за цими каталожними номерами.
Під час розгляду поданих документів у складі пропозиції учасника №1 надана порівняльна таблиця до предмету закупівлі та запропоновано еквівалент.
Відповідно до Закону Замовником визначено вимоги до предмету закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника разом з тим Замовник Може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників (в оголошенні не вказано приймає чи не приймає). Тобто, Законом визначено, що під час проведення спрощених закупівель замовник може вказати які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників, але НЕ ЗОБОВ'ЯЗАННBЙ.
Питання:
Чи буде порушенням відхилення Учасника №1 відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" у звязку з тим що Замовник не бажає розглядати (закуповувати) аналоги/еквівалент навіть якщо про це не вказано в Оголошенні про закупівлю?
<b>
Номер відповіді:</b> 116/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Водночас правові підстави у разі яких замовник відхиляє пропозицію визначені частиною тринадцятою статті 14 Закону.
Так, зокрема згідно з пунктом 1 частини тринадцятої статті 14 Закону замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
При цьому рішення про відхилення пропозиції у відповідності до частини тринадцятої статті 14 Закону приймаються замовником самостійно, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними статтею 5 Закону, та з дотриманням законодавства в цілому.
Консультація
№ 117/2021
21.01.2021
Планування закупівель
Суть питання: Військові частини запитують про можливість використання переговорної процедури для потреб оборони після втрати чинності попереднього закону та набрання чинності новим Законом України "Про оборонні закупівлі", особливо щодо п.3 ч.2 ст.40 ЗУ «Про публічні закупівлі» та при перевищенні бюджету закупівлі 133 000 євро. Висновки/Відповідь: Мінекономіки перенаправляє запит до Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України (Мінстратегпром) та Міністерства оборони України (Міноборони), оскільки саме ці органи відповідають за формування та реалізацію державної політики у сферах оборонних закупівель. * Мінстратегпром – головний орган у сфері планування оборонних закупівель (згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі" та Постановою КМУ від 7 вересня 2020 р. № 819). * Міноборони – головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель (згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі" та Постановою КМУ від 26 листопада 2014 р. № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 730)).
Планування закупівель
Консультація № 117/2021Огляд:
Суть питання:
Військові частини запитують про можливість використання переговорної процедури для потреб оборони після втрати чинності попереднього закону та набрання чинності новим Законом України "Про оборонні закупівлі", особливо щодо п.3 ч.2 ст.40 ЗУ «Про публічні закупівлі» та при перевищенні бюджету закупівлі 133 000 євро.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки перенаправляє запит до Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України (Мінстратегпром) та Міністерства оборони України (Міноборони), оскільки саме ці органи відповідають за формування та реалізацію державної політики у сферах оборонних закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "СТП 2015"
<b>
Тема розширена:</b> яка форма торгів для Замовників-військових частин та інших військових формувань
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. У зв'язку із втратою дії Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", з 01.01.2021 року вступив в силу новий ЗУ "Про оборонні закупівлі", в якому відсутні така форма торгів, як переговорна процедура для потреб оборони, таким чином начебто відпала можливість проводити закупівлі Військовими частинами по переговорній процедурі для потреб оборони по прискореній процедурі. Однак на Прозорро й досі осталась така форма торгів - переговорна процедура для потреб оборони. В яких випадках можна використовувати Замовниками-Військовими частинами переговорну процедуру для потреб оборони як форму торгів (цікавить лише п.3 ч.2 ст.40 ЗУ «Про публічні закупівлі»)?
П.3 ч.2 ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає - до здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях замовниками, визначеними у Законі України "Про оборонні закупівлі". В даному пункті передбачається підстава - введення військового стану, а його на сьогодні не має.
Чи навпаки з 01.01.2021 року тепер слід керуватись новим Законом України "Про оборонні закупівлі", де є такий вид торгів, як спрощені торги з використанням електронної системи?
Однак на Прозорро такого виду торгів й досі не має.
Друге питання- якщо бюджет закупівлі перевищує 133 000 євро, чи правомірно Військовим частинам використовувати вид торгів - переговорна процедура для потреб оборони, чи звичайні відкриті торги? Чи вони вже повинні застосовувати виключно торги з обмеженою участю по Розділу 6 ЗУ "Про публчні закупівлі"? Дякуємо.
<b>
Номер відповіді:</b> 117/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Так, пунктом 5 частини першої статті 1 Закону визначено, що головний орган у сфері планування оборонних закупівель - визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику. Відповідно до “Положення про Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2020 р. № 819, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України (далі – Мінстратегпром) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну політику у сфері державного оборонного замовлення, у сфері оборонно-промислового комплексу, у літакобудівній галузі та забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та в особливий період.
Відповідно до “Положення про Міністерство оборони України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 19 жовтня 2016 р. № 730
), Міністерство оборони України (далі - Міноборони) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
Отже, з порушених питань пропонуємо звертатися до зазначених вище органів.
Консультація
№ 118/2021
21.01.2021
Планування закупівель
Суть питання: Чи потрібно погоджувати річний план закупівель та зміни до нього з комітетом ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки при проведенні спрощених торгів з використанням електронної системи закупівель для забезпечення потреб оборони (не ДОЗ) згідно з ЗУ "Про оборонні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 117/2021, доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08bca170-0d90-4145-b198-927842b43c6f&lang=uk-UA. Рекомендується використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" для швидкого знаходження відповідей на аналогічні питання.
Планування закупівель
Консультація № 118/2021Огляд:
Суть питання:
Чи потрібно погоджувати річний план закупівель та зміни до нього з комітетом ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки при проведенні спрощених торгів з використанням електронної системи закупівель для забезпечення потреб оборони (не ДОЗ) згідно з ЗУ "Про оборонні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 117/2021, доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08bca170-0d90-4145-b198-927842b43c6f&lang=uk-UA. Рекомендується використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" для швидкого знаходження відповідей на аналогічні питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Міноборони
<b>
Тема розширена:</b> Закупівлі у відповідності ЗУ "Про оборонні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> Відповідно до вимог частини 1 статті 7 ЗУ "Про оборонні закупівлі" державний замовник складає та затверджує трирічний та річний плани закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, вносить зміни до них. Ці плани та зміни до них попередньо погоджуються з комітетом Верховної Ради України, до повноважень якого належать питання національної безпеки, оборони та розвідки.
Відповідно до вимог частини 4 статті 9 ЗУ "Про оборонні закупівлі" за короткострокового бюджетного планування оборонних закупівель державні замовники складають трирічний та річний плани закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, вносять зміни до них. Ці плани та зміни до них попередньо погоджуються з комітетом Верховної Ради України, до повноважень якого належать питання національної безпеки, оборони та розвідки.
Просимо надати роз'яснення чи повинен замовник, у разі проведення спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель у відповідності до вимог ЗУ "Про оборонні закупівлі" під час проведення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони (не Державного оборонного замовлення) погоджувати річний план та зміни до нього з комітетом Верховної Ради України.
<b>
Номер відповіді:</b> 118/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті №
117/2021
за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08bca170-0d90-4145-b198-927842b43c6f&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 119/2021
21.01.2021
Відкриті торги
# Консультація Мінекономіки № 119/2021: Суть питання: Чи можна оголошувати нові відкриті торги за тим же предметом закупівлі, якщо попередні торги з аналогічними умовами перебувають на етапі прийому пропозицій? Висновки/Відповідь: * Планування закупівель: Питання планування закупівель міститься в листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06). * Зміни до річного плану: Відповідно до статей 4 та 11 Закону України “Про публічні закупівлі”, внесення змін до річного плану закупівель є функцією тендерного комітету або уповноваженої особи. Замовник може вносити зміни до річного плану відповідно до наявного фінансування та потреб. * Обмеження на проведення декількох процедур: Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, якщо вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”. * Принципи закупівель: Закупівлі повинні здійснюватися з дотриманням принципів, визначених статтею 5 Закону України “Про публічні закупівлі”, а саме: максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відкриті торги
Консультація № 119/2021Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 119/2021
Суть питання:
Чи можна оголошувати нові відкриті торги за тим же предметом закупівлі, якщо попередні торги з аналогічними умовами перебувають на етапі прийому пропозицій?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Кам'янське управління захисних масивів дніпровських водосховищ
<b>
Тема розширена:</b> Оголошення відкритих торгів
<b>Суть питання:</b> Чи є можливість оголошувати відкриті торги, якщо попередні відкриті торги з ти ми ж умовами знаходяться в стані прийому пропозицій?
<b>
Номер відповіді:</b> 119/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
“Щодо планування закупівель”,
розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 3 Закону.
При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, зокрема, максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Консультація
№ 121/2021
21.01.2021
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 121/2021 (Військова частина 3059): Суть питання: Чи можливо збільшити ціну на хліб на 10% від ціни в тендерній документації та укласти прямий договір через переговорну процедуру, якщо відкриті торги двічі не відбулися через коливання цін? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * Лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” * Лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” Листи розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. (Зазначено в тексті консультації посилання на листи відсутнє)
Відкриті торги
Консультація № 121/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 121/2021 (Військова частина 3059)
Суть питання: Чи можливо збільшити ціну на хліб на 10% від ціни в тендерній документації та укласти прямий договір через переговорну процедуру, якщо відкриті торги двічі не відбулися через коливання цін?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Листи розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. (Зазначено в тексті консультації посилання на листи відсутнє)
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина 3059 Національної гвардії України
<b>
Тема розширена:</b> Другий раз не відбулися відкриті торги
<b>Суть питання:</b> Чи можливо збільшити ціну за товар на 10 % від ціни яка була зазначена в тендерній документації у звязку з коливанням ціни на хліб та заключити прямий договір через переговорну процедіру
<b>
Номер відповіді:</b> 121/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/6998
7-
06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
та від
03.10.2020 № 3304-04/60124-06
“Щодо переговорної процедури закупівлі”,
розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 122/2021
21.01.2021
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки щодо річного плану та збільшення ціни договору: Суть питання: Чи потрібно включати до річного плану закупівель на 2021 рік суму збільшення договору, укладеного в 2020 році, відповідно до ч.6 ст. 41 Закону, якщо ця потреба виникла у 2021 році, а предмет закупівлі не входить до переліку, зазначеного у ч. 5 і 6 ст. 3 Закону? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель". (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06).
Планування закупівель
Консультація № 122/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо річного плану та збільшення ціни договору
Суть питання: Чи потрібно включати до річного плану закупівель на 2021 рік суму збільшення договору, укладеного в 2020 році, відповідно до ч.6 ст. 41 Закону, якщо ця потреба виникла у 2021 році, а предмет закупівлі не входить до переліку, зазначеного у ч. 5 і 6 ст. 3 Закону?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель". (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Київський національний торговельно-економічний університет
<b>
Тема розширена:</b> включення до річного плану збільшення ціни договору, укладеного в попередньому році
<b>Суть питання:</b> Між Київським національним торговельно-економічним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КИЇВХЛІБ" за результатом відкритих торгів було укладено Договір про закупівлю товару від 21.02.2020 № 156 за ДК 021:2015 код 15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (хліб, батон, лаваш).
Посилання на закупівлю:
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-01-09-001574-c
Додатковою угодою до Договору від 23.12.2020 дію договору продовжено до 26.02.2021 року.
Відповідно до ч.6 ст. 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Маючи намір збільшити суму договору в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, чи має Замовник включити дану суму до Річного плану закупівель на 2021 рік, як таку, що має бути «затверджена в установленому порядку».
Оскільки, згідно ч. 1 ст. 4 Закону до Річного плану закупівель включаються закупівлі згідно наявної потреби, а даний предмет закупівлі відсутній в переліку товарів, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 3 цього Закону, що передбачає випадки для здійснення яких цей Закон не застосовується.
Чи означає це, що в Річному плані закупівель на 2021 рік, має бути передбачено суму, на яку буде укладено додаткову угоду на збільшення суми договору в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, оскільки саме в 2021 році виникла потреба у поставці товару та розрахунки будуть проведені саме в 2021 році?
<b>
Номер відповіді:</b> 122/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
“Щодо планування закупівель”,
розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Консультація
№ 123/2021
21.01.2021
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки (№ 123/2021) щодо спрощеної закупівлі послуг від двох постачальників.: Суть питання: Як провести спрощену закупівлю, якщо річна сума на послуги (понад 50 000 грн) передбачає двох постачальників (основного та резервного) за вимогами використання обладнання? Висновки/Відповідь: Рекомендовано звернутися до листа Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Допорогові закупівлі
Консультація № 123/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 123/2021) щодо спрощеної закупівлі послуг від двох постачальників.
Суть питання:
Як провести спрощену закупівлю, якщо річна сума на послуги (понад 50 000 грн) передбачає двох постачальників (основного та резервного) за вимогами використання обладнання?
Висновки/Відповідь:
Рекомендовано звернутися до листа Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КЗОЗ "Інформаційно-аналітичний центр медичної статистики"
<b>
Тема розширена:</b> Спрощена процедура закупівлі
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, підкажіть будь ласка, у річному плані запланована сума на послуги, яка перевищує 50000 грн., але на цю суму повино бути 2 постачальника інтернет послуг (основний та резервний) по вимогам використання обладння . Як у даному випадку провести спрощену процедуру?
<b>
Номер відповіді:</b> 123/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06
"Щодо спрощених закупівель"
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Консультація
№ 124/2021
21.01.2021
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 124/2021 щодо зазначення конкретного найменування продукції в тендерній документації: Суть питання: Чи може замовник в тендерній документації на закупівлю мийних засобів вказувати конкретне найменування продукції (наприклад, DOVE мило) з умовою "або еквівалент", щоб учасники могли встановити примірну якість? Висновки/Відповідь: * Загальні засади: Закон України "Про публічні закупівлі" (Закон № 114-ІХ від 19.09.2019) встановлює правові та економічні засади закупівель (пункт 31 частини першої статті 1 Закону). * Вимоги до тендерної документації: Тендерна документація розробляється та затверджується замовником та повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. * Обмеження конкуренції: Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону), замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників (частина третя статті 5 Закону). * Технічна специфікація: Тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (пункт 3 частини другої статті 22 Закону). Технічна специфікація повинна містити детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики. * Вказівка на торгову марку: Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. Якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". * Висновок: Замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Відкриті торги
Консультація № 124/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 124/2021 щодо зазначення конкретного найменування продукції в тендерній документації
Суть питання: Чи може замовник в тендерній документації на закупівлю мийних засобів вказувати конкретне найменування продукції (наприклад, DOVE мило) з умовою "або еквівалент", щоб учасники могли встановити примірну якість?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Право Комфорт Плюс
<b>Суть питання:</b> Чи може Замовник торгів під час складання тендерної документації для закупівлі мийних засобі,в технічному завданні написати конкретне найменування продукції (наприклад DOVE мило чи еквівалент)?
При цьому аби не допускати обмеження конкуренції конкретним видом товару. Зазначити, що учасники мають право надати еквівалент продукції який вимагає Замовник при цьому якість має бути не гіршою.
З метою, щоб учасники закупівлі мали змогу встановити примірну якість яку хоче закупити замовник торгів.
<b>
Номер відповіді:</b> 124/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація
розробляється та затверджується замовником
і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
Водночас згідно з частиною третьою статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію. При цьому
технічна специфікація повинна містити
: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.
Технічна специфікація не повинна містити
посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз
"або еквівалент".
Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Консультація
№ 99/2021
20.01.2021
Інше
Суть питання: Чи є чинною ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, та чи правомірно контрагент просить видалити положення про поширення умов договору на відносини, що виникли до його укладення. Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання вже надавалася, див. запит 1374/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA Рекомендовано використовувати пошук по розділу "Консультації з питань закупівель" для пошуку відповідей на аналогічні питання.
Інше
Консультація № 99/2021Огляд:
Суть питання: Чи є чинною ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, та чи правомірно контрагент просить видалити положення про поширення умов договору на відносини, що виникли до його укладення.
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання вже надавалася, див. запит 1374/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
Рекомендовано використовувати пошук по розділу "Консультації з питань закупівель" для пошуку відповідей на аналогічні питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від СШ № 301 імені Ярослава Мудрого Деснянського району міста Києва
<b>Суть питання:</b> Чи є чинною частина 3 статті 631 Цивільного кодексу України. Зараз укладаємо договір з ТОВ Київські енергетичні послуги і представник компанії просить видалити даний пункт із договору.
. Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між Сторонами до моменту укладання цього договору.
Підставу скасування чи зміни даної статті не знайшли.
Дякуємо
<b>
Номер відповіді:</b> 99/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1374/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 100/2021
20.01.2021
Оприлюднення інформації про закупівлю
Суть питання: Чи обов'язково додатково оприлюднювати інформацію, зазначену в постанові КМУ № 710, на веб-сайті замовника, якщо інформація про закупівлю, включаючи розмір бюджетного призначення та технічні характеристики, вже оприлюднена через електронні майданчики відповідно до Закону "Про публічні закупівлі", враховуючи рекомендаційний характер додаткового оприлюднення згідно з ч.4 ст. 10 цього Закону? Висновки/Відповідь: На аналогічне питання вже надано відповідь у запиті № 2792/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=affc7395-1712-42c6-a594-d5cea64ef729
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 100/2021Огляд:
Суть питання: Чи обов'язково додатково оприлюднювати інформацію, зазначену в постанові КМУ № 710, на веб-сайті замовника, якщо інформація про закупівлю, включаючи розмір бюджетного призначення та технічні характеристики, вже оприлюднена через електронні майданчики відповідно до Закону "Про публічні закупівлі", враховуючи рекомендаційний характер додаткового оприлюднення згідно з ч.4 ст. 10 цього Закону?
Висновки/Відповідь:
На аналогічне питання вже надано відповідь у запиті № 2792/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=affc7395-1712-42c6-a594-d5cea64ef729
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ державних закупівель Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України
<b>
Тема розширена:</b> Оприлюднення інформації, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 “Про ефективне використання державних коштів”
<b>Суть питання:</b> 19.12.2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 631 і від 11 жовтня 2016 р. № 710” №1266 від 16 грудня 2020 року (далі - Постанова).
Відповідно до зазначеної вище Постанови, доповнень зазнала постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 “Про ефективне використання державних коштів”, зокрема доповнено пунктом “4ˡ. Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі”.
Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) інформація, зазначена у частині першій цієї статті, може додатково оприлюднюватися замовником в інших засобах масової інформації, на веб-сайті замовника (за наявності) або на веб-сайтах відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Враховуючи вимоги Закону, замовник через авторизовані електронні майданчики оприлюднює інформацію про закупівлю, яка включає в себе і розмір бюджетного призначення, і технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що в свою чергу зазначаються відповідно до вимог Закону.
Враховуючи викладене, просимо надати відповідь щодо обов’язковості оприлюднення інформації, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 “Про ефективне використання державних коштів”, якщо відповідно до частини четвертої статті 10 Закону додаткове оприлюднення інформації, передбаченої частиною першою статті 10 Закону на веб-сайті замовника містить рекомендаційний характер.
<b>
Номер відповіді:</b> 100/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 2792/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=affc7395-1712-42c6-a594-d5cea64ef729
Консультація
№ 101/2021
20.01.2021
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 101/2021 щодо допорогової закупівлі витратних лабораторних матеріалів Суть питання: Чи можна вказувати каталожні номери реактивів конкретного виробника при закупівлі за кошти міжнародного гранту? Чи є особливі вимоги для медичних установ, якщо закупівлю здійснює партнер університету? Висновки/Відповідь: Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Допорогові закупівлі
Консультація № 101/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 101/2021 щодо допорогової закупівлі витратних лабораторних матеріалів
Суть питання: Чи можна вказувати каталожні номери реактивів конкретного виробника при закупівлі за кошти міжнародного гранту? Чи є особливі вимоги для медичних установ, якщо закупівлю здійснює партнер університету?
Висновки/Відповідь:
Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Суть питання: Чи можна вказувати каталожні номери реактивів конкретного виробника при закупівлі за кошти міжнародного гранту? Чи є особливі вимоги для медичних установ, якщо закупівлю здійснює партнер університету?
Висновки/Відповідь:
Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Одеський національний унівреситет імені І.І. Мечникова
<b>
Тема розширена:</b> Допорогова закупівля витратних лабораторних матеріалів
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Необхідно закупити витратні матеріали (пластиковий та скляний посуд, реактиви) за кошти міжнародного гранту. Чи можна вказувати каталожні номери реактивів, якщо необхідні матеріали від конкретного виробника? Чи є особливі вимоги до закупівель медичними установами (закупівля здійснюється партнером університету)?
<b>
Номер відповіді:</b> 101/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06