<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Київській області <b> Тема розширена:</b> Формування та оприлюднення на Prozorro договірної ціни <b>Суть питання:</b> Переможець закупівлі Організація 1 в тендерній документації зазначила, що 69% від загальної вартості передає на субпідряд Організації 2. Яким чином має бути сформована та оприлюднена на Prozorro договірна ціна? 1. Вона повинна складатися з двох частин Організація 1 (31% вартості та всі підтверджуючі розрахунки) + Організація2 (69% вартості...). 2. Договірна ціна єдина Організація1 (ЗВВ, адмін. витрати, зар.плата однакові, а машини та механізми враховані обох організацій). 3. Інший варіант. <b> Номер відповіді:</b> 205/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Театрал "Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва" <b>Суть питання:</b> Скажіть, будь ласка, чи з 01.01.2021 підпадають під дію ЗУ "Про публічні закупівлі" цивільно-правові угоди з фізичними особами - режисерами,солістами-вокалістами, які запрошуються для разової участі у виставі чи здійснення постановки. I чи є потреба висвітлення даних угод на майданчику ПРОЗОРРО? <b> Номер відповіді:</b> 206/2021 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська психоневрологічна лікарня №3» ВОКР (КМДА) <b> Тема розширена:</b> Нагальна потребою здійснити закупівлю <b>Суть питання:</b> В грудні 2020 року оголошено проецдуру UA-2020-12-02-005455-c (55520000-1 Кейтерингові послуги (послуги з постачання готової їжі для харчування пацієнтів)). 28.12.2020 АМКУ приймає до розгляду скаргу на рішення замовника про визначення переможця. 21.01.2021 замовник отримує і виконує рішення про необхідність відміни рішення через невідповідність пропозиції учасника вимогам закупівлі. 22.01.2021 замовник акцептує наступного за ціною учасника. 01.02.2021 учасник, якого відхилили подає скаргу на рішення замовника. Питання: яким чином замовник в даній ситуації може в законний спосіб забезпечити безперервне харчування пацієнтів. Ми розуміємо, що нова редакція Закону дає можливість укладсти договір без застосування спрощеної закупівлі у визначених межах, або провести переговорну процедуру на суму не більше 20 вдсотків ві оголошеної вартості закупівлі. Також ми розуміємо, що переговорна проецдура, в свою чергу, теж може бути оскаржена і заблокована. Підкажіть, будь ласка, яке рішення буде правильним. <b> Номер відповіді:</b> 207/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, замовник здійснює таку закупівлю в один із способів, передбачених Законом, керуючись відповідними вартісними межами. Виходячи зі змісту частини дев`ятої статті 11 Закону та пункту 4 прикінцевих та перехідних положень розділу X Закону уповноважена особа та тендерний комітет здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. Отже, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування. Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ВГ АС <b> Тема розширена:</b> Планування медичними комунальними некомерційними підприємствами з 1 квітня 2021 <b>Суть питання:</b> Вітаю! Запитання щодо планування закупівель стосується медичних комунальних підприємств. Проблема: на сьогодні Національна служба здоров’я уклала договори на оплату послуг медичних комунальних некомерційних підприємств (що є замовниками) лише на період дії програми медичних гарантій (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65-2020-%D0%BF#Text), тобто до 31 березня 2021 року (договір + додаткова угода по кожному підприємству розміщені тут https://nszu.gov.ua/ukladeni-dogovori). Після настання цієї дати наразі неможливо запланувати закупівлі, оскільки немає підстав для визначення орієнтовної суми надходжень (МОЗ планує подати на затвердження КМУ нову програму медичних гарантій). Запитання: • Чи дійсно у даному випадку планування закупівель і здійснення процедур слід вважати новим фінансуванням? • Чи слід складати річний план закупівель окремо на 1 квартал та починаючи з 1 квітня окремо? • Чи не буде вважатися уникненням у розумінні Закону про публічні закупівлі проведення спрощених процедур/прямих договорів (на наявне фінансування) з подальшим проведенням процедур, визначених відповідно до вартісних меж предметів закупівлі але починаючи з 1 квітня? • Чи сумувати очікувану вартість по одному й тому ж предмету закупівлі у 1 кварталі та після 1 квітня, чи все ж таки це окреме фінансування = окремі процедури? Дуже просимо надати вичерпну відповідь, оскільки ситуація з проведенням процедур публічних закупівель, що складеться станом на 1 квітня поточного року, стосується близько 3000 медичних комунальних некомерційних підприємств, які уклали договір з національною службою здоров’я України. <b> Номер відповіді:</b> 208/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06

<b>Запит від:</b> Запит від Управління культури Бахмутської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати допомогу стосовно наступної ситуації: На 2021 рік у нас заплановано 109 тис.грн. на утримання придомової території. Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" ця послуга повинна проходити через спрощену закупівлю. Але об'єкти, які потребують утримання, знаходяться у будівлях з ОСМД, тобто є співвласниками ОСМД. З цієї причини до нас масово стали звертатися керівники ОСМД та переконувати у тому, що нам не потрібно проводити спрощену закупівлю. В принципі, це логічно, бо і ми є ЗАМОВНИКАМИ і ОСМД є ЗАМОВНИКАМИ, тим паче ведучій казначей в органах ДКСУ також підтвердив, що будучи співвласниками ОСМД ми не закуповуємо цю послугу, а як би відшкодовуємо вартість цієї послуги нашим ОСМД, а закуповувати послугу (призначати людей) повинно саме ОСМД. Ми то й самі раді, якщо не потрібно проводити спрощену закупівлю, а укладати прямі Договори з ОСМД на відшкодування вартості послуги, але на яку статтю якого Закону можна ссилатися, якщо контролюючий орган запитає, чому ми 109 тис.грн. провели без Prozorro? <b> Номер відповіді:</b> 209/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 2425/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=85e527a5-2bb4-4b76-977f-a9f8d2ae4c75&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Гусаренко Олена Миколаївна <b> Тема розширена:</b> зміна постачальника <b>Суть питання:</b> о результатам тендеру мій колега (інший ФОП з аналогічним видом діяльності)став переможцем, уклав договори та постачає за ними продукцію. в звязку з життєвими обставинами цей ФОП прийняв рішення про припинення виробничої діяльності та запропонував мені прийняти на себе виконання зобовязання за укладеними договорами в порядку ст. 194 Господарського кодексу України. Чи може Переможець процедури закупівлі передоручити виконання свого зобовязання третій особі в порядку ст. 194 ГКУ? <b> Номер відповіді:</b> 210/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. При цьому визначення “замовники” та “учасник ” наведені у пунктах 11 і 37 частини першої статті 1 Закону. У свою чергу, частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України ) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України). Таким чином, виходячи з частини четвертої та п’ятої статті 41 Закону, відповідно до яких, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі, при цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків , передбачених частиною п’ятою цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень ЦК України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та саме між замовником і учасником.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління статистики <b>Суть питання:</b> Добрий день, На 2021 був заключений договір на постачанняпослуг річна сума складає 8000 грн., який був оприлюдненний в системі прозоро в 3-х денний термін. Послуги будуть надаватися помісячно відповідно і акти про виконання послуг будуть місячні. Питання: Як вивантажити місячні акти до річного договору який оприлюденний на початку 2021 року? <b> Номер відповіді:</b> 211/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління статистики у Вінницькій області <b>Суть питання:</b> Добрий день, На 2021 був заключений договір на постачанняпослуг річна сума складає 8000 грн., який був оприлюдненний в системі прозоро в 3-х денний термін. Послуги будуть надаватися помісячно відповідно і акти про виконання послуг будуть місячні. Питання: Як вивантажити місячні акти до річного договору який оприлюденний на початку 2021 року? <b> Номер відповіді:</b> 213/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті  976 / 2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89293e49-d495-47b2-9ab4-e4fd074bcb96&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Ізовіта Андрій Миколайович <b> Тема розширена:</b> Перевірка замовником достовріності документації учасника / переможця <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 7 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право звернутися по підтвердження інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Разом з тим, законодавець не зазначає, на кого покладається відповідальність щодо перевірки достовірності документів та обсягу такої перевірки. Питання 1: Чи зобов'язаний замовник перевіряти достовірність тендерної документацію учасників? Питання 2: Чи зобов'язаний замовник перевіряти достовірність документації переможця тендеру, яка подана для укладання договору? <b> Номер відповіді:</b> 214/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з частини дев'ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій замовник має розглянути тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною, на відповідність вимогам тендерної документації. Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. При цьому рішення про необхідність звернення за підтвердженням інформації, наданої учасником приймається замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Сихівська РА ЛМР <b> Тема розширена:</b> стаття 17 <b>Суть питання:</b> ЄДР осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення містить інформацію про учасника закупівлі за 2014 рік чи є підставою для відхилення такого учасника? чи має термін давності така інформація? <b> Номер відповіді:</b> 191/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 № 166 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі – Положення). Згідно з пунктом першим розділу 1 Положення визначає порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр), та надання відомостей з нього. Водночас відповідно до пункту першого розділу 2 Положення внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення. У свою чергу, пунктом вісім розділу 2 Положення підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення. Поряд з цим пунктом 11 розділу 2 Положення визначено, що підставою для вилучення з Реєстру відомостей про юридичну особу, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення, є ухвала суду про звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру за визначеними у статті 96 -5 Кримінального кодексу України обставинами. При цьому згідно з частиною першою статті 17 замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо зокрема відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення; службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією. Водночас питання застосування статті 17 Закону розглянуто в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06

<b>Запит від:</b> Запит від Теребовлянська міська рада <b>Суть питання:</b> В грудні 2020 року нами було проведено спрощену процедуру закупівлі природного газу на суму 175 тис.грн ( UA-2020-12-14-014255-c) а також укладено договір без використання ЕСЗ на розподіл газу на суму 35 тис грн. На даний етап на баланс установи добавляється нове приміщення, яке потрібно опалювати сума буде біля 200 тис грн. Як правильно поступити: проводити нову закупівлю, так як збільшення суми договору неприпустиме <b> Номер відповіді:</b> 192/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго" <b> Тема розширена:</b> d <b>Суть питання:</b> Наше підприємство являється суб'єктом господарювання, яке здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, визначених п.2 ч.2 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі" (забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії). Чи правомірно укладати прямий договір на закупівлю бензину і дизельного палива для забезпечення потреб автотранспорту підприємства без провендення процедури закупівлі згідно вимог Закону? <b> Номер відповіді:</b> 193/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.