<b>Запит від:</b> Запит від Господарський суд Чернівецької області <b> Тема розширена:</b> Визначення суми договору <b>Суть питання:</b> Між Господарським судом Чернівецької області та АТ "Чернівцігаз" у 2016 році укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання до Типового договору розподілу природного газу (затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498). Згідно з постановою НКРЕКП цей договір укладений на невизначений строк. Визначення суми договору Типовим договором не передбачено. Для реєстрації в органах ДКСУ юридичних зобов'язань на відповідний бюджетний період щороку укладалися додаткові угоди, в яких зазначалися суми на відповідний рік. Прошу надати роз'яснення стосовно наступних питань: 1. Чи беруться до уваги суми укладених додаткових угод минулих років (2017, 2018,2019,2020) до основного договору при виборі виду процедури закупівлі на 2021 рік? 2. Чи може бути укладена додаткова угода на 2021 рік до договору від 2016 року, якщо потреба у послугах на 2021 рік становить до 50 тис. грн.? 3. Чи правомірно вимагати у АТ "Чернівцігаз" укладати договори щорічно на вимогу органів ДКСУ? <b> Номер відповіді:</b> 161/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 2657/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a595067b-4cde-43e0-8b6b-7048a15086b1&lang=uk-UA Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель". Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління статистики у Житомирській області <b> Тема розширена:</b> Укладання договору в період оскарження <b>Суть питання:</b> Доброго дня ! На який період та за яких умов можна укласти договір на постачання природного газу відповідно п.3 част.7 ст.3 Закону про публічні закупівлі замовнику якщо учасник подав скаргу до АМКУ <b> Номер відповіді:</b> 164/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124

<b>Запит від:</b> Запит від Чернігівський регіональний центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю "Інваспорт" <b> Тема розширена:</b> Надання роз"яснення щодо закупівлі послуг для проведення заходів фізкультурно-спортивної реабілітації <b>Суть питання:</b> В 2021 році планується проведення заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю в квітні, потім в липні і у вересні, (як 3 окремі заходи в цьому році). Відповідно до пункту 9, частини 7, статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі- Закон), придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у тому числі якщо здійснюється закупівля послуг, необхідних для проведення заходів з фізичної культури і спорту, фізкультурно-спортивної реабілітації. На перший захід в квітні плануємо закупівлю послуг харчування на суму 120 000 грн відповідно до даної статті Закону. На другий захід у липні також плануємо закупівлю послуг харчування на сумму 120 000 грн. Відповідно до пункту 6 розділу II "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг "Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 708, визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення.. Враховуючи вищезазначене, просимо в межах компетенції надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи має право замовник здійснювати закупівлю послуг харчування для заходу з фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю без застосування порядку проведення спрощених закупівель відповідно до пункту 9, частини 7, статті 3 Закону? 2. Якщо сума здійснених закупівель послуг харчування для проведення заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю за 2021 рік перевищить 240 000 грн. чи має замовник право закуповувати дану послугу без застосування порядку проведення спрощених закупівель (закупівля в квітні на 120 000 грн та закупівля в липні на 120 000 грн), окремо для кожного заходу з фізкультурно-спортивної реабілітації відповідно до пункту 6 розділу II "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг "Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ 15 квітня 2020 року № 708 ? <b> Номер відповіді:</b> 166/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті   № 2785/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa4f0ec2-5456-449e-979f-634acbf277dd&lang=uk-UA Щодо питання 2 Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Пунктом 3 розділу І “Загальні положення” Порядку передбачено загальне визначення предмета закупівлі товарів і послуг, яке визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Відповідно до пункту 6 розділу ІІ “ Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг ” Порядку визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг , необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю , забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України. Отже, предмет закупівлі послуг згідно пункту 6 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу. В іншому випадку предмет закупівлі послуг визначається згідно  розділу І “Загальні положення” Порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Гусятинська районна рада Тернопільської області <b> Тема розширена:</b> сфера застосування ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Орган місцевого самоврядування (районна рада) хоче орендувати рухоме майно (транспортний засіб), що перебуває в комунальній власності іншої юридичної особи (спільного комунального підприємства). Орендодавець (спільне комунальне підприємство) на виконання вимог ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-IX, вирішує включити майно до переліку ІІ типу та передає майно в оренду без проведення торгів за ціною визначеною згідно Методики. Даний договір підлягає оприлюдненню через веб-портал "прозорро.продажі". Запитання: Чи поширюється дія ЗУ "Про публічні закупівлі" на правовідносини оренди рухомого майна органом місцевого самоврядування в процедурі оренди комунального або державного майна, що відбувається згідно процедури визначеної ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-IX. Якщо так, то яким чином проводити процедуру закупівлі (яку обрати процедуру: закупівля без використання електронної системи закупівель, конкурентний діалог, спрощена закупівля, відкриті торги, тощо), наприклад, у випадку укладення договору оренди рухомого майна строком на 5 років за ціною 20 тис. грн. в рік, при цьому загальну сума договору за 5 років становитиме 100 тис.грн. <b> Номер відповіді:</b> 167/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 21 частини першої Закону послугами є будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда) , а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт. Поряд з цим, відповідь щодо вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КНП Міський клінічний пологовий будинок №2 м.Чернівці <b> Тема розширена:</b> Двічі не відбулась Спрощена закупівля <b>Суть питання:</b> Доброго дня, постало спірне питання щодо вибору типу процедури закупівлі - після того, як двічі не відбулись торги за спрощеною процедурою. Чи маємо право заключити прямий договір без застосування електронної системи закупівель (якщо двічі скасовано спрощену закупівлю через відсутність учасників) чи можливо треба проводити переговорну процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 168/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Об'єднана дирекція кінотеатрів міста" <b>Суть питання:</b> Доброго дня) Скажіть будь ласка, банківські послуги ( щомісячне обслуговування пост терміналу) не підлягають оприлюдненню і не є предметом закупівлі? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 169/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель". При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Новоархангельська селищна рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Ми як замовники провели і проводимо закупівлі для потреб закладів дошкільної освіти. На даний час створений структурний підрозділ Відділ освіти як юридична особа зі своїм ЄДРПОУ, у якому будуть ці заклади. Як бути із завершеними та розпочатими процедурами? Що робити новооствореному відділу із закупівлями? Чи потрібно нам відміняти процедури, а їм оголошувати закупівлі на ті ж самі потреби? Який алгоритм наших дій? <b> Номер відповіді:</b> 141/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 80/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47718eb0-3514-445d-b5ba-c2fd62107bc7&lang=uk-UA При цьому пропонуємо ознайомитись з листом від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “ Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07

<b>Запит від:</b> Запит від 42418604 <b> Тема розширена:</b> Щодо подовження строку Договору, укладеного без використання ЕСЗ <b>Суть питання:</b> Ми є Виконавцями по договорам на розробку проектно-кошторисної документації. Сума двох договорів – не перевищує 1 105 000,00 грн з ПДВ. Вищевказані договори укладено 6 квітня 2020 року, без використання ЕСЗ, що підтверджується вказаними вище посиланнями. Враховуючи факт, що кошти на виконання вказаних договорів були виділені до кінця 2020 року, а Договора виконаними не були, чи має Замовник право на подовження терміну дії Договору? Також просимо вказати законодавчі підстави (норму закону, чи назву та номер нормативно-правового акту) на подовження терміну дії Договору. <b> Номер відповіді:</b> 142/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ)  (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. У свою чергу, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору щодо закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, не є предметом регулювання Закону. Так, договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України. Таким чином, сторони можуть вносити зміни до договору з дотриманням вимог законодавства.

<b>Запит від:</b> Запит від "ПП "Редакція газети "Слово правди" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Цікавить, чи можна замість спрощеної закупівлі опублікувати звіт про договір про купівлю, якщо орган місцевого самоврядування укладає договір про висвітлення діяльності із ЗМІ співзасновником якого він являвся до роздержавлення цього ЗМІ, посилаючись на ст.12п.2п.п3 Закону Про реформування державних і комунальних ЗМІ ( надання редакціям пріоритетного права на укладення договорів про висвітлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування) ? Сума договору орієнтовно 80 тис.грн. <b> Номер відповіді:</b> 143/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель” , який містить вичерпну відповідь щодо випадків оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель. При цьому питання щодо розпорядника-одержувача бюджетних коштів міститься у запиті 58/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5365ab91-8c2a-434a-8d55-11df954a0efa&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Преславська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" Запорізької обласної ради <b> Тема розширена:</b> Договір по процедурі Допорогова закупівля <b>Суть питання:</b> Нами проведена допорогова закупівля на закупівлю ДК 021:2015 03210000-6 - Зернові культури та картопля (картопля)на очікувану вартість річну. На момент укладання договору діє тимчасовий кошторис. В договорі прописано "Сума договору становить 29 233,00 (двадцять дев’ять тисяч двісті тридцять три грн. 00 коп.) без ПДВ, в т. ч. по тимчасовому кошторису на 2021 рік 5600,00 грн.). Також в договорі прописано, що "Замовник може брати забов'язання, щодо оплати частини предмета закупівлі в межах суми, яка передбачена тимчасовим кошторисом. Оплата залишку предмета закупівлі виключно за наявності коштів згідно з кошторисом." Казначейська служба нам відмовила в реєстрації цього договору. Чи правомірні їх дії, якщо ні, як нам довести свою правоту. <b> Номер відповіді:</b> 145/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 У свою чергу, договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно статті 628 ЦКУ зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Крім того, частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Разом з тим статтею 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. При цьому перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним.

<b>Запит від:</b> Запит від ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№ 111)» <b> Тема розширена:</b> Замовники у рорзумінні Закону <b>Суть питання:</b> Звертаємось до Вас з приводу наданого Вами роз’яснення № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020 року щодо визначення діяльності на промисловій чи комерційній основі у встановлених категоріях замовників у Законі «Про публічні закупівлі». У вищезазначеному роз’ясненні «щодо діяльності на промисловій чи комерційній основі» зазначено, що діяльність юридичних осіб не є промисловою чи комерційною у разі, якщо при забезпечення певної державної або громадської потреби діяльність підприємств, установ та організації не орієнтована виключно на отримання прибутку, а забезпечує певну суспільну потребу (функцію держави) та не залежить від економічних ризиків і витрат на неї. ДП «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№111) Міністерства юстиції» (надалі ДП «СГ підприємство ДКВС України (№111)») утворено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності. Але з вересня 2020 року та по теперішній час виправна колонія, яка направляла засуджених для їх залучення до сільськогосподарських робіт, знаходиться на «консервації». Тобто засуджених у колонії не має та не буде у майбутньому, відповідно залучатись до праці на ДП «СГ підприємство ДКВС України (№111)» вони не будуть. В свою чергу ДП «СГ підприємство ДКВС України (№111)» надалі виконує та планує виконувати сільськогосподарські види діяльності (вирощувати та переробляти сільгоспкультури), але така діяльність орієнтована виключно на отримання прибутку та фактично не забезпечує певну суспільну потребу (функцію держави). Але зміни з цього приводу до статуту не внесені. З огляду на вищевикладене постає питання: Чи слід вважати повну відсутність у діяльності ДП «СГ підприємство ДКВС України (№111)» факту виконання певної суспільної потреби (функції держави) як факт того, що діяльність підприємства фактично спрямована на отримання прибутку та здійснюється тільки на промисловій та комерційній основі? Або навпаки - сама мета створення підприємства визначена у статуті у вигляді суспільної потреби (функції держави) свідчить про те, що підприємство забезпечує потреби держави та його діяльність не є промисловою чи комерційною. <b> Номер відповіді:</b> 146/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас повідомляємо, що вичерпна відповідь в межах компетенції Уповноваженого органу міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> Чи можливо подавати в рамках однієї тендерної пропозиції два чи більше зразків товару різних виробників. <b>Суть питання:</b> Наразі багато Участників в рамках однієї тендерної пропозиції подають декільки видів товару різних виробників. При цьому подають всі необхідні технічні документи. Чи не буде це порушенням Закону і що робити в разі коли один із зразків не підходить по технічним причинам. Чи можливо акцептувати Участника із зразком тим, що підходить? <b> Номер відповіді:</b> 147/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас відповідь на питання міститься у запиті  № 1521/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4a659af6-d97a-4b71-b901-2b41c0b3d720&lang=uk-UA Поряд з цим розгляд тендерних пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. У свою чергу, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону.