<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Ігнатишин Петро Миколайович <b> Тема розширена:</b> Підтвердження кваліфікаційним вимогам <b>Суть питання:</b> Шановні представники уповноваженого органу, просимо надати роз'ясненння з наступного питання. Відповідно до пп. 2 п. 31. наказу Мінекономрозвитку №2208 від 30.10.2020 до документів, копії яких надаються учасником процедури закупівлі, що підтверджують правовий статус набуття (володіння, користування) транспортним засобом можуть відноситися: договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та ІНШІ ПРАВОЧИНИ, передбачені законодавством (у разі, якщо транспортний засіб належить учаснику процедури закупівлі не на праві власності), завірені належним чином таким учасником;. Оскільки в ЦКУ передбачено користування транспортним засобом лише на підставі оренди чи лізингу, просимо привести приклади договорів, які ви мали на увазі під "ІНШІ ПРАВОЧИНИ". Дякуємо! <b> Номер відповіді:</b> 245/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Поряд з цим відповідно до пункту 31 Методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти, затверджених наказом Мінекономіки від 30.10.2020 № 2208 (далі - Методичні рекомендації) до документів, що підтверджують правовий статус користування транспортним засобом можуть відноситися, зокрема договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та інші правочини. Водночас статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплені законодавчі підстави виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, одними з основних є договори та інші правочини. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Водночас загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановленні статтею 203 ЦК України. В свою чергу, іншим правочином може бути зокрема договір позички. Так, відповідно до статті 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Водночас зазначаємо, що перелік правочинів, наведених у Методичних рекомендаціях, не є вичерпним. Поряд з цим тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).

<b>Запит від:</b> Запит від Управління з експлуатації майнового комплексу Тернопільської обласної ради <b> Тема розширена:</b> Зміна умов договору згідно п.7 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Між учасником і замовником укладено договір на постачання природного газу 30.12.2020 р. на 2021 рік . Постачальник хоче змінити вартість газу, застосувавши п.7. ч.5 ст.41. Пропонує першою додатковою угодою прописати порядок зміни ціни за п.7. ч.5 ст.41, а другою додатковою угодою уже збільшити ціну згідно порядку на 37 відсотків, підтвердивши зміну біржових котирувань довідкою ТПП. Чи можна підписати такі додаткові угоди, коли у проекті договору до ТД такого порядку не було? <b> Номер відповіді:</b> 227/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “ Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 " Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства ", від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради <b>Суть питання:</b> У січні 2021 року укладено договір на постачання природного газу на суму 49920,00 грн. 04.01.2021 на Прозорро розміщено звіт про укладання договору про закупівлю. Договір зареєстровано у ДКСУ. 20.01.2021 Миколаївгаз Збут надає додаткову угоду щждо збільшення ціни на газ з 01.01.2021. Автоматично сума договору збільшилась та стала 55836,00 грн. При реєстрації додаткової угоди в ДКСУ, казначейство не реєструє допугоду та вимагає проведення спрощеної процедури закупівлі. Що робити замовнику? <b> Номер відповіді:</b> 228/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас відповідь на питання міститься у запиті   № 145 / 2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=725a442b-c05f-4630-b60c-0bf5a0875840&lang=uk-UA При цьому договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Чопська міська рада Закарпатської області <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь ласка, як діяти надалі. У жовтні 2020 року відбулись вибори до Чопської міської територіальної громади, в наслідок чого до міста Чоп було приєднано 5 навколишніх сіл. Маємо по двом селам діючі договори на будівництво об'єктів, строк яких закінчується у кінці 2021 року. Протягом місяця села замовники перестають існувати, як юридичні особи, оскільки на наступну сесію міської ради буде винесено рішення про затвердження передавальних актів. Як такі договори виконувати надалі? Розривати їх і потім проводити переговорну процедуру (закупівля аналогічних робіт), інші варіанти? Яка можливість виконання таких договорів на майданчику замовника-села, яке приєднується до міста Чоп уповноваженою особою іншої юридичної особи? Час минає. Дайте пораду. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 230/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на питання надано відповідь у запиті № 80/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47718eb0-3514-445d-b5ba-c2fd62107bc7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАНУ <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура <b>Суть питання:</b> В 2020 році були проведена тендерна процедура на закупівлю реактивів, частина кошти держаного бюджету частина по спецфонду( надання послуг з навчання аспірантів). Торги проводилися двічі у 2020рази, процедури не відбулися, в звязку з відсутністью учасників. На кошти загального фонду бюджету проведені переговорні процедури. А на кошти спеціального фонду бюджету не проведені жодної, так як було 26 грудня 2020р. Було принято рішення провести переговорну процедуру в 2021 році. Питання: чи можемо продовжувати проведення переговорної процедури і заключати договір або потрібно проводити тендерні торги в 2021 році.( кошти на рахунку по спеціальному фонду бюджету залишилися). Закупівля в 2021 році реактивів планується по загальному фонду бюджету. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 231/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 2721/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=13850d88-31d7-4d11-a543-f4d95d1553db&lang=uk-UA Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі  від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

<b>Запит від:</b> Запит від Національна служба посередництва і примирення <b> Тема розширена:</b> Очікувана вартість закупівлі та пропозиції учасників <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Нами як Замовником було опубліковано спрощену закупівлю в якій зазначена Очікувана вартість закупівлі з врахуванням ПДВ. До участі в закупівлі бажає залучитися фізична особа-підприємець, яка не є платником ПДВ. Технічно на етапі подання пропозиції він не може обрати чи він подає пропозицію з ПДВ, чи без. Системою його пропозиція автоматично подається з врахуванням ПДВ. Наприклад він в пропозиції вказав 140000 грн з ПДВ. Далі, на стадії аукціону, його пропозиція буде враховуватися системою як подана з врахуванням ПДВ. Якщо він переможе у закупівлі, то на стадії публікації договору в системі ми як Замовник технічно можемо вказати, що договір укладений без ПДВ. Однак, відповідно до частини 4 статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі": "4. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі." Питання: якщо учасник - не платник ПДВ переможе за результатами аукціону з пропозицією наприклад 140000 грн з ПДВ, чи необхідно в договорі вираховувати з цієї пропозиції 20% та прописувати 116666.67 грн (без ПДВ), чи писати 140000 без ПДВ? Як не допустити порушення частини 4 статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" в такій ситуації. <b> Номер відповіді:</b> 233/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація про порядок проведення спрощених закупівель міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Поряд з цим повідомляємо, що питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу щодо внесення замовником інформації про наявність/відсутність ПДВ на етапі укладання договору про закупівлю можна ознайомитись за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Зміїв-сервіс» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь ласка що робити в наступній ситуації. В результаті аукціону у відкритих торгах на закупівлю електричної енергії був укладений договір з переможцем 04.01.2021 року. Номер закупівлі UA-2020-11-24-002810-a. Сьогодні отримали електронного листа від постачальника з пропозицією укласти у лютому 2021 року 3 додаткові угоди на збільшення тарифу, так як він збільшився на 33% з підтвердженням Торгово - промислової палати. Керуються тим, що в п. 2 ч. 5 ст. 41 не має обмежень в кількості підвищень по 10% на місяць (для закупівлі електроенергії). Розрахунковим періодом згідно умов договору є календарний місяць. Ми в телефонній розмові відповіли, що збільшення можливе лише один раз на місяць на 10 %, чи вірно ми відповідаємо? Як вірно вчинити з приводу такого підвищення тарифу більш ніж на 10%, враховуючи що таких підвищень протягом року може бути багато, а ми зменшуємо обсяги електричної енергії, яких нам може не вистачити до кінця року. Чи маємо ми можливість оголосити нову закупівлю та до її закінчення працювати з цим постачальником? <b> Номер відповіді:</b> 234/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ДОРСИСТЕМС" <b>Суть питання:</b> Підкажіть, чи може будь-яка особа, виявивши, що замовник процедури закупівлі уклав прямий договір з порушенням (перевищення ціни) повідомити про це в АМКУ та ДАУ ? Чи це можуть зробити тільки учасники договору? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 235/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

<b>Запит від:</b> Запит від Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Будь ласка допоможіть розібратись, якщо замовнику необхідно закупити послугу з оцінки об*єктів нерухомого майна з метою бухгалтерського обліку (переоцінка) - будуть відкриті торги, оскільки сума закупівлі 424 000,00 грн. В той же час необхідно закуповувати протягом року послуги з оцінки обєктів нерухомості за різними адресами, але з метою їх приватизації (орієнтовна вартість послуги з оцінки: 1500 -2000 грн. за обєкт), при цьому загальна річна сума послуг з оцінки з метою приватизації - приблизно буде 48 800 000,00 грн. Код ДК буде однаковий по всіх закупівлях (як з метою переоцінки так і з метою приватизації), а загальна сума по ДК- 472 800,00 грн. Згідно п.8 Наказу № 708 від 15.04.2020 Мінекономіки: "визначення предмета закупівлі послуг з оцінки майна під час приватизації здійснюється окремо для кожного об*єкта приватизації". Чи одначає це, що по закупівлі послуг з оцінки з метою приватизації можна укладати прямі договори (до 50 000,00грн.)? Тобто не сумувати ДК. Або ж всі закупівлі будуть відкриті торги? <b> Номер відповіді:</b> 215/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені статтею 3 Закону. Отже, у залежності від предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок), замовник здійснює таку закупівлю в один із способів, передбачених Законом, керуючись відповідними вартісними межами, встановленими Законом. При цьому питання визначення предмета закупівлі розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “ Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель ” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Поряд з цим, розділом 2 Порядку встановлені особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Так, пункт 8 розділу ІІ Порядку  застосовується замовником у разі, якщо предметом закупівлі є послуги з оцінки майна під час приватизації і визначення предмета закупівлі послуг здійснюються окремо для кожного об’єкта приватизації, керуючись при цьому вартісними межами, встановленими Законом. При цьому Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим. Класифікація об’єктів приватизації визначена статтею 5 цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Криничанська селищна рада <b> Тема розширена:</b> Визначення уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прохаємо, надати роз’яснення щодо ситуації, яка склалась у відділі архітектури, житлово-комунального господарства, комунальної власності та земельних відносин Криничанської селищної ради, який є самостійним виконавчим органом Криничанської селищної ради з статусом юридичні особи публічного права. З метою вирішення нагальних питань та не допущення соціальної напруги в територіальній громаді є необхідність визначення у найкоротші терміни уповноваженої особи відділу відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно з Законом України «Про публічні закупівлі». Проте, серед працівників зазначеного відділу немає працівника з вищою юридичну або економічну освітою. Враховуючи викладене, чи можливо визначити зазначеною уповноваженою особою спеціаліста І категорії відділу, який має вищу освіту за спеціальністю «Інформаційні мережі зв’язку», кваліфікація інженер телекомунікацій? <b> Номер відповіді:</b> 216/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Довідково повідомляємо, що питання наявності іншої вищої освіти , ніж юридична або економічна у уповноваженої особи, розглянуто у запиті 209/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=11a14e77-a9ce-4aa0-86d4-5663b46a18b9&lang=uk-UA Принагідно пропонуємо ознайомитись з темою “Організація закупівельної діяльності: уповноважена особа/тендерний комітет, централізовані закупівельні організації” за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Інститут серця МОЗ України" <b>Суть питання:</b> Тендерний комітет Державної установи «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я» звертається до Вас з проханням надати роз’яснення. Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон) договір укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною п’ятою статті 41 Закону. Пунктом 8 частини 5 статті 41 Закону зазначено, що істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватись у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статі 41 Закону. Згідно частини шостої статі 41 Закону визначено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Ураховуючи викладене, чи може замовник до моменту включення закупівлі до річного плану закупівель на 2021 рік, заключити додаткову угоду з постачальником відповідно до частини шостої статті 41 Закону <b> Номер відповіді:</b> 217/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Березнекомунсервіс" <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Комунальне є власністю 100% міської ради, у нас є надходження від населення та організацій за вивезення твердих побутових відходів, чи можемо ці кошти спрямовувати на закупівлю товарів чи послуг без застосування процедури закупівель через електронну систему <b> Номер відповіді:</b> 218/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0