<b>Запит від:</b> Запит від в/ч 1485 <b> Тема розширена:</b> Сфера застосування Закону України “ Про оборонні закупівлі ” <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка!!! Військова частина 1485, яка є органом охорони Державного кордону, проводила закупівлі застосовуючи Закон України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони". Чи маємо ми право використовувати Закон України “ Про оборонні закупівлі ” Стаття 2. «Сфера застосування Закону» Закон України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" дещо відрізняється від статті 2. «Сфера застосування Закону» та пункту 10 Статі 1 використовувати Закон України “ Про оборонні закупівлі ” Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 237/2021 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа <b>Суть питання:</b> Чи може організація, яка розробляла проектно -кошторисну документацію на капітальний ремонт (обладнання), виконувати ці роботи у разі визнання такої організаці переможцем у торгах по капітальному ремонту <b> Номер відповіді:</b> 238/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону установлено, що договір про закупівлю –господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Водночас статтею 5 Закону встановлено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах . Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовник не може  встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Городоцької міської ради <b> Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору по закупівлі електричної енергії <b>Суть питання:</b> Замовником укладено договір на закупівлю електричної енергії, в вартість Товару включена вартість послуги за розподіл та передачу електричної енергії. Постачальник надав довідку з торгово-промислової палати в якій зазначено коливання середьзваженої ціни на РДН на 27% відносно тієї що зазначена у договорі як ціна на електричну енергію без ПДВ та тарифів на передачу та розподіл.Відносно довідки з торгово-промислової палати постачальник пропонує підняти Базову ціну, яка включає тариф на розподіл та передачу. Збільшення ціни на товар на 10% проводити відповідно до Базової ціни чи ціни електричної енергії без ПДВ та тарифів на розподіл та передачу? <b> Номер відповіді:</b> 239/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “ Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент соціальної політики виконкому Криворізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Оформлення договору <b>Суть питання:</b> Як оформити договір із учасником спрощеної закупівлі, якщо пропозицію надало ПАТ, а після визначення переможця назва змінилася на ТОВ? Які документи необхідно надати учаснику додатково для підтвердження правонаступництва? <b> Номер відповіді:</b> 240/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Водночас злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи регулюються, зокрема, статтею 106 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 90 ЦК України, статті 9 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство з обмеженою відповідальністю повинно мати своє найменування, яке має містити інформацію про його організаційно-правову форму та назву. Крім того, згідно з частиною першою статті 56 Господарського кодексу України, статей 47-52 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" суб’єкт господарювання (зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю) може бути утвореним за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючого товариства з обмеженою відповідальністю з додержанням вимог законодавства. Згідно статті 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" зміни до статуту товариства та перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін чи про затвердження першої редакції статуту, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально. Якщо товариство створюється в результаті реорганізації, і при цьому учасники товариства матимуть менший обсяг прав щодо відчуження своїх часток або щодо виходу з товариства, ніж мали учасники (акціонери) правопопередника, або якщо такі права є вужчими або більш обмеженими порівняно з правами учасників (акціонерів) правопопередника, перша редакція статуту такого товариства приймається одностайним рішенням всіх учасників і підписується в порядку, визначеному частиною другою цієї статті.

<b>Запит від:</b> Запит від Добровольська Аліна <b> Тема розширена:</b> ЕЛЕКТРИЧНА ЕНЕРГІЯ <b>Суть питання:</b> Нашою організацією,в 2020 році було проведено тендер на вуличне освітлення. від підписання додаткової угоди на подовження на 20%, до проведення наступного тендеру, попередня організація відмовилась. Нами було заключено договір з ОБЛАСНОЮ ЕК, після інформації, що ми можемо заключити договір, на час проведення тендеру тільки з останньою надією ми анулювали той договір і пішли по переговорній процедурі з останньою надією. на днях обласна ЕК виставляє нам рахунок, з інформацією, що ними нас було відкликано від постачальника останньої надії і послуги по електричній енергії надають вони нашому підприємству, але нам про це було не відомо, нас ніхто не попередив жодним листом чи навіть дзвінком. З ким ми маємо заключити договір на час проведення тендеру, який вже пройшов... і як нам оплатити за електричну енергію ОБЛАСНІЙ ЕК. ДЯКУЮ <b> Номер відповіді:</b> 241/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 розміщено лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”. При цьому зазначаємо, що відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованість міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Добровольська Аліна <b>Суть питання:</b> Чи є таке розуміння поділ коштів? Наприклад: з місцевого бюджету було виділено 600 тис на закупівлю солі, частину коштів, 200 тис було кинуто на переговорну (скорочену) зг. ст.40 п.3 нагальна потреба здійснити закупівлю: виникнення економічних та соціальних обставин а на 400 тис було проведено відкриті торги. Не було уникнення від процедур закупівель. Чи можна поділяти виділену суму коштів на одне ДК на дві процедури закупівлі,які не порушують закон "Про публічні закупівлі". Тобто купить один товар двома процедурами відкритих торгів. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 242/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель міститься в листах “Щодо планування закупівель” та "Щодо переговорної процедури закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F60124-06 Водночас відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті № 119/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92dc1cbe-9d03-450b-a121-b6e5c3f15966&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> пп.1 п. 7 ст. 3 <b>Суть питання:</b> Замовник двічі провів СПРОЩЕНУ ЗАКУПІВЛЮ за річним планом на 2020 рік. Двічі закупівля відмінена через відсутність учасників. Чи можливо за річним планом на 2021 рік укласти прямий договір (без застосування порядку проведення спрощених закупівель) відповідно до пп.1 п.7 ст.3 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 243/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої  статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. Ураховуючи викладене і керуючись вимогами статті 4 Закону, замовником застосовується спрощена закупівля, зокрема, якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.

<b>Запит від:</b> Запит від Ольга <b>Суть питання:</b> Університет уклав договір із замовником про надання останньому науково-тех.послуг. Після підписання акту виконаних робіт двома сторонами замовник перерахував кошти за надані послуги на реєстраційний рахунок університета, на які було складено калькуляцію за статтями витрат. Роботу виконували штатні працівники закладу, які вже працюють на 1,5 ставки. З ними університет уклав угоди ЦПХ з метою виплати зарплати за виконану роботу на 1 місяць. Чи потрібно такі угоди виставляти на ПРОЗОРО <b> Номер відповіді:</b> 244/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 1455/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Ігнатишин Петро Миколайович <b> Тема розширена:</b> Підтвердження кваліфікаційним вимогам <b>Суть питання:</b> Шановні представники уповноваженого органу, просимо надати роз'ясненння з наступного питання. Відповідно до пп. 2 п. 31. наказу Мінекономрозвитку №2208 від 30.10.2020 до документів, копії яких надаються учасником процедури закупівлі, що підтверджують правовий статус набуття (володіння, користування) транспортним засобом можуть відноситися: договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та ІНШІ ПРАВОЧИНИ, передбачені законодавством (у разі, якщо транспортний засіб належить учаснику процедури закупівлі не на праві власності), завірені належним чином таким учасником;. Оскільки в ЦКУ передбачено користування транспортним засобом лише на підставі оренди чи лізингу, просимо привести приклади договорів, які ви мали на увазі під "ІНШІ ПРАВОЧИНИ". Дякуємо! <b> Номер відповіді:</b> 245/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Поряд з цим відповідно до пункту 31 Методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти, затверджених наказом Мінекономіки від 30.10.2020 № 2208 (далі - Методичні рекомендації) до документів, що підтверджують правовий статус користування транспортним засобом можуть відноситися, зокрема договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та інші правочини. Водночас статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплені законодавчі підстави виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, одними з основних є договори та інші правочини. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Водночас загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановленні статтею 203 ЦК України. В свою чергу, іншим правочином може бути зокрема договір позички. Так, відповідно до статті 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Водночас зазначаємо, що перелік правочинів, наведених у Методичних рекомендаціях, не є вичерпним. Поряд з цим тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).

<b>Запит від:</b> Запит від Управління з експлуатації майнового комплексу Тернопільської обласної ради <b> Тема розширена:</b> Зміна умов договору згідно п.7 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Між учасником і замовником укладено договір на постачання природного газу 30.12.2020 р. на 2021 рік . Постачальник хоче змінити вартість газу, застосувавши п.7. ч.5 ст.41. Пропонує першою додатковою угодою прописати порядок зміни ціни за п.7. ч.5 ст.41, а другою додатковою угодою уже збільшити ціну згідно порядку на 37 відсотків, підтвердивши зміну біржових котирувань довідкою ТПП. Чи можна підписати такі додаткові угоди, коли у проекті договору до ТД такого порядку не було? <b> Номер відповіді:</b> 227/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “ Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 " Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства ", від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради <b>Суть питання:</b> У січні 2021 року укладено договір на постачання природного газу на суму 49920,00 грн. 04.01.2021 на Прозорро розміщено звіт про укладання договору про закупівлю. Договір зареєстровано у ДКСУ. 20.01.2021 Миколаївгаз Збут надає додаткову угоду щждо збільшення ціни на газ з 01.01.2021. Автоматично сума договору збільшилась та стала 55836,00 грн. При реєстрації додаткової угоди в ДКСУ, казначейство не реєструє допугоду та вимагає проведення спрощеної процедури закупівлі. Що робити замовнику? <b> Номер відповіді:</b> 228/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас відповідь на питання міститься у запиті   № 145 / 2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=725a442b-c05f-4630-b60c-0bf5a0875840&lang=uk-UA При цьому договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Чопська міська рада Закарпатської області <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь ласка, як діяти надалі. У жовтні 2020 року відбулись вибори до Чопської міської територіальної громади, в наслідок чого до міста Чоп було приєднано 5 навколишніх сіл. Маємо по двом селам діючі договори на будівництво об'єктів, строк яких закінчується у кінці 2021 року. Протягом місяця села замовники перестають існувати, як юридичні особи, оскільки на наступну сесію міської ради буде винесено рішення про затвердження передавальних актів. Як такі договори виконувати надалі? Розривати їх і потім проводити переговорну процедуру (закупівля аналогічних робіт), інші варіанти? Яка можливість виконання таких договорів на майданчику замовника-села, яке приєднується до міста Чоп уповноваженою особою іншої юридичної особи? Час минає. Дайте пораду. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 230/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на питання надано відповідь у запиті № 80/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47718eb0-3514-445d-b5ba-c2fd62107bc7&lang=uk-UA