<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Залучення субпідрядників/співвиконавців. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Виникло питання у наступній ситуації: Чи зобов’язаний Замовник відхилити пропозицію Учасника, якщо в складі пропозиції до виконання робіт залучений субпідрядник, який притягувався до відповідальності у відповідності до п.4.ч.1.ст.17 ЗУ, при чому частка виконання робіт є меншою ніж 20% від вартості договору про закупівлю робіт/послуг. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 455/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 , який містить інформацію про субпідрядників/співвиконавців.

<b>Запит від:</b> Запит від Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нарбутівська 8/1» <b>Суть питання:</b> В зв’язку з неоднозначним тлумаченням різними органами листа Мінекономіки від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 «Щодо визначення замовників» та роз’яснення на сайті ДП «ПРОЗОРРО» від 10.04.2020 «ЗАМОВНИК ЧИ НЕ ЗАМОВНИК» (https://infobox.prozorro.org/articles/zamovnik-chi-ne-zamovnik) прошу надати більш конкретизовану відповідь на питання: 1. Чи зобов’язане ОСББ здійснювати закупівлю робіт з капітального ремонту багатоквартирного будинку через систему «Прозорро» відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі», якщо частина коштів (по програмі співфінансування) виділяється з міського бюджету? 2. Чи має право Головне управління Державної казначейської служби України, для перерахування коштів з міського бюджету на рахунок ОСББ (по програмі співфінансування), вимагати проведення закупівлі робіт з капітального ремонту багатоквартирного будинку через систему «Прозорро» відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 457/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 розміщено лист від  21.05.2020 №  3304-04/32275-06 “ Щодо визначення замовників”, який містить відповідь на питання. Своєю чергою, згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Ф/О <b> Тема розширена:</b> Правові статуси Фізичної особи та Фізичної особи-підприємця у Закупівлях <b>Суть питання:</b> При аналізі одного з Замовників, щодо дискваліфікацій 2020 року, виникло питання трактування Замовником правового статусу Фізичної особи та Фізичної-особи підприємця у державних закупівлях, щодо надання/зазначення тієї чи іншої інформації Учасником ФОП - суб'єктом господарювання. Суть питанння: Згідно вимог тендерної документації Замовника, щодо Розділу 3 «Забезпечення тендерної пропозиції» Гарантія повинна містити, зокрема, такі суттєві умови: Повну назву Учасника (принципала) (для фізичної особи прізвище, ім’я та по батькові та документ (паспорт), що її засвідчує (серія, номер, дата, ким виданий, місце проживання), його місцезнаходження) юридична адреса, перелік усіх засновників та осіб уповноважених принципалом на підписання документа, з якого виникають відносини по гарантії. Участник ФОП прикріпив до своєї пропозиції Гарантію, у якій він, виступаючи Принципалом, зазначив юридичні дані ФОП (Повне найменування, код ЄДРПОУ, юридична адреса/місце реєстрації), не вказуючи свої паспортні дані, тому що приймав Участь у закупівлі у правовому статусі Фізичної особи-підприємця, а не статусі Фізичної особи. Учасник ФОП запропонував найнижчу ціну на аукціоні. Проте, Замовник у Протоколі відхилення одним з факторів дискваліфікації Учасника через те, що його пропозиція його не відповідає умовам тендерної документації, вказав наступне: "1. В гарантії фінансової компанії, яка надана як тендерне забезпечення, відсутні такі обов'язкові дані як документ (паспорт), що її засвічує (серія, номер, дата, ким виданий, місце проживання), його місцезнаходження), що вимагалось п.п.6 п.2 Розділу 3 Тендерної документації." Виникло питання, щодо правомірності та законності посилання Замовника на цю умову тендерної документації, яка у совокупності призвела до дискваліфікації Учасника. Адже Учасник ФОП діяв у межах нормативно-правових актів у правовому статусі Фізичної особи-підприємця, а не Фізичної особи. Учасник міг оскаржувати цей пункт відхилення до АМКУ. Тлумачення сукупної юридичної думки з цього приводу: 1. "Відповідно до ст. 24 Цивільного кодексу України фізична особа – це людина як учасник цивільних відносин. 2. Фізична особа-підприємець – це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. 3. Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених Законом. 4. Таким чином, фізична особа та фізична особа-підприємець мають різний правовий статус, а вимоги до інформації про принципала, який є фізичною особою, зазначені в Тендерній документації не розповсюджуються на Принципала, який є фізичною особою-підприємцем. 5. Враховуючи вищевикладене, Гарантія Учасника була такою, що відповідала вимогам Тендерної документації щодо забезпечення тендерної пропозиції." Питання до Міністерства: 1. Чи правомірно діяв Замовник у пункті з Гарантією, відхиляючи пропозицію учасника ФОП? 2. Якщо Замовник діяв неправомірно щодо пункту з Гарантією, надайте посилання на нормативно правові акти? 3. Чи потрібно було Учаснику ФОП доводити свою позицію, щодо правового статусу ФОП, а не Ф/о, у Закупівлях, шляхом оскарження до АМКУ? 4. Якими статтями Цивільного та Господарського Кодексів України, крім ст. 24 ЦКУ міг би керуватись Учасник подаючи скаргу до АМКУ. <b> Номер відповіді:</b> 447/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту статті 22 Закону, вимоги встановлюються в тендерній документації самостійно замовником з дотриманням законодавства в цілому, а тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Водночас порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі-Порядок). У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону. Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний1" <b> Тема розширена:</b> Визначення термінів розгляду пропозицій, оприлюднення інформації <b>Суть питання:</b> 4 січня 2021 року відбувся електронний аукціон відкритих торгів на закупівлю послуги ДК 021:2015: 77310000-6 «Покіс газонів», номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель UA-2020-12-17-011778-с, за результатами аукціону пропозиція нашого підприємства визнана електронною системою найбільш економічно вигідною. Замовник продовжив строк її розгляду до 20 днів, потім безпідставно відхилив нашу пропозицію і ми були вимушені звернутись зі скаргою до Органу оскарження. Отримавши Рішення Органу оскарження, Замовник скасовує своє рішення про відхилення і знову починає розгляд нашої пропозиції. Після п’яти робочих днів повторного розгляду нашої, найбільш економічно вигідної пропозиції, він вдруге продовжує розгляд до 20 днів. Крім того, при оприлюдненні своїх рішень, Замовник розміщує в системі протоколи, в яких зазначає зовсім інші номери процедури закупівлі і, навіть, без рішення. У зв’язку з тим, що ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» чітко визначено, що строки розгляду тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, починається «з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції», а не з дня початку її розглядів, у т.ч. повторних, просимо пояснити: 1) чи дозволено Законом Замовнику продовжувати розгляд найбільш економічно вигідної пропозиції біль ніж на 20 днів у разі її повторного розгляду? 2) чи вважається дійсним протокол розгляду тендерної пропозиції з невірно зазначеним номером процедури закупівлі і не занесеним рішенням? 3) чи вважається неоприлюдненням інформації про закупівлю розміщення Замовником не дійсних і оформлених з порушеннями Закону протоколів і рішень? <b> Номер відповіді:</b> 448/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини дев’ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. При цьому відповідно до частини десятої статті 29 Закону строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення. Поряд з цим, згідно з частиною сімнадцятою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги , рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. Водночас відповідь на питання щодо протоколів, оформлених з порушеннями Закону міститься у запиті № 43/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89d7eaf2-fb3f-45d3-adee-8723f12eacba&lang=uk-UA Водночас контроль у сфері публічних закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба фінансового моніторингу України <b> Тема розширена:</b> спрощена закупівля <b>Суть питання:</b> Чи має право тендерний комітет до 31.12.2021 року здійснювати закупівлю товарів, робіт та послуг за спрощеною закупівлею? <b> Номер відповіді:</b> 449/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення особи, яка затверджує річний план закупівель замовника, розглянуто в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “ Щодо організації закупівельної діяльності замовника ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06

<b>Запит від:</b> Запит від ЛМКП "Львівводоканал" <b> Тема розширена:</b> ПДВ <b>Суть питання:</b> Доброго дня. В результаті проведення закупівлі, оголошеної Замовником без урахування включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ), переможцем може стати як платник, так і не платник ПДВ. У разі перемоги Учасником-платником ПДВ у кінцеву вартість договору повинен бути врахований податок на додану вартість (ПДВ), і в такому випадку у договорі буде зазначена сума без ПДВ (згідно результату аукціону), що не суперечить ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та сума з урахуванням ПДВ. Чи буде суперечити ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» указання суми з урахуванням ПДВ та чи буде визнаний такий договір нікчемним? <b> Номер відповіді:</b> 441/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Враховуючи вимоги пункту 31 статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Поряд з цим відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. У свою чергу, відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. При цьому згідно статті 43 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону. Поряд з цим повідомляємо, що питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv

<b>Запит від:</b> Запит від Державне агентство рибного господарства України <b> Тема розширена:</b> Щодо внесення змін до річного плану та закупівель у випадку виникнення нагальної потреби <b>Суть питання:</b> Держрибагентство відповідно до розпорядження КМУ від 25 вересня 2019 р. N 846-р повинно здійснювати закупівлі пального за кодом ДК 09130000-9 "Нафта і дистиляти" через ЦЗО (ДУ "Професійні закупівлі"). Відповідний рядок плану закупівель було створено ще 25 січня 2021 р. (Ідентифікатор плану UA-P-2021-01-25-001058-b ) та того ж дня передано до ЦЗО. Станом на 15 березня закупівлю пального для потреб Держрибагентства ДУ "Професійні закупівлі" досі не розпочало. Працівники ДУ "Професійні закупівлі" навіть не повідомляють конкретного строку початку закупівлі пального. Разом з тим на водоймах України починається нерестовий період. Для здійснення рибоохоронних заходів рибоохоронним патрулем (входить до складу Держрибагентства) терміново потрібно пальне для оперативних транспортних засобів (човнів та автомобілів). Запитання: чи можливо в ситуації, що склалася, здійснити оперативну закупівлю пального на суму, що не перевищує 200 тис.грн. за допомогою електронних каталогів "Прозорро" відповідно до частини 3 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"для задоволення термінових нагальних потреб рибоохоронних органів до моменту проведення закупівлі ЦЗО? Чи може безпідставна триваюча затримка проведення закупівлі пального з боку ЦЗО (ДУ "Професійні закупівлі")вважатися обставинами, які замовник об’єктивно не міг передбачити (відповідно до листа Мінекономіки №3304-04/54160-06 від 03.09.2020 "Щодо планування закупівель"? <b> Номер відповіді:</b> 442/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 408/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?id=2b8e37cd-45de-4150-9d2e-02161a3fded6&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Шепетівська районна рада <b> Тема розширена:</b> Як визначитися з процедурою закупівлі Орендодавцю. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Необхідне роз'яснення щодо визначення процедури закупівлі електричної енергії. Ми є орендодавцями приміщень і нам орендарі компенсують комунальні платежі за електроенергію,власне споживання електроенергії за рік становить суму 23000 грн., а решта 100000 грн - компенсовані орендарями кошти. Питання як обрати процедуру закупівлі, чи обов'язково оголошувати спрощену закупівлю орендарем. Задля уникнення помилок в роботі із закупівлями,просимо надати відповідь в найкоротші терміни. <b> Номер відповіді:</b> 443/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповідь у запиті № 89/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ac4d641-8ae7-4165-9a2d-620418baf24a&lang=uk-UA Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.

<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг в Івано-Франківській області <b>Суть питання:</b> 18 січня укладено договір (реконструкція, КЕКВ 3210) https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-11-25-011264-c Однак планові показники доведено головним розпорядником коштів довідкою про зміни до плану використання бюджетних коштів від 09.03.2021 року. Після взяття його на облік, Службою подано на реєстрацію бюджетні зобов'язання по договору. ГУДКСУ в області написало попередження про неналежне виконання БЗ )відповідно до наказу МФУ 309,згідно якого реєстрація хдійснюється на протязі 7 днів від плану використання. Але першочговим планом використання були передбачені тільки видатки на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання. Чи можна реєструвати бюджетні зобов'язання на протязі 7 днів від довідки про зміни до плану використання? <b> Номер відповіді:</b> 444/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55366 розміщено лист від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення  закупівель". Разом з тим, згідно з Положенням про Державну казначейську службу України (Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від  02.03.2012  № 309. Так, пунктом 7  цього Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування. Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа <b> Тема розширена:</b> Звіт про укладений договір <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Надайте роз'яснення, по такій ситуації. Як правильно оформити звіт про укладений договір (до 50 тисяч), якщо самі закупівлі є не запланованими, та кожного місяця відбувається закупка на певну суму (сума не перквищує 50 тисяч за кожним окремим кодом ДК). Чи можливо в такому разі не укладати кожного разу договір з постачальником, а вказувати рахунок-фактуру?? Чи все таки, потрібний новий договір на кожну незплановану закупку. <b> Номер відповіді:</b> 445/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листі від  05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Громадська організація «Центр АСНДІ» <b> Тема розширена:</b> Уточнена інформація щодо документального підтвердження для зміни істотної умови договору про закупівлю, відповідно до пункту другого частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> Громадська організація «Центр АСНДІ» відповідно до свої статутних завдань провадить діяльність у сфері громадського контролю закупівель та використання публічних коштів, а також професіоналізації публічних закупівель. Відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі ‒ Закон), для забезпечення власних потреб, замовники за результатами проведення процедур закупівель/спрощених закупівель укладають договори про закупівлю. При цьому істотні умови договору про закупівлю, відповідно до пункту другого частини п’ятої статті 41 Закону, можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, ‒ не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. У листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 «Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю» (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb⟨=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06) наголошено, що внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі. У додатку 1 «Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю» до цього листа щодо пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону роз’яснено, що розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби ‒ від останньої зміни ціни та кількості. У 2021 році склалася наступна ситуація. Постачальник товару надав документальне підтвердження (за один період) коливання ціни на 40 % від дати укладення договору (зокрема, постачальником надано одну довідку про коливання ціни щодо випадку, передбаченого пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону) та пропонує замовнику укласти три додаткові угоди щодо збільшення ціни товару за пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону. За змістом пропонованих додаткових угод ціна товару збільшується до 10 % в кожній із трьох додаткових угод та в цілому приблизно на 34 % від початкової ціни за трьома додатковими угодами. Виходячи з викладеного вище, просимо роз’яснити: 1) чи можна в описаній ситуації укладати три (а не одну) додаткові угоди на збільшення ціни товару (до 10 % в кожній додатковій угоді та приблизно на 34 % за трьома додатковими угодами) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону; 2) чи допустиме одноразове документальне підтвердження постачальником коливання ціни товару на ринку на 40 % (а не подання окремого документа на кожне коливання ціни товару на ринку) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону; 3) чи можна укладати три (а не одну) додаткові угоди на збільшення ціни товару (до 10 % в кожній додатковій угоді та приблизно на 34 % за трьома додатковими угодами) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону у випадку закупівлі електричної енергії; 4) чи повинні бути дотримані якісь (якщо так ‒ то які саме) часові проміжки між першою та наступними додатковими угодами у випадку збільшення ціни товару до 10 % згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону при закупівлі електричної енергії. <b> Номер відповіді:</b> 446/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь Мінекономіки на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТзОВ "НВК Елімед" <b> Тема розширена:</b> Відхилення учасника з "чорного списку" АМКУ <b>Суть питання:</b> Чи повинен Замовник при проведенні спрощеної закупівлі відхилити пропозицію учасника, якщо на Прозоро навпроти такого учасника висвічує "Учасник знаходиться у зведених відомостях АМКУ" (він там дійчно знаходиться і не оскаржує в суді рішення АМКУ)? <b> Номер відповіді:</b> 439/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 286 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=469e28f0-724e-4748-b94e-983e93b1464c та в листі від  05.05.2020  №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (таблиця 2) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Нові методи здійснення закупівель, які визначені новою редакцією Закону”, що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli