<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг в Івано-Франківській області <b>Суть питання:</b> 18 січня укладено договір (реконструкція, КЕКВ 3210) https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-11-25-011264-c Однак планові показники доведено головним розпорядником коштів довідкою про зміни до плану використання бюджетних коштів від 09.03.2021 року. Після взяття його на облік, Службою подано на реєстрацію бюджетні зобов'язання по договору. ГУДКСУ в області написало попередження про неналежне виконання БЗ )відповідно до наказу МФУ 309,згідно якого реєстрація хдійснюється на протязі 7 днів від плану використання. Але першочговим планом використання були передбачені тільки видатки на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання. Чи можна реєструвати бюджетні зобов'язання на протязі 7 днів від довідки про зміни до плану використання? <b> Номер відповіді:</b> 444/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55366 розміщено лист від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення  закупівель". Разом з тим, згідно з Положенням про Державну казначейську службу України (Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від  02.03.2012  № 309. Так, пунктом 7  цього Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування. Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа <b> Тема розширена:</b> Звіт про укладений договір <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Надайте роз'яснення, по такій ситуації. Як правильно оформити звіт про укладений договір (до 50 тисяч), якщо самі закупівлі є не запланованими, та кожного місяця відбувається закупка на певну суму (сума не перквищує 50 тисяч за кожним окремим кодом ДК). Чи можливо в такому разі не укладати кожного разу договір з постачальником, а вказувати рахунок-фактуру?? Чи все таки, потрібний новий договір на кожну незплановану закупку. <b> Номер відповіді:</b> 445/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листі від  05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Громадська організація «Центр АСНДІ» <b> Тема розширена:</b> Уточнена інформація щодо документального підтвердження для зміни істотної умови договору про закупівлю, відповідно до пункту другого частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> Громадська організація «Центр АСНДІ» відповідно до свої статутних завдань провадить діяльність у сфері громадського контролю закупівель та використання публічних коштів, а також професіоналізації публічних закупівель. Відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі ‒ Закон), для забезпечення власних потреб, замовники за результатами проведення процедур закупівель/спрощених закупівель укладають договори про закупівлю. При цьому істотні умови договору про закупівлю, відповідно до пункту другого частини п’ятої статті 41 Закону, можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, ‒ не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. У листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 «Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю» (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb⟨=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06) наголошено, що внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі. У додатку 1 «Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю» до цього листа щодо пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону роз’яснено, що розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби ‒ від останньої зміни ціни та кількості. У 2021 році склалася наступна ситуація. Постачальник товару надав документальне підтвердження (за один період) коливання ціни на 40 % від дати укладення договору (зокрема, постачальником надано одну довідку про коливання ціни щодо випадку, передбаченого пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону) та пропонує замовнику укласти три додаткові угоди щодо збільшення ціни товару за пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону. За змістом пропонованих додаткових угод ціна товару збільшується до 10 % в кожній із трьох додаткових угод та в цілому приблизно на 34 % від початкової ціни за трьома додатковими угодами. Виходячи з викладеного вище, просимо роз’яснити: 1) чи можна в описаній ситуації укладати три (а не одну) додаткові угоди на збільшення ціни товару (до 10 % в кожній додатковій угоді та приблизно на 34 % за трьома додатковими угодами) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону; 2) чи допустиме одноразове документальне підтвердження постачальником коливання ціни товару на ринку на 40 % (а не подання окремого документа на кожне коливання ціни товару на ринку) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону; 3) чи можна укладати три (а не одну) додаткові угоди на збільшення ціни товару (до 10 % в кожній додатковій угоді та приблизно на 34 % за трьома додатковими угодами) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону у випадку закупівлі електричної енергії; 4) чи повинні бути дотримані якісь (якщо так ‒ то які саме) часові проміжки між першою та наступними додатковими угодами у випадку збільшення ціни товару до 10 % згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону при закупівлі електричної енергії. <b> Номер відповіді:</b> 446/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь Мінекономіки на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТзОВ "НВК Елімед" <b> Тема розширена:</b> Відхилення учасника з "чорного списку" АМКУ <b>Суть питання:</b> Чи повинен Замовник при проведенні спрощеної закупівлі відхилити пропозицію учасника, якщо на Прозоро навпроти такого учасника висвічує "Учасник знаходиться у зведених відомостях АМКУ" (він там дійчно знаходиться і не оскаржує в суді рішення АМКУ)? <b> Номер відповіді:</b> 439/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 286 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=469e28f0-724e-4748-b94e-983e93b1464c та в листі від  05.05.2020  №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (таблиця 2) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Нові методи здійснення закупівель, які визначені новою редакцією Закону”, що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від ТзОВ "НВК Елімед" <b> Тема розширена:</b> Відхилення учасника з "чорного списку" АМКУ <b>Суть питання:</b> Трохи конкретизую попереднє запитання, задане сьогодні: 1) Чи повинен Замовник при проведенні саме спрощеної закупівлі відхилити пропозицію учасника, якщо на Прозоро навпроти такого учасника висвічує "Учасник знаходиться у зведених відомостях АМКУ", а при натиску "Детальніше" видає таке: "Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник протягом останніх 3 років притягувався до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів. Підставою для такого рішення замовника є рішення органу Антимонопольного комітету України про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції...." 2)Чи має право Учасник, який є у зведених відомостях АМКУ, приймати участь в інших видах закупівель (шляхом переговорів, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі), а Замовник визнавати такого учасника Переможцем? <b> Номер відповіді:</b> 440/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" та від 03.06.2020 №  3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Кулик Сергій Анатолійович <b>Суть питання:</b> Добрий день! Учасник на підставі ТД направив свою ТП. Однією із вимог ТД є підтвердження Учасником права користування спецобладнанням. На відповідність даній вимозі, Учасник уклав договір оренди з орендодавцем. Під час прекваліфікації Учасник отримав лист від орендодавця про те, що орендодавець розриває даний договір у звязку із початком процедури його ліквідації. Таким чином, Учасник довідався, що він не відповідає кваліфкритеріям по МТРта відповідно його ТП підлягає відхиленню. Але, на стадії прекваліфікації Учасник позбавлений можливості відкликати свою ТП. Яким чином Учасник має повідомити Замовника про не передбачувані обставини та уникнення неправомірного допуску Учасника до аукціону? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 431/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема прізвище, ім’я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв’язок з учасниками. Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації , наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Водночас відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Поряд з цим частиною сьомою статті 33 Закону передбачено, що у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації / оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/ пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею. При цьому перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначено статтею 31 Закону. Згідно з абзацом другим пункту 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Клименок Олег Миколайович <b> Тема розширена:</b> заборона брати участь в закупівлях <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст. 17 Закону «Про публічні закупівлі», Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі в разі, якщо суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. Водночас, відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачається право на судове оскарження рішення АМКУ, в т.ч. щодо спотворення результатів тендерів. В результаті судового оскарження рішення АМКУ може бути змінене, скасоване чи визнане недійсним, в тому числі з підстав недоведення порушення. Оскарження рішення АМКУ здійснюється протягом двох місяців з дати одержання рішення суб’єктом господарювання. При цьому на практиці навіть добросовісні учасники, щодо яких прийняте необґрунтоване рішення АМКУ, позбавляються права брати участь в закупівлях, доки рішення АМКУ не буде скасоване судом. З огляду на зазначене, прошу надати роз’яснення щодо того: 1) З якого моменту починає діяти вищезазначена підстава для відмови в участі у процедурах закупівель? 2) Чи діє вона під час судового оскарження рішення Антимонопольного комітету України? У випадку, якщо Уповноважений орган вважає, що вищезазначені норми статті 17 застосовуються з моменту винесення рішення АМКУ і не залежать від судового оскарження такого рішення, прошу ініціювати внесення змін до Закону, аби чітко передбачити, що дана підстава застосовується до учасників, які не оскаржили відповідне рішення в установленому законом порядку. <b> Номер відповіді:</b> 433/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  відповідь на питання міститься у запиті №495/2018, розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=e9d191f5-4ffe-4794-b764-a682702b608d Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Пологовий клінічний будинок № 1 м. Львова <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення інформації в електронній системі про технічні якісні та інші характиристики, що передбачено Пунктом 6 Порядку проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України <b>Суть питання:</b> Пунктом 6 Порядку проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України (затверджено постановою КМУ від 20 березня 2020 р. № 225(в редакції постанови КМУ від 29 березня 2020 р. № 248 зі змінами та доповненнями)) (далі-Порядок) передбачено, що Уповноважена замовником особа: - планує закупівлі та вносить інформацію до річного плану закупівель в електронній системі закупівель, зокрема про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі. Оскільки, затвердженої форми для подання Замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель немає, і Замовник сам на свій розсуд надає інформацію, яка вимагається пунктом 6 Порядку. Просимо Вас надати роз’яснення, яким чином і де саме (в якому розділі, рядку, окремим файлом і.т.д.) Замовнику необхідно розмістити інформацію, зокрема про технічні якісні та інші характеристики предмета закупівлі при проведенні закупівель, що стосуються COVID-19. Чи не буде вважатися порушенням, якщо інформація про технічні якісні та інші характеристики предмета закупівлі (COVID-19) подається в електронній системі в розділі: «Додати номенклатурну позицію», натиснувши кнопку відкривається віконечко: «Назва номенклатури» і відкриваються поля де є розділ: «Конкретна назва предмету закупівлі» в яких вноситься нами вся інформація про технічні якісні та інші характеристики предмета закупівлі? Зразок документу, як наша установа подає в електронній системі закупівель інформацію щодо технічних якісних та інших характеристик предмету закупівлі (в даному випадку настінного дозатора кисню із зволожувачем) додаємо окремим файлом файлом <b> Номер відповіді:</b> 434/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 №3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 " Щодо порядку закупівель у зв’язку  із  COVID-19 ", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 " Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19" та від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Сількомунсервіс" <b> Тема розширена:</b> Постанова КМУ №77 від 03.02.2021 <b>Суть питання:</b> Шановне Міністерство! Надайте,будь ласка, роз'яснення до постанови. Чи можливе виконання капітального ремонту будинків та споруд будівельною компанією без дозволу на роботи з підвищенною небезпекою? Так як, у додатку 2 до Порядку Постанови, а саме у групі А пункт 23 зазначений "мотнаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків, споруд..." Чи це означає, що монтаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків та споруд відтепер належать до переліку видів робіт підвищеної небезпеки та потребують дозвілу? <b> Номер відповіді:</b> 435/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту статті 22 Закону, вимоги встановлюються в тендерній документації самостійно замовником з дотриманням законодавства в цілому, а тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Поряд з цим відповідно до частини другої статті 41 Закону учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. В свою чергу, Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (зі змінами). При цьому, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зокрема промислової безпеки, охорони праці. Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об’єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, а також видає у передбачених законодавством випадках дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, контролює дотримання умов дії таких дозволів. Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "ІНФОТЕХ" <b> Тема розширена:</b> Щодо оплати послуг майданчика <b>Суть питання:</b> Підприємство є замовником в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі". При цьому Підприємство реалізує свою продукцію/послуги також як Учасник закупівель. Для участі у процедурах закупівель Підприємство має сплачувати плату на користь авторизованих електронних майданчиків за подання тендерної пропозиції. Витрати на майданчик складає більше 50 тис. грн.на рік. Ціна послуг майданчиків врегюльована законодавчо та є однаковою для всіх майданчиків. Питання: Чи є плата на користь майданчика предметом закупівлі згідно ЗУ "Про публічні закупівлі"? Попередньо підприємству надано Відповідь на запит 325/2021, в якому йде посилання на відповіді № 2814/2020 та № 2080/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92994ae0-aca7-4fa4-b140-6dc525ae98b9⟨=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5e5e4105-0594-4a44-a43a-41c40a53d52c⟨=uk-UA Однак, у згаданих питаннях та відповідях порушено було питання щодо закупівлі товарів замовниками для виконання договорів, в яких такі замовники виступають учасниками/виконавцями. Прохання надати відповідь щодо оплати послуг майданчиків. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 436/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, а для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною шостою статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "ІНФОТЕХ" <b> Тема розширена:</b> закупівля замовником як дилером <b>Суть питання:</b> Державне підпиємство здійснюючи комерційну діяльність планує реалізовувати товари/послуги третім особам як дилер, тобто на підставі договорів, укладених від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу. Чи є предметом регулювання ЗУ "Про публічні закупівлі" відносини, пов'язані з придбанням товарів/послуг, що в подальшому реалізуються як дилером? <b> Номер відповіді:</b> 437/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що питання випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розглянуто в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 " Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639 Водночас згідно з частиною шостою статті 3 Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товарів, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів, а інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник Таким чином, у разі якщо предметом закупівлі є товари, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів та інші суб'єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж за тих самих умов, замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання , здійснює закупівлю таких товарів без застосування процедур, визначених Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "ІНФОТЕХ" <b> Тема розширена:</b> Чи є роялті предметом закупівлі в розумінні Закону? <b>Суть питання:</b> Чи являється винагорода (роялті) за отримане право на розповсюдження об'єкта інтелектуальної власності третім особам предметом регулювання до ЗУ «Про публічні закупівлі»? На подібне питання була надана відповідь на запит 475/2020, в якому йде посилання на ін. відповіді 846/2019 та 522/2019 розміщених за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eb53d68-608b-4286-a172-db1f88188934⟨=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=00ce823d-89ad-4753-be66-ac6ce87a8df5⟨=uk-UA Однак, у відповіді на запит №846/2019 йшла мова про оплату винагороди за створений службовий твір, тобто є іншими правовідносинами. А у відповіді на запит № 522/2019 йшла мова про оплату предмету договору особою, яка не є замовником за договором. Відтак, жодне із цих порушених питань не є аналогічними за природою правовідносин, пов'язаних із виплатою саме роялті. У зв'язку з цим ПРОСИМО надати відповідь щодо порушеного питання: Чи являється винагорода (роялті) за отримане право на розповсюдження об'єкта інтелектуальної власності третім особам предметом регулювання до ЗУ «Про публічні закупівлі»? Заздалегідь вдачні за витрачений час та змістовну однозначну відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 438/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом. При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.