<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> умови не повернення забезпечення тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> 1. Згідно ч.6 ст.17 Переможець має підтвердити документально відсутність підстав для відмови по всіх пунктах (крім 1 та 7) ч.1 ст.17. 2. Згідно з листом від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 переможець має завантажити лише довідку МВД (тобто підтвердити документально лише ту підставу, інформація про яку відсутня в вільному доступі). Однією з підстав для не повернення забезпечення тендерної пропозиції є: ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений частиною шостою статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону. Питання 1: чи говорить п.4 ч.3 ст. 25 про те, що забезпечення тендерної пропозиції не повертається у випадку не надання документів по всім пунктам (окрім 1 та 7) ч.1 ст.17? Питання 2: Чи норма ч.5 ст.17 розповсюджується і на перелік документів, які є підставою для не повернення тендерного забезпечення згідно п.4 ч.3 ст. 25. Лист від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 не містить відповіді на ці запитання <b> Номер відповіді:</b> 450/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 25 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається у разі ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений частиною шостою статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону. Поряд з цим, питання щодо підстав для відмови міститься у листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 Отже, якщо переможцем процедури закупівлі відповідні документи не надані, забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається у такому випадку.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Відхилення пропозиції учасника <b>Суть питання:</b> На підставі якої частини ст.31 відхиляється переможець, якщо замовник отримав достовірну інформацію про невідповідність ПЕРЕМОЖЦЯ, підставам установленим чт. ст.17? Мова йдн саме про переможця (ч.1 ст.31 має підставу для відхилення, але стосується УЧАСНИКА, ч.3 ст.31 стосується ПЕРЕМОЖЦЯ, але не має такої підстави для відхилення. Як вчинити Замовнику у разі отримання достовірної інформації про невідповідність ПЕРЕМОЖЦЯ, підставам установленим чт. ст.17? <b> Номер відповіді:</b> 451/2021 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону. Так, відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію , що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 цього Закону. У свою чергу, згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації , наданої учасником , до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника . Якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. Згідно статті 29 Закону у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини третьої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом. Крім того, строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною , не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. Разом з тим частиною першою статті 17 Закону встановлено перелік підстав за наявності яких замовник, зокрема приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника. Поряд з цим відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо у учасника процедури закупівлі, зокрема наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону. При цьому згідно з пунктом 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, визначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17цього Закону. Отже, якщо переможцем процедури закупівлі документи, зазначені у статті 17 Закону не надані, замовник відхиляє таку пропозицію переможця відповідно до пункту 3 частини першої статті 31 Закону. При цьому згідно статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі, зокрема  неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій  суб"єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Одночасно повідомляємо, що Міністерством ведеться постійна робота з удосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій, у тому числі щодо покращення роботи електронної системи закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Білинська Катерина Іванівна <b> Тема розширена:</b> Закупівля енергосервісу <b>Суть питання:</b> Просимо надати інформацію щодо закупівель енергосервісу. Та чи станом на сьогоднішній день можливе проведення таких закупівель? Так як, у ЗУ "Про публічні закупівлі" та у ЗУ "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" наявні колізії та невідповідність статтей. <b> Номер відповіді:</b> 452/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 692/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9c611ad-a5a4-4201-adb5-25843823dfa7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ДМА <b> Тема розширена:</b> Правонаступник <b>Суть питання:</b> Доброго дня, нами оголошена переговорна процедура на водопостачання, відповідно до якої строк поставки з 01.01.2021 по 31.12.2021, наразі в системі триває період прийому оскаржень щодо кваліфікації учасника. Дата завершення: 22.03.2021 00:00, що унеможливлює укладення договору. До моменту укладення договору отримано документи з інформацією, що медична академія змінила назву на медичний університет, який є правонаступником академії без зміни ЄДРПОУ. 1. Чи може університет, як правонаступник, завершити розпочаті процедури шляхом укладення договору? 2. У разі завершення процедур правонаступником, чи правомірне застосування в договорі ч.3 ст.631 ЦК, відповідно до якої сторони можуть установити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення? <b> Номер відповіді:</b> 454/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання правонаступництва розглянуто в листі від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 " Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб ", розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82 . Водночас зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною. У свою чергу, питання застосування у договорах на закупівлю статті 631 Цивільного кодексу України розглянуто в запиті 1374/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Залучення субпідрядників/співвиконавців. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Виникло питання у наступній ситуації: Чи зобов’язаний Замовник відхилити пропозицію Учасника, якщо в складі пропозиції до виконання робіт залучений субпідрядник, який притягувався до відповідальності у відповідності до п.4.ч.1.ст.17 ЗУ, при чому частка виконання робіт є меншою ніж 20% від вартості договору про закупівлю робіт/послуг. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 455/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 , який містить інформацію про субпідрядників/співвиконавців.

<b>Запит від:</b> Запит від Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нарбутівська 8/1» <b>Суть питання:</b> В зв’язку з неоднозначним тлумаченням різними органами листа Мінекономіки від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 «Щодо визначення замовників» та роз’яснення на сайті ДП «ПРОЗОРРО» від 10.04.2020 «ЗАМОВНИК ЧИ НЕ ЗАМОВНИК» (https://infobox.prozorro.org/articles/zamovnik-chi-ne-zamovnik) прошу надати більш конкретизовану відповідь на питання: 1. Чи зобов’язане ОСББ здійснювати закупівлю робіт з капітального ремонту багатоквартирного будинку через систему «Прозорро» відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі», якщо частина коштів (по програмі співфінансування) виділяється з міського бюджету? 2. Чи має право Головне управління Державної казначейської служби України, для перерахування коштів з міського бюджету на рахунок ОСББ (по програмі співфінансування), вимагати проведення закупівлі робіт з капітального ремонту багатоквартирного будинку через систему «Прозорро» відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 457/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 розміщено лист від  21.05.2020 №  3304-04/32275-06 “ Щодо визначення замовників”, який містить відповідь на питання. Своєю чергою, згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Ф/О <b> Тема розширена:</b> Правові статуси Фізичної особи та Фізичної особи-підприємця у Закупівлях <b>Суть питання:</b> При аналізі одного з Замовників, щодо дискваліфікацій 2020 року, виникло питання трактування Замовником правового статусу Фізичної особи та Фізичної-особи підприємця у державних закупівлях, щодо надання/зазначення тієї чи іншої інформації Учасником ФОП - суб'єктом господарювання. Суть питанння: Згідно вимог тендерної документації Замовника, щодо Розділу 3 «Забезпечення тендерної пропозиції» Гарантія повинна містити, зокрема, такі суттєві умови: Повну назву Учасника (принципала) (для фізичної особи прізвище, ім’я та по батькові та документ (паспорт), що її засвідчує (серія, номер, дата, ким виданий, місце проживання), його місцезнаходження) юридична адреса, перелік усіх засновників та осіб уповноважених принципалом на підписання документа, з якого виникають відносини по гарантії. Участник ФОП прикріпив до своєї пропозиції Гарантію, у якій він, виступаючи Принципалом, зазначив юридичні дані ФОП (Повне найменування, код ЄДРПОУ, юридична адреса/місце реєстрації), не вказуючи свої паспортні дані, тому що приймав Участь у закупівлі у правовому статусі Фізичної особи-підприємця, а не статусі Фізичної особи. Учасник ФОП запропонував найнижчу ціну на аукціоні. Проте, Замовник у Протоколі відхилення одним з факторів дискваліфікації Учасника через те, що його пропозиція його не відповідає умовам тендерної документації, вказав наступне: "1. В гарантії фінансової компанії, яка надана як тендерне забезпечення, відсутні такі обов'язкові дані як документ (паспорт), що її засвічує (серія, номер, дата, ким виданий, місце проживання), його місцезнаходження), що вимагалось п.п.6 п.2 Розділу 3 Тендерної документації." Виникло питання, щодо правомірності та законності посилання Замовника на цю умову тендерної документації, яка у совокупності призвела до дискваліфікації Учасника. Адже Учасник ФОП діяв у межах нормативно-правових актів у правовому статусі Фізичної особи-підприємця, а не Фізичної особи. Учасник міг оскаржувати цей пункт відхилення до АМКУ. Тлумачення сукупної юридичної думки з цього приводу: 1. "Відповідно до ст. 24 Цивільного кодексу України фізична особа – це людина як учасник цивільних відносин. 2. Фізична особа-підприємець – це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. 3. Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених Законом. 4. Таким чином, фізична особа та фізична особа-підприємець мають різний правовий статус, а вимоги до інформації про принципала, який є фізичною особою, зазначені в Тендерній документації не розповсюджуються на Принципала, який є фізичною особою-підприємцем. 5. Враховуючи вищевикладене, Гарантія Учасника була такою, що відповідала вимогам Тендерної документації щодо забезпечення тендерної пропозиції." Питання до Міністерства: 1. Чи правомірно діяв Замовник у пункті з Гарантією, відхиляючи пропозицію учасника ФОП? 2. Якщо Замовник діяв неправомірно щодо пункту з Гарантією, надайте посилання на нормативно правові акти? 3. Чи потрібно було Учаснику ФОП доводити свою позицію, щодо правового статусу ФОП, а не Ф/о, у Закупівлях, шляхом оскарження до АМКУ? 4. Якими статтями Цивільного та Господарського Кодексів України, крім ст. 24 ЦКУ міг би керуватись Учасник подаючи скаргу до АМКУ. <b> Номер відповіді:</b> 447/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту статті 22 Закону, вимоги встановлюються в тендерній документації самостійно замовником з дотриманням законодавства в цілому, а тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Водночас порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі-Порядок). У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону. Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний1" <b> Тема розширена:</b> Визначення термінів розгляду пропозицій, оприлюднення інформації <b>Суть питання:</b> 4 січня 2021 року відбувся електронний аукціон відкритих торгів на закупівлю послуги ДК 021:2015: 77310000-6 «Покіс газонів», номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель UA-2020-12-17-011778-с, за результатами аукціону пропозиція нашого підприємства визнана електронною системою найбільш економічно вигідною. Замовник продовжив строк її розгляду до 20 днів, потім безпідставно відхилив нашу пропозицію і ми були вимушені звернутись зі скаргою до Органу оскарження. Отримавши Рішення Органу оскарження, Замовник скасовує своє рішення про відхилення і знову починає розгляд нашої пропозиції. Після п’яти робочих днів повторного розгляду нашої, найбільш економічно вигідної пропозиції, він вдруге продовжує розгляд до 20 днів. Крім того, при оприлюдненні своїх рішень, Замовник розміщує в системі протоколи, в яких зазначає зовсім інші номери процедури закупівлі і, навіть, без рішення. У зв’язку з тим, що ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» чітко визначено, що строки розгляду тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, починається «з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції», а не з дня початку її розглядів, у т.ч. повторних, просимо пояснити: 1) чи дозволено Законом Замовнику продовжувати розгляд найбільш економічно вигідної пропозиції біль ніж на 20 днів у разі її повторного розгляду? 2) чи вважається дійсним протокол розгляду тендерної пропозиції з невірно зазначеним номером процедури закупівлі і не занесеним рішенням? 3) чи вважається неоприлюдненням інформації про закупівлю розміщення Замовником не дійсних і оформлених з порушеннями Закону протоколів і рішень? <b> Номер відповіді:</b> 448/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини дев’ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. При цьому відповідно до частини десятої статті 29 Закону строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення. Поряд з цим, згідно з частиною сімнадцятою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги , рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. Водночас відповідь на питання щодо протоколів, оформлених з порушеннями Закону міститься у запиті № 43/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89d7eaf2-fb3f-45d3-adee-8723f12eacba&lang=uk-UA Водночас контроль у сфері публічних закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба фінансового моніторингу України <b> Тема розширена:</b> спрощена закупівля <b>Суть питання:</b> Чи має право тендерний комітет до 31.12.2021 року здійснювати закупівлю товарів, робіт та послуг за спрощеною закупівлею? <b> Номер відповіді:</b> 449/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення особи, яка затверджує річний план закупівель замовника, розглянуто в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “ Щодо організації закупівельної діяльності замовника ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06

<b>Запит від:</b> Запит від ЛМКП "Львівводоканал" <b> Тема розширена:</b> ПДВ <b>Суть питання:</b> Доброго дня. В результаті проведення закупівлі, оголошеної Замовником без урахування включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ), переможцем може стати як платник, так і не платник ПДВ. У разі перемоги Учасником-платником ПДВ у кінцеву вартість договору повинен бути врахований податок на додану вартість (ПДВ), і в такому випадку у договорі буде зазначена сума без ПДВ (згідно результату аукціону), що не суперечить ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та сума з урахуванням ПДВ. Чи буде суперечити ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» указання суми з урахуванням ПДВ та чи буде визнаний такий договір нікчемним? <b> Номер відповіді:</b> 441/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Враховуючи вимоги пункту 31 статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Поряд з цим відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. У свою чергу, відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. При цьому згідно статті 43 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону. Поряд з цим повідомляємо, що питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv

<b>Запит від:</b> Запит від Державне агентство рибного господарства України <b> Тема розширена:</b> Щодо внесення змін до річного плану та закупівель у випадку виникнення нагальної потреби <b>Суть питання:</b> Держрибагентство відповідно до розпорядження КМУ від 25 вересня 2019 р. N 846-р повинно здійснювати закупівлі пального за кодом ДК 09130000-9 "Нафта і дистиляти" через ЦЗО (ДУ "Професійні закупівлі"). Відповідний рядок плану закупівель було створено ще 25 січня 2021 р. (Ідентифікатор плану UA-P-2021-01-25-001058-b ) та того ж дня передано до ЦЗО. Станом на 15 березня закупівлю пального для потреб Держрибагентства ДУ "Професійні закупівлі" досі не розпочало. Працівники ДУ "Професійні закупівлі" навіть не повідомляють конкретного строку початку закупівлі пального. Разом з тим на водоймах України починається нерестовий період. Для здійснення рибоохоронних заходів рибоохоронним патрулем (входить до складу Держрибагентства) терміново потрібно пальне для оперативних транспортних засобів (човнів та автомобілів). Запитання: чи можливо в ситуації, що склалася, здійснити оперативну закупівлю пального на суму, що не перевищує 200 тис.грн. за допомогою електронних каталогів "Прозорро" відповідно до частини 3 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"для задоволення термінових нагальних потреб рибоохоронних органів до моменту проведення закупівлі ЦЗО? Чи може безпідставна триваюча затримка проведення закупівлі пального з боку ЦЗО (ДУ "Професійні закупівлі")вважатися обставинами, які замовник об’єктивно не міг передбачити (відповідно до листа Мінекономіки №3304-04/54160-06 від 03.09.2020 "Щодо планування закупівель"? <b> Номер відповіді:</b> 442/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 408/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?id=2b8e37cd-45de-4150-9d2e-02161a3fded6&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Шепетівська районна рада <b> Тема розширена:</b> Як визначитися з процедурою закупівлі Орендодавцю. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Необхідне роз'яснення щодо визначення процедури закупівлі електричної енергії. Ми є орендодавцями приміщень і нам орендарі компенсують комунальні платежі за електроенергію,власне споживання електроенергії за рік становить суму 23000 грн., а решта 100000 грн - компенсовані орендарями кошти. Питання як обрати процедуру закупівлі, чи обов'язково оголошувати спрощену закупівлю орендарем. Задля уникнення помилок в роботі із закупівлями,просимо надати відповідь в найкоротші терміни. <b> Номер відповіді:</b> 443/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповідь у запиті № 89/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ac4d641-8ae7-4165-9a2d-620418baf24a&lang=uk-UA Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.