Новини Мінекономіки
Консультація
№ 495/2021
24.03.2021
Виконання договору
Суть питання: Чи має право замовник здійснювати авансовий платіж, якщо предмет закупівлі не входить до переліку виключень, але підпадає під визначення "інші товари, роботи і послуги" згідно з пунктом 15 Постанови КМУ №641, та які саме товари/роботи/послуги входять до цього визначення? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у запиті № 2690/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=a3e112e5-f942-4aad-9517-4eadc84018b9. Рекомендується використовувати пошук по консультаціям на сайті Мінекономіки. Згідно з п. 15 Постанови КМУ від 22 липня 2020 р. № 641 дозволено здійснювати авансові платежі за "інші товари, роботи і послуги, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 відсотків вартості їх річного обсягу на строк не більше трьох місяців.".
Виконання договору
Консультація № 495/2021Огляд:
Суть питання: Чи має право замовник здійснювати авансовий платіж, якщо предмет закупівлі не входить до переліку виключень, але підпадає під визначення "інші товари, роботи і послуги" згідно з пунктом 15 Постанови КМУ №641, та які саме товари/роботи/послуги входять до цього визначення?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у запиті № 2690/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=a3e112e5-f942-4aad-9517-4eadc84018b9. Рекомендується використовувати пошук по консультаціям на сайті Мінекономіки. Згідно з п. 15 Постанови КМУ від 22 липня 2020 р. № 641 дозволено здійснювати авансові платежі за "інші товари, роботи і послуги, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 відсотків вартості їх річного обсягу на строк не більше трьох місяців.".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Тірель Андрій Євгенійович
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Положенням КМУ від 22 липня 2020 р. № 641, пунктом 15 встановлена заборона замовникам здійснювати авансові платежі. За текстом передбачені виключення, при яких можна здійснювати авансові платежі, та по закінченню текста зазначено "інші товари, роботи і послуги, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 відсотків вартості їх річного обсягу на строк не більше трьох місяців.". Ми, як потенційний учасник закупівлі, намагаємось з'ясувати для себе, чи має право/буде дійсно замовник здійснювати авансовий платіж (нам стосовно цього чіткої відповіді від замовника не надано). Предмет закупівлі не входить до переліку виключень, вичерпно наведених у постанові. Проте оскільки постанова має також нечітке визначення "інші товари, роботи і послуги", маємо питання - які саме товари, роботи і послуги входять до цього визначення ? Будемо вдячні за надання вичерпної відповіді.
<b>
Номер відповіді:</b> 495/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 2690/2020 за посиланням:
https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=a3e112e5-f942-4aad-9517-4eadc84018b9
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 04/2421
24.03.2021
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 496/2021: Суть питання: Чи можливо розмежувати повноваження уповноважених осіб так, щоб одна особа відповідала за прийняття рішень по конкретній процедурі закупівлі, а інша – за оприлюднення інформації в електронній системі закупівель? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20 Рекомендовано ознайомитися з темою "Організація закупівельної діяльності: уповноважена особа/тендерний комітет, централізовані закупівельні організації" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 04/2421Огляд:
Консультація Мінекономіки № 496/2021
Суть питання: Чи можливо розмежувати повноваження уповноважених осіб так, щоб одна особа відповідала за прийняття рішень по конкретній процедурі закупівлі, а інша – за оприлюднення інформації в електронній системі закупівель?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20
Рекомендовано ознайомитися з темою "Організація закупівельної діяльності: уповноважена особа/тендерний комітет, централізовані закупівельні організації" за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відокремлений підрозділ "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом"
<b>
Тема розширена:</b> Розмежування повноважень та обов'язків уповноважених осіб
<b>Суть питання:</b> Підприємство здійснює більше двох тисяч закупівель в рік. З метою приведення у відповідність до діючого законодавства публічних закупівель, підприємство має призначити уповноважених осіб і планує розмежувати їх повноваження та обов’язки за умови, що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель. При цьому планується надати повноваження по прийняттю рішень по конкретній процедурі закупівель одній уповноваженій особі, а забезпечення оприлюднення в електронній системі закупівель інформації іншій уповноваженій особі. Чи можливе таке розмежування повноважень та обов’язків уповноважених осіб. Враховуючи те, що відповіді на поставлене питання не містяться в листах, на які посилається міністерство, при наданні відповіді на даний запит, а саме в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb⟨=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20, відповіді на запит №602/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d208b73-be2b-4e4d-9a90-743e5f798d24⟨=uk-UA, https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli, просимо надати аргументовану відповідь стосовно розмежування повноважень та обов’язків уповноважених осіб замовника.
<b>
Номер відповіді:</b> 496/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 №3304-04/24218-06
“Щодо організації закупівельної діяльності замовника”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20
Принагідно пропонуємо ознайомитись з темою
“Організація закупівельної діяльності: уповноважена особа/тендерний комітет, централізовані закупівельні організації”
за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Консультація
№ 497/2021
24.03.2021
Предмет закупівлі
Суть питання: Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на закупівлю знаків поштової оплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками) з огляду на те, що вони є бланками документів, які потребують спеціальних елементів захисту відповідно до п.16 ч. 5 ст. 3 Закону? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у запитах № 1281/2020 та № 231/2017 за посиланнями: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ec012243-db35-4513-996a-d4f4824307cd&lang=uk-UA * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9636b92d-4b69-4816-89fb-017775e08594&lang=uk-UA
Предмет закупівлі
Консультація № 497/2021Огляд:
Суть питання:
Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на закупівлю знаків поштової оплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками) з огляду на те, що вони є бланками документів, які потребують спеціальних елементів захисту відповідно до п.16 ч. 5 ст. 3 Закону?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься у запитах № 1281/2020 та № 231/2017 за посиланнями:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство Укрпошта
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля марок та маркованих новертів
<b>Суть питання:</b> АТ Укрпошта - суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність в одній із сфер господарювання, визначених частиною другою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме надання послуг поштового зв’язку.
Відповідно до пункту 16 частин 5 статті 3 цього ж Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема, бланки документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту.
Відповідно до пункту 1.3.2. Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку (спільний наказ Міністерств фінансів, внутрішніх справ та Служби безпеки України від 25.11.1993 № 98/118/740 «Про затвердження Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку») знаки поштової сплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками) відносяться до бланків документів суворої звітності.
Відповідно до Положення про знаки поштової оплати з урахуванням змін, які внесені наказом Міністерства інфраструктури України від 14.01.2021 № 8 «Про внесення змін до Положення про знаки поштової оплати», виготовлення знаків поштової оплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками) здійснюється відповідно до законодавства України, що регулює порядок виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, з обов'язковим використанням спеціальних елементів захисту.
Таким чином, поштові марки, конверти з марками, листівки з марками (знаки поштової оплати) є бланками документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту.
Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на випадки, якщо предметом закупівлі є знаки поштової оплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками)?
<b>
Номер відповіді:</b> 497/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 1281/2020 та № 231/2017 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ec012243-db35-4513-996a-d4f4824307cd&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9636b92d-4b69-4816-89fb-017775e08594&lang=uk-UA
Консультація
№ 498/2021
24.03.2021
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Консультація Мінекономіки щодо строків оскарження в АМКУ: Суть питання: Уточнення порядку обчислення строків оскарження рішень замовника в АМКУ відповідно до ст. 18 ЗУ "Про публічні закупівлі", зокрема, щодо обчислення 5-денного строку оскарження після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій. Висновки/Відповідь: 1. Строк оскарження: * Для закупівель з публікацією англійською мовою, скарги на рішення, дії/бездіяльність замовника після розгляду тендерних пропозицій подаються протягом п’яти календарних днів з дня оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій в електронній системі закупівель (абзац третій частини восьмої статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі”). * Порядок оскарження процедур закупівлі установлений статтею 18 Закону України “Про публічні закупівлі”. 2. Початок відліку строку: * Перебіг строку починається з наступного дня після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій (частина перша статті 253 Цивільного кодексу України). 3. Закінчення строку: * Дата закінчення строку обчислюється з урахуванням частини п’ятої статті 254 Цивільного кодексу України. 4. Тип днів при обчисленні: * При оскарженні до АМКУ застосовуються календарні дні (абзац третього частини восьмої статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі”). 5. Перенесення строку у разі вихідного: * Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п’ята статті 254 Цивільного кодексу України). * Робочий час визначено Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Консультація № 498/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо строків оскарження в АМКУ
Суть питання: Уточнення порядку обчислення строків оскарження рішень замовника в АМКУ відповідно до ст. 18 ЗУ "Про публічні закупівлі", зокрема, щодо обчислення 5-денного строку оскарження після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Висновки/Відповідь:
1. Строк оскарження:
* Для закупівель з публікацією англійською мовою, скарги на рішення, дії/бездіяльність замовника після розгляду тендерних пропозицій подаються протягом п’яти календарних днів з дня оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій в електронній системі закупівель (абзац третій частини восьмої статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі”).
* Порядок оскарження процедур закупівлі установлений статтею 18 Закону України “Про публічні закупівлі”.
2. Початок відліку строку:
* Перебіг строку починається з наступного дня після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій (частина перша статті 253 Цивільного кодексу України).
3. Закінчення строку:
* Дата закінчення строку обчислюється з урахуванням частини п’ятої статті 254 Цивільного кодексу України.
4. Тип днів при обчисленні:
* При оскарженні до АМКУ застосовуються календарні дні (абзац третього частини восьмої статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі”).
5. Перенесення строку у разі вихідного:
* Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п’ята статті 254 Цивільного кодексу України).
* Робочий час визначено Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство «Транзишн Текнолоджис»
<b>
Тема розширена:</b> Строки оскарження рішення замовника торгів до АМКУ
<b>Суть питання:</b> Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній на дату проведення тендера, тендер за ідентифікатором UA-2018-10-19-000053-c) скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб’єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.
Відносно закупівель за процедурою відкриті торги з публікацією англійською мовою скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій.
1. Прошу надати інформацію яким чином електронною системою закупівель встановлюється строк для оскарження в АМКУ ?
2. З якої дати (год, день, строк) відносно дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій починається відлік початку оскарження до АМКУ? Чи починається відлік оскарження включно в день оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій?
3. Коли закінчується (год дата, строк) строк оскарження в електронній системі закупівель?
4. При оскарженні до АМКУ застосовуються календарні чи робочі дні у визначенні строку для подання скарги?
5. Якщо 5-й день оскарження припадає в вихідний (святковий) день то чи переноситься дата подання скарги до АМКУ на наступний робочий день? Та чи передбачено функціоналом електронної системи закупівель перенесення останнього дня оскарження в разі якщо цей день неробочий (святковий) на наступний робочий день?
<b>
Номер відповіді:</b> 498/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06
“Щодо порядку оскарження процедур закупівель”,
розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Так, порядок оскарження процедур закупівлі установлений статтею 18 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон).
Виходячи з норм абзацу третього частини восьмої статті 18 Закону, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до
частини третьої
статті 10 цього Закону, то скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частинами
другою
і
дванадцятою
статті 29 цього Закону, подаються
протягом п’яти календарних днів
днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Водночас відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
При цьому відповідно до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, робочий час - проміжок часу з понеділка по п’ятницю з 8 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин (крім вихідних та святкових днів).
Відповідно до частини п’ятої статті 254 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отже, для обчислення строків необхідно керуватися ЦК України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом.
Консультація
№ 499/2021
24.03.2021
Інше
Суть питання: Чи зобов'язаний замовник відхиляти пропозицію учасника/переможця спрощеної закупівлі за наявності податкового боргу? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (таблиця 2), розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Також рекомендовано переглянути відео курс "Професійно про закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Інше
Консультація № 499/2021Огляд:
Суть питання: Чи зобов'язаний замовник відхиляти пропозицію учасника/переможця спрощеної закупівлі за наявності податкового боргу?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (таблиця 2), розміщеному за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Також рекомендовано переглянути відео курс "Професійно про закупівлі" за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ЛМКП "Львівводоканал"
<b>
Тема розширена:</b> Податковий борг в учасника/переможця спрощеної закупівлі
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Просимо надати роз'яснення: чи зобов'язаний Замовник відхиляти пропозицію Учасника/Переможця спрощеної закупівлі при наявності податкового боргу?
Дякуємо.
<b>
Номер відповіді:</b> 499/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06
"Щодо спрощених закупівель"
(таблиця 2), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому також розглянуто теми : “
Нові методи здійснення закупівель, які визначені новою редакцією Закону
”
, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Консультація
№ 500/2021
24.03.2021
Інше
Консультація Мінекономіки № 500/2021: Суть питання: Як технічно реалізувати передачу функцій замовника за чинним договором закупівлі (UA-2018-07-19-000355-b) від ліквідованої Коровійської сільської ради до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради в електронній системі закупівель? Висновки/Відповідь: 1. Технічна реалізація в ЕСЗ: З питання реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель необхідно звертатися до ДП «Прозорро», як до адміністратора системи. 2. Питання правонаступництва: Див. лист Мінекономіки від 23.03.2018 №3304-04/12631-07 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб" за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82
Інше
Консультація № 500/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 500/2021
Суть питання:
Як технічно реалізувати передачу функцій замовника за чинним договором закупівлі (UA-2018-07-19-000355-b) від ліквідованої Коровійської сільської ради до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради в електронній системі закупівель?
Висновки/Відповідь:
1. Технічна реалізація в ЕСЗ: З питання реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель необхідно звертатися до ДП «Прозорро», як до адміністратора системи.
2. Питання правонаступництва: Див. лист Мінекономіки від 23.03.2018 №3304-04/12631-07 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб" за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Технічна реалізація передачі функцій Замовника
<b>Суть питання:</b> У зв'язку з реформою децентралізації до Чернівецької міської ради розпочато приєднання Коровійської сільської ради (код ЄДРПОУ 04418357). Коровійська сільська рада була замовником закупівлі "Будівництво багатофункціонального майданчика для відпочинку в с. Коровія Глибоцького району Чернівецької області (коригування)" (UA-2018-07-19-000355-b). У зв'язку з приєднанням Коровійської сільської ради до Чернівецької міської ради даний об'єкт незавершеного будівництва прийнято у комунальну власність Чернівецької міської територіальної громади та передано на баланс департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ 23245721), який виступає замовником робіт у сфері будівництва. Станом на сьогодні договір на Будівництво багатофункціонального майданчика для відпочинку в с. Коровія Глибоцького району Чернівецької області (коригування)" (UA-2018-07-19-000355-b) залишається чинним і невиконаним у повному обсязі, однак Замовник по даному договору (Коровійська сільська рада) перебуває у процесі ліквідації юридичної особи. Якщо департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради буде передано функції замовника даного будівництва, то яким чином технічно реалізувати цей процес в електронній системі закупівель (оскільки до інформації про договір по закупівлі UA-2018-07-19-000355-b неможливо буде внести будь які зміни через ліквідацію Коровійської сільської ради), а в кабінеті замовника - Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради дана закупівля відсутня, а отже будь які додаткові угоди неможливо буде зареєструвати в казначействі?
<b>
Номер відповіді:</b> 500/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що з питання реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель необхідно звертатися до ДП «Прозорро», як до адміністратора системи.
Водночас питання правонаступництва розглянуто в листі від 23.03.2018 №3304-04/12631-07 "
Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб
", розміщеному за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82
Консультація
№ 501/2021
24.03.2021
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки щодо коду 99999999-9: Суть питання: Як правильно визначати вид та/або процедуру закупівлі, якщо предмет закупівлі відноситься до коду ЄЗС 99999999-9 "Не відображене в інших розділах", особливо з точки зору визначення вартісних меж для застосування норм Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надає посилання на попередні роз'яснення, що містяться у листах: * від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06) * від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06) Замовнику слід ознайомитись із зазначеними листами для отримання вичерпної відповіді на питання.
Планування закупівель
Консультація № 501/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки щодо коду 99999999-9
Суть питання:
Як правильно визначати вид та/або процедуру закупівлі, якщо предмет закупівлі відноситься до коду ЄЗС 99999999-9 "Не відображене в інших розділах", особливо з точки зору визначення вартісних меж для застосування норм Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надає посилання на попередні роз'яснення, що містяться у листах:
Замовнику слід ознайомитись із зазначеними листами для отримання вичерпної відповіді на питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Адміністрація морських портів України"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо правильності визначення виду та/або процедури закупівлі за показником 99999999-9 «Не відображене в інших розділах»
<b>Суть питання:</b> Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до абзацу 2 частини 10 статті 3 нової редакції Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника (далі – ЄЗС), затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 №454 (далі-Порядок), предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно до Листа МЕРТУ від 03.09.2020 №3304-04-53972-06 «Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель»: предмет закупівлі товарів і послуг згідно з Порядком має визначатися за показником четвертої цифри, тобто за класом. Клас вказують перші чотири цифри (XXXX0000-Y). Натомість перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y).
Цифра «0» при визначенні за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника розміщується 5—8 цифрами коду. У разі якщо цифра «0» стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри — групу, а не клас.
Отже, якщо четвертою цифрою в коді є цифра «0», в такому випадку клас у коді відсутній.
У разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, у електронній системі закупівель технічно реалізована можливість обрання замовником показника «99999999-9 — Не визначено».
Враховуючи що предметом закупівлі за показником 99999999-9 «Не відображене в інших розділах» можуть бути як товари так і послуги за різними напрямками, які не мають в ієрархічній структурі ЄЗС 4 цифри коду.
Наприклад:
1) ДК 021:2015: 92400000-5 Послуги ЗМІ за кодом ДК (Розміщення інформації в ЗМІ) - очікувана вартість закупівлі: 800 000,00 грн.
2) ДК 021:2015: 43500000-8 Гусеничні транспортні засоби (Трактор) - очікувана вартість закупівлі: 250 000,00 грн.
У зв’язку з вищезазначеним, просимо надати роз’яснення щодо правильності визначення виду та/або процедури закупівлі за показником 99999999-9 «Не відображене в інших розділах».
Замовник повинен визначати вартісні межі:
1) шляхом сумування очікуваної вартості усіх закупівель (товари, послуги), які віднесено до показника 99999999-9 «Не відображене в інших розділах»?
2) виходячи з очікуваної вартості однієї конкретної назви закупівлі, яка віднесена до показника 99999999-9 «Не відображене в інших розділах»?
3) сумуючи подібні за напрямом (ідентичні) закупівлі за конкретними назвами закупівлі?
чи іншим шляхом?
<b>
Номер відповіді:</b> 501/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель",
від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
“Щодо планування закупівель”
,
розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Консультація
№ 502/2021
24.03.2021
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 502/2021 Суть питання: Чи правомірно вимагати від учасника спрощеної закупівлі гарантійний лист щодо погодження кошторисної документації та акту виконаних робіт у ДСНС України? Чи не є це дискримінацією? Висновки/Відповідь: Виходячи зі змісту питання, відповідь стосовно правомірності вимоги замовника надати гарантійний лист щодо погодження кошторисної документації та акту приймання виконаних робіт у ДСНС України, вирішується на основі принципів здійснення закупівель, визначених статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, недискримінації учасників. Оцінка на відповідність цим принципам, є компетенцією замовника, виходячи із конкретних обставин закупівлі.
Допорогові закупівлі
Консультація № 502/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 502/2021
Суть питання: Чи правомірно вимагати від учасника спрощеної закупівлі гарантійний лист щодо погодження кошторисної документації та акту виконаних робіт у ДСНС України? Чи не є це дискримінацією?
Висновки/Відповідь:
Виходячи зі змісту питання, відповідь стосовно правомірності вимоги замовника надати гарантійний лист щодо погодження кошторисної документації та акту приймання виконаних робіт у ДСНС України, вирішується на основі принципів здійснення закупівель, визначених статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, недискримінації учасників. Оцінка на відповідність цим принципам, є компетенцією замовника, виходячи із конкретних обставин закупівлі.
Суть питання: Чи правомірно вимагати від учасника спрощеної закупівлі гарантійний лист щодо погодження кошторисної документації та акту виконаних робіт у ДСНС України? Чи не є це дискримінацією?
Висновки/Відповідь:
Виходячи зі змісту питання, відповідь стосовно правомірності вимоги замовника надати гарантійний лист щодо погодження кошторисної документації та акту приймання виконаних робіт у ДСНС України, вирішується на основі принципів здійснення закупівель, визначених статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, недискримінації учасників. Оцінка на відповідність цим принципам, є компетенцією замовника, виходячи із конкретних обставин закупівлі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №6 комбінованого типу
<b>Суть питання:</b> Чи може Замовник вимагати гарантійний лист у довільній формі про те, що кошторисна документація та акт приймання виконаних робіт будуть погоджені в ДСНС України при проведенні спрощеної закупівлі і чи це не буде дискримінацією учасників.
ДЯКУЮ.
<b>
Номер відповіді:</b> 502/2021
Консультація
№ 483/2021
23.03.2021
Інше
Консультація Мінекономіки № 483/2021: Суть питання: Чи може замовник укласти договір з переможцем торгів, якого було визначено переможцем до внесення у зведені відомості АМКУ, чи зобов'язаний замовник відмовитись від укладення договору? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в: * Листі Мінекономіки від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 * Запиті 451/2021: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=66e98fbd-66af-45f2-bb65-09f9b7c748a1&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 483/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 483/2021
Суть питання: Чи може замовник укласти договір з переможцем торгів, якого було визначено переможцем до внесення у зведені відомості АМКУ, чи зобов'язаний замовник відмовитись від укладення договору?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
<b>
Тема розширена:</b> Якими повинні бути дії замовника, у разі якщо після оголошення учасника переможцем,його було внесено в зведені відомості АМКУ
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Замовником було проведено закупівлю (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-24-011996-b) та 17.03.2021 р. було визнано ТОВ "Боден" переможцем. 19.03.2021 р. ТОВ "Боден" було внесено у зведені відомості АМКУ. Отже, чи може Замовник укласти договір з ТОВ "Боден" (оскільки його було визнано переможцем закупівлі до внесення у зведені відомості АМКУ) чи Замовник зобов'язаний відмовитись від укладання договору?
<b>
Номер відповіді:</b> 483/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06
“Щодо застосування статті 17 Закону”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
При цьому додатково відповідь на питання міститься у запиті 451/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=66e98fbd-66af-45f2-bb65-09f9b7c748a1&lang=uk-UA
Консультація
№ 484/2021
23.03.2021
Предмет закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 484/2021: Суть питання: Чи правомірно замовнику виокремити будівництво ЛЕП в окремий об'єкт закупівлі після виконання договору на розробку ПКД, де будівництво ЛЕП було частиною проєкту, чи це буде зміною істотних умов договору? Висновки/Відповідь: 1. Відсилання до листа Мінекономіки: Роз'яснення щодо питання міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06). 2. Рекомендація перегляду відеокурсу: Рекомендовано переглянути відеокурс "Професійно про закупівлі", де розглянуто тему "Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання" (https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli). 3. Відмова у наданні конкретної відповіді: Мінекономіки, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), не має повноважень визначати правомірність дій замовників у конкретних випадках. Тому конкретний висновок щодо правомірності виокремлення будівництва ЛЕП в окремий об'єкт не надається.
Предмет закупівлі
Консультація № 484/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 484/2021
Суть питання: Чи правомірно замовнику виокремити будівництво ЛЕП в окремий об'єкт закупівлі після виконання договору на розробку ПКД, де будівництво ЛЕП було частиною проєкту, чи це буде зміною істотних умов договору?
Висновки/Відповідь:
1. Відсилання до листа Мінекономіки: Роз'яснення щодо питання міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06).
2. Рекомендація перегляду відеокурсу: Рекомендовано переглянути відеокурс "Професійно про закупівлі", де розглянуто тему "Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання" (https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli).
3. Відмова у наданні конкретної відповіді: Мінекономіки, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), не має повноважень визначати правомірність дій замовників у конкретних випадках. Тому конкретний висновок щодо правомірності виокремлення будівництва ЛЕП в окремий об'єкт не надається.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "ДОСКСП ім. С. БУБКИ"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз'яснення по наступному питанню:
Замовником було проведено відкриті торги на розробку ПКД на будівництво учбового корпусу, в якій було закладено також електропостачання зовнішнє майданчикове- будівництво ЛЕП, як один проект та об'єкт. На даний час цей договір вже виконаний, закритий та ведуться роботи з будівництва учбового корпусу. На етапі будівництва виникає питання коригування цього проекту та виокремлення будівництва ЛЕП як новий об'єкт будівництва для ефективної реалізації. Чи правомірно буде це зробити або це буде зміна істотних умов?
<b>
Номер відповіді:</b> 484/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому також розглянуто тему :
“Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”
, за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 485/2021
23.03.2021
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 485/2021 Суть питання: Чи потрібно підсумовувати вартість послуг з встановлення скляних перегородок (ДК 45440000-3) та послуг з поточного ремонту (ДК 45430000-0) для визначення типу закупівлі (спрощена чи без використання) якщо об'єкт закупівлі один? Чи обидва коди автоматично відносяться до поточного ремонту? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Предмет закупівлі
Консультація № 485/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 485/2021
Суть питання: Чи потрібно підсумовувати вартість послуг з встановлення скляних перегородок (ДК 45440000-3) та послуг з поточного ремонту (ДК 45430000-0) для визначення типу закупівлі (спрощена чи без використання) якщо об'єкт закупівлі один? Чи обидва коди автоматично відносяться до поточного ремонту?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Суть питання: Чи потрібно підсумовувати вартість послуг з встановлення скляних перегородок (ДК 45440000-3) та послуг з поточного ремонту (ДК 45430000-0) для визначення типу закупівлі (спрощена чи без використання) якщо об'єкт закупівлі один? Чи обидва коди автоматично відносяться до поточного ремонту?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана" Чернігівської обласної ради
<b>
Тема розширена:</b> всіввідношення предмета закупівлі та коду ДК
<b>Суть питання:</b> Якщо предмет закупівлі, наприклад, послуги зі встановлення скляних перегородок (прозорий офіс), за кодом ДК - 45440000-3 — Фарбування та скління, код відноситься до розділу 45 Будівельні роботи, але ж не є в принципі ремонтом. Якщо у нас також будуть послуги з поточного ремонту за кодом, наприклад, 45430000-0 Покривання підлоги та стін, чи будуть суми за двома кодами плюсуватиися для визначення типу закупівлі (спрощена чи без використання за кожним кодом) і обидва відноситися до поточного ремонту? Об'єкт один.
<b>
Номер відповіді:</b> 485/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель"
,
розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Консультація
№ 486/2021
23.03.2021
Зміна істотних умов договору
ОК. Ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи можлива зміна замовника в договорі капітального ремонту (укладеному за Законом №1197) через передачу об'єкта іншій юрособі (зміна балансоутримувача), не розриваючи договір з підрядником? Чи може нова юрособа завершити капремонт за проєктно-кошторисною документацією, розробленою попереднім замовником? Висновки/Відповідь: Зміна замовника в укладеному договорі можлива. Позиція Міністерства з цього питання залишається незмінною, як зазначено у відповіді на запит № 545/2017, що розміщена за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2cc8a1d3-abf7-4970-a6a1-851995cfed79&lang=uk-UA.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 486/2021Огляд:
ОК. Ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Чи можлива зміна замовника в договорі капітального ремонту (укладеному за Законом №1197) через передачу об'єкта іншій юрособі (зміна балансоутримувача), не розриваючи договір з підрядником? Чи може нова юрособа завершити капремонт за проєктно-кошторисною документацією, розробленою попереднім замовником?
Висновки/Відповідь:
Зміна замовника в укладеному договорі можлива. Позиція Міністерства з цього питання залишається незмінною, як зазначено у відповіді на запит № 545/2017, що розміщена за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2cc8a1d3-abf7-4970-a6a1-851995cfed79&lang=uk-UA.
Суть питання:
Чи можлива зміна замовника в договорі капітального ремонту (укладеному за Законом №1197) через передачу об'єкта іншій юрособі (зміна балансоутримувача), не розриваючи договір з підрядником? Чи може нова юрособа завершити капремонт за проєктно-кошторисною документацією, розробленою попереднім замовником?
Висновки/Відповідь:
Зміна замовника в укладеному договорі можлива. Позиція Міністерства з цього питання залишається незмінною, як зазначено у відповіді на запит № 545/2017, що розміщена за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2cc8a1d3-abf7-4970-a6a1-851995cfed79&lang=uk-UA.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Корнинська сільська рада
<b>
Тема розширена:</b> Зміна замовника закупівлі
<b>Суть питання:</b> Договір на здійснення капітального ремонту укладено 15 квітня 2020 року на загальну суму 1 млн. 400 тис. грн. коли поширювалася дія закону №1197 "Про здійснення державних закупівель", договір дійсний протягом 2020-2021 років, що обумовлено договором та додатковими угодами до нього. Протягом 2020 року здійснено видатків на 400 тис. грн., 1млн. грн. повинно бути виконано у 2021 році. Рішенням сільської ради в грудні 2020 року було передано будівлю до іншої юридичної особи (відбулася зміна балансоутримувача). Чи можна здійснити зміну замовника відповідною додатковою угодою у зв’язку з відокремленням відділу в окрему юридичну особу не розриваючи та не змінюючи виконавця робіт, а також чи можна здійснювати капітальний ремонт приміщення за проектно-кошторисною документацією замовником якої виступала сільська рада а не нова юридична установа.
<b>
Номер відповіді:</b> 486/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання розміщена у запиті № 545/2017 за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2cc8a1d3-abf7-4970-a6a1-851995cfed79&lang=uk-UA
Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.