<b>Запит від:</b> Запит від Комітет з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України <b> Тема розширена:</b> Чи підпадає діяльність КФВС МОН під дію пункту 9 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині проведення заходів з фізичної культури і спорту <b>Суть питання:</b> Комітет з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України (далі - Комітет) відповідно до пункту 2 Положення про Комітет з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і наук України від 12.03.2018 № 241, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2018 за № 411/31863 (далі – Положення про Комітет), є державною бюджетною неприбутковою установою, яка належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України. Пунктом 6 Положення про Комітет визначено основні обов’язки та завдання Комітету, одним з яких є організація фізкультурно-оздоровчих заходів загальнодержавного рівня серед учнів та студентів та всеукраїнських спортивних заходів серед учнівської та студентської молоді (далі – заходи) згідно з календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів. Міністерство молоді та спорту України щороку затверджує своїм наказом Єдиний календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік, обов’язковою частиною якого є Календарний план масових фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів загальнодержавного рівня серед учнів та студентів, що проводяться Комітетом. Оскільки Комітет належить до замовників визначених пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», під час організації та проведення вказаних заходів Комітетом здійснюється закупівля товарів та послуг з урахуванням вимог даного Закону. З огляду на вищевикладене, та з метою попередження порушень законодавства в сфері публічних закупівель просимо надати роз’яснення чи підпадає Комітет під дію пункту 9 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині здійснення закупівлі послуг, необхідних для проведення заходів з фізичної культури і спорту, та чи має право Комітет здійснювати закупівлю послуг в сумі до 200,0 тис. грн. без застосування порядку проведення спрощених закупівель для проведення заходів з фізичної культури і спорту. <b> Номер відповіді:</b> 542/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 2785/2020 та в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa4f0ec2-5456-449e-979f-634acbf277dd&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06

<b>Запит від:</b> Запит від Сумська обласна державна адміністрація <b> Тема розширена:</b> Послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю» <b>Суть питання:</b> Згідно з вимогами нормативної документації з технічного захисту інформації (далі – ТЗІ) апарату Сумської обласної державної адміністрації необхідно закупити послуги з розроблення, впровадження, атестації комплексу ТЗІ на п’ятьох об’єктах інформаційної діяльності (далі – ОІД), на яких озвучується інформація з обмеженим доступом на загальну суму 540,0 тис. грн. Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю». В свою чергу, відповідно до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», затвердженого наказом СБУ від 23.12.2020 № 383 (далі – ЗВДТ), державною таємницею є: відомості про методики спеціальних досліджень або інструментального контролю ефективності технічного захисту секретної інформації (пункт 4.11.7); відомості про вимоги (рекомендації) щодо забезпечення технічного захисту секретної інформації (пункт 4.11.8); відомості за окремими показниками про планування, організацію, запровадження заходів, фактичний стан, наявність недоліків в організації технічного захисту інформації, володіння якими дає змогу ініціювати витік секретної інформації, щодо окремого суб’єкта режимно-секретної діяльності або об’єкта інформаційної діяльності, інформаційної (автоматизованої), телекомунікаційної, інформаційно-комунікаційної системи, де циркулює секретна інформація зі ступенем секретності (пункт 4.11.9); відомості за окремими показниками про зміст заходів, склад засобів, умови експлуатації комплексу технічного захисту (комплексної системи захисту) секретної інформації, що циркулює на конкретному об’єкті спеціального зв’язку (інформаційної діяльності) або обробляється в конкретній інформаційній (автоматизованій), телекомунікаційній чи інформаційно-телекомунікаційній системі зі ступенем секретності (пункт 4.11.10); відомості за окремими показниками про організацію, результати перевірок ефективності технічного захисту секретної інформації, що циркулює на конкретному об’єкті інформаційної діяльності або в конкретній інформаційній (автоматизованій), телекомунікаційній чи інформаційно-телекомунікаційній системі зі ступенем секретності (пункт 4.11.11). Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» в тендерній документації, що підлягає оприлюдненню, замовник повинен вказати інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Проте, у випадку з закупівлею послуг ТЗІ апаратом Сумської обласної державної адміністрації дотриматися вимог законодавства та оприлюднити крім кількості ОІД інші технічні характеристики предмета закупівлі неможливо, оскільки в них буде міститись інформація, яка відповідно до наведених пунктів ЗВДТ є державною таємницею (відомості про конфігурацію, розташування, площу та інші характеристики приміщення ОІД, спеціальне обладнання тощо). Ураховуючи викладене, просимо надати роз’яснення щодо необхідності застосування вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при закупівлі послуг з розроблення, впровадження, атестації комплексу ТЗІ на п’ятьох ОІД, на яких озвучується інформація з обмеженим доступом та типу процедури, за яким здійснювати закупівлю. <b> Номер відповіді:</b> 543/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1488/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb740c46-0611-4d99-9592-e1d0563bdec4&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Тараймович Богдан Олександрович <b> Тема розширена:</b> Зміна вартості матеріальних ресурсів <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу Вас надати роз'яснення, щодо ситуації в спрощених закупівлях. https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-03-16-012942-c. В даній закупівлі за результатами аукціону ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЦЕНТР-БУД" дало найменшу цінову пропозицію. Якщо відкрити початкові документи пропозиції то ми побачимо, що вартість матеріальних ресурсів 260000,00 без оподаткування(273000,00 з податком). виникає питання яким чином будуть проводитись роботи, якщо кінцева пропозиція дешевша від вартості матеріальних ресурсів, згідно ЗУ Про публічні закупівлі, виконавець(підрядник) не має права продавати матеріали з націнкою, тому виникає абсурдна ситуація. Якщо проаналізувати попередні закупівлі даного виконавця то побачимо, що за результатами аукціону у нього різко дешевшають матеріали(часом навіть в декілька разів). Виникають наступні питання: 1. Чи може виконавець робіт за результатами аукціону зменшувати вартість матеріальних ресурсів.? 2. Якщо може то чому не виконується норма закону, щодо націнки на матеріальні ресурси.? Дякую. Чекаємо на роз'яснення. <b> Номер відповіді:</b> 544/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1372/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a0c61dfd-70c8-4d15-962e-0a8fb7e20cef&lang=uk-UA Водночас згідно з пунктом 3 Наказу Мінекономіки №1082 від 11.06.2020 року "Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі",  у разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.

<b>Запит від:</b> Запит від Сумська обласна державна адміністрація <b> Тема розширена:</b> Підстави для застосування переговорної процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» основна форма провадження діловодства в установах є електронна. В апараті та структурних підрозділах Сумської обласної державної адміністрації, районних державних адміністраціях використовується відповідна система електронного документообігу (надалі – СЕД), ліцензія на використання якої придбана в 2015 році. З метою забезпечення сталої роботи автоматизованої СЕД Сумська обласна державна адміністрація щорічно оновлює її версію шляхом закупівлі послуги з післягарантійного супроводження (обслуговування) програмного забезпечення. СЕД є розробкою вітчизняного виробника ( наявні свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір та свідоцтво про внесення відомостей до Реєстру виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення ). Підприємство щорічно випускає оновлену версію СЕД та надає послуги користувачам з післягарантійного супроводження (обслуговування) програмного забезпечення. Залучення іншого виконавця послуг призведе до необхідності повторного проведення обстежень, вивчення специфіки роботи СЕД, а відповідно – зростання вартості послуг та погіршення якості їх виконання. Заміна виконавця може призвести до несумісності нового програмного коду або виникненню проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням. Крім того, залучення іншого виконавця спричинить порушення авторських прав. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» комп‘ютерні програми та бази даних є об‘єктами авторського права у галузі науки, літератури і мистецтва. Стаття 431 Цивільного Кодексу України визначає наслідки порушення права інтелектуальної власності, зокрема встановлено, що невизнання цього права чи посягання на нього, що тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом. Таким чином, у відповідності до частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» наявні підстави для застосування при закупівлі послуг з післягарантійного супроводження (обслуговування) програмного забезпечення СЕД переговорної процедури - в зв’язку із відсутністю конкуренції з технічних причин та наявністю необхідності захисту прав інтелектуальної власності Ураховуючи викладене, просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування при закупівлі послуг з післягарантійного супроводження (обслуговування) програмного забезпечення СЕД переговорної процедури. <b> Номер відповіді:</b> 545/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124

<b>Запит від:</b> Запит від ФІЗИЧНА ОСОБА ПІДПРИЄМЕЦЬ Балаєв Андрій Вікторович <b>Суть питання:</b> Чому та чи має право Замовник при постачанні деревини паливної, Лісгосп виписує покупцю сировину у м³, а Замовник приймає у складометрах та конвертує за власним коефіцієнтом у М³,чим значно зменшує фактичну кількість? У яких одиницях повинен приймати сировину Замовник, чи потрібно було це зазначити в оголошенні про закупівлю/технічному завданні? <b> Номер відповіді:</b> 525/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту статті 22 Закону вимоги встановлюються в тендерній документації самостійно замовником з дотриманням законодавства в цілому, а тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Водночас згідно статті 24 цього Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті10 цього Закону. З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від ФІЗИЧНА ОСОБА ПІДПРИЄМЕЦЬ БАЛАЄВ АНДРІЙ ВІКТОРОВИЧ <b> Тема розширена:</b> Замовник не приймає, не сплачує, не надає акт невідповідності, не "спішить", на контакт не йде. <b>Суть питання:</b> Замовником визначено предмет закупівлі "Дрова технологічні з доставкою", зазначено обсяг, терміни, вологість, технічні параметри (Д*Ш* В) та група деревини (Ігрупа, тведопаливна). Як бути у ситуації, коли Постачальник поставив майже третину від загального обсягу, згідно строків, вимог, технічних параметрів, заявок Замовника та через деякий час Постачальник отримує Лист-претензію з вимогою замінити товар у зв'язку з його невідповідностю, а саме "занадто тонкі" , "занадто мокрі, м' яка" та інше. Постачальник постачав дрова конкретно з яблуні, що є достатньо твердою деревиною (інформація з відкритих джерел мережі Інтернет) та цілком придатна для цільового призначення (стоїть по показнику твердості між дубом та грабом). У відповідь було надіслано лист з відмовою у заміні, оскільки товар цілком відповідає вимогам, які зазначені у технічному завданні Замовника. Замовник наполягає у заміні та відмовляється сплачувати, згідно надісланих видаткових накладних. Яким Законом користуватись, які дії Постачальника та Замовника у такій ситуації? <b> Номер відповіді:</b> 526/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління" <b> Тема розширена:</b> Предмет закупівлі <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство "ВЖ РЕУ" у квітні місяці визначене виконавчим комітетом ОТГ виконавцем робіт по поточному ремонту вуличного освітлення. Роботи виконуються з матеріалів підрядника. Сума матеріалів 48 тис. грн. Чи повинне комунальне підприємство проводити спрощену закупівлю на придбання матеріалів для виконання робіт по договору підряду, якщо у січні місяці по даному коду ДК вже були закуплені матеріали для власних потреб підприємства? <b> Номер відповіді:</b> 527/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” ,  від  21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203304-04%2F28729-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06%20 та запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КУ "Юр'ївський центр обслуговування закладів освіти" <b> Тема розширена:</b> Відміна учасника, пропозиція якого є найбільш економічно вигідною <b>Суть питання:</b> Чи можна відмінити учасника, якщо минулого разу ми його відхилили за надання недостовірної інформації ? А також, про цю компанію пишуть негативні відгуки? <b> Номер відповіді:</b> 528/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Перелік підстав для відхилення замовником учасника процедури закупівлі визначений пунктом першим частини першої статті 31 Закону. Так, згідно з абзацом п’ятим пункту першого частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі: зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 цього Закону. Тобто замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Водночас рішення про відхилення учасника процедури закупівлі приймається замовником самостійно. Про перевірку замовником достовірності інформації учасника у запиті № 214/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=13224fcc-6560-425f-8099-c493015a3cd1

<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба України з надзвичайних ситуацій <b> Тема розширена:</b> Закупівлі через централізовані закупівельні організації <b>Суть питання:</b> Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р визначено державну установу “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією та від 24.03.2021 № 233-р визначено Державне підприємство «Українські спеціальні системи» централізованою закупівельною організацією у сфері цифровізації. Зазначені централізовані закупівельні організації проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом України “Про публічні закупівлі”. З урахуванням вищезазначеного, просимо надати роз’яснення з приводу наступного: 1. Які закупівлі підпадають під визначення «тендери» в розумінні вищезазначених розпоряджень - конкурентні процедури в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» чи усі закупівлі без обмеження їх вартості? 2. Чи можуть замовники, для яких здійснення закупівель відповідно до вимог зазначених розпоряджень є обов’язковим, самостійно здійснювати закупівлі товарів і послуг, визначених даними розпорядженнями, якщо їх вартість не перевищує межі, встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 529/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 408/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?id=2b8e37cd-45de-4150-9d2e-02161a3fded6&lang=uk-UA Крім цього,  Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 березня 2019 року № 233-р "Про визначення державного підприємства “Українські спеціальні системи” централізованою закупівельною організацією", встановлено, що зазначена централізована закупівельна організація: 1) проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом України “Про публічні закупівлі” за винагороду; 2) для замовників згідно з додатком 2 проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 1 за рахунок коштів державного бюджету, крім випадку, коли ці товари замовник закуповує із застосуванням переговорної процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України <b> Тема розширена:</b> Уповноважена особа <b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу другого частини четвертої розділу X прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) зазначено, що замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель до 01 січня 2022 року, отже відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощеної закупівлі з 01 січня 2022 року є уповноважена особа. Разом з тим відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону, уповноважена особа (особи) це службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з Законом при цьому відповідно до частини десять статті 11 Закону уповноваження особа: 1) планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель; 2) здійснює вибір процедури закупівлі; 3) проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі; 4) забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 5) забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом; 6) забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону; 7) здійснює інші дії, передбачені Законом. Враховуючи вище зазначене, просимо Вас надати роз’яснення на наступне питання: - чи є правові підстави визначати уповноважених осіб відповідальних виключно за планування закупівель та формування річного плану, та окремо - за проведення процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 530/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 10.04.2020 №  3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20 Водночас зазначаємо, що на веб-сайті Мінекономіки за адресою: www.me.gov.ua у підрубриці “Професіоналізація” рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” розміщена інформація, яка стосується професійної підготовки фахівців, у тому числі переходу замовників від тендерних комітетів до уповноважених осіб.

<b>Запит від:</b> Запит від Нагорна Катерина Ігорівна <b> Тема розширена:</b> залучення субпідрядника державною організацією <b>Суть питання:</b> У зв’язку з перемогою державної організації у процедурі закупівлі виник ряд запитань, просимо надати на них відповідь: 1. Чи може державна організація для виконання робіт залучити субпідрядника, якого зазначила в своїй тендерній пропозиції, без проведення публічної закупівлі? 2. Чи правильно буде залучити субпідрядника шляхом укладення прямого договору без врахування вартісних меж, встановлених ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон)? 3. Якщо державна організація є замовником в розумінні Закону, чому для залучення субпідрядника не застосовується ч.1 ст.3 Закону? 4. Чи взагалі підпадає під дію ЗУ «Про публічні закупівлі» укладення договору, предметом якого є залучення субпідрядника державною організацією? 5. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. У відповіді на запит №1101/2020 Вами було зазначено, що у разі якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення процедури закупівлі виконавцем. Просимо роз’яснити поняття «придбання» у розумінні Закону. Коли залучення субпідрядника не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, а коли передбачає? <b> Номер відповіді:</b> 531/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, аналогічна відповідь міститься у запиті 1101/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15b7f331-3100-462b-b6ff-e0002424f90f&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП ХМас <b> Тема розширена:</b> Технічні специфікації <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу Вас з колегами роз'яснити, чи можу я використовувати одне формулювання пунктом специфікації, замість нескінченного пошуку і повторення "або еквівалентів"? "Пункт специфікації: У разі, якщо технічна специфікація містить посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, вважати, що до кожного посилання додано вираз «або еквівалент»." У разі негативної відповіді, вкажіть з яких причин пункт специфікації не задовольняє вимогам Закону. <b> Номер відповіді:</b> 532/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. Згыдно статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). У технічних специфікаціях може зазначатися інформація про передачу прав інтелектуальної власності на предмет закупівлі. У разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів. Технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками. У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо , технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами , визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент". З огляду на викладене, замовник самостійно затверджує тендерну документацію з дотриманням вимог законодавства. При цьому частиною першою статті 44 Закону  встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону, то це тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.