<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАСКАД - СЛУЖБА БЕЗПЕКИ" <b> Тема розширена:</b> Відміна тендеру <b>Суть питання:</b> Косенко Ілля Володимирович м. Харків, вул. Плеханівська, 25 Доброго дня! Пишу вам що до закупівлі з ідентифікатором UA-2020-12-31-003899-c Замовник двічі, порушуючи закон, намагався скасувати торги (обидва протоколи про скасування були успішно оскаржені в АМКУ) Термін дії тендерних пропозицій за цією закупівлею складає 90 днів. Враховуючи постійні протоколи від замовника про "продовження терміну розгляду пропозиції" та дві процедури оскарження (до 30 днів на виконання кожного з рішень АМКУ, до трьох днів на прийняття скарги, до 7 днів на розгляд, та до 20 днів на кваліфікацію), незабаром сплине термін дії усіх тендерних пропозицій по цій закупівлі, і пропозиції моєї компанії також. У зв'язку з цим, мені здається що замовник на законних підставах зможе скасувати закупівлю. Тобто, законно зробити те що двічі намагався зробити незаконно. Чи є вихід з такої ситуації? Чи буде законним скасування закупівлі у такому випадку? Чи є законні інструменти, що забороняють відміну тендеру? <b> Номер відповіді:</b> 555/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на питання міститься у запиті 2455/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a80e9891-6ace-4729-9123-02a554750a1c&lang=uk-UA Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками , особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Водночас згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі , реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель . Тому, у разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Каскад-Служба безпеки" <b> Тема розширена:</b> Стосовно строку розгляду тендерних пропозицій <b>Суть питання:</b> Звертаюсь до Вас за роз’яснення стосовно продовження строку дії тендерних пропозицій, а саме: Замовником 31 грудня 2020 року о 14:52 у було розміщено тендерну документацію на закупівлю послуг. 12 січня 2021 року о 20:50 часником подано тендерну пропозицію для участі у процедурі відкритих торгів, яку було оголошено Замовником на закупівлю вищезазначених послуг. 18 січня 2021 року о 16:08 відбувся аукціон. За підсумками розгляду тендерних пропозицій Замовником було відхилено переможця аукціону на підставі надання тендерної пропозиції з аномально низькою ціною. 25 січня 2021 року о 15:48 Замовником було продовжено строк розгляду тендерної пропозиції до 01 лютого 2021 року, яке він аргументував бажанням більшого, ретельного розгляду тендерної пропозиції наступного Учасника та недопущенням помилок. 1 лютого 2021 року о 11:00 Замовником було опубліковано рішення від 01.02.2021 року про скасування тендеру щодо проведення відкритих торгів через систему електронних закупівель за підписом уповноваженої особи. У рішенні про скасування вищезазначеного тендеру, Замовник посилається на частину 2 статті 32 ЗУ “Про публічні закупівлі”, як на підставу скасування тендеру. На підставі того, що факти наведенні Замовником в обґрунтуванні скасування тендеру не підпадають під частину 2 статті 32 Закону учасником публічної закупівлі була подана скарга до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України. Своїм рішенням Адміністративна колегія зобов'язала Замовника скасувати рішення про відміну процедури закупівлі. Замовник виконав рішення Адміністративної колегії та опублікував нове рішення про відміну тендеру. У рішенні зазначається, що на теперішній час у Замовника відпала потреба у отриманні послуг по зазначеній закупівлі за ідентифікатором закупівлі. Рішенням Адміністративної колегії у друге зобов’язали Замовника скасувати рішення про відміну процедури. Пунктом 26 частини першої статті 1 Закону визначено, що строк дії тендерної пропозиції – установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція втрачає чинність. Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. У зазначеній закупівлі замовник визначив строк дії тендерних пропозицій протягом 90 днів (мінімально можливий). Поряд з цим, відповідно до частини четвертої статті 25 Закону до закінчення строку, протягом якого тендерні пропозиції залишаються дійсними, зазначеного в тендерній документації, замовник має право (проте не зобов’язаний) вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій. При цьому, виходячи зі змісту статті 32 Закону, замовник визначає переможця процедури строк дії тендерної пропозиції якого не минув. Варто також зазначити, що відповідно до частини п’ятої статті 25 Закону, учасник має право вносити зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Враховуючи, що Замовником під час проведення публічної закупівлі було двічі здійснено порушення Закону, а учасником був витрачений час на успішне оскарження неправомірних дій замовника, строк дії тендерної пропозиції Учасника незабаром сплине. Вважаємо, що вищенаведені дії Замовника спрямовані на зменшення конкуренції серед учасників, а тому порушують статтю 5 Закону, якою встановлено, що основним принципами здійснення закупівель є відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель запобігання корупційним діям і зловживанням. Вищенаведені обставини дають можливість замовникам безкарно зловживати своїми повноваженням шляхом прийняття неправомірних рішень упродовж усього строку дії тендерних пропозицій, а після чого відхилити найбільш економічно вигідну цінову пропозицію з особистих корисливих мотивів. Просимо проінформувати, чи наявний механізм запобігання таким зловживанням зі сторони замовників? <b> Номер відповіді:</b> 556/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на питання міститься у запиті 555/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=93cfe7ef-b02d-41a2-a725-33d7f60dff58&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Управління міським господарством" <b>Суть питання:</b> Доброго дня, хотіла б дізнатись, як можливе планування та проведення торгів, якщо ми надаємо послуги та робимо закупівлю товару по аварійним випадкам ? Наприклад: прорвалу трубу, нам треба її замінити, чи зламався в будинку ліфт... Ми не можемо чекати неділю, дві для проведення торгів. <b> Номер відповіді:</b> 548/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.

<b>Запит від:</b> Запит від Підгурська Наталія Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> вимоги до забезпечення тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> Доброго дня. 19.03.2021 набрали чинності вимоги до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Вимогами передбачено, зокрема, зазначення в гарантії категорії гаранта, принципала та бенефіціара. Законом України "Про публічні закупівлі" конкретно визначені категорії лише бенефіціарів (замовників). Підкажіть, будь-ласка, за якими критеріями визначаються категорії гарантів та принципалів, а також яку категорію бенефіціара зазначати, якщо в оголошенні про процедуру закупівлі вона не вказана? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 549/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 затверджені форми і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі – Вимоги), якими передбачено, що в реквізитах гарантії мають зазначатися, зокрема категорії гаранта (банку, інших фінансових установ та страхових організацій), принципала (учасника процедури закупівлі/спрощеної закупівлі) та бенефіціара (замовника). Слід зазначити, що виходячи зі змісту пункту 2 Вимог терміни, зазначені у Вимогах і формі забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, затвердженій цим наказом, вживаються у значеннях, визначени х Законом. Так, категорії замовників, що використовуються у Законі, установлені частиною четвертою статті 2 Закону. Докладніше про категорії замовників в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 Отже, інформація про категорію відповідного суб"єкта у реквізитах відповідно до Закону та Вимог вказується у разі, якщо такий суб"єкт є замовником у розумінні Закону. Крім цього, згідно з статтею 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті10 цього Закону. З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, у тому числі щодо категорії бенефіціара, слід звертатись безпосередньо до замовника. Поряд з цим інформація щодо категорії гаранта та принципала зазначається у разі, якщо визначення такої категорії передбачено законодавством, що регулює діяльність такого суб’єкта.

<b>Запит від:</b> Запит від Національне агентство України з державної служби <b> Тема розширена:</b> Здійснення закупівель через ЦЗО <b>Суть питання:</b> Здійснення закупівель через ЦЗО є обов'язковою відповідно до визначеного переліку. Якщо очікувана вартість закупівлі складає до 50 тис.грн та є обово'язковою відповідно до визначеного переліку, ким проводиться така закупівля? Якщо очікувана вартість закупівлі складає до 200 тис.грн та є обово'язковою відповідно до визначеного переліку, ким проводиться така закупівля? <b> Номер відповіді:</b> 550/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 408/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?id=2b8e37cd-45de-4150-9d2e-02161a3fded6&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Павлоградський драматичний театр імені Б.Є. Захави" <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни за одиницю товару <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У результаті проведення відкритих торгів було укладено договір на закупівлю електричної енергії. У зв'язку із коливанням ціни на ринку електричної енергії постійно змінюється ії ціна за 1кВт*год. Надайте, будь ласка, роз'яснення щодо застосування п.5 ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі". Постачальник наполягає, що коливання ціни на ринку в бік зменшення може бути тільки до 10%, не більше. Відповідно до ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання, крім окремих випадків, у т.ч. погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку без конкретизації відсотку зменшення ціни. Чи потрібно в такому випадку Постачальнику надавати обгрунтування зменшення ціни за 1кВт*год. Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 551/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” <b> Тема розширена:</b> щодо виконання вимог Наказу №2628 від 14.12.2020 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наказ Мінекономіки від 14.12.2020 №2628 «Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції» (далі – Наказ) визначає обов'язкові вимоги до гарантії, яка надається як забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції банками, іншими фінансовими установами та страховими організаціями. Замовник використовує як вид забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції саме банківську гарантію. Відповідно до Наказу гарантія може надаватися, як на паперовому носії (підписується уповноваженою(ими) особою(ами) гаранта та скріплюється печатками (у разі наявності), так і в електронній формі (підписується шляхом накладання кваліфікованого(их) електронного(их) підпису(ів) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності), що прирівняні до власноручного підпису(ів) уповноваженої(их) особи(іб) гаранта та його печатки відповідно). Згідно з пунктом 25 розділу ІІІ Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 639 «оригінал гарантії в паперовому вигляді передається (через принципала або через авізуючий банк, або безпосередньо) бенефіціару». Наразі усі документи тендерної пропозиції/пропозиції надаються в електронному вигляді через електронну систему закупівель і замовник не отримує оригінал банківської гарантії на паперовому носії. Також відповідно до цього Наказу відносини за гарантією регулюються законодавством України. Водночас, у закупівлях беруть участь учасники-нерезиденти, які відповідно надають забезпечення від іноземних банків. Іноземні банки не можуть надавати гарантії, відносини за якими регулюються правом іншої країни. Загальносвітовою практикою є підпорядкування гарантій, що надаються іноземними банками, Уніфікованим правилам для гарантій за вимогою Міжнародної торговельної палати у редакції 2010 року, публікація №758 (ICC Uniform Rules for Demand Guarantees, Publication No. 758) (далі – Уніфіковані правила). Виходячи з викладеного вище, виникають такі питання: 1. Чи можна вважати, що вимога Замовника щодо надання тільки електронної форми банківської гарантії відповідає вимогам Наказу? 2. Чи відповідає вимогам Наказу зазначення в тендерній документації додатково вимоги щодо оформлення банківської гарантії саме іноземними банками відповідно до Уніфікованих правил для гарантій? <b> Номер відповіді:</b> 552/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 17.01.2018 № 3304-06/1900-06 “ Щодо учасників нерезидентів ” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 " Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації ”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F1900-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06 Водночас, оскільки наказ Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 "Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції" погоджувався Національним банком України, то з питань надання гарантії іноземним банком слід звертатися до Національного банку України. Своєю чергою, у зв’язку з виникненням питань, що стосуються наказу від 14.12.2020 No 2628 “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції” в частині учасників-нерезидентів та реквізитів банківської гарантії, Мінекономіки листом від 16.04.2021 № 3304-04/23072-03 звернулося до Національного банку України за відповідною інформацією в межах компетенції. Після отримання відповіді суб'єкти сфери публічних закупівель будуть поінформовані додатково.

<b>Запит від:</b> Запит від Бабіна Катерина Олександрівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Цікавить питання, чи може замовник оголошувати процедуру спрощеної закупівлі, якщо сума складає 60000 гривень для товарів. <b> Номер відповіді:</b> 546/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто теми : “ Нові методи здійснення закупівель, які визначені новою редакцією Закону ” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» <b> Тема розширена:</b> Питання, що стосуються закупівель робіт, послуг з ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в частині порядку укладання договору підряду за результатами закупівлі, та відповідно погодження договірної ціни, яка є невід’ємною частиною цього договору <b>Суть питання:</b> Замовник - Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» (далі – ДП «МДЗО») звертається до Вас з питань, що стосуються закупівель робіт, послуг з ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в частині порядку укладання договору підряду за результатами закупівлі, та відповідно погодження договірної ціни, яка є невід’ємною частиною цього договору. Договірна ціна - це ціна Переможця процедури закупівлі за результатами аукціону. Можливість погодження договірної ціни Переможця за результатами електронного аукціону саме під час укладення договору про закупівлю зазначена в листі Мінекономрозвитку України від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 «Щодо здійснення закупівлі робіт». На сьогодні наявна велика кількість скарг до органу оскарження щодо встановлення замовниками у тендерних документаціях на закупівлю робіт та послуг у сфері дорожнього господарства вимоги стосовно надання у паперовому вигляді договірної ціни та відповідних підтверджуючих/обґрунтовуючих документів до неї (для прикладу скарга по процедурі закупівлі № UA-2021-02-04-007567-a). Враховуючи вищезазначене, ДП «МДЗО» має намір передбачити в тендерних документаціях на закупівлю робіт/послуг Порядок підписання договору про закупівлю, у наступній редакції: «6.4.6. Переможець торгів після закінчення періоду, передбаченого Законом для оскарження рішення замовника про визначення Переможця, та не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю, надає замовнику проєкт договору (Додаток 5 до тендерної документації) з усіма додатками, які передбачені розділом ХІІІ цього проєкту. Переможець обов’язково надає проєкт договору з усіма додатками та з супровідним листом, який повинен містити вихідні реквізити (номер та дату) та інформацію стосовно переліку документів, що надаються Учасником. Учасник подає проєкт договору з усіма додатками як у паперовому вигляді, так і на будь-якому електронному носії. При цьому розрахунок договірної ціни повинен бути наданий Переможцем в електронному вигляді на портативному носії інформації у програмному комплексі АВК-5 у форматі файлу ІМД або у програмному комплексі, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірних цін у форматі файлу ІБД останньої редакції, та який не призводить до викривлення вхідних даних, що вводяться. 6.4.7. Вимоги щодо формування договірної ціни, що є невід’ємною частиною договору, який буде укладений за результатами відкритих торгів, наведені у Додатку «Вимоги щодо формування договірної ціни» до цієї тендерної документації. 6.4.8. Замовник підтверджує договірну ціну тільки у разі, якщо вона сформована Переможцем з дотриманням вимог п.6.4.7 цієї тендерної документації. Ненадання Переможцем у строки передбачені п.6.4.6 цієї тендерної документації проєкту договору з усіма додатками, а також формування Переможцем договірної ціни з порушенням вимог п.6.4.7 цієї тендерної документації, є відмовою Переможця від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації.» На підставі положень п.13 ч.1 ст.9 Закону просимо Вас надати консультацію рекомендаційного характеру щодо можливості визначення у тендерній документації Порядку підписання договору про закупівлю у вищезазначеній редакції. Повний текст запиту додається. <b> Номер відповіді:</b> 547/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що наказом Мінекономрозвитку від 17.08.2020  № 1572  затверджені Методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства  (далі -  методологія). Ця методологія складається із розділів, які містять конкретизовані рекомендації щодо встановлення вимог до учасників та предмета закупівлі, у тому числі загальні рекомендації до проекту договору, що можуть використовуватись замовниками для підготовки тендерної документації, ураховуючи очікувану вартість закупівлі, обсяги закупівлі та специфіку предмета закупівлі у конкретних випадках. Ця Методологія може використовуватись під час закупівлі поточного ремонту доріг. При цьому будь-які вимоги встановлюються замовниками самостійно та з дотриманням вимог законодавства. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій  та рішень замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від військова частина А1604 <b> Тема розширена:</b> Закупівля робіт <b>Суть питання:</b> Прошу Вас надати роз’яснення, чи вбачається порушення законодавства України, а саме проведення окремих процедур закупівель щороку відповідно до кошторису на відповідний рік одного і того же об’єкта (Проект), а не оголошення однієї процедури закупівлі, як довгострокове будівництво з очікуваною вартістю по проекту будівництва <b> Номер відповіді:</b> 538/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 При цьому, відповідь на питання щодо укладання довгострокових договорів про закупівлю розглянуто в запитах № 5/2016 від 05.10.2016 та № 793/2017 від 03.08.2017 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» ДОР» <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» ДОР» (заклад охорони здоров'я), який шляхом проведення відкритих торгів закупив електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії Споживачу на 2020 рік. Термін дії договору до 31.12.2020 року. Відповідно до п. 13.10 Договору сторони домовилися, що відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», дія Договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми цього договору, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. На початку лютого місяця 2021 року з Постачальником було укладено Додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії. Термін дії до 31.03.2021 року. Кошти на оплату електричної енергії та на оплату послуг з розподілу електричної енергії в установленому порядку погоджені та є у наявності. За цей час Комунальне підприємство «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» ДОР» проводить відкриті торги і визначає нового переможця. Новий Постачальник електричної енергії починає надавати свої послуги з 01.03.2021 року. Однак у березні місяці 2021 року попередній Постачальник рахунок за поставлену електричну енергію нашому підприємстві за лютий місяць 2021 рік не виставляє. Також не виставляє рахунок за лютий 2021 року на оплату послуг з розподілу електричної мережі Оператор системи. У телефонній розмові нам повідомляють що у лютому місяці 2021 року нас віднесено до Постачальника «останньої надії». Попереджень жодних від Постачальника та Оператора системи про розрив раніше укладених Договорів ми не отримували. Також повідомлення не отримували від Постачальника «останньої надії», тим паче договору з ним ні якого ми не укладали. Різниця у ціні за надану електричну енергію з попереднім Постачальником та Постачальником «останньої надії» становить близько 150 000 тис. грн. Річ тут йде про бюджетні кошти. Питання: 1. Чи правомірні дії Попереднього постачальника, коли він без попередження усунувся від виконання своїх зобов’язань за договором у лютому місяці 2021 року? 2. Чи можуть бути між нашим підприємством (медичним закладом) та Постачальником «останьої надії» відносини без належного оформлення (договору). 3. Чи маємо ми право, без Договору оплатити за лютий місяць 2021 року за спожиту електроенергію Постачальнику «останьої надії»? 4. Яка юридична відповідальність попереднього Постачальника, у тому числі хто відповідатиме за надмірно сплачені кошти (різниця між тарифом попереднього Постачальника та постачальника «останньої надії»? <b> Номер відповіді:</b> 540/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель  розміщено листи від 09.11.2017  № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії ”, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ” та від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено  на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014  № 715.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ««ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ФАХОВИЙ МИСТЕЦЬКО-ХУДОЖНІЙ КОЛЕДЖ КУЛЬТУРИ» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення щодо рішення АМКУ <b>Суть питання:</b> Закупівля відкриті торги "Охоронні послуги" (сума 392160 грн.) була об'явлена 11.02.2021р. (Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-02-11-008722-a). Учасників аукціону було троє: 1. ТОВ "АГЕНЦІЯ "ДЖЕБ" 331 280,64 грн з ПДВ 2. ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "СКОРПІОН - ГАРАНТІЯ" 345 656,16 грн з ПДВ 3. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЬЧУГА ПЛЮС" 392 160 грн з ПДВ На засіданні Тендерного комітету було прийняти рішення скасувати першого учасника та підтвердити другого. На це рішення ТОВариством "АГЕНЦІЯ "ДЖЕБ" була подана скарга в АМКУ. Колегія АМКУ від 26.03.2021 р. зобов’язано скасувати рішення про визначення приватного підприємства "СКОРПІОН - ГАРАНТІЯ" Що нам робити далі? Рішення АМКУ оскаржувати ми не будемо. Розглядати третього учасника? Чи першого визнати переможцем? Чи об'являти нові торги? <b> Номер відповіді:</b> 541/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 Так, порядок оскарження процедур закупівель установлений статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон). Виходячи з частин вісімнадцятої та девятнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення, зокрема, про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. При цьому орган оскарження у висновку зазначає про наявність порушення процедури закупівлі, про задоволення скарги повністю чи частково та у разі якщо скаргу задоволено - зобов’язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника. Частиною першою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення  невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.