<b>Запит від:</b> Запит від Високопільська селищна рада <b>Суть питання:</b> На балансі КП "Високопільський комунсервіс" перебуває водопровід (переданий з балансу Високопільської селищної ради у 2018 році). У травні 2020 року між Програмою Добре та Високопільською селищною радою заключено договір про співфінансування видатків для проведення капітального ремонту водопроводу (Добре надає матеріали необхідні для проведення ремонту, селищна рада оплачує роботи). Високопільською селищною радою виготовлено проект на капітальний ремонт водопровідної мережі, вартість якого 1300 тис. грн. Чи має право селищна рада оголошувати спрощену процедуру закупівлі на проведення капремонту водопроводної мережі чи повинні передати капітальні трансферти КП "Високопільський комунсервіс". І що робити якщо КП самі наполягають у проведенні капітальних робіт (але у них,ми знаємо, що відсутня техніка на проведення робіт і їх роботи можуть затянутися на роки), у огологошенні процедури закупівель категорично відмовляються? <b> Номер відповіді:</b> 577/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” , від  21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 “ Щодо делегування здійснення закупівель” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203304-04%2F28729-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06%20 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56256 та запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління молоді та спорту Львівської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура закупівлі відповідно до підстави "відсутність конкуренції з технічних причин" <b>Суть питання:</b> Доброго дня, чи можна вважати не протиправним застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до п.2 ч.2 ст.40 Закону України «Про публічні закупівлі» (відсутність конкуренції з технічних причин) для закупівлі експлуатації спортивних споруд (послуг оренди спортивних споруд) для проведення спортивних заходів місцевого (обласного) рівня у випадку зазначення конкретного місця проведення спортивно-масового заходу в Календарному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області на відповідний рік, Регламенті спортивного змагання та Наказі про проведення такого заходу? <b> Номер відповіді:</b> 578/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Ігнатишин <b> Тема розширена:</b> Банківська гарантія <b>Суть питання:</b> Висловлю Вам свою повагу та прошу надати відповідь щодо наступного. Відповідно до наказу Мінеконом № 2628 від 14.12.2020 в гарантії зазначається категорія гаранта. На сьогоднішній день встановлені категорії лише для системних банків. Чи означає це, що тепер брати гарантію для державних торгів можна лише у системного банку? <b> Номер відповіді:</b> 579/2021

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Ігнатишин <b> Тема розширена:</b> Банківська гарантія <b>Суть питання:</b> Шановні, прошу надати консультацію з наступного питання. Відповідно до Вашого наказу 14.12.2020 № 2628 у назві валюти, у якій надається гарантія, зазначається валюта, у якій надається гарантія, та її цифровий і літерний код відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34. В наказі № 34 немає цифрового та літерного коду гривні. Тобто, якщо в наказі № 34 не зазначено цифрового та літерного коду гривні виходить, що замовники не вправі вимагати надання гарантії в гривні? <b> Номер відповіді:</b> 580/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, 19.03.2021 набув чинності Наказ Мінекономіки від 14.12.2020 №2628 “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції”. Водночас відповідно до статті 2 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України Тому, оскільки наказ Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 "Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції" погоджувався Національним банком України, то з питання визначення цифрового і літерного коду гривні слід звертатися до Національного банку України. Своєю чергою, у зв’язку з виникненням питань, що стосуються наказу від 14.12.2020 No 2628 “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції” в частині визначення нормативно–правового акту, яким затверджено цифровий та літерний код національної валюти гривні, Мінекономіки листом від 16.04.2021 № 3304-04/23072-03 звернулося до Національного банку України за відповідною інформацією в межах компетенції. Після отримання відповіді суб'єкти сфери публічних закупівель будуть поінформовані додатково. Крім того, пропонуємо ознайомитися із запитом 572/2021 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0dc2ff0d-ae9a-4c0f-8b61-e1569741fc5e&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Національне агентство з питань запобігання корупції <b> Тема розширена:</b> Підстави для застосування переговорної процедури в редакції Закону України "Про публічні закупівлі" від 10.12.2016 <b>Суть питання:</b> Національне агентство звертається з проханням надати роз’яснення щодо проведення переговорної процедури відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції закону що діяла від 10.12.2016 (далі - Закон), а саме: 1) чи містив Закон вичерпний перелік підстав застосування переговорної процедури? 2) чи могла бути проведена замовником переговорна процедура без наявності підстав передбачених ст.35 Закону для її проведення ? 3) які документи могли слугувати підставою для застосування переговорної процедури? 4) якими документами повинен замовник обгрунтовувати відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку? Національне агентство просить якнайшвидше розглянути вказаний запит та надати роз’яснення, але не пізніше ніж до 12.04.2021. <b> Номер відповіді:</b> 565/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1, 2 Відповідно частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону, а саме: 1) закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу; 2) відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи; 3) нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Застосування переговорної процедури закупівлі в таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо кожної процедури; 4) якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації; 5) потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням; 6) необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору; 7) закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або введених в дію відповідно до закону рішень Ради національної безпеки і оборони України. Ураховуючи викладене, оскільки Законом встановлено вичерпний перелік підстав для застосування переговорної процедури, замовник міг обрати переговорну процедуру закупівлі, у разі наявності умов для застосування зазначеної процедури, передбачених частиною другою статті 35 Закону. В іншому випадку закупівля мала здійснюватись відповідно до Закону, шляхом застосування тендеру. Щодо питання 3, 4 У залежності від предмета закупівлі, який визначається замовником відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, та умови для застосування переговорної процедури закупівлі, замовник самостійно визначає документи, зокрема експертні, нормативні, технічні та інші, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону. Разом з тим за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймав рішення про намір укласти договір (частина третя статті 35 Закону). Форму повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури (далі - Повідомлення) затверджено наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель". У свою чергу, в пункті 14 Повідомлення замовник зазначав обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі). Таким чином, замовник самостійно визначав документи, зокрема експертні, нормативні, технічні та інші, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Об’єднання ветеринарної медицини в м. Києві <b> Тема розширена:</b> Закупівля в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується <b>Суть питання:</b> Під час проведення процедури закупівлі «відкриті торги», після відхилення тендерної пропозиції Учасника (після оцінки тендерних пропозицій учасників), Учасником подана скарга до органу оскарження. На період розгляду скарги, - Замовник скористався правом, застосувавши абзац третій пункту третього частини сьомої ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» - здійснив закупівлю в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. Після прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, Замовник виконав рішення, але Учасник вдруге подав скаргу до органу оскарження, чим повторно заборонив вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, і одночасно зупинив перебіг строків. Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає обмежень стосовно кількості застосування абзацу третього пункту третього частини сьомої ст. 3 цього Закону, в частині закупівлі в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується, але члени тендерного комітету мають сумнів у правомірності повторного застосування цієї норми права, навіть враховуючи що це інша скарга. Чи існують обмеження закупівлі в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що вдруге (втрете …) оскаржується і повторного застосування абзацу третього пункту третього частини сьомої ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в межах одного тендеру але різних скарг? <b> Номер відповіді:</b> 566/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з абзацом третім пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. Отже, відповідно до Закону вказана норма може застосовуватися замовником за умови: 1) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі; 2) сумарна ціна договорів, укладених при використанні абзацу третього пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, не може перевищувати 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. При цьому, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов  щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування, а також  визначає нагальність потреби у здійсненні закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Онуфріївська селищна рада <b> Тема розширена:</b> Не відбулась закупівля <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Скажіть будь-ласка, якщо не відбулась закупівля UA-2021-03-23-004235-a (Частини до світильників та освітлювального обладнання (світлодіодні лампи) , за спрощеної процедурою, чи можна зробити дану закупівлю через Прозорро Маркет? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 567/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 2037/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=7bff10be-fa6e-4421-ae53-2628f7f5ab81 Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від комунальний заклад "Чорнянська спеціальна школа Одеської обласної ради" <b>Суть питання:</b> Як діяти, якщо спрощена закупівля двічі не відбулася <b> Номер відповіді:</b> 568/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №1799/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c72f286e-5c6f-4201-acf3-c71215f63edd&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Об’єднання ветеринарної медицини в м. Києві <b> Тема розширена:</b> Підстави для застосування переговорної процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Під час проведення процедури закупівлі «відкриті торги», після відхилення тендерної пропозиції Учасника на підставі ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (після оцінки тендерних пропозицій учасників), Учасником подана скарга до органу оскарження. На період розгляду скарги, - Замовник скористався правом, застосувавши абзац третій пункту третього частини сьомої ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» - здійснив закупівлю в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. Після прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, Замовник виконав рішення, але Учасник вдруге подав скаргу до органу оскарження, чим повторно заборонив вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, і одночасно зупинив перебіг строків. З метою забезпечення безперебійного виконання функціональних обов’язків і забезпечення Замовника в предметі закупівлі, чи існують в даному випадку правові підстави для застосування абзацу п’ятого пункту 3 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» і можливість правомірного застосування переговорної процедури закупівлі, під час оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується? <b> Номер відповіді:</b> 569/2021 <b> Відповідь:</b> Ураховуючи зазначене та виходячи зі змісту Закону України "Про публічні закупівлі" замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі або здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель у залежності від вартості предмета закупівлі, в обсязі до 20% очікуваної вартості тендеру у разі його оскарження за умови: 1) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі; 2) сумарна ціна договорів, укладених при використанні абзацу п'ятого пункту 3 частини другої статті 40 Закону/абзацу третього пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, не може перевищувати 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. При цьому, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування, а також  визначає нагальність потреби у здійсненні закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗЛОР "Бориславська санаторна школа" <b> Тема розширена:</b> Порядок зміни ціни в договорі, укладеному без використання електронної системи закупівлі <b>Суть питання:</b> Як часто і на скільки відсотків може Постачальник піднімати ціну за одиницю товару в договорі, якщо такий договір, укладений без використання електронної системи закупівель і по ньому оприлюднений звіт про договір про закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 570/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Газенергопроект" <b> Тема розширена:</b> Застосування переговорної процедури у разі оскарження прийнятих рішень замовника <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Замовником (01.03.2021 р.) була оголошена процедура закупівлі - відкриті торги, предмет закупівлі природний газ, очікувана вартість предмета закупівлі 1000000 (один мільйон) грн. з ПДВ. Після розгляду тендерних пропозицій учасників, один з учасників подав скаргу №1 до АМКУ на дії Замовника. Замовником відповідно до пункту 3 частини другої статті 40 Закону була проведена переговорна процедура закупівлі на суму, що дорівнює 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується. За результатами цієї переговорної процедури закупівлі був укладений договір на суму 200000 (двісті тисяч) грн. з ПДВ. АМКУ задовольнив скаргу №1, а Замовник виконав рішення АМКУ. Після повторного розгляду тендерних пропозицій, інший учасник подав скаргу №2 до АМКУ на дії Замовника. Чи має право Замовник відповідно до пункту 3 частини другої статті 40 Закону провести ще одну (другу) переговорну процедуру закупівлі на суму, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується (складає в конкретному випадку 15% від очікуваної вартості тендера, що оскаржується). Та укласти ще один договір на загальну суму 150000 (сто п’ятдесят тисяч) грн. з ПДВ? Заздалегідь вдячний за консультацію. <b> Номер відповіді:</b> 571/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 569/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=26002a9e-8921-452e-b370-9e8040b08220&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати роз'яснення які мають бути дії банку-гаранта у випадку, якщо вимоги до гарантії, вказані в тендерній документації, відрізніються від вимог та форми тендерно гарантії, що затверджені Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 14 грудня 2020 року N 2628. Чи має право (і чи повинен) банк -гарант вносити додаткову інформацію в форму тендерної гарантії? <b> Номер відповіді:</b> 572/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас відповідь на питання міститься у запиті № 447/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=eae86d50-1bc3-428f-8cf8-acc0f39fe617&lang=uk-UA Поряд з цим пунктом 11 частини першої статті 9 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель є розроблення та затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Так, на виконання Закону Мінекономіки розроблено форму і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, які затверджено наказом Міністерства від 14.12.2020 № 2628 “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції” (далі – Наказ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2021 за № 275/35897. Разом з тим відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення. Отже, оскільки Законом передбачено розроблення та затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, Наказ є обов’язковим для суб"єктів. Водночас тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону). Водночас згідно з статтею 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті10 цього Закону. З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.