<b>Запит від:</b> Запит від Первинна профспілкова організація відокремленого підрозділу шахта "Межирічанська" державного підприємства "Львіввугілля" <b> Тема розширена:</b> надання роз"яснення <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення стосовно застосування п.2 ч.6 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме як трактувати термін «перепродаж третім особам». Чи включає в себе даний термін (підпадає під визначення) придбання продуктів харчування для подальшої переробки з метою перепродажу третім особам за звичайними цінами і на стандартних умовах, наприклад: 1) Купівля борошна, олії, дріжджів для випічки хлібобулочних виробів для продажу в їдальні працівникам за звичайними цінами. 2.) Придбання овочів для приготування блюд для продажу в їдальні працівникам за звичайними цінами. 3.) Придбання мінеральної води, соків для продажу в їдальні. <b> Номер відповіді:</b> 639/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 437/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=e97e2a7c-2118-4759-a8aa-c885f612b5c4 Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Хрестівська сільська рада <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування законодавства у сфрі публічних закупівель, а саме п.18 ч.5 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" - "Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: - послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону." <b>Суть питання:</b> Каховською районною радою (рішенням №35) припиненно юридичну особу - комунальне некомерційне підприємство «Чаплинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Чаплинської районної ради Херсонської області, яке здійснювало медичне обслуговування населення громади. В зв'язку із необхідністю забезпечення медичного обслуговування населення громади: 1) Чи буде договір, предмет якого: "надання медичних послуг, а саме обслуговування населення Хрестівської територіальної громади" укладений з приватним медичним центром підпадати під дію п.18 ч.5 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 640/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті  1081/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АТ КБ Глобус <b> Тема розширена:</b> Внесення інформації в Банківську гарантію <b>Суть питання:</b> Доброго дня, враховуючи наказ N 2628 від 14.12.2020 року, Замовники вносять зміни в ТД та вимагаю користуватись оновленою формою Банківської гарантії. Враховуючи оновлену форму, прохання надати роз'яснення де можна отримати інформацію по категорії Замовника, Учасника та Банка котрий випускає гарантію. Точного роз'яснення в Законі про публічні закупівлі відсутні, дописувати категорію в гарантію потрібно згідно наказу N 2628 від 14.12.2020 року. <b> Номер відповіді:</b> 641/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на  питання міститься у запиті 620/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=790cb159-97fe-4e13-9b77-47b58d75be50&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Скала-Подільська селищна рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наша організація є розпорядником бюджетних коштів та Замовником у розумінні Закону. У червні 2018 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір на закупівлю робіт. Станом на 01.04.2021 виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не передбачених початковим проектом по вказаному об’єкту на суму що не перевищує 50 % від загальної суми договору. Просимо дати роз’яснення: 1) Чи можемо ми застосувати здійснення закупівлі без використання електронної системи (звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель) з тим самим учасником?; 2) Якщо ні, тоді яку саме та на яких підставах необхідно застосувати процедуру закупівлі для укладання договору закупівлі на додаткові роботи, не передбачені початковим проектом по цьому ж об’єкту. <b> Номер відповіді:</b> 644/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Відповідь на питання міститься у запитах 775/2020 та 29/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA Щодо питання 2 Відповідь на питання містяться в листах від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 Водночас питання щодо вартісних меж та пов'язаних з цим способів закупівлі розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4

<b>Запит від:</b> Запит від Скала-Подільська селищна рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наша організація є розпорядником бюджетних коштів та Замовником у розумінні Закону. У червні 2018 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір на закупівлю робіт. Станом на 01.04.2021 виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не передбачених початковим проектом по вказаному об’єкту на суму що не перевищує 50 % від загальної суми договору. Просимо дати роз’яснення: 1) Чи можемо ми застосувати здійснення закупівлі без використання електронної системи (звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель) з тим самим учасником?; 2) Якщо ні, тоді яку саме та на яких підставах необхідно застосувати процедуру закупівлі для укладання договору закупівлі на додаткові роботи, не передбачені початковим проектом по цьому ж об’єкту. <b> Номер відповіді:</b> 645/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  аналогічна відповідь міститься у запиті 644/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1e92783d-abe7-4572-b191-5e112cb8686b&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП ІГНАТИШИН ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ <b> Тема розширена:</b> гарантія <b>Суть питання:</b> Висловлюю Вам свою повагу та прошу надати відповідь щодо наступного. Відповідно до наказу Мінеконом № 2628 від 14.12.2020 в гарантії зазначається категорія гаранта. Прошу надати ЧІТКУ та ОДНОЗНАЧНУ відповідь з якого переліку потрібно вказати категорію гаранта? Звертаю Вашу увагу, що відповідні на запит 579/2021 та 549/2021 НЕ МІСТЯТЬ відповіді на питання про категорію гаранта. Замовники не дають конкретних відповідей на це питання, тому на них немає надії. Єдина надія на Вас, як на уповноважений орган, може все ж таки дасте відповідь на питання, які категорії гаранта потрібно вказувати в гарантії? <b> Номер відповіді:</b> 646/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті № 620/2021 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=790cb159-97fe-4e13-9b77-47b58d75be50&lang=uk-UA надано  відповідь на порушене питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Підприємство об'єднання громадян "Ціль" Громадської організації "Дніпровське об'єднання осіб з інвалідністю" <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення категорії гаранта та категорії бенефіціара <b>Суть питання:</b> Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України було прийнято наказ № 2628 від 14.12.2020 р. «Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» (далі – Наказ), яким затверджено форму забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції та вимоги до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Відповідно до пп.1 п.4 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у реквізитах гарантії: 1) щодо повного найменування гаранта зазначається інформація: повне найменування гаранта, його ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, його категорія. Відповідно до пп.3 п.4 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у реквізитах гарантії: 3) щодо повного найменування бенефіціара, яким є замовник, зазначається інформація: ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, його категорія. У зв’язку з тим, що виникають труднощі при оформленні забезпечення тендерної пропозиції (банківської гарантії), з метою вірного трактування положень вищезгаданого Наказу, прошу надати роз’яснення: 1. Що мається на увазі під категорією гаранта? Які бувають види категорій гаранта та яким нормативно – правовим актом вони визначені? 2. Що мається на увазі під категорією бенефіціара? Які бувають види категорій бенефіціара та яким нормативно – правовим актом вони визначені? <b> Номер відповіді:</b> 647/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті          № 620/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=790cb159-97fe-4e13-9b77-47b58d75be50&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товстонога Роман Анатолійович <b> Тема розширена:</b> Виконання умов договору при зміні законодавства <b>Суть питання:</b> Договір, укладений за процедурою «відкриті торги» містить положення щодо наявності певних дозвільних документів, внаслідок отримання яких (дозвіл на будівельні роботи), сторони виконують свої зобов’язання за договором (замовник перераховує аванс, підрядник приступає до виконання робіт). Підчас дії договору відбуваються зміни у законодавстві, а саме: отримання дозвільних документів є необов’язковим (відсутність обов’язку в отриманні дозвільних документів). Питання: яким чином у визначений Законом «Про публічні закупівлі» внести відповідні зміни до договору (видалити положення договору щодо наявності/отримання дозвільних документів). <b> Номер відповіді:</b> 630/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та запиті № 2433/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=832ec4c6-266d-4fd6-937a-a46fa7404f86&lang=uk-UA Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Крапівєнцева Олена Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Застосування ст. 631 ЦКУ до переговорної поцедури <b>Суть питання:</b> Чи можна в процедурних договорах ( переговорна процедура, що здійснюється на підставі відміни двох процедур відкритих торгів за відсутністю необхідної кількості учасників) встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.(ч.3. ст. 631 ЦК України).Враховуючи той факт, що строки надання послуг (за умовами тендерної документації) починаються піздніше, ніж дата відміни останньої процедури відкритих торгів. а також на момент початку строку надання послуг такі послуги (відповідно до вимог Замовника) може надати лише один учасник (не монополія) <b> Номер відповіді:</b> 631/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо застосування у договорах на закупівлю статті 631 Цивільного кодексу України розглянуто в запиті 1374/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області <b> Тема розширена:</b> Про надання роз'яснень <b>Суть питання:</b> Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області (далі - Управління) просить надати роз’яснення щодо порядку здійснення публічних закупівель (тендерів). Згідно з додатком 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р «Про визначення Державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» Держрибагентство зобов’язано проводити тендери та закупівлі за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію. Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України (далі - Держрибагентство), діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується, не є юридичною особою та має окремий код ЄДРПОУ. У зв’язку з необхідністю придбання Управлінням бензину та дизельного палива за предметом закупівлі «Нафта і дистиляти» (ДК 021:2015 - 09130000-9) за процедурою відкриті торги та враховуючи вищевикладене, чи зобов’язано Управління проводити таку закупівлю через Державну установу «Професійні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 632/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 595/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06feb587-789a-464d-96ce-3f4f3567c288&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Тернівський виконком <b> Тема розширена:</b> розірвання договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підскажіть будь ласка, якщо було на початок року назначено відкриті торги для закупівлі продуктів харчування, та заключено договір з учасником. Але через місяць учасник розриває договір (так як не може постачати товар за такою низькою ціною). Ми можемо на момент проведення нових відкритих торгів, заключити прямий договір згідно абз. 3 підпункту 3 п.7 ст. 3 закону України "Про публічні закупівлі" (розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі про закупівл., який розірваний з вини такого учасника) ? <b> Номер відповіді:</b> 634/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 820/2020 (Щодо частини сьомої статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”) за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ba065115-6629-4ef2-87ab-7b520c14c8b1&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СІНЕРГІЯ" <b> Тема розширена:</b> Просимо надати пояснення щодо термінів дії електронних підписів КЕП/УЕП <b>Суть питання:</b> Просимо надати пояснення щодо Інформації щодо електронних підписів яку опубліковано 04 березня 2021 року о 11:37 на офіційному веб-порталі Антимонопольного комітету України за посиланням https://amcu.gov.ua/napryami/oskarzhennya-publichnih-zakupivel/informaciya-shchodo-lektronnih-pidpisiv. виходячи з Листа від 16.02.2021 № 1/06-3-1587 Міністерства цифрової трансформації України у учасників тендерів є можливість до 31.12.2021 використовувати удосконалені електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, з дотриманням вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» і інформація щодо електронних підписів яку опубліковано 04 березня 2021 року о 11:37 на офіційному веб-порталі Антимонопольного комітету України за посиланням https://amcu.gov.ua/napryami/oskarzhennya-publichnih-zakupivel/informaciya-shchodo-lektronnih-pidpisiv є не до кінця зрозумілою та не враховує терміни дії удосконалених електронних підписів та печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Як можна користуватися даними роз'ясненнями, які полягають в тлумачені того, що удосконалений електронний підпис не є кваліфікованим електронним підписом, коли у Законі України "Про електронні довірчі послуги" у пункті 23 частини 1 статті 1 чітко прописано, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. З огляду на тлумачення Закону УЕП це той самий КЕП. Єдина відмінність кваліфікованого електронного підпису від удосконаленого електронного підпису — зберігання на захищеному носії — токені чи у хмарі. Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови, з 7 листопада 2020 року по 31 грудня 2021 року приватний бізнес має право використовувати Удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Згідно з існуючим законодавством з 1 січня 2022 року приватні суб'єкти господарювання зобов'язані будуть використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів. Тобто учасники публічних закупівель можуть наразі підписувати свої пропозиції удосконаленими електронними підписами, якщо інше не передбачено тендерною документацією Замовника. А виходячи з вищевикладеного тлумачення п.23 ст.1 Закону: "кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний. Тож виходячи з вище викладеного просимо надати роз’яснення щодо участі нашої компанії у закупівлях в системі Прозоро з приводу виконання вимоги накласти КЕП / УЕП на пропозицію. <b> Номер відповіді:</b> 635/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах № 671/2020 і № 1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: Водночас відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Повноваження АМКУ визначені статтею 7 Закону. Тому з питання щодо роз'яснень, які опубліковані на офіційному веб-порталі АМКУ слід звертатися до АМКУ. Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації. Тому, з питання щодо відмінностей між удосконаленим електронним підписом та кваліфікованим електронним підписом пропонуємо звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади. Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономіки звернулось до Міністерства цифрової трансформації України листом від 18.11.2021 №3301-04/68865-03 щодо надання роз’яснення, за якими ознаками під час перевірки замовниками електронного підпису учасника закупівлі такий підпис може бути визнаний як такий, що відповідає вимогам стосовно накладення кваліфікованого електронного підпису. Відповідь Міністерства цифрової трансформації України від 26.11.2020 № 03-109686/-20 додається у вкладені. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій  суб'єктів сфери публічних закупівель  в конкретних випадках.