<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВТО-М" <b> Тема розширена:</b> компенсації значного підвищення цін на матеріально-технічні ресурси у будівництві з урахуванням діючих вимог Закону України «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> При виконанні робіт згідно з укладеним договором відбулося значне подорожчання матеріально-технічних ресурсів в порівнянні з їх вартістю в договірній ціні, при оформленні цього подорожчання керуємося роз'ясненнями збірника «Ціноутворення в будівництві» №8 (стор. 82-83) за серпень 2020 р. за рахунок витрат на інфляцією по договірній ціні, а решту за рахунок економії коштів за іншими роботами та витратами у межах вартісних показників графи 5 «будівельні роботи», передбачених договірною ціною. Замовник посилаючись на Закон України «Про публічні закупівлі» відмовляється компенсувати наші витрати за рахунок економії коштів за іншими роботами та витратами у межах вартісних показників графи 5 «будівельні роботи», передбачених договірною ціною ( з її уточненням) або за рахунок коштів на покриття додаткових витрат , повязаних з інфляційними процесами та коштів на покриття ризику усіх учасників будівництва, передбачених відповідними графами «Зведеного кошторисного розрахунку вартості обєкта будівництва». Прошу надати пояснення щодо можливості та правомірності застосування наведеної норми збірника «Ціноутворення в будівництві» №8 (стор. 82-83) за серпень 2020 р. з урахуванням діючих вимог Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 730/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Ігнатишин <b> Тема розширена:</b> Банківська гарантія <b>Суть питання:</b> Висловлюю Вам свою повагу та прошу надати відповідь щодо наступного. В запиті 646/2021 Ви перенаправили на відповідь по запиту 620/2021. У відповіді на запит 620/2021 міністерство вказало, "Поряд з цим інформація щодо категорії гаранта та принципала зазначається у разі, якщо визначення такої категорії передбачено законодавством, що регулює діяльність такого суб’єкта". У зв'язку з відсутності конкретності у відповіді на запит 620/2021 прошу навести приклади законодавства, яке передбачає категорії гаранта та принципала. <b> Номер відповіді:</b> 731/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону. Водночас відповідно до статті 2 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. Тому, оскільки наказ Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 "Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції" погоджувався Національним банком України, то з питання наведення прикладів нормативно-правових актів, які визначають категорію гаранта слід звертатися до Національного банку України. Водночас за інформацією щодо законодавста, яке передбачає категорізацію принципала слід звертатися  до установ, що регулюють діяльність такого суб’єкта.

<b>Запит від:</b> Запит від Хоменко Марина Василівна <b> Тема розширена:</b> Перебіг строків під час оскарження <b>Суть питання:</b> Першого учасника відкритих торгів (з найменшою ціною за результатами аукціону) відхилено замовником. На наступний день після відхилення його тендерної пропозиції перший учасник, пропозиція якого відхилена, подав скаргу до АМКУ. Наступного учасника відкритих торгів до моменту подання скарги не розглядали взагалі. Процедуру одразу в день формування реєстраційної картки було заблоковано системою. За результатами розгляду скарги орган оскарження відмовив скаржнику (першому учаснику) у задоволенні його скарги. Процедуру розблоковано. Але відповідно до ч. 17 с. 18 Закону "розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону". Згідно ч. 17 ст. 18 Закону замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо процедури закупівлі, крім дій, срямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі (зокрема ухвалювати рішеня про продовження строку розгляду тендерної пропозиції наступного учасника, який знаходиться на кваліфікації). Таким чином, перебіг строків у даному випадку не призупинявся. Тривав строк розгляду наступної тендерної пропозиції, яка визначена найбільш економічно вигідною. Поки скаргу було прийнято до розгляду, розглянуто, оприлюднено рішення органу оскарження - строк розгляду наступної тендерної пропозиції, яка визначена найбільш економічно вигідною, встановлений ч. 10 ст. 29 Закону, минув. Чи має право замовник за таких умов розглядати тендерну пропозицію наступного учасника, адже строк розгляду його тендерної пропозиції не призупинявся і минув? Чи, можливо, замовник взагалі зобов'язаний відмінити процедуру закупівлі у зв'язку з неможливістю усунути порушення (прострочення строку розгляду тендерної пропозиції)? Як взагалі діяти замовнику у вищенаведеному випадку? Заздалегідь вдячна за консультацію! <b> Номер відповіді:</b> 732/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини дев'ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. У свою чергу строк розгляду тендерних пропозицій визначений частиною десятою статті 29 Закону. Згідно частини одинадцятої статті 29 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею. Разом з тим, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина двадцять друга статті 18 Закону). Поряд з цим, згідно з частиною сімнадцятою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги , рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. Разом з тим відповідно до частини сьомої статті 26 Закону тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. Учасник процедури закупівлі має право: відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції; погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції. Таким чином, оскільки Законом передбачено зупинення строків розгляду тендерної пропозиції у разі оскарження процедури закупівлі, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у строки визначені у частині десятій статті 29 Закону, у разі якщо строк дії такої тендерної пропозиції не закінчився.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення <b>Суть питання:</b> Чи є посилання на Правила улаштування електроустановок (діє згідно Наказу №476 від 21.07.2017р. Міністерства енергетики та вугільної промисловості України), а саме - п.1.2.20: «для електроприймачів третьої категорії електропостачання може здійснюватися від одного джерела живлення за умови, що час переривання електропостачання, необхідний для ремонту або заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не перевищує однієї доби». обґрунтуванням щодо використання переговорної процедури для заключення договірних відносин з організаціями, що виконують аварійно-відновлювальні ремонтні роботи, а саме Закон «Про публічні закупівлі» Розділ VII Стаття 40, п.2, підпункт 3: «Виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера»? <b> Номер відповіді:</b> 733/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «Кулев-Інвест» <b> Тема розширена:</b> Використання понижувальних коефіцієнтів при розрахунку договірної ціни <b>Суть питання:</b> Під час участі у процедурах закупівель учасники зазвичай повинні надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником. Зокрема тендерна пропозиція учасника в більшості випадків повинна включати розрахунок ціни тендерної пропозиції, виконаний відповідно до Державного стандарту України ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого Наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013р. № 293, а також Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень. В свою чергу, відповідно до пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 передбачено, що загальновиробничі витрати (далі – ЗВВ) та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів) Відповідно до ДСТУ Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих витрат та прибутку у вартості будівництва», а саме п 4.3, визначено, що у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядник надає визначені розрахунково-аналітичним методом показники ЗВВ по об'єкту замовлення на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об'єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт. Оскільки замовниками публічних закупівель є здебільшого бюджетні організації, з метою економії бюджетних коштів та уникнення можливих звинувачень в завищенні вартості тендерних пропозицій, учасники публічних закупівель зазвичай розраховують ЗВВ за усередненими показниками згідно Додатку Б ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013, а не на підставі визначених розрахунково – аналітичним методом показників ЗВВ, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника. При цьому часто учасники застосовують понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат І та ІІІ блоків. Слід зауважити, що і ряд замовників і працівників контролюючих фіскальних органів вимагає застосування цих коефіцієнтів. Такі понижувальні коефіцієнти були регламентовані ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», який втратив свою чинність. Застосування вищезазначених коефіцієнтів прямо впливає на розмір договірної ціни, а відтак договірна ціна учасника штучно занижена. Підрядний спосіб виконання робіт не передбачає використання будь-яких понижуючих коефіцієнтів до усереднених показників, оскільки це не регламентовано діючими стандартами України. Таким чином, з одного боку застосування понижувальних коефіцієнтів при формуванні ціни тендерної пропозиції учасників не регламентовані нормативними документами ДБН, суперечать вимогам ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, вимогам ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013, а також вимогам Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень; з іншого боку – вимога щодо застосування таких понижувальних коефіцієнтів є часто імперативом зі сторони замовників та загальновживаною практикою учасників в спробі максимально понизити ціну пропозиції в конкурентному середовищі. Просимо роз’яснити, чи можуть учасники публічних закупівель при розрахунку ЗВВ та адмінвитрат в договірній ціні під час підготовки тендерної пропозиції використовувати понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат? <b> Номер відповіді:</b> 734/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Поряд з цим відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. При цьому у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Отже, з питання використання понижувальних коефіцієнтів в договірній ціні при розрахунку загальновиробничих та адміністративних витрат пропонуємо звернутись  безпосередньо до замовника, який здійснює закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від відсутнє <b> Тема розширена:</b> Перевірити ліцензію на право посередництва у працевлаштуванні за кордоном <b>Суть питання:</b> Перевірка права на надання послуг з посередництва з питань працевлаштування за кордоном ліцензія АЕ 584630 від 10.12.2014 року, Чи дійсно існує така ліцензія? <b> Номер відповіді:</b> 725/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки Інформаційний ресурс Уповноваженого органу  направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки ( http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian ), для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки в компетенції якого знаходиться Ваше питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти виконавчого комітету Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Для визначення типу процедури закупівлі послуг з виготовлення проектно-кошторисної документації на встановлення пожежної сигналізації по коду (ДК 021:2015 71320000-7 Послуги з інженерного проектування) будуть сумуватися чи рахуватися окремо по кожному об’єкту (згідно п. 3 розділу 2 наказу № 708 від 15.04.2020)? <b> Номер відповіді:</b> 726/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Національний цирк України" <b> Тема розширена:</b> роз’яснення щодо застосування вимог Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами <b>Суть питання:</b> Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 01008, м. Київ, вулиця М. Грушевського, 12/2 Про застосування вимог Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами (не підприємцями) Просимо дати роз’яснення, чи застосовуються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами (не підприємцями). З одного боку, стаття 1 та стаття 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначають, що договір на закупівлю товарів (робіт або послуг) є господарським договором, тобто частиною господарської діяльності. А провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання заборонене і карається накладенням адміністративного стягнення, згідно ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже фізична особа, яка не зареєстрована як підприємець, не має права укладати договір про закупівлю. Також згідно порядку оподаткування цивільно-правових угод з фізичною особою (не підприємцем), ці угоди прирівнюються до трудових договорів, на які не поширюється чинність зазначеного вище Закону. З іншого боку, пп. 37 п.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає, що «учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі». Просимо навести нам приклади офіційного тлумачення Закону України «Про публічні закупівлі» щодо застосування вимог цього Закону до договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами (не підприємцями). Також просимо повідомити, чи існують організаційні та технічні обмеження електронної системи закупівель «ПРОЗОРРО» щодо участі у закупівлях фізичних осіб (не підприємців). <b> Номер відповіді:</b> 728/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, а для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною шостою статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним . В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання робіт і послуг за договорами цивільно-правового характеру така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом. Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Щодо питання 2 Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Таким чином, учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління екології виконкому Криворізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Застосування в процедурних договорах ч.3 ст. 631 ЦК України. <b>Суть питання:</b> Чи можна в договорі, який укладено за результатами переговорної процедури, застосовувати ч.3 ст.631 ЦК України (початок надання послуги (подача води в р. Стара Саксагань в Центрально-Міському районі м. Кривий Ріг в весняно-осінній період в розмірі 860 тис.куб.м, відповідно до проєктної документації та відповідно до погодних умов). У 2021 році початок подачі води 15.04.2021, але триває процедура закупівлі, орієнтовна дата укладання договору 25.05.2021р. <b> Номер відповіді:</b> 729/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо застосування у договорах на закупівлю статті 631 Цивільного кодексу України розглянуто в запиті 1374/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Олена <b> Тема розширена:</b> Зміни до тендерноі документації <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть, чи має право замовник вносити зміни в оголошення процедури відкриті торги (безпосередньо змінювати інформацію в електронних полях на майданчику) чи згідно Закону зміни можна вносити тільки в тендерну документацію і додатки до неї? І друге запитання, чи може замовник змінювати кількість товарів у вже оголошеній закупівлі без зміни очікуваної вартості? <b> Номер відповіді:</b> 714/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема кількість товару . Поряд з цим відповідно до частини першої статті  22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Відповідно до частини 2 статті 24 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документаці ї до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів. Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Разом з тим, відповідно до вимог частини першої статті 10 Закону,  замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема зміни до тендерної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональний офіс водних ресурсів у Сумській області <b>Суть питання:</b> Як розуміти вислів ч. 2 ст. 40 Закону про закупівлі "якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом),,,, Дякую <b> Номер відповіді:</b> 715/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Малюга Ігор <b>Суть питання:</b> Укладено договір про закупівлю послуг. Виконавець за договором зобов'язується надати замовнику послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів. Специфікація до договору складається із послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів (нормо-години) та вартості запасних частин та витратних матеріалів. Кошти закладені на послуги з технічного обслуговування вибрані, а кошти на запчастини ні. Чи вважатиметься порушенням ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" якщо зменшити вартість запчастин, при цьому збільшити обсяг нормо-годин (послуг з технічного обслуговування). Ціна договору та термін дії договору не зміниться!!! <b> Номер відповіді:</b> 716/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli