<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОМІЗОЛ» <b> Тема розширена:</b> чи прийме до розгляду нашу скаргу Антимонопольний комітет? <b>Суть питання:</b> наше підприємство приймало участь у торгах Ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-19-001051-b "Відкриті торги з публікацією англійською мовою" на етапі прекваліфікації до аукціону були допущенні всі три учасники, але нашими юристами були знайденні помилки у двох учасників на етапі обрання переможця. Чи прийме до розгляду нашу вимогу Антимопольний комітет на момент оголошення про підписання договору з переможцем? <b> Номер відповіді:</b> 753/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок оскарження процедур закупівлі встановлений статтею 18 Закону. Так, виходячи з частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частинами другою і дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону. Натомість скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю. У разі порушення цих строків скарги автоматично не приймаються електронною системою закупівель. Отже, при поданні скарги, яка може прийматися до розгляду органом оскарження, суб’єкт оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи має враховувати, насамперед,  підставу для оскарження (що саме оскаржується?), а також період та строки для подання скарги. Крім цього, довідково, щодо інших питань, пов'язаних з порядком оскарження процедур закупівель, пропонуємо ознайомитися з інформацією, викладеною в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 " Щодо порядку оскарження процедур закупівель ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

<b>Запит від:</b> Запит від Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського <b> Тема розширена:</b> Технічна помилка в тендерній документації та додатках до договору. <b>Суть питання:</b> Після проведеної процедури відкритих торгів і підписання договору (предмет закупівлі «Поточний ремонт Маріупольського коледжу ДонНУЕТ, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. О.Матросова, 7) було виявлено технічну помилку в тендерній документації, а саме в технічній специфікації, яка потім автоматично відобразилася в додатках до укладеного договору: в локальному кошторисі та календарному графіку виконання робіт замість “Поточний ремонт системи опалення” було зазначено “Капітальний ремонт системи опалення”. Роботи, включені до цього розділу відносяться до поточного ремонту та охоплюють демонтаж і встановлення опалювальних радіаторів для підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій та інженерного обладнання. Помилка виникла через те, що раніше планувався капітальний ремонт системи опалення, була розроблена проектна документація, але у зв'язку з браком фінансових ресурсів було прийнято рішення не робити капітальний ремонт, а здійснити тільки поточні ремонтні роботи - заміну зношених опалювальних радіаторів. Проектна документація була змінена, але назва “Капітальний ремонт системи опалення” помилково залишилася. Проектною організацією надано лист з підтвердженням того, що роботи з ремонту системи опалення, включені до технічної специфікації тендерної документації, відносяться до поточного ремонту. Утім УДКСУ не може зареєструвати укладений договір з переможцем через те, що в календарному графіку виконання робіт та локальному кошторисі, які є додатками до договору, зазначено «Капітальний ремонт системи опалення», що за своєю економічною характеристикою операції належить до капітальних видатків та не відповідає предмету закупівлі ««Поточний ремонт Маріупольського коледжу ДонНУЕТ, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. О.Матросова, 7» та коду економічної класифікації видатків, зазначеному в реєстрі бюджетних зобов’язань (2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку»). Чи можемо ми виправити технічну помилку (виправити слово «капітальний» на «поточний») шляхом оформлення відповідного протоколу тендерного комітету, розміщення його в Електронній системі закупівель та укладення додаткових угод до договору ( враховуючи те, що істотні умови договору закупівлі не змінюються)? <b> Номер відповіді:</b> 747/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 9, частини восьмої статті 12 Закону наказом Мінекономіки від  11.06.2020  № 1082 затверджено  Порядок  розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), що визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель. Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю. Оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку). При цьому Порядок не містить механізму виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником при заповненні форм документів у сфері публічних закупівель. Ураховуючи зазначене та виходячи зі змісту статті 11 Закону, після оприлюднення відповідної інформації тендерний комітет (уповноважена особа) може прийняти рішення про виправлення таких помилок, шляхом оформлення відповідного протоколу, який підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або уповноваженою особою. При цьому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу, є юридична особа, яка визначена адміністратором електронної системи закупівель згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку, з питання технічної реалізації пропонуємо звертатись до адміністратора. Своєю чергою, зазначаємо, що у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, замовник відміняє процедуру закупівлі, виходячи зі змісту статей 32 та 40 Закону. Довідково інформуємо, що з інформацією стосовно помилок замовників та можливих варіантів їх виправленн  можна ознайомитися на infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pomilki-zamovnikiv-ta-mozhlivi-varianti-jih-vipravlennya Крім цього, повідомляємо, що питання внесення змін до договору про закупівлю розглянуто у листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Міська лікарня №10" Запорізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Джерело фінансування <b>Суть питання:</b> Замовник під час порилюднення річного плану закупівель заповнив очікувану вартість предмету закупівлі по декількам джерелам. Але під час укладення договору Замовник поділяє загальну суму договору за декількоми джерелами і сума одного із джерел вийшла більша ніж вказано в річному плані. При цьому загальна сума договору не перевищує очікувану вартість предмету закупівлі, яка була вказана Замовником в річному плані. У відповідності до вимог п.1 ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Чи може Замовник здійснити закупівлю (укласти договір) з Учасником -переможцем з сумою договору, яка не перевищує очікувану вартість предмету закупівлі, але перевищує суму одного із джерел. <b> Номер відповіді:</b> 748/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Разом з цим, ураховуючи вимоги статті 4 та частини третьої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що планує закупівлі. При цьому розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення процедури закупівлі. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "ІНФОТЕХ" <b> Тема розширена:</b> Визначення статусу замовника <b>Суть питання:</b> ДП «ІНФОТЕХ» є державним комерційним підприємством. Наказом МВС ДП «ІНФОТЕХ» призначено адміністратором Єдиної інформаційної системи МВС та в цій частині своєї діяльності Підприємство забезпечує потреби держави в електронних комунікаційних послугах. Окрім цього, ДП «ІНФОТЕХ» має в своєму складі друкарню, яка реалізує поліграфічну продукцію на промисловій та комерційної основі. Виконання замовлень для потреб держави або територіальних громад відбувається в порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі», на загальних конкурентних умовах. Для випуску поліграфічної продукції ДП «ІНФОТЕХ» необхідно купувати матеріали та інші послуги. Враховуючи, що одним з видів діяльності ДП «ІНФОТЕХ» є випуск поліграфічної продукції на промисловій та комерційній основі на загальних конкурентних умовах, чи розповсюджуються на ДП «ІНФОТЕХ» при здійсненні випуску поліграфічної продукції вимоги п. 3 ч. 1 ст. 2; ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та чи зобов’язано Підприємство при перемозі у тендері шодо публічної закупівлі поліграфічної продукції на комерційній основі оголошувати власний тендер в порядку Закону України «Про публічні закупівлі» для закупівлі сировини і матеріалів для виконання укладеного договору. <b> Номер відповіді:</b> 740/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 724/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=49f865e9-21e2-4085-8651-75372e9a41e6&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Міський водоканал" <b> Тема розширена:</b> Щодо оприлюднення в електронній системі закупівель звітів про договори <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Договори про надання послуг з охорони обєктів, спільного використання електричних мереж, надання телекомунікаційних послуг укладено у 2014-2016 роках році, які пролонгуються на кожен наступний рік. Згідно з Законом, під час придбання Замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Просимо надати розяснення чи потрібно оприлюднювати в електронній системі закупівель звіти про договори, які укладені до введення в дію Закону в новій редакції. <b> Номер відповіді:</b> 742/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 1513/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3cf38d2a-cdec-4ee0-b565-455349430547&lang=uk-UA Крім того, пропонуємо ознайомитися з листом від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Реінтеграція та відновлення» <b> Тема розширена:</b> пункт 1 абзацу 5 ст. 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" (Розтлумачення поняття) <b>Суть питання:</b> п. 1 абз. 5 ст. 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено - "товари, роботи і послуги,......які згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки". Як вірно розуміти (тлумачити) в данному випадку поняття "Потребують спеціальних заходів безпеки"? Чи може таке формулювання відноситись наприклад до товарів чи послуг інформація про місце постачання (надання) яких не повинна розкриватись широкому колу осіб ? Чи може таке формулювання відноситись наприклад до товарів чи послуг інформація про місце постачання (надання) яких має ступіні обмеження "Для службового користування"? <b> Номер відповіді:</b> 743/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 1488/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=bb740c46-0611-4d99-9592-e1d0563bdec4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГДОРСТРОЙ" <b> Тема розширена:</b> Правила оцінки пропозицій учасників, порядок публікацій рішень замовника, зміст протоколу замовника <b>Суть питання:</b> Питання стосуються Спрощених закупівель і Відкритих торгів. 1) Чи може бути об’єднано рішення про результати розгляду пропозицій декількох (або всіх) учасників закупівлі у одному Протоколі Уповноваженої особи, чи може надаватися правова оцінка декільком пропозиціям в одному Протоколі? Якщо ні, то чому? На нашу думку, розгляд пропозицій кожного з учасників відбувається послідовно і щодо розгляду кожної окремої пропозиції має бути оприлюднений окремий протокол (Аналіз ст.ст. 11, 14, 30, 41 ЗУ Про публічні закупівлі). Такий протокол не може містити рішення про відхилення чи прийняття пропозиції інших учасників, а також у даному протоколі не може надаватися правова оцінка іншим пропозиціям, оскільки замовник приступає до розгляду «наступних» пропозицій лише прийнявши рішення про відхилення «поточної». Також, оскільки «попередні» пропозиції (в разі їх наявності) вже розглянуті, то і відносно них не може бути надано жодних правових оцінок у протоколі розгляду «поточної» пропозиції. Приклад закупівлі UA-2020-09-07-007867-b. 2) Чи є законні підстави в Уповноваженої особи замовника зазначати у Протоколі визнання переможцем Учасника №2 відомості про недійсність деяких положень Протоколу відхилення пропозиції Учасника №1? Приклад закупівлі UA-2021-04-17-000032-b. <b> Номер відповіді:</b> 744/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Відповідно до частини дев’ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. При цьому, виходячи зі змісту статті 11 Закону та пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, об'єктивний та чесний вибір переможця належить до обов’язків уповноваженої особи або тендерного комітету, а будь-які рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. Водночас, виходячи зі змісту частини дванадцятої статті 29 Закону, за результатами розгляду тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації замовником в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону складається та оприлюднюється протокол розгляду всіх тендерних пропозицій. Перелік інформації, яку має містити протокол розгляду тендерних пропозицій, визначено частиною дванадцятою статті 29 Закону. Так, зокрема згідно з пунктом 6 частини дванадцятої статті 29 Закону протокол розгляду тендерних пропозицій повинен містити інформацію про підстави відхилення тендерної пропозиції (у разі відхилення) згідно зі статтею 31 Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Cвоєю чергою, відповідно до частини третьої статті 31 Закону у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель. Крім цього, з інформацією про  особливості проведення окремих етапів спрощених закупівель, у тому числі, пов'язаних з розглядом пропозиції учасника на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, пропонуємо ознайомитися в листі від  05.05.2020  №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Щодо питання 2 За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з Законом (частина п`ятнадцята статті 29 Закону). Частиною першою статті 33 Закону встановлено, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Це рішення уповноваженої особи оформлюється протоколом, який складається в довільній формі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Перелік інформації, яку має містити повідомлення про намір укласти договір про закупівлю визначено частиною другою статті 33 Закону. Водночас будь-які рішення мають прийматися замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону. При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Також, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Плахта Олександр Павлович <b> Тема розширена:</b> Подання в спрощеній закупівлі документів виданих в іноземній державі та викладених іноземною мовою. <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення стосовно наступного питання: в спрощеній закупівлі на підтвердження виконання кваліфікаційних вимог учасником було подано документ, що був виданий в іноземній державі та викладений іноземною мовою, також учасник додав власноруч зроблений переклад українською мовою. В умовах тендерної документації не було жодних згадок про мови, якими можуть бути подані тендерні пропозиції. Чи зобов'язаний був учасник, що подав документи видані в іноземній державі, здійснити їх легалізацію відповідно до ст.13 ЗУ «Про міжнародне приватне право» , щоб визнати ці документи офіційними та дійсними на території України для подання в тендерній пропозиції? Чи зобовязаний учасник, для визнання офіційним документу викладеного іноземною мовою і подальшого подання його в складі тендерної пропозиції, здійснити передбачену процедуру нотаріального засвідчення перекладу документу? <b> Номер відповіді:</b> 745/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Порядок проведення спрощених закупівель встановлений статтею 14 Закону. Своєю чергою, виходячи з частини третьої статті 14 Закону, умови про проведення спрощеної закупівлі, що містяться в оголошенні, встановлюються замовником самостійно та з дотриманням вимог чинного законодавства. Крім цього, згідно з частиною сьомою статті 14 Закону у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням, зокрема щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі. Поряд з цим частиною тринадцятою статті 14 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити пропозицію у разі якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Таким чином, пропозиція подається відповідно до вимог, установлених замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. Крім цього,  рекомендуємо ознайомитися з листом від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Реінтеграція та відновлення» <b> Тема розширена:</b> Щодо розповсюдження норм закону <b>Суть питання:</b> п. 1 абз. 5 ст. 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено - "товари, роботи і послуги,......які згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки". Наше підприємство відповідно до Положення затвердженого постановою КМУ № 1368 від 28.12.2020 року займається облаштуванням режимної зони контрольного пункту в’їзду-виїзду. Відповідно до п. 6 Положення «Контрольний пункт в’їзду-виїзду створюється з метою зміцнення обороноздатності України та є об’єктом оборонного призначення». Частина інформації яка стосується діяльності підприємства має ступінь обмеження «Для службового користування» і не може бути надана на огляд іншим особам. У такому випадку, чи розповсюджується норми передбачені п. 1 абз. 5 ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» - на товари, послуги чи роботи місце надання (постачання) яких та їх технічні характеристики не можуть бути надані на публічний огляд у зв’язку із тим, що вони закуповуються для об’єктів оборонного призначення (на які ЗУ «Про оборонні закупівлі» не розповсюджується» ? <b> Номер відповіді:</b> 746/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 1488/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=bb740c46-0611-4d99-9592-e1d0563bdec4&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Савіцький Борис Васильович <b> Тема розширена:</b> Різного виду гарантійні листи та довідки <b>Суть питання:</b> Висловлюю Вам свою шану, та звертаюсь з наступним питанням: чи може замовник вимагати різного виду довідки та листи якщо ти одним гарантійним листом погоджуєшся з усім ТЗ? Наприклад гарантійні листи замовника що документи дійсно подані українською мовою, що файли не пошкоджені і підтверджень і гарантування практично кожного абзацу ТЗ ? Дякую Вам . <b> Номер відповіді:</b> 739/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Поряд з цим згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації , і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Оржицька селищна рада <b> Тема розширена:</b> Щодо Постанови КМУ від 31.03.21 №272, та закупівлі універсальної послуги для малих непобутових споживачів. <b>Суть питання:</b> 1. Ми малий непобутовий споживач, наші електроустановки приєднані до електромереж всі до 50 кВт. Чи маємо ми право в 2021 році закупити універсальну послугу і чи не буде це розцінено, як дискримінація інших учасників. Якщо на нас поскаржаться, які санкції на нас чекають ? 2. Щодо Постанови КМУ від 31.03.21 №272 (в частині закупівлі електроенергії ) чи розповсюджується її дія на органи місцевого самоврядування, чи ця постанова стосується виключно бюджетних установ, які здійснюють заходи спрямовані на запобігання виникненню і поширенню ковід. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 735/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті   673/2021  за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db270eac-6dfa-4303-9b02-d943d9510b05&lang=uk-UA Відповідно до частини першої статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Поряд з цим, частиною другою статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому, перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Курахівської міської ради Донецької області <b> Тема розширена:</b> Про надання роз'яснень щодо впровадження окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 року № 272 «Про внесення зміни до переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України». <b>Суть питання:</b> Про надання роз'яснень щодо впровадження окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 року № 272 «Про внесення зміни до переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України». <b> Номер відповіді:</b> 738/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті  673/2021  за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db270eac-6dfa-4303-9b02-d943d9510b05&lang=uk-UA При цьому, повідомляємо, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06 розміщено листи від 20.03.2020 №  3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 " Щодо порядку закупівель у зв’язку  із  COVID-19 ", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 " Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19" ,  від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06 "Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи" . Разом з тим, згідно з Положенням про Державну казначейську службу України (Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від  02.03.2012  № 309. Так, пунктом 7  цього Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування. Тому з питань реєстрації договорів слід звертатись до відповідної казначейської служби. Крім того, Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 9 Закону. Так, у межах повноважень відповідно до пункту 13 статті 9 Закону Мінекономіки як Уповноважений орган у сфері закупівель надає на інформаційному ресурсі безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.