<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b>Суть питання:</b> Яким чином лікувальний заклад може придбати високоякісне унікальне обладнання, яке не має абсолютних аналогів на території України, не порушуючи при цьому конкурентне середовище? Чи можливо довести АМКУ потребу саме в такому обладнанні? <b> Номер відповіді:</b> 778/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті  302/2021 за посиланням https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=56bc904b-57b7-4dfa-b9a4-0adbf8e70cba

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Середня загальноосвітня школа №44" Кам'янської міської ради <b>Суть питання:</b> Згідно роз'яснень, що були надані Мінекономрозвитку, при внесенні змін до Річного плану закупівель перерозподіл коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель вважається новим предметом договору. Якщо ми закуповували продукти харчування по КЕКВ 2230 та зекономили внаслідок проведення спрощених закупівель кошти, а тепер маємо терміново закупити продукти харчування по КЕКВ 2282, при внесенні змін до Річного плану ми можемо керуватися вищевказаним роз'ясненням? <b> Номер відповіді:</b> 762/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  вичерпна відповідь на питання містится у листі від  03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 При цьому додатково відповідь на питання щодо здійснення закупівлі на кошти зекономлені в процесі проведення процедур закупівель міститься у запиті 1251/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA Водночас зазначаємо, що питання стосовно застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі". Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333). Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради <b> Тема розширена:</b> відсутність конкуренції з технічних причин <b>Суть питання:</b> У продовж чотирьох років (починаючи з 2018 року по 2021 рік) нами оголошувалися відкриті торги на предмет закупівлі Лот № 1 - Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Київського району міста Одеса, Лот № 2 - Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Приморського району міста Одеса, Лот № 3 – Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Малиновського району міста Одеса, Лот № 4 – Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Суворовського району міста Одеса). Однією з умов тендерної документації є розташування клінікі у відповідному районі міста у відповідному лоті. Упродовж 4 років жодних пропозицій щодо участі у Лоті № 4 Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Суворовського району міста Одеса) не заявлялося, що в свою чергу призводило до скаргив мешканів міста щодо неможливості стерелізації безпритульних тварин (котів/кішок) на території Суворовського району міста Одеса. Станом на теперішній час є потенційний учасник, який хотів би прийняти участь у переговорній процедурі і має ветеринарну клініку у Суворовському районі м. Одеси. Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ "про публічні закупівлі" якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Відповідно до ч. 3. ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" Замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону. Однак відповідно до ч. 7 ст. 17 ЗУ "Про пудлічні закупівлі" зазанчає, що тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника, що в свою чергу унеможливлює проведення переговорів та подальшого укладання договору. Потенційний учасник який виявляє бажання прийняти участь у перговорній процедурі є пов'язаною особою з замовником (замовник здійснює контроль за їх діяльністю). Однак, враховуючи те, що на території Суворовського району м. Одеси у продовж 4 років не було заявлено жодного учасника, чи можемо ми в данному випадку застосувати пункт 2 ч. 2 с. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" - відсутність конкуренції з технічних причин для проведення переговорної процедури з потенційним учасником такої категорії. Просиимо надати роз'яснення. посилання на закупівлі які не відбулися: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-27-000738-b https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-05-010721-a https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-02-12-000874-c https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-03-02-002393-a https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-02-07-001735-c https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-02-27-000444-a https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-03-28-000300-b https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-06-07-000652-c https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-07-06-001774-a <b> Номер відповіді:</b> 763/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 №  3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 " Щодо делегування здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06 Крім цього, з метою створення конкурентного середовища під час проведення закупівлі замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку. Так, згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації. Водночас будь-які рішення мають прийматися замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)-загальноосвітня школа 1 ступеня № 25 "Волошка" КМР <b> Тема розширена:</b> Планування закупівель за різними кодами КПК та КЕКВ <b>Суть питання:</b> На початку 2021р. кошторисом було передбачено кошти по КПК 0611021 КЕКВ 2230 та по КПК 0613140 КЕКВ 2282. По КПК 0611021 КЕКВ 2230 були проведені процедури закупівель і зараз прицюємо за цими договорами. Але по КПК 0613140 КЕКВ 2282 ми не знали, будуть відкривати пришкільні табори чи ні. Рішення про відкриття таборів прийняли лише 12.05.2021р. Чи потрібно нам тепер проводити закупівлі продуктів харчування по КПК 0613140 КЕКВ 2282, якщо сума не перевищує 50000,00грн адже по цим лотам по КЕКВ 2230 КПК 0611021 вже були проведені торги? Чи можна вважати видатки по КПК 0613140 КЕКВ 2282 такими, які ми передбачити не могли? <b> Номер відповіді:</b> 764/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  вичерпна відповідь на питання містится у листі від  03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 При цьому додатково відповідь на питання щодо здійснення закупівлі на кошти зекономлені в процесі проведення процедур закупівель міститься у запиті 1251/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA Водночас зазначаємо, що питання стосовно застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі". Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333). Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

<b>Запит від:</b> Запит від Циркунівська сільська рада <b> Тема розширена:</b> строк укладання довору в спрощеній закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.15 ст.14 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. В який мінімальний термін можливо укласти зазначений договір за результатами спрощеної процедури? <b> Номер відповіді:</b> 766/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 134/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ee2f05b8-ef61-4f17-8c08-fbccb55ad17a&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Циркунівська сільська рада <b> Тема розширена:</b> щодо категорій гаранта та принципала <b>Суть питання:</b> Ч.4 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено категорії Замовника. Підскажить які бувають категорії гаранта та категорі принципала, які необхідно вказувати в гарантії тендерної пропозиції/пропозиції на виконання вимог Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 14 грудня 2020 року № 2628 "ВИМОГИ до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції" <b> Номер відповіді:</b> 769/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті     № 620/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=790cb159-97fe-4e13-9b77-47b58d75be50&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління комунальної інфраструктури Хмельницької міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо внесення змін до умов договору про закупівлю в частині порядку оплати <b>Суть питання:</b> За результатами процедури закупівлі між Замовником та суб’єктом господарювання укладено договір про виконання робіт, відповідно до якого сторони визначили, що істотними (основними) умовами договору є: предмет договору; сума договору; строк дiї договору та строк виконання робіт. Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Після укладення договору виникла необхідність передбачення попередньої оплати за договором, проте в умовах тендерної документації Замовником не було передбачено можливості внесення змін до порядку оплати. Відповідно до п. 15-1 Постанови Кабінету міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів дозволено здійснювати попередню оплату будь-яких товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 % вартості їх річного обсягу на строк не більше 3 місяців. Просимо надати роз’яснення, чи вважається зміна порядку оплати в частині передбачення попередньої оплати внесенням змін до істотних умов договору про закупівлю, якщо за умовами тендерної документації та за умовами укладеного договору порядок оплати не належить до істотних умов договору. <b> Номер відповіді:</b> 770/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”. Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"  (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Відповідно до частини п'ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у пунктах 1-8 Закону. Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору про закупівлю є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись відповідно до умов договору виключно у випадках, передбачених статтею 41 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент з питань цивільного захисту Львівської ОДА <b>Суть питання:</b> Підкажіть,будь ласка, купляємо дрібниці для комп'ютера: мишка, клавіатура ,накопичувач, флеш пам'ять. чорнило .все йде одним договором на суму 2500,00 .Чи можна перші чотири позиції об'єднати за ДК 021:2015 до четвертого знаку 3023 як комп'ютерне обладнання, чи розділяти кожен предмет окремо <b> Номер відповіді:</b> 771/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Водночас питання визначення предмета закупівлі розглянуто в листі  від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972

<b>Запит від:</b> Запит від Осадчук Степан Васильович <b> Тема розширена:</b> спрощена закупівля <b>Суть питання:</b> Після укладення договору про закупівлю чи здійснює контроль уповноважена особа за виконанням умов договору, виконанням договору, зокрема в частині : строків поставки товару, якості товару, якості наданих послуг, строків виконання робіт тощо???? <b> Номер відповіді:</b> 773/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Водночас, питання щодо здійснення уповноваженою особою контролю за виконанням умов договору, а також їх права, обов'язки та відповідальність визначаються в примірному положенні про уповноважену особу, посадових інструкціях працівників та розпорядчих рішеннях замовника. Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20 розміщено лист від 10.04.2020 №  3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Проектний інститут Одеський Промбудпроект Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія Укрбуд" <b> Тема розширена:</b> Повернення сум забезпечення виконання договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Звертаємося до Вас з проханням надати роз'яснення з наступного питання. 15 вересня 2020 року було оголошено тендер щодо проведення переговорної процедури закупівлі згідно умов Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» на виконання робіт з коригування проектно-кошторисної документації об’єкта:«Реконструкція будівлі гуртожитку (буд. №24 інв. №10310005) під службове житло в м. Подільськ, вул. Самборського,21» (ДК 021:2015 – 71320000-7 «Послуги з інженерного проектування») ДСТУ Б.Д.1.1-7-2013. Замовник -ПІВДЕННЕ РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА 1469), код ЄДРПОУ:14321802. 29 жовтня 2020 р. було опубліковано повідомлення про намір укладення договору про закупівлю з нашим підприємством. 13.11.2020 р. між ПРУ Держ.прикордонної служби України (ВЧ1469) та нашим підприємтсвом підписано договір №24-20 про виконання робіт з коригування проектно-кошторисної документації об'єкта: "Реконструкція будівлі гуртожитку (буд №24 інв. №10310005) під службове житло у м. Подільськ, вул. Самборського,21" , Відповідно до вищевказанного договору наше підприємство забов'язалось виконати роботи в строк не пізніше 20 днів з дня отримання відповідної заявки на початок робіт від Замовника. Також, згідно до умов визначених в тендерній документації, нами було сплачено забезпечення виконання договору у сумі 5% від вартості Договору в сумі 28332,65 грн. Відповідно до умов договору, строк дії договору - до 01 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами забов'язань по договору. Однак незважаючи на те, що строк дії договору закінчився, Замовник так і не надіслав нашому підприємству , а ні заявку на виконання робіт , а ні додаткових угод на продовження або розірвання договору. В звязку із цим 19.01.2021 року ми звернулись з листом до Замовника з проханням повідомити про його наміри щодо вищевказаного договору . Однак відповіді від Замовника до цього часу не отримано. Отже , за бездіяльності Замовника , яка полягає у не надіслання заявки Замовника на початок робіт наше підприємтсво не може приступити до виконання робіт, передбачених умовами договору. Разом з тим Замовник також не повідомляє про його наміри щодо продовження строків/розірвання цього договору. Поряд з цим як було зазначено вище , на умовах визначених Замовником , нами було сплачено останньому забезпечення виконання договору у сумі 5% від вартості Договору в сумі 28332,65 грн., які до цього часу нам не були поверненні. На підставі вищевикладеного, а також враховуючи, що строк дії договору сплив 01 грудня 2020року просимо надати відповідь: Чи має право наше підприємство на поверення вказаної суми забезпечення договору, який фактично не виконано з підстав , що не залежать від нашого підприємтсва ? Якщо так, то який алгоритм дій щодо повернення вищевказаної суми забезпечення виконання договору? <b> Номер відповіді:</b> 774/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон) визначав особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану. Згідно з частиною третьою статті 3 Закону для проведення відбору учасників замовник оприлюднював оголошення про проведення відбору через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу. Так, в оголошенні про проведення відбору обов’язково зазначався, зокрема розмір, строк, вид та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (у разі якщо замовник вимагає його надати) (пункт 10 частини четвертої статті 3 Закону). Водночас, виходячи з основних засад і прав Конституції України, держава забезпечує захист всіх прав суб'єктів права власності і господарювання шляхом звернення до суду за захистом своїх прав.

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальний центр соціального обслуговування Подільського району м. Києва <b> Тема розширена:</b> Визначання процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Територіальний центр соціального обслуговування Подільського району м. Києва, звертається до Вас з проханням надати роз’яснення: 1. На сьогоднішній день послуги з поповнення електронних проїзних квитків у місті Києві надає КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГОЛОВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИЙ ЦЕНТР» (КП ГІОЦ) ЄДРПОУ 04013755. Послуги надаються за встановленими тарифами на проїзд у міському транспорті. Чи можна вважати КП ГІОЦ монополістом на ринку надання послуг з поповнення електронних проїзних квитків на умовах безготівкового розрахунку за встановленими тарифами на послуги з перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті міста Києва? 2. Чи є можливим застосування переговорної процедури закупівлі з КП ГІОЦ при здійсненні публічних закупівель бюджетними організаціями згідно п.2 ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні Закупівлі», а саме: «відсутності конкуренції з технічних причин» у випадку якщо вартість послуг перевищує 200 тис. грн? Вищезазначена інформація є необхідною для визначання процедури закупівлі послуг з поповнення електронних проїзних квитків Територіальним центром соціального обслуговування Подільського району м. Києва на 2021 рік. <b> Номер відповіді:</b> 775/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 Водночас звертаємо увагу, що згідно з частиною шостою статті 40 Закону повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію, зокрема обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Таким чином, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі на підставі, передбаченій абзацом четвертим пунктом 2 частини другої статті 40 Закону за наявності обгрунтування. При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Отже, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування. В свою чергу питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Бабичко Богдан Олександрович <b>Суть питання:</b> Чи потрібно публікувати звіт про укладений договір, якщо використовуються власні кошти від господарської діяльності <b> Номер відповіді:</b> 776/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Отже, якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону, то здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом у разі якщо: 1. Замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг. 2. Товари/роботи/послуги, які є предметом закупівлі не містяться у переліку випадків, на які не поширюється дія Закону. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти). Водночас питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA