<b>Запит від:</b> Запит від Шевчук Олексій Петрович <b> Тема розширена:</b> Відміна процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи можна відмінити процедуру закупівлі після виконання рішення АМКУ про скасування рішення замовника щодо визнання пропозиції учасника переможцем? Процедура - відкриті торги. Три учасника процедури. Критерій оцінки - ціна. Перші два відхилені за невідповідністю прозицій умовам тендерної документації. Третій визнаний переможцем. Рішенням АМКУ зобов'зано замовника скасувати рішення про визнання переможця. Після виконання рішення АМКУ з'явилась можливість повторної кваліфікації всіх трьох учасників з наданням їм можливостей усунення недоліків (24 години). ЗАПИТАННЯ: Чи можна на цьому етапі повністю відмінити процедуру? Які умови? P.S. Під час проведення процедури у замовника з'явилась уточнена модель кошторису (двостадійне проектування, першого разу процедура проводилась по стадії "П", станом на сьогодні є стадія "Р"). <b> Номер відповіді:</b> 756/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Водночас статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися. Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону  за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Водночас повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОМПЛЕКС З ВИВОЗУ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ» <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Ми, як замовник хотіли б уточнити наступні питання: 1. Чи має право замовник, в разі надання послуг, в зв"язку з великою кількістю адрес, в оголошенні при початку процедури вказати місце надання послуг: Україна, Відповідно до документації., як це реалізовано на площадці Закупки пром юа. Чи законно це ? В тендерній документації, Додатком 1 передбачено перелік адрес та районів надання послуг. Однак в оголошенні, повідомленні про намір та звіті про проведення процедури буде видно лише: Україна, Відповідно до документації. В проекті договору, також передбачено перелік адрес та районів. Чи має право Замовник вказати місце надання послуг так ? (Посилаючись на технічну частину тендерної документації). 2. Якщо Замовником в кваліфікаційних вимогах, було прописано назви критеріїв з ЗУ "Про публічні закупівлі" в попередній редакції: 1.Наявність обладнання та матеріально-технічної бази 2. Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. 3. Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. В новій редакції дещо змінились назви кваліфікаційних критеріїв. Чи є це порушенням ЗУ "Про публічні закупівлі" ? При цьому Учасником було надано повний пакет документів на кожну кваліфікаційну вимогу та два "аналогічні договори" з підтвердженням. Просимо надати роз"яснення в якомога найкоротший термін. З повагою, Голова тендерного комітету КП "КВПВ" О. В. Толстіков. <b> Номер відповіді:</b> 749/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Інформування про проведення відкритих торгів здійснюється у порядку визначеному статтею 21 Закону. Перелік інформації, що має містити оголошення про проведення відкритих торгів визначений частиною другою статті 21 Закону. Виходячи з пункту 3 частини другої статті 21 Закону, оголошення про проведення відкритих торгів має містити інформацію про конкретне місце виконання робіт чи надання послуг. Водночас повідомляємо,  що вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Отже, оскільки користувач несе відповідальність за зміст інформації, яка оприлюднюється в електронній системі закупівель, то з пропозиціями щодо реалізації на електронному майданчику вимог Закону слід звертатися до оператора  авторизованого електронного майданчика. Щодо питання 2 Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, . Поряд з цим відповідно до частини першої статті  22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Водночас частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  якщо тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону, то це тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, тендерна документація має складатися і оприлюднюватися замовником у відповідності до норм чинного законодавства. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОМПЛЕКС З ВИВОЗУ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ» <b> Тема розширена:</b> Щодо оголошення закупівлі. <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Ми, Замовник торгів, КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", просимо надати роз"яснення з наступного питання: ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що в оголошенні про проведення торгів, Замовник повинен вказати : вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). Питання в наступному: З якої дати, ця Вимога реалізована на площадках для проведення торгів ? На нашій площадці це реалізовано з 16.04. 2021 року. Просимо надати обгрунтовану відповідь щодо дати реалізації такої можливості для Замовників торгів на електронних площадках , З повагою, голова тендерногог комітету КП "КВПВ" О. В. Толстіков. <b> Номер відповіді:</b> 750/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Театрально-видовищний заклад культури "Київський національний академічний Молодий театр" <b> Тема розширена:</b> Чи є ліцензійні договори договорами у розумінні Закону "Про публічні закупівлі"? <b>Суть питання:</b> Підскажіть, будь ласка, чи відносяться ліцензійні договори з Державною організацією "Українське агенство з авторських та суміжних прав" (що є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" і надає театру дозвіл (невиключну ліцензію) на постановку та публічне виконання творів на території України та виплачує авторам авторську винагороду (роялті)) до договорів у розумінні Закону "Про публічні закупівлі"? Тобто чи необхідно використовувати процедури закупівель для об'єкта права інтелектуальної власності/публікувати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ в залежності від суми закупівлі, або такі договори не відносяться до договорів в розумінні Закону? <b> Номер відповіді:</b> 751/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині 5  статті 3 Закону, а для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною шостою статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Отже, замовник у розумінні Закону здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом у разі якщо: 1. Замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг. 2. Товари/роботи/послуги, які є предметом закупівлі не містяться у переліку випадків, на які не поширюється дія Закону. При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини. Поряд з цим про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Категорія замовника <b>Суть питання:</b> Користуючись нагодою, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» висловлює Вам свою повагу та повідомляє наступне. Категорії замовників установлені ч. 4 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі –Закон), зокрема: – органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у п. 1 ч.1 ст.2 Закону; – органи соціального страхування, зазначені у п. 2 ч.1 ст.2 Закону; – підприємства, установи, організації, зазначені у п. 3 ч.1 ст.2 Закону; – юридичні особи та / або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у п. 4 ч.1 ст.2 Закону. ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ» належить до наступної категорії: «юридична особа/ суб'єкт господарювання, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, зазначених у п. 4 ч.1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», яку зазначає в тендерних документаціях. При цьому, встановлено, що в категорія замовника не відповідає інформації, що зазначена в електронній системі закупівель (далі – ЄСЗ) у графі «Інформація про замовника». В оголошенні про проведення закупівлі в системі відображається наступна інформація відносно ДП МА «Бориспіль»: «юридична особа, яка здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання». Як наслідок, категорія замовника в Законі і категорія замовника в ЄСЗ — це не одне й те саме, формулювання в редакції ЄСЗ відсутнє в Законі. ТОВ «СМАРТТЕНДЕР» - оператор авторизованого електронного майданчика SmartTender.biz повідомив, що формулювання «юридична особа, яка здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання» передбачене технічним завданням Прозоро. На сьогодні в гарантії забезпечення тендерної пропозиції вимагається зазначення категорії замовника. Розбіжність категорії замовника в Законі і категорії замовника в ЄСЗ може призвести до порушень під час оформлення гарантій та відхилення пропозицій учасників. У зв’язку з цим, звертаємось з проханням повідомити, чи має право замовник в ТД зазначити формулювання про свою категорію не в редакції Закону, а в редакції, що реалізована в ЄСЗ відповідно до технічного завдання Прозоро? <b> Номер відповіді:</b> 752/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас форми і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції затверджені наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 (далі- наказ) відповідно до абзацу десятого пункту 11 частини першої статті 9 Закону. Так, виходячи з пункту 3 цих Вимог у гарантії щодо бенефіціара, яким є замовник, має зазначаєтися інформація, зокрема про його категорію. При цьому категорії замовників, що використовуються у Законі установлені частиною четвертою статті 2 Закону. Отже, відповідно до наказу у реквізитах гарантії замовник має зазначати свою категорію, керуючись нормами Закону. Своєю чергою, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОМІЗОЛ» <b> Тема розширена:</b> чи прийме до розгляду нашу скаргу Антимонопольний комітет? <b>Суть питання:</b> наше підприємство приймало участь у торгах Ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-19-001051-b "Відкриті торги з публікацією англійською мовою" на етапі прекваліфікації до аукціону були допущенні всі три учасники, але нашими юристами були знайденні помилки у двох учасників на етапі обрання переможця. Чи прийме до розгляду нашу вимогу Антимопольний комітет на момент оголошення про підписання договору з переможцем? <b> Номер відповіді:</b> 753/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок оскарження процедур закупівлі встановлений статтею 18 Закону. Так, виходячи з частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частинами другою і дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону. Натомість скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю. У разі порушення цих строків скарги автоматично не приймаються електронною системою закупівель. Отже, при поданні скарги, яка може прийматися до розгляду органом оскарження, суб’єкт оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи має враховувати, насамперед,  підставу для оскарження (що саме оскаржується?), а також період та строки для подання скарги. Крім цього, довідково, щодо інших питань, пов'язаних з порядком оскарження процедур закупівель, пропонуємо ознайомитися з інформацією, викладеною в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 " Щодо порядку оскарження процедур закупівель ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

<b>Запит від:</b> Запит від Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського <b> Тема розширена:</b> Технічна помилка в тендерній документації та додатках до договору. <b>Суть питання:</b> Після проведеної процедури відкритих торгів і підписання договору (предмет закупівлі «Поточний ремонт Маріупольського коледжу ДонНУЕТ, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. О.Матросова, 7) було виявлено технічну помилку в тендерній документації, а саме в технічній специфікації, яка потім автоматично відобразилася в додатках до укладеного договору: в локальному кошторисі та календарному графіку виконання робіт замість “Поточний ремонт системи опалення” було зазначено “Капітальний ремонт системи опалення”. Роботи, включені до цього розділу відносяться до поточного ремонту та охоплюють демонтаж і встановлення опалювальних радіаторів для підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій та інженерного обладнання. Помилка виникла через те, що раніше планувався капітальний ремонт системи опалення, була розроблена проектна документація, але у зв'язку з браком фінансових ресурсів було прийнято рішення не робити капітальний ремонт, а здійснити тільки поточні ремонтні роботи - заміну зношених опалювальних радіаторів. Проектна документація була змінена, але назва “Капітальний ремонт системи опалення” помилково залишилася. Проектною організацією надано лист з підтвердженням того, що роботи з ремонту системи опалення, включені до технічної специфікації тендерної документації, відносяться до поточного ремонту. Утім УДКСУ не може зареєструвати укладений договір з переможцем через те, що в календарному графіку виконання робіт та локальному кошторисі, які є додатками до договору, зазначено «Капітальний ремонт системи опалення», що за своєю економічною характеристикою операції належить до капітальних видатків та не відповідає предмету закупівлі ««Поточний ремонт Маріупольського коледжу ДонНУЕТ, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. О.Матросова, 7» та коду економічної класифікації видатків, зазначеному в реєстрі бюджетних зобов’язань (2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку»). Чи можемо ми виправити технічну помилку (виправити слово «капітальний» на «поточний») шляхом оформлення відповідного протоколу тендерного комітету, розміщення його в Електронній системі закупівель та укладення додаткових угод до договору ( враховуючи те, що істотні умови договору закупівлі не змінюються)? <b> Номер відповіді:</b> 747/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 9, частини восьмої статті 12 Закону наказом Мінекономіки від  11.06.2020  № 1082 затверджено  Порядок  розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), що визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель. Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю. Оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку). При цьому Порядок не містить механізму виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником при заповненні форм документів у сфері публічних закупівель. Ураховуючи зазначене та виходячи зі змісту статті 11 Закону, після оприлюднення відповідної інформації тендерний комітет (уповноважена особа) може прийняти рішення про виправлення таких помилок, шляхом оформлення відповідного протоколу, який підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або уповноваженою особою. При цьому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу, є юридична особа, яка визначена адміністратором електронної системи закупівель згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку, з питання технічної реалізації пропонуємо звертатись до адміністратора. Своєю чергою, зазначаємо, що у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, замовник відміняє процедуру закупівлі, виходячи зі змісту статей 32 та 40 Закону. Довідково інформуємо, що з інформацією стосовно помилок замовників та можливих варіантів їх виправленн  можна ознайомитися на infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pomilki-zamovnikiv-ta-mozhlivi-varianti-jih-vipravlennya Крім цього, повідомляємо, що питання внесення змін до договору про закупівлю розглянуто у листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Міська лікарня №10" Запорізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Джерело фінансування <b>Суть питання:</b> Замовник під час порилюднення річного плану закупівель заповнив очікувану вартість предмету закупівлі по декількам джерелам. Але під час укладення договору Замовник поділяє загальну суму договору за декількоми джерелами і сума одного із джерел вийшла більша ніж вказано в річному плані. При цьому загальна сума договору не перевищує очікувану вартість предмету закупівлі, яка була вказана Замовником в річному плані. У відповідності до вимог п.1 ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Чи може Замовник здійснити закупівлю (укласти договір) з Учасником -переможцем з сумою договору, яка не перевищує очікувану вартість предмету закупівлі, але перевищує суму одного із джерел. <b> Номер відповіді:</b> 748/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Разом з цим, ураховуючи вимоги статті 4 та частини третьої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що планує закупівлі. При цьому розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення процедури закупівлі. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "ІНФОТЕХ" <b> Тема розширена:</b> Визначення статусу замовника <b>Суть питання:</b> ДП «ІНФОТЕХ» є державним комерційним підприємством. Наказом МВС ДП «ІНФОТЕХ» призначено адміністратором Єдиної інформаційної системи МВС та в цій частині своєї діяльності Підприємство забезпечує потреби держави в електронних комунікаційних послугах. Окрім цього, ДП «ІНФОТЕХ» має в своєму складі друкарню, яка реалізує поліграфічну продукцію на промисловій та комерційної основі. Виконання замовлень для потреб держави або територіальних громад відбувається в порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі», на загальних конкурентних умовах. Для випуску поліграфічної продукції ДП «ІНФОТЕХ» необхідно купувати матеріали та інші послуги. Враховуючи, що одним з видів діяльності ДП «ІНФОТЕХ» є випуск поліграфічної продукції на промисловій та комерційній основі на загальних конкурентних умовах, чи розповсюджуються на ДП «ІНФОТЕХ» при здійсненні випуску поліграфічної продукції вимоги п. 3 ч. 1 ст. 2; ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та чи зобов’язано Підприємство при перемозі у тендері шодо публічної закупівлі поліграфічної продукції на комерційній основі оголошувати власний тендер в порядку Закону України «Про публічні закупівлі» для закупівлі сировини і матеріалів для виконання укладеного договору. <b> Номер відповіді:</b> 740/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 724/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=49f865e9-21e2-4085-8651-75372e9a41e6&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Міський водоканал" <b> Тема розширена:</b> Щодо оприлюднення в електронній системі закупівель звітів про договори <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Договори про надання послуг з охорони обєктів, спільного використання електричних мереж, надання телекомунікаційних послуг укладено у 2014-2016 роках році, які пролонгуються на кожен наступний рік. Згідно з Законом, під час придбання Замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Просимо надати розяснення чи потрібно оприлюднювати в електронній системі закупівель звіти про договори, які укладені до введення в дію Закону в новій редакції. <b> Номер відповіді:</b> 742/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 1513/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3cf38d2a-cdec-4ee0-b565-455349430547&lang=uk-UA Крім того, пропонуємо ознайомитися з листом від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Реінтеграція та відновлення» <b> Тема розширена:</b> пункт 1 абзацу 5 ст. 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" (Розтлумачення поняття) <b>Суть питання:</b> п. 1 абз. 5 ст. 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено - "товари, роботи і послуги,......які згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки". Як вірно розуміти (тлумачити) в данному випадку поняття "Потребують спеціальних заходів безпеки"? Чи може таке формулювання відноситись наприклад до товарів чи послуг інформація про місце постачання (надання) яких не повинна розкриватись широкому колу осіб ? Чи може таке формулювання відноситись наприклад до товарів чи послуг інформація про місце постачання (надання) яких має ступіні обмеження "Для службового користування"? <b> Номер відповіді:</b> 743/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 1488/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=bb740c46-0611-4d99-9592-e1d0563bdec4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГДОРСТРОЙ" <b> Тема розширена:</b> Правила оцінки пропозицій учасників, порядок публікацій рішень замовника, зміст протоколу замовника <b>Суть питання:</b> Питання стосуються Спрощених закупівель і Відкритих торгів. 1) Чи може бути об’єднано рішення про результати розгляду пропозицій декількох (або всіх) учасників закупівлі у одному Протоколі Уповноваженої особи, чи може надаватися правова оцінка декільком пропозиціям в одному Протоколі? Якщо ні, то чому? На нашу думку, розгляд пропозицій кожного з учасників відбувається послідовно і щодо розгляду кожної окремої пропозиції має бути оприлюднений окремий протокол (Аналіз ст.ст. 11, 14, 30, 41 ЗУ Про публічні закупівлі). Такий протокол не може містити рішення про відхилення чи прийняття пропозиції інших учасників, а також у даному протоколі не може надаватися правова оцінка іншим пропозиціям, оскільки замовник приступає до розгляду «наступних» пропозицій лише прийнявши рішення про відхилення «поточної». Також, оскільки «попередні» пропозиції (в разі їх наявності) вже розглянуті, то і відносно них не може бути надано жодних правових оцінок у протоколі розгляду «поточної» пропозиції. Приклад закупівлі UA-2020-09-07-007867-b. 2) Чи є законні підстави в Уповноваженої особи замовника зазначати у Протоколі визнання переможцем Учасника №2 відомості про недійсність деяких положень Протоколу відхилення пропозиції Учасника №1? Приклад закупівлі UA-2021-04-17-000032-b. <b> Номер відповіді:</b> 744/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Відповідно до частини дев’ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. При цьому, виходячи зі змісту статті 11 Закону та пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, об'єктивний та чесний вибір переможця належить до обов’язків уповноваженої особи або тендерного комітету, а будь-які рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. Водночас, виходячи зі змісту частини дванадцятої статті 29 Закону, за результатами розгляду тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації замовником в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону складається та оприлюднюється протокол розгляду всіх тендерних пропозицій. Перелік інформації, яку має містити протокол розгляду тендерних пропозицій, визначено частиною дванадцятою статті 29 Закону. Так, зокрема згідно з пунктом 6 частини дванадцятої статті 29 Закону протокол розгляду тендерних пропозицій повинен містити інформацію про підстави відхилення тендерної пропозиції (у разі відхилення) згідно зі статтею 31 Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Cвоєю чергою, відповідно до частини третьої статті 31 Закону у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель. Крім цього, з інформацією про  особливості проведення окремих етапів спрощених закупівель, у тому числі, пов'язаних з розглядом пропозиції учасника на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, пропонуємо ознайомитися в листі від  05.05.2020  №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Щодо питання 2 За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з Законом (частина п`ятнадцята статті 29 Закону). Частиною першою статті 33 Закону встановлено, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Це рішення уповноваженої особи оформлюється протоколом, який складається в довільній формі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Перелік інформації, яку має містити повідомлення про намір укласти договір про закупівлю визначено частиною другою статті 33 Закону. Водночас будь-які рішення мають прийматися замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону. При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Також, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.