Новини Мінекономіки
Консультація
№ 771/2021
19.05.2021
Допорогові закупівлі
Суть питання: Чи можна придбати комп'ютерну мишку, клавіатуру, накопичувач, флеш-пам'ять одним договором на 2500 грн, об'єднавши їх під кодом ДК 021:2015: 3023 (комп'ютерне обладнання) до четвертого знаку? Чи потрібно розділяти кожен предмет окремо? Висновки/Відповідь: Замовник визначає предмет закупівлі згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” із застосуванням Єдиного закупівельного словника. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Рекомендується ознайомитися з листом Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972.
Допорогові закупівлі
Консультація № 771/2021Огляд:
Суть питання: Чи можна придбати комп'ютерну мишку, клавіатуру, накопичувач, флеш-пам'ять одним договором на 2500 грн, об'єднавши їх під кодом ДК 021:2015: 3023 (комп'ютерне обладнання) до четвертого знаку? Чи потрібно розділяти кожен предмет окремо?
Висновки/Відповідь:
Замовник визначає предмет закупівлі згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” із застосуванням Єдиного закупівельного словника. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Рекомендується ознайомитися з листом Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент з питань цивільного захисту Львівської ОДА
<b>Суть питання:</b> Підкажіть,будь ласка, купляємо дрібниці для комп'ютера: мишка, клавіатура ,накопичувач, флеш пам'ять. чорнило .все йде одним договором на суму 2500,00 .Чи можна перші чотири позиції об'єднати за ДК 021:2015 до четвертого знаку 3023 як комп'ютерне обладнання, чи розділяти кожен предмет окремо
<b>
Номер відповіді:</b> 771/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Водночас питання визначення предмета закупівлі розглянуто в листі від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель"
,
розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972
Консультація
№ 773/2021
19.05.2021
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 773/2021 щодо контролю за виконанням договору при спрощеній закупівлі: Суть питання: Чи здійснює уповноважена особа контроль за виконанням умов договору про закупівлю після його укладення, зокрема щодо строків, якості товару/послуг/робіт? Висновки/Відповідь: * Уповноважена особа визначена у п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" як службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель. * Контроль за виконанням умов договору: Питання щодо здійснення уповноваженою особою контролю за виконанням умов договору, їх права, обов'язки та відповідальність визначаються в примірному положенні про уповноважену особу, посадових інструкціях працівників та розпорядчих рішеннях замовника. * Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 773/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 773/2021 щодо контролю за виконанням договору при спрощеній закупівлі
Суть питання: Чи здійснює уповноважена особа контроль за виконанням умов договору про закупівлю після його укладення, зокрема щодо строків, якості товару/послуг/робіт?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Осадчук Степан Васильович
<b>
Тема розширена:</b> спрощена закупівля
<b>Суть питання:</b> Після укладення договору про закупівлю чи здійснює контроль уповноважена особа за виконанням умов договору, виконанням договору, зокрема в частині : строків поставки товару, якості товару, якості наданих послуг, строків виконання робіт тощо????
<b>
Номер відповіді:</b> 773/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною
за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель
згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Водночас, питання щодо здійснення уповноваженою особою контролю за виконанням умов договору, а також їх права, обов'язки та відповідальність визначаються в примірному положенні про уповноважену особу, посадових інструкціях працівників та розпорядчих рішеннях замовника.
Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20
розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06
“Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
Консультація
№ 774/2021
19.05.2021
Інше
Консультація Мінекономіки (774/2021): Суть питання: Чи має право підприємство на повернення суми забезпечення договору, укладеного за Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", якщо договір не виконано з вини замовника (не надіслано заявку на виконання робіт)? Який алгоритм дій для повернення? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” визначав особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану. * В оголошенні про проведення відбору обов’язково зазначався, зокрема розмір, строк, вид та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (у разі якщо замовник вимагає його надати) (пункт 10 частини четвертої статті 3 Закону). * У випадку порушення прав, для їх захисту необхідно звертатись до суду, що випливає з основних засад і прав Конституції України.
Інше
Консультація № 774/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки (774/2021)
Суть питання: Чи має право підприємство на повернення суми забезпечення договору, укладеного за Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", якщо договір не виконано з вини замовника (не надіслано заявку на виконання робіт)? Який алгоритм дій для повернення?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Проектний інститут Одеський Промбудпроект Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія Укрбуд"
<b>
Тема розширена:</b> Повернення сум забезпечення виконання договору
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Звертаємося до Вас з проханням надати роз'яснення з наступного питання. 15 вересня 2020 року було оголошено тендер щодо проведення переговорної процедури закупівлі згідно умов Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» на виконання робіт з коригування проектно-кошторисної документації об’єкта:«Реконструкція будівлі гуртожитку (буд. №24 інв. №10310005) під службове житло в м. Подільськ, вул. Самборського,21» (ДК 021:2015 – 71320000-7 «Послуги з інженерного проектування») ДСТУ Б.Д.1.1-7-2013. Замовник -ПІВДЕННЕ РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА 1469), код ЄДРПОУ:14321802.
29 жовтня 2020 р. було опубліковано повідомлення про намір укладення договору про закупівлю з нашим підприємством.
13.11.2020 р. між ПРУ Держ.прикордонної служби України (ВЧ1469) та нашим підприємтсвом підписано договір №24-20 про виконання робіт з коригування проектно-кошторисної документації об'єкта: "Реконструкція будівлі гуртожитку (буд №24 інв. №10310005) під службове житло у м. Подільськ, вул. Самборського,21" , Відповідно до вищевказанного договору наше підприємство забов'язалось виконати роботи в строк не пізніше 20 днів з дня отримання відповідної заявки на початок робіт від Замовника.
Також, згідно до умов визначених в тендерній документації, нами було сплачено забезпечення виконання договору у сумі 5% від вартості Договору в сумі 28332,65 грн.
Відповідно до умов договору, строк дії договору - до 01 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами забов'язань по договору.
Однак незважаючи на те, що строк дії договору закінчився, Замовник так і не надіслав нашому підприємству , а ні заявку на виконання робіт , а ні додаткових угод на продовження або розірвання договору.
В звязку із цим 19.01.2021 року ми звернулись з листом до Замовника з проханням повідомити про його наміри щодо вищевказаного договору . Однак відповіді від Замовника до цього часу не отримано. Отже , за бездіяльності Замовника , яка полягає у не надіслання заявки Замовника на початок робіт наше підприємтсво не може приступити до виконання робіт, передбачених умовами договору. Разом з тим Замовник також не повідомляє про його наміри щодо продовження строків/розірвання цього договору.
Поряд з цим як було зазначено вище , на умовах визначених Замовником , нами було сплачено останньому забезпечення виконання договору у сумі 5% від вартості Договору в сумі 28332,65 грн., які до цього часу нам не були поверненні.
На підставі вищевикладеного, а також враховуючи, що строк дії договору сплив 01 грудня 2020року просимо надати відповідь:
Чи має право наше підприємство на поверення вказаної суми забезпечення договору, який фактично не виконано з підстав , що не залежать від нашого підприємтсва ?
Якщо так, то який алгоритм дій щодо повернення вищевказаної суми забезпечення виконання договору?
<b>
Номер відповіді:</b> 774/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон) визначав особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону для проведення відбору учасників замовник оприлюднював оголошення про проведення відбору через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу.
Так, в оголошенні про проведення відбору обов’язково зазначався, зокрема розмір, строк, вид та умови надання,
умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю
(у разі якщо замовник вимагає його надати) (пункт 10 частини четвертої статті 3 Закону).
Водночас, виходячи з основних засад і прав Конституції України, держава забезпечує захист всіх прав суб'єктів права власності і господарювання шляхом звернення до суду за захистом своїх прав.
Консультація
№ 775/2021
19.05.2021
Планування закупівель
Суть питання: Чи можна вважати КП "ГІОЦ" монополістом у сфері поповнення електронних проїзних квитків у Києві та чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі з ним відповідно до п.2 ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні Закупівлі», якщо вартість послуг перевищує 200 тис. грн? Висновки/Відповідь: 1. Щодо можливості застосування переговорної процедури: див. лист Мінекономіки від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 2. Замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі на підставі абзацу четвертого пункту 2 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" за наявності обґрунтування. 3. Повідомлення про намір укласти договір повинно містити обґрунтування застосування переговорної процедури з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі (частина шоста статті 40 Закону). 4. Замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. 5. Замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом. 6. Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Планування закупівель
Консультація № 775/2021Огляд:
Суть питання: Чи можна вважати КП "ГІОЦ" монополістом у сфері поповнення електронних проїзних квитків у Києві та чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі з ним відповідно до п.2 ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні Закупівлі», якщо вартість послуг перевищує 200 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
1. Щодо можливості застосування переговорної процедури: див. лист Мінекономіки від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
2. Замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі на підставі абзацу четвертого пункту 2 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" за наявності обґрунтування.
3. Повідомлення про намір укласти договір повинно містити обґрунтування застосування переговорної процедури з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі (частина шоста статті 40 Закону).
4. Замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
5. Замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом.
6. Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Територіальний центр соціального обслуговування Подільського району м. Києва
<b>
Тема розширена:</b> Визначання процедури закупівлі
<b>Суть питання:</b> Територіальний центр соціального обслуговування Подільського району м. Києва, звертається до Вас з проханням надати роз’яснення:
1. На сьогоднішній день послуги з поповнення електронних проїзних квитків у місті Києві надає КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГОЛОВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИЙ ЦЕНТР» (КП ГІОЦ) ЄДРПОУ 04013755. Послуги надаються за встановленими тарифами на проїзд у міському транспорті. Чи можна вважати КП ГІОЦ монополістом на ринку надання послуг з поповнення електронних проїзних квитків на умовах безготівкового розрахунку за встановленими тарифами на послуги з перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті міста Києва?
2. Чи є можливим застосування переговорної процедури закупівлі з КП ГІОЦ при здійсненні публічних закупівель бюджетними організаціями згідно п.2 ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні Закупівлі», а саме: «відсутності конкуренції з технічних причин» у випадку якщо вартість послуг перевищує 200 тис. грн?
Вищезазначена інформація є необхідною для визначання процедури закупівлі послуг з поповнення електронних проїзних квитків Територіальним центром соціального обслуговування Подільського району м. Києва на 2021 рік.
<b>
Номер відповіді:</b> 775/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06
“Щодо переговорної процедури закупівлі”
,
розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас звертаємо увагу, що згідно з частиною шостою статті 40 Закону повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію, зокрема обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі на підставі, передбаченій абзацом четвертим пунктом 2 частини другої статті 40 Закону за наявності обгрунтування. При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Отже, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
В свою чергу питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Консультація
№ 776/2021
19.05.2021
Інше
Консультація Мінекономіки № 776/2021: Суть питання: Чи потрібно публікувати звіт про укладений договір при використанні власних коштів від господарської діяльності? Висновки/Відповідь: Якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), то він здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, якщо виконуються наступні умови: 1. Замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг. 2. Товари/роботи/послуги, які є предметом закупівлі, не містяться у переліку випадків, на які не поширюється дія Закону. Закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі (бюджетні або власні кошти), оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів. Посилання на нормативні акти: * Закон України “Про публічні закупівлі” * Стаття 1, пункт 25 Закону України “Про публічні закупівлі” * Стаття 3 Закону України “Про публічні закупівлі”
Інше
Консультація № 776/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 776/2021
Суть питання: Чи потрібно публікувати звіт про укладений договір при використанні власних коштів від господарської діяльності?
Висновки/Відповідь:
Якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), то він здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, якщо виконуються наступні умови:
1. Замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг.
2. Товари/роботи/послуги, які є предметом закупівлі, не містяться у переліку випадків, на які не поширюється дія Закону.
Закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі (бюджетні або власні кошти), оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.
Посилання на нормативні акти:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Бабичко Богдан Олександрович
<b>Суть питання:</b> Чи потрібно публікувати звіт про укладений договір, якщо використовуються власні кошти від господарської діяльності
<b>
Номер відповіді:</b> 776/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону, то здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом у разі якщо:
1. Замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг.
2. Товари/роботи/послуги, які є предметом закупівлі не містяться у переліку випадків, на які не поширюється дія Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти).
Водночас питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Консультація
№ 758/2021
18.05.2021
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки щодо закупівлі халатів ізоляційних медичних одноразових по COVID-19: Суть питання: Чи можна закуповувати халат ізоляційний медичний одноразовий з обґрунтуванням "COVID-19" в електронній системі закупівель, враховуючи, що він віднесений до засобів індивідуального захисту згідно з постановою КМУ № 224, але відсутній у переліку товарів, затвердженому постановою КМУ № 225? Висновки/Відповідь: Інформація з даного питання міститься в листах Мінекономіки, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: * Лист від 20.03.20 № 3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 * Лист від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06 * Лист від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20 * Лист від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06 "Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06 Постанова КМУ від 20.03.2020 № 224 "Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість" визначає перелік товарів, операції з якими звільняються від ПДВ. Вичерпний перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 225 “Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України”.
Предмет закупівлі
Консультація № 758/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо закупівлі халатів ізоляційних медичних одноразових по COVID-19
Суть питання:
Чи можна закуповувати халат ізоляційний медичний одноразовий з обґрунтуванням "COVID-19" в електронній системі закупівель, враховуючи, що він віднесений до засобів індивідуального захисту згідно з постановою КМУ № 224, але відсутній у переліку товарів, затвердженому постановою КМУ № 225?
Висновки/Відповідь:
Інформація з даного питання міститься в листах Мінекономіки, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель:
Постанова КМУ від 20.03.2020 № 224 "Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість" визначає перелік товарів, операції з якими звільняються від ПДВ.
Вичерпний перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 225 “Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України”.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Русанівка» Дніпровського району м. Києва»
<b>
Тема розширена:</b> Закупівлі по COVID-19
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Постановою КМУ від 20 березня 2020 р. № 224 Халат ізоляційний медичний одноразовий віднесено до засобів індивідуального захисту, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість».
Разом з тим, цей конкретний товар відсутній у переліку, затвердженому постановою КМУ від 20 березня 2020 р. № 225.
Чи входить халат ізоляційний медичний одноразовий до переліку товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, затверджених постановою КМУ від 20 березня 2020 р. № 225?
Та чи можна халат ізоляційний медичний одноразовий закуповувати з обґрунтованням "COVID-19" в електронній системі закупівель?
<b>
Номер відповіді:</b> 758/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 № 3304-04/20005-06
“Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”,
від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "
Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19
", від
01.04.2020 № 3304-04/22081-06 "
Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19"
, від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06
"Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи"
, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06
Поряд з цим звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 "Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість" затверджено перелік товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України
звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Водночас
вичерпний перелік
товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 225 “Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України”.
Консультація
№ 759/2021
18.05.2021
Переговорна процедура закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 759/2021: Суть питання: Чи може очікувана вартість переговорної процедури закупівлі (після двох скасованих відкритих торгів через недостатню кількість учасників, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі») бути більшою, ніж очікувана вартість відкритих торгів? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді, а посилається на: * Додаток 1 до листа від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі" (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124). * Відео курс "Професійно про закупівлі", тема "Переговорна процедура закупівлі по-новому" (https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli). Примітка: Для отримання конкретної відповіді необхідно проаналізувати надані посилання та матеріали.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 759/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 759/2021
Суть питання: Чи може очікувана вартість переговорної процедури закупівлі (після двох скасованих відкритих торгів через недостатню кількість учасників, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі») бути більшою, ніж очікувана вартість відкритих торгів?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді, а посилається на:
Примітка: Для отримання конкретної відповіді необхідно проаналізувати надані посилання та матеріали.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Марганецька центральна міська лікарня" Марганецької міської ради"
<b>
Тема розширена:</b> Зміна очікуваної вартості
<b>Суть питання:</b> Замовником були оголошені відкриті торги:
1) Оголошення UA-2021-02-16-016354-a від 16.02.2021р., тендер відмінено 04.03.2021р. причина: через відсутність достатньої кількості учасників.
2) Оголошення UA-2021-03-05-005076-c від 05.03.2021р., тендер відмінено 21.03.2021р. причина: через відсутність достатньої кількості учасників.
07.05.2021 була проведена переговорна процедура UA-2021-05-07-000017-c 33600000-6 Фармацевтична продукція.
Обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі). Відповідно пункту 1 частини 2 статті 40 Закону України « Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII - якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, закупівля ДК 021:2015 - ЛОТ1 Фармацевтична продукція включена до Національного переліку 33600000-6 – Фармацевтична продукція за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника ЛОТ2 Фармацевтична продукція без включення до Національного переліку 33600000-6 – Фармацевтична продукція за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника може бути здійснена замовником як виняток за переговорною процедурою закупівлі через електронну систему закупівель Prozorro за електронними торгами.
Питання. Чи може Очікувана вартість переговорної процедури бути більшою від очікуваної вартості відкритих торгів.
<b>
Номер відповіді:</b> 759/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у д
одатку 1
до листа від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06
“Щодо переговорної процедури закупівлі”,
розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому також розглянуто тему : “
Переговорна процедура закупівлі по-новому”
, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Консультація
№ 760/2021
18.05.2021
Інше
Суть питання: Чи може бюджетна організація, що надає освітні послуги, бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на Prozorro? Висновки/Відповідь: Так, бюджетна організація, яка надає освітні послуги (навчання, підвищення кваліфікації), може бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на Prozorro. * Учасником закупівлі може бути будь-яка юридична особа (резидент або нерезидент), незалежно від форми власності та організаційно-правової форми (пункт 37 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Учасники всіх форм власності беруть участь у закупівлях на рівних умовах (стаття 5 Закону). * Договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами закупівлі (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Інше
Консультація № 760/2021Огляд:
Суть питання: Чи може бюджетна організація, що надає освітні послуги, бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на Prozorro?
Висновки/Відповідь:
Так, бюджетна організація, яка надає освітні послуги (навчання, підвищення кваліфікації), може бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на Prozorro.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Клименко Світлана Петрівна
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Питання наступне.
Чи може бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі юридична особа, що є бюджетною організацією та надає послуги освітнього напрямку (навчання, підвищення кваліфікації), враховуючи вимоги пункту 37 статті 1 розділу І ЗУ "Про публічні закупівлі". А саме чи може приймати участь, як учасник в пошуці наявних тендерів на сайті prozorro.gov.ua
<b>
Номер відповіді:</b> 760/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що
укладається між замовником і учасником
за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару..
Водночас статтею 5 Закону
встановлено, що учасники (резиденти та нерезиденти)
всіх форм власності та організаційно-правових форм
беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах
.
Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону незалежно від форм власності та організаційно-правових форм.
Консультація
№ 761/2021
18.05.2021
Інше
Консультація Мінекономіки № 761/2021: Суть питання: Яку процедуру закупівлі застосовувати для капітального ремонту приміщення на суму 1 350 000,00 грн? Висновки/Відповідь: * Інформацію щодо вартісних меж та вибору способу закупівлі можна знайти у запиті № 688/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4 * Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" та від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеними за посиланнями: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 * https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 * Вибір процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
Інше
Консультація № 761/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 761/2021
Суть питання: Яку процедуру закупівлі застосовувати для капітального ремонту приміщення на суму 1 350 000,00 грн?
Висновки/Відповідь:
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
<b>
Тема розширена:</b> Визначення процедури закупівлі
<b>Суть питання:</b> Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області планує закупівлю ремонтних робіт "Капітальний ремонт приміщення" на суму 1350000,00 грн.
Запитання:
1. За якою процедурою закупівлі в даному випадку потрібно здійснити закупівлю ремонтних робіт "Капітальний ремонт приміщення" на суму 1350000,00 грн.?
<b>
Номер відповіді:</b> 761/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо вартісних меж та пов'язаних з цим способів закупівлі розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням:
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
Водночас на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
,
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
розміщено листи від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
“Щодо планування закупівель”,
від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель"
.
При цьому вибір процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
Консультація
№ 757/2021
15.05.2021
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 757/2021: Суть питання: Роз'яснення дій замовника після рішення АМКУ про скасування рішення про визнання переможцем, зокрема, щодо подальшого розгляду пропозицій та можливості їх відхилення/оскарження. Висновки/Відповідь: 1. Виконання рішення АМКУ: Відхилення пропозиції Учасника №3 (скасування рішення про визнання переможцем) є виконанням рішення АМКУ. 2. Зобов'язання в рішенні АМКУ: Зобов’язання містяться в резолютивній частині рішення органу оскарження (після слова "ПОСТАНОВИЛА"). 3. Мотивувальна частина рішення АМКУ: Положення, пункти, посилання на нормативні акти, тощо в мотивувальній частині тексту рішення органу оскарження (перед словом «ПОСТАНОВИЛА») слід сприймати як обгрунтування для прийняття рішення, але не як зобов'язання. 4. Визначення переможця після рішення АМКУ: Замовник приймає рішення самостійно, з урахуванням Закону, але не зобов'язаний визнавати Учасника №3 переможцем автоматично. 5. Відхилення всіх пропозицій: Можливе, якщо всі пропозиції не відповідають вимогам тендерної документації, з урахуванням частини шістнадцятої статті 29 та частини дев’ятої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі». 6. Оскарження рішень Замовника: Учасники мають право оскаржувати рішення Замовника під час повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ) щодо відхилення їх пропозицій. 7. Оскарження відміни процедури: Учасники мають право оскаржувати рішення Замовника про відміну процедури закупівлі після виконання рішення АМКУ (скасування рішення про визнання переможцем Учасника №3) без повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ). Посилання на нормативно-правові акти та інші документи: * Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019). * Стаття 1 Закону (пункт 30 частини першої). * Стаття 18 Закону. * Стаття 18 Закону (частина вісімнадцята). * Стаття 18 Закону (частина двадцять друга). * Стаття 44 Закону (частина перша). * Стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. * Стаття 5 Закону. * Стаття 9 Закону. * Постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 "Про затвердження Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України" (зі змінами). * Лист Мінекономіки від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06). * Запити 800/2020, 1562/2020, 1332/2020, 2156/2020 (посилання в тексті вище). * частина шістнадцята статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» * частина дев’ята статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі»
Інше
Консультація № 757/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 757/2021
Суть питання: Роз'яснення дій замовника після рішення АМКУ про скасування рішення про визнання переможцем, зокрема, щодо подальшого розгляду пропозицій та можливості їх відхилення/оскарження.
Висновки/Відповідь:
1. Виконання рішення АМКУ: Відхилення пропозиції Учасника №3 (скасування рішення про визнання переможцем) є виконанням рішення АМКУ.
2. Зобов'язання в рішенні АМКУ: Зобов’язання містяться в резолютивній частині рішення органу оскарження (після слова "ПОСТАНОВИЛА").
3. Мотивувальна частина рішення АМКУ: Положення, пункти, посилання на нормативні акти, тощо в мотивувальній частині тексту рішення органу оскарження (перед словом «ПОСТАНОВИЛА») слід сприймати як обгрунтування для прийняття рішення, але не як зобов'язання.
4. Визначення переможця після рішення АМКУ: Замовник приймає рішення самостійно, з урахуванням Закону, але не зобов'язаний визнавати Учасника №3 переможцем автоматично.
5. Відхилення всіх пропозицій: Можливе, якщо всі пропозиції не відповідають вимогам тендерної документації, з урахуванням частини шістнадцятої статті 29 та частини дев’ятої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі».
6. Оскарження рішень Замовника: Учасники мають право оскаржувати рішення Замовника під час повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ) щодо відхилення їх пропозицій.
7. Оскарження відміни процедури: Учасники мають право оскаржувати рішення Замовника про відміну процедури закупівлі після виконання рішення АМКУ (скасування рішення про визнання переможцем Учасника №3) без повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ).
Посилання на нормативно-правові акти та інші документи:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Шевчук Олексій Петрович
<b>
Тема розширена:</b> Виконання рішення АМКУ
<b>Суть питання:</b> Процедура – відкриті торги. Три учасника процедури. Пропозиції перших двох (№1 і №2) відхилені, як такі, що не відповідають вимогам тендерної документації. Учасник №3 визнаний переможцем.
В ході періоду оскарження Учасником №2 подано скаргу до АМКУ про неправильне визнання переможцем Учасника №3 (через наявність у складі його пропозиції порушень, які свідчать про невідповідність пропозиції вимогам тендерної документації).
Рішенням АМКУ зобов’язано Замовника скасувати своє рішення про визнання переможцем Учасника №3.
Замовником оприлюднено нове рішення про скасування попереднього та відхилено пропозицію Учасника №3, як таку, що не відповідає вимогам тендерної документації.
ЗАПИТАННЯ:
1. Чи являється відхилення Учасника №3 (скасування рішення про визнання переможцем) виконанням рішення АМКУ?
2. Чи можуть бути висвітленими будь-які зобов’язання з боку органу оскарження в тексті рішення (мотивувальній частині) перед словом «ПОСТАНОВИЛА»?
3. Чи варто сприймати будь-які положення, пункти, посилання на нормативні акти, тощо в мотивувальній частині тексту рішення органу оскарження (перед словом «ПОСТАНОВИЛА»), як зобов’язання до вчинення дій з боку Замовника?
4. Чи обов’язковим є визнання переможцем Учасника №3, який був визнаним переможцем до рішення АМКУ, з умовою усунення ним недоліків в складі пропозиції протягом 24 годин?
5. Чи буде порушенням відхилення всіх трьох пропозицій учасників, під час повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ), без надання будь-кому з них можливості усунення недоліків протягом 24 годин (за наявності такої можливості з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 29 та частини дев’ятої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі»)?
6. Чи мають право учасники оскаржувати рішення Замовника під час повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ) щодо відхилення їх пропозицій?
7. Чи мають право учасники оскаржувати рішення Замовника про відміну процедури закупівлі після виконання рішення АМКУ (скасування рішення про визнання переможцем Учасника №3) без повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ)?
<b>
Номер відповіді:</b> 757/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1, 2, 3, 6, 7
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
Згідно з частиною вісімнадцятою статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право зокрема прийняти
рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.
Водночас відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно зі статтею 164-14
Кодексу України про адміністративні правопорушення
невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06
“Щодо порядку оскарження процедур закупівель”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Щодо питання 4, 5
Відповіді щодо застосування механізму, який дозволяє усунути невідповідність в інформації та/або документах містяться у запитах 800/2020, 1562/2020, 1332/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
Водночас інформація щодо надання
повторної
можливості усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції розглянута у запиті 2156/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f1c9b6a3-5a49-449a-b2ad-6617c2153a2b&lang=uk-UA
Водночас будь-які рішення мають прийматися замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.
Отже, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, у тому числі щодо визначення переможця закупівлі/відхилення тендерної пропозиції, керуючись принципами здійснення закупівель, установленими статтею 5 Закону, та з дотриманням вимог Закону.
Поряд з цим Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень на підставі статті 9 Закону та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників.
Консультація
№ 754/2021
14.05.2021
Оприлюднення інформації про закупівлю
Аналіз консультації Мінекономіки (№754/2021): Суть питання: Чи можливо зняти обмеження на перелік кодів ДК 021:2015, при виборі яких в ЕСЗ вимагається вказувати код НК 024:2019 (медичні вироби), або надати чітке роз'яснення щодо використання певних кодів для виконання вимог п.13 Наказу Мінекономрозвитку від 11.06.2020 №1082. Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) не визначає та не обмежує перелік кодів ДК 021:2015 для зазначення коду НК 024:2019 при закупівлі медичних виробів. 2. Відповідальним за функціонування та наповнення веб-порталу Prozorro є ДП "ПРОЗОРРО" (відповідно до наказу Мінекономіки від 07.04.2020 № 648). З технічними питаннями щодо реалізації вимог законодавства в системі слід звертатися до ДП "ПРОЗОРРО". 3. Міністерство опрацює пропозиції заявника щодо вдосконалення роботи ЕСЗ.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 754/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№754/2021)
Суть питання:
Чи можливо зняти обмеження на перелік кодів ДК 021:2015, при виборі яких в ЕСЗ вимагається вказувати код НК 024:2019 (медичні вироби), або надати чітке роз'яснення щодо використання певних кодів для виконання вимог п.13 Наказу Мінекономрозвитку від 11.06.2020 №1082.
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) не визначає та не обмежує перелік кодів ДК 021:2015 для зазначення коду НК 024:2019 при закупівлі медичних виробів.
2. Відповідальним за функціонування та наповнення веб-порталу Prozorro є ДП "ПРОЗОРРО" (відповідно до наказу Мінекономіки від 07.04.2020 № 648). З технічними питаннями щодо реалізації вимог законодавства в системі слід звертатися до ДП "ПРОЗОРРО".
3. Міністерство опрацює пропозиції заявника щодо вдосконалення роботи ЕСЗ.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "СІ БІЗНЕС КОНСАЛТИНГ"
<b>
Тема розширена:</b> медичні вироби
<b>Суть питання:</b> Згідно з п.13 Наказу Мінекономрозвитку від 11.06.2020 №1082 в окремих полях заповнюється інформація щодо коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб.
Жодним нормативним актом, Листом-поясненням Мінекономрозвитку не наведо перелік кодів ДК021:2015, які можуть бути віднесені щодо медичних виробів.
Так згідно консультації за посиланням https://bit.ly/3fgZlaa міститься відповідь та згадується лист щодо затвердження класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" .
Крім того, на Інфобокс міститься інформація щодо реалізації додаткових класифікаторів в ЕСЗ, https://infobox.prozorro.org/updates/dodatkovi-klasifikatori-nk-024-2019-ta-indeks-cost наведений перелік кодів, до яких можливо при оприлюдненні оголошення про проведення закупівлі обрати код НК 024:2019 . Проте такий перелік не містить, наприклад, код ДК 021:2015 33140000-3 Медичні матеріали. Але категорії цього коду за 5-8 знаком містять посилання саме на медичні вироби, наприклад, 33141115-9 Медична вата, 33141310-6 Шприци тощо.
При цьому замовники в будь-якому випадку вимушені в ЕСЗ при оприлюдненні оголошення за кодами, які не входять в перелік, зазначений на Інфобоксі, зазначати код НК024:2019 (в примітках, конкретній назві тощо).
Зрозуміло, що технічне завдання для подібної реалізації в ЕСЗ ДП "Прозорро" отримало від Мінекономіки, а також визначений перелік кодів ДК021:2015.
Чи можливо не обмежувати перелік кодів ДК021:2015 для медичних виробів в ЕСЗ або навпаки надати чітке роз'яснення щодо використання певних кодів для виконання вимог Наказу від 11.06.2020 №1082 з метою попередження питань з боку ДАСУ до замовників?
Заздалегідь дякуємо.
<b>
Номер відповіді:</b> 754/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
, далі -Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим технічна реалізація в електронній системі здійснюється відповідно до вимог Закону та підзаконних нормативно-правових актів.
Водночас Закон, нормативно-правові акти у сфері публічних закупівель, технічне завдання не визначають та не обмежують перелік можливих кодів національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” для зазначення в електронній системі закупівель коду відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів» при закупівлі медичних виробів.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua
, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Таким чином, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи.
Разом з тим, висловлюємо вдячність за виявлену ініціативу щодо визначення проблемних питань під час здійснення закупівель.
Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті та розглянуто можливість їх врахування для вдосконалення роботи електронної системи закупівель.
Консультація
№ 755/2021
14.05.2021
Планування закупівель
# Консультація Мінекономіки № 755/2021: Суть питання: Чи можна за рахунок економії коштів після проведення первинних закупівель (наприклад, продуктів харчування) планувати закупівлі тих самих та інших продуктів харчування, які не були передбачені в первинному річному плані через брак фінансування? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надає наступні роз'яснення, посилаючись на попередні консультації та матеріали: * Планування закупівель: Роз'яснення щодо планування закупівель міститься у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06). * Закупівлі за рахунок зекономлених коштів: Питання планування закупівель на кошти, зекономлені внаслідок проведення процедур закупівель, розглянуто у запиті № 1251/2020 (https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA). * Способи закупівлі: Інформація про способи закупівлі доступна у запиті № 688/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA). * Відеокурс "Професійно про закупівлі": Мінекономіки рекомендує переглянути відеокурс, зокрема тему "Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі" (https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli).
Планування закупівель
Консультація № 755/2021Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 755/2021
Суть питання: Чи можна за рахунок економії коштів після проведення первинних закупівель (наприклад, продуктів харчування) планувати закупівлі тих самих та інших продуктів харчування, які не були передбачені в первинному річному плані через брак фінансування?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надає наступні роз'яснення, посилаючись на попередні консультації та матеріали:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Балтський психоневрологічний будинок-інтернат
<b>
Тема розширена:</b> Можливість планувати закупівлі інших предметів за рахунок зекономлених коштів від проведення первинних процедур закупівель.
<b>Суть питання:</b> По результатах проведення всіх первинних процедур закупівель згідно річного плану (зокрема продуктів харчування) є загальна економія кошторисних асигнувань. Чи можливо (взагалі) за її рахунок спланувати закупівлі тих самих продуктів харчування та додаткових ІНШИХ продуктів харчування (за кодом ДК), які запланувати в первинному річному плані не було можливості (не вистачало кошторисних асигнувань)?
<b>
Номер відповіді:</b> 755/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
“Щодо планування закупівель”,
розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
При цьому додатково питання планування закупівель на кошти зекономлені внаслідок проведення процедур закупівель розглянуто у запиті № 1251/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому також розглянуто тему :
“Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”
, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli