Новини Мінекономіки
Консультація
№ 876/2021
16.06.2021
Інше
Суть питання: Протягом якого терміну замовники зобов’язані розробити нове положення про уповноважену особу та створити наказ про уповноважену особу, керуючись наказом Мінекономіки № 40 від 08.06.2021, після скасування наказу №557 від 30.03.2016? Висновки/Відповідь: 1. Наказ № 40 від 08.06.2021 "Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу" визначає організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи. 2. Наказ може застосовуватися замовниками після його затвердження та набрання чинності. 3. Положення є примірним та носить рекомендаційний характер, замовники можуть ним керуватися та на його основі затвердити власні положення. 4. Законодавством не встановлено конкретного періоду для розробки та затвердження положення. 5. Відповідно до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, повний перехід на формат роботи уповноваженою особою має відбутися до 01.01.2022. Тому замовникам доцільно затвердити власні положення про уповноважених осіб до цієї дати.
Інше
Консультація № 876/2021Огляд:
Суть питання:
Протягом якого терміну замовники зобов’язані розробити нове положення про уповноважену особу та створити наказ про уповноважену особу, керуючись наказом Мінекономіки № 40 від 08.06.2021, після скасування наказу №557 від 30.03.2016?
Висновки/Відповідь:
1. Наказ № 40 від 08.06.2021 "Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу" визначає організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи.
2. Наказ може застосовуватися замовниками після його затвердження та набрання чинності.
3. Положення є примірним та носить рекомендаційний характер, замовники можуть ним керуватися та на його основі затвердити власні положення.
4. Законодавством не встановлено конкретного періоду для розробки та затвердження положення.
5. Відповідно до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, повний перехід на формат роботи уповноваженою особою має відбутися до 01.01.2022. Тому замовникам доцільно затвердити власні положення про уповноважених осіб до цієї дати.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації
<b>
Тема розширена:</b> Уповноважена особа
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Міністерства економіки скасовано наказ №557 від 30.03.2016 "Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) від 08.06.2021 Наказом № 40. Підкажіть, будь-ласка, протягом якого терміну Замовники зобов’язіні розробити нове положення і створити наказ про уповноважену особу керуючись наказом № 40? Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 876/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, інформуємо, що Примірне положення про уповноважену особу затверджене наказом Міністерства економіки України “Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу” від 08.06.2021 № 40 (далі - наказ) та визначає загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи, а також її права, обов'язки та відповідальність.
Наказ як нормативно-правовий акт може застосовуватися замовниками після його затвердження та набрання чинності.
При цьому оскільки положення є примірним та носить рекомендаційний характер, замовники можуть ним керуватися та на його основі затвердити власні положення. Період часу, який був би відведений для цього, окремо законодавством не установлено. Однак слід ураховувати, що виходячи зі змісту розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, повний перехід на формат роботи щодо організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі уповноваженою особою (уповноваженими особами) має відбутися до 01.01.2022. У зв’язку з цим, замовникам доцільно, керуючись наказом, затвердити власні положення про уповноважених осіб до указаної вище дати.
Консультація
№ 877/2021
16.06.2021
Інше
Консультація Мінекономіки № 877/2021: Суть питання: Можливість відновлення договору про закупівлю, який було помилково припинено в системі Prozorro. Висновки/Відповідь: 1. З питань технічної можливості відновлення помилково припиненого договору про закупівлю рекомендується звернутися до адміністратора системи Prozorro – ДП "ПРОЗОРРО", оскільки саме вони відповідають за функціонування та наповнення веб-порталу, відповідно до наказу Мінекономіки від 07.04.2020 № 648. 2. Загальні правові та економічні засади здійснення закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі”. 3. Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06). 4. Рекомендовано переглянути відео курс "Професійно про закупівлі", зокрема розділ "Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання" (https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli).
Інше
Консультація № 877/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 877/2021
Суть питання: Можливість відновлення договору про закупівлю, який було помилково припинено в системі Prozorro.
Висновки/Відповідь:
1. З питань технічної можливості відновлення помилково припиненого договору про закупівлю рекомендується звернутися до адміністратора системи Prozorro – ДП "ПРОЗОРРО", оскільки саме вони відповідають за функціонування та наповнення веб-порталу, відповідно до наказу Мінекономіки від 07.04.2020 № 648.
2. Загальні правові та економічні засади здійснення закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі”.
3. Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06).
4. Рекомендовано переглянути відео курс "Професійно про закупівлі", зокрема розділ "Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання" (https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Ружинська селищна рада Житомирської області
<b>
Тема розширена:</b> Відновлення договору по закупівлі, який було помилково припинено
<b>Суть питання:</b> Відновлення договору по закупівлі, який було помилково припинено
<b>
Номер відповіді:</b> 877/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua
, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної можливості відновлення договору по закупівлі, який було помилково припинено пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Крім того, пропонуємо ознайомитись з листом від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, пропонуємо до перегляду відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому також розглянуто тему :
“Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”
, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Консультація
№ 878/2021
16.06.2021
Інше
Консультація Мінекономіки № 878/2021: Суть питання: Чи є ОМС замовником у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо він виступає стороною у тристоронньому договорі, де фінансування робіт (будівництво артезіанських свердловин) здійснюється інвестором, а після завершення робіт свердловини переходять у комунальну власність? Чи може інвестор самостійно визначити підрядника без проведення процедури закупівель? Висновки/Відповідь: * Визначення закупівлі та договору про закупівлю: Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. * Застосування Закону: Замовник здійснює закупівлі шляхом застосування процедур, визначених статтею 13 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 3 Закону, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі. * Рекомендація: Ознайомитись з листом Мінекономіки від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, розміщеним за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
Інше
Консультація № 878/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 878/2021
Суть питання:
Чи є ОМС замовником у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо він виступає стороною у тристоронньому договорі, де фінансування робіт (будівництво артезіанських свердловин) здійснюється інвестором, а після завершення робіт свердловини переходять у комунальну власність? Чи може інвестор самостійно визначити підрядника без проведення процедури закупівель?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Паршаков Олександр В"ячеславович
<b>
Тема розширена:</b> Про визначення замовника
<b>Суть питання:</b> Добрий день!
Планується укладання трьох стороннього договору. 1 - сторона орган місцевого самоврядування. 2 - сторона інвестор (ТОВ 1). 3 - сторона підрядна організація (ТОВ 2). Замовником виступає ОМС, а фінансування робіт (будівництво артезіанських свердловин) буде повністю здійснюватися інвестором. Чи буде ОМС Замовником в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"? І чи може інвестор самостійно визначити підрядника без проведення процедури закупівель. Після завершення робіт зазначені свердловини залишаться у комунальній власності.
<b>
Номер відповіді:</b> 878/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону
публічна закупівля
(далі - закупівля) -
придбання замовником
товарів, робіт і послуг
у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону
договір про закупівлю
- господарський договір,
що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі
та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання шляхом застосування процедур, визначених статтею 13 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 3 Закону, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або кошти інвесторів).
При цьому, оскільки Законом України "Про публічні закупівлі" встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
Водночас відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06
“Щодо визначення замовників”
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
Консультація
№ 879/2021
16.06.2021
Інше
Консультація Мінекономіки № 879/2021: Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати в Prozorro договір комісії на продаж квитків (безстроковий, винагорода 5% від проданих квитків) без визначеної суми договору? Чи потрібно проводити тендер і як це зробити без суми договору? Висновки/Відповідь: Мінекономіки повідомляє, що на аналогічні питання вже були надані відповіді у запитах № 190/2017 та № 215/2017, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fac90a62-aca4-4cf6-977c-68e02bd6aec2&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c08ca251-8ec7-4d03-a736-3e765d3c3eb1&lang=uk-UA Рекомендовано попередньо користуватися пошуком відповідей у розділі "Консультації з питань закупівель".
Інше
Консультація № 879/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 879/2021
Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати в Prozorro договір комісії на продаж квитків (безстроковий, винагорода 5% від проданих квитків) без визначеної суми договору? Чи потрібно проводити тендер і як це зробити без суми договору?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки повідомляє, що на аналогічні питання вже були надані відповіді у запитах № 190/2017 та № 215/2017, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
Рекомендовано попередньо користуватися пошуком відповідей у розділі "Консультації з питань закупівель".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Житомирська обласна філармонія ім. С.Ріхтера"
<b>Суть питання:</b> Маємо намір укласти договір продажу(реалізації) квитків на умовах комісії відповідно до якого ми (комітент) доручаємо комісіонеру продаж(реалізацію) квитків на заходи через квитковий сервіс комісіонера в інтернет мережі на умовах отримання винагороди комісіонером у розмірі 5% від загальної номінальної вартості проданих квитків. Договір укладається безстроково. Таким чином, не маючи суми договору та не маючи можливості спрогнозувати кількість проданих квитків та суму винагороди комісіонера, чи потрібно цей договір оприлюднивати в прозорро, проводити тендер? Якщо так, то як технічно це зробити не маючи суми договору і який взагалі алгоритм дій?
<b>
Номер відповіді:</b> 879/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах № 190/2017 та № 215/2017, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fac90a62-aca4-4cf6-977c-68e02bd6aec2&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c08ca251-8ec7-4d03-a736-3e765d3c3eb1&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 870/2021
15.06.2021
Оскарження процедур закупівель
Суть питання: Замовник отримав два рішення АМКУ по одній закупівлі щодо одного і того ж переможця (ТОВ "А1 ОХОРОНА") на підставі оскарження обґрунтування аномально низької ціни. Перше рішення АМКУ зобов'язало скасувати рішення про визначення ТОВ "А1 ОХОРОНА" переможцем, друге - відмовило в задоволенні скарги на це ж рішення. Замовник відхилив пропозицію переможця, посилаючись на перше рішення АМКУ. Чи правомірні дії замовника, чи виконав замовник друге рішення АМКУ, і чи правомірно АМКУ розглядало другу скаргу по тому ж питанню. Висновки/Відповідь: 1. Обов'язковість рішень АМКУ: Рішення органу оскарження є обов’язковими для виконання замовниками (частина двадцять друга статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі”). 2. Відповідальність за невиконання: Невиконання рішення АМКУ тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника (ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення). 3. Контроль у сфері закупівель: Контроль здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина четверта статті 7 Закону). З питань контролю рекомендовано звертатись до Державної аудиторської служби України (Держаудитслужба), яка здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі (Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43). 4. Не входить до компетенції Мінекономіки: Визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках не належить до компетенції Мінекономіки (частина друга статті 19 Конституції України, Закон України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 870/2021Огляд:
Суть питання:
Замовник отримав два рішення АМКУ по одній закупівлі щодо одного і того ж переможця (ТОВ "А1 ОХОРОНА") на підставі оскарження обґрунтування аномально низької ціни. Перше рішення АМКУ зобов'язало скасувати рішення про визначення ТОВ "А1 ОХОРОНА" переможцем, друге - відмовило в задоволенні скарги на це ж рішення. Замовник відхилив пропозицію переможця, посилаючись на перше рішення АМКУ. Чи правомірні дії замовника, чи виконав замовник друге рішення АМКУ, і чи правомірно АМКУ розглядало другу скаргу по тому ж питанню.
Висновки/Відповідь:
1. Обов'язковість рішень АМКУ: Рішення органу оскарження є обов’язковими для виконання замовниками (частина двадцять друга статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі”).
2. Відповідальність за невиконання: Невиконання рішення АМКУ тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника (ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
3. Контроль у сфері закупівель: Контроль здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина четверта статті 7 Закону). З питань контролю рекомендовано звертатись до Державної аудиторської служби України (Держаудитслужба), яка здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі (Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43).
4. Не входить до компетенції Мінекономіки: Визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках не належить до компетенції Мінекономіки (частина друга статті 19 Конституції України, Закон України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "А1 ОХОРОНА"
<b>Суть питання:</b> Вітаю! Будьте ласкаві, розгляньте не типову ситуацію. В закупівлі наявні 2 рішення АМКУ за скаргами учасників стосовно того самого предмета закупівлі та того самого учасника. А саме: перша скарга від учасника базувалась на вимозі оскарження рішення про обрання нас як переможця на підставі того, що наше обгрунтування аномально низької ціни не є обгрунтованим. Рішенням АМКУ було прийнято задовільнити скаргу учасника та скасувати рішення про визнання нас переможцями. В цей же період подано ще одну скаргу від іншого учасника, який так само оскаржував нашу перемогу на підставі не коректного на його думку пояснення про аномально низьку ціну нас як переможця. Рішення АМКУ було не задоволено скаргу 2 учасника стосовно скасування рішення про обрання нас переможцями. Замовник в результаті двох рішень прийняв рішення про відхилення нас, як переможця закупівлі на підставі першого рішення АМКУ. Як діяти в даній ситуації? Чи повинен Замовник був прийняти 2 протоколи: а саме: виконати рішення АМКУ по першій скарзі і відхилити нашу пропозицію. І прийняти через пару днів другий протокол, яким виконати друге рішення АМКУ і не скасовувати протокол про обранння нас переможцями. Чи вважається, що Замовник не виконав друге рішення АМКУ, яке було прийнято останнім. Чи не допустив АМКУ порушення розглянувши скаргу, по якій вже є рішення стосовно того самого питання і по тому самому предмету закупівлі. Оскільки двічі відбулося оскарження ПЕРЕМОЖЦЯ за предметом скарги "не аргументована аномально низька ціна" і 2 різні рішення АМКУ. Дякую!!!
<b>
Номер відповіді:</b> 870/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною вісімнадцятою статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право, зокрема прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.
Водночас відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Відповідно до з статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно зі статтею 164-14
Кодексу України про адміністративні правопорушення
невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім цього, зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Разом з цим, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють
Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань
здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі
, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питань щодо заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
Консультація
№ 871/2021
15.06.2021
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 871/2021): Суть питання: Чи правомірна вимога надати Акт технічного нагляду/Звіт про аудит систем менеджменту (НАССР, ISO 22000, ДСТУ 4161, ISO 9001, ISO 14001), виданий не раніше 180 днів до оголошення закупівлі? Висновки/Відповідь: 1. Замовник самостійно встановлює вимоги до учасника та предмета закупівлі, спираючись на специфіку закупівлі, принципи закупівель та дотримуючись законодавства (пункт 31 частини першої статті 1 та частина друга статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі”). 2. Учасник має право звернутися до замовника за роз'ясненнями щодо вимог тендерної документації (стаття 24 Закону України “Про публічні закупівлі”). 3. У разі незгоди з рішеннями/діями замовника, учасник має право оскаржити їх до органу оскарження (стаття 18 Закону України “Про публічні закупівлі”). 4. Детальна інформація щодо оскарження процедур закупівель міститься у листі Мінекономіки від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Відкриті торги
Консультація № 871/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 871/2021)
Суть питання: Чи правомірна вимога надати Акт технічного нагляду/Звіт про аудит систем менеджменту (НАССР, ISO 22000, ДСТУ 4161, ISO 9001, ISO 14001), виданий не раніше 180 днів до оголошення закупівлі?
Висновки/Відповідь:
1. Замовник самостійно встановлює вимоги до учасника та предмета закупівлі, спираючись на специфіку закупівлі, принципи закупівель та дотримуючись законодавства (пункт 31 частини першої статті 1 та частина друга статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі”).
2. Учасник має право звернутися до замовника за роз'ясненнями щодо вимог тендерної документації (стаття 24 Закону України “Про публічні закупівлі”).
3. У разі незгоди з рішеннями/діями замовника, учасник має право оскаржити їх до органу оскарження (стаття 18 Закону України “Про публічні закупівлі”).
4. Детальна інформація щодо оскарження процедур закупівель міститься у листі Мінекономіки від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю СМАРТ 18
<b>
Тема розширена:</b> Тендерна документація
<b>Суть питання:</b> Чи законно вимагати Акт з технічного нагляду за сертифікованою системою управління безпечністю харчових продуктів згідно постійно діючих процедур заснованих на принципах НАССР, або Звіт про аудит систем менеджменту на відповідність вимогам ДСТУ ISO 22000:2019 «Системи управління безпечністю харчових продуктів» або ДСТУ 4161-2003 “Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги” , ДСТУ ISO9001:2015 «Сертифікат управління якістю. Вимоги» та на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 на потужності ЯКИЙ ВИДАНИЙ не раніше 180 днів від дати оголошення
<b>
Номер відповіді:</b> 871/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону,
тендерна документація
- документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому замовник самостійно встановлює вимоги до учасника та предмета закупівлі, а також спосіб їх документального підтвердження, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Водночас згідно статті 24 цього Закону
фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися
через електронну систему закупівель
до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації
та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до
статті 10
цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Водночас виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
Докладно щодо питання оскарження в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06
“Щодо порядку оскарження процедур закупівель"
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Консультація
№ 873/2021
15.06.2021
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 873/2021 щодо тендерної документації Суть питання: Чи є дискримінацією вимога надання свідоцтва про реєстрацію спеціалізованих автотранспортних засобів, якщо учасник використовує найманих перевізників за договором співпраці? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься в консультації № 871/2021, доступній за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6f38b367-ba4a-463f-bc62-ade9f178879f&lang=uk-UA. Рекомендується використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки для самостійного пошуку відповідей на питання.
Тендерна документація
Консультація № 873/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 873/2021 щодо тендерної документації
Суть питання: Чи є дискримінацією вимога надання свідоцтва про реєстрацію спеціалізованих автотранспортних засобів, якщо учасник використовує найманих перевізників за договором співпраці?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься в консультації № 871/2021, доступній за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6f38b367-ba4a-463f-bc62-ade9f178879f&lang=uk-UA. Рекомендується використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки для самостійного пошуку відповідей на питання.
Суть питання: Чи є дискримінацією вимога надання свідоцтва про реєстрацію спеціалізованих автотранспортних засобів, якщо учасник використовує найманих перевізників за договором співпраці?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься в консультації № 871/2021, доступній за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6f38b367-ba4a-463f-bc62-ade9f178879f&lang=uk-UA. Рекомендується використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки для самостійного пошуку відповідей на питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю СМАРТ 18
<b>
Тема розширена:</b> Тендерна документація
<b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'снення чи повинен Учасник торгів, давати Свідоцтва про реєстрацію спеціалізованого автотранспортного (них) засобу(ів) якими буде здійснюватися поставка. Якщо він користується найманими перевізниками по договору співпраці. Це важаеться як дискримінація?
<b>
Номер відповіді:</b> 873/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що
відповідь
на питання міститься у запиті 871/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6f38b367-ba4a-463f-bc62-ade9f178879f&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 874/2021
15.06.2021
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 874/2021 * Суть питання: Чи правомірно учаснику спрощеної закупівлі на капітальний ремонт, який подав договір на поточний ремонт (а не капітальний), вважати такий договір відповідним вимогам щодо досвіду? * Висновки/Відповідь: Питання розглянуто у листі Мінекономіки від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (таблиця 2), доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Тендерна документація
Консультація № 874/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 874/2021
Суть питання: Чи правомірно учаснику спрощеної закупівлі на капітальний ремонт, який подав договір на поточний ремонт (а не капітальний), вважати такий договір відповідним вимогам щодо досвіду?
Висновки/Відповідь: Питання розглянуто у листі Мінекономіки від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (таблиця 2), доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від уповноважена особа
<b>Суть питання:</b> В оголошенні спрощеної закупівлі на капітальний ремонт території просили: Документи про наявність підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) договору (договорів). Скан-копія не менше одного аналогічного договору щодо успішного виконання та завершення в якості виконавця договору з усіма додатками та додатковими угодами (якщо таке мало місце) за період виконання у поточному або за попередні роки (крім інформації, що становить комерційну таємницю);
До уваги учасників: Враховуються лише той договір, який був виконаний в повному обсязі. Документ, який підтверджує виконання аналогічного договору, скан-копія відгуку від замовника з інформацією про повне виконання аналогічного договору.
А Учасник надав договір:
Поточний ремонт залу їдальні.
Чи можна вважати, що він надав правильний договір, якщо капітальний це роботи, а він надав договір по послугам.
Відхиляти?
<b>
Номер відповіді:</b> 874/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06
“Щодо спрощених закупівель” (таблиця 2)
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Консультація
№ 852/2021
11.06.2021
Інше
Консультація Мінекономіки № 852/2021: Суть питання: Чи можна збільшити суму прямого договору на комунальні послуги додатковою угодою при отриманні додаткових коштів? Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові засади закупівель для забезпечення потреб держави та територіальних громад. 2. Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06) та запитом 657/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA). 3. Договірні відносини, вартість яких менша за вартість, встановлену в частині першій статті 3 Закону, не регулюються цим Законом. 4. Договірні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами України. 5. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України. Сторони можуть вносити зміни до договору з дотриманням вимог законодавства.
Інше
Консультація № 852/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 852/2021
Суть питання: Чи можна збільшити суму прямого договору на комунальні послуги додатковою угодою при отриманні додаткових коштів?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові засади закупівель для забезпечення потреб держави та територіальних громад.
2. Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06) та запитом 657/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA).
3. Договірні відносини, вартість яких менша за вартість, встановлену в частині першій статті 3 Закону, не регулюються цим Законом.
4. Договірні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.
5. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України. Сторони можуть вносити зміни до договору з дотриманням вимог законодавства.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області (скорочена назва - 1 ДПРЗ)
<b>
Тема розширена:</b> Додаткові угоди до прямих договорів на комунальні послуги
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Звертаємось з проханням роз'яснити наступне питання:
чи можна додаткової угодою при отриманні додаткових коштів збільшувати суму прямого договору? та на підставі яких документів (нормативно-правових актів, роз'яснень і т.ін.)?
1 ДПРЗ укладено договір про закупівлю послуг з водопостачання та водовідведення на суму 33000,00грн. У червні отримано додаткові кошти у сумі 10000,00 грн.. Чи можна укласти додаткову угоду до договору у звязку зі збільшенням кошторисних призначень на суму додаткових коштів?
Дякуємо.
<b>
Номер відповіді:</b> 852/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
"Щодо планування закупівель".
При цьому питання щодо виділення додаткових коштів міститься у запиті 657/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору щодо закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині першій статті 3 Закону, не є предметом регулювання цього Закону. У свою чергу, договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України. Таким чином, сторони можуть вносити зміни до договору з дотриманням вимог законодавства.
Консультація
№ 853/2021
11.06.2021
Інше
Консультація Мінекономіки № 853/2021: Суть питання: Чи може орган місцевого самоврядування закупити додаткові аналогічні роботи з капітального ремонту дорожнього покриття в іншому населеному пункті у того ж виконавця, з яким у 2020 році було укладено договір за результатами відкритих торгів, без застосування спрощеної закупівлі, якщо вартість цих робіт менша за вартісні межі, встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та менша за 50% ціни основного договору? Висновки/Відповідь: Замовник може здійснити закупівлю робіт без застосування порядку проведення спрощених закупівель відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо: 1. Протягом трьох років після укладення основного договору виникла необхідність у додаткових аналогічних роботах, які є тотожними конкретним видам робіт, що містяться в основному договорі. 2. Загальна вартість таких додаткових робіт не перевищує 50 відсотків ціни основного договору, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Остаточне рішення щодо можливості закупівлі робіт відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону приймається замовником самостійно, враховуючи вартість предмета закупівлі та умови застосування способів закупівель, визначених Законом.
Інше
Консультація № 853/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 853/2021
Суть питання: Чи може орган місцевого самоврядування закупити додаткові аналогічні роботи з капітального ремонту дорожнього покриття в іншому населеному пункті у того ж виконавця, з яким у 2020 році було укладено договір за результатами відкритих торгів, без застосування спрощеної закупівлі, якщо вартість цих робіт менша за вартісні межі, встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та менша за 50% ціни основного договору?
Висновки/Відповідь:
Замовник може здійснити закупівлю робіт без застосування порядку проведення спрощених закупівель відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо:
1. Протягом трьох років після укладення основного договору виникла необхідність у додаткових аналогічних роботах, які є тотожними конкретним видам робіт, що містяться в основному договорі.
2. Загальна вартість таких додаткових робіт не перевищує 50 відсотків ціни основного договору, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Остаточне рішення щодо можливості закупівлі робіт відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону приймається замовником самостійно, враховуючи вартість предмета закупівлі та умови застосування способів закупівель, визначених Законом.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради
<b>
Тема розширена:</b> додаткові аналогічні роботи
<b>Суть питання:</b> За результатами відкритих торгів Замовником, який є органом місцевого самоврядування, у 2020 р. укладено договір на проведення капітального ремонту дорожнього покриття в одному із сел громади. У 2021 р. виникла потреба здійснити закупівлю додаткових аналогічних (тотожних) робіт в іншому населеному пункті громади. При цьому, вартість аналогічних робіт не перевищує вартісні межі, встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та є меншою за 50 відсотків ціни договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення відкритих торгів.
Чи є підстави у Замовника придбати такі роботи у того самого учасника без застосування порядку проведення спрощених закупівель у відповідності до пункту 5 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»?
<b>
Номер відповіді:</b> 853/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Отже, замовник може здійснити закупівлю робіт чи послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель, у разі якщо: 1) протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у додаткових аналогічних роботах чи послугах, які є тотожними конкретним видам робіт та послуг, що містяться у договорі про закупівлю; 2) загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
При цьому в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення способів закупівель, визначених Законом, замовник самостійно приймає рішення щодо можливості закупівлі робіт у відповідності до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону.
Консультація
№ 854/2021
11.06.2021
Оприлюднення інформації про закупівлю
Суть питання: Чи є порушенням накладання удосконаленого електронного підпису замість кваліфікованого електронного підпису органом місцевого самоврядування при публікації тендерної документації у 2021 році? Які наслідки такого порушення та до компетенції якого органу відноситься розгляд? Висновки/Відповідь: 1. Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють: Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (ч. 4 ст. 7 Закону України “Про публічні закупівлі”). 2. Державна аудиторська служба України (ДАСУ) здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі (Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43). 3. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З питань щодо заходів контролю слід звертатись до ДАСУ. 4. Визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках не належить до компетенції Мінекономіки (ч. 2 ст. 19 Конституції України, Закон України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459). 5. Мінекономіки зверталося до Міністерства цифрової трансформації України листом від 18.11.2020 № 3301-04/68865-03 щодо надання роз’яснення стосовно використання кваліфікованих електронних підписів. Відповідь Міністерства цифрової трансформації України від 26.11.2020 № 03-109686/-20 додається у вкладені.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 854/2021Огляд:
Суть питання:
Чи є порушенням накладання удосконаленого електронного підпису замість кваліфікованого електронного підпису органом місцевого самоврядування при публікації тендерної документації у 2021 році? Які наслідки такого порушення та до компетенції якого органу відноситься розгляд?
Висновки/Відповідь:
1. Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють: Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (ч. 4 ст. 7 Закону України “Про публічні закупівлі”).
2. Державна аудиторська служба України (ДАСУ) здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі (Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43).
3. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З питань щодо заходів контролю слід звертатись до ДАСУ.
4. Визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках не належить до компетенції Мінекономіки (ч. 2 ст. 19 Конституції України, Закон України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
5. Мінекономіки зверталося до Міністерства цифрової трансформації України листом від 18.11.2020 № 3301-04/68865-03 щодо надання роз’яснення стосовно використання кваліфікованих електронних підписів. Відповідь Міністерства цифрової трансформації України від 26.11.2020 № 03-109686/-20 додається у вкладені.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Третьяк Олександр Сергійович
<b>Суть питання:</b> Замовник (орган місцевого самоврядування) під час публікації тендерної документації наклав удосконалений електронний підпис. Публікація здійснена у 2021 році.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Тобто, у випадку якщо замовником є орган місцевого самоврядування при публікації тендерної документації він зобов'язаний використовувати виключно кваліфікований електронний підпис.
З цього постає декілька питань:
1) Як характерезується вищезазначене порушення (наприклад, порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, порушення законодавства в частині не відміни замовником закупівлі).
2) Чи є це таким порушенням, яке неможливо усунути у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
3) До компетенції якого органу відноситься розгляд та прийняття відповідних рішень щодо зазначеного порушення?
4) Які правові наслідки такого порушення?
5) Яка відповідальність за таке порушення?
<b>
Номер відповіді:</b> 854/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють
Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань
здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі
, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тому, з питань щодо заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономіки зверталося до Міністерства цифрової трансформації України листом від 18.11.2020 № 3301-04/68865-03 щодо надання роз’яснення стосовно використання кваліфікованих електронних підписів. Відповідь Міністерства цифрової трансформації України від 26.11.2020 № 03-109686/-20 додається у вкладені.
Консультація
№ 846/2021
10.06.2021
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 846/2021 Суть питання: Чи правомірно обмежувати збільшення ціни на бензин у договорі про закупівлю (відкриті торги) в перші 90 днів з дня його підписання, згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Також рекомендовано переглянути відео курс "Професійно про закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Зміна істотних умов договору
Консультація № 846/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 846/2021
Суть питання: Чи правомірно обмежувати збільшення ціни на бензин у договорі про закупівлю (відкриті торги) в перші 90 днів з дня його підписання, згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Також рекомендовано переглянути відео курс "Професійно про закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Суть питання: Чи правомірно обмежувати збільшення ціни на бензин у договорі про закупівлю (відкриті торги) в перші 90 днів з дня його підписання, згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Також рекомендовано переглянути відео курс "Професійно про закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька і Херсонська області)
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Хочемо провести закупівлю по бензину по процедурі відкритих торгів та включити до договору пункт про обмеження збільшення ціни в перші 90 днів з дня підписання договору. Чи буде такий пункт вважатися правомірним? Чи не буде він суперечити п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" ?
<b>
Номер відповіді:</b> 846/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому також розглянуто тему :
“Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”
, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli