<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підпримство "Будівельна компанія Піраміда" <b>Суть питання:</b> Чи може замовник відхилити тендерну пропозицію учасника з підстав, що ціна електроної пропозиції учасника не співпадає з ціною яка зазначена у тендерній пропозиції. А саме різниця між сумами становила 2 копійки. <b> Номер відповіді:</b> 806/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Водночас Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі - Порядок), визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупіель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупіель. Так, згідно з пунктом 3 Порядку у разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів. У свою чергу, перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений у статті 31 Закону та є вичерпним. При цьому всі рішення приймаються замовником самостійно. Водночас згідно з частиною третьою статті 31 Закону у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНІ ДИСПЕТЧЕРСЬКІ СИСТЕМИ» <b>Суть питання:</b> За результатами проведення процедури закупівлі UA-2019-12-20-003579-b код згідно ДК 021:2015 50330000-7 «Послуги з технічного обслуговування телекомунікаційного обладнання (Повне технічне обслуговування систем диспетчеризації)», між Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», (далі – Замовник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні диспетчерські системи», (далі – Виконавець) було укладено Договір № 11 від 24.02.2020 року про надання послуг з повного технічного обслуговування систем диспетчеризації, (далі – Договір), строком з 24.02.2020 року по 31.12.2020 року та загальну суму 6 390 328,32 грн. з ПДВ. Під час виконання договору склалась наступна ситуація: Розрахунки за надані послуги здійснювались на підставі актів наданих послуг, які оформлювалися щомісяця і станом на 31.12.2020 року та згідно підписаних актів, сума наданих по Договору послуг становить 5 213 696,31 грн. 30 грудня 2020 року було укладено додаткову угоду на подовження дії договору до 31.03.2021 року та на збільшення суми договору до 7 668 393,98 грн. (збільшення на 1 278 065,66 грн. або 20 % суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю згідно частини 6 статті 41 закону України «Про публічні закупівлі» для проведення процедури закупівлі на початку року). Сума наданих послуг за період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року – 1 518 287,00 грн. Загальна сума виконання договору із урахуванням додаткової угоди станом на 31.03.2021 року – 6 731 983,31 грн. Замовник розуміє та погоджується з тим, що послуги за останній місяць (березень) було надано у повному обсязі, але відмовляється від підписання повних актів, посилаючись на те, що сума актів з початку року перевищить 20 % від суми договору за попередній рік, та пропонує зменшити акт за останній місяць таким чином, щоб сума актів за період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року не перевищувала 1 278 065,66 грн. (20 % від суми основного договору). Запитання: Чи є правомірними дії Замовника щодо зменшення актів за останній місяць, з огляду на те, що послуги в останньому місяці (березні) було надано у повному обсязі, а загальна сума виконання договору (з 24.02.2020 року по 31.03.2021 року) 6 731 983,31 грн., не перевищила суму, затверджену у додатковій угоді 7 668 393,98 грн.? <b> Номер відповіді:</b> 808/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "МТП "ЮЖНИЙ" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть будь-ласка, чи є можливість заключити договір на придбання товару по закупівлі UA-2021-04-14-002494-c по іншій процедурі, оскільки учасником № 3 було подано скаргу Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 809/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок оскарження визначений статтею 18 Закону. Так, зокрема, частиною сімнадцятою статті 18 Закону установлено, що замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Докладно щодо питання оскарження в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням : https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 Водночас згідно з частиною сьомою статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. Відповідно до частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників , в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується. Отже, виходячи зі змісту Закону, у разі оскарження тендеру замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі або здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель у залежності від вартості предмета закупівлі, в обсязі до 20% очікуваної вартості тендеру, що оскаржується за умови: 1) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі; 2) сумарна ціна договорів, укладених при використанні абзацу п'ятого пункту 3 частини другої статті 40 Закону/абзацу третього пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, не може перевищувати 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. При цьому, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування, а також  визначає нагальність потреби у здійсненні закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром" <b> Тема розширена:</b> Розгляд цінової пропозиції неплатника ПДВ <b>Суть питання:</b> З метою максимального підвищення ефективності проведення закупівель ОК ВЕП «Держпром» звертається з наступним запитанням. Замовник, який є платником ПДВ, формує очікувану вартість закупівель та оголошує їх відповідно з ПДВ. Яким чином можливо зберегти рівність учасників, якщо сума закупівлі оголошена з ПДВ, а участь у ній беруть учасники як платники так і неплатники ПДВ. В електронній системі всі пропозиції автоматично розглядаються як із ПДВ. Таким чином неплатник ПДВ має пільгу, оскільки його пропозиція є найнижчою і на аукціоні він завжди може зробити найнижчу ставку. У випадку його перемоги ціна в системі зафіксована як з ПДВ, що фактично не відповідає поданій ціновій пропозиції у складі документів. Договір з таким учасником підписується на всю суму пропозиції без ПДВ. Таким чином, учасники-платники ПДВ є у гірших умовах під час аукціону, а замовник втрачає відповідну суму податкового кредиту. Оскільки вищевикладене питання на сьогоднішній день не врегульоване, просимо надати роз’яснення щодо позиції та дій замовника при розгляді цінових пропозицій учасників закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 810/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Поряд з цим згідно з частиною першою статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником). Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації , шляхом застосування електронного аукціону. Отже, замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Поряд з цим повідомляємо, що питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Харківобленерго" <b> Тема розширена:</b> Проведення переговорної процедури у зв`язку з відміною відкритих торгів на закупівлю за рамковою угодою <b>Суть питання:</b> Замовником було вжито заходи з проведення тендеру відкриті торги для укладення рамкової угоди на закупівлю Нафта і дистиляти 2021-2025 роки. На даний момент 27.05.2021р. Замовник намагався провести дві процедури відкритих торгів для укладення рамкових угоди на закупівлю Нафта і дистиляти на 2021-2025 рік. Перша процедура - Торги відмінено з причини допущення для участі в торгах менше трьох тендерних пропозицій (пункту 2 частини другої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі»). Друга процедура - знову допущено до оцінки менше трьох тендерних пропозиції, та відповідно знову відхилили з причини їх невідповідності умовам тендерної документації. Торги відмінені на підставі: пункту 2 частини другої статті 32 Закону тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, а в разі застосування конкурентного діалогу, другого етапу торгів із обмеженою участю або здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками – менше трьох тендерних пропозицій. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Чи маємо право Замовник на даному етапі провести переговорну процедуру відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 Закону, якщо торги відмінялись через відсутність достатньої кількості учасників два рази підряд, з врахуванням що закупівля була для укладення рамкової угоди. Якщо ж на даному етапі неможливо проводити переговорну процедуру, то просимо надати роз’яснення, які ще правомірні заходи можливо вжити для забезпечення нашої установи Паливом на 2021-2025 р.р. до закінчення проведення тендерних процедур? Або провести переговорну процедуру з умовою що переговорна процедура закінчиться в момент підписання договору по укладанню рамкової угоди? Адже неможливо передбачити скільки ще разів доведеться проводити тендер, якщо учасники знов подадуть пропозиції, що не відповідатимуть умовам тендерної документації. <b> Номер відповіді:</b> 801/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 Закону. Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів , у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Таким чином, замовник може застосувати переговорну процедуру по причині визначеній пунктом 1 частини другої статті 40 Закону у разі відміни процедури відкритих торгів. Водночас Законом не передбачена можливість застосування переговорної процедури закупівлі у разі відміни двох процедур відкритих торгів для укладення рамкової угоди.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Війтівецький господар Війтівецької сільської ради <b> Тема розширена:</b> Чи повинен головний розпорядник коштів проводити заупівлі послуг з благоустрою, чи можлива передача поточного трансферту як одержувачу бюджетних коштів для проведення заходів з благоустрою. <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" Війтівецька сільська рада створила комунальне підприємство "Війтівецький господар" для утримання обєктів благоустрою комунальної власності та визначила це підприємство балансоутримувачем таких обєктів благоустою (парк, кладовища, дитячі майданчики на територіях загального користування, автобусні зупинки та ін.). Відповідно до статті 10 вищевказаного Закону рішенням сільської ради щорічно затверджуються заходи у сфері благоустрою населених пунктів та передбачаються у бюджеті громади кошти для їх проведення. Головним розпорядником таких коштів у бюджеті визначено Відділ комунальної власності житлово-комунального господарства сільської ради. Чи повинен головний розпорядник коштів - відділ комунальної власності, житлово-комунального господарства сільської ради проводити закупівлі послуг з благоустрою (вищезазначені) відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", чи можлива передача поточного трансферту комунальному підприємству, як одержувачу бюджетних коштів за КЕКВ 2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) для проведення затверджених заходів із благоустрою. <b> Номер відповіді:</b> 802/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 “ Щодо делегування здійснення закупівель” , розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56256

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Медзакупівлі України" <b> Тема розширена:</b> Перебіг строків при зупиненні процедури при розгляді скарги в АМКУ та рішення суду. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати роз'яснення в частині перебігу строків, а саме Замовником було оголошено процедуру закупівлі відкриті торги з публікацією англійською мовою в 2020 році. На єтапі прекваліфікація одним з учасником було подано скаргу до АМКУ щодо неправомірної кваліфікації інших учасників. За результатами розгляду АМКУ задовільнило скаргу учасника в 2021 році. Керующись ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовником в судовому порядку було оскаржено рішення АМКУ та суд постановив, що рішення АМКУ було неправомірним та визнав його не дійсним в 2021 році. Суть питання: Які дії повинен вчинити Замовник за результатами вироку суду? Чи має право Замовник продовжити дану запувівлю з урахуванням того, що проводилась в 2020 році, в ТД строк поставки був 2020 рік, строк дії договору 2020 рік. Якщо не правомірним буде продовження процедури то по якій підставі Замовнику скасувати закіпівлю за умови, що потреба не відпала. Дякую за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 803/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Згідно з частиною сімнадцятою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33 , частиною сьомою статті 40 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України. Отже, перебіг строків, зазначений у статті 18 Закону, застосовується у разі подання скарги до Антимонопольного комітету України. При цьому зазначаємо, що судове рішення є обов’язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України. Своєю чергою, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи. Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути. Частиною четвертою статті 41 Закону установлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Частиною шостою статті 33 Закону установлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Укладення договору про закупівлю з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону та з порушенням строків, передбачених частинами п’ятою і шостою статті 33 Закону та частиною сьомою статті 40 Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону, призводить до нікчемності такого договору у відповідності до пунктів 2 та 4 частини першої статті 43 Закону. Отже, у разі неможливості укладення договору про закупівлю на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю, замовник може прийняти рішення про відміну тендера на підставі пункту 2 частини першої статті 32 Закону. При цьому рішення приймаються замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Кузьміна Ксенія Олегівна <b> Тема розширена:</b> закупвля землевпорядних робіт <b>Суть питання:</b> Міська рада вирішила провести нормативну-грошову оцінку земельних ділянок в межах міста. Оголосила публічні закупівлі. За результатом торгів найнижча пропозиція була відхилена по формальним ознакам, обрано переможцем іншого учасника. Першим учасником подано скаргу до АМКУ, розгляд ще досі триває. В цей час, міська рада знаходить інвестора, який готов профінансувати за власні кошти проведення таких робіт. Закон про "Оцінку земель" таке фінансування дозволяється, однак виникає питання - чи повинна в такому випадку міська рада оголошувати проведення публічних закупівель, адже вона виступає замовником робіт чи даний випадок не підпадає під дію ЗУ "Про публічні закупівлі", в зв'язку з тим, що роботи будуть виконанні не за бюджетні кошти, а за приватні. <b> Номер відповіді:</b> 804/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів. Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Харківський національний медичний університет <b>Суть питання:</b> Харківський національний медичний університет є бюджетною організацією та Юридичною особою, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади і у закупівлях виступав у ролі "Замовника". Зараз в університеті є можливість виконати послуги з мед.оглядів, брати участь у закупівлях та виступати у ролі "Учасника". Питання: Які нормативні акти є для цього? Хто є представником для участі у закупівлях ? Тендернитй комітет ? Уповноважена особа? В примірному Положенні про тендерний комітет та уповноважену особу немає функцій "Учасника" закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 795/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.. Водночас статтею 5 Закону встановлено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах . Отже, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону незалежно від форм власності та організаційно-правових форм. При цьому Закон не встановлює вимог щодо того, хто може бути представником для участі в закупівлях. Водночас рішення щодо того, хто буде виконувати функції представника для участі в закупівлях у бюджетній організації визначається розпорядчими рішеннями керівництва організації та посадовими інструкціями працівників.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Скала - Подільської селищної ради <b> Тема розширена:</b> В оголошенні закупівлі допущено помилки вказано суму Без ПДВ а потрібно було вказати суму з ПДВ <b>Суть питання:</b> Було оголошено переговорну процедуру (скорочену) де було вказано суму 227335,00 Без ПДВ, а потрібно було вказати з ПДВ <b> Номер відповіді:</b> 796/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 9, частини восьмої статті 12 Закону наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), що визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель (далі - веб-портал), подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель. Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю. Оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку). При цьому Порядок не містить механізму виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником при оприлюдненні інформації про закупівлю. Ураховуючи зазначене та виходячи зі змісту статті 11 Закону та пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, після оприлюднення відповідної інформації уповноважена особа/тендерний комітету може прийняти рішення про виправлення таких помилок, шляхом оформлення відповідного протоколу, який підписується уповноваженою особою або членами комітету, присутніми на його засіданні. При цьому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель є ДП “ПРОЗОРРО”, з питань технічної реалізації необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи. Водночас звертаємо увагу, що відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. При цьому згідно статті 43 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону. Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини восьмої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства щодо закупівель З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Міський будинок культури <b>Суть питання:</b> Добрий день! Двічі не відбулась спрощена закупівля, було прийнято рішення укласти прямий договір без застосування електронної системи. Питання! Якщо укладаємо прямий договір, робимо копію плану, яку процедуру закупівлі тепер вказувати в плані спрощену чи без застосування електронної системи? <b> Номер відповіді:</b> 797/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Крім того, річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Перлік інформації, яку повинен містити річний план визначено частиною другою статті 4 Закону. У свою чергу, відповідно до пункту 5 статті 4 Закону в річному плані замовник зокрема вказує вид закупівлі . Таким чином, у разі якщо замовник планує придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у зв'язку з тим, що було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, при оприлюдненні річного плану та змін до нього замовник вказує вид закупівлі, який відповідатиме вибраному замовником способу закупівлі. Тобто, у разі прийняття замовником рішення про укладення прямого договору без застосування електронної системи закупівель, замовник вибирає вид закупівлі - звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від ПП "ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС" <b> Тема розширена:</b> як розуміти п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" - збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. <b>Суть питання:</b> Договір на закупівлю по постачанню олив та мастил державному підприємству підписаний 16 січня 2021 року.31-го березня була підписана додаткова угода №1 на підвищення ціни згідно п.2 част,5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" . Чи має право держпідприємство-замовник підписати додаткову угоду №2 на підвищення ціни у травні 2021 року ? Чи правильно ми розуміємо - Перші 90 днів з моменту підписання договору з 16.01.2021р. по 15.04.2021р.Другі 90 днів з моменту підписання договору з 16.04.2021р. по 14.07.2021р <b> Номер відповіді:</b> 798/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli