<b>Запит від:</b> Запит від Відділ житлово-комунального господарства та комунальної власності Костопільської міської ради <b>Суть питання:</b> Ми є правонаступником замовника закупівлі. Закупівля відбулася у 2020 році. Яким чином, ми як правонаступники можемо оприлюднити інформацію про закупівлю, зокрема оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та звіт про виконання договору про закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 907/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06 розміщено лист  від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 " Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб". Своєю чергою, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Бугайова Лілія Вікторівна <b> Тема розширена:</b> чи законно вимагати сертифікати ISO в публічних закупівлях при закупівлі електричної енергії <b>Суть питання:</b> доброгодня, останнім часом дуже часто стикаємось із такою вимогою, як сертифікат ISO 9001:2009. Даний сертифікат ISO 9001:2009 не отримуємо, так як законодавчий обов’язок на його отримання відсутній. Надання його у складі тендерної Пропозиції жодним чином не стосується предмета закупівлі(електричної енрегії). прошу надати пояснення чи э така вимога законною? <b> Номер відповіді:</b> 902/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону. При цьому замовник самостійно встановлює вимоги до учасника та предмета закупівлі, а також спосіб їх документального підтвердження, у тому числі щодо вимог, установлених у частинах п’ятій та шостій статті 23 Закону, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства. Підстави для відхилення встановлені у статті 31 Закону. Відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій. З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника або оскаржувати вимоги тендерної документації до Антимонопольного комітету України як органу оскарження. При цьому відповідно дo Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі. Тому, з питання оцінки відповідності (сертифікації) щодо електричної енергії додатково пропонуємо звернутися до Міненерго.

<b>Запит від:</b> Запит від ВП <b> Тема розширена:</b> Зберігання документів у сфері публічних закупівель <b>Суть питання:</b> Яким чином та у якому вигляді (паперовому, електронному чи і в паперовому, і в електронному), після втрати чинності Наказу №490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель", мають зберігатися документи у Замовника, щодо проведення процедур закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 903/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 3 наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 “Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі” передбачено визнати такими, що втратили чинність: наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18 березня 2016 року № 477 “Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 447/28577 (зі змінами); наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 449/28579 (зі змінами). Поряд з цим повідомляємо, що відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону електронна система закупівель повинна зокрема відповідати вимогам щодо  наявності системи збереження даних, що здійснює зберігання протягом не менш як 10 років усіх документів, що надійшли від замовників, учасників, органу оскарження, органів, уповноважених здійснювати контроль у сфері закупівель, та були створені під час оцінки тендерних пропозицій/пропозицій, і забезпечує автоматичне резервування і відновлення даних. Крім того, відповідно до наказу Мінекономіки від 11.06.2020  № 1082 “Про затвердження Порядку розміщення інформації  про публічні закупівлі” створені електронною системою закупівель документи можуть бути у разі потреби роздруковані.

<b>Запит від:</b> Запит від Держенергоефективності <b> Тема розширена:</b> Щодо можливості/неможливості закупівлі замовником товарів, закупівля яких є обов’язковою через централізовану закупівельну організацію. <b>Суть питання:</b> Відповідно до розпорядження КМУ від 25 вересня 2019 року № 846-р (далі - розпорядження) визначено перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим та перелік товарів, закупівля яких через ЦЗО є обов’язковою. Враховуючи, що і саме Агентство, і заплановані до закупівлі товари (ДК 021:2015 - 30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне) підпадають під дію розпорядження, та зважаючи що оголошена ЦЗО процедура відкритих торгів не відбулася у зв’язку з відсутністю учасників, виникають запитання: 1) Чи можливе проведення переговорної процедури безпосередньо замовником (Держенергоефективності), у разі якщо відкриті торги, оголошені ЦЗО, двічі не відбудуться у зв’язку з відсутністю учасників (Відповідно до ст.40 ЗУ “Про публічні закупівлі”)? ; 2) Зважаючи на планову суму закупівлі (15700 грн) чи можливе укладання прямого договору без використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель) чи закупівлі з використанням електронного каталогу за умови, що відкриті торги, оголошені ЦЗО, двічі не відбудуться у зв’язку з відсутністю учасників? <b> Номер відповіді:</b> 904/2021 <b> Відповідь:</b> Виходячи з пункту 38 частини першої статті 1 Закону,  централізовані закупівельні організації (далі - ЦЗО) - це юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону. Щодо питання 1 Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 “Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій” та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р “Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією” (далі – розпорядження) передбачено, що ЦЗО проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом. При цьому нормативно-правовими актами не передбачено можливості проведення ЦЗО переговорної процедури закупівель. Водночас перелік підстав для застосування замовником переговорної процедури закупівлі визначено частиною другою статті 40 Закону. Отже, у разі якщо обов’язкові закупівлі через ЦЗО в інтересах замовників двічі не відбулися, то це не є підставою для проведення переговорної процедури замовником самостійно. Щодо питання 2 Відповідь на питання надано у запиті № 585/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc911510-dd79-4e40-903b-9a6e7835d5d1&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №1" <b> Тема розширена:</b> Закупівлі необхідні для запобігання поширення COVID-19 <b>Суть питання:</b> Лікарня була включена до переліку надавачів медичної допомоги, визначених для надання стаціонарної допомоги пацієнтам з COVID-19 за договором з НСЗУ. Надавала допомогу хворим на COVID-19 до 1 червня 2021. З 1 червня була виключена з даного переліку. Кошти від НСЗУ за надання допомоги хворим за травень на даний момент ще не надійшли на рахунок лікарні. Як тепер робити закупівлі, якщо кошти на ці потреби будуть зараховані в червні, а лікарня вже не ковідна і робити закупівлі по 225 постанові КМУ не може? <b> Номер відповіді:</b> 891/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в запиті № 1081/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3 Водночас з питань, які стосуються закупівель, пов'язаних  із  COVID-19, пропонуємо ознайомитися з інформацією, яка міститься в листах від 20.03.20 №3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 " Щодо порядку закупівель у зв’язку  із  COVID-19 ", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 " Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Чорноморський яхт-клуб" <b> Тема розширена:</b> Питання щодо статусу замовника <b>Суть питання:</b> Згідно з п. 3 ч. 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» ,  до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Відповідно, виходячи з положень вищезазначеного, державне підприємство «Чорноморський яхт-клуб» (код ЄДРПОУ 33933233) може бути віднесене до вказаної категорії замовників, оскільки: з одного боку, державне підприємство створене державою для забезпечення потреб суспільства, в тому числі платників податків, які має забезпечити держава і які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси; з іншого боку, статутною метою діяльності підприємства є отримання прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності, що свідчить про комерційну спрямованість підприємства. Враховуючи вищезазначене, з метою усунення сумнів з приводу необхідності віднесення державного підприємства «Чорноморський яхт-клуб» до категорії замовників, встановлену п.3 ч.1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо підтвердити чи спростувати віднесення державного підприємства «Чорноморський яхт-клуб» до замовників, встановлених п.3 ч.1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 892/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від  04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВАЦІЙНІ КАБЕЛЬНІ РІШЕННЯ" <b> Тема розширена:</b> Чи підпадає сплата роялті, як винагорода за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, під регулювання Законом України «Про публічні закупівлі»? <b>Суть питання:</b> Державне підприємство, яке є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» має намір укласти договір з суб’єктом господарювання ліцензійний договір. Предметом ліцензійного договору є надання дозволу використання технічних умов, які є об’єктом авторського права. Технічні умови будуть використовуватись державним підприємством в процесі здійснення його господарської діяльності для виробництва продукції. За умовами ліцензійного договору державне підприємство (сторона договору-Ліцензіат) за користування зазначеними технічними умовами, як об’єктом права інтелектуальної власності, виплачує Товариству (сторона договору - Ліцензіар) грошову винагороду (роялті) у вигляді відсотків від отриманого прибутку за результатами реалізованої продукції. Тобто, ціна договору не встановлена у твердій грошовій сумі і буде розраховуватись у відсотках від отриманого державним підприємством прибутку та залежати від обсягу продажу продукції, яка буде виготовлена за такими технічними умовами. Грошова винагорода (роялті) буде сплачуватись за власні кошти державного підприємства, які він буде отримувати за результатами здійснення господарської діяльності. Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. З урахуванням наведеного вище, та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 року № 838 «Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» виникла необхідність в отриманні консультації щодо наступного питання: 1. Чи підпадає укладення ліцензійного договору на умовах зазначених вище під дію Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи є предмет ліцензійного договору (надання права використання технічних умов) предметом закупівлі, а саме: товаром, роботами чи послугами, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? 3. Якому коду Єдиного закупівельного словника буде відповідати предмет такої закупівлі (надання права використання технічних умов, як об’єкта права інтелектуальної власності)? <b> Номер відповіді:</b> 893/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом. При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.

<b>Запит від:</b> Запит від Мишинська гімназія Нижньовербізької сільської ради <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення щодо висновку ДАСУ <b>Суть питання:</b> Добрий день, підкажіть, будь ласка, які наші подальші дії щодо даного висновку, чи можемо ми надати інформацію або документи про усунення порушення/аргументовані заперечення, чи потрібно відміняти торги, якщо так, то як це законодавчо правильно зробити. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 895/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Так, згідно з частиною шостою статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Водночас згідно з частиною восьмою статті 8 Закону Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку. Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку , або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Поряд з цим відповідно до частини дев’ятої статті 8 Закону у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку. Своєю чергою, частиною дев’ятою статті Закону передбачено право замовника оскаржити висновок до суду. Так, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, з питань, пов’язаних з роз'ясненням змісту висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та його зобов'язань, слід звертатися до Держаудитслужби.

<b>Запит від:</b> Запит від Медичний центр Держспецзв'язку <b> Тема розширена:</b> пощирення вимог ЗУ "Про публічні закупівлі" на послуги з надання медичної допомоги військовослужбовцям <b>Суть питання:</b> Згідно з статтею 20 Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» військовослужбовці Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України забезпечуються безоплатною кваліфікованою медичною допомогою в закладах охорони здоров’я Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, за угодами, укладеними нею із зазначеними центральними органами виконавчої влади відповідно до Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах та взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями, що затверджений постановою КМУ від 18.10.99 № 1923 (зі змінами) (далі Порядок). Відповідно до п. 3 Порядку витрати на надання медичної допомоги військовослужбовцям військово-медичних закладах інших військових формувань відшкодовуються цим закладам центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані військові формування, в яких проходять службу зазначені військовослужбовці, за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання цих військових формувань. Пунктом 6 Порядку передбачено, що рахунки на оплату медичної допомоги протягом п'яти днів після її надання надсилаються до органу військового управління (військової частини) військового формування, уповноважена посадова особа якого буде здійснювати оплату. Вартість медичних послуг, які надаються військовослужбовцям інших військових формувань, встановлюється наказами керівників військово-медичних закладів, які надають ці послуги, у розмірі фактичних витрат на придбання медикаментів і перев'язувальних матеріалів, продуктів харчування та витрат на оплату комунальних послуг і енергоносіїв, що визначаються відповідно до законодавства, яке регулює здійснення розрахунків зазначених витрат виробництва продукції (робіт, послуг). Слід зауважити, що укладання договору на відшкодування витрат за надання медичної допомоги іншим військовим формуванням Порядком не передбачено. Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення, чи поширюються вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" на послуги з надання медичної допомоги військовослужбовцям відповідно до Порядку, що передбачає виключно відшкодування фактичних витрат на придбання медикаментів, перев'язувальних матеріалів, продуктів харчування та витрат на оплату комунальних послуг і енергоносіїв? Чи відображати такі видатки в річному плані закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 896/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються. При цьому, відповідь щодо застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист від від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.

<b>Запит від:</b> Запит від Херсонський Таврійський ліцей мистецтв Херсонської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю відповідно до пункту 8 частини 7 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"- які підтверджуючі документи вони повинні надати ? Послуги повинні надаватись виключно особами з інвалідністю? Якщо це поточний ремонт стелі:улаштування каркасу підвісних стель, укладання плит, монтаж світильників, установлення вимикачів? <b> Номер відповіді:</b> 897/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Поряд з цим частиною сьомою статті 3 Закону визначено п ерелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель , зокрема якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємства або організації, що засноване(а) громадською організацією осіб з інвалідністю та отримало(а) дозвіл на право користування пільгами з оподаткування відповідно до законодавства. При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо такої закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАН-СТАЙЛ» <b> Тема розширена:</b> Порушеня уповноваженою особою Замовника законодавства у сфері публічних закупівель <b>Суть питання:</b> ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАН-СТАЙЛ» приймало участь у процедурі відкритих торгів - ідентифікатор закупівлі: UA-2021-03-10-001771-a (надалі - Закупівля) у якості Учасника - (надалі Учасник). Замовником цих торгів є - Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня № 3" - (надалі Замовник). 01 квітня 2021 року учасник був визначенний переможцем Закупівлі та оприлюднюється повідомлення про намір укласти договір (Протокол № 61). Протоколом № 62 від 05 квітня 2021 року Замовник відхилив пропозицію Учасника як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Учасник оскаржує це рішення Замовника до АМКУ. Своїм рішенням № 8898 – р/пк-пз від 23.04.2021 Постійно діюча адміністративна колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі - Колегія) зобов’язує Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції, Замовник скасовує своє рішення, а також відміняє процедуру Закупівлі. Це рішеня також було оскаржено Учасником до Колегії. 04 червня 2021 року Колегія своїм рішенням № 12652-р/пк-пз зобов’язує Замовника скасувати рішення про відміну процедури Закупівлі. Замовник виконує рішення Колегії, та 10 червня 2021 року Протоколом № 83 ВДРУГЕ визначає Учасника переможцем, та ВДРУГЕ оприлюднює повідомлення про намір укласти договір. Таким чином, Учасник в рамках однієї Закупівлі, має ДВА протокола про визнання його Переможцем, ДВА повідомлення про намір укласти договір, та вдруге його тендерна пропозиція оскаржується. Просимо надати пояснення яким чином Замовник має можливість визначати перемеможця однієї Закупівлі декілько разів та скількі разів Замовник має право визначати переможця. Яким чином оскарження рішення по переможцю від 01 квітня 2021 року можливо оскаржити 18 червня 2021 року. <b> Номер відповіді:</b> 899/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок оскарження процедур закупівлі встановлений статтею 18 Закону. Виходячи з частини вісімнадцятої та дев’ятнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язує замовника повністю або частково скасувати свої рішення, відновивши процедуру закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника. Відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Своєю чергою, визначення переможця та прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю здійснюється замовником за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції згідно з Законом (частина п’ятнадцята статті 29 Закону). Водночас будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. При цьому згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі , реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому, у разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Крім цього, довідково, щодо інших питань, пов'язаних з порядком оскарження процедур закупівель, пропонуємо ознайомитися з інформацією, викладеною в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 " Щодо порядку оскарження процедур закупівель ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Ентера" <b> Тема розширена:</b> Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільского господарства від 28.09.2020р. №1894 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу скинути на мою електронну адресу безпарольну версію "Примірна методика визначення вартості життєвого циклу" МЭУ. <b> Номер відповіді:</b> 900/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на веб-сайті Мінекономіки за адресою: www.me.gov.ua у рубриці “Публічні закупівлі” розділу "Нормативна база" розміщений наказ Мінекономіки від 28.09.2020  № 1894 "Про затвердження Примірної методики визначення вартості життєвого циклу" за посиланням: