<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки Дніпропетровської ОДА <b> Тема розширена:</b> Стосується останніх змін до ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> В розділі Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, зі змінами, внесеними Законом №1530-ІХ від 03.06.2021, вказано, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня його опублікування, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців з дня його опублікування ( при цьому, про введення в дію статті 18 через 12 місяців, як це зазначено в Законі №1530-ІХ від 03.06.2021, не вказано). І що вводиться через шість місяців? Надайте, будь ласка, роз'яснення щодо термінів введення в дію положень Закону. <b> Номер відповіді:</b> 950/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “ Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель” від 03.06.2021 № 1530-IX (далі - Закон № 1530-IX) було внесено зміни до Закону України “Про публічні закупівлі” № 922-VIII (далі – Закон). Закон № 1530-IX був опублікований 25.06.2021 та набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування - з 26.06.2021. При цьому, виходячи з положень пункту 12 розділу I та пунктів 2 і 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1530-IX, які стосуються виконання повноважень органу оскарження та функціонування Комісії (комісій) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель , на які будуть покладені повноваження постійно діючої адміністративної колегії (колегій) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель наберуть чинності з дня її (їх) утворення. Ураховуючи зазначене, з питань утворення Комісії (комісій) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель слід звертатися до Антимонопольного комітету України як органу оскарження відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону. Крім цього, положення, передбачені абзацом другим частини другої та реченням другим абзацу сьомого частини шістнадцятої статті 18 Закону , які стосуються, зокрема подання скарги та долучених матеріалів в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України “ Про електронні довірчі послуги”, шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, вводяться в дію через 12 місяців з дня опублікування Закону № 1530-IX, тобто з 26.06.2022.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Водоканал <b> Тема розширена:</b> ціноутворення на електроенергію <b>Суть питання:</b> Чи можливо при використанні формульного ціноутворення на електроенергію використовувати п. 7 частини 5 статті ЗУ "Про публічні закупівлі" про зміни встановлені згідно із законодавством органами держстатистики індексу споживчих цін, біржових котирувань та таке інше для збільшення ціни за одиницю товару більше ніж 10%, адже зараз коливання ціни на електроенергію складають понад 30% за одиницю при цьому не брати до уваги п.2 частини 5 тієї ж статті ЗУ. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 953/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від "Центр обслуговування закладів та установ" Тиврівської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Порядок застосування постанови 1082 при оприлюдненні оголошень, якщо предмет закупівлі не розподіляється на окремі номенклатурні позиції <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати відповідь на наступне питання. Наша установа в березні 2021 р. провела відкриті торги на закупівлю природного газу. В оголошенні про проведення торгів був вказаний предмет закупівлі: ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо. У висновку за результатами моніторингу цієї закупівлі ДАСУ вказано на порушення замовником вимог п.14 Порядку №1082 від 11.06.2020 р. стосовно відсутності в оголошенні зазначення коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. При поданні оголошення ми керувались вимогами п.14 Порядку №1082 та листом-роз'ясненням Мінекономіки №3304-04-53972-06 від 03.09.2020 р. «Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель», за якими зазначення такого коду необхідне для номенклатурних позицій. Предмет закупівлі не розподілявся на окремі номенклатурні позиції (закуповувався виключно природний газ), тому, відповідно до «Порядку визначення предмету закупівлі», в оголошенні був вказаний лише загальний код, визначений за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Скажіть, чи достатньо у випадку, коли предмет закупівлі не розподіляється на окремі номенклатурні позиції, зазначення в оголошеннях лише коду, визначеного за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника? <b> Номер відповіді:</b> 954/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Сихівська РА ЛМР <b> Тема розширена:</b> моніторинги ДАСУ <b>Суть питання:</b> Чому не була підтримана ініціатива про те, що моніторинг закупівлі може здійснюватися виключно з моменту початку проведення процедури закупівлі до укладення договору про закупівлю. Що було би цілком доцільним, адже згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону моніторинг здійснюється з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. На практиці ж більшість моніторингів розпочинаються у процедурах, де договір про закупівлю уже виконується, часом виконаний у повному обсязі до моменту оприлюднення висновку. Моніторинг - це запобігання порушенням, а не покарання!!! <b> Номер відповіді:</b> 955/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі , укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із підстав, визначених частиною другою статті 8 Закону, зокрема даних автоматичних індикаторів ризиків та виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з удосконалення законодавства сфери публічних закупівель з урахуванням практики його застосування, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті, під час напрацювання змін до Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Будівельна компанія Дор-Сервіс" <b>Суть питання:</b> Добрий ранок. Ми брали участь у еврозакупівлі (від133 евро). На етапі прекваліфікації в протоколі розгляду нас і ще декілька учасників було дискваліфіковано. Один з учасників, якого дискваліфіковали по тій же причині, що і нас, оскаржив це рішення Замовника в АМКУ. Замовником було сформовано новий протокол розгляду тендерних пропозицій на виконання рішення АМКУ. Після формування нового протоколу розгляду ТП нам прийшло повідомлення, що протягом 5 днів ми знову маємо можливість оскаржити свою дискваліфікацію. Чи буде це законно робити з нашого боку? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 940/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з норм пункту 30 частини першої статті 1 Закону та статті 18 Закону, подання скарги до органу оскарження є правом суб’єкта оскарження та має здійснюватися з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи. При цьому згідно з частиною п'ятою статті 5 Закону замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника. Водночас згідно з абзацом четвертим частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частиною дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону. Докладніше про деякі питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВАЦІЙНІ КАБЕЛЬНІ РІШЕННЯ" <b> Тема розширена:</b> Яку процедуру закупівлі передбачену ЗУ «Про публічні закупівлі» необхідно провести для укладення ліцензійного договору та як визначити очікувану вартість предмету закупівлі, якщо конкретна сума договору не визначена? <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У попередньому зверненні ми не отримали відповідь чи підпадає ліцензійний договір під дію Закону України «Про публічні закупівлі». Для дотримання норм чинного законодавства при укладанні договорів із Державним підприємством, яке є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати конституцію з наступного питання: Замовник має намір укласти договір з суб’єктом господарювання ліцензійний договір. Предметом ліцензійного договору є надання дозволу використання технічних умов, які є об’єктом авторського права. За умовами ліцензійного договору державне підприємство (сторона договору-Ліцензіат) за користування зазначеними технічними умовами, як об’єктом права інтелектуальної власності, виплачує Товариству (сторона договору - Ліцензіар) грошову винагороду (роялті) у вигляді відсотків від отриманого прибутку за результатами реалізованої продукції, яка буде виготовлятись за такими технічними умовами. Тобто, ціна договору не встановлена у твердій грошовій сумі і буде розраховуватись у відсотках від отриманого державним підприємством прибутку та залежати від обсягу продажу продукції, яка буде виготовлена за такими технічними умовами. Грошова винагорода (роялті) буде сплачуватись за власні кошти Замовника, які він буде отримувати за результатами здійснення господарської діяльності. Для дотримання чинного законодавства України при укладанні такого договору просимо надати консультацію: 1. Яким чином визначити очікувану вартість предмета закупівлі, у разі проведення процедури закупівлі Замовником для укладання зазначеного ліцензійного договору? 2. Яку процедуру закупівлі, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», зобов’язаний провести Замовник для укладання зазначеного ліцензійного договору? <b> Номер відповіді:</b> 941/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті № 893/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=005b6e2c-a3d6-493c-b70e-e0520394b7df&lang=uk-UA надано вичерпну відповідь на питання.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Єрьоменко Юрій Іванович <b> Тема розширена:</b> Що до статті 41 п.5 Закону України «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> Добрий день. Просимо надати нам відповідь, з питань до Закону України «Про публічні закупівлі» . Це питання на даний час цікавить багатьох як Замовників (розпорядників державних коштів) так і Підрядників (Виконавців), а саме: Пункту 5 Статті 41 «Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього». Підрядник стал переможцем спрощеної системи закупівель, через електронну систему публічних закупівель України Prozzoro, на послуги з поточного ремонту санвузлів у дитячих закладах освіти. Договірна ціна була складена за дефектним актом Замовника у програмному комплексі АВК5 згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначенні вартості робіт у будівництві». Договірна ціна динамічна тобто приблизна і може коригуватись згідно даного ДСТУ. При виконанні послуг/робіт з поточного ремонту виникли додаткові роботи яки неможливо було передбачити при складанні дефектного акту, але ці роботи унеможливлюють подальше виконання робіт. Приклад: за дефектним актом : 1. Демонтаж керамічної плитки зі стін 2. облицювання стін новою керамічною плиткою. При відбиванні старої плитки було виявлено що штукатурка на стінах з віком зіпсувалась, виникла необхідність в її ремонті. Натомість за дефектним актом передбачалось улаштування цементної стяжки підлоги після демонтажу керамічної плитки, а за фактом ця необхідність відпала, тобто вартість одних робіт покриває вартість інших робіт без збільшення вартості договірної ціни. Замовник відмовляє в коригуванні дефектного акту та договірної ціни посилаючись на статтю 41 п.5, та відмовляє в оплаті підряднику, аж до розірванні договору з Виконавцем. Як правильно оформити додаткові роботи при виконанні яких договірна ціна підряду не збільшилась? <b> Номер відповіді:</b> 942/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Полтавський фаховий коледж транспортного будівництва <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Нами була здійснена закупівля без використання елеронної системи у зв'язку з тим, що двічі не відбулась спрощена закупівля газу. На початку року, у зв'язку зі зменшення фінансування ми зменшили суму договору, зараз в нас є потреба в закупівлі газу. Яку процедуру потрібно проводити? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 944/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” . При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПОДСЕРВІС" <b> Тема розширена:</b> Оскарження рішення АМКУ про відмову у задоволенні скарги. <b>Суть питання:</b> 31.05.2021 року ТОВ "ІНТЕРПОДСЕРВІС" через електонний ресурс "Державні закупівлі" було подано скаргу щодо рішення замовника про дискваліфікацію нас як учасника. З даним рішенням ми не погодилися, оскільки виходячи із практики АМКУ недоліки при подачі тендерної пропозиції зі сторони учасника ТОВ "ІНТЕРПРОДСЕРВІС" є формальними та на зміст і істотні умови самої тендерної пропозиції не впливають. 31.05.2021 року нами також було проведено платіж для подачі електронної скарги до АМКУ. Строк на подачу скарги надавався по 31.05.2021 року включно. Як вбачається із реєстраційної картки, ми подали скаргу у встановлений термін. Відповідно до Рішення від 02.06.2021 року, скарга ТОВ "ІНТЕРПОДСЕРВІС" була прийнята до розгляду. Однак, згідно із Рішенням від 10.06.2021 року - відмовлено в розгляді скарги з підстав: 1. не містить тексту Скарги, зокрема, ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб’єкта оскарження; 2. Файл з текстом скарги, що містить адресу Скаржника подано 01.06.2021, отже подано в цій частині з порушенням строку, визначеного частиною восьмою статті 18 Закону. Виходячи із наступного, просимо надати роз'яснення із наступних питань: 1. Чому файл із адресою місцезнаходження суб'єкта оскарження , який було завантажено при поданні скарги 31.05.2021 року (сканкопія додається), не взято до уваги комісією АМКУ? 2. Чому комісія АМКУ акцентує увагу, що адреса була невідома, хоча сформована реєстраційна картка містить такі відомості? 3. Чому роз'яснення, які були долученні 01.06.2021 року після подання скарги і адресувалися замовнику розцінюються комісією АМКУ як подання скарга після закінчення строку? Номер у ЦБД: UA-2021-04-23-005805-b ID : a6e041104tue4792ablb755d92505272 <b> Номер відповіді:</b> 946/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Водночас відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Повноваження АМКУ визначені статтею 7 Закону. Тому за роз'ясненнями щодо рішень АМКУ, слід звертатися до АМКУ.

<b>Запит від:</b> Запит від Товарисвто з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПОДСЕРВІС" <b> Тема розширена:</b> Неправомірне підписання договору за результатами переговорної процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Номер у ЦБД: UA-2021-04-23-005805-b ID : a6e041104tue4792ablb755d92505272 31.05.2021 року через систему електронних закупівель «PROZORRO» нами подано Скаргу до Органу оскарження в порядку статті 18 Закону з вимогою про скасування рішення Замовника щодо відхилення його тендерної пропозиції Однак, 03.06.2021 через електронний портал «PROZZORRO», Замовником, оголошено переговорну процедуру за нагальною потребоюна предмет закупівлі Риба свіжоморожена (Хек) тушка без голови патрана (ДК 021:2015: 15221000-3 — Морожена риба) - 2380 кг. За результатами переговорів між ФОП Мудрик О.О. та Управлінням освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради погоджено цінову позицію, 198 777, 60 гривень (сто дев’яносто вісім тисяч сімсот сімдесят сім грн. шістдесят шість коп.) без ПДВ закупівлі в кількості 2380 кг, що прямо суперечить п.3 ч.2 ст. 40 Закону. Оскільки, очікувана вартість закупівлі (Ідентифікатор закупівлі UA-2021-04-23-005805-b) із включенням до неї податку на додану вартість (ПДВ) становила 994`000, 00 гривень (дев’ятсот дев’яносто чотири тисячі грн.) з ПДВ, тобто погоджена за результатами переговорної процедури за нагальною потребою цінова позиція не могла становити більше ніж 198 800,00 гривень з ПДВ. У зв'язку із вищевикладеним, просимо надати роз'яснення: 1. Чи вправі був замовник діючи на законних підставах укладати данний договір за нагальною потребою, що перевищує 20 % від очікуваної вартості тендеру? <b> Номер відповіді:</b> 947/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 809/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=682ca53f-a15a-49af-b966-0ffb3172f043&lang=uk-UA Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство  економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізький обласний центр з гідрометеорології <b> Тема розширена:</b> Додаткові угоди <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Цікавить відповідь на запит 1228/2020, цитую: «Просимо роз’яснити послідовність дій в такій ситуації, якщо укладено прямий договір на суму 5000,0 грн. (опубліковано відповідно звіт), яким чином необхідно відобразити додаткові угоди до нього за умови, що вартість договору з додатковими угодами не буде перевищувати 50,0 тис.грн. Чи необхідно складати план та річний звіт на кожну додаткову угоду». Ви дали посилання на відповідь в аналогічному запиті 976/2020, але дана відповідь не несе конкретної інформації щодо складання плану та річного звіту на додаткову угоду, яка збільшує суму договору. Це питання залишилось поза межами Вашої відповіді. Прошу надати конкретну та розгорнуту відповідь на питання, чи потрібно саме на укладену додаткову угоду, при умові, що сума збільшення цієї угоди не врахована у річному плані, складати додатковий план та річний звіт. <b> Номер відповіді:</b> 927/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо опублікування  повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю розглянуто у запиті 976/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89293e49-d495-47b2-9ab4-e4fd074bcb96&lang=uk-UA Водночас відповідь на питання щодо коригування або внесення змін до річного плану закупівель розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" (сторінка 4) , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 ,

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне Акціонерне Товариство "Прикарпаттяобленерго" <b>Суть питання:</b> Оголошено дві процедури закупівлі на один і той же предмет закупівлі. Як правильно відмінити торги по одній закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 929/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися. Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону  замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути. При цьому рішення приймаються замовником самостійно