<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Балаєв Андрій Вікторович <b> Тема розширена:</b> Оплата за поставлений товар <b>Суть питання:</b> Замовник відмовляється сплачувати за поставлений товар, який згідно технічної документації відповідає вимогам Замовника. Акт невідповідності не надано. Які дії Постачальника? <b> Номер відповіді:</b> 910/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Тітченко Лідія Олексіївна <b> Тема розширена:</b> щодо документація учасника публічної закупівлі <b>Суть питання:</b> Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник залучає потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Чи є обовязковим оприлюднення цін субпідрядників/співвиконавців в укладених з ними договорах? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 908/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з абзацом другим частини третьої статті 16 Закону якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Разом з тим відповідно до частини сьомої статті 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті. Отже, учасник може залучити суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців, які у випадку, передбаченому статтею 17 Закону перевірятимуться на наявність підстав, визначених у частині першій цієї статті. При цьому вчинення інших дій з боку замовника, у разі залучення учасником суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців, Законом не передбачено.

<b>Запит від:</b> Запит від ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНИЙ КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР ПІВНІЧНОГО РЕГІОНУ (ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА А-3306) <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення щодо відхилення учасника <b>Суть питання:</b> Вимогою тендерної документації є надання гарантійного листа щодо дотримання учасником у своїй діяльності норм чинного законодавства стосовно санкцій з відповідним переліком нормативно-правових документів. Учасник надав відповідного листа-гарантію, але в ньому відсутній один пункт з переліку, наведеного в тендерній документації. Чи є відсутність одного нормативно-правового документу в листі гарантії підставою для відхилення з урахуванням того, що згідно пункту 11 частини 1 статті 17 Закону замовник перевіряє учасника у відкритих реєстрах. Чи взагалі існує потреба у замовника вимагати лист-гарантію щодо санкцій якщо замовник самостійно перевіряє учасника у відкритих реєстрах та може відхилити на підставі п.11 ч.1 ст.17? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 909/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 №  3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 Поряд з цим розгляд тендерних пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо у учасника процедури закупівлі, зокрема наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону. При цьому згідно з пунктом 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб , визначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Міжрегіональний офіс захисних масивів дніпровських водосховищ <b> Тема розширена:</b> Відсутність можливості укладення договору за результатами проведення спрощеної закупівлі <b>Суть питання:</b> Добрий день! Ми, замовник, провели спрощену процедуру закупівлі гірничої маси (каміння) для укріплення дамби, визначили переможцем єдиного учасника, але вже на протязі тижня переможець не не виходить на зв'язок, договір не підписує, хоча після визначення переможця ми з ними зв'язувались і погодили подальші дії для укладення договору. Чи можемо ми не очікуючи 20 днів оголосити нову процедуру закупівлі, за тим же предметом, оскільки ситуація з дамбою стає критичною? Якщо переможець так і не вийде на зв'язок, то ми їх відхиляємо через 20 днів, якщо договір, все ж таки, буде укладено вчасно, в чому є великі сумніви, то відмінемо повторну закупівлю за відсутністю подальшої потреби. Порадьте, як нам діяти? <b> Номер відповіді:</b> 905/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» Сумської міської ради <b> Тема розширена:</b> щодо визначення предмету закупівлі по роботам <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка, якщо заплановані певні роботи за об`єктом "Поліклініка", а саме, встановлення вузла обліку електроенергії, чи сумується до цих робіт при визначенні предмету закупівлі виготовлення проекту? <b> Номер відповіді:</b> 906/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ житлово-комунального господарства та комунальної власності Костопільської міської ради <b>Суть питання:</b> Ми є правонаступником замовника закупівлі. Закупівля відбулася у 2020 році. Яким чином, ми як правонаступники можемо оприлюднити інформацію про закупівлю, зокрема оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та звіт про виконання договору про закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 907/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06 розміщено лист  від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 " Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб". Своєю чергою, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Бугайова Лілія Вікторівна <b> Тема розширена:</b> чи законно вимагати сертифікати ISO в публічних закупівлях при закупівлі електричної енергії <b>Суть питання:</b> доброгодня, останнім часом дуже часто стикаємось із такою вимогою, як сертифікат ISO 9001:2009. Даний сертифікат ISO 9001:2009 не отримуємо, так як законодавчий обов’язок на його отримання відсутній. Надання його у складі тендерної Пропозиції жодним чином не стосується предмета закупівлі(електричної енрегії). прошу надати пояснення чи э така вимога законною? <b> Номер відповіді:</b> 902/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону. При цьому замовник самостійно встановлює вимоги до учасника та предмета закупівлі, а також спосіб їх документального підтвердження, у тому числі щодо вимог, установлених у частинах п’ятій та шостій статті 23 Закону, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства. Підстави для відхилення встановлені у статті 31 Закону. Відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій. З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника або оскаржувати вимоги тендерної документації до Антимонопольного комітету України як органу оскарження. При цьому відповідно дo Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі. Тому, з питання оцінки відповідності (сертифікації) щодо електричної енергії додатково пропонуємо звернутися до Міненерго.

<b>Запит від:</b> Запит від ВП <b> Тема розширена:</b> Зберігання документів у сфері публічних закупівель <b>Суть питання:</b> Яким чином та у якому вигляді (паперовому, електронному чи і в паперовому, і в електронному), після втрати чинності Наказу №490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель", мають зберігатися документи у Замовника, щодо проведення процедур закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 903/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 3 наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 “Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі” передбачено визнати такими, що втратили чинність: наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18 березня 2016 року № 477 “Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 447/28577 (зі змінами); наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 449/28579 (зі змінами). Поряд з цим повідомляємо, що відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону електронна система закупівель повинна зокрема відповідати вимогам щодо  наявності системи збереження даних, що здійснює зберігання протягом не менш як 10 років усіх документів, що надійшли від замовників, учасників, органу оскарження, органів, уповноважених здійснювати контроль у сфері закупівель, та були створені під час оцінки тендерних пропозицій/пропозицій, і забезпечує автоматичне резервування і відновлення даних. Крім того, відповідно до наказу Мінекономіки від 11.06.2020  № 1082 “Про затвердження Порядку розміщення інформації  про публічні закупівлі” створені електронною системою закупівель документи можуть бути у разі потреби роздруковані.

<b>Запит від:</b> Запит від Держенергоефективності <b> Тема розширена:</b> Щодо можливості/неможливості закупівлі замовником товарів, закупівля яких є обов’язковою через централізовану закупівельну організацію. <b>Суть питання:</b> Відповідно до розпорядження КМУ від 25 вересня 2019 року № 846-р (далі - розпорядження) визначено перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим та перелік товарів, закупівля яких через ЦЗО є обов’язковою. Враховуючи, що і саме Агентство, і заплановані до закупівлі товари (ДК 021:2015 - 30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне) підпадають під дію розпорядження, та зважаючи що оголошена ЦЗО процедура відкритих торгів не відбулася у зв’язку з відсутністю учасників, виникають запитання: 1) Чи можливе проведення переговорної процедури безпосередньо замовником (Держенергоефективності), у разі якщо відкриті торги, оголошені ЦЗО, двічі не відбудуться у зв’язку з відсутністю учасників (Відповідно до ст.40 ЗУ “Про публічні закупівлі”)? ; 2) Зважаючи на планову суму закупівлі (15700 грн) чи можливе укладання прямого договору без використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель) чи закупівлі з використанням електронного каталогу за умови, що відкриті торги, оголошені ЦЗО, двічі не відбудуться у зв’язку з відсутністю учасників? <b> Номер відповіді:</b> 904/2021 <b> Відповідь:</b> Виходячи з пункту 38 частини першої статті 1 Закону,  централізовані закупівельні організації (далі - ЦЗО) - це юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону. Щодо питання 1 Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 “Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій” та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р “Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією” (далі – розпорядження) передбачено, що ЦЗО проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом. При цьому нормативно-правовими актами не передбачено можливості проведення ЦЗО переговорної процедури закупівель. Водночас перелік підстав для застосування замовником переговорної процедури закупівлі визначено частиною другою статті 40 Закону. Отже, у разі якщо обов’язкові закупівлі через ЦЗО в інтересах замовників двічі не відбулися, то це не є підставою для проведення переговорної процедури замовником самостійно. Щодо питання 2 Відповідь на питання надано у запиті № 585/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc911510-dd79-4e40-903b-9a6e7835d5d1&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №1" <b> Тема розширена:</b> Закупівлі необхідні для запобігання поширення COVID-19 <b>Суть питання:</b> Лікарня була включена до переліку надавачів медичної допомоги, визначених для надання стаціонарної допомоги пацієнтам з COVID-19 за договором з НСЗУ. Надавала допомогу хворим на COVID-19 до 1 червня 2021. З 1 червня була виключена з даного переліку. Кошти від НСЗУ за надання допомоги хворим за травень на даний момент ще не надійшли на рахунок лікарні. Як тепер робити закупівлі, якщо кошти на ці потреби будуть зараховані в червні, а лікарня вже не ковідна і робити закупівлі по 225 постанові КМУ не може? <b> Номер відповіді:</b> 891/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в запиті № 1081/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3 Водночас з питань, які стосуються закупівель, пов'язаних  із  COVID-19, пропонуємо ознайомитися з інформацією, яка міститься в листах від 20.03.20 №3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 " Щодо порядку закупівель у зв’язку  із  COVID-19 ", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 " Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Чорноморський яхт-клуб" <b> Тема розширена:</b> Питання щодо статусу замовника <b>Суть питання:</b> Згідно з п. 3 ч. 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» ,  до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Відповідно, виходячи з положень вищезазначеного, державне підприємство «Чорноморський яхт-клуб» (код ЄДРПОУ 33933233) може бути віднесене до вказаної категорії замовників, оскільки: з одного боку, державне підприємство створене державою для забезпечення потреб суспільства, в тому числі платників податків, які має забезпечити держава і які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси; з іншого боку, статутною метою діяльності підприємства є отримання прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності, що свідчить про комерційну спрямованість підприємства. Враховуючи вищезазначене, з метою усунення сумнів з приводу необхідності віднесення державного підприємства «Чорноморський яхт-клуб» до категорії замовників, встановлену п.3 ч.1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо підтвердити чи спростувати віднесення державного підприємства «Чорноморський яхт-клуб» до замовників, встановлених п.3 ч.1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 892/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від  04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВАЦІЙНІ КАБЕЛЬНІ РІШЕННЯ" <b> Тема розширена:</b> Чи підпадає сплата роялті, як винагорода за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, під регулювання Законом України «Про публічні закупівлі»? <b>Суть питання:</b> Державне підприємство, яке є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» має намір укласти договір з суб’єктом господарювання ліцензійний договір. Предметом ліцензійного договору є надання дозволу використання технічних умов, які є об’єктом авторського права. Технічні умови будуть використовуватись державним підприємством в процесі здійснення його господарської діяльності для виробництва продукції. За умовами ліцензійного договору державне підприємство (сторона договору-Ліцензіат) за користування зазначеними технічними умовами, як об’єктом права інтелектуальної власності, виплачує Товариству (сторона договору - Ліцензіар) грошову винагороду (роялті) у вигляді відсотків від отриманого прибутку за результатами реалізованої продукції. Тобто, ціна договору не встановлена у твердій грошовій сумі і буде розраховуватись у відсотках від отриманого державним підприємством прибутку та залежати від обсягу продажу продукції, яка буде виготовлена за такими технічними умовами. Грошова винагорода (роялті) буде сплачуватись за власні кошти державного підприємства, які він буде отримувати за результатами здійснення господарської діяльності. Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. З урахуванням наведеного вище, та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 року № 838 «Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» виникла необхідність в отриманні консультації щодо наступного питання: 1. Чи підпадає укладення ліцензійного договору на умовах зазначених вище під дію Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи є предмет ліцензійного договору (надання права використання технічних умов) предметом закупівлі, а саме: товаром, роботами чи послугами, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? 3. Якому коду Єдиного закупівельного словника буде відповідати предмет такої закупівлі (надання права використання технічних умов, як об’єкта права інтелектуальної власності)? <b> Номер відповіді:</b> 893/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом. При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.