Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1084/2021
10.08.2021
Відкриті торги
Суть питання: Чи є постанови НКРЕКП № 1227 від 30.07.2021, № 973 від 16.06.2021 та № 766 від 08.04.2020 підтверджуючими документами для зміни ціни договору про закупівлю електроенергії згідно з п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» через регулювання тарифів? Висновки/Відповідь: У відповіді відсутня пряма відповідь на поставлене запитання. Натомість, Мінекономіки рекомендує ознайомитися з: 1. Листом від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 2. Відеокурсом з питань укладення, зміни та розірвання договору про закупівлю: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Відкриті торги
Консультація № 1084/2021Огляд:
Суть питання: Чи є постанови НКРЕКП № 1227 від 30.07.2021, № 973 від 16.06.2021 та № 766 від 08.04.2020 підтверджуючими документами для зміни ціни договору про закупівлю електроенергії згідно з п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» через регулювання тарифів?
Висновки/Відповідь:
У відповіді відсутня пряма відповідь на поставлене запитання. Натомість, Мінекономіки рекомендує ознайомитися з:
1. Листом від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
2. Відеокурсом з питань укладення, зміни та розірвання договору про закупівлю:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Кіровоградський обласний центр зайнятості
<b>
Тема розширена:</b> Підвищення тарифів на електричну енергію
<b>Суть питання:</b> Чи можна вважати постанову НКРЕКП від 30.07.2021 року № 1227 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766», постанову НКРЕКП від 16.06.2021 року № 973 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766», постанову НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766 «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)» підтверджуючим документом, який встановлює регульований тариф на електроенергію та є підставою для внесення змін до договору по п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»
<b>
Номер відповіді:</b> 1084/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987
-
06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою
“Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”
у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Консультація
№ 1085/2021
10.08.2021
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 1085/2021: Суть питання: Чи можливо внести зміни до істотних умов договору про закупівлю згідно з ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та застосувати умови додаткової угоди до відносин, що виникли до її укладення, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України? Чи не буде це порушенням строків оприлюднення інформації про закупівлі? Висновки/Відповідь: * Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". * Зміна істотних умов договору можлива у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у разі та у спосіб, що передбачені самим договором. * Порядок зміни умов договору замовник визначає самостійно, з дотриманням законодавства в цілому. Сторони при внесенні змін керуються Цивільним та Господарським кодексами України, а також вимогами Закону. * Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю оприлюднюється протягом трьох робочих днів з дня внесення змін до договору (дати укладання додаткової угоди) згідно з п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі".
Зміна істотних умов договору
Консультація № 1085/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1085/2021
Суть питання: Чи можливо внести зміни до істотних умов договору про закупівлю згідно з ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та застосувати умови додаткової угоди до відносин, що виникли до її укладення, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України? Чи не буде це порушенням строків оприлюднення інформації про закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КРЕМЕНЧУКВОДОКАНАЛ" КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
<b>
Тема розширена:</b> частина третя статті 631 Цивільного кодексу України
<b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення чи є можливим внесення змін до істотних умов договору про закупівлю (укладеного за результатами тендеру/спрощеної закупівлі) згідно з положеннями частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при цьому встановити, що відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України, умови додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до укладення такої додаткової угоди? Чи не буде це порушенням строків оприлюднення інформації про закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 1085/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
Крім того, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі/пропозиції переможця спрощеної закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю/умовам оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
Водночас зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених частиною п’ятою статті 41 Закону, може здійснюватися саме у разі та у спосіб, що передбачені договором про закупівлю. При цьому порядок зміни умов договору про закупівлю визначається замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому.
Отже, при внесенні змін до договору про закупівлю сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України, а також вимогами Закону.
Поряд з цим виходячи зі змісту пункту 11 частини першої статті 10 Закону повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону, оприлюднюється протягом трьох робочих днів з дня внесення змін до договору про закупівлю (дати укладання додаткової угоди).
Консультація
№ 1086/2021
10.08.2021
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1086/2021): Суть питання: Чи можна використовувати Постанову КМУ №225 від 20 березня 2020 року як перелік лікарських засобів для COVID-19 згідно з Законом України № 1599-IX, до затвердження нового переліку КМУ? Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" визначає засади здійснення закупівель. 2. Закон України № 1599-ІХ вніс зміни до Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з якими на період карантину дія Закону не поширюється на закупівлі певних медичних товарів для боротьби з COVID-19. Перелік цих товарів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України. 3. Мінекономіки переадресовує питання щодо переліку лікарських засобів до Міністерства охорони здоров'я України (МОЗ), як органу, відповідального за формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я (згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267).
Інше
Консультація № 1086/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1086/2021)
Суть питання: Чи можна використовувати Постанову КМУ №225 від 20 березня 2020 року як перелік лікарських засобів для COVID-19 згідно з Законом України № 1599-IX, до затвердження нового переліку КМУ?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" визначає засади здійснення закупівель.
2. Закон України № 1599-ІХ вніс зміни до Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з якими на період карантину дія Закону не поширюється на закупівлі певних медичних товарів для боротьби з COVID-19. Перелік цих товарів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
3. Мінекономіки переадресовує питання щодо переліку лікарських засобів до Міністерства охорони здоров'я України (МОЗ), як органу, відповідального за формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я (згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Іванов Костянтин Володимирович
<b>
Тема розширена:</b> Застосування Закону України № 1599-IX
<b>Суть питання:</b> Відповідно до ЗУ № 1599-IX "3-1. Установити, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України."
Чи може бути застосовано на даний момент в якості переліку Постанова КМУ №225 від від 20 березня 2020 до затвердження нового переліку?
<b>
Номер відповіді:</b> 1086/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим до Закону Законом України від 01.07.2021 № 1599-ІХ “Про внесення зміни до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” (далі – Закон № 1599-ІХ) внесені зміни, що регламентують, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для боротьби з COVID-19. Перелік лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі – Перелік та Порядок).
Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та володіє необхідною інформацією для формування зазначеного Переліку та Порядку.
Отже, з питання щодо переліку таких лікарських засобів пропонуємо звертатися до МОЗ.
Консультація
№ 1087/2021
10.08.2021
Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: Чи є Національне агентство з акредитації єдиним органом, уповноваженим здійснювати акредитацію органів з оцінки відповідності? Чи правомірна закупівля послуг Національного агентства з акредитації за переговорною процедурою, згідно з абзацом четвертим пункту 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: 1. Мінекономіки у своїй відповіді посилається на лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124. 2. Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках, посилаючись на частину другу статті 19 Конституції України, а також на Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами). 3. Пропонується переглянути відео курс “Професійно про закупівлі”, де розглянуто тему “Переговорна процедура закупівлі по-новому”: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli. 4. Мінекономіки рекомендує направити питання щодо визначення Національного агентства з акредитації України єдиним органом, функціями якого є акредитація органів з оцінки відповідності, як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через офіційний веб-портал Мінекономіки: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1087/2021Огляд:
Суть питання:
Чи є Національне агентство з акредитації єдиним органом, уповноваженим здійснювати акредитацію органів з оцінки відповідності? Чи правомірна закупівля послуг Національного агентства з акредитації за переговорною процедурою, згідно з абзацом четвертим пункту 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
1. Мінекономіки у своїй відповіді посилається на лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124.
2. Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках, посилаючись на частину другу статті 19 Конституції України, а також на Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
3. Пропонується переглянути відео курс “Професійно про закупівлі”, де розглянуто тему “Переговорна процедура закупівлі по-новому”: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli.
4. Мінекономіки рекомендує направити питання щодо визначення Національного агентства з акредитації України єдиним органом, функціями якого є акредитація органів з оцінки відповідності, як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через офіційний веб-портал Мінекономіки: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДУ "Київський міський ЦКПХ МОЗ"
<b>Суть питання:</b> Просимо надати роз'яснення, чи є Національне агенство з акредитації ЄДИНИМ органом, функціями якого є акредитація огранів з оцінки відповідності, у тому числі прийняття рішень про акредитацію, відмову в акредитації, розширення та обмеження сфери акредитації, тимчасове зупинення і поновлення дії та скасування атестата про акредитацію; – проведення моніторингу за відповідністю акредитованих ним органів з оцінки відповідності вимогам акредитації шляхом здійснення нагляду, проведення повторних та позачергових оцінок. Та чи правомірною буде закупівля послуг Національного агенства з акредитації згідно вимог абзацу четвертого пункту 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником.
Завчасно вдячні за відповідь
<b>
Номер відповіді:</b> 1087/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06
“Щодо переговорної процедури закупівлі”,
розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері закупівель не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому також розглянуто тему : “
Переговорна процедура закупівлі по-новому”
, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Поряд з цим, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання щодо визначення Національного агентства з акредитації України єдиним органом, функціями якого є акредитація органів з оцінки відповідності, не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки:
http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian
для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
Консультація
№ 1088/2021
10.08.2021
Переговорна процедура закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 1088/2021: Суть питання: Яку процедуру закупівлі застосовувати для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, якщо сума договору становить 55 000 гривень? Висновки/Відповідь: * Положення пункту 3-2 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України “Про публічні закупівлі” має диспозитивний характер. * Воно передбачає, що закупівлі товарів, робіт та послуг відповідно до затвердженого переліку Кабінетом Міністрів України для відзначення 30-ї річниці незалежності України *можуть* здійснюватись замовниками, визначеними КМУ, із застосуванням переговорної процедури закупівлі, встановленої статтею 40 Закону. * Закон застосовується до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень (пункти 1 і 2 частини першої статті 3 Закону). * Спрощена закупівля – це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону (пункт 28 частини першої статті 1 Закону).
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1088/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1088/2021
Суть питання: Яку процедуру закупівлі застосовувати для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, якщо сума договору становить 55 000 гривень?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва
<b>Суть питання:</b> Вартісні межі для процедур закупівель встановлює частина 1 статті 3 Закону про публічні закупівлі. Вона визначає, що Закон застосовується:
1) до замовників 1-3 категорій (визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону), за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників 4 категорії (визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону), за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень;
3) до усіх замовників (визначених частиною першою статті 2 цього Закону), які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частини другої цієї статті.
Закон про публічні закупівлі передбачає, що замовники можуть здійснювати закупівлі шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур:
відкриті торги;
торги з обмеженою участю;
конкурентний діалог.
Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Як бачимо, частина 1 статті 13 Закону відносить переговорну процедуру до процедур закупівель. Лише наголошує, що проведення цієї процедури можливе в окремих виняткових випадках.
Окремих вартісних меж для переговорної процедури законодавець не встановив. Вони такі самі як встановила частина 1 статті 3 Закону.
Згідно ЗУ Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель:
"Прикінцеві та перехідні положення" доповнити пунктами 3-2 і 3-3 такого змісту:
"3-2. Установити, що до 24 серпня 2021 року замовники, визначені Кабінетом Міністрів України, можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, згідно з переліком товарів, робіт і послуг, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за переговорною процедурою, встановленою статтею 40 цього Закону. При цьому замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через п’ять днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Враховуючи наведене вище, з метою забезпечення законності та прозорості закупівель , Установа звертається до уповноваженого органу управління - Міністерства охорони здоров’я України та просить:
- Надати роз'яснення, яку саме процедуру застосовувати для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, якщо сума договору становит 55 000 тисяч гривень.
<b>
Номер відповіді:</b> 1088/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Положення пункту 3-2 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону має диспозитивний характер, передбачаючи, що закупівлі товарів, робіт та послуг відповідно до затвердженого переліку Кабінетом Міністрів України для відзначення 30-ї річниці незалежності України,
можуть
здійснювати замовники
, перелік яких також визначений Кабінетом Міністрів України,
із застосуванням переговорної процедури закупівлі.
Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Процедури закупівель передбачені у статті 13 Закону.
У свою чергу, відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону
спрощена закупівля - придбання
замовником товарів, робіт і послуг,
вартість яких дорівнює або перевищує 50
тисяч гривень
та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2
частини першої статті 3 Закону.
Крім того, про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Консультація
№ 1089/2021
10.08.2021
Оприлюднення інформації про закупівлю
Аналіз консультації Мінекономіки № 1089/2021: Суть питання: Чи повинна ліцензія або дозвільний документ, які надаються переможцем закупівлі згідно з п. 2 ч. 2 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", бути діючою (чинною) та містити інформацію про термін дії або безстроковість? Висновки/Відповідь: Вимоги до ліцензії або дозвільного документа, які надаються переможцем закупівлі, визначаються замовником самостійно у тендерній документації/оголошенні про спрощену закупівлю/(документах, що вимагалися під час проведення переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі). При цьому замовник має керуватися принципами здійснення закупівель та дотримуватися вимог законодавства в цілому. Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема, копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. З питання надання ліцензії або документа дозвільного характеру слід звертатись безпосередньо до конкретного замовника, який здійснює закупівлю.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1089/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1089/2021
Суть питання: Чи повинна ліцензія або дозвільний документ, які надаються переможцем закупівлі згідно з п. 2 ч. 2 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", бути діючою (чинною) та містити інформацію про термін дії або безстроковість?
Висновки/Відповідь:
Вимоги до ліцензії або дозвільного документа, які надаються переможцем закупівлі, визначаються замовником самостійно у тендерній документації/оголошенні про спрощену закупівлю/(документах, що вимагалися під час проведення переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі). При цьому замовник має керуватися принципами здійснення закупівель та дотримуватися вимог законодавства в цілому.
Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема, копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
З питання надання ліцензії або документа дозвільного характеру слід звертатись безпосередньо до конкретного замовника, який здійснює закупівлю.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю “Захід-Схід-Енерго”
<b>
Тема розширена:</b> п.2 ч.2 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі" - ліцензія або дозвільний документ
<b>Суть питання:</b> Відповідно до п.2 ч.2 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі" - Переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладання договору про закупівлю повинен надати - зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом. Прошу уточнити або підтвердити думку заявника, що законодавець має на увазі діючу (чинну) ліцензію або документ дозвільного характеру із заначенням в цих документах (ліцензії або документі дозвільного характеру) дати чинності або безстроковості (чинності на необмежений термін).
<b>
Номер відповіді:</b> 1089/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 41 Закону переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому будь-які вимоги встановлюються замовниками самостійно та з дотриманням вимог законодавства.
Таким чином, вимоги тендерної документації/умови оголошення про проведення спрощеної закупівлі/(документи, що вимагалися під час проведення переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі) та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність тендерної пропозиції/пропозиції таким вимогам/умовам, а також документи, які необхідно надати учаснику, який визнаний переможцем торгів/спрощеної закупівлі, під час укладення договору про закупівлю визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Тому, з питання надання ліцензії або документа дозвільного характеру слід звертатись безпосередньо до конкретного замовника, який здійснює закупівлю.
Консультація
№ 1071/2021
09.08.2021
Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: Чи правомірне рішення Колегії АМКУ щодо скасування переговорної процедури закупівлі, оголошеної після оскарження відкритих торгів, з огляду на те, що замовник надав пояснення, але вони були не враховані Колегією? Яким чином провести переговорну процедуру в подібній ситуації, та чому строки оскарження в переговорній процедурі не скорочені з огляду на нагальну потребу? Висновки/Відповідь: 1. Визначення правомірності рішень АМКУ не належить до компетенції Мінекономіки (ч. 2 ст. 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України). 2. Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі" (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124). 3. Пропозиції щодо строків оскарження в переговорній процедурі будуть опрацьовані під час напрацювання змін до Закону України "Про публічні закупівлі".
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1071/2021Огляд:
Суть питання:
Чи правомірне рішення Колегії АМКУ щодо скасування переговорної процедури закупівлі, оголошеної після оскарження відкритих торгів, з огляду на те, що замовник надав пояснення, але вони були не враховані Колегією? Яким чином провести переговорну процедуру в подібній ситуації, та чому строки оскарження в переговорній процедурі не скорочені з огляду на нагальну потребу?
Висновки/Відповідь:
1. Визначення правомірності рішень АМКУ не належить до компетенції Мінекономіки (ч. 2 ст. 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України).
2. Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі" (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124).
3. Пропозиції щодо строків оскарження в переговорній процедурі будуть опрацьовані під час напрацювання змін до Закону України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Дирекція з експлуатації та обслуговування"
<b>
Тема розширена:</b> Оскарження переговорної процедури закупівлі
<b>Суть питання:</b> Замовником, 12.03.2021р. оголошено відкриті торги, ID UA-2021-03-12-012818-b, у зв'язку з оскарженням тендерної документації (2(дві) скарги подато одним суб'єктом ТОВ "МІКОНТ") та щодо прийнятих рішень, дій чи бездіяльності Замовника( іншим суб'єктом) , Замовником оголошується переговорна процедура закупівлі через декілька днів після прийняття рішення Постійно діючою адміністративною колегією антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель про прийняття скарги ID UA-2021-07-05-010659-c щодо оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності Замовника до розгляду. На оголошену переговорну процедуру ТОВ "МІКОНТ" в передостанній день оскарження подає скаргу, Відповідно, процес оскарження у скороченій переговорній процедурі той самий, що і в оскарженні інших процедур. І виникає проблема, що розгляд скарги по основній оскаржуваній процедурі призначається раніше, ніж розгляд скарги стосовно переговорної процедури закупівлі. Виноситься рішення Колегією з основної процедури закупівлі(відкритих торгів) Під час розгляду скарги з переговорної процедури закупівлі, Колегія посилається на те, що основна процедура не є такою, що оскаржується, відсутні підстави для застосування переговорної процедури та зобов'язує Замовника скасувати переговорну процедуру, через те що Замовник НЕ ОБҐРУНТУВАВ та документально не підтвердив наявність підстав для застосування переговорної процедури закупівлі, не підтвердив правомірність її застосування(хоча всі пояснення Замовником були надані, та чомусь невраховані), та зобов'язують Замовника відмінити процедуру з підстав : "у разі, якщо замовником допущено порушення, що вплинули на об’єктивність визначення переможця процедури закупівлі; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань закупівель."
Скаржником подана скарга, як випливає з рішень Колегії, може бути будь-якого складу, характеру, може містити наклеп, брехню, безпідставність, а Колегія ніби цього не помічає і ВСЕ приймає до розгляду та виносить рішення проти Замовника.
З вищезазначеного випливає питання, чи вірно прийняте рішення Колегією?
Яким чином можливо було провести переговорну процедуру у даній ситуації?
Чому у скороченій переговорній процедурі всі строки оскарження ті самі як і в інших процедурах, та чому строки взагалі є, оскільки це Нагальна потреба Замовника?
<b>
Номер відповіді:</b> 1071/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Повноваження Антимонопольного комітету України визначені статтею 7 Закону.
Крім того, відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" органом оскарження є Антимонопольний комітет України.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності рішень, прийнятих органом оскарження.
Вдоночас, пропонуємо ознайомитись з листом від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06
“Щодо переговорної процедури закупівлі”,
розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Поряд з цим зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з удосконалення законодавства сфери публічних закупівель з урахуванням практики його застосування, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті щодо строків оскарження в переговорній процедурі закупівлі під час напрацювання змін до Закону.
Консультація
№ 1072/2021
09.08.2021
Планування закупівель
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки, з урахуванням ваших вимог: Запит: Закупівля товарів/послуг за благодійні/спонсорські кошти (300 тис. грн) - чи потрібно проводити відкриті торги? Відповідь Мінекономіки № 1072/2021: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e68e51f2-a240-4561-9b20-8c1eb316dfa4&lang=uk-UA Суть питання: Чи зобов'язаний замовник проводити закупівлю через відкриті торги, якщо фінансування здійснюється не з бюджетних коштів, а за рахунок благодійних або спонсорських внесків? Висновки/Відповідь: Замовник, який здійснює закупівлю за кошти, що не є бюджетними, але відповідає ознакам, визначеним у пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", зобов'язаний дотримуватися вимог цього Закону під час здійснення закупівель. Якщо вартість закупівлі перевищує вартісні межі, встановлені статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі", то закупівля має здійснюватися шляхом проведення відкритих торгів або застосування інших процедур закупівель, передбачених цим Законом.
Планування закупівель
Консультація № 1072/2021Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки, з урахуванням ваших вимог:
Запит: Закупівля товарів/послуг за благодійні/спонсорські кошти (300 тис. грн) - чи потрібно проводити відкриті торги?
Відповідь Мінекономіки № 1072/2021: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e68e51f2-a240-4561-9b20-8c1eb316dfa4&lang=uk-UA
Суть питання: Чи зобов'язаний замовник проводити закупівлю через відкриті торги, якщо фінансування здійснюється не з бюджетних коштів, а за рахунок благодійних або спонсорських внесків?
Висновки/Відповідь:
Замовник, який здійснює закупівлю за кошти, що не є бюджетними, але відповідає ознакам, визначеним у пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", зобов'язаний дотримуватися вимог цього Закону під час здійснення закупівель. Якщо вартість закупівлі перевищує вартісні межі, встановлені статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі", то закупівля має здійснюватися шляхом проведення відкритих торгів або застосування інших процедур закупівель, передбачених цим Законом.
Запит: Закупівля товарів/послуг за благодійні/спонсорські кошти (300 тис. грн) - чи потрібно проводити відкриті торги?
Відповідь Мінекономіки № 1072/2021: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e68e51f2-a240-4561-9b20-8c1eb316dfa4&lang=uk-UA
Суть питання: Чи зобов'язаний замовник проводити закупівлю через відкриті торги, якщо фінансування здійснюється не з бюджетних коштів, а за рахунок благодійних або спонсорських внесків?
Висновки/Відповідь:
Замовник, який здійснює закупівлю за кошти, що не є бюджетними, але відповідає ознакам, визначеним у пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", зобов'язаний дотримуватися вимог цього Закону під час здійснення закупівель. Якщо вартість закупівлі перевищує вартісні межі, встановлені статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі", то закупівля має здійснюватися шляхом проведення відкритих торгів або застосування інших процедур закупівель, передбачених цим Законом.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від 24976272
<b>
Тема розширена:</b> Закупiвля не за кошти дежави
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Пiдкажiть будь ласка, якщо надходять кошти благогдiйнi або спонсора, не бюджетнi (300 тис грн) , планування, закупівлю i звiти проводити як I з бюджетними коштами, чи використання таких коштiв можливе без процедур вiдкритих торгiв?
<b>
Номер відповіді:</b> 1072/2021
<b>
Відповідь:</b>
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e68e51f2-a240-4561-9b20-8c1eb316dfa4&lang=uk-UA
Консультація
№ 1073/2021
09.08.2021
Інше
Консультація Мінекономіки № 1073/2021: Суть питання: Чи може Управління молоді та спорту Львівської ОДА укласти угоду з військовою частиною без використання системи Prozorro, якщо наказ Мінмолодьспорту чітко визначає місце проведення заходу (проживання в казармі військової частини)? Висновки/Відповідь: Рішення про укладення угоди приймається замовником самостійно. Рекомендовано ознайомитися з: 1. Листом Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 2. Відповіддю на запит 609/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA 3. Відповіддю на запит № 688/2020 (застосування вартісних меж): https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність за порушення вимог Закону "Про публічні закупівлі" згідно із законами України (частина друга статті 44 Закону). Додатково рекомендовано переглянути відео курс “Професійно про закупівлі” (тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”): https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Інше
Консультація № 1073/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1073/2021
Суть питання: Чи може Управління молоді та спорту Львівської ОДА укласти угоду з військовою частиною без використання системи Prozorro, якщо наказ Мінмолодьспорту чітко визначає місце проведення заходу (проживання в казармі військової частини)?
Висновки/Відповідь:
Рішення про укладення угоди приймається замовником самостійно.
Рекомендовано ознайомитися з:
1. Листом Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
2. Відповіддю на запит 609/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
3. Відповіддю на запит № 688/2020 (застосування вартісних меж): https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність за порушення вимог Закону "Про публічні закупівлі" згідно із законами України (частина друга статті 44 Закону).
Додатково рекомендовано переглянути відео курс “Професійно про закупівлі” (тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”): https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління молоді та спорту Львівської обласної державної адміністрації
<b>
Тема розширена:</b> Укладення договору без використання системи прозоро
<b>Суть питання:</b> Чи можемо укласти угоду з військовою частино, без використання системи прозоро. Згідно наказу Мінмолодьспорту, вказане чітке місце проведення заходу. Відповідно ніхто інший не зможе забезпечити виконання по проживанню в казармі військової частини
<b>
Номер відповіді:</b> 1073/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “
Щодо планування закупівель
”, розміщеному за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Крім цього, відповідь на питання міститься у запиті 609/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
При цьому всі рішення приймаються замовником самостійно. Разом з тим виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону за порушення вимог Закону "Про публічні закупівлі" службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
розміщено відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому розглянута тема
“Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”
.
Консультація
№ 1074/2021
09.08.2021
Тендерна документація
Аналіз консультації Мінекономіки (№1074/2021): Суть питання: Чи є дискримінаційною вимога замовника про надання довідки про досвід виконання аналогічного договору за 2020-2021 рр. з додатковими підтверджуючими документами та листом-відгуком від замовника. Висновки/Відповідь: Замовник має право встановлювати кваліфікаційний критерій щодо наявності досвіду виконання аналогічного договору згідно з частиною другою статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”. Замовник самостійно визначає перелік документів для підтвердження відповідності цьому критерію. При цьому, встановлюючи вимоги до підтвердження досвіду, замовник зобов'язаний дотримуватися частини четвертої статті 5 та принципів недискримінації та рівного ставлення до учасників (пункти 1-6 частини першої статті 5 Закону). Також тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації (частина четверта статті 22 Закону). У випадку, якщо учасник вважає вимоги дискримінаційними, він може оскаржити тендерну документацію до органу оскарження, згідно з частиною восьмою статті 18 Закону, у встановлений термін. Використані посилання: * Закон України “Про публічні закупівлі” (стаття 1, пункт 31; стаття 5, пункти 1-6 частини першої; стаття 16, частина друга; стаття 18, частина восьма; стаття 22, частини друга та четверта)
Тендерна документація
Консультація № 1074/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№1074/2021)
Суть питання: Чи є дискримінаційною вимога замовника про надання довідки про досвід виконання аналогічного договору за 2020-2021 рр. з додатковими підтверджуючими документами та листом-відгуком від замовника.
Висновки/Відповідь:
Замовник має право встановлювати кваліфікаційний критерій щодо наявності досвіду виконання аналогічного договору згідно з частиною другою статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Замовник самостійно визначає перелік документів для підтвердження відповідності цьому критерію.
При цьому, встановлюючи вимоги до підтвердження досвіду, замовник зобов'язаний дотримуватися частини четвертої статті 5 та принципів недискримінації та рівного ставлення до учасників (пункти 1-6 частини першої статті 5 Закону). Також тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації (частина четверта статті 22 Закону).
У випадку, якщо учасник вважає вимоги дискримінаційними, він може оскаржити тендерну документацію до органу оскарження, згідно з частиною восьмою статті 18 Закону, у встановлений термін.
Використані посилання:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Сушко Олександр Юрійович
<b>
Тема розширена:</b> Порушення у вимогах Замовника
<b>Суть питання:</b> Дана вимога дискримінтує учасників в участі по даній закупівлі.
Суть вимоги (орігінал нижче): "пункт 10) Довідка про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору за предметом закупівлі за 2020-2021 р. Довідка може бути складена в довільній формі, з зазначенням договору на поставку товару аналогічного предмету закупівлі, організації (замовника), суми договору, який був виконаний за 2020-2021р; також надати скан-копію аналогічного договору разом з копіями документів, що підтверджують фактичне виконання цього договору та лист-відгук від замовника згідно аналогічного договору, що вказаний в довідці."
Замовник:
Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 м.Вінниці».
Код ЄДРПОУ: 35527334.
Місцезнаходження: Україна, 21034, м. Вінниця, вул. Миколи Зерова, 13.
<b>
Номер відповіді:</b> 1074/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема
один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, встановленому у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у пунктах 1-6 частини першої статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити, зокрема вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Крім того, відповідно до частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, встановленого до внесення змін до тендерної документації.
Консультація
№ 1075/2021
09.08.2021
Переговорна процедура закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Які документи потрібні для підтвердження умов застосування переговорної процедури за ст. 40, пункти 6 та 8 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, що діє на момент відповіді). Висновки/Відповідь: Аналогічна відповідь міститься у запиті 1026/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f97a008b-0aea-48ca-b974-a2e7ec03176b&lang=uk-UA (Згідно з відповіддю, для з'ясування питання слід ознайомитися з інформацією за вказаним посиланням.)
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1075/2021Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Які документи потрібні для підтвердження умов застосування переговорної процедури за ст. 40, пункти 6 та 8 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, що діє на момент відповіді).
Висновки/Відповідь:
Аналогічна відповідь міститься у запиті 1026/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f97a008b-0aea-48ca-b974-a2e7ec03176b&lang=uk-UA
(Згідно з відповіддю, для з'ясування питання слід ознайомитися з інформацією за вказаним посиланням.)
Суть питання:
Які документи потрібні для підтвердження умов застосування переговорної процедури за ст. 40, пункти 6 та 8 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, що діє на момент відповіді).
Висновки/Відповідь:
Аналогічна відповідь міститься у запиті 1026/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f97a008b-0aea-48ca-b974-a2e7ec03176b&lang=uk-UA
(Згідно з відповіддю, для з'ясування питання слід ознайомитися з інформацією за вказаним посиланням.)
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Барабошко Олександр Олександрович
<b>
Тема розширена:</b> Стаття 40, пункт 6, 8
<b>Суть питання:</b> Які експертні, нормативні, технічні документи потрібні для підтвердження наявності умов застосування переговорної процедури, враховуючи останню редакцію закону
<b>
Номер відповіді:</b> 1075/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1026/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f97a008b-0aea-48ca-b974-a2e7ec03176b&lang=uk-UA
Консультація
№ 1078/2021
09.08.2021
Оскарження процедур закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1078/2021): Суть питання: ТОВ "Гідроремсервіс" вважає, що КП "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" порушило статтю 5 Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення спрощеної закупівлі (UA-2021-07-26-000201-a), встановивши дискримінаційні вимоги, зокрема, щодо конкретного реагенту, який виробляє лише один учасник. Висновки/Відповідь: 1. Замовник при проведенні спрощеної закупівлі повинен дотримуватися принципів, визначених статтею 5 Закону України “Про публічні закупівлі”, а оголошення та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити обмежень конкуренції та дискримінації. 2. Учасник спрощеної закупівлі має право звернутися до замовника, органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду (частина двадцята статті 14 Закону). Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені в судовому порядку. 3. Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина четверта статті 7 Закону). 4. Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі (пункт 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43). У разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до цього органу. 5. Мінекономіки не має повноважень визначати правомірність дій замовників у конкретних випадках (частина друга статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 1078/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1078/2021)
Суть питання:
ТОВ "Гідроремсервіс" вважає, що КП "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" порушило статтю 5 Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення спрощеної закупівлі (UA-2021-07-26-000201-a), встановивши дискримінаційні вимоги, зокрема, щодо конкретного реагенту, який виробляє лише один учасник.
Висновки/Відповідь:
1. Замовник при проведенні спрощеної закупівлі повинен дотримуватися принципів, визначених статтею 5 Закону України “Про публічні закупівлі”, а оголошення та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити обмежень конкуренції та дискримінації.
2. Учасник спрощеної закупівлі має право звернутися до замовника, органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду (частина двадцята статті 14 Закону). Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені в судовому порядку.
3. Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина четверта статті 7 Закону).
4. Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі (пункт 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43). У разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до цього органу.
5. Мінекономіки не має повноважень визначати правомірність дій замовників у конкретних випадках (частина друга статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ГІДРОРЕМСЕРВІС"
<b>
Тема розширена:</b> Відхилення тендерної пропозиції переможця торгів
<b>Суть питання:</b> ТОВ "Гідремсеврвіс" приймало участь у спрощеній процедурі закупівлі по "Гідрохімічній промивці теплообмінників на ТРП №3 та ТРП №5" ідентифікатор закупівлі UA-2021-07-26-000201-a, замовником виступає Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство". 05.08.2021 року відбувся аукціон за результами якого ТОВ "Гідроремсервіс" було запропоновано найнижчу ціну. 09.08.2021 року Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" прийняло рішення про відхилення тендерної пропозиції та прийняло рішення, згідно Протоколу №58 від 09.08.2021 року про дискваліфікацію ТОВ "Гідроремсервіс".
Звертаємостя до Вас із проханням звернути увагу на цю закупівлю, тому що на нашу думку курівником Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" було порушено ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: з самого початку було порушено принцип «добросовісна конкуренція серед учасників», замовником було зазначено у тендерній документації реагент для гідрохімічної промивки теплообмінників ЛВХ-4.2, який виготовляє тільки одна фірма, яка є другим учасником цієї закупівлі, «об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі» та «запобігання корупційним діям і зловживанням». По даній закупівлі були вставлені дискримінаційні вимоги до учасників, що порушує п. 4 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Просимо Вас прийняти міри, щодо даного замовника та не допустити використання корупційних схем по даному питанню.
<b>
Номер відповіді:</b> 1078/2021
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі
не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, зокрема недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.
Разом з тим, виходячи зі змісту частини двадцятої статті 14 Закону учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.
Рішення та дії замовника
можуть бути оскаржені
учасником спрощеної закупівлі у
судовому порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють
Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань
здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі
, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, у разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.