<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Дехтярьов С.В <b> Тема розширена:</b> закупівля товарів проти COVID-19 <b>Суть питання:</b> Законом України “Про внесення зміни до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” від 01.07.2021 №1599-IX пункт 3-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» викладено у новій редакції, згідно з яким передбачено поділ на дві групи товарів, що необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перша група — це лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів; Друга група — це усі інші товари (крім товарів першої групи). Для першої групи передбачено, що перелік товарів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для другої групи передбачено застосування спрощених закупівель. Питання: 1. Чи можна для товарів першої групи керуватися постановою КМУ від 20.03.2020 №225 “Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України”? 2. Яким чином визначати належність товарів до другої групи та якими документами при цьому необхідно керуватися? 3. Чи відносяться до товарів другої групи дезінфекційні засоби? 4. Чи розповсюджуються на спрощені закупівлі товарів другої групи вартісні обмеження (від 50 тис. грн. до 200 тис. грн.), встановлені п.28 ч.1 ст.1 Закону України “Про публічні закупівлі”? <b> Номер відповіді:</b> 1020/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питань 1-3 Разом з тим до Закону Законом України від 01.07.2021 № 1599-ІХ “Про внесення зміни до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” (далі – Закон № 1599-ІХ) внесені зміни, що регламентують, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для боротьби з COVID-19. Перелік лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі – Перелік та Порядок). Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та володіє необхідною інформацією для формування зазначеного Переліку та Порядку. Отже, з питання щодо переліку таких лікарських засобів та порядку їх закупівлі пропонуємо звертатися до МОЗ. Щодо питання 4 Законом № 1599-ІХ регламентовано, що закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів) та послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, здійснюється в порядку, встановленому Законом для спрощених закупівель. Водночас зазначаємо, що Закон не містить обмежень щодо вартості таких предметів закупівель товарів та послуг.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Використання нецінового критерію "Відстань від потужності з виробництва продукту до замовника" <b>Суть питання:</b> Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у документі №3304-04/20327-06 від 02.04.2021 надало чітке роз’яснення, що перелік нецінових критеріїв оцінки який наведений в пункті 3 частини3 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон) не є вичерпним, що дає право Замовникам застосовувати критерії оцінки, визначені Замовником самостійно на підставі особистих потреб, а не тільки перелічені частиною третьою статті 29 Закону. Управління освіти має закупити на наступний 2022 рік продукти харчування виключно натуральні, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 305 від 24 березня 2021 року «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» ( частина 47 Порядку), а також спільних наказів МОН України та МОЗ України від 17.04.2006 р. № 298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних закладах» ( пункт 4.7.Інструкції). Натуральні продукти по визначенню мають короткий строк зберігання. Тому Управління вимушене вимагати від Постачальників поставку продуктів до комори кожного окремого закладу освіти з терміном придатності не менше ніж 90% від загального терміну зберігання. Поставити до всіх закладів освіти Управління продукти одночасно Постачальник не зможе. На це потрібен час, іноді досить тривалий, в зв’язку із значною відстанню від Виробника до Замовника. При цьому деякі продукти ( наприклад, молочні) мають загальний термін зберігання, який вимірюється в годинах ( натуральне молоко – 72 години). Таким чином, щоб дотриматись вимоги доставки продукту з терміном придатності не менше ніж 90% від загального терміну зберігання, з моменту виготовлення такого молока на заводі ( сходу з конвеєра) до моменту вивантаження його в коморі закладу освіти має пройти не більше 7 годин. Тому Управління освіти зацікавлено, щоб потужність з виробництва молочних продуктів була якомога ближче до Управління, щоб отримати свіжий продукт з терміном придатності не менше ніж 90% від загального терміну зберігання. Виходячи з наведеної потреби, Управління має намір використати неціновий критерій, який дасть впевненість в тому , що всі вказані вимоги будуть виконані. Таким критерієм може бути відстань від потужностей з виробництва продукту до Замовника, а саме: 1. Ціна-70%; 2. Відстань від потужності з виробництва продукту до Замовника -30%; • Відстань від потужності з виробництва продукту до Замовника менше 20 км - 30%; • Відстань від потужності з виробництва продукту до Замовника від 20 км до 40 км - 20%; • Відстань від потужності з виробництва продукту до Замовника від 40 км до 60 км - 10%; • Відстань від потужності з виробництва продукту до Замовника більше 60 км - 0%; Такі нецінові критерії складено Управлінням на основі прикладу № 1, наведеному у документі №3304-04/20327-06 від 02.04.2021 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «1. Послуги їдалень (послуги з забезпечення донорів харчуванням (обідом) ДК 021:2015: 55510000-8». Просимо надати роз’яснення: 1. Чи правомірно використовувати в якості нецінового критерію критерій «Відстань від потужності з виробництва продукту до Замовника» при закупівлі молочних продуктів для харчуваня дітей у закладах освіти? 2. Чи не суперечить такий критерій вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» ? <b> Номер відповіді:</b> 1022/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання міститься у запиті № 1011/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2eee5e3b-ddaa-4b16-9de3-bc8dbbb10c3b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради <b> Тема розширена:</b> Збільшення загальної вартості договоту <b>Суть питання:</b> Відділом та ВАТ "КіровоградГАЗ", підписано договір на виконання робіт по обслуговуванню та технічному нагляду газового обладнання на об'єкті (школі). Використовувалась "Закупівля без використання електронної системи", сума договору 33000 грн. Роботи виконувались згідно замовлення. З'явилась потреба у додаткових постугах по даному Договору, які не включено до Договору, Чи можна додатковою угодою додати до договору замовлення та його вартість? Договір додається <b> Номер відповіді:</b> 1023/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 " Щодо планування закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України.

<b>Запит від:</b> Запит від Веукраїнська громадська організація "Спортивна студентська спілка України" <b> Тема розширена:</b> Чи підпадає діяльність Спортивної студентської спілки України під дію пункту 9 частини 7 Статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині проведення заходів з фізичної культури та спорту <b>Суть питання:</b> Спортивна студентська спілка України (далі – Спілка) є всеукраїнською громадською організацією, що діє на підставі Статуту та відповідно до Статті 211 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» представляє Україну у відповідних міжнародних спортивних організаціях, на Всесвітніх універсіадах, інших міжнародних спортивних змаганнях серед студентів, може організовувати та проводити на території України всеукраїнські та міжнародні заходи серед студентів з видів спорту спільно з відповідними спортивними федераціями. Спілка співпрацює з Міністерством освіти і науки України на підставі до Договору про співпрацю від 20 листопада 2020 року № 1 та відповідно до підпункту 7 пункту 3 «Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фізичної і спортивної підготовки учнівської та студентської молоді», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2013 р. № 866, є одержувачем бюджетних коштів на виконання нею фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів державного та міжнародного рівнів серед студентів і забезпечення підготовки і участі студентських збірних команд у літніх (зимових) Всесвітніх універсіадах, чемпіонатах світу та Європи, інших міжнародних заходах серед студентської молоді. Фізкультурно-оздоровчі та спортивні заходи загальнодержавного рівня серед студентів, що проводяться Спілкою з фізичного виховання та спорту, забезпечення участі студентських національних збірних команд у міжнародний змаганнях серед студентів щорічно включаються до Календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів Спілки (далі – Календарні плани Спілки). Календарні плани Спілки на рік в обов’язковому порядку включаються до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України відповідного року, затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України. Оскільки Спілка належить до замовників, визначених пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», під час організації та проведення заходів Спілки здійснюється закупівля товарів та послуг з урахуванням вимог даного Закону. З огляду на вищевикладене, та з метою попередження порушень законодавства в сфері публічних закупівель просимо надати роз’яснення чи підпадає Спілка під дію пункту 9 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині здійснення закупівлі послуг, необхідних для проведення заходів з фізичної культури і спорту, та чи має право Спілка здійснювати закупівлю послуг в сумі до 200,0 тис. грн. без застосування порядку проведення спрощених закупівель для фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів державного та міжнародного рівнів серед студентів і забезпечення підготовки і участі студентських збірних команд у літніх (зимових) Всесвітніх універсіадах, чемпіонатах світу та Європи, інших міжнародних заходах серед студентської молоді. <b> Номер відповіді:</b> 1024/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 2785/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa4f0ec2-5456-449e-979f-634acbf277dd&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АТ Укртранснафта <b> Тема розширена:</b> Застосування ЗУ Про публічні закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Всі подробиці питання викладені у листі (додається). Питання нагальне та перебуває на контролі у Прем'єр-міністра та Президента. <b> Номер відповіді:</b> 1025/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом. Водночас повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 розміщено листи від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "СІ БІЗНЕС КОНСАЛТИНГ" <b> Тема розширена:</b> редакція ст.40 Закону "Про публічні закупівлі" з 26.06.2021 <b>Суть питання:</b> Законом №1530 –ІХ внесено зміни до ст.40, так п.8 ч.6 викладено у новій редакції, що не містить сенсового та логічного зв’язку між словосполученням «обгрунтування застосування переговорної процедури закупівлі» та словосполученням «експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі», навіть не вказано будь-який знак пунктуації або сполучник. Не зрозуміло, що мав на увазі законодавець, викладаючи вимоги п.8 ч.6 ст.40.Можливо треба завантажити будь-які або усі документи, що мають ознаки експертних, технічних, нормативних та ін.документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної закупівлі, або щодо деяких підстав застосування переговорної закупівлі достатньо надати посилання на документи, що вже містяться у ЕСЗ Також в Законі не визначені перелік та терміни технічних, експертних, нормативних та інш.документів, їх зміст та порядок завантаження до повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. У Листі від 03.10.2020 №3304-04/60124 Мінекономіки (далі-Лист), що замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. У Додатку 1 Листа зазначено, що обґрунтування застосування переговорної закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі. ДАСУ проводить моніторинги та посилається на те, що виключено у п.8 ч.6 ст.40 Закону слова «з посиланням на», робить висновки- повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити саме документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної закупівлі. Щодо підстави переговорної закупівлі п.1 ч.2 ст.40 Закону - що саме може бути такими експертними, нормативними, технічними та інш. документами? чому ДАСУ вважає порушенням зазначення в обгрунтуванні інформації про звіти про результати процедур закупівель,які автоматично формуються ЕСЗ, наявні в системі за посиланням на номери торгів. Згідно п.3. Порядку від 11.06.2020 № 1082 В будь-якому випадку у разі якщо інформація, розміщена в ЕСЗ шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення ел.полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення ел.полів. Тобто лише та інформація, що автоматично попадає у документи, які складені шляхом заповнення ел.полів, є автентичною. З наведеного вбачається, що на виконання Закону, що діє з 26.06.2021 р. адміністратор системи має допрацювати документи, що автоматично заповнюються в ЕСЗ з ел.полів. Повідомлення про намір укласти договір – цей документ автоматично формує ЕСЗ, до нього не має можливості дозавантажувати документи,вони не є складовою повідомлення. Приклади моніторингів - UA-2021-07-09-005700-c, UA-2021-07-07-001721-b вимоги Закону не виключають можливість наявності посилання в обгрунтуванні на документи -звітів про результати проведення процедур закупівель, не визначається форма обгрунтування та його зміст. Чи може замовник користуватись Листом при проведенні переговорних закупівель за п.1 ч.2 ст.40 Закону? Чи достатньо цього на виконання п.8 ч.6 ст.40 Закону? питання до обгрунтування переговорних закупівель за абз. 4 та 6 п.2 ч.2 ст.40 Закону-чи достатньо посилання на Постанову КМУ, яким визначено постачальника останньої надії, відповідну інформацію з сайта АМКУ на перелік природних монополій? Крім того, виникає складність з отриманням замовниками копій ДСТУ, ТУ – у багатьох випадках це отримання дозволу на копіювання таких стандартів, або навіть їх придбання. Як надавати саме документи, що вимагає ДАСУ? <b> Номер відповіді:</b> 1026/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель”, який набрав чинності 26.06.2021 внесено зміни, зокрема до пункту 8 частини шостої статті 40 Закону. Так,  повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі у вигляді експертних, нормативних, технічних та інших документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому замовник самостійно визначає та завантажує в електронній системі закупівель експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Поряд з цим, оскільки переговори проводяться замовником з учасником/учасниками поза електронною системою закупівель, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю є початковим документом у разі застосування переговорної процедури закупівлі та заповнюється в електронній системі закупівель саме замовником. Принагідно інформуємо, що у разі застосування переговорної процедури закупівлі з умови, визначеної пунктом 1 частини другої статті 40 Закону обгрунтуванням  такої процедури закупівлі можуть бути звіти про результати проведення закупівель (відкритих торгів) у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Крім того зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті. .

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ Солід Брік <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Державне казначейство вимагає справку чи довідку проте що підприємство Солід Брік має право надавати послуги та роботи до 200 тис грн так як засновником цьооо підприємства є ГО осіб з інвалідність Динамічно до змін. Що це за довідка чи справка і хто її видає, і чи потрібна вона . Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1028/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої  статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємства або організації, що засноване(а) громадською організацією осіб з інвалідністю та отримало(а) дозвіл на право користування пільгами з оподаткування відповідно до законодавства. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007  № 1010 затверджено Порядок надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, який  визначає механізм надання підприємствам та організаціям, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю, дозволу на право користування пільгами з оподаткування (далі - дозвіл), відмови у його наданні чи скасування дозволу Нацсоцслужби або обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення. При цьому  відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423 , Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері заокрема праці та соціальної політики, соціального захисту населення, зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин та відповідно надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до його компетенції. Тому, з питання зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутися до Мінсоцполітики. Водночас повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначені частиною другою статті 7 Закону, застосовуються саме до договорів про закупівлю у розумінні Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «ЄВРОНЕТ УКРАЇНА» <b> Тема розширена:</b> Як провести бухгалтеру реєстраційний платіж <b>Суть питання:</b> Фонд держ майна відмовляється надавати акти за реєстраційний платіж. Яким чином закрити бухгалтеру дану суму по бухгалтерському обліку. Та на якій підставі фонд держ майна має право не видавати акта надання послуг (виконаних робіт) <b> Номер відповіді:</b> 1029/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Водночас правові відносини, що виникають, чи можуть виникнути між адміністратором, організатором, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі “Prozorro.Продажі ЦБД2” регулюються Регламентом роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу /надання в оренду майна (активів)/передачі права. Своєю чергою, постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 433 адміністратором електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 визначено державне підприємство “Прозорро.Продажі”. Ураховуючи зазначене, з питань, зазначених у вашому запиті, пропонуємо звернутися до ДП “Прозорро.Продажі”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" <b> Тема розширена:</b> щодо накладання КЕП учасником <b>Суть питання:</b> На виконання вимог ч. 3 ст. 12, ч. 5 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11 червня 2020 року № 1082 в п. 1 розділу ІІІ тендерної документації (далі – ТД) УДЦР міститься наступна інформація: «Вимога щодо засвідчення того чи іншого документу тендерної пропозиції власноручним підписом учасника/уповноваженої особи учасника не застосовується до документів (матеріалів та інформації), що подаються у складі тендерної пропозиції, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані учасником у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису на кожен з таких документів (матеріал чи інформацію). Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", тобто тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений кваліфікований електронний підпис учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів, що вимагаються згідно підпункту 1 цього пункту.». Проте, 26.06.2021 року набрали чинності зміни до Закону, зокрема, нова редакція ч. 5 ст. 22 Закону, яка передбачає, що замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги". Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення чи повинно УДЦР в ТД вимагати від учасників засвідчення електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису лише електронних документів, чи також тендерної пропозиції в цілому? <b> Номер відповіді:</b> 1018/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1619/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба фінансового моніторингу України <b> Тема розширена:</b> Тестування уповноважених представників <b>Суть питання:</b> Відповідно до Пункту 8 Статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) Уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом. Станом на сьогоднішній день, такий порядок затверджений? Як пройти тестування уповноваженим представникам, що визначені організацією та яке підтвердження проходження такого тестування вони отримують? <b> Номер відповіді:</b> 1019/2021

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчогот органу КМР (КМДАЇ) <b>Суть питання:</b> Доброго дня, Підскажіть будь ласка, чи можливо одночасно проводити аукціони через ПРОЗЗОРО та торгові біржі... <b> Номер відповіді:</b> 1014/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 785/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9d94ea68-45fb-4a50-8ef9-4ff4e79ee918&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Щодо нецінових критеріїв оцінки тендерних пропозицій <b>Суть питання:</b> Запит про нецінові критерії до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України <b> Номер відповіді:</b> 1015/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання міститься у запиті № 1011/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2eee5e3b-ddaa-4b16-9de3-bc8dbbb10c3b&lang=uk-UA