<b>Запит від:</b> Запит від КУ "Сумський обласний фонд підтримки підприємництва" Сумської обласної ради <b> Тема розширена:</b> Організація діяльності ЦЗО <b>Суть питання:</b> Який перелік документів нам потрібен для функціонування ЦЗО? <b> Номер відповіді:</b> 1063/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1062/2021 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=450cd331-fb88-4114-98f1-f336826cfa7b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління координації публічних закупівель Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради <b>Суть питання:</b> Після проведення відповідної процедури закупівлі, Замовником було укладено договір з Постачальником електричної енергії (як товару) на 2021 рік. Керуючись Постановою НКРЕКП від 30.07.2021 №1227 "Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766", якою встановлено нові граничні тарифи на закупівлю електроенергії "на добу вперед", Постачальник підвищив ціну на електричну енергію для Замовника більш ніш на 50%. Просимо надати роз'яснення: чи є зазначена Постанова підставою для підвищення ціни у договорах на постачання електричної енергії (як товару)? Якщо так, то яким саме пунктом (п.2 чи п.7?) частини 5 ст. 41 Замовник повинен керуватись при внесенні змін у ціну договору? <b> Номер відповіді:</b> 1064/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» <b> Тема розширена:</b> застосування п.2 ч.6 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> П.2 ч.6 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) пердбачено можливість здійснювати закупівлі без застосування Закону замовниками, що визначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, товарів, що закуповуються для перепродажу третім особам. Просимо надати роз'яснення чи відноситься вищезазначена норма до придбання замовником продовольчих товарів (в т.ч. продуктів харчування), які ним в подальшому перепродаються працівникам (та іншим відвідувачам) через власні столові та буфети. <b> Номер відповіді:</b> 1065/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині п'ятій статті 3 Закону, а для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною шостою статті 3 Закону. У свою чергу, частиною шостою статті 3 Закону визначено, що  Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2  Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товарів, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів, а інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник. Таким чином, у разі якщо закупівля товарів, що закуповуються для перепродажу третім особам здійснюється саме замовником, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання ,  такі товари закуповуються без застосування процедур, визначених Законом за умови, що: 1. Замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів. 2. Інші суб'єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж за тих самих умов.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Міська дитяча поліклініка №14"Харківської міської ради <b> Тема розширена:</b> Закупівлі, пов'язані з COVID-19 <b>Суть питання:</b> На "ковідні" закупівлі дія ЗУ "Про публічні закупівлі" не поширюється. Перелік таких товарів і послуг затверджується КМУ. Підстава : ЗУ №530 від 17.03.20 та пост.КМУ 225. Обидва документи чинні. ЗУ №1599 від 01.07.2021, також вносить зміни в прикінцеві положення ЗУ "Про публічні закупівлі". Цим законом "ковідні" закупівлі розділяються на прямі закупівлі (перелік та порядок затверджуються КМУ) та спрощені закупівлі. Закон чинний з 24.07.2021. Питання - яким саме законом та постановою КМУ керуватися при здійснені "ковідних" закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 1054/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим до Закону Законом України від 01.07.2021 № 1599-ІХ “Про внесення зміни до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” (далі - Закон № 1599-ІХ) внесені зміни, які регламентують, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для боротьби з COVID-19. Перелік лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі – Перелік та Порядок). Водночас Законом № 1599-ІХ регламентовано, що закупівля інших товарів та послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, здійснюється в порядку, встановленому Законом для спрощених закупівель. Поряд з цим зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та володіє необхідною інформацією для формування зазначеного Переліку та Порядку. Тому, з питання щодо переліку лікарських засобів та порядку їх закупівлі  пропонуємо звертатися до МОЗ.

<b>Запит від:</b> Запит від МКП "Мажор" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Просимо надати роз'яснення щодо співпраці із замовником, при підписанні твердої договірної ціни, коли в результаті виконання умов договору виникає необхідність проведення коригування проектно-кошторисної документації та перегляду договірної ціни, у зв'язку із збільшенням вартості матеріалів, а також збільшенням об'ємів робіт. Договір із замовником, підписано за результатами переговорної процедури, яка була результатом відсутності учасників (окрім нашого підприємства) на конкурентних торгах(тендері). <b> Номер відповіді:</b> 1044/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від КНП " Поліклінічне обєднання" Кропивницької міської ради" <b> Тема розширена:</b> Помер виконавець договору . Як оформити та оприлюднити інформацію про припинення договорних відносин <b>Суть питання:</b> КНП " Поліклінічне обєднання" було проведено спрощену процедуру закупівлі UA -2021-02-02-001471-с за кодом 50420000-5-Послуги з ремонту і технічного обслуговування медичного та хірургічного обладнання. За результатами вказаної закупівлі переможцем було визнано ФОП Луньова, з яким було укладено Договір про надання відповідних послуг ( надання даних послуг здійснювалося на підставі ліцензії , яка була видана Луньову уповноваженим органом) 06 липня 2021 року вказаний підприємець помер. Додаткову угоду про припинення Договоірних відносин підписати нема кому. Як оформити в системі закупівель припинення договору у звязку зі смертю особи, адже вказаний договір було укладено на строк до кінця 2021 року і підприємство повинно отримати вказані послуги від інших осіб. <b> Номер відповіді:</b> 1045/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно з статтею 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Отже, для вирішення питання сторонам необхідно керуватись умовами договору та, зокрема положеннями Цивільного кодексу України. Крім цього, питання оприлюднення інформації згідно з пунктом 12 частини першої статті 10 Закону висвітлено в листі  від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад «Черкаський заклад загальної середньої освіти» Черкаської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Зміна назви замовника на етапі укладання договору <b>Суть питання:</b> 16.07.2021 року замовником була оголошена спрощена закупівля "Капітальний ремонт приміщень будівлі комунального закладу «Черкаський заклад загальної середньої освіти» Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області за адресою: смт Черкаське, вул. Лісна, 23, Новомосковського району, Дніпропетровської області". 29.07.2021 року було визначено переможця закупівля, Укладати договір можливо з 13.08.2021 року. А 02.08.2021 року замовник змінив назву. Як правильно укласти договір в зв'язку з перейменуванням замовника? <b> Номер відповіді:</b> 1046/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом. Відповідно до частини третьої статті 90 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Згідно з частиною другою статті 57 Господарського кодексу України (далі-ГК України) в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до частини четвертої статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Крім того, згідно частини п’ятої статті 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Таким чином, договір про закупівлю укладається з замовником процедури закупівлі, який є юридичною особою відповідно до його найменування зазначеного в установчих документах, з урахуванням змін, які набрали чинності з дня їх державної реєстрації. При цьому пропонуємо ознайомитись з листом від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 " Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06

<b>Запит від:</b> Запит від військова частина Т0310 <b> Тема розширена:</b> дії Замовника при виникненні форс - мажорних обставин непередбачених законеодавством <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Відповідно до протоколу тендерного комітету учасник фізична особа – підприємець був визнаний переможцем по процедурі спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель. Відповідно до вимог п. 17 ст. 25 Закону України «Про оборонні закупівлі» переможець торгів у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати оприлюднення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань закупівель рішення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати державному замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Однак Замовнику стало відомо, що переможець торгів помер. Прошу надати роз’яснення : - Відповідно до проведеної процедури учасником було надано банківську гарантію цінової пропозиції, вимога по банківській гарантії подається Замовником у разі надав документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Підкажіть будь ласка чи може Замовник не вимагати сплати коштів по забезпеченню цінової пропозиції , чи поширюється дана вимога у разі смерті Учасника ФОП. - Підстави відміни торгів для Замовника, так як законодавством даний випадок не передбачений. (інші учасники відсутні) <b> Номер відповіді:</b> 1047/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті № 117/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08bca170-0d90-4145-b198-927842b43c6f&lang=uk-UA міститься інформація щодо органів, компетентних у  сфері оборонних закупівель. Водночас закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водноча відповідно до частини дванадцятої статті 25 Закону України "Про оборонні закупівлі" (далі – Закон про оборонні закупівлі) забезпечення цінової пропозиції не повертається учаснику відбору виключно у разі, зокрема ненадання учасником відбору документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону. Згідно з пунктом 33 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі учасник відбору - суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа, які в установленому порядку надали цінову пропозицію для участі у відборі , оголошеному державним замовником. Поряд з цим надання довідок переможцем відповідно до статті 17 Закону передбачено частиною сімнадцятою статті 25 Закону про оборонні закупівлі. Крім того, підстави для відхилення цінових пропозицій визначені статтею 26 Закону про оборонні закупівлі. Водночас згідно з статтею 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина 1490 <b> Тема розширена:</b> Щодо зменшення ціни за одиницю товару з ініціативи Замовника <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи існує згідно законодавства України в замовника обов’язок щодо моніторингу цін на товар, на закупівлю якого вже укладений договір, протягом дії договору, з метою економії коштів при закупівлі товарів та недопущення закупівлі за завищеними цінами в разі коливання цін на ринку в бік зменшення? Якщо так, то яким чином це має відбуватися (періодичність, оформлення якого документу)? Які законні підстави у замовника вимагати укладення додаткових угод щодо пониження ціни на товар, на закупівлю якого укладений договір, у разі коливання цін на ринку в бік зменшення? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1048/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від КНП ХОР "ОЦПМ "Хоспіс" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підскажіть будь ласка, чи можна при проходженні тестування уповноваженою особою, накласти на відповіді електронний підпис директора організації чи потрібний особистий електронний підпис УО? <b> Номер відповіді:</b> 1049/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту частини восьмої статті 11 Закону уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування. Таким чином, оскільки проходження тестування для підтвердження свого рівня володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель здійснюється саме уповноваженою особою, така уповноважена особа застосовує власний електронний підпис при проходженні тестування.

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина 1490 <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня. 1. На який орган в Україні покладено обов’язок по визначенню примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі? 2. Чи має право Замовник скористатись Примірною методикою затвердженою наказом МЕРТ від 18.02.2020 року за № 275 та обрати для визначення очікуваної вартості метод порівняння ринкових цін способом направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій з послідуючим обранням для визначення очікуваної вартості найнижчої цінової пропозиції ? 3. Чи існує в законодавстві спосіб перевірки визначення Замовником очікуваної вартості предмета закупівлі і який орган відповідає за таку перевірку? 4. Чи може невірне визначення очікуваної вартості предмета закупівлі призвести до отримання завищених цін на товар за результатами аукціону? 5. Які установи, підприємства, організації в Україні наділені повноваженнями щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі на умовах, що визначаються Замовником до предмета закупівлі (доставка до місця поставки за рахунок Постачальника, відстрочення платежу, банківська гарантія, забезпечення договору тощо)? 6. Які організації, установи та/або підприємства в Україні мають право видавати офіційні документи щодо рівня ринкових цін на товар і чи може їх застосовувати Замовник при визначенні очікуваної вартості закупівлі, якщо вони не містять інформації про умови конкретного замовника (порівняні комерційні умови), наприклад, Державної служби статистики? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1050/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питань 1, 2 Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер. Щодо питання 3 Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4  Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає вжиття адміністративних заходів (стягнень), пов'язаних  з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі. Щодо питання 4 Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії. Щодо питань 5, 6 Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. При цьому Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "УКРМЕДПРОЕКТБУД" <b>Суть питання:</b> Державне підприємство «Укрмедпроектбуд» є замовником будівництва сучасного лікувального-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 травня 2021 р. № 583-р «Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення 30-ї річниці незалежності України» затверджено План заходів з підготовки та відзначення 30-ї річниці незалежності України, яким зобов’язано забезпечити реалізацію загальнодержавних проектів, зокрема, завершення будівництва нового лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” МОЗ. Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» (пункт 21 частина 1) внесено зміни такого змісту: «Установити, що до 24 серпня 2021 року замовники, визначені Кабінетом Міністрів України, можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, згідно з переліком товарів, робіт і послуг, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за переговорною процедурою, встановленою статтею 40 цього Закону. При цьому замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через п’ять днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю». Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 712 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України»: - Затверджено перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України. - Установлено, що замовником, у значенні, наведеному в Законі України «Про публічні закупівлі», який може здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для завершення будівництва нового лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Міністерства охорони здоров’я України в рамках забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України є державне підприємство «УКРМЕДПРОЕКТБУД». Таким чином, закупівля обладнання, включеного до переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 712 може здійснюватися державним підприємством «УКРМЕДПРОЕКТБУД» за переговорною процедурою. Водночас, застосування переговорних процедур регламентує стаття 40 Закону України «Про публічні закупівлі». При цьому, Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» не визначено за якою саме підставою, серед встановлених частиною 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» має відбутися закупівля товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України. Враховуючи наведене вище, з метою забезпечення законності та прозорості закупівель зазначеного вище переліку обладнання, Підприємство просить роз'яснити: -за якою саме підставою (з встановлених частиною 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі») державне підприємство «УКРМЕДПРОЕКТБУД» може оголосити переговорні процедури з метою закупівлі обладнання, що увійшло до переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 712 <b> Номер відповіді:</b> 1053/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпну відповідь на питання надано  у запиті № 982/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9c0dbf6c-df93-4cb1-8795-eb6dbf7a21a7&lang=uk-UA