<b>Запит від:</b> Запит від Смизька загальноосвітня школа I-III ступенів <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати роз'яснення з наступного питання щодо застосування норм Закону України "Про публічні закупівлі. у редакції,введення в дію 19.04.2020 року (далі - Закон). Згідно пункту 3 частини сьомої статті третьої Закону якщо існує нагальна потреба провести закупівлю у зв'язку з тим,шо виникли об'єктивні обставини,через які замовник не зможе дотримати строків для проведення спрощеної закупівлі. Чи можна вважати об'єктивною обставиною той факт,що 31 серпня 2021 року звільняється кухар шкільної їдальні і якщо укласти прямий договір з постачальником фізичнюю особою-підприємцем про надання послуг з організації харчування (Послуги з організації харчування учнів,а саме забезпечення одноразовим гарячим харчуванням здобувачів освіти в Смизькій загальноосвітній школі I-III ступенів), так як неможливо дотриматися строків для проведення спрощеної закупівлі,в звя'язку з тим,що 01 вересня 2021 рону початок навчального року і необхідно проводити харчування учнів. <b> Номер відповіді:</b> 1139/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1592/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=931090cb-bdb2-4138-8d89-b09252b7866c&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Грицай Діана Іванівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Скажіть, будь ласка, чи можливо внести зміни до Договірної ціни у зв'язку зі зміною у Підрядника системи оподаткування (зі спрощеної на загальну)? Якщо так, то як належно оформити такі зміни? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1140/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 “ Щодо зміни системи оподаткування ” розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=1340-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Редько Віталій Володимирович <b> Тема розширена:</b> ДСТУ ISO 20400:2019 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу Вас роз'яснити: - чи рекомендує Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України державним органам влади під час проведення публічних закупівель керуватися не тільки Законом України '"Про публічні закупівлі", але й національним стандартом України ДСТУ ISO 20400:2019 Стійкі закупівлі. Настанови? - чи узгоджуються положення ДСТУ ISO 20400:2019 з нормами права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі"? З повагою, Віталій Редько <b> Номер відповіді:</b> 1136/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим під час здійснення закупівель замовник може використовувати: нормативно-правові акти, стандарти тощо, що не суперечить нормам Закону. Крім того, вимоги тендерної документації/умови оголошення про проведення спрощеної закупівлі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам/умовам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання ДСТУ та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах №  812/2020 і 1552/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Редько Віталій Володимирович <b> Тема розширена:</b> Аутсорсинг <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі" та національному класифікаторі України ДК 009:2010 Класифікація видів економічної діяльності (далі - ДК 009:2010). Згідно з ДК 009:2010: - "аутсорсинг - угода, згідно з якою замовник доручає підряднику виконати певні завдання, зокрема, частину виробничого процесу або повний виробничий процес, надання послуг щодо підбирання персоналу допоміжні функції"; - "термін "аутсорсинг" також використовують, якщо підрядник здійснює допоміжну діяльність, і не залежить від того, чи виконують такі завдання на ринкових умовах. Замовник і підрядник можуть бути розташовані в межах однієї економічної території чи в різних економічних територіях. Фактичне місцезнаходження не впливає на класифікацію цих суб'єктів". У пункті 6 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що "договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару". ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ, чи слід розглядати як аутсорсинг будь-які договори на закупівлю робіт та послуг, які укладаються органами державної влади з учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (не залежно від того чи виконували раніше органи державної влади ці роботи чи послуги власними силами). З повагою, Віталій Редько <b> Номер відповіді:</b> 1137/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Сфера застосування КВЕД (ДК 009:2010) установлена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 та не стосується визначення замовником предмета закупівлі згідно з ДК 021:2015. При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.

<b>Запит від:</b> Запит від ПП Профіт - ресурс <b> Тема розширена:</b> депозит <b>Суть питання:</b> доброго дня! якщо замовник виставляє у вимогах депозит закупівлі робіт і послуг, 2 раза торги не відбулись тепер вийшли на переговорну процедуру.повинен замовник відходити від своїх вимог. чи повинен учасник переговорної процедури вносити депозит? дякую <b> Номер відповіді:</b> 1138/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124

<b>Запит від:</b> Запит від Редько Віталій Володимирович <b> Тема розширена:</b> Принцип ефективності <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі". В преамбулі Закону України '"Про публічні закупівлі" зазначено, що "метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції". Згідно зі статтею 5 Закону України '"Про публічні закупівлі" одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип ефективності. В Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "ефективне здійснення закупівель", "ефективність". Також у Законі України '"Про публічні закупівлі" не визначено у чому саме полягає принцип ефективності і у який спосіб замовники мають забезпечити його виконання. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України". Оскільки у Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "ефективне здійснення закупівель", "ефективність", не розкрито суть принципу ефективності та не визначено спосіб, у який замовники мають забезпечити його виконання, це ускладнює виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норми права, зазначеної у частині другій статті 19 Конституції України, під час здійснення публічних закупівель. Ураховуючи вищезазначене, ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ: 1) що означають терміни "ефективне здійснення закупівель" та "ефективність", що вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі"; 2) у чому полягає принцип ефективності, передбачений у Законі України "Про публічні закупівлі"; 3) у який спосіб замовники мають забезпечити дотримання принципу ефективності, передбаченого у Законі України "Про публічні закупівлі". З повагою, Віталій Редько <b> Номер відповіді:</b> 1132/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що принцип ефективності розглянуто в листах від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 та від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD Своєю чергою, ураховуючи мету Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від Редько Віталій Володимирович <b> Тема розширена:</b> Принцип прозорості на всіх стадіях закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі". В преамбулі Закону України '"Про публічні закупівлі" зазначено, що "метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції". Згідно зі статтею 5 Закону України '"Про публічні закупівлі" одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип прозорості на всіх стадіях закупівель. В Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "прозоре здійснення закупівель", "прозорість". Також у Законі України '"Про публічні закупівлі" не визначено у чому саме полягає принцип прозорості на всіх стадіях закупівель і у який спосіб замовники мають забезпечити його виконання. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України". Оскільки у Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "прозоре здійснення закупівель", "прозорість", не розкрито суть принципу прозорості на всіх стадіях закупівель та не визначено спосіб, у який замовники мають забезпечити його виконання, це ускладнює виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норми права, зазначеної у частині другій статті 19 Конституції України, під час здійснення публічних закупівель. Ураховуючи вищезазначене, ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ: 1) що означають терміни "прозоре здійснення закупівель" та "прозорість", що вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі"; 2) у чому полягає принцип прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачений у Законі України "Про публічні закупівлі"; 3) у який спосіб замовники мають забезпечити дотримання принципу прозорості на всіх стадіях закупівель, передбаченого у Законі України "Про публічні закупівлі". З повагою, Віталій Редько <b> Номер відповіді:</b> 1133/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що принцип прозорості розглянуто в листах від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 та від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD Своєю чергою, ураховуючи мету Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від Редько Віталій Володимирович <b> Тема розширена:</b> Принцип добросовісної конкуренції серед учасників <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі". В преамбулі Закону України '"Про публічні закупівлі" зазначено, що "метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції". Згідно зі статтею 5 Закону України '"Про публічні закупівлі" одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип добросовісної конкуренції серед учасників. В Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "конкурентне середовище у сфері публічних закупівель", "добросовісна конкуренція". Також у Законі України '"Про публічні закупівлі" не визначено у чому саме полягає принцип добросовісної конкуренції серед учасників і у який спосіб замовники мають забезпечити його виконання. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України". Оскільки у Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "конкурентне середовище у сфері публічних закупівель", "добросовісна конкуренція", не розкрито суть принципу добросовісної конкуренції серед учасників та не визначено спосіб, у який замовники мають забезпечити його виконання, це ускладнює виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норми права, зазначеної у частині другій статті 19 Конституції України, під час здійснення публічних закупівель. Ураховуючи вищезазначене, ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ: 1) що означають терміни "конкурентне середовище у сфері публічних закупівель" та "добросовісна конкуренція", що вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі"; 2) у чому полягає принцип добросовісної конкуренції серед учасників, передбачений у Законі України "Про публічні закупівлі"; 3) у який спосіб замовники мають забезпечити дотримання принципу добросовісної конкуренції серед учасників, передбаченого у Законі України "Про публічні закупівлі". З повагою, Віталій Редько <b> Номер відповіді:</b> 1134/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що принцип добросовісної конкуренції розглянуто  в листах від 01.04.2019  № 3304-04/13647-06 та від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “ Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель ” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD Крім цього, з метою створення конкурентного середовища під час проведення закупівлі замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку. У свою чергу, ураховуючи мету Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від Редько Віталій Володимирович <b> Тема розширена:</b> Принцип недискримінації учасників <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі". Відповідно до Закону України '"Про публічні закупівлі": - одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип недискримінації учасників (частина перша статті 5); - замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників (частина четверта статті 5); - оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина п'ята статті 14); - тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22); - у разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу, всі його складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 29); - замовник під час переговорів не має права застосовувати дискримінаційний підхід до різних учасників процедури закупівлі (частина друга статті 35). В Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "дискримінація", "дискримінаційні вимоги", "вимоги, що призводять до дискримінації учасників", "дискримінаційний підхід". Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України". Оскільки у Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "дискримінація", "дискримінаційні вимоги", "вимоги, що призводять до дискримінації учасників", "дискримінаційний підхід", це ускладнює виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норми права, зазначеної у частині другій статті 19 Конституції України, під час здійснення публічних закупівель. Ураховуючи вищезазначене, ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ: 1) що означають терміни "дискримінація", "дискримінаційні вимоги", "вимоги, що призводять до дискримінації учасників", "дискримінаційний підхід", що вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі"; 2) за якими ознаками замовники можуть розпізнати наявність в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогах до предмета закупівлі, тендерній документації та в складових критерію оцінки вартості життєвого циклу "вимог, що призводять до дискримінації учасників"; З повагою, Віталій Редько <b> Номер відповіді:</b> 1135/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 01.04.2019            № 3304-04/13647-06 та від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “ Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель ” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD При цьому зазначаємо, що умови про проведення спрощеної закупівлі, що містяться в оголошенні та відомості, що зазначаються в тендерній документації встановлюються замовником самостійно  з дотриманням вимог чинного законодавства та не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "Рятувально-водолазна служба Одеської міської ради" <b> Тема розширена:</b> Спрощена закупівля для боротьби з COVID-19.починаючи з 24.07.2021 року <b>Суть питання:</b> У лютому місяці 2021 року проведана закупіля з позначкою COVID-19 як звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, за кодом ДК 021:2015 33140000-3 "Медичні матеріали" на суму 260150,00 грн. Чи не буде порушенням Закону проведення спрощенної закупівлі COVID-19 за тим же кодом ДК 021:2015 33140000-3 "Медичні матеріали" на суму 156813,00 грн. Питання виникає тому що,загальна сума за рік перевищує 200000,00 грн. <b> Номер відповіді:</b> 1128/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься  у запиті № 1020/2021 (питання 4) розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b07d032f-c3cc-4cc3-ac06-4e01a4fecef7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Бердянської міської ради <b>Суть питання:</b> Під час оголошення спрощеної закупівлі замовник в електронній системі закупівель обрав вид закупівлі спрощена/допорогова закупівля, але допустив технічну помилку і не встановив відповідну позначку «спрощена закупівля», що передбачено функціоналом майданчика Держзакупівлі.онлайн. В документах (оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та проекті договору), які замовник оприлюднив на майданчику, а також в протоколі уповноваженої особи зазначено, що проводиться саме спрощена закупівля. Згідно річного плану визначено, що вид закупівлі – спрощена закупівля. У зв’язку із вищевикладеним просимо надати відповідь: чи можна вважати, що замовник, не встановивши позначку «спрощена закупівля» в електронній системі, не вірно обрав вид закупівлі, а отже порушив вимоги Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 1129/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас перелік підстав для відміни спрощеної закупівлі визначений частиною сімнадцятою статті 14 Закону. При цьому  зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство  економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері закупівель не належить визначення правомірності дій замовників  в конкретних випадках. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Бердянської міської ради <b>Суть питання:</b> З 17 серпня 2021 року в електронній системі закупівель з’явився функціонал щодо внесення ціни за одиницю номенклатурних позицій, що входять до складу предмету закупівлі. Слід зауважити, що Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) не вимагається від замовника зазначати інформацію про ціну за одиницю в електронній системі, в т.ч. при публікації договору. У зв’язку із вищезазначеним, просимо надати відповідь на наступне питання: 1) заповнення полів щодо ціни за одиницю тепер є обов’язковим для замовника чи реалізовано ДП «Прозорро» з іншою метою, а отже замовник має повне право не витрачати час на такі поля, особливо якщо закупівля містить понад 100 найменувань в специфікації? Актуальність даного питання також обумовлена практикою висновків ДАСУ, які під час проведення моніторингів закупівель перевіряють повноту заповнення інформації у полях в електронній системі закупівель відповідно до вимог Закону. <b> Номер відповіді:</b> 1130/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим вид інформації про закупівлю, яку необхідно оприлюднити замовнику та її зміст визначений Законом. Крім того, Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082. Водночас з питання запровадження функціоналу ціни за одиницю товару можна ознайомитися за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/zaprovadzhennya-vartosti-cini-za-odinicyu