<b>Запит від:</b> Запит від Луганський обласний центр зайнятості <b>Суть питання:</b> У зв’язку з розірванням, з вини учасника, договору на постачання електроенергії, укладеного за результатами спрощеної закупівлі, існує нагальна потреба в даному товарі. Абз.4 п.3 ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначена можливість укладання договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель .... на строк, достатній для проведення ТЕНДЕРУ.... Чи можна застосовувати зазначене положення для укладення прямого договору на строк, достатній для проведення спрощеної закупівлі? Чи застосовується у зазначеному положенні слово "ТЕНДЕР" для придбання товарів за спрощеною процедурою? <b> Номер відповіді:</b> 1094/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з абзацом четвертим пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру , в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Крім того, відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу. Отже, замовник може придбати товари, роботи і послуги, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону без застосування порядку проведення спрощених закупівель, якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк , достатній для проведення процедури  закупівлі відкритих торгів або торгів з обмеженою участю, або конкурентного діалогу.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "3-Я МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ПОЛТАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ" <b> Тема розширена:</b> Визначення понять роздрібної та оптової торгівлі для медичного закладу <b>Суть питання:</b> Необхідно провести державну закупівлю оптової партії лікарських засобів. Постачальник (потенційний) має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Ми-заклад охорони здоров'я. Чи маємо ми право укласти договір з таким постачальником? <b> Номер відповіді:</b> 1095/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом. Вимоги тендерної документації/умови оголошення про проведення спрощеної закупівлі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам/умовам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Крім того, відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки  України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області <b> Тема розширена:</b> Закупівля послуг та робіт за одним кодом ДК 021:2015 <b>Суть питання:</b> ЗАМОВНИК ЗАКУПОВУЄ ПОСЛУГИ З МОНТАЖУ ОХОРОННОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ НА СУМУ ДО 200 ТИС. ГРН. І РОБОТИ З МОНТАЖУ ТА УСТАНОВКИ ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ НА СУМУ ДО 1.5 МЛН. ГРН. ЗА ОДНИМ І ТИМ САМИМ КОДОМ ДК 021 2015 45310000-3: Електромонтажні роботи. ОКРЕМО КОЖНА ЗАКУПІВЛЯ ПОТРЕБУЄ ПРОВЕДЕННЯ СПРОЩЕНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ, АЛЕ ЯКЩО ЇХ ОБ’ЄДНАТИ ЗА СУМАМИ, ТО ДОВЕДЕТЬСЯ ПРОВОДИТИ ВІДКРИТІ ТОРГИ. ЧИ ОБ’ЄДНУВАТИ ВАРТІСНІ МЕЖІ ЗА ОДНИМ КОДОМ ДК 021:2015 ДЛЯ ЗАКУПІВЛІ ПОСЛУГ І РОБІТ? <b> Номер відповіді:</b> 1079/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок). Отже, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку. При цьому питання визначення предмета закупівлі розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “ Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель ” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Фінансування інфраструктурних проектів" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! З метою виконання пункту 18 Додатку 2 «ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ з виконання Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2023 року» Постанови Кабінету Міністрів від 24 лютого 2016 р. № 126 «Про затвердження Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2023 року», а саме: «Проектування та будівництво аеропорту в Закарпатському регіоні: передпроектні роботи, проектування, оцінка впливу на довкілля, розроблення інвестиційного проекту та будівництво аеродрому, необхідно оголосити закупівлю за предметом: Розроблення проєкту звіту з оцінки впливу на довкілля та його супроводу по об’єкту «Будівництво аеропорту в Закарпатському регіоні» (код за ДК 021:2015: 71530000-2 Консультаційні послуги в галузі будівництва). В тендерній документації зазначається, що вартість Послуг, згідно з ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 включається до зведеного кошторису і є складовою частиною вартості по об’єкту: «Будівництво аеропорту в Закарпатському регіоні». Також Згідно з пунктом 5. Постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», а саме «Перед затвердженням проектів будівництва для проведення їх експертизи до проектної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”, додаються результати проведення такої оцінки. Для об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля, розробляється звіт з оцінки впливу на довкілля. За наявності звіту з оцінки впливу на довкілля матеріали (розділ) оцінки впливів на навколишнє середовище у складі проектної документації розробляються тільки в частині заходів, не включених до звіту з оцінки впливу на довкілля.» Разом з тим згідно з листом МІНРЕГІОН №8/15.1/2510-19 від 02.08.2019 р. витрати пов’язані з наданням висновку з оцінки впливу на довкілля, можливо віднести до глави 10 «Утримання служби замовника» зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва. Питання: Враховуючи вищевказане, зазначений предмет закупівлі відноситься до Робіт чи Послуг згідно з статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 1080/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Поряд з цим відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 1733/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eefce6b-5d4d-4b96-86a3-14ee2b8ce122&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від 26188952 <b> Тема розширена:</b> перехідні фінансові зобов'язання <b>Суть питання:</b> Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району міста Києва» - заклад охорони здоров’я, який отримує кошти за надані платні медичні послуги фізичним та юридичним особам, а також за програмою медичних гарантій від Національної служби здоров’я України за фактично надані медичні послуги населенню. Вищезазначені грошові кошти заклад отримує на свої поточні рахунки, відкриті в банківських установах. Просимо надати роз’яснення з наступного питання: чи може заклад в договорах на надання послуг або на поставку товарів встановлювати терміни виконання зобов’язань сторін на наступний фінансовий рік (наприклад: договір укладено на виконання поточного ремонту (послуги) або поставку медичного обладнання в вересні-жовтні 2021 року, в термін виконання зобов’язань сторін встановити у 2022 році). <b> Номер відповіді:</b> 1081/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Поряд з цим у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата не за рахунок бюджетних коштів, норми Бюджетного кодексу України, зокрема щодо обмеження у часі строку дії такого договору (строку виконання замовником зобов’язань за таким договором), не розповсюджуються. Разом з цим укладання такого договору здійснюється відповідно до умов тендерної пропозиції/пропозиції переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі з урахуванням фінансового плану підприємства. Крім того зазначаємо, що інформація щодо надання послуги з медичного обслуговування населення міститься у запиті 1081/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ культури, туризму та з питань діяльності ЗМІ Підволочиської селищної ради <b>Суть питання:</b> На початку року ми закупили електроенергію на 150 тис грн. (переговорна) в липні місяці ми запланували провести закупівлю на 48 тис грн. (ці кошти не були передбачені) і провели прямим договором (без використання електронної системи), в серпні місяці рішенням сесії нам виділяють додаткового 15 тис грн. Як провести закупівлю на 15 тис , - прямим договором чи відкриті торги тому що загальна сума перевищує 200 тис <b> Номер відповіді:</b> 1083/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Кіровоградський обласний центр зайнятості <b> Тема розширена:</b> Підвищення тарифів на електричну енергію <b>Суть питання:</b> Чи можна вважати постанову НКРЕКП від 30.07.2021 року № 1227 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766», постанову НКРЕКП від 16.06.2021 року № 973 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766», постанову НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766 «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)» підтверджуючим документом, який встановлює регульований тариф на електроенергію та є підставою для внесення змін до договору по п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» <b> Номер відповіді:</b> 1084/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель  розміщено лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КРЕМЕНЧУКВОДОКАНАЛ" КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ <b> Тема розширена:</b> частина третя статті 631 Цивільного кодексу України <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення чи є можливим внесення змін до істотних умов договору про закупівлю (укладеного за результатами тендеру/спрощеної закупівлі) згідно з положеннями частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при цьому встановити, що відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України, умови додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до укладення такої додаткової угоди? Чи не буде це порушенням строків оприлюднення інформації про закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1085/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом. Крім того, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі/пропозиції переможця спрощеної закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю/умовам оголошення про проведення спрощеної закупівлі. Водночас зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених частиною п’ятою статті 41 Закону, може здійснюватися саме у разі та у спосіб, що передбачені договором про закупівлю. При цьому порядок зміни умов договору про закупівлю визначається замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому. Отже, при внесенні змін до договору про закупівлю сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України, а також вимогами Закону. Поряд з цим виходячи зі змісту пункту 11 частини першої статті 10 Закону повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону, оприлюднюється протягом трьох робочих днів з дня внесення змін до договору про закупівлю (дати укладання додаткової угоди).

<b>Запит від:</b> Запит від Іванов Костянтин Володимирович <b> Тема розширена:</b> Застосування Закону України № 1599-IX <b>Суть питання:</b> Відповідно до ЗУ № 1599-IX "3-1. Установити, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України." Чи може бути застосовано на даний момент в якості переліку Постанова КМУ №225 від від 20 березня 2020 до затвердження нового переліку? <b> Номер відповіді:</b> 1086/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим до Закону Законом України від 01.07.2021 № 1599-ІХ “Про внесення зміни до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” (далі – Закон № 1599-ІХ) внесені зміни, що регламентують, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для боротьби з COVID-19. Перелік лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі – Перелік та Порядок). Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та володіє необхідною інформацією для формування зазначеного Переліку та Порядку. Отже, з питання щодо переліку таких лікарських засобів пропонуємо звертатися до МОЗ.

<b>Запит від:</b> Запит від ДУ "Київський міський ЦКПХ МОЗ" <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз'яснення, чи є Національне агенство з акредитації ЄДИНИМ органом, функціями якого є акредитація огранів з оцінки відповідності, у тому числі прийняття рішень про акредитацію, відмову в акредитації, розширення та обмеження сфери акредитації, тимчасове зупинення і поновлення дії та скасування атестата про акредитацію; – проведення моніторингу за відповідністю акредитованих ним органів з оцінки відповідності вимогам акредитації шляхом здійснення нагляду, проведення повторних та позачергових оцінок. Та чи правомірною буде закупівля послуг Національного агенства з акредитації згідно вимог абзацу четвертого пункту 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником. Завчасно вдячні за відповідь <b> Номер відповіді:</b> 1087/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у  листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 При цьому  зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство  економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері закупівель не належить визначення правомірності дій замовників  в конкретних випадках. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Поряд з цим, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу  направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання щодо визначення Національного агентства з акредитації України єдиним органом, функціями якого є акредитація органів  з оцінки відповідності, не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва <b>Суть питання:</b> Вартісні межі для процедур закупівель встановлює частина 1 статті 3 Закону про публічні закупівлі. Вона визначає, що Закон застосовується: 1) до замовників 1-3 категорій (визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону), за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників 4 категорії (визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону), за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень; 3) до усіх замовників (визначених частиною першою статті 2 цього Закону), які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частини другої цієї статті. Закон про публічні закупівлі передбачає, що замовники можуть здійснювати закупівлі шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. Як бачимо, частина 1 статті 13 Закону відносить переговорну процедуру до процедур закупівель. Лише наголошує, що проведення цієї процедури можливе в окремих виняткових випадках. Окремих вартісних меж для переговорної процедури законодавець не встановив. Вони такі самі як встановила частина 1 статті 3 Закону. Згідно ЗУ Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель: "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити пунктами 3-2 і 3-3 такого змісту: "3-2. Установити, що до 24 серпня 2021 року замовники, визначені Кабінетом Міністрів України, можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, згідно з переліком товарів, робіт і послуг, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за переговорною процедурою, встановленою статтею 40 цього Закону. При цьому замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через п’ять днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Враховуючи наведене вище, з метою забезпечення законності та прозорості закупівель , Установа звертається до уповноваженого органу управління - Міністерства охорони здоров’я України та просить: - Надати роз'яснення, яку саме процедуру застосовувати для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, якщо сума договору становит 55 000 тисяч гривень. <b> Номер відповіді:</b> 1088/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Положення  пункту 3-2  розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону  має диспозитивний характер, передбачаючи, що закупівлі товарів, робіт та послуг відповідно до затвердженого переліку Кабінетом Міністрів України для відзначення 30-ї річниці незалежності України, можуть здійснювати замовники , перелік яких також визначений Кабінетом Міністрів України, із застосуванням переговорної процедури закупівлі. Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2  Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Процедури закупівель передбачені у статті 13 Закону. У свою чергу, відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3  Закону. Крім того, про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю “Захід-Схід-Енерго” <b> Тема розширена:</b> п.2 ч.2 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі" - ліцензія або дозвільний документ <b>Суть питання:</b> Відповідно до п.2 ч.2 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі" - Переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладання договору про закупівлю повинен надати - зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом. Прошу уточнити або підтвердити думку заявника, що законодавець має на увазі діючу (чинну) ліцензію або документ дозвільного характеру із заначенням в цих документах (ліцензії або документі дозвільного характеру) дати чинності або безстроковості (чинності на необмежений термін). <b> Номер відповіді:</b> 1089/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини другої статті 41 Закону переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому будь-які вимоги встановлюються замовниками самостійно та з дотриманням вимог законодавства. Таким чином, вимоги тендерної документації/умови оголошення про проведення спрощеної закупівлі/(документи, що вимагалися під час проведення переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі) та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність тендерної пропозиції/пропозиції таким вимогам/умовам, а також документи, які необхідно надати учаснику, який визнаний переможцем торгів/спрощеної закупівлі, під час укладення договору про закупівлю визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Тому, з питання надання ліцензії або документа дозвільного характеру слід звертатись безпосередньо до конкретного замовника, який здійснює закупівлю.