<b>Запит від:</b> Запит від ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ″НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" <b> Тема розширена:</b> Щодо можливості укладання електронних договорів страхування відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з органами державної влади. <b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу четвертого частини 2 статті 1 Закон України «Про електронну комерцію» (далі – Закон) дія цього Закону не поширюється на правочини, якщо стороною правочину є орган державної влади або орган місцевого самоврядування в частині виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування чи правочин вчиняється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". На практиці таке визначення сфери дії закону призводить до неоднакового його тлумачення, а тому виникає питання, як саме суб’єкти господарювання мають розуміти зміст вказаної вище норми: - як два обмеження: окремо щодо поширення дії Закону на правочини, якщо стороною правочину є орган державної влади або орган місцевого самоврядування в частині виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування та окремо щодо поширення дії Закону на правочини, які вчиняються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", або - як одне обмеження, коли Закон передбачає дві різні умови, за яких він не поширює свою дію на правочини, стороною яких є орган державної влади або орган місцевого самоврядування: за умови, що такий орган вчиняє правочин в частині виконання ним функцій держави/місцевого самоврядування або за умови, що такий орган вчиняє правочин відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Від вибору варіанту тлумачення частини 2 статті 1 Закон України «Про електронну комерцію» залежить, чи поширює вказаний Закон свою дію на правочини, які вчиняються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" особами, які не є органами державної влади або органами місцевого самоврядування, адже в першому випадку обмеження поширюються на всі підприємства, установи та організації, (що дозволяє зробити висновок про заборону укладення електронних договорів через єдину електронну систему Prozorro), а в другому - обмеження поширюються лише на органи державної влади та органи місцевого самоврядування (що дозволяє укладення електронних договорів через єдину електронну систему Prozorro іншим суб’єктами). У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення, чи можуть бути укладені електронні договори страхування відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" із особами, які не є органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію". <b> Номер відповіді:</b> 1155/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами  закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених  Законом. Водночас  слід зазначити, що форма укладання договору про закупівлю не є предметом регулювання Закону, яким регулюється здійснення закупівель. Поряд з цим інформуємо, що відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від  18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (далі - Мінцифри) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сферах відкритих даних, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету та телекомунікацій, електронної комерції та бізнесу; у сфері надання електронних та адміністративних послуг; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; у сфері розвитку ІТ-індустрії. Тому, з питання застосування вимог Закону України "Про електронну комерцію" пропонуємо звернутися до Мінцифри.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської міської ради <b> Тема розширена:</b> Зміна строку надання послуг/постачання товару <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Надайте, будь ласка, роз'яснення, чи підпадає зміна строку надання послуг або постачання товарів, що не призводить до зміни строку дії Договору, під дію пункту 4 частини 5 статті 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» (продовження строку дії Договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю)? Чи є це істотною умовою Договору про закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 1151/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЕКОБУДПАРК" <b> Тема розширена:</b> Трудове законодавство <b>Суть питання:</b> Зовнішний сумісник хоче перейти на основне місце роботи. Як правильно оформити ці відносини? Через звільнення з сумісництва та прийом на основне місце роботи з подачею повідомлення про прийняття працівника на роботу до податковой інспекції? Чи можно просто наказом підприємства про перевод с сумісництва на основне місце роботи? <b> Номер відповіді:</b> 1153/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки ( http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian ) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Боровенська Тетяна Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Делегування повноваження щодо підписання договорів про закупівлю <b>Суть питання:</b> Згідно з підпунктом 94 пункту 4 Положення про Міністерство економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, прошу надати роз’яснення з наступного питання. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України “органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”. Відповідно до пункту 1 глави 1 та пункту 1 глави 7 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами): - право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями; - посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених у положеннях (статутах) установи, положеннях про структурні підрозділи, посадових інструкціях, розпорядчому документі про розподіл обов’язків між керівником та його заступниками тощо. У зазначених документах визначається також порядок підписання документів іншими особами в разі відсутності керівника установи та посадових осіб, які уповноважені їх підписувати. Право підписання документів може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності. Згідно з частиною першою статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” “договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом”. Згідно з пунктом 3.1 Примірного положення про уповноважену особу, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 08.06.2021 № 40 “уповноважена особа може мати право на підписання договорів про закупівлю в разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства”. Відповідно до частини другої статті 238 Цивільного кодексу України “представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє”. Враховуючи вищезазначені норми права, прошу надати роз’яснення чи може керівник особливого центрального органу державного управління (далі - ОЦОДУ), який відповідно до Закону України про цей ОЦОДУ підписує угоди, що укладаються ОЦОДУ, делегувати (шляхом видання довіреності) уповноваженій особі (у розумінні пункту 35 частини першої Закону України “Про публічні закупівлі”) свої повноваження щодо підписання договорів про закупівлю. Інакше кажучи, чи не буде порушено норму права, зазначену у частині другій статті 238 Цивільного кодексу України, якщо керівником ОЦОДУ буде делеговано (шляхом видання довіреності) уповноваженій особі повноваження щодо підписання договорів про закупівлю, яке надано керівнику ОЦОДУ відповідно до Закону України про ОЦОДУ. <b> Номер відповіді:</b> 1154/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною десятою статті 11 Закону визначено функції уповноваженої особи. Поряд з цим відповідно до абзацу третього пункту 11 частини першої статті 9 та частини дев'ятої статті 11 Закону затверджений наказ Міністерства економіки України "Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу" від 08.06.2021  № 40 (далі – Примірне положення). Відповідно до абзацу третього пункту 3.1. розділу 3 Примірного положення уповноважена особа може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства. Крім того, відповідно до пункту 4.1 розділу 4 Примірного положення уповноважена особа має право, зокрема: приймати рішення, узгоджувати проекти документів, зокрема проект договору про закупівлю з метою забезпечення його відповідності умовам процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та підписувати в межах компетенції відповідні документи. Отже, замовники  самостійно визначають функціональні обов`язки уповноваженої особи в положенні про уповноважену особу, керуючись вимогами Закону, та  можуть ураховувати Примірне положення в тій частині, що не суперечить вимогам Закону. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “ Щодо організації закупівельної діяльності замовника ” .

<b>Запит від:</b> Запит від Центральне міжрегіональне управління дрежавної міграційної служби у м.Києві та Київській області <b> Тема розширена:</b> Збільшення ціни на електроенергію <b>Суть питання:</b> На початку розу укладено договір на постачання електроенергії за ціною 3,10 грн. В серпні місяці постачальник надсилає 3 додаткові угоди в яких вказано , що діють з 01.08.2021 року: 1- прописано що збільшення ціни да 2,82 грн; 2- збільшено до 3,00 грн; 3- збільшено до 3,21. На мою думку я повинна підписати а опублікувати на прозоро тільки третю додаткову угоду , так як перші дві ціна підвищення менша за ціну підписаного договору. При цьому сума договору залишається незмінна і зменшую обсяги. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1147/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрзалізниця" <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення закупівель до 01.01.2022. Просимо надати роз’яснення щодо порядку завершення процедур закупівель розпочатих тендерними комітетами у 2021 році: 1. Чи має право тендерний комітет приймати рішення після 01.01.2022 щодо процедур закупівель розпочатих у 2021 році? 2. Чи має право уповноважена особа приймати рішення після 01.01.2022 щодо процедур закупівель розпочатих тендерними комітетами у 2021 році? <b> Номер відповіді:</b> 1148/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 1100/2021 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=bd033121-862b-4a33-813f-c1d079252255 Крім того зазначаємо, що оскільки  з 1 січня 2022 року організацією процедур закупівель займатимуться виключно уповноважені особи, замовнику варто заздалегідь передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа та/або в положенні про уповноважену особу відповідну функцію (механізм, процедуру) щодо завершення уповноваженою особою процедур закупівель, розпочатих тендерним комітетом.

<b>Запит від:</b> Запит від Черкаський державний бізнес-коледж <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Шановні пані і панове! Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі Україн від 15.04.2020 № 708, затверджений оновлений Порядок визначення предмета закупівель. Відповідно з цим документом: 1. "Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника". 2. В Єдиному закупівельному словнику трапляються випадки, коли іноді код ДК 021:2015 не розкривається далі 3 цифри і відповідна 4-та цифра є нулем. 3. У роз'яснпенні ДП ПРОЗОРРО (посилання https://infobox.prozorro.org/articles/noviy-poryadok-viznachennya-predmeta-zakupivli-zgidno-z-nakazom-708) зазначається, що "у разі якщо цифра "0" стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри - групу, а не клас". 4. У цьому ж роз'ясненні зазначається, що "у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, у електронній системі закупівель технічно реалізована можливість обрання замовником показника "99999999-9 - Не визначено". У зв'язку з цим, прошу роз'яснити, чи не є порушенням вимог пунктів 21 і 34 частини першої статті 1 Закону визначення предмету закупівлі за показником ВОСЬМОЇ ЦИФРИ (99999999-9). З повагою О. Проценко <b> Номер відповіді:</b> 1149/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників/порушень законодавства в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Коваленко Артем Вікторович <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка! Були проведені відкриті торги на будівництво котельні, кошти булии виділені не в повному обсязі. У 2020 році виконано 90 відсотків робіт на суму 2 000,00 тис. грн. і замовником було завершено договір и розміщено в Прозорро звіт про виконання договору. У 2021 році були виділені кошти на завершення робіт в розмірі 130 тис. грн. Яку процедуру провести замовнику для можливості укладання договору та завершення будівельних робіт <b> Номер відповіді:</b> 1150/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” . При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Таким чином, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", замовник самостійно здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування.

<b>Запит від:</b> Запит від Білгород-Дністровська міська рада, Одеської області <b> Тема розширена:</b> Планування закупівель <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Асорті»(міський центральний ринок) міської ради, здійснює виробничу, комерційну діяльність з метою одержання прибутку(доходу). Відповідно до статуту, засновником підприємства є міська рада. Підприємство створене з метою організації та управлінням ринками комунальної форми власності, розташованої на території міста, а також місцями паркування автотранспорту. В рік створення, відповідно до акту прийому-передачі основних засобів, міський виконавчий комітет передав, а КП «Асорті» прийняло обладнання для роботи м’ясного, молочного корпусу, овочевого павільйону, приміщення та транспортні засоби. Однак, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутного(складеного) капіталу(пайового фонду) вказано 0,00 грн. Крім того, з міського бюджету декілька разів виділялись кошти на закупівлю КП обладнання. На даний час комунальне підприємство самостійно планує провести закупівлю обладнання на суму, що перевищує 50 000 грн. Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на дану угоду ? Чи підпадає вказане комунальне підприємство під дію п.3, ч.1, ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» ? <b> Номер відповіді:</b> 1142/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 1126/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ea63f9a5-81d8-4511-a2b5-4a55b62854b8&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Переможцем процедури закупівлі на підтвердження підстав відповідно до ст 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" надано довідку МВС України щодо відсутності незнятої чи непогашеної судимості , проте в наданій довідці зазначений факт про наявність кримінального провадження та направлення його до суду. Відомості щодо судового розгляду кримінального провадження в МВС відсутні. У звязку із викладеним, чи є підстави у замовника відхілити пропозицію Переможця? <b> Номер відповіді:</b> 1143/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 розміщено лист від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”. Водночас рішення про відхилення тендерної пропозиції переможця приймається замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ "ЕЛЕКТРИФІКАТОР" <b> Тема розширена:</b> Обгрунтованість визнання переможцем спрощеної закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня Просимо надати відповідь на наступні запитання: 1. Чи правомірна вимога організатора спрощеної закупівлі UA-2021-08-02-001434-b згідно п. 5.2 оголошення? Якщо ні, то чи підлягає такий тендер відміні через неможивість усунути порушення законодавства? 2. Чи обгрунтовано визнаний переможцем учасник спрощеної закупівлі № UA-2021-08-02-001434-b- ФОП Понамарьов А.Ю., який не виконав вимог п. 5.2 Оголошення ? Суть: пункт 5.2 "ОГОЛОШЕННЯ про проведення спрощеної закупівлі" передбачає: "У разі, якщо пропозиція надається учасником - неплатником ПДВ, для участі в електронному аукціоні такий учасник - неплатник ПДВ повинен привести свою пропозицію до рівних умов з іншими учасниками електронного аукціону - платниками ПДВ, а саме: пропозиція учасника - неплатника ПДВ повинна включати в себе як ціну пропозиції (без урахування ПДВ), так і вартість з ПДВ (20%). Під час реєстрації в електронній системі закупівель такий учасник повинен вказати вартість пропозиції з урахуванням ПДВ, і саме від цієї вартості робити ставки у процесі електронного аукціону." Пропозиція учасника ФОП "ПОНОМАРЬОВ ЮРІЙ АНДРІЙОВИЧ" під час проведення закупівлі була подана без врахування ПДВ, і в процесі електронного аукціону данний учасник робить ставку саме від неї". Всупереч вимогам тендерної документації організатор торгів оголошує такого учасника переможцем торгів. Додаємо цінову пропозицію зазначеного учасника та оголошення <b> Номер відповіді:</b> 1145/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020             №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Частиною третьою статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" визначений  перелік обов`язкових умов, які повинно містити оголошення про проведення спрощеної закупівлі. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 1 Закону пропозиція учасника спрощеної закупівлі - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі. Пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником. Таким чином, пропозиція подається відповідно до умов, установлених замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Разом з тим, відповідно до  частини двадцятої статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила <b> Тема розширена:</b> закупівля послуг з проживання дітпей під час організаційно-масового заходу <b>Суть питання:</b> Наказом МОН України № 1452 від 24.11.2020 р. затверджено План всеукраїнських і міжнародних організаційно-масових заходів з дітьми та учнівською молоддю на 2021 рік (за основними напрямами позашкільної освіти). Серед хаходів (п. 193) Всеукраїнський фестиваль дитячої художньої творчості "Єдина родина", який відповідно до наказу має відбуватись в Миколаївській області. Організатори фестивалю визначили місцем проведення спортивний комплекс в селі Чорноморка Миколаївської обл. Як закупити послуги з проживання дітей під час цього заходу на суму 168 тис. грн? Чи можна застосувати ч. 7 ст. 3 Закону № 922 яяк виключення зі спрощених закупівель та закупити такі послуги для проживання саме в спортивному комплексі визначеному для проведення фестивалю? <b> Номер відповіді:</b> 1146/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Поряд з цим відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA