Запит від: ЗАПИТ ВІД ВІДДІЛ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ, СПОРТУ ТА ТУРИЗМУ РАДІСНОСАДІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ Тема розширена: Щодо надання роз'яснення з питань формування договірної ціни при здійсненні закупівлі робіт без використання електронної системи закупівель у підрядника, який не є платником податку на додану вартість Суть: Відповідно до статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України є уповноваженим органом у сфері публічних закупівель та надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель. У зв'язку із набранням чинності з 01 липня 2026 року змін до законодавства щодо визначення очікуваної вартості закупівель з урахуванням податку на додану вартість виникла практична проблема застосування зазначених норм під час здійснення закупівлі робіт без використання електронної системи закупівель. У 2025 році замовником було розроблено та затверджено проектно-кошторисну документацію на об'єкт будівництва (капітального ремонту), складену відповідно до Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281. Загальна кошторисна вартість об'єкта визначена із включенням податку на додану вартість. У 2026 році здійснюється коригування проектно-кошторисної документації у зв'язку з уточненням проектних рішень та кошторисної вартості. Після завершення коригування замовник планує здійснити закупівлю робіт без використання електронної системи закупівель (пряму закупівлю), оскільки очікувана вартість робіт не перевищує вартісні межі, встановлені законодавством для проведення відкритих торгів. Очікувана вартість закупівлі визначатиметься відповідно до вимог законодавства, чинного на момент її проведення. За результатами такої закупівлі планується укладення договору про закупівлю з фізичною особою – підприємцем, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість. Разом із тим чинне законодавство не містить прямої норми, яка б визначала порядок формування договірної ціни у разі укладення договору про закупівлю робіт без використання електронної системи закупівель із підрядником, який не є платником ПДВ, якщо проектно-кошторисна документація розроблена із включенням ПДВ, а закупівля здійснюється після набрання чинності новими правилами визначення очікуваної вартості закупівель. У зв'язку з викладеним прошу надати роз'яснення з таких питань: 1. Чи поширюються вимоги щодо визначення очікуваної вартості закупівлі з урахуванням ПДВ, що застосовуються з 01 липня 2026 року, на закупівлі робіт, які здійснюються без використання електронної системи закупівель (шляхом укладення прямого договору)? 2. Чи повинен замовник при укладенні договору про закупівлю робіт із підрядником, який не є платником ПДВ, обов'язково зменшувати договірну ціну на суму ПДВ (20 відсотків), якщо проектно-кошторисна документація (з урахуванням її коригування) визначає кошторисну вартість будівництва із включенням ПДВ? 3. Якщо таке зменшення є обов'язковим, прошу зазначити конкретні норми законодавства, які прямо встановлюють такий обов'язок. 4. Якщо чинне законодавство не передбачає механічного зменшення договірної ціни на суму ПДВ, прошу роз'яснити порядок формування договірної ціни у разі укладення договору про закупівлю робіт із підрядником – неплатником ПДВ. 5. Чи повинен замовник у такому випадку вносити зміни до проектно-кошторисної документації або проходити повторну експертизу виключно через те, що виконавець робіт не є платником ПДВ? Прошу надати відповідь із посиланням на конкретні норми законодавства та нормативно-правові акти. Номер відповіді: 287/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 "Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06

Запит від: Фізична особа Тема розширена: Визначення очікуваної вартості закупівлі Суть: З 01.07.2026 року вступили в дію зміни до Особливостей. Зокрема щодо обов'язкового зазначення очікуваної вартість предмета закупівлі в річному плані з урахуванням ПДВ, якщо сама операція з постачання цих товарів, робіт чи послуг підлягає оподаткуванню згідно з Податковим кодексом України. Оголошення ж та оцінка пропозицій учасників здійснюється без ПДВ. Візьмемо до прикладу товар, який продається відповідно до Податкового Кодексу з ПДВ 20%. Під час формування очікуваної вартості закупівлі виникає питання. Переважна більшість постачальників на ринку - ФОП, які працюють за спрощеною процедурою та продають цей товар без ПДВ. Таким чином, збір цінових пропозицій з ПДВ стає дуже складним, або зовсім неможливим. Чи правомірно у такому випадку використати цінові пропозиції без ПДВ (від ФОП) для визначення очікуваної вартості та самостійно додати до цієї суми очікуване ПДВ у 20% для формування плану? Або який інший механізм для цього існує, якщо ринок переповнений пропозиціями без ПДВ, а товар згідно Податкового кодексу - з ПДВ...? Відповідь на запит 354/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті №330/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e00c99b2-e7e6-442c-83fa-dcff6469dda5?lang=uk-UA При цьому звертаємо увагу, що у розділі “Консультації” рубрики “Публічні закупівлі” реалізована можливість пошуку інформації за темами та тегами. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у зазначеному розділі. У зв’язку з цим пропонуємо користуватися пошуком в указаному розділі. Номер відповіді: 354/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті №330/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e00c99b2-e7e6-442c-83fa-dcff6469dda5?lang=uk-UA При цьому звертаємо увагу, що у розділі “Консультації” рубрики “Публічні закупівлі” реалізована можливість пошуку інформації за темами та тегами. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у зазначеному розділі. У зв’язку з цим пропонуємо користуватися пошуком в указаному розділі.

Запит від: КП ЖКС Порто-Франківський Суть: Доброго дня ! Просимо Вас надати розяснення щодо прямих договорів відповідно до зміни в частині ПДВ з 01.07.2026 Відповідь на запит 357/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 "Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06 Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 09.07.2026 представниками Мінекономіки та ДП “Прозорро”, в якому розглянуто тему: "Нові правила ПДВ з 1 липня: без паніки", що доступний за посиланням:  https://www.youtube.com/watch?v=Djhb8VOGiuY Номер відповіді: 357/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 "Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06 Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 09.07.2026 представниками Мінекономіки та ДП “Прозорро”, в якому розглянуто тему: "Нові правила ПДВ з 1 липня: без паніки", що доступний за посиланням:  https://www.youtube.com/watch?v=Djhb8VOGiuY

Запит від: ЗАПИТ ВІД КОРОЛЬ ВІТА ІВАНІВНА Суть: Доброго дня. Можна отримати розяснення стосовно змін, які відбулися з 01.07.2026р. Питання слідуючі: 1.при укладанні прямого договору з ФОП, який не є платником ПДВ чи повинні вказувати у плані суму ПДВ? Сума договору є допороговою. 2. якщо планується договір по послугам на суму 99.000 з ФОП, який не є платником ПДВ (прямий допороговий договір), то якщо вказувати суму з ПДВ у плані виходить, що змінюється процедура- це вже відкриті торги. Як бути ? Номер відповіді: 283/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 "Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06

Запит від: ЗАПИТ ВІД СТУПАК ТЕТЯНА Тема розширена: Визначення очікуваної вартості допорогової закупівлі (з/без ПДВ) Суть: Відповідно до оновленої норми п. 14 Особливостей, затверджених Постановою КМУ № 1178, очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства. 1) Чи розповсюджується ця вимога на допорогові закупівлі згідно п. 11 Особливостей, за якими укладається договір без використання ЕСЗ ("прямий договір")? 2) Яку суму очікуваної вартості предмета закупівлі зазначати в річному плані закупівлі, якщо договір, укладений без використання ЕСЗ на допорогову суму (наприклад 92 тис. грн без ПДВ (з постачальником - не платником ПДВ)? 3) Якщо оновлена норма п. 14 Особливостей розповсюджується на допорогові закупівлі, тоді яким чином забезпечується дотримання принципу максимальної економії, ефективності та раціонального використання бюджетних коштів, якщо після врахування ПДВ (92 тис. грн + 20 % ПДВ = 110,4 тис. грн) очікувана вартість в річному плані буде вищою за пропозицію постачальника на підставі якої укладений договір, який не є платником ПДВ (92 тис. грн.)? 4) Чи означає те, що очікувана вартість в річному плані з урахуванням ПДВ становитиме 110,4 тис. грн (наприклад для товарів), що необхідно проводити відкриті торги, оскільки сума перевищує 100 тис. грн, замість укладення допорогового договору? Номер відповіді: 284/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 "Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06

Запит від: ЗАПИТ ВІД ІНСТИТУТ ФІЗИКИ НАПІВПРОВІДНИКІВ ІМ.В.Є.ЛАШКАРЬОВА НАН УКРАЇНИ Тема розширена: Прямий договір, зовнішньоекономічна діяльність Суть: ІФН НАН України планує закупівлю обладнання безпосередньо у виробника (Німеччина). Виробник підтвердив відсутність офіційних представників та дилерів в Україні. ТПП України відмовила у видачі довідки про єдиного постачальника. Просимо надати роз'яснення щодо можливості здійснення закупівлі шляхом укладення прямого договору з іноземним виробником та документального підтвердження відсутності конкуренції. Додаткові матеріали: Комплект документів для ТПП Номер відповіді: 266/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 93/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.

Запит від: ЗАПИТ ВІД - Тема розширена: Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі Суть: Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям, наявність підстав, визначених статтею 17 Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Разом з тим на практиці виникають випадки, коли під час розгляду тендерної пропозиції у замовника виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності документів та/або інформації, поданих учасником, зокрема щодо фінансово-господарської діяльності, податкової звітності, реальності господарських операцій, формування фінансових показників тощо. При цьому: -така інформація не міститься у відкритих державних реєстрах або інших публічних джерелах; -замовник не наділений повноваженнями щодо встановлення факту підроблення документів чи проведення перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання; -замовник не є органом, уповноваженим встановлювати факт підроблення документів, а також не наділений повноваженнями щодо здійснення перевірки достовірності документів поза межами інформації, що міститься у відкритих джерелах, державних реєстрах або може бути підтверджена компетентними органами; -строки надання відповідей компетентними органами (зокрема, органами державної влади, правоохоронними органами, контролюючими органами тощо) перевищують строки розгляду тендерної пропозиції, встановлені законодавством у сфері публічних закупівель. У зв'язку з викладеним прошу надати роз'яснення з таких питань: 1. Яким чином повинен діяти замовник у разі виникнення під час розгляду тендерної пропозиції обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та/або інформації, поданих учасником, якщо підтвердити або спростувати такі відомості до закінчення строку розгляду тендерної пропозиції неможливо? 2. Які належні та достатні докази можуть використовуватися замовником для встановлення факту подання учасником недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, у розумінні частини п'ятнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі»? 3. Чи вправі замовник при прийнятті рішення враховувати результати аналізу фінансово-господарської діяльності учасника, наявні ризик-індикатори, інформацію щодо пов'язаності суб'єктів господарювання, а також інші встановлені обставини, які можуть свідчити про можливе подання недостовірної інформації, за умови відсутності офіційного підтвердження від компетентних органів? 4. Який механізм дій повинен застосовувати замовник у разі виникнення під час розгляду тендерної пропозиції підозри щодо підроблення документа поданих учасником, і перевірити це у відкритих даних неможливо якщо: -замовник не наділений повноваженнями щодо встановлення факту підроблення документів; -підтвердження або спростування достовірності документа потребує звернення до компетентних органів; -строки надання відповідей такими органами перевищують строки розгляду тендерної пропозиції, встановлені законодавством у сфері публічних закупівель? Зокрема, прошу роз'яснити, чи має право замовник у такому випадку відхилити тендерну пропозицію виключно на підставі наявних у нього обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документа, чи замовник зобов'язаний приймати рішення виключно після отримання офіційного підтвердження від компетентного органу. Номер відповіді: 264/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 146/2025,що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТРЕТЯК ЮЛІЯ ЮРІЇВНА Тема розширена: Щодо встановлення ступеню локалізації Суть: Добрий день. Замовник планує здійснити закупівлю послуг з поточного ремонту, в ході якої набуде товар Кабель ВВГ нг-LS 3х1,5 мм2 вартістю 86360,4 грн та Кабель ВВГ нг-LS 3х2,5 мм2 - 118410,60 грн. Разом вартість 204771,00 грн. Чи застосовувати в данному випадку ступінь локалізації? Чи розглядати окремо вартість кожного товару. Чи є обов'язком Замовника публікувати разом зі звітом про виконання договору калькуляцію фактичної собівартості товару? Дякую Номер відповіді: 262/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 215/2024, 624/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:  https://me.gov.ua/InfoRez/Details/beb5235e-c433-40df-9159-562bb0709f34?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВ"РАДНИК" Тема розширена: Щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель при оплаті плати за подання тендерних пропозицій Суть: Якщо організація є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та одночасно бере участь у процедурах закупівель як учасник. У зв’язку зі змінами, внесеними до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків», при поданні тендерних пропозицій через авторизовані електронні майданчики така організація сплачує встановлену плату. Орієнтовна річна потреба у здійсненні таких платежів становить близько 500 тис. грн. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Чи є плата за подання тендерної пропозиції через авторизований електронний майданчик предметом закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи необхідно замовнику визначати очікувану річну вартість таких послуг, включати їх до річного плану закупівель та здійснювати закупівлю з урахуванням вимог Закону та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178? 3. У разі якщо оплата плати за подання тендерної пропозиції є закупівлею послуг, чи може замовник здійснювати таку закупівлю шляхом укладення прямого договору відповідно до підпункту 5 пункту 13 Особливостей № 1178 у зв’язку з відсутністю конкуренції з технічних причин? 4. Які документи можуть вважатися належним підтвердженням відсутності конкуренції з технічних причин у випадку здійснення оплати послуг авторизованого електронного майданчика? Номер відповіді: 255/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 19.09.2023  № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо пункту 13 Особливостей; щодо форми і змісту обгрунтування) та у запитах №115/2026, №506/2023, №48/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6839f2a8-c772-4e99-97a9-24e83ea345b4?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e28d87d-0d75-4e05-8adb-0cdda9b12668&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/b6384b02-3637-405c-8488-6db012c43d6b?lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД БОНДАРЕНКО В`ЯЧЕСЛАВ АНАТОЛІЙОВИЧ Суть: Чи зобов’язаний Замовник(в розумінні закону України Про публічні закупівлі - замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи в розмірі більше ніж 50 відсотків) застосовувати Постанову КМ України №1512 від 19 листопада 2025 р., у разі закупівлі нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, якщо замовником не здійснюється залучення: бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії:? Номер відповіді: 253/2026

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТАРАН ВЛАДИСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ Тема розширена: Роз’яснення щодо можливості надання забезпечення тендерної пропозиції лише одним учасником об’єднання Суть: Під час забезпечення участі двох компаній нерезидентів у проведенні публічних закупівель з’ясувалось правове неврегулювання наступного питання. У п.37 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – ЗУ №922-VIII) визначено, що учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належить, зокрема об’єднання юридичних осіб нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. У вказаному контексті варто звернути увагу на наступну законодавчу прогалину. З однієї сторони, ЗУ №922-VIII та Постанова КМУ № 1178 прямо дозволяють об’єднувати показники тільки за кваліфікаційними критеріями, комплаєнс та ліцензіями. Водночас, у вказаних нормативно-правових актах відсутня пряма вказівка на можливість отримати та надати лише одним із учасників об’єднання забезпечення тендерної пропозиції, зокрема банківську гарантію. Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, і закон не містить прямого регулювання щодо їх підтвердження лише одним членом об’єднання нерезидентів. У той же час, згідно з ч. 3 ст. 22 ЗУ №922-VIII, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Можливість участі об’єднання учасників без створення юридичної особи та спосіб забезпечення тендерної пропозиції визначає, зокрема, ТОВ «Оператор ГТС України» в таких закупівлях (та ін.): - UA-2022-10-06-002764-a; - UA-2025-06-19-005949-a; - UA-2023-11-15-010431-a; - UA-2025-08-13-009838-a. Відтак, у тендерній документації ТОВ «Оператор ГТС України» у публічній закупівлі UA-2025-06-19-005949-a, у Додатку №2 «Перелік інформації», а саме у п.5 «Документ/-и, що підтверджує/-ють надання учасником забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо таке забезпечення вимагається замовником)», зазначено: «У випадку якщо участь у закупівлі приймає об’єднання учасників, забезпечення тендерної пропозиції надається таким об’єднанням (у разі створення об’єднання, як юридичної особи). У разі якщо об’єднання утворене учасниками-нерезидентами України без створення юридичної особи забезпечення тендерної пропозиції надається будь-яким членом об’єднання». Отже, у практиці закупівель замовники допускають надання забезпечення тендерної пропозиції одним із членів об’єднання без створення окремої юридичної особи. Разом з тим положення ЗУ №922-VIII не містять прямого врегулювання зазначеного питання, що створює потенційний ризик неоднакового застосування законодавства замовниками та учасниками процедур публічних закупівель. Тому виникла потреба у правовому роз’ясненні вказаного запитання. Керуючись ст.ст. 5,6,12,13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст.ст.5,6 Закону України «Про інформацію», ПРОШУ: 1. Роз’яснити, чи може забезпечення тендерної пропозиції бути надане лише одним учасником об’єднання. 2. Роз’яснити, чи є достатнім отримання забезпечення публічної закупівлі лише одним із учасників такого об’єднання. Номер відповіді: 254/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 716/2023,  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Принагідно інформуємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі “Публічні закупівлі” рубрики "Аналітика та методологія" розміщено "Огляд закупівельної практики на основі дослідження конкурентних процедур закупівель за участю нерезидентів", з яким пропонуємо ознайомитись за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=e896839d-805d-4777-b579-0ea053972d08&title=OgliadZakupivelnoiPraktikiNaOsnoviDoslidzhenniaKonkurentnikhProtsedurZakupivelZaUchastiuNerezidentiv Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

Запит від: ЗАПИТ ВІД УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ВЕТЕРАНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ КАЛИНІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ Тема розширена: Особливості закупівлі відповідно до абзацу 3 пункту 15 постанови КМУ 1178 Суть: На початку року замовником було укладено договір на надання послуг перевезення пасажирів на соціальному маршруті на суму 99600,00 грн та відповідно було заплановано та здійснено закупівлю шляхом оприлюднення договору на майданчику. Наразі, у зв’язку із збільшення кількості рейсів зазначеного соціального маршруту (популяризації маршруту) та виділенням додаткових коштів, відповідно до рішення селищної ради, замовнику було виділено додаткові кошти в сумі 99 000,00 грн. Чи можна на ці додаткові кошти заключити прямий договір і використати абзац 3 пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі — Особливості): якщо замовник отримує додаткові кошти, які він не міг передбачити на початку року (або на момент формування річного плану), очікувана вартість такої закупівлі визначається як для нового предмета закупівлі та не додається до вартості раніше проведених закупівель за цим кодом ДК. Чи все ж таки необхідно проводити тендер? Номер відповіді: 247/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №434/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/825c7244-b177-4cc7-9181-8df8c1683bad?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.