<b>Запит від:</b> ЗАПИТ ВІД ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення у системі Prozorro договору Замовником за результатами запиту ціни пропозицій <b>Суть питання:</b> При проведенні запиту ціни пропозицій на закупівлі товару Замовник підписує договір з Переможцем торгів. Після цього Замовник зобов'язаний оприлюднити у системі Prozorro сам договір з усіма додатками до нього. Питання: 1) З якого моменту договір набирає юридичну силу, а саме з моменту підписання його обома сторонами або з моменту його опублікування у системі Prozorro? 2) Чи має право Замовник вимагати з Переможця торгів виконання умов договору до моменту його опублікування у системі Prozorro? <b> Номер відповіді:</b> 226/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 "Щодо втрати чинності Господарського кодексу України" та запитах №123/2023, № 1089/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60011 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c50d66b-a34f-4b83-8ae3-e1fdea208d80&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=18a2fd50-2835-43fe-9ab8-f673152aab98&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.  З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 2 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Згідно з статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.  Отже, умови договору визначаються сторонами самостійно та з дотриманням вимог ЦК України та законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> ЗАПИТ ВІД КП "КОВЕЛЬСЬКІ ПАРКИ" <b> Тема розширена:</b> Вимога про усунення невідповідностей <b>Суть питання:</b> Замовник в Додатку до ТД "Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності Учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону «Про публічні закупівлі»" визначив вимогу надати Довідку в довільній формі з інформацією про виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) (не менше одного договору).Під аналогічним договором слід розуміти виконаний договір, предмет якого відповідає конкретному найменуванню предмета закупівлі (подрібнювач гілок з транспортером). У свою чергу Учасник надав довідку з копією аналогічного договору з найменуванням предмета закупівлі - подрібнювач гілок. Чи необхідно публікувати вимогу про усунення невідповідностей із завантаженням довідки та аналогічного договору з назвою предмета закупівлі - подрібнювач гілок з транспортером? <b> Номер відповіді:</b> 225/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей) та запиті № 1126/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:  https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34 Водночас будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> ЗАПИТ ВІД ТОВ ВІННИЦЯБУД <b> Тема розширена:</b> Постанова 1512 <b>Суть питання:</b> Ми є підрядною організацією за договором, укладеним за результатами тендерної процедури у 2025 році, тобто до набрання чинності Постановою КМУ №1512. На сьогодні Замовник, посилаючись на вимоги зазначеної Постанови, вимагає від нас надання довідки про фактичний рівень заробітної плати за квітень 2026 року та наполягає на тому, щоб суми, зазначені в актах виконаних робіт, повністю відповідали фактично виплаченій заробітній платі за відповідний місяць, із обов’язковим зазначенням конкретних сум у довідці. Разом з тим, на даний час встановлена форма такої довідки відсутня. При цьому, у разі ненадання довідки Замовник відмовляється здійснювати оплату за виконані роботи. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення щодо наступного: 1. Чи є правомірною вимога Замовника про надання зазначеної довідки та підтвердження повної відповідності сум заробітної плати, відображених в актах виконаних робіт, фактично виплаченій заробітній платі, з урахуванням положень пункту 5 Постанови КМУ №1512? 2. Як правильно застосовувати зазначені вимоги у випадках, коли частина виконаних робіт, з огляду на технологічний процес, не включається до актів виконаних робіт поточного місяця, хоча заробітна плата працівникам за ці роботи вже фактично виплачена, а відповідні обсяги робіт будуть відображені в актах наступних звітних періодів? У такому випадку фактично виплачена заробітна плата за місяць об’єктивно не може повністю співпадати із сумами, відображеними в актах виконаних робіт за відповідний період <b>Додаткові матеріали:</b> Лист_на_Мінрозвитку_№ 3323-04_50046-03 від 28.05.2026.pdf <b> Номер відповіді:</b> 224/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 5/2026,  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/8884ea75-9b3c-4dac-831d-b6743522bf2d?lang=uk-UA Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономіки звернулось до Міністерства розвитку громад та територій України листом від 28.05.2026 №3323-04/50046-03 (додається) щодо надання інформації стосовно постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 “Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану”. Після отимання відповіді Міністерством буде надано узагальненого листа у встановленому законодавством поряду та розміщено у рубриці "Узагальнені відповіді" за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> ЗАПИТ ВІД ТОВ ВІДІСІ ЛАЙТІНГ <b> Тема розширена:</b> локалізація <b>Суть питання:</b> Добрий день. Питання чи підлягає лампа локалізації? Електричні лампи в асортименті за ДК 021:2015 - 31510000-4 Електричні лампи розжарення - чи входить до освітлювальної техніки? чи це окреме ДК яке не підлягає локалізації? <b> Номер відповіді:</b> 220/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 325/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafee251-5cf9-433e-a9da-68fdfe1f0c39?lang=uk-UA При цьому зазначаємо, що з питань вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), у тому числі конкретизації товарів з додаткового переліку, до яких застосовується локалізація, необхідно звертатися до департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2,  вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись  за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.

<b>Запит від:</b> ЗАПИТ ВІД РКСЛП "КОРЮКІВКАЛІС" <b> Тема розширена:</b> Чи є Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Корюківкаліс" замовником в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? <b>Суть питання:</b> Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Корюківкаліс» звертається з проханням надати офіційне роз’яснення щодо застосування Закону України «Про публічні закупівлі» до діяльності підприємства. Повідомляємо наступне. Підприємство РКСЛП «КОРЮКІВКАЛІС»: 1. Власником є Корюківська міська територіальна громада в особі Корюківської міської ради. 2. Створено з метою: ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; одержання прибутку від комерційної діяльності; забезпечення потреб держави або територіальних громад на промисловій чи комерційній основі. 3 . Здійснює діяльність на земельних ділянках комунальної власності, переданих підприємству у постійне користування. Зазначене право постійного користування використовується виключно для здійснення господарської (промислової, комерційної) діяльності підприємства та не пов’язане з отриманням бюджетних коштів, виконанням публічних функцій чи реалізацією бюджетних програм. 4. Здійснює виключно господарську (промислову, комерційну) діяльність; 5. Не отримує бюджетних коштів (дотацій, субвенцій, компенсацій, фінансування з державного чи місцевого бюджету); 6. Не є розпорядником або одержувачем бюджетних коштів; 7. Не виконує делегованих повноважень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування; 8. Не здійснює надання публічних або соціально-обов’язкових послуг; 9. Діє на принципах повного господарського розрахунку та самоокупності, відповідає за всіма зобов’язаннями перед контрагентами за укладеними договорами, перед бюджетами та банківськими установами відповідно до чинного законодавства України. Підприємство планує реалізацію інвестиційного проєкту — будівництво виробничого цеху за рахунок власних коштів, без залучення бюджетного фінансування. У зв’язку з цим просимо надати офіційне роз’яснення: Чи підпадає РКСЛП «КОРЮКІВКАЛІС» під визначення «замовника» у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» за наведених вище умов діяльності? Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на здійснення закупівель робіт, товарів та послуг для будівництва виробничого цеху за рахунок виключно власних коштів підприємства? Чи виникає обов’язок застосування процедур публічних закупівель у разі відсутності бюджетного фінансування та публічних функцій? Просимо надати відповідь у встановлені законом строки у письмовій та/або електронній формі на електронну адресу . Додаток: копія Статуту РКСЛП «КОРЮКІВКАЛІС» на 21 арк. <b>Додаткові матеріали:</b> Статут РКСЛП Корюківкаліс 2025 1.pdf <b> Номер відповіді:</b> 217/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону і Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Принагідно зазначаємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" розміщено підготовлений Проектом ЄС у рамках співпраці з Міністерством матеріал "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель" (ст. 21), в тому числі стосовно судових рішень щодо наявності умов, за яких юридична особа є замовником в розумінні Закону, які доступні для завантаження  за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw

<b>Запит від:</b> ЗАПИТ ВІД НОВООРЖИЦЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА <b> Тема розширена:</b> Щодо обрання процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Яку процедуру закупівлі обрати уповноваженій особі якщо кошти вільного залишку спеціального фонду бюджету, що утворився станом на 01.01.2026 року за рахунок від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва спрямовані на цільові заходи, передбачені ст.209 ЗКУ (на проведення інвентаризації земель, а саме: розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, які розташовані за межами населених пунктів) виділяються частково (посесійно) до 100 тис. грн. <b> Номер відповіді:</b> 218/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 139/2026 та №504/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

Запит від: ЗАПИТ ВІД ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА 0320 Суть: В березні 2026 року пункт 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 року доповнений абзацом який передбачає, що у разі виникнення у державного замовника потреби у закупівлі тотожного предмета закупівлі, яку він не міг передбачити на момент здійснення закупівлі у поточному році, під час визначення вартісних меж для вибору способу здійснення такої закупівлі не враховується очікувана вартість раніше здійснених закупівель за таким предметом закупівлі. Одночасно п. 10 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» заборонено ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону. Аналогічна норма передбачена ст. 2 Закону України «Про оборонні закупівлі». Крім того, Мінекономіки, в листі № 3304-04/54160-06 від 03.09. 2020 року зазначає, що планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі, очікувана вартість такого предмета закупівлі зазначається замовником саме на момент внесення змін до річного плану, без урахування обсягів закупівель за аналогічним предметом закупівлі, які вже були здійснені у поточному році чи проводяться під час внесення змін в річний план, та з дотриманням положень частини десятої статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону. Таким чином, на дійсний час залишається не визначений механізм застосування зазначених положень в частині документальної фіксації необхідності додаткової закупівлі тотожнього товару, що може призвести до не однакового застосування норм права й, як наслідок, можливих порушень законодавства з боку замовників. Керуючись вищевикладеним, ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі», враховуючи що військова частина Т0320 є замовником у сфері оборонних закупівель, просимо надати роз’яснення чи необхідно формувати документальне підтвердження «непередбачуванності» додаткових тотожних закупівель в поточному році, і якщо потрібно, то чи повинні ці документи бути співставними з документами що підтверджують нагальну потребу. Відповідь: Шановний користувачу! Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон № 808-IX), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 808-IX закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 808-IX. Частиною четвертою статті 2 Закону № 808-IX встановлено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених Законом № 808-IX або Законом України “Про публічні закупівлі”, та укладення державних контрактів (договорів), що передбачають оплату державним замовником у сфері оборони, товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених Законом № 808-IX або Законом України “Про публічні закупівлі”, крім випадків, передбачених Законом № 808-IX. Державний замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення застосування норм цього Закону. У свою чергу, Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості № 1178). Відповідно до пункту 14 Особливостей № 1178 закупівля здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Згідно з пунктом 6 Особливостей № 1178 замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями № 1178. Отже, закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” та з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 808-ІХ. Крім цього, частиною першою статті 30 Закону 808-ІХ передбачено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону 808-ІХ. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Водночас згідно з абзацом дванадцятим пункту 8 Особливостей № 1275 передбачено, що у разі виникнення у державного замовника потреби у закупівлі тотожного предмета закупівлі, яку він не міг передбачити на момент здійснення закупівлі у поточному році, під час визначення вартісних меж для вибору способу здійснення такої закупівлі не враховується очікувана вартість раніше здійснених закупівель за таким предметом закупівлі. Варто зазначити, що частина перша статті 2 Закону № 808-ІХ передбачає, що Закон застосовується за умови, що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі; закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі. Отже, у випадку виникнення додаткової потреби, яку об’єктивно неможливо було передбачити при попередній закупівлі тотожного предмета закупівлі, державний замовник може здійснити нову закупівлю без врахування вартості попередніх закупівель, з урахуванням Особливостей № 1275. Варто зауважити, що Закон № 808-IX та Особливості № 1275 не містять вимоги щодо переліку документів для підтвердження додаткової потреби в тотожних предметах закупівлі відповідно обов’язок щодо самостійного визначення змісту таких документів покладається безпосередньо на державного замовника з дотриманням принципів здійснення оборонних закупівель. Підсумовуючи, інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. Одночасно зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

<b>Запит від:</b> ЗАПИТ ВІД КНП "КИЇВСЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №7" <b> Тема розширена:</b> ЗАПИТ ЦІНИ ПРОПОЗИЦІЇ <b>Суть питання:</b> Чи можна в проекті договору ЗЦП вимагати від Переможця оригінал довідки про походження товару, яким виробник або представник уповноважений виробником (якщо їх відповідні повноваження щодо вчинення правочинів на розповсюдження його продукції поширюються на територію України - надати підтвердження відповідних повноважень та права представництва) гарантує, що товар який постачається не вироблений Російською Федерацію / Республікою Білорусь / Ісламською Республікою Іран? <b> Номер відповіді:</b> 215/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.02.2026 № 3323-04/10842-06  “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822” (3.Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2026 № 33) та запиті № 376/2025, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F10842-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0955935f-ca09-4f54-9865-d82259b826bd?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА А2070 Суть: Доброго Вам дня. Питання наступне: тендерний комітет чи уповноважена особа має (може) бути у військовій частині? Згідно з п7. Відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником.(КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 11 листопада 2022 р. № 1275 Київ). Однак, на сайті АрміяPRO (https://www.army-pro.com/zrazky-dokumentiv/ взагалі відсутні будь які зразки щодо створення колегіальних органів для здійснення закупівель. Прошу Вас, надати розяснення по цьому питанні, а саме: у військових частинах мають бути тільки уповноважені особи чи у військових частинах можуть бути і уповноважені особи та колегіальні органи (як раніше тендерний комітет)??? Дякую завчасно за відповідь. Слава Україні! Відповідь: Шановний користувачу! Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Згідно з вимогами пункту 7 Особливостей № 1275 відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником. Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону розгляд пропозицій, при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями, проводиться колегіальним органом, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із п’яти службових або посадових осіб такого замовника. Рішення колегіального органу фіксуються протоколами із зазначенням поіменного голосування всіх його членів. Порядок формування і організаційно-правовий статус колегіального органу визначаються державним замовником. Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку проведення переговорів та укладення державного контракту (договору) з єдиним виконавцем, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 (далі - Постанова № 363), порядок формування і організаційно-правовий статус колегіального органу визначаються безпосередньо державним замовником. Аналогічна норма міститься у пункті 4 Критеріїв та методики оцінювання найбільш економічно вигідної пропозиції учасника закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про оборонні закупівлі” Постанови № 363, де зазначено, що державний замовник самостійно визначає статус такого органу. Отже, повноваження колегіального органу та порядок розгляду пропозицій при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями, визначено Законом, Особливостями № 1275 та Постановою № 363. При цьому, порядок організації такого колегіального органу визначається державним замовником. Варто зазначити, що положеннями Закону та Особливостей № 1275 прямо не визначено виключний суб’єкт здійснення закупівельної діяльності (уповноважена особа або колегіальний орган), як і не встановлено обмежень щодо кількості таких колегіальних органів, що дозволяє державному замовнику самостійно визначати організаційну структуру та порядок проведення закупівель виходячи зі специфіки своєї діяльності. При цьому, згідно з частиною п’ятою статті 38 Закону, за порушення вимог щодо вибору та застосування видів закупівель члени колегіального органу або уповноважені особи несуть персональну відповідальність, що зобов’язує замовника забезпечити неухильне дотримання принципів ефективності та прозорості під час прийняття відповідних рішень. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. Додатково інформуємо, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.

<b>Запит від:</b> ЗАПИТ ВІД ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА А2070 <b> Тема розширена:</b> "Підозріло" низька цінова пропозиція під час спрощеної закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго Вам дня! Оголосили спрощену закупівлю з очікуваною вартістю предмета закупівлі розрахованою відповідно до одного з варіантів її визначення відповідно до Наказу №708 від 15.04.2020 р. у розмірі 186 212,52 грн. Відбувся аукціон. І ситуація сталась наступна: Учасник 1 запропонував 120 444,12 грн, Учасник 2 163 882,86 грн. Термін "аномальна низька ціна" у спрощених закупівлях відсутній. Але, провівши розрахунки, визначив, що ціна Учасника 1 менша від очікуваної на 35%, що є досить підозрілим. Також, під час підготовки до визначення очікуваної вартості предмета закупівлі було отримано від цього Учасник 1 цінову пропозицію +- у розмірі очікуваної вартості. УО було прийнято рішення, надіслати повідомлення про невідповідність щодо прохання додатково надати обґрунтування у довільній формі щодо цін/вартості відповідних товарів пропозиції та інші обґрунтування, що враховуються або можуть враховуватись під час розрахунку цінової пропозиції. Як бути у даній чи схожих ситуаціях Замовнику? Так як, є чималий ризик натрапити на недобросовісного Постачальника і зриву виконання поставлених завдань. <b> Номер відповіді:</b> 206/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Частиною першою статті 30 Закону передбачено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до підпункту другого пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних, фортифікаційних споруд, поточного ремонту та експлуатаційного утримання пошкоджених автомобільних доріг на територіях активних бойових дій та територіях, які розташовані на відстані не більше 40 кілометрів від таких територій або від тимчасово окупованих територій, що використовуються для потреб Збройних Сил), в електронній системі закупівель в тому числі у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Слід заважити, що відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Спрощена процедура закупівлі проводиться замовником відповідно до положень статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі”. Підпунктом третім частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що аномально низька ціна тендерної пропозиції (далі - аномально низька ціна) - ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота). В свою чергу частиною першою статті 13 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: -відкриті торги; -торги з обмеженою участю; -конкурентний діалог. Отже, визначення “аномально низька ціна” застосовується виключно до тендерних пропозицій у межах конкурентних процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 13 Закону України “Про публічні закупівлі”, до яких спрощені закупівлі, що здійснюються відповідно до статті 14 цього Закону, не належать. Слід зауважити, що пунктом 13 статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” визначені підстави щодо відхилення пропозицій учасників спрощеної процедури закупівлі, а саме: 1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі; 2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю; 4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю. Таким чином, державний замовник відхиляє пропозицію учасника спрощених закупівель з підстав визначених пунктом 13 статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі”. В свою чергу частиною третьою статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” визначені обов'язкові вимоги до оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі, в тому числі зазначено, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація. Водночас абзацом шостим пункту 8 Особливостей № 1275 визначено, що у разі проведення закупівлі в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, державний замовник під час розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі у разі виявлення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та/або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, повинен розмістити у строк, який не може бути меншим, ніж два робочих дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення державним замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Окремо слід зауважити, що під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником спрощених закупівель у складі пропозиції та/або подання яких вимагається оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, слід розуміти невідповідність інформації та/або документів у значенні, наведеному в пункті 43 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178. Державний замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника спрощеної закупівлі більш як один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції. Державний замовник відхиляє пропозицію учасника спрощеної закупівлі у разі, коли учасник спрощеної закупівлі не виправив виявлені державним замовником після розкриття пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених державним замовником невідповідностей протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Таким чином, аномально низька ціна/приведена ціна тендерної пропозиції визначається електронною системою закупівель автоматично у процедурах закупівель, у той же час механізм 24 годин застосовується, якщо державним замовником виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та/або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі. Також інформуємо, що роз’яснення щодо питання аномально низької ціни розміщені на офіційному сайті Мінекономіки за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=65721 Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. Додатково інформуємо, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВ " АЛЕАНДА К" Суть: У яку статтю витрат відносять митні платежі при розрахунку калькуляції собівартості продукції із зазначенням митної вартості імпортних компонентів? До витрат вітчизняного виробництва чи до групи витрат ( імпортної сировини) Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), необхідно звертатися до департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись  за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.

Запит від: ЗАПИТ ВІД УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ ТА ІНФРАСТРУКТУРИ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ Суть: Доброго дня! Прошу надати роз'яснення щодо закупівель послуг, а саме: "Транспортування невпізнаних тіл (останків) загиблих (померлих) осіб до Національного військового меморіального кладовища, а також надання предметів ритуальної належності та ритуальних послуг" за ДК 021:2015 – 98370000-7 «Поховальні та супутні послуги». Планується, що закупівля включатиме як послуги транспортування так і супутній товар (труна, подушка , камуфляжний костюм тощо). Чи допускається в межах однієї закупівлі поєднання послуг і товарів у співвідношенні 50/50 або 40/60, 60/40. Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № № 256/2023, 555/2025,  розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/c5459886-15cf-406a-b070-f94f669830a8?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/002b9f4d-9d8d-442b-9b56-3365a4f00abb?lang=uk-UA