<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Тополюк Ірина Володимирівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питання стосується правильного вибору виду закупівлі послуг з розрахунково-касового обслуговування (перерахування заробітної плати та інших обов'язкових платежів на карткові рахунки працівників установи). Чи правомірно буде укладати договір з банківською установою на суму 58 тис. грн для надання вищевказаних послуг без проведення спрощеної процедури закупівлі ( категорія замовників визначена пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі"), адже згідно чинного законодавства працівники установи самостійно обирають банк, в якому отримуватимуть заробітну плату. <b> Номер відповіді:</b> 1205/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому  Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону  для замовників визначений у частині п`ятій  статті 3 Закону та є вичерпним. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами  закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. Водночас повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель". При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Міський водоканал" <b>Суть питання:</b> Добрий день. Згідно част.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору не можуть змінюватись з моменту його підписання до виконання зобов’язань в повному обсязі. На початку року при плануванні закупівель, та при проведенні процедури важко спрогнозувати точну кількість необхідних матеріалів, що може знадобиться впродовж року при роботі підприємства. Якщо при складанні договору про закупівлю зазначити, що кількість матеріалів або товару зазначена в специфікації ( що є додатком до договору) є плановою, тому може змінюватись по потребі замовника, як в сторону зменшення, так і в сторону збільшення , але в межах загальної суми, зазначеної в договорі,і впродовж року коригувати кількість необхідних матеріалів, то це не буде порушувати вимоги част.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 1207/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ соціального захисту населення Старобільської міської ради Луганської облсті <b> Тема розширена:</b> ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Виникла потреба в закупівлі природного газу для опалення приміщення яке повністю здається в оренду. Самі ми споживачами природного газу не являємося. Бюджетних призначень не маємо. Укладати договір як орендодавець на постачання природного газу будемо ми з постачальником. Сплата за спожитий газ буде виключно за кошти відшкодування отриманого від орендарів. В ДКСУ нам пояснили що ми будемо сплачувати з КЕКВ 0000, тому що не маємо своїх касових видатків. Чи являється такий договір придбання природного газу предметом закупівлі в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"? Чи потрібно проводити процедуру закупівлі через ПРОЗОРРО або напряму заключити договір з постачаючою орнанізацією. Чи можливо зебезпечити фактичну потребу у здійсненні закупівлі без відповідних бюджетних асигнувань на момент проведення процедури закупівлі? Після укладання такого договору ми не будемо реєструвати ні юридичні ні фінансові зобовязання, а сплачувати з відшкодованих коштів. Просимо надати роз'яснення. <b> Номер відповіді:</b> 1208/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому  Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами  закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. Водночас ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство  економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить  питання взяття бюджетних зобов’язань. Разом з тим, згідно з Положенням про Державну казначейську службу України (Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від  02.03.2012  № 309. Так,відповідно до пункту 7  Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування. Тому з питань реєстрації договорів без відповідних бюджетних асигнувань рекомендуємо звернутись до казначейської служби.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" <b>Суть питання:</b> Останнім часов, багато замовників в тендерних документаціях по закупівлі газу та електричної енергії (відкриті торги, спрощені закупівлі), вказують формулу, у якості методики розрахунку цінової пропозиції. Обгрунтовують введення цієї формули у тендерній документації за для виключення демпінгу з боку учасників. Сама формула містить показники, які є офіційно встановленими на державному рівні та встановлені нормативно-правовими актами, а також відсоток маржі учасників-постачальників, який може бути закладено при розрахунку. Замовник встановлює фіксований відсоток маржі та вказує, що маржа при розрахунку цінової пропозиції не може бути від'ємною та якщо маржа при розрахунку від'ємна, тендерна пропозиція учасника відхиляється. Питання: чи може Замовник встановлювати таку вимогу у тендерній документації, стосовно від'ємної маржі та чи має право Замовник відхиляти учасників на етапі оцінки тендерних пропозицій, якщо маржа від'ємна. <b> Номер відповіді:</b> 1198/2021 <b> Відповідь:</b> https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо ознайомитись з листами від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “ Щодо розрахунку ціни на природний газ " та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 " Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства " , розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07 При цьому у відповідності до статті 24 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10  Закону. Водночас, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство  економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізький національний університет <b> Тема розширена:</b> Договори ЦПХ (підряду) щодо виплати зарплати виконавціям науково-дослідних робіт. <b>Суть питання:</b> Університет укладає госпдоговіри із зовнішними Замовниками на виконання науково-дослідних робіт та надання науково-технічних послуг. Після виконання робіт, що підтверджено актами виконаних робіт, підписаними двома сторонами на реєстраційний рахунок університету від Замовників надходять кошти за виконану роботу, за яку необхідно виплатити зарплату виконавцям робіт. Основні виконавці таких робіт і послуг є штатними працівниками університету, працюючими на 1,5 ставки, тому за виконану роботу університет укладає з такими працівниками договори ЦПХ (підряду) для виплати зарплати (це може бути одноразово або не більше, як за 2-3 місяці). Таких госпдоговорів із Замовниками протягом року університет укладає багато. Відповідно до Закону Про публічні закупівлі за всіма договорами підряду робилися звіти до системи ПРОЗОРО за конкретними кодами Єдиного закупівельного словника. На 01.07.2021 р. за всіма кодами поріг закупівель склав 50000 грн., а до кінця року є ще багато госпдоговорів, за якими виконується робота для Замовників і необхідно різним основним виконавцям виплачувати зарплату за договорами ЦПХ (підряду). Питання: Чи потрібно за такими договорами ЦПХ надалі робити звіти до системи ПРОЗОРО, якщо ні, то який існує механізм подальшої виплати зарплати таким працівниками за договорами ЦПХ в університеті? <b> Номер відповіді:</b> 1199/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1455/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Харківобленерго" <b> Тема розширена:</b> Закупівля послуг щодо надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку <b>Суть питання:</b> Чи є необхідність у проведенні тендерних процедур, передбачених Законом "Про публічні закупівлі", при укладанні договорів "Про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку"? <b> Номер відповіді:</b> 1200/2021 <b> Відповідь:</b> Водночас  повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель". При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Чернігівський геріатричний пансіонат <b> Тема розширена:</b> Підвишщення ціни до 10 % <b>Суть питання:</b> Між Замовником та Переможцем процедури закупівлі було укладено договір про закупівлю електричної енергії 20.07.2021 року. Срок поставки електричної енергії з 01.08.2021 року. Постачальник звернувся до Замовника з додатковою угодою про збільшення ціни на одиницю товару до 10 % і ця додаткова угода набуває чинності з 01.08.2021 року. Питання: чи правомірно підвищити ціну за одиницю товару з дня постачання? Чи ні? Якими роз`язненнями можно скористуватися. Дякуємо! <b> Номер відповіді:</b> 1202/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Криворізький державний комерційно-економічний технікум <b> Тема розширена:</b> Ідентичність номенклатурних позицій предмета закупівлі для реєстрації договору в органах ДКСУ <b>Суть питання:</b> В Звіті про результати проведення закупівлі назва номенклатурної позиції предмета закупівлі вказано - труба сталева 102*5 в кількості 192 м, відводи сталеві 108*5(90) ст.3 - 4 шт.; в Договорі купівлі продажи, укладеним з переможцем тендерної закупівлі і опублікованом в системі Е-тендер вказано труба сталева БЕЗШОВНА 102*5, відводи 108*5(90) ст.3. УДКСУ відмовляє в реєстрації договору, аргументуя, що це різні номенклатурні позиції предмета закупвлі. Просимо надати надати розяснення та допомогу в подальшій роботі щодо реєстрації договору в органах УДКСУ. З повагою, КДКЕТ <b> Номер відповіді:</b> 1203/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 2229/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3af0d68d-23bd-4826-be4a-011717ce851b&lang=uk-UA Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" <b> Тема розширена:</b> Відхилення тендерної пропозиції або відмова в участі у переговорній процедурі закупівлі <b>Суть питання:</b> ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (учасник процедури закупівлі) має підпорядкуванні відокремленні підрозділи (філії) підприємства які знаходяться та взяті на облік у контролюючих органах як платники податків за місцем реєстрації. Частина відокремлених підрозділів (філій) залишилась на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, а частина знаходиться на підконтрольній території України, де органи державної влади здійснюють свої повноваження. Згідно п. 63.6 ст. 63 ПКУ «Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами», відокремлені підрозділи (філії) самостійно нараховують та сплачують податки, ведуть їх облік. Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 17 Законна України «Про публічні закупівлі» вказано що, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах визначених законодавством країни реєстрації такого учасника, то Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі. В зв’язку з вищевикладеним, просимо Вас надати консультацію чи має право Замовник відхилити тендерну пропозицію або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (учасник процедури закупівлі) у разі наявності податкової заборгованості у відокремлених підрозділах (філіях) із сплати податків та зборів. <b> Номер відповіді:</b> 1188/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо у учасника процедури закупівлі, зокрема наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17  Закону. При цьому згідно з пунктом 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, визначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від КП" Приморський районний центр первинної медико-санітраної допомоги" Приморської міської ради Запорізької області <b>Суть питання:</b> За результатами проведеного системою аукціону по відкритих торгах, було укладено договір на суму 27371000,00 грн. на реконструкцію гуртожитку. В процесі виконання договору виникла необхідність в закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника на суму, яка не перевищує 50 % від суми основного договору. Згідно п 5. ч 2. статті 40 ЗУ “Про публічні закупівлі” закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера. Ми в термін три роки після укладання основного договору встигаємо розпочати переговорну процедуру, а дата договору, укладеного за результатами переговорки у строк не раніше ніж через 10 днів з дня оприлюднення, виходить за трирічний термін після укладання основного договру. Тобто переговорна процедура завершиться після настання трирічного терміну після укладання основного договору. Чи є це порушенням застосування переговорної процедури закупівлі згідно з п.5 ч.2 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1189/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера . Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера. Отже, замовник може з астосувати/розпочати переговорну процедуру закупівлі відповідно до пункту п’ятого частини другої статті 40 Закону   протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру . Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F60124-06 розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо п ереговорної процедури закупівель ”. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Яковенко Ганна Іванівна <b> Тема розширена:</b> Постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» . <b>Суть питання:</b> Постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» доброго ранку! Допоможіть будь ласка . В організації склалася така ситуація, що з 01 червня 2021 року строком на 90 днів нас передали до постачальника "Остання надія". Нам виставляли рахунки за спожиту ел. енргію., але ми не здійснювали оплату так як не було коштів .В вересні місяці нам виділяють кошти на оплату заборгованості, але вже сплинув час (тобто 90 діб) .Як можна здійснити оплату цьому постачальнику через Прозорро. Тому що , що згідно Закону про закупівлю ми можемо провести переговорну процедуру скорочену закупівлі. Оператор прозорро повідомила що система не дасть змоги вносити дані минулою датою.ЗАМКНУТЕ КОЛО Допоможіть будь-ласка нам з цим розібратись. <b> Номер відповіді:</b> 1191/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, від  03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва <b> Тема розширена:</b> Перевірка відомостей, щодо навмисного створення умов для перемоги певних СГД за рахунок максимальної деталізації вимог до предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Дарницькою окружною прокуратурою шляхом моніторингу процедур публічних торгів встановлено, що замовником у технічних вимогах застосовано максимально деталізовані вимоги до предмету закупівлі, внаслідок чого під критерії замовника підпадає виключно один товар певної марки певної моделі, що є порушенням вимог ст. 23 Закону України "про публічні закупівлі". Чи уповноважене містерство економіки та торгівлі на запит Дарницької окружної прокуратури підтвердити/спростувати вказаний факт, а у разі можливості зазначити, який саме товар підпадає під встановлені замовником закупівлі критерії? <b> Номер відповіді:</b> 1193/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником. З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників для подальшого визначення переможця торгів. Поряд з цим зазначаємо, що  основні функції Мінекономіки визначено статтею 9 Закону. Так, у межах повноважень відповідно до пункту 13 статті 9 Закону Мінекономіки як Уповноважений орган у сфері закупівель надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.