<b>Запит від:</b> Запит від Черкаський державний бізнес-коледж <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Шановні пані і панове! Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі Україн від 15.04.2020 № 708, затверджений оновлений Порядок визначення предмета закупівель. Відповідно з цим документом: 1. "Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника". 2. В Єдиному закупівельному словнику трапляються випадки, коли іноді код ДК 021:2015 не розкривається далі 3 цифри і відповідна 4-та цифра є нулем. 3. У роз'яснпенні ДП ПРОЗОРРО (посилання https://infobox.prozorro.org/articles/noviy-poryadok-viznachennya-predmeta-zakupivli-zgidno-z-nakazom-708) зазначається, що "у разі якщо цифра "0" стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри - групу, а не клас". 4. У цьому ж роз'ясненні зазначається, що "у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, у електронній системі закупівель технічно реалізована можливість обрання замовником показника "99999999-9 - Не визначено". У зв'язку з цим, прошу роз'яснити, чи не є порушенням вимог пунктів 21 і 34 частини першої статті 1 Закону визначення предмету закупівлі за показником ВОСЬМОЇ ЦИФРИ (99999999-9). З повагою О. Проценко <b> Номер відповіді:</b> 1149/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників/порушень законодавства в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Коваленко Артем Вікторович <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка! Були проведені відкриті торги на будівництво котельні, кошти булии виділені не в повному обсязі. У 2020 році виконано 90 відсотків робіт на суму 2 000,00 тис. грн. і замовником було завершено договір и розміщено в Прозорро звіт про виконання договору. У 2021 році були виділені кошти на завершення робіт в розмірі 130 тис. грн. Яку процедуру провести замовнику для можливості укладання договору та завершення будівельних робіт <b> Номер відповіді:</b> 1150/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” . При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Таким чином, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", замовник самостійно здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування.

<b>Запит від:</b> Запит від Білгород-Дністровська міська рада, Одеської області <b> Тема розширена:</b> Планування закупівель <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Асорті»(міський центральний ринок) міської ради, здійснює виробничу, комерційну діяльність з метою одержання прибутку(доходу). Відповідно до статуту, засновником підприємства є міська рада. Підприємство створене з метою організації та управлінням ринками комунальної форми власності, розташованої на території міста, а також місцями паркування автотранспорту. В рік створення, відповідно до акту прийому-передачі основних засобів, міський виконавчий комітет передав, а КП «Асорті» прийняло обладнання для роботи м’ясного, молочного корпусу, овочевого павільйону, приміщення та транспортні засоби. Однак, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутного(складеного) капіталу(пайового фонду) вказано 0,00 грн. Крім того, з міського бюджету декілька разів виділялись кошти на закупівлю КП обладнання. На даний час комунальне підприємство самостійно планує провести закупівлю обладнання на суму, що перевищує 50 000 грн. Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на дану угоду ? Чи підпадає вказане комунальне підприємство під дію п.3, ч.1, ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» ? <b> Номер відповіді:</b> 1142/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 1126/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ea63f9a5-81d8-4511-a2b5-4a55b62854b8&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Переможцем процедури закупівлі на підтвердження підстав відповідно до ст 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" надано довідку МВС України щодо відсутності незнятої чи непогашеної судимості , проте в наданій довідці зазначений факт про наявність кримінального провадження та направлення його до суду. Відомості щодо судового розгляду кримінального провадження в МВС відсутні. У звязку із викладеним, чи є підстави у замовника відхілити пропозицію Переможця? <b> Номер відповіді:</b> 1143/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 розміщено лист від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”. Водночас рішення про відхилення тендерної пропозиції переможця приймається замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ "ЕЛЕКТРИФІКАТОР" <b> Тема розширена:</b> Обгрунтованість визнання переможцем спрощеної закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня Просимо надати відповідь на наступні запитання: 1. Чи правомірна вимога організатора спрощеної закупівлі UA-2021-08-02-001434-b згідно п. 5.2 оголошення? Якщо ні, то чи підлягає такий тендер відміні через неможивість усунути порушення законодавства? 2. Чи обгрунтовано визнаний переможцем учасник спрощеної закупівлі № UA-2021-08-02-001434-b- ФОП Понамарьов А.Ю., який не виконав вимог п. 5.2 Оголошення ? Суть: пункт 5.2 "ОГОЛОШЕННЯ про проведення спрощеної закупівлі" передбачає: "У разі, якщо пропозиція надається учасником - неплатником ПДВ, для участі в електронному аукціоні такий учасник - неплатник ПДВ повинен привести свою пропозицію до рівних умов з іншими учасниками електронного аукціону - платниками ПДВ, а саме: пропозиція учасника - неплатника ПДВ повинна включати в себе як ціну пропозиції (без урахування ПДВ), так і вартість з ПДВ (20%). Під час реєстрації в електронній системі закупівель такий учасник повинен вказати вартість пропозиції з урахуванням ПДВ, і саме від цієї вартості робити ставки у процесі електронного аукціону." Пропозиція учасника ФОП "ПОНОМАРЬОВ ЮРІЙ АНДРІЙОВИЧ" під час проведення закупівлі була подана без врахування ПДВ, і в процесі електронного аукціону данний учасник робить ставку саме від неї". Всупереч вимогам тендерної документації організатор торгів оголошує такого учасника переможцем торгів. Додаємо цінову пропозицію зазначеного учасника та оголошення <b> Номер відповіді:</b> 1145/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020             №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Частиною третьою статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" визначений  перелік обов`язкових умов, які повинно містити оголошення про проведення спрощеної закупівлі. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 1 Закону пропозиція учасника спрощеної закупівлі - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі. Пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником. Таким чином, пропозиція подається відповідно до умов, установлених замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Разом з тим, відповідно до  частини двадцятої статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила <b> Тема розширена:</b> закупівля послуг з проживання дітпей під час організаційно-масового заходу <b>Суть питання:</b> Наказом МОН України № 1452 від 24.11.2020 р. затверджено План всеукраїнських і міжнародних організаційно-масових заходів з дітьми та учнівською молоддю на 2021 рік (за основними напрямами позашкільної освіти). Серед хаходів (п. 193) Всеукраїнський фестиваль дитячої художньої творчості "Єдина родина", який відповідно до наказу має відбуватись в Миколаївській області. Організатори фестивалю визначили місцем проведення спортивний комплекс в селі Чорноморка Миколаївської обл. Як закупити послуги з проживання дітей під час цього заходу на суму 168 тис. грн? Чи можна застосувати ч. 7 ст. 3 Закону № 922 яяк виключення зі спрощених закупівель та закупити такі послуги для проживання саме в спортивному комплексі визначеному для проведення фестивалю? <b> Номер відповіді:</b> 1146/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Поряд з цим відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Смизька загальноосвітня школа I-III ступенів <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати роз'яснення з наступного питання щодо застосування норм Закону України "Про публічні закупівлі. у редакції,введення в дію 19.04.2020 року (далі - Закон). Згідно пункту 3 частини сьомої статті третьої Закону якщо існує нагальна потреба провести закупівлю у зв'язку з тим,шо виникли об'єктивні обставини,через які замовник не зможе дотримати строків для проведення спрощеної закупівлі. Чи можна вважати об'єктивною обставиною той факт,що 31 серпня 2021 року звільняється кухар шкільної їдальні і якщо укласти прямий договір з постачальником фізичнюю особою-підприємцем про надання послуг з організації харчування (Послуги з організації харчування учнів,а саме забезпечення одноразовим гарячим харчуванням здобувачів освіти в Смизькій загальноосвітній школі I-III ступенів), так як неможливо дотриматися строків для проведення спрощеної закупівлі,в звя'язку з тим,що 01 вересня 2021 рону початок навчального року і необхідно проводити харчування учнів. <b> Номер відповіді:</b> 1139/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1592/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=931090cb-bdb2-4138-8d89-b09252b7866c&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Грицай Діана Іванівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Скажіть, будь ласка, чи можливо внести зміни до Договірної ціни у зв'язку зі зміною у Підрядника системи оподаткування (зі спрощеної на загальну)? Якщо так, то як належно оформити такі зміни? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1140/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 “ Щодо зміни системи оподаткування ” розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=1340-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Редько Віталій Володимирович <b> Тема розширена:</b> ДСТУ ISO 20400:2019 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу Вас роз'яснити: - чи рекомендує Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України державним органам влади під час проведення публічних закупівель керуватися не тільки Законом України '"Про публічні закупівлі", але й національним стандартом України ДСТУ ISO 20400:2019 Стійкі закупівлі. Настанови? - чи узгоджуються положення ДСТУ ISO 20400:2019 з нормами права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі"? З повагою, Віталій Редько <b> Номер відповіді:</b> 1136/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим під час здійснення закупівель замовник може використовувати: нормативно-правові акти, стандарти тощо, що не суперечить нормам Закону. Крім того, вимоги тендерної документації/умови оголошення про проведення спрощеної закупівлі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам/умовам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання ДСТУ та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах №  812/2020 і 1552/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Редько Віталій Володимирович <b> Тема розширена:</b> Аутсорсинг <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі" та національному класифікаторі України ДК 009:2010 Класифікація видів економічної діяльності (далі - ДК 009:2010). Згідно з ДК 009:2010: - "аутсорсинг - угода, згідно з якою замовник доручає підряднику виконати певні завдання, зокрема, частину виробничого процесу або повний виробничий процес, надання послуг щодо підбирання персоналу допоміжні функції"; - "термін "аутсорсинг" також використовують, якщо підрядник здійснює допоміжну діяльність, і не залежить від того, чи виконують такі завдання на ринкових умовах. Замовник і підрядник можуть бути розташовані в межах однієї економічної території чи в різних економічних територіях. Фактичне місцезнаходження не впливає на класифікацію цих суб'єктів". У пункті 6 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що "договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару". ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ, чи слід розглядати як аутсорсинг будь-які договори на закупівлю робіт та послуг, які укладаються органами державної влади з учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (не залежно від того чи виконували раніше органи державної влади ці роботи чи послуги власними силами). З повагою, Віталій Редько <b> Номер відповіді:</b> 1137/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Сфера застосування КВЕД (ДК 009:2010) установлена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 та не стосується визначення замовником предмета закупівлі згідно з ДК 021:2015. При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.

<b>Запит від:</b> Запит від ПП Профіт - ресурс <b> Тема розширена:</b> депозит <b>Суть питання:</b> доброго дня! якщо замовник виставляє у вимогах депозит закупівлі робіт і послуг, 2 раза торги не відбулись тепер вийшли на переговорну процедуру.повинен замовник відходити від своїх вимог. чи повинен учасник переговорної процедури вносити депозит? дякую <b> Номер відповіді:</b> 1138/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124

<b>Запит від:</b> Запит від Редько Віталій Володимирович <b> Тема розширена:</b> Принцип ефективності <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі". В преамбулі Закону України '"Про публічні закупівлі" зазначено, що "метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції". Згідно зі статтею 5 Закону України '"Про публічні закупівлі" одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип ефективності. В Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "ефективне здійснення закупівель", "ефективність". Також у Законі України '"Про публічні закупівлі" не визначено у чому саме полягає принцип ефективності і у який спосіб замовники мають забезпечити його виконання. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України". Оскільки у Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "ефективне здійснення закупівель", "ефективність", не розкрито суть принципу ефективності та не визначено спосіб, у який замовники мають забезпечити його виконання, це ускладнює виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норми права, зазначеної у частині другій статті 19 Конституції України, під час здійснення публічних закупівель. Ураховуючи вищезазначене, ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ: 1) що означають терміни "ефективне здійснення закупівель" та "ефективність", що вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі"; 2) у чому полягає принцип ефективності, передбачений у Законі України "Про публічні закупівлі"; 3) у який спосіб замовники мають забезпечити дотримання принципу ефективності, передбаченого у Законі України "Про публічні закупівлі". З повагою, Віталій Редько <b> Номер відповіді:</b> 1132/2021 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що принцип ефективності розглянуто в листах від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 та від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD Своєю чергою, ураховуючи мету Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.